Author Archives: Nworld

Держдеп США: перемир’я Азербайджану і Вірменії почне діяти в понеділок

Міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Про це вони домовилися під час зустрічі з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівена Біґуна, йдеться в спільному повідомленні урядів США, Вірменії та Азербайджану від 25 жовтня.

За повідомленням, оприлюдненим Державним департаментом США, представники Баку та Єревану зустрілися з Біґуном 24 жовтня. Вони домовилися дотримуватися угоди, якої досягнули у Москві 10 жовтня.

Читайте також: BBC і Bellingcat вважають справжнім запис вбивства полонених в зоні карабаського конфлікту

«Гуманітарне припинення вогню почне діяти о 8 ранку за локальним часом (12 ночі за стандартним східним часом) 26 жовтня 2020 року. Сполучені Штати сприяли інтенсивним переговорам між міністрами закордонних справ (Азербайджану і Вермінією – ред.) та співголовами Мінської групи з метою підштовхнути Вірменію та Азербайджан ближче до мирного вирішення Нагорно-Карабахського конфлікту», – повідомляє Державний департамент.

Зовнішньополітичний орган США також оприлюднив заяву, згідно з якою представники сторін конфлікту та держав-співголів Мінської групи (Росії, Франції та США) «обговорили впровадження негайного припинення вогню, можливі параметри для моніторингу припинення вогню, ініціювання обговорення ключових предметних елементів комплексного рішення у відповідності до Спільної заяви 10 жовтня».

Читайте також: Алієв допускає «культурну автономію» для вірмен Карабаху

23 вересня державний секретар Майк Помпео провів у Вашингтоні окремі переговори з міністром закордонних справ Азербайджану Джейхуном Байрамовим і його вірменським колегою Зограбом Мнацаканяном.

Близько 30 тисяч людей загинули у війні за Нагірний Карабах у 1991–1994 роках. Відтоді Азербайджан не контролював не лише власне Нагірний Карабах, а й ще сім прилеглих районів, які вірменські сили називали «буферною зоною».

 

your ad here

Пакистан: щонайменше троє людей загинули через вибух на мітингу опозиції

Принаймні троє людей загинули внаслідок вибуху саморобного вибухового пристрою в місті Кетта, столиці південнозахідної провінції Белуджистан 25 жовтня. Вибух стався під час масштабного мітингу опозиційних партій.

Ще двоє людей отримали поранення внаслідок вибузу пристрою, закладеного в мотоциклі на овочевому ринку, який був переважно закритий цього дня, заявив високопоставлений офіцер поліції Кетти Азгар Акрам.

Ніхто наразі не взяв на себе відповідальність за атаку.

Читайте також: Пакистан: двоє військових загинули в ході перестрілки біля кордону з Афганістаном

Перед початком мітингу мобільний зв’язок у Кетті був вимкнений перед початком мітингу, у місті працювали додаткові безпекові патрулі. За словами речника уряду Белуджистану Ліаката Шагвані, лідерів опозиції попереджали про ризики насильства.

Лідери альянсу найбільших опозиційних партій Пакистану організовували мітинги двічі в інших протягом місяця в координованій кампанії, спрямованій на усунення прем’єр-міністра Імрана Хана. Вони звинувачують його в неспроможності впоратися з економічною кризою в країні.

Очільники опозиції в Кетті висловлювали стурбованість щодо «примусових зникнень» представників етносу белуджі, в яких звинувачують розвідку Пакистану.

Раніше цього місяця бойовики в Белуджистані вбили 15 людей, влаштувавши засідку на групу працівників нафтогазової промисловості в супроводі парамілітарного загону.

 

Провінція Белуджистан багата на поклади газу та мінералів. Тут також діють збройні угруповання, які вимагають більшої автономії та більшого доступу до ресурсів регіону. Крім того, в провінції діють ісламістські бойовики.

 

your ad here

Білорусь: силовики застосовують проти протестувальників світлошумові гранати

Білоруські силовики розганяють протестувальників, які підійшли до Палацу незалежності в Мінську, світлошумовими гранатами. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

За даними журналістів, вибухи чутно одразу в кількох місцях на вулиці Орловській в білорській столиці. Міліція виставила кордон біля будівлі Центрального районного управління внутрішніх справ. Коли протестувальники спробували його обійти, їх закидали світлошумовими гранатами.

Видання «Наша Нива» з місця подій повідомляє про одного потерпілого, якому осколками гранати пошкодило ногу. Йому допомогли вийти з небезпечної зони.

Читайте також: Білорусь: правозахисники публікують імена десятків затриманих на недільному марші

Також потужні вибухи та яскраві спалахи помітили біля Республіканського науково-практичного центру «Мати та дитина». Люди розбігаються по сусідніх подвір’ях, за ними переслідують силовики.

