After losing in Congress, President Donald Trump is counting on the courts to kill off “Obamacare.” But some cases are going against him, and time is not on his side as he tries to score a big win for his re-election campaign.
Two federal judges in Washington, D.C., this past week blocked parts of Trump’s health care agenda: work requirements for some low-income people on Medicaid, and new small business health plans that don’t have to provide full benefits required by the Affordable Care Act.
But in the biggest case, a federal judge in Texas ruled last December that the ACA is unconstitutional and should be struck down in its entirety. That ruling is now on appeal. At the urging of the White House, the Justice Department said this past week it will support the Texas judge’s position and argue that all of “Obamacare” must go.
A problem for Trump is that the litigation could take months to resolve — or longer — and there’s no guarantee he’ll get the outcomes he wants before the 2020 election.
“Was this a good week for the Trump administration? No,” said economist Gail Wilensky, who headed up Medicare under former Republican President George H.W. Bush. “But this is the beginning of a series of judicial challenges.”
It’s early innings in the court cases, and “the clock is going to run out,” said Timothy Jost, a retired law professor who has followed the Obama health law since its inception.
“By the time these cases get through the courts there simply isn’t going to be time for the administration to straighten out any messes that get created, much less get a comprehensive plan through Congress,” added Jost, who supports the ACA.
In the Texas case, Trump could lose by winning.
If former President Barack Obama’s health law is struck down entirely, Congress would face an impossible task: pass a comprehensive health overhaul to replace it that both Speaker Nancy Pelosi and Trump can agree to. The failed attempt to repeal “Obamacare” in 2017 proved to be toxic for congressional Republicans in last year’s midterm elections and they are in no mood to repeat it.
“The ACA now is nine years old and it would be incredibly disruptive to uproot the whole thing,” said Thomas Barker, an attorney with the law firm Foley Hoag, who served as a top lawyer at the federal Health and Human Services department under former Republican President George W. Bush. “It seems to me that you can resolve this issue more narrowly than by striking down the ACA.”
Trump seems unfazed by the potential risks.
“Right now, it’s losing in court,” he asserted Friday, referring to the Texas case against “Obamacare.”
The case “probably ends up in the Supreme Court,” Trump continued. “But we’re doing something that is going to be much less expensive than Obamacare for the people … and we’re going to have (protections for) pre-existing conditions and will have a much lower deductible. So, and I’ve been saying that, the Republicans are going to end up being the party of health care.”
There’s no sign that his administration has a comprehensive health care plan, and there doesn’t seem to be a consensus among Republicans in Congress.
A common thread in the various health care cases is that they involve lower-court rulings for now, and there’s no telling how they may ultimately be decided. Here’s a status check on major lawsuits:
‘Obamacare’ repeal
U.S. District Court Judge Reed O’Connor in Fort Worth, Texas, ruled that when Congress repealed the ACA’s fines for being uninsured, it knocked the constitutional foundation out from under the entire law. His ruling is being appealed by attorneys general from Democratic-led states to the 5th U.S. Circuit Court of Appeals in New Orleans.
The challenge to the ACA was filed by officials from Texas and other GOP-led states. It’s now fully supported by the Trump administration, which earlier had argued that only the law’s protections for people with pre-existing conditions and its limits on how much insurers could charge older, sicker customers were constitutionally tainted. All sides expect the case to go to the Supreme Court, which has twice before upheld the ACA.
Medicaid work requirements
U.S. District Court Judge James E. Boasberg in Washington, D.C., last week blocked Medicaid work requirements in Kentucky and Arkansas approved by the Trump administration. The judge questioned whether the requirements were compatible with Medicaid’s central purpose of providing “medical assistance” to low-income people. He found that administration officials failed to account for coverage losses and other potential harm, and sent the Health and Human Services Department back to the drawing board.
The Trump administration says it will continue to approve state requests for work requirements, but has not indicated if it will appeal.
Small-business health plans
U.S. District Court Judge John D. Bates last week struck down the administration’s health plans for small business and sole proprietors, which allowed less generous benefits than required by the ACA. Bates found that administration regulations creating the plans were “clearly an end-run” around the Obama health law and also ran afoul of other federal laws governing employee benefits.
The administration said it disagrees but hasn’t formally announced an appeal.
Also facing challenges in courts around the country are an administration regulation that bars federally funded family planning clinics from referring women for abortions and a rule that allows employers with religious and moral objections to opt out of offering free birth control to women workers as a preventive care service.
…
Washington is focused yet again on immigration and border security after President Donald Trump threatened to close America’s southern border with Mexico and declared he wants U.S. aid terminated to three Central American nations. VOA’