Верховна Рада України оприлюднила порядок денний позачергового пленарного засідання, що скликане на 4 березня.
Як мовиться в повідомленні пресової служби апарату парламенту, до Верховної Ради звернувся президент України щодо включення додаткових питань до порядку денного цього засідання.
Таким чином, мовиться в повідомленні, на позачерговому засіданні запланований розгляд таких питань:
проєкт закону про схвалення рішення президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2020 році для участі у багатонаціональних навчаннях (реєстр. № 3003П);
проєкт закону про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» закону України «Про національну безпеку України» щодо набрання чинності положеннями стосовно головнокомандувача Збройних сил України, Генерального штабу Збройних сил України, видів і окремих родів військ (сил) (реєстр. № 3015П);
проєкт закону про ратифікацію Рамкового договору між урядом України та урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки посилення морської безпеки та охорони України (реєстр. № 0025У);
проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям закону України «Про запобігання корупції» (друге читання) (реєстр. № 2500Д);
про кабінет Міністрів України;
про діяльність Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Офісу генерального прокурора у сфері подолання корупції в Україні і зміцнення правопорядку.
Попереднього дня, 28 лютого, пресова служба парламенту повідомляла, що голова Верховної Ради Дмитро Разумков на вимогу президента України Володимира Зеленського скликає позачергове засідання парламенту 4 березня о 16-й годині. У тому повідомленні не було вказано, які питання мають бути винесені на розгляд.
Невдовзі по тому в офісі Зеленського повідомили, що голова держави «звернувся з проханням включити до порядку денного засідання питання щодо розгляду декількох проєктів законів та щодо Кабінету міністрів України», а також «просить заслухати звіт про діяльність правоохоронних органів».
Останніми днями, посеред повідомлень про дедалі гірший стан у багатьох галузях економіки України і вкрай низькі рейтинги уряду, лунають розмови про можливість відставки прем’єр-міністра Олексія Гончарука і його уряду.
…
Митрополит УПЦ (Московського патріархату) Онуфрій, який цими днями перебуває в Чорногорії, знову взяв участь в акції протесту Сербської православної церкви проти чорногорської влади, яка підтримує новий закон про свободу релігії.
Онуфрій, разом зі ще кількома представниками підрозділу Російської православної церкви в Україні, після служби Божої спільно з митрополитом Чорногорським Сербської православної церкви Амфилохієм разом із ним звернувся до присутніх демонстрантів, відтак усі присутні пішли процесією вулицями столиці країни Подгориці до будівлі адміністрації президента Мила Джукановича.
Попереднього дня, 28 лютого, Джуканович в інтерв’ю агентству «Ройтерз» звинуватив Сербію і Росію в тому, що вони використовують православну церкву для підриву незалежності його країни, її членства в НАТО і прагнення вступити до Європейського союзу; агентство зазначає, що Белград і Москва заперечують ці звинувачення.
Онуфрій уже брав участь у схожій антиурядовій акції в Подгориці 27 лютого. Як повідомляв кореспондент Радіо Свобода, він став першим закордонним єпископом, який долучився до протестів чорногорської опозиції, що тривають уже два місяці. Супротивники влади країни, за підтримки Белграда й Москви, стверджують, що новий закон про свободу релігії, ухвалений парламентом Чорногорії у грудні минулого року, спрямований проти Сербської православної церкви і що метою цього закону є відібрати майно СПЦ на території Чорногорії.
Іще перед поїздкою Онуфрія до Чорногорії в Україні, в канонічній помісній Православній церкві України звертали увагу, що «автокефальна Українська православна церква поважає канонічний порядок та не втручається у питання, які стосуються Чорногорії, і так само очікує поваги до канонічного порядку в питаннях, які стосуються України», а митрополит Російської православної церкви в Києві Онуфрій та інші архієреї Московського патріархату, запрошені до Чорногорії, не представляють канонічної української церкви.
Посольство України в Чорногорії так само наголошувало, що митрополит Онуфрій як ієрарх Російської православної церкви не уповноважений висловлювати думку від імені більшості православних України і Православної церкви України, а, коментуючи внутрішні справи Чорногорії, «завдає шкоду дружнім відносинам українського й чорногорського народу».
Новий чорногорський закон, проти якого протестує Сербська церква, серед іншого, визначає, що релігійні організації муситимуть доводити своє право на майно, яким вони володіли до 1918 року, інакше воно переходить у власність держави. Саме в період із 1918 до 1920 років була ліквідована автокефальна Чорногорська православна церква, що існувала доти, але була поглинена Сербською православною церквою; таким чином, СПЦ не зможе довести своє право на майно, що належало до того року ЧПЦ.
Останнім часом Чорногорська православна церква була відновлена, але наразі вона перебуває в неканонічному статусі, не визнана світовим православ’ям. Її вірянами вважає себе близько третини православних чорногорців; близько двох третин далі залічує себе до вірян Сербської православної церкви.
…
У Москві та низці інших російських міст тривають акції до роковин смерті опозиційного політика Бориса Нємцова, якого застрелили п’ять років тому на мосту поблизу Кремля.
У російські столиці триває масштабна хода: поліція нарахувала 8 тисяч учасників, тоді як активісти ініціативи «Белый счетчик» нарахували 22,3 тисячі людей на марші. При цьому, за даними ініціативи, значну кількість людей, що спізнились до початку акції, поліція відтіснила.
