Пакистан оприлюднив нову політичну карту країни і включив до своєї території контрольований Індію Кашмір.
4 серпня прем’єр-міністр Імран Хан у зверненні до нації заявив, що карту затвердив уряд, і тепер вона буде офіційною мапою Пакистану.
Карта позначає регіон як «незаконно окупований Індією».
Хан наголосив, що жителі Кашміру повинні мати право на самовизначення, яке їм пообіцяла світова спільнота. У Пакистані прагнуть, щоб статус Кашміру був закріплений у резолюціях Організації Об’єднаних Націй.
В Індії назвали мапу «вправлянням в політичному абсурді» з «неприйнятними заявами» про індійську територію.
«Ці смішні твердження не мають ні юридичної сили, ні міжнародної достовірності. Насправді ці нові зусилля лише підтверджують реальність одержимості Пакистану територіальною експансією, яку підтримують транскордонним тероризмом», – заявило МЗС Індії.
Рівно рік тому, 5 серпня 2019 року, індійський уряд вирішив скасувати особливий статус підконтрольної Індії частини спірного регіону Кашмір. Рішення супроводжувалося протестами.
Кашмір був фактично розділений між Індією та Пакистаном (а частково й Китаєм) після здобуття цими країнами незалежності від Великої Британії у 1947 році. Дві з трьох воєн між двома ядерними державами-сусідами відбулися через питання контролю над спірною територією.
…
Окружний адміністративний суд Києва просять зобов’язати Міністерство юстиції звернутися до суду з проханням анулювати реєстраційне свідоцтво партії «Слуга народу».
«Позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Мін’юсту щодо невиконання положень статті Закону «Про політичні партії в Україні» та певної частини Положення про Міністерство юстиції, яка полягає у нездійсненні подання до суду щодо анулювання свідоцтва про реєстрацію політичної партії «Слуга народу», – повідомили в ОАСК.
Наразі суд вирішує, чи відкривати адміністративне провадження. Схожий позов надходив до Окружного адміністративного суду Києва в січні 2020 року.
Партія «Слуга народу» зареєстрована 31 березня 2016 року. У липні 2019-го політична сила пішла на парламентські вибори й здобула 254 місця у Верховній Раді.
…
A gleaming new bridge in Genoa built after the deadly collapse of a viaduct opened Tuesday, but critics say not enough has been done since the 2018 disaster to overhaul Italy’s crumbling infrastructure.The first cars crossed the sleek steel structure just after 2000 GMT, nearly two years to the day the Morandi highway gave way during heavy rain, hurling dozens of vehicles into the abyss and killing 43 people.The San Giorgio bridge, designed by famed Italian architect Renzo Piano, was inaugurated to much fanfare on Monday.But many of the relatives of the victims declined to attend, saying the ceremony overshadowed the 2018 tragedy.”We’re still there, at the collapsed bridge, with the people we lost under the bridge. We’re stuck in 2018,” Giorgio Robbiano, 43, who lost his brother, sister-in-law and nephew in the disaster, told AFP Tuesday.However he said “the bridge had to be built and we’re happy for the city.”It was also important to show that large works could be successfully finished in time, without complications,” he said.The tragedy shone a spotlight on the country’s decaying roads, bridges and railways.The Morandi’s speedy demolition and replacement has been hailed by many as an example of what Italy could be, should it scrap its infamous red tape.The centre-left coalition government promised during the coronavirus pandemic this year to use major infrastructure projects to reboot the battered economy, as Italy slid towards its worst recession since World War II.It said it would radically simplify bureaucracy to unblock some 62 billion euros of construction work, and promoted the “Genoa model”: a code-word for work done efficiently and quickly under the watch of a special commissioner.The country has at least 50 large infrastructure projects that are stalled, from a high-speed train in Sicily to the widening of a motorway in Tuscany, Italy’s construction lobby ANCE said.’The Wild West’ Projects stutter to a halt or fail to get off the ground due to lengthy legal challenges to tenders, companies going bankrupt, political point scoring or local council spats, including one in Liguria over which town should host the station on a new train line.The funds are there: according to the Cresme