Author Archives: NPolitics

Довибори у Верховну Раду призначили на кінець березня

Довибори у Верховну Раду призначили на 28 березня 2021 року.

У цей день голосування відбудеться у 87 виборчому окрузі в Івано-Франківській області.

17 листопада припинилися повноваження народного депутата Зіновія Андрійовича, який виграв вибори в цьому окрузі. Його висувала партія «Слуга народу».

На місцевих виборах у жовтні його обрали мером Надвірної Івано-Франківської області.

 

your ad here

«Голодомор був знищенням майбутнього»: німецькі та українські депутати вшанували пам’ять жертв геноциду

«Маємо говорити, наголошувати про важливість пам’яті про геноцид проти українців через Голодомор»

your ad here

Президент вніс у ВР законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірне декларування

Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», повідомляє у п’ятницю пресслужба парламенту.

«Ухвалення зазначеного законопроєкту дозволить усунути законодавчі прогалини у зв’язку із прийняттям рішення Конституційного суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020, запровадити кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також створити належні умови для законодавчого забезпечення дотримання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері запобігання корупції», – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Документ, зокрема передбачає, серед іншого, що умисне внесення суб’єктом декларування недостовірних даних до декларації (якщо вони відрізняються від достовірних на суму від 1 млн 59 тис. до 4 млн 236 тис. грн) – штраф у 42,5-59,5 тис. грн, або громадські роботи, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Якщо дані в декларації відрізняються від достовірних на суму понад 4 млн грн – штраф у 59,5 – 85 тис. грн), то пропонується позбавлення волі до двох років, довші за тривалістю громадські роботи, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Також пропонується окремо визначити в ст. 366-3 ККУ кримінальну відповідальність за неподання декларації.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.

your ad here

Кабінет міністрів має 120 автомобілів у своєму розпорядженні

Кабінет міністрів України має 120 автомобілів у своєму розпорядженні, повідомив уряд у відповідь на запит Радіо Свобода.

У 2020 році уряд не закуповував автомобілів. Водночас минулого року Кабмін купив три автобуси загальною вартістю 10 124 880 гривень.

Верховний суд повідомив Радіо Свобода, що володіє 46 автомобілями, Конституційний суд має 32 автомобілі, Верховна Рада – 187 транспортних засобів, а Офіс генерального прокурора – 73.

Натомість Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода назвала дані про свій автопарк «інформацією з обмеженим доступом».

your ad here

В ОГП розповіли про заплановані слідчі дії поблизу алеї Героїв Небесної сотні

В Офісі генерального прокурора повідомили у відповідь на запит Радіо Свобода, що слідчі дії на відведеній під будівництво меморіалу Героїв Небесної сотні території в Києві тривають і відбуватимуться ще в зимовий період.

Зокрема, за даними ОГП, проводять слідчі експерименти поблизу алеї Героїв Небесної Сотні за подіями 18-20 лютого 2014 року, коли правоохоронці застосовувати вогнепальну зброю проти протестувальників.

У прокуратурі пояснюють, що на тих ділянках є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди або містять інші важливі відомості, тому слід визначити географічні координати місць отримання поранень, ведення стрільби за участю відповідних спеціалістів та експертів.

«Окремі слідчі дії планується проводити за погодних умов, максимально наближених до часових параметрів подій Революції Гідності, у холодну пору року при відсутності листя на деревах та кущах, яке значно погіршує видимість, заважають проведенню об’єктивного візування та встановленню сектору здійснення стрільби», – йдеться у відповіді на Запит Радіо Свобода.

Окрім того, додали в ОГП, може виникнути необхідність провести слідчі дії на всій ділянці від майдану Незалежності до верхнього виходу з метро Хрещатик у справі щодо ексберкутівців, обвинувачених у причетності до розстрілів 20 лютого 2014 року.

«Точний час проведення зазначених слідчих дій на тепер невідомий», – додали в Офісі генпрокурора.

Окрім того, арешт земельних ділянок колишньої вулиці Інститутської також пов’язаний з іншими незавершеними судовими процесами щодо подій 18 лютого 2014 року, відповіли в ОГП.

«Зняття всіх обмежень щодо проведення будівництва Музею є неможливим до завершення цих судових процесів, водночас терміни їх завершення залежать від багатьох чинників і не можуть бути спрогнозовані», – резюмують у відомстві.

Генеральний директор музею Ігор Пошивайло вважає, що ситуація з арештом ділянки, відведеної під будівництво меморіалу Героїв Небесної сотні, «зробила заручниками» Музей Революції гідності та генпідрядника.