За даними проекту Радіо Свобода Північ.Реалії (Север.Реалии), у Санкт-Петербурзі на ходу пам’яті вийшли близько 2 тисяч людей, у різних джерелах повідомляється про чотирьох або шістьох затриманих.
Як повідомляє проєкт Радіо Свобода Сибір. Реалії,у Владивостоці на акції пам’яті Нємцова також затримали чотирьох учасників.
Також є дані про проведення таких акцій у Новосибірську,Красноярську, Єкатеринбурзі, Іркутську, Пскові, Вологді та інших містах.
Бориса Нємцова застрелили з близької відстані на мосту Великий Москворецький у центрі Москви 27 лютого 2015 року.
У червні 2017 року російський суд засудив за звинуваченням у цьому вбивстві колишнього керівника батальйону Чечні Заура Дадаєва до 20 років ув’язнення. Четверо інших чеченців були визнані винними у причетності до вбивства та засуджені до позбавлення волі від 11 до 20 років.
20 лютого Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) закликала владу Росії відновити розслідування убивства Бориса Нємцова.
…
Сполучені Штати Америки за погодженням із владою Афганістану підписали з афганським ісламістським рухом «Талібан» угоду, що має на меті завершити конфлікт в Афганістані.
Угода, підписана в столиці Катару Досі, містить графік виведення військ США з Афганістану, де вони перебували понад 18 років, в обмін на низку зобов’язань талібів у галузі безпеки і їхніх обіцянок піти на переговори з владою Афганістану. В церемонії підписання взяв участь державний секретар США Майк Помпео і лідери талібів. При цьому Помпео наголосив, що нинішнє підписання – «це лише початок».
У спільній декларації влад США й Афганістану з приводу підписання мовиться, що США й інші країни НАТО виведуть з Афганістану всі свої війська протягом 14 місяців у разі, якщо таліби дотримаються взятих на себе зобов’язань. Міністр оборони США Марк Еспер, який перебуває в столиці Афганістану Кабулі, наголосив, що виведення іноземних військ буде відбуватися тільки на визначених умовах і що Вашингтон не вагаючись скасує угоду, якщо її не виконають таліби.
Еспер і президент Афганістану Ашраф Гані підписали спільну заяву, в якій ідеться про зобов’язання Кабула підтримати угоду США і талібів.
Угоду вже привітали у світі. Зокрема, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ назвав її «першим кроком до тривкого миру», але застеріг, що «шлях до миру буде важкий і складний». Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель так само привітав «важливі перші кроки» до вирішення конфлікту і закликав не змарнувати нинішньої можливості піти в напрямку миру і «без зволікань» почати переговори між владою Афганістану й талібами.
Рух «Талібан» дотепер відмовлявся від прямих переговорів із владою Афганістану, називаючи її «маріонеткою Заходу», але погодився на переговори зі США, які теж кілька разів опинялися на межі зриву. Як вважають, передбачені угодою прямі переговори Кабула й талібів може бути важко здійснити через взаємну недовіру обох сторін.
Нинішній конфлікт в Афганістані триває від 2001 року, коли міжнародна коаліція під проводом США ввійшла в Афганістан, щоб скинути тодішню владу талібів у більшій частині території країни і ліквідувати в цій країні осередки екстремістської мережі «Аль-Каїда», яка перед цим вчинила великий теракт у США 11 вересня того року. Скинені таліби і союзні їм ісламістські угруповання пізніше змогли перегрупуватися і зараз фактично контролюють значну частину Афганістану й ведуть бої проти урядових сил і їхніх західних союзників.
…
У пунктах пропуску, в аеропортах країни, на лінії розмежування в районі проведення операції Об’єднаних сил та на адмінмежі з окупованим Кримом продовжується проведення температурного скринінгу, повідомили в Міністерстві охорони здоров’я.
«Перевірку проводять працівники Державної прикордонної служби та медики. За 3 доби температурний скринінг провели у більше 160 тис. осіб. У випадку виявлення ознак гострих вірусних захворювань у людини проводяться додаткові дослідження», – зазначається на сайті відомства.
Так, зокрема, вранці повідомлялося про перевірку двох людей з Івано-Франківської та Кіровоградської областей, що прибули з Італії, та мають симптоми застуди.
Окрім того, МОЗ повідомило про заплановану на 29 лютого другу перевірку евакуйованих із Китаю українців. Наразі ознак коронавірусу у них не виявлено.
Міністр закордонних справ Вадим Пристайко говорив про плани проведення додаткової евакуації з Китаю громадян України, які наразі там лишаються.
24 лютого Міністерство охорони здоров’я повідомило, що ВООЗ передала Центру громадського здоров’я України 30 наборів реагентів для тестування на новий коронавірус (COVID-19). Повідомлялося, що набори містять приблизно 3000 реакцій, чого має вистачити для дослідження на захворювання більше 950-ти людей. Згідно з повідомленнями, зразки від пацієнтів з підозрою на коронавірус направлятимуться у Київ у лабораторію Центру громадського здоров’я. За даними МОЗ, від моменту отримання зразка лабораторією в середньому необхідно 5-7 годин для визначення результату.
Окрім того, 28 лютого у МОЗ заявили, що очікують на експрес-тести на коронавірус, розроблені у Китаї, які дозволять виявити коронавірус за «15-20 хвилин».