research institute, there were some 200 billion euros earmarked for the sector at the end of 2019, ranging from government and EU funds to private contributions.Last month the government approved a “simplification decree” — touted by Prime Minister Giuseppe Conte as “the mother of all reforms.”But detractors said it failed to make serious inroads into red tape, and could even prove damaging.Infrastructure executive Angelica Donati said it takes twice as long in Italy to carry out a large-scale infrastructure project than in the rest of Europe, so speeding up the process and improving efficiency and transparency would be much welcomed.But she warned that the new decree crushed competition, by effectively excluding the small and medium enterprises that make up the backbone of Italy from tenders for projects worth over 5.3 million euros.For the next two years, the public administration can rule such projects be treated as an emergency “because of the COVID-related crisis … which would exclude them from all public tender regulations, apart from anti-mafia ones”, she told AFP.A small number of specific companies can be invited to participate individually in the tender — penalizing those who would have made joint venture bids, or are simply excluded.”Using the commissioner structure and throwing out the rule book, saying you have full power to do whatever you want, is not the right way to ensure transparency and protect competition,” Donati said.”The Genoa model is a very bad idea, it’s very dangerous,” and risks turning Italy into “the Wild West”.
…
The May death of 46-year-old George Floyd in police custody in Minneapolis, and the subsequent protests across the United States and globally, led lawmakers from around the world to social media to discuss race relations, according to a new analysis from the U.S.-based Pew Research Center. The research shows that almost half of lawmakers who are active on Twitter in four countries — Britain, Canada, Australia and New Zealand — posted messages referencing Floyd’s death and the Black Lives Matter protests. Floyd was African American. “Prior to George Floyd’s killing, very few had used the phrase Black Lives Matter or hashtags related to that movement, only about 4%. And now we see that after George Floyd’s killing, those who are weighing in on these topics shoots up to about half,” said Kat Devlin, a Pew research associate who spoke to VOA via Skype. Black Lives Matter protests were held in London and cities across Britain, as well as Paris, Berlin, Tokyo, Sydney, Auckland and elsewhere.FILE – People look at a statue of a Black Lives Matter protester by British artist Marc Quinn erected in the spot once occupied by the statue of a slave trader in the English city of Bristol, July 15, 2020.Devlin said events in the U.S. sparked renewed debates on domestic race relations in many countries. “Sixty-nine percent (of legislators) in Australia who were talking about George Floyd or the Black Lives Matter movement also began to talk about Indigenous people in their countries — the same with a majority of the legislators in New Zealand,” Devlin said. Almost two-thirds of all British lawmakers using Twitter posted messages about George Floyd or Black Lives Matter. Around a third posted tweets critical of U.S. President Donald Trump’s handling of the protests. Most tweeted support and solidarity for the protesters. Many used the #BlackLivesMatter hashtag to highlight perceived racial inequality in Britain. One widely shared June 1 tweet from British Labor Party MP Clive Lewis compared the situation in the United States to that in Britain: “Any liberal democracy, including our own, where historic wealth accumulation is inextricably linked to racist ideology will be capable of #GeorgeFloyd levels of racial injustice. It’s not an accusation, simply the current reality.”FILE – A protester stands in front of the US embassy during the Black Lives Matter protest rally in London, June 7, 2020.Shola Mos-Shogbamimu, a Black lawyer and political activist based in Britain, told VOA that the debate in the U.S. resonates across the Atlantic. “The protests in solidarity, for instance, in the United Kingdom — personally, I don’t think that’s just about the U.S. It’s also recognizing that these this systemic racism exists here in the U.K.,” Mos-Shogbamimu