Свідки повідомляють, що невідомі в балаклавах кинули з мікроавтобусу невідомий снаряд в колону людей. Він не вибухнув, а лише задимився.

Крім того, кореспондент російської «Нової газети» зафіксував використання гумових куль і щонайменше одного постраждалого від них.

Поліція Мінська підтвердила використання світлошумових гранат, заявивши, що спеціальні засоби використовувалися для «припинення незаконних дій» протестуючих.

 

 

25 жовтня, на 78-й день протесту, в столиці Білорусі Мінську та інших містах країни, люди вийшли на вулиці на підтримку так званого «народного ультиматуму».

13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку.

Тихановська вказала, що якщо до 25 жовтня вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня буде розпочато національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.

 

your ad here

Білорусь: правозахисники публікують імена десятків затриманих на недільному марші

Білоруський правозахисний центр «Весна» оприлюднила імена десятків затриманих учасників недільних акцій протесту. За даними правозахисників, наразі відомо вже про майже 70 затриманих у різних містах.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, найбільше затриманих цього разу в регіонах Білорусі. Особливо жорстке поводження силовиків із протестувальниками зафіксована в Лодзі, Гродному, Борисові, Бресті, Новополоцьку.

Серед затриманих щонайменше троє журналістів: фотографи Дмитро Дмитрієв з газети «Новий час» і Святослав Зоркий з «Комсомольської правди в Білорусі» з Мінська та Зміцер Казакевич з Вітебська.

25 жовтня, на 78-й день протесту, в столиці Білорусі Мінську та інших містах країни, люди вийшли на вулиці на підтримку так званого «народного ультиматуму».

 

13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку.

Тихановська вказала, що якщо до 25 жовтня вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня буде розпочато національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.

 

your ad here

Помпео провів телефонну розмову із Лукашенком

Держсекретар США Майк Помпео провів телефонну розмову із Олександром Лукашенком, який утримує владу в країні, попри протести громадян з вимогою визнати неправдивими результати останніх президентських виборів в країні.

У Держдепартаменті США Радіо Свобода 24 жовтня повідомили, що Майк Помпео зажадав звільнення білорусько-американського політтехнолога Віталія Шклярова, затримання якого уряд США вважає «несправедливим».

«Держсекретар закликав до повного звільнення і негайного виїзду з Білорусі незаконно затриманого громадянина США Віталія Шклярова і підтвердив підтримку США демократичних прагнень народу Білорусі», – заявив представник Держдепартаменту.

Шкляров, який працював над кампаніями колишнього президента США Барака Обами і сенатора Берні Сандерса, був затриманий наприкінці липня під час відвідин родини в Білорусі. Нещодавно він був звільнений під домашній арешт і обмежений в поїздках – до суду – за звинуваченнями у буцімто підготовці масових заворушень. Сам він це заперечує.

24 жовтня білоруське державне інформаційне агентство БЕЛТА надало іншу версію телефонної розмови Лукашенка і Помпео. Лукашенко, згідно з цим повідомленням, нібито сказав Помпео, що в Білорусі відбувається «національний діалог».

«Глава держави підкреслив, що Росія є головним союзником, особливо відзначивши підтримку, яку вона надає в нинішній період. Разом з тим, як зазначалося, Росія не втручається у внутрішні справи Білорусі. При цьому країни готові спільно реагувати при виникненні на зовнішні загрози», – цитує БЕЛТА пресслужбу президента Білорусі.

У Білорусі 9 серпня пройшли президентські вибори, на яких, за офіційними твердженнями, вшосте поспіль переміг Олександр Лукашенко. Значне число громадян країни, як і політиків і державних керівників інших країн світу, не погодилися з озвученими ЦВК результатами, які вважають сфальсифікованими. Акції протесту проти оголошених результатів і з вимогами відходу Лукашенка тривають у Білорусі з самого дня виборів. Силові органи вдаються до репресій проти незгодних.

Країни світу, серед них Україна, і міждержавні об’єднання заявляють, що надалі не вважають Лукашенка за легітимного президента країни.

your ad here

78-й день протесту: у Білорусі на підтримку «народного ультиматуму» люди виходять на марші

У столиці Білорусі Мінську та інших містах країни у неділю, на 78-й день протесту, люди виходять на вулиці на підтримку так званого «народного ультиматуму».

Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, до анонсованого недільного маршу протесту люди вивісили біло-червоно-білі прапори на будівлях в різних містах Білорусі. Повідомляється, що зранку 25 жовтня в різних районах Мінська було помічено військову техніку, у столиці Білорусі закриті 12 станцій метро. До центру міста рухаються великі колони спецтехніки та автобуси із спецпризначенцями та невідомими у балаклавах.

Також є повідомлення, що почалися проблеми з мобільним інтернетом.