Загалом у світі, за даними міністерства, станом на 29 лютого у світі зафіксували 85 187 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 2 924 – летальні; одужало вже 39 545 осіб.
Підтверджених випадів захворювання на гострий респіраторний синдром, спричинений саме коронавірусом в Україні немає. Водночас в Італії на коронавірус захворіла 26-річна українка. Раніше повідомлялось про коронавірусну інфекцію і у чотирьох українців з круїзного лайнера Diamond Princess, одну українку виписали.
2019-nCov (COVID-19) належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною. Більшість хворих, однак, видужують.
…
With public health experts warning a tipping point for coronavirus is getting closer, European authorities are racing to try to ready their health systems to cope with a flood of sick and highly contagious patients.European countries are still in containment mode but they’re also trying simultaneously to prepare their health services and hospitals for a possible pandemic and to delay any patient surge within their borders. They acknowledge that with some evidence emerging, as yet unconfirmed, that the virus can be spread by asymptomatic people, infection control — from containment to delaying a spread — is becoming harder.Ukraine, which has not had any confirmed cases of COVID-19, has stepped up what it calls “sanitary controls” on its borders, now that neighboring countries are reporting cases. Those entering the country are meant to have their temperatures checked and officials are urging Ukrainians to refrain from travel to European Union countries. Anyone who has, especially to countries affected by the virus, is being asked to isolate themselves.In the meantime, Ukrainian authorities are preparing to reorganize the country’s hospital network and have advised medical centers to consider postponing scheduled operations to leave beds free for a possible outbreak. Local authorities have been ordered to pick two hospitals in their area to be designated to handle suspected coronavirus patients. World Health Organization specialists have started to train Ukrainian medical personnel on how to handle patients who test positive.“We are ready to brace for the coronavirus. At the same time, we are doing everything to prevent it from getting into the country,” Deputy Health Minister Viktor Lyashko said Friday.Ukrainian National Guard servicemen patrol by the gate of a military medical facility where evacuees from coronavirus-hit China are quarantined, in the town of Novi Sanzhary, Poltava region, Ukraine, Feb. 21, 2020.EU public health officials say the continent is better prepared to cope with a pandemic than others, thanks to the development over many years of Europe-wide medical networks able to quickly disseminate the latest clinical research and to collate data. Herman Goossens, director of a network known as the Platform for European Preparedness Against Emerging Epidemics, told reporters last week that acting fast and taking proactive action is critical in managing viral outbreaks.In Britain, where 20 have tested positive for the virus out of nearly 8,000 people tested, the rapid spread in some parts of Europe, especially Italy, is dispelling hopes that containment alone can help the country escape the virus unscathed.On Monday, Prime Minister Boris Johnson, will chair a meeting of the country’s COBRA emergency committee of ministers to discuss preparations. The British strategy so far, according to Health Secretary Matt Hancock, is “contain, delay, research and mitigate.”Chris Whitty, the chief medical officer for England, said midweek the hope is that Britain can avoid an epidemic until later in the year, when more may be known about the virus and how to combat it. Also, the country’s winter will be over and the demands on the National Health Service reduced. Infection-control and containment measures appear to be working currently. Britons returning from affected countries are being asked to isolate themselves, and those who are sick are being treated in specialist units with anyone they had contact with prior to diagnosis traced and ordered to isolate themselves.Officials say, though, that it is “only a matter of time” before there’s a spread in Britain, and there are worries about whether the hard-pressed National Health Service, which is short of staff and capacity after years of reduced funding, will be able to cope in the face of a full-throttle emergency. The agency’s telephone advice service has been overwhelmed by a high volume of calls and there have been complaints that anxious callers are being given contradictory advice.A general view shows Burbage Primary School in Buxton, Derbyshire, England, Feb. 27, 2020. The school has been closed after a student’s parent tested positive for the coronavirus.Health officials have dusted off a 2009 battle plan drawn up to cope with a possible swine flu pandemic. Under that plan the National Health Service would prioritize access, postpone non-emergency operations and possibly treat only emergency patients. Most controversially of all, lifesaving care during a severe coronavirus outbreak could be denied to those deemed most likely not to survive. Ventilators and beds, if intensive care units are struggling to cope, would be rationed.