said in a Skype interview at the time of the London protests. “And social media platforms have become the wireless platform to communicate this information worldwide, in real time, instantly.” Not all lawmakers’ tweets expressed solidarity with the protests. Twenty percent of British legislators’ posts were critical of the demonstrations in Britain. Five percent of these posts made reference to the coronavirus pandemic, criticizing the large gatherings and accusing authorities of double standards for allowing the protesters to congregate despite social distancing and lockdown measures in force at the time. “Legislators were talking about the coronavirus in respect to the protests, but then also turned that conversation to the fact that non-white groups within the U.K. are suffering worse outcomes,” Devlin noted. In Australia, Sen. Pauline Hanson of the One Nation Party wrote on Twitter June 8: “ANGER OVER DOUBLE STANDARDS GROWS: Premiers are facing a growing backlash over Covid-19 social-distancing restrictions after allowing tens of thousands of protestors to defy health warnings & attend Black Lives Matter rallies.” Hanson recently shared an article on Twitter that described the Black Lives Matter movement as “neo-Marxist.” In the weeks since Floyd’s death, statues of slave traders have been torn down, colonial histories are being rewritten, and demands for racial equality have become louder, amplified by social media. In the United States, the House of Representatives last month voted to rid the Capitol of Confederate statues. It is not clear if the measure will be brought to a vote in the Senate. Trump has described the destruction of Civil War-era statues and other memorials, including those honoring Christopher Columbus, as an attempt to cleanse the U.S. of its history.
…
Два потужні вибухи сталися ввечері 4 серпня в порту Бейрута
…
Радник голови Офісу президента з антикризових комунікацій Михайло Подоляк вважає, що призначення Святослава Піскуна радником генерального прокурора України Ірини Венедіктової було неправильним кадровим рішенням. Про це він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Я думаю, що це було неправильне рішення, і я вважаю, що Ірина Валентинівна ухвалить відповідне нове рішення по Піскуну. Я вважаю, що вона ухвалить. Вона зрозуміє, що мабуть щось не так з цим кадровим призначенням. Це – моя позиція. Я вважаю, що Піскун на сьогодні не може обіймати будь-яку посаду в тій вертикалі, в якій він зараз обіймає. Це для авторитета держави вкрай погане явище. Як було вкрай погане явище призначати суб’єкта за прізвищем «Луценко» генеральним прокурором, так само і суб’єкта за прізвищем «Піскун» призначати радником генерального прокурора. Це – неправильне рішення для суспільного здоров’я», – вважає Подоляк.
При цьому він зазначив, що кадрове призначення Піскуна до ОГПУ і кадрові призначення Леоніда Кравчук і Вітольда Фокіна – це різні речі.
«Що стосується Фокіна і Кравчука. Це – функція авторитетів у важкій переговорній ситуації. Росія не сприймає тут взагалі нікого, з точки зору авторитетних позицій. Чому був Леонід Данилович, чому зараз Леонід Макарович – це виключно функція представництва для тієї сторони перш за все: аби наш представник міг щось сказати і та сторона це почула. Такі переговорні майданчики завжди містять в собі грандіозного старожила в будь-якій країні. Позиції, які вони мають озвучити зі своїм авторитетом, ми будемо з ними погоджувати, це ж зрозуміло», – говорить Подоляк.
Про призначення Святослава Піскуна, який працював генеральним прокурором за президентства Леоніда Кучми і Віктора Ющенка, позаштатним радником генпрокурора на громадських засадах стало відомо 30 липня. Сама генпрокурор Ірина Венедіктова заявила, що ухвалила таке кадрове рішення через досвід Піскуна. Вона також додала, що Піскун як «людина системи» працював гепрокурором при різних президентах «на державу», як це роблять лікарі, вчителі і правоохоронці і наголосила, що не варто їх «плутати з політиками».
30 липня Леонід Кравчук погодився очолити українську делегацію в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі замість Леоніда Кучми, а також запропонував долучити до процесу переговорів першого прем’єр-міністра України (1990−1992 рр.) Вітольда Фокіна, якого «знають на Донбасі, він з 16 років в шахті». Сам Фокін заявив, що погодився на це.
…