У Білорусі вже третій місяць не припиняються масові протести, які почалися відразу після оголошення офіційних підсумків голосування, згідно з якими в президентських перегонах вшосте поспіль переміг Олександр Лукашенко.

13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку.

За її словами, режим повинен виконати три вимоги:

Лукашенко має оголосити про відхід;
насильство на вулицях має зупинитися повністю;
всі політв’язні повинні бути звільнені.

Тихановська вказала, що якщо до 25 жовтня вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня буде розпочато національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.

 

your ad here

Франція депортувала босняків, які поголили дівчині голову через її кохання з сербом

Франція депортувала родину босняків-мусульман, які силою поголили голову 17-річній дівчині через те, що вона хотіла одружитися з сербом-християнином, повідомив 24 жовтня міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманен.

Як мовиться в оприлюдненій ним заяві уряду для преси, видворення п’яти членів цієї родини з території Франції настало через «неприйнятну поведінку» цієї родини в серпні, а саме побиття і голення ними неповнолітньої, закоханої в серба іншої віри.

Згадану неповнолітню взяли під опіку соціальної служби, а після досягнення повноліття вона отримає дозвіл на мешкання у Франції, мовиться в повідомленні.

Боснійська прикордонна поліція в Сараєві підтвердила Радіо Свобода, що названа родина прибула до міжнародного летовища Сараєва спеціальним рейсом у супроводі французької поліції.

Батьків дівчини арештували 23 жовтня – суд у місті Безансоні визнав їх винними в насильстві щодо неповнолітньої особи. Їм також заборонений в’їзд на територію Франції протягом п’яти років.

Разом із батьками депортували і трьох братів і сестер дівчини.

А її дядька і тітку засудили у Франції до позбавлення волі. Їм, як і депортованим батькам дівчини, присудили рік позбавлення волі з відкладенням виконання вироку на чотири місяці (різновид умовного покарання). Але цих двох не видворили, бо вони вже мають у Франції статус біженця.

Інші члени родини дівчини прибули з нею до Франції 2018 року, але їм у статусі біженця минулого року відмовили.

За повідомленнями, коли родина дівчини дізналася про її «непідхожого» коханого, 20-річного серба, її побили, а потім один із чоловіків поголив їй голову. Медичне обстеження констатувало в неї численні забиття, а також переломи ребер.

В ісламі гоління голови жінкам без крайньої необхідності різко засуджується, а коли це робиться силою, це ознака ганьби.

your ad here

США: Трамп достроково проголосував на виборах президента – за себе

Президент США Дональд Трамп достроково проголосував 24 жовтня на президентських виборах, основний день яких у США цього разу – 3 листопада.

Як сказав він після того, як віддав свій голос на дільниці в штаті Флорида, недалеко від свого приватного клубу Мар-а-Лаґо, «я проголосував за такого собі Трампа». Раніше Трамп голосував у Нью-Йорку, де мав зареєстроване основне місце мешкання, але минулого року він змінив його на Флориду.

У момент голосування Трамп був у масці, але відразу зняв її, вийшовши до журналістів і кількох сотень прихильників, які вітали його вигуками «Ще чотири роки!»

Попереднього дня, 23 жовтня, Трамп провів у Флориді кілька передвиборчих зустрічей. Він намагається збільшити свою підтримку після дебатів із суперником Джо Байденом 22 жовтня, які в його команді вважають сприятливими для нього (хоча кілька опитувань громадської думки після дебатів віддали перевагу в них Байденові).

Наступними днями він планує подальшу інтенсивну низку зустрічей у вирішальних штатах, які можуть врешті віддати голоси кожному з головних кандидатів.

Натомість його суперник Байден цими днями не такий активний і продовжує критикувати те, як Трамп протистояв коронавірусній пандемії, що вже забрала життя понад 224 тисяч американців, уразила економіку і залишила мільйони людей без роботи.

Байден заявляє, що Трамп «перестав займатися Америкою» і нині, більш ніж через вісім місяців від початку кризи, «досі не має плану, він здався». За словами колишнього віцепрезидента, він не має наміру «закривати країну», але збирається «закрити вірус». Він обіцяє в разі обрання якнайшвидше провести через Конгрес новий пакет допомоги і заохотити штати і місцеві влади запроваджувати обов’язкове носіння масок.

Трамп же продовжує захищати те, як він діє у відповідь на пандемію, і запевняє своїх виборців, що вона ось-ось закінчиться найближчим часом, а Байден, мовляв, завищує свої оцінки кризи, щоб залякати американців і змусити їх голосувати за нього.

Тим часом у США числа шпиталізованих і померлих через COVID-19 продовжують швидко зростати. Якщо нинішні тенденції в країні збережуться, до лютого число померлих від захворювання перевищить 500 тисяч, прогнозує Університет Вашингтона. Водночас, за словами дослідників, якщо 95 відсотків американців почнуть носити маски, кількість померлих зменшиться на 70 тисяч.