British officials say that single-payer health systems such as the National Health Service may have an advantages over countries with privately financed health systems as they have clearer command-and-control structures. In Britain, as elsewhere though, the big question is whether sheer numbers could be overwhelming for a service that many complain has been inadequate since funding cuts were imposed in the wake of the 2008 financial crash.Ministers are drafting emergency legislation ready for a serious upsurge and, under the plans, medical staff and other armed forces and British Red Cross personnel could be drafted to help the health service cope and to replace sick hospital staff.However, some British doctors say government ministers are being dishonest in suggesting the NHS is well prepared. They say the country’s critical-care capacity is already overstretched and would buckle in the face of a pandemic.A critical care consultant from a major London hospital told Britain’s Independent newspaper Saturday, “There isn’t any slack in the system. We are grossly under resourced. I hear them say the NHS is well prepared. We are not well prepared, it is media spin. As an NHS, we would crumble under the weight of those who need critical care.” The British Thoracic Society warned Saturday that respiratory wards are already “understaffed and overstretched” just coping with the winter season of flu and bronchitis cases.A government spokesman, though, said in a statement, “The UK is a world leader in preparing for and managing disease outbreaks, and our approach will always be led by medical experts. We have been clear from the outset that we expect coronavirus to have some impact on the UK and a global pandemic could have a pronounced effect on the NHS, which is why we are planning for every eventuality.”French lab scientists in protective suits work on developing a quick test for detecting the coronavirus, at Pasteur Institute in Paris, France, Feb. 6, 2020.In France, Prime Minister Edouard Philippe has been convening emergency meetings in an effort to increase the French medical system’s readiness. An extra 70 hospitals are now being prepared to receive coronavirus patients, bringing to 108 the number of hospitals being readied for an outbreak. Each mainland departement of France has a designated coronavirus hospital.France had 57 confirmed cases as of Friday, with all but a dozen having been diagnosed since the major outbreak in neighboring Italy a week before. The country is boosting its testing capacity for the virus. Health Minister Olivier Veran said this week, “I have called the head of the University Hospital Institute of Infectious Diseases in Marseille, it is able to perform 1,000 tests per day in the area of Marseille alone. In the hospitals of Paris we are at 400 tests per day. We are going to be able to amplify the screening to be able to answer all the requests at that scale across France.” Like other European countries, France is scrambling to obtain high-quality protective masks and clothing for health workers. French ministers, like their counterparts in Germany, say they’re ready to follow Italy’s example and to lock down villages or towns that witness a cluster of cases. “We are preparing for an epidemic. We are now moving to stage 2. The virus is circulating in our country and we must stop its spread,” Veran said Friday.However, with cases now in Italy, France and Britain of people contracting the virus with no identifiable link to overseas travel, time may be running out, public health officials admit.
…
Державне бюро розслідувань повідомило про свій прогрес у розслідуванні «справ Майдану» за лютий. За даними відомства, всього йдеться про 51 провадження.
Як зазначили у ДБР, у лютому було оголошено про дві підозри: колишньому слідчому у зловживанні владою та службовому підробленні за фактом незаконних затримань та перешкоджанню проведення мирних зібрань, а також ексбійцю спецпідрозділу «Омега» – у замаху на вбивство майданівця 20 лютого 2014 року. Окрім того, ДБР поінформувала про завершення розслідування і скерування справи до суду відносно колишнього судді Дніпровського районного суду Києва.
Також зазначається, що 19 лютого ДБР зустрілося з представниками Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, аби налагодити комунікацію щодо Майдану, російської анексії Криму та щодо подій на Донбасі.
ДБР повідомило, що звіти щодо розслідувань справ Майдану буде публікувати щомісяця.
21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення тодішньої влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів. 20 лютого 2014 року стало одним із найкривавіших днів протистояння.
За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, із 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…
Ukraine’s State Bureau of Investigation, responsible for investigating high-level crime in that country, Thursday opened a criminal case concerning alleged pressure by then-U.S. vice president Joe Biden to get rid of Viktor Shokin, then Ukraine’s prosecutor general.Biden, who served under former U.S. President Barack Obama, is running for the Democratic Party nomination to unseat U.S. President Donald Trump in November elections. Trump has claimed that Biden tried to have Shokin fired in 2015 in order to protect his son from prosecution.Shokins lawyer, Oleksandr Teleshetsky, told reporters Thursday the move to open the case was made under a court order, based on a criminal complaint filed by Shokin.He said that although the name “Biden” is present in the criminal complaint, the criminal case refers to an unnamed “U.S. citizen.” The lawyer said that based on public statements made by Biden, his client had good reason to believe that the former vice president ordered and instigated Shokins removal as prosecutor general.Teleshetsky referred to a Biden statement at a 2018 Council on Foreign Relations event, when he talked about threatening to rescind a $1 billion U.S. government loan to Ukraine if Shokin were not fired.Biden’s campaign, Ukrainian anti-corruption activists, and former Obama administration officials have long maintained that Bidens demand was a part of an international campaign to remove the Ukrainian law enforcement official because he wasnt actively pursuing corruption cases.’Means nothing’Speaking of the new investigation, Kostiantyn Likarchuk, a managing partner in the Kyiv office of the Kinstellar law firm, told VOA, “Legally, that means nothing. If anybody reports a criminal offense, then goes to a court, and a court makes a decision that the State Bureau of Investigations has to register the probe, it would register it. It doesn`t mean that there are grounds for an investigation.””Ukrainian authorities have neither the capacity nor the skills required for the investigation of this kind. But in any event, to assume that Biden interfered with Shokin’s activity is absurd,” said Likarchuk.Former U.S. ambassador to Ukraine and a witness in the Trump impeachment inquiry William Taylor told VOA that he hopes the probe against Biden will be seen as “a normal law enforcement operation” and would not jeopardize the bipartisan support of Ukraine in Washington.”What I have told my Ukrainian friends, over and over again, is that the most valuable strategic asset Ukraine has in the U.S. is this bipartisan support. It’s golden. Most issues in this city are in conflict; they are controversial; they don’t have bipartisan support. Ukraine has bipartisan support. And actions that are taken over there should not jeopardize that. Ukrainians don’t want to be involved in our politics, and we don’t want to be involved in Ukrainian politics. That should guide the Ukrainian government to be sure they’re not interfering in our politics,” Taylor said.Ostap Yarysh of VOA’s Ukrainian Service contributed to this report.