19 листопада в Національному музеї Революції гідності відбулися обшуки. Служба безпеки України стверджує, що керівництво Музею уклало договори на майже 150 мільйонів гривень на роботи із реконструкції та благоустрою об’єктів меморіального комплексу. Підрядникам був перехований аванс у розмірі 80% від суми договору (111 мільйонів гривень).

Правоохоронці кажуть, що у встановлені угодами терміни роботи фактично не проводились, натомість більшість отриманих підрядником бюджетних коштів були витрачені не на цілі, які прописані у відповідних договорах.

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної сотні має постати над майданом Незалежності на алеї Героїв Небесної сотні.

20 лютого 2018 року були оголошені підсумки міжнародного відкритого архітектурного конкурсу архітектурних проєктів. Переможцем став проєкт Ірини Волинець і Марини Процик. Відкриття меморіалу було заплановане на лютий 2019 року.

Будівельні роботи не розпочалися вчасно, оскільки тодішня Генеральна прокуратура заявила про необхідність провести додаткові слідчі експерименти на місці розстрілів учасників акцій протесту. Влітку 2018 року на відведену під будівництво ділянку меморіалу був накладений арешт.

your ad here

ОП: чи можливий локдаун, буде зрозуміло за тиждень

В Офісі президента заявляють, що за тиждень стане зрозумілим, чи потрібно в Україні запроваджувати повний локдаун.

Як повідомляє пресслужба ОП, заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко в інтерв’ю програмі «Бацман» заявив, що саме через тиждень будуть помітні перші результати карантину вихідного дня, впровадженого 13 листопада для зменшення кількості хворих на COVID-19.

За словами Тимошенка, карантин вихідного дня спрямований на зменшення заражень у закладах громадського харчування, торговельних центрах, місцях масового скупчення людей.

«Ми намагаємося збити темпи зростання (захворюваності на COVID-19 – ред.), щоб стабілізувати ситуацію. І за цей час – збільшувати кількість ліжко-місць і ліжок із киснем та іншим обладнанням. Чи можливий локдаун, ми зрозуміємо після того, як пройдемо треті вихідні на карантині, й будемо ухвалювати рішення», – сказав Тимошенко.

Заступник керівника Офісу президента зауважив, що нещодавно була зустріч з міськими головами, урядовцями та фахівцями-епідеміологами щодо епідемічної ситуації та впливу карантинних заходів на економіку.

«Якщо буде локдаун, то ми забезпечимо повну комунікацію, і вона буде заздалегідь. Це у випадку, якщо він буде», – сказав Тимошенко.

Напередодні міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявив, що підставою для термінового запровадження локдауну може бути лише заповненість ліжок у лікарнях на більш як 75%. 

Міністр розповів, за яких показників медична система не витримає епідемії. Він повторив уже раніше озвучену тезу, що загроза колапсу медичної системи виникне, «якщо кількість хворих буде наближатися до цифри 25–30 тисяч хворих на добу».

В Україні минулої доби, 26 листопада, вперше виявили понад 16 тисяч нових випадків COVID-19. 

your ad here

Садовий пояснив, чому для Львова добре те, що він знову став мером

На думку вчетверте переобраного мера Львова Андрія Садового, те, що після 14 років у кріслі очільника міста він і надалі продовжить ним керувати, є перевагою, адже це сприятиме більшому залученню інвестицій та підвищенню добробуту львів’ян. Про це Садовий розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

 

«Якщо ви подивитеся на приклади успішних міст світу – той самий Відень, той самий Лейпциг, Краків, Вроцлав, – то там усі мери були по чотири каденції, вони дуже багато зробили. Тому що місто – це надзвичайно складна конструкція. Ті міста, де постійно йдуть зміни, то там, чесно кажучи, й інвестиції не сильно йдуть, і немає такого добробуту для мешканців», – зауважив Садовий.

При цьому він стверджує, що кожна нова каденція особисто для нього, наче «американські гірки на висоті 10 тисяч кілометрів з постійною турбулентністю».

«Львів дуже багатьом подобається і дуже багато хто хоче покласти на нього лапу, а я, як цей третій лев. У нас на східцях біля входу у ратушу є два леви, так от я третій, який посередині, який оберігає, тому що ми ніколи не допустимо, щоб Львів належав комусь іншому, крім львів’ян», – наголошує переобраний очільник міста.