Цього року через пандемію у США вже тим чи іншим способом (особисто, поштою тощо) достроково проголосували понад 56,5 мільйона виборців із загалом близько 240 мільйонів тих, хто має право голосу, що є рекордною кількістю за останнє століття.

За опитуваннями, на цей час Трамп відстає від Байдена приблизно на 8 відсотків. Але він усе ще має шанс перемогти, якщо здобуде більшість у низці вирішальних штатів і через двоступеневу систему виборів у США здобуде таким чином загалом понад половину голосів членів колегії виборників, хоча й може програти за підрахунком загальнонародного голосування. Так, зокрема, сталося чотири роки тому, коли Дональд Трамп набрав по США загалом менше голосів, ніж його тодішня суперниця Гілларі Клінтон, але за голосами виборників став президентом.

your ad here

Білорусь: в Мінську відбувся «Жіночий марш», правозахисники кажуть про 4 затриманих

У столиці Білорусі 24 жовтня відбувся «Жіночий марш», який проводять щосуботи протягом декількох тижнів, інформує Білоруська служба Радіо Свобода.

Кілька сотень людей, за даними Білорусьї служби Радіо Свобода, пройшли маршем від вулиці Першотравневої до площі Перемоги, а потім проспектом Незалежності до Академії наук, звідки повернулися на площу Якуба Коласа.

Деякі інші видання повідомляли, що на вулиці могли вийти до п’яти тисяч людей, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода за участю «Голосу Америки».

Під час акції затримань не було, але до її початку, за даними правозахисників центру «Весна», затримали чотирьох жінок.

Жінки скандували «Йди геть, ти і твій ОМОН» і «Страйк».

13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку.

За її словами, режим повинен виконати три вимоги:

Лукашенко має оголосити про відхід;
насильство на вулицях має зупинитися повністю;
всі політв’язні повинні бути звільнені.

Тихановська вказала, що якщо до 25 жовтня вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня буде розпочато національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.

Протести в Білорусі тривають третій місяць. Вони почалися після оголошення результатів президентських виборів, на яких, за офіційними даними, вшосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня він провів таємну інавгурацію.

Визнати легітимним президентом Лукашенка відмовилися країни ЄС, США та Україна. Євросоюз заявив, що запроваджує санкції проти 40 чиновників, також міністри закордонних справ країн ЄС узгодили спільну позицію щодо запровадження санкцій стосовно особисто Лукашенка.

your ad here

У Киргизстані оголосили дату дострокових виборів президента

Центральна виборча комісія Киргизстану оголосила дату позачергових виборів президента країни після відставки попереднього голови держави Сооронбая Жеенбекова. Ці вибори мають відбутися 10 січня 2021 року, мовиться в повідомленні пресслужби ЦВК.

Відставку Жеенбекова спричинила політична криза, що триває в Киргизстані з дня парламентських виборів 4 жовтня. Масові звинувачення в купівлі голосів та інших грубих порушеннях і багатолюдні й іноді насильницькі протести проти оголошених офіційно результатів, за якими перемогли головно партії-прихильниці влади Жеенбекова, змусили ЦВК скасувати ці результати. Дата нових виборів до Жогорку кенеша (Верховної ради), однопалатного парламенту Киргизстану, наразі не призначена: спершу їх призначали було на кінець грудня, але нині вже йдеться про весну 2021 року.

У перебігу протестів демонстранти звільнили з-за ґрат ув’язненого колишнього парламентаря націоналістичного спрямування Садира Жапарова, який був обвинувачений у викраденні свого політичного суперника і 2017 року засуджений до 11 з половиною років позбавлення волі. Хоча вирок суду не скасований, парламент із кількох спроб затвердив Жапарова на посаді прем’єр-міністра країни після того, як попередній уряд пішов у відставку, це затвердження був змушений підписати й президент. А після відставки й Жеенбекова Жапаров, усупереч Конституції країни, заявив, що перебирає на себе й президентські повноваження. Конституція визначає, що виконання обов’язків президента має переходити на спікера парламенту.

Крім того, Жапаров намагається змінити Конституцію, щоб отримати право балотуватися на посаду президента. Нині основний закон країни визначає, що посаду президента можна займати лише один раз, і в цей відлік входить і виконання обов’язків президента чи тимчасове президентство.

23 жовтня Жапаров як в. о. президента підписав терміново, без обговорення в усіх трьох читаннях за один день ухвалений закон про зміни до закону про вибори президента і парламенту, які дають змогу відкласти ці вибори до завершення конституційної реформи, що має статися до 10 січня 2021 року. Ця реформа й має відкрити Жапарову шлях до участі в президентських виборах. Після цієї реформи і не пізніше ніж 1 червня 2021 року мають відбутися й парламентські вибори.

your ad here