…
Головний редактор російського RTVI та автор YouTube-каналу «Редакція» Олексій Пивоваров заявляє, що йому відмовили у в’їзді на територію України. Про це медійник написав у своєму інстаграмі.
«Спершу – ввічлива співбесіда: подивилися разом «Редакцію», поусміхались … Потім півтори години очікування на лавиці. В результаті три сумних прикордонники вручили мені постанову про те, що я не зміг підтвердити причину перебування в Україні», – зазначив він.
Українська Держприкордонслужба ситуацію наразі не коментувала.
23 лютого ДПСУ повідомила про недопуск на територію України двох співробітників російських ЗМІ. За даними «Української правди», йдеться про Олександра Мурашева та Катерину Білоусову зі Snob.ru. А ще перед тим повідомлялося про заборону в’їзду кільком росіянам, що працюють у комунікаціях та збирались читати лекції на курсах для медійників, які організовує політтехнолог Дмитро Раімов.
…
NASA is preparing to send a new rover to Mars for a human exploration mission of the Red Planet. Voice of America reporter Verónica Villafañe saw the space vehicle up close and spoke with members of the mission.
…
Tensions between Russia and Turkey over their sometimes allied and often dueling military campaigns in Syria broke into the open Friday, with Moscow blaming Ankara for the deaths of 33 Turkish troops in Syria’s Idlib region during airstrikes. While Russia denied any role in the deaths of the Turkish soldiers, the Kremlin accused Turkish forces of operating unannounced in the region — and of providing support to terrorist groups subsequently targeted by Moscow’s ally, the Syrian government. Kremlin spokesman Dmitry Peskov said President Vladimir Putin had met with his Security Council in the wake of the attacks, with Russian generals informing Putin that raids by terrorist groups against Syrian forces in Idlib had prompted airstrikes. FILE – Kremlin spokesman Dmitry Peskov is pictured in Bishkek, Kyrgyzstan, March 28, 2019.Turkish troops, said Peskov, had been caught in the fighting while aiding terrorist groups in opposition to Damascus. Turkey disputed that account, insisting the attack occurred despite Ankara’s having informed Moscow that its troops were operating in the area. It also denied the presence of Syrian rebels near the scene of the attack, suggesting the air assault was intentionally targeting Turkey. Meeting possible soonPutin and Turkish leader Recep Tayyip Ergodan later discussed the situation by phone and agreed on the possibility of a meeting “in the near future” aimed at “normalizing conditions” in northwest Syria, said Kremlin officials. A spokesman for the Turkish leader, however, said Ergodan also was insisting on Turkey’s right to respond in kind to the Syrian airstrikes. The Turkish deaths came as Russia continues to help the Syrian government establish control over Idlib, one of the last remaining bastions of opposition to Syrian leader Bashar al-Assad’s rule. FILE – Smoke billows over the town of Saraqeb in the eastern part of the Idlib province in northwestern Syria, following bombardment by Syrian government forces, Feb. 27, 2020.The Syrian government’s bombing campaign, carried out with Russian support, has caused a humanitarian crisis, with an estimated 900,000 residents fleeing the fighting for the Syrian-Turkish border. It also has prompted a standoff with Turkey, which has insisted that Syria respect a Russian-negotiated buffer zone agreed to in 2018. Though Turkey has stopped short of blaming Russia for direct involvement in the latest attack, Ankara has often been critical of Moscow’s inability — or, perhaps unwillingness — to control its ally in Damascus. Cease-fire demandedAmid a visit by a Russian delegation to Ankara to discuss the crisis in Idlib on Friday, Turkish officials demanded that Russia force the Syrian government to immediately agree to a sustainable cease-fire. Turkey’s allies in NATO joined those calls, with the alliance’s secretary-general, Jens Stoltenberg, expressing condolences to families of Turks killed in the attack and placing blame squarely on Moscow and Damascus:FILE – The Russian flag-covered coffin of Russian pilot Lt. Col. Oleg Peshkov is shown inside a Russian air force transport plane at Esenboga Airport in Ankara, Turkey, Nov. 30, 2015. He was killed when Turkish F-16s shot his plane down.Early clashRussia and Turkey clashed early after Moscow’s entry into the war, with Turkey shooting down and killing a Russian pilot along the Turkish border in 2015. At the time, Putin called the death of the pilot “a stab in the back” and ordered Russian sanctions on Turkish products and a ban on Russian tourism to the country. Yet the two sides bridged differences as Russia switched the brunt of its air power from what the West called Syria’s “moderate opposition” to widely recognized terrorist groups, such as Islamic State, that were waging attacks in Turkey proper. And for all the sparring over the events in Idlib, there seemed consensus in Moscow that Russia was interested in maintaining a working relationship with Turkey that has since expanded beyond the Syrian front into agreements involving trade, tourism and energy. “A wider war between Turkey and Russia? Never!” said Alexei Malashenko, a longtime regional observer currently with the Institute for the Dialogue of Civilizations. “It’s very dangerous, of course. But we are dealing with a new kind of Middle East.” “I don’t think that either Russia or Turkey is willing to sacrifice bilateral ties just for Idlib,” concurred the Russian International Affairs Council’s Alexei Khlebnikov. Be that as it may, it was clear all sides were hedging their bets as they took stock of growing tensions in Idlib. The Interfax news agency reported that Russian and U.S. officials discussed the situation in Syria by phone Friday. Meanwhile, the Kremlin dispatched two warships armed with Kalibr cruise missiles to the Middle East on Friday. Their destination? The coast of Syria.