За словами Садового, четверта мерська каденція теж буде для нього непростою. Головним чином через створення об’єднаної територіальної громади, внаслідок чого Львів на «65% став більшим, потужнішим».

«Це – новий виклик. Тому роботи – непочатий край», – каже Садовий.

Увечері 25 листопада Андрій Садовий був офіційно зареєстрований міським головою Львова. Міська територіальна виборча комісія оприлюднила результати виборів у другому турі 22 листопада. За кандидата від «Самопомочі» Андрія Садового проголосували 143 466 виборців, за представника від «Європейської солідарності» Олега Синютку – 84 277. Різниця між кандидатами – 59189 голосів.

 

your ad here

Прем’єр Шмигаль привітав Садового з перемогою на виборах, а Зеленський – ще ні

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль привітав вже вчетверте обраного мером Львова Андрія Садового з перемогою на виборах. Про це сам Садовий розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

 

«Він учора (у середу 25 листопада – ред.) телефонував, вітав з офіційними результатами. Він же львів’янин!», – зазначив Садовий та додав, що привітань від президента Володимира Зеленського з приводу своєї перемоги не отримував.

За словами Садового, він може дозволити собі, якщо потрібно, зателефонувати прем’єру чи міністрам.

«Слава Богу, я їх всіх давно знаю», – пояснює він.

При цьому Садовий зазначає, що не відчуває з боку центральної влади на себе тиску, а тому може «нормально працювати».

Увечері 25 листопада Андрій Садовий був офіційно зареєстрований міським головою Львова. Міська територіальна виборча комісія оприлюднила результати виборів у другому турі 22 листопада. За кандидата від «Самопомочі» Андрія Садового проголосували 143 466 виборців, за представника від «Європейської солідарності» Олега Синютку – 84 277. Різниця між кандидатами – 59189 голосів.

 

your ad here

Бойовики один раз відкрили вогонь на Донбасі – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що у денні години четверга підтримувані Росією бойовики один раз відкрили вогонь в бік позицій Збройних сил України на Донбасі.

«26 листопада у смугах відповідальності наших бригад зафіксовано один факт порушення режиму припинення вогню збройними формуваннями Російської Федерації. Так, у районі населеного пункту Мар’їнка противник відкрив вогонь з великокаліберного кулемета. Бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил немає », – йдеться в повідомленні.

На ресурсах угруповання «ДНР» бойовики звинувачують українських військових в обстрілі Донецька. На сайтах угруповання «ЛНР» інформація щодо обстрілів 26 листопада відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

your ad here

Ексберкутівець Маринченко просить ОАСК поновити його в поліції – адвокат

Колишній беркутівець Олександр Маринченко, обвинувачений у розстрілах протестувальників на Майдані, просить суд поновити його на службі в поліції, повідомив Радіо Свобода адвокат ексберкутівців Стефан Решко.

За його словами, позов подали до Окружного адмінсуду Києва в лютому 2020 року, тоді ж Маринченко був звільнений з поліції.

«Буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, без повідомлення про слухання. Десь у наступному році буде розгляд. Не швидко це відбувається», – сказав адвокат.

У лютому адвокат колишніх співробітників спецпідрозділу «Беркут» Олександра Маринченка й Сергія Тамтури повідомив, що вони повернулися до Києва після обміну утримуваними особами між Києвом і бойовиками «ЛДНР».

За словами адвоката Решка, Маринченко і Тамтура мають статус обвинувачених, щодо них діє запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

П’ятьох колишніх «беркутівців» – Олега Янішевського, Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Сергія Тамтуру, Олександра Маринченка – звинувачують у вбивстві 48 і пораненні 80 людей на вулиці Інститутській у Києві в лютому 2014 року.

У грудні 2019 року Генпрокуратура змінила групу прокурорів у справі розстрілу на Майдані, а суд, який розглядав справу, – змінив усім п’ятьом запобіжний захід із тримання під вартою на особисте зобов’язання. Прокурори підтвердили, що ексберкутівці були включені до списку на обмін утримуваними особами між Києвом і бойовиками «ЛДНР».

29 грудня відбувся обмін утримуваними особами між Україною й підтримуваними Росією бойовиками за формулою «76 на 124». Україна отримала 76 людей (12 військових, 64 цивільних​).

 

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 30 грудня заявила, що обмін ексберкутівців «суттєво ускладнить» розгляд справи Майдану.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що видача угрупованням «ЛДНР» п’яти колишніх беркутівців була умовою обміну.

your ad here