…
Президенти Росії і Туреччини Володимир Путін і Реджеп Таїп Ердоган можуть зустрітися в Москві 5 або 6 березня, повідомило російське державне агентство новин ТАСС із посиланням на заяву речника президента Росії Дмитра Пєскова.
На даний момент опрацьовується зустріч президента Росії і президента Туреччини в Москві 5 або 6 березня, повідомив він.
Лідери Росії і Туреччини 28 лютого провели телефонну розмову, в якій обговорили необхідність зустрітися найближчим часом.
Напередодні в результаті авіаудару з боку підтримуваних Росією сирійських урядових сил у сирійській провінції Ідліб загинули 33 турецьких військовослужбовців.
Туреччина стверджує, що Росія знала заздалегідь про місця дислокації турецьких військових, проте по них все одно було завдано авіаудару. Як заявив міністр оборони Туреччини, в момент удару поблизу від турецьких позицій не було ніяких збройних угруповань сирійської опозиції.
Відповідальність за удар Анкара покладає на сирійські урядові війська. У відповідь на загибель своїх військових Туреччина завдала ударів по силах Асада в Сирії і заявила, що їм завдано великих втрат.
Міноборони Росії раніше стверджувало, що Туреччина не повідомляла про місце розташування своїх військових. Водночас у Міністерстві оборони підкреслили, що Повітряно-космічні сили Росії в цьому районі не застосовувалися.
your ad hereНа узбережжі Азовського моря пройшли дводенні тактичні навчання українських військових із протидесантної оборони з бойовою стрільбою під назвою «Попутний вітер». Про це повідомила пресслужба Генерального штабу ЗСУ на сторінці в Facebook.
«Навчання із протидесантної оборони узбережжя пройшло на одному з полігонів у районі проведення операції Об’єднаних сил. При цьому певний район акваторії Азовського моря, в якому виконувалися бойові стрільби в рамках навчань, був перекритий для судноплавства і повітряного руху», – сказано в повідомленні.
Уточнюється, що в навчанні брали участь військові частини і підрозділи тактичної групи «Маріуполь» – малі броньовані артилерійські катери ВМС, судна зі складу Морської охорони ДПСУ, інженерна техніка окремого полку оперативного забезпечення, а також механізовані, танкові, артилерійські, зенітно-ракетні та спеціальні підрозділи, морська піхота, екіпажі армійської авіації Сухопутних військ і тактичної авіації Повітряних сил, підрозділи Національної гвардії України.
«Оскільки навчання відбувається в умовах протидії російській агресії і безпосередньо в районі проведення операції Об’єднаних сил, обстановка була максимально наближена до реальної», – наголосили в пресслужбі.
Усього, за інформацією відомства, задіяли приблизно 400 осіб особового складу, п’ять кораблів і катерів, 25 одиниць різних артилерійських систем, включаючи реактивні системи залпового вогню, 13 бойових броньованих машин (танки, бойові машини піхоти і бронеавтомобілі різних типів), два вертольоти Мі- 8 армійської і один Мі-14 морської авіації, а також два літаки-штурмовики Су-25 і два винищувачі МіГ-29.
У той же час пресслужба МВС України повідомила, що за легендою морський десант Росії намагався здійснити висадку на узбережжі Азовського моря з метою захоплення українських опорних пунктів поблизу Маріуполя.
«Радіолокаційна система наших сил зафіксувала скупчення ворожої техніки в морі поблизу української території, дає початок масштабному відбиттю атаки десанта противника. Під час наступу ворога і його спроби висадитися на узбережжі, в хід вступила важка артилерія і армійська авіація. Після переміщення умовного ворога на берегову лінію, до бою приєдналися танки, морська піхота, десант і бійці ОЗСП «Азов» на бронеавтомобілі «Спартан». Після відбиття наступу противника військові медики провели евакуацію умовних поранених вертольотами на суші і в морі з катерів», – сказано в повідомленні.
Раніше українські броньовані катери «Кременчук» і «Лубни» спільно з кораблем спеціального забезпечення «Онікс» морської охорони Державної прикордонної служби України провели навчання в Азовському морі.
Останнім часом Чорне море, як і Азовське море і Керченська протока стали місцями активних дій військово-морського флоту і інших морських формувань Росії, які створюють загрози і цивільному судноплавству, і діям українських військових моряків.
…
Президент США Дональд Трамп підтвердив підтримку Туреччини з боку Вашингтона під час телефонної розмови зі своїм турецьким колегою Реджепом Таїпом Ердоганом, повідомив 28 лютого Білий дім.
Водночас Трамп закликав режим президента Сирії Башара Асада, Росію й Іран зупинити наступ на північно-західну сирійську провінцію Ідліб – останній опорний пункт повстанців у регіоні.
Розмова відбулася через день після того, як 33 турецьких солдатів загинули внаслідок авіаудару підтримуваних Росією сирійських урядових військ, відповідь на який дала Туреччина.
Трамп «висловив підтримку зусиллям Туреччини з деескалації ситуації на північному заході Сирії й уникнення гуманітарної катастрофи», повідомили в Білому домі, не уточнивши в чому саме полягає підтримка.
Водночас в офісі турецького президента повідомили, що Ердоган і Трамп погодилися щодо заходів, необхідних для уникнення «гуманітарної трагедії» в Ідлібі.
«Двоє лідерів погодилися щодо додаткових невідкладних кроків для того, щоб запобігти великій гуманітарній трагедії, що розгортається в Ідлібі», – йдеться в заяві.
Ситуація в провінції Ідліб на північному заході Сирії, де йдуть бої між армією президента Башара Асада, підтриманою Росією, і загонами сирійської опозиції, яких підтримує Туреччина, ще більше загострилася після загибелі турецьких військових ввечері 27 лютого.
В результаті удару сил президента Сирії Башара Асада на північному заході країни 27 лютого, за останніми даними, загинули не менше 33 турецьких військових, 36 були поранені.
Туреччина стверджує, що Росія знала заздалегідь про місця дислокації турецьких військових, проте по них все одно було завдано авіаудару. Як заявив міністр оборони Туреччини, в момент удару поблизу від турецьких позицій не було ніяких збройних угруповань сирійської опозиції.
Відповідальність за удар Анкара покладає на сирійські урядові війська. У відповідь на загибель своїх військових Туреччина завдала ударів по силах Асада в Сирії і заявила, що їм завдано великих втрат.
Міноборони Росії раніше стверджувало, що Туреччина не повідомляла про місце розташування своїх військових. Водночас у Міністерстві оборони підкреслили, що Повітряно-космічні сили Росії в цьому районі не застосовувалися.
your ad hereМіністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявляє, що готовий подати у відставку. Про це він сказав в інтерв’ю на телеканалі «Україна 24».
«Прямолійно, якщо запитати: дійсно, чи я готовий до відставки? Я готовий з самого початку, ще приходячи на цю посаду… Готовність є завжди», – сказав він.
При цьому він сказав, що, очевидно, на його посаду підбираються кандидатури.
Пристайко також додав, що не задоволений ані своєю роботою, ані роботою колег в уряді.
Раніше цього місяця міністр заперечував інформацію про наміри йти у відставку в рамках переформатування уряду і заявив, що не мав відповідної розмови з президентом.
На 4 березня президент Володимир Зеленський ініціював скликання позачергового засідання парламенту, на якому одним із питань порядку денного пропонує питання «щодо Кабінету міністрів».
Вадим Пристайко став міністром закордонних справ України 29 серпня 2019 року.
your ad hereFears of an escalating conflict in Syria grew Friday as Turkish forces pounded Syria’s military in retaliation for the killing of 33 Turkish soldiers. Meanwhile, Russia’s and Turkey’s presidents spoke, as Ankara threatens to launch even more assaults on Russian-backed Syrian forces.”Turkish forces destroyed five Syrian regime choppers, 23 tanks, 10 armored vehicles, 23 howitzers, five ammunition trucks — as well as three ammunition depots, two equipment depots, a headquarters, and 309 regime troops,” Turkish Defense Minister Hulusi Akar told reporters close to the Syrian-Turkish border.Ankara’s assault came in retaliation for an airstrike Turkey blamed on Syrian forces that killed 33 Turkish soldiers in Syria’s Idlib province on Thursday.The deadly airstrike followed Turkish forces backing Syrian rebels in an attack to recapture the strategically important town of Saraqeb. Idlib is the last rebel enclave, which Syrian President Bashar al-Assad is vowing to retake. Ankara says it struck all known Syrian military targets and that it is now assessing operations in preparation for further attacks. Turkish President Recep Tayyip Erdogan has issued an ultimatum for Damascus forces, by Saturday, to give up recent gains and retreat back behind a de-escalation zone agreed between Ankara and Moscow in 2018 in the Black Sea resort of Sochi.Erdogan and Russian President Vladimir Putin, while backing rival sides in the Syrian civil war, have been working closely to resolve the conflict.But Thursday’s deadly airstrike is seen posing the biggest threat to the recent Turkish-Russian rapprochement. In a bid to defuse tensions, Erdogan spoke with Putin by phone Friday.”The two leaders will meet in-person as soon as possible,” said Fahrettin Altun, presidential communication directorate. Western support?Ankara is looking to its western allies to support its forces in Syria. “The international community must act to protect civilians and impose a no-fly-zone,” tweeted Altun.Turkey called for an emergency meeting of NATO Friday, but while receiving words of solidarity, no concrete measures of support were agreed on.Erdogan has recently called for the deployment of American Patriot missile system to offer protection for Syrian civilians and Turkish forces on the ground in Idlib.But experts warn that there appears little support for any action that brings the risk of a military confrontation with Russian forces. Underlining Moscow’s commitment to Damascus, Friday saw two of Russia’s warships pass through Istanbul en route to Syria to reinforce its Syrian military presence.VOA’s Steve Herman contributed to this report.
…
The situation in Syria’s rebel-controlled Idlib region remains explosive, following the killing there of more than 30 Turkish soldiers in an airstrike by Russia-backed Syrian government forces. Bracing against possible Turkish countermeasures, Russia is moving two warships toward the eastern Mediterranean.Meanwhile, NATO is urging Damascus to “respect international law,” and cease airstrikes over civilian areas in Idlib. Turkey also has sent scores of Syrian, Iraqi and Afghan refugees to its border with Greece in an apparent effort to pressure the EU to support its position in the northern Syrian province.NATO’s secretary general Jens Stoltenberg offered the group’s “condolences” to member state Turkey in a press conference Friday, after an urgent meeting requested by Ankara following the deaths of 33 Turkish soldiers in Idlib. Stoltenberg stopped short, however, of offering any NATO military support to Ankara.”We stated very clearly that we call on Russia and the [Syrian leader Bashar al-] Assad regime to stop the … indiscriminate air attacks and also to engage and support U.N.-led efforts to find a lasting political, peaceful solution to the crisis in Syria,” Stoltenberg said.Arab media showed video of two Russian naval frigates equipped with Caliper missiles as they were crossing the Dardanelles, on their way to waters off Syria. At the same time, a Russian military delegation met with their Turkish counterparts in Ankara Friday to try to defuse tensions.Russia claims that Turkish forces were working alongside “terrorist groups” in Idlib province when they were hit by a Syrian government airstrike. Turkey denies the claim. The Russian Foreign Ministry repeated Friday that “terrorist groups will not be tolerated” in Idlib.
…
Міністр культури, молоді і спорту Володимир Бородянський заявив, що ситуація з можливим відключенням через борги Суспільного мовника є неприпустимою.
«Суспільний мовник не передбачив в бюджеті коштів на погашення заборгованості. МКМС, аби уникнути ситуації щодо можливого припинення мовлення, разом з Мінфіном прийнято рішення щодо наближення фінансування аби «Суспільне» мало можливість розрахуватися з боргами негайно. Сума, яка заблокована в Швейцарії, повернеться до бюджету і МКМС буде ініціювати зміни до бюджету щодо збільшення фінансування Суспільного мовника на суму сплаченого боргу за рахунок повернених із Швейцарії коштів, що забезпечить сталість розвитку Суспільного мовника», – повідомив Бородянський у Telegram.
Таким чином він відреагував на раніше поширене 28 лютого повідомлення «Суспільного», що його робота заблокована через арешт рахунків за борги у понад 10,5 мільйонів євро, вказуючи, що така ситуація «унеможливила підготовку до трансляції цьогорічної Олімпіади та забезпечення участі України у «Євробаченні».
Голова правління НСТУ Зураб Аласанія заявив, що створений на базі НТКУ та ОДТРК в 2017 році Суспільний мовник отримав борг «у спадок» як правонаступник усіх прав та обов’язків колишньої державної Національної телекомпанії України, яка припинила свою діяльність.
…
Прокуратура АРК спільно з головним управлінням Нацполіціі в АР Крим і Севастополі повідомила про підозру «кримському козачому отаману» і учаснику незаконного збройного формування «самооборона Севастополя». Про це мовиться у повідомленні прокуратури.
Підозрюваним інкримінують частину 5 статті 260 КК України (Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань, що призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків). Санкція статті передбачає позбавлення волі на термін від 10 до 15 років.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України у 2014 році будучи «отаманом кримського регіонального відділення спілки козаків-воїнів Росії і зарубіжжя» очолював підрозділ «козаків», який увійшов до складу незаконного збройного формування «самооборона Криму».
«Під час мітингу на підтримку територіальної цілісності України від 26 лютого 2014 року, підозрювані разом з іншими «самооборонівцями» брали участь в розгоні і затриманні проукраїнських активістів, а також захопленні будівлі Верховної Ради АР Крим», – йдеться у повідомленні прокуратури АРК.
«Кримський козачий отаман» серед іншого також здійснював блокування і захоплення адміністративних будівель Сімферополя, прикордонного управління та військових частин в результаті чого «козаки» заволоділи кімнатою зі зброєю.
Наразі підозрювані оголошені в розшук, вживаються заходи для встановлення їх місцезнаходження.
За даними джерел проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, прокуратура оголосила про підозру «отаману» Сергію Юрченко та «самооборонівцю» Анатолію Довгому.
23 квітня 2014 року СБУ затримала Юрченка при виїзді з Криму. Як з’ясувалося, його підозрювали у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 111 Кримінального кодексу України (державна зрада). Санкція статті передбачає від 10 до 15 років позбавлення волі. Вже через місяць Юрченка разом з одним з лідерів підтримуваних Росією озброєних бойовиків на Донбасі Павлом Губарєвим обміняли на трьох офіцерів українського спецпідрозділу «Альфа», захоплених в полон бойовиками в Краматорську.
У той же час кримські ЗМІ писали, що звільнення Юрченка відбулося завдяки участі російських депутатів представників Севастопольського округу УПЦ Московського патріархат.
…
Всесвітня організація з охорони здоров’я підвищила оцінку глобального ризику від поширення нового коронавірусу Covid-19 із «високого» до «дуже високого».
Як заявив 28 лютого в Женеві голова ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус, занепокоєння викликає продовження в останні кілька днів росту виявлених випадків інфікування і числа країн, в які потрапляє вірус.
Він додав, що з Італії до 14 інших країн потрапили 24 випадки інфікування Covid-19, і 97 випадків – з Ірану в 11 інших країн.
При цього, заявив голова ВООЗ, у Китаї за останню добу зареєстрували найменше число нових випадків захворювання за понад місяць.
Станом на 28 лютого, кількість випадків зараження коронавірусом перевищила 83 тисячі. Водночас понад 35 тисяч людей одужали. Число летальних випадків зросло до 2858.
2019-nCov (COVID-19) належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною. Більшість хворих, однак, видужують.
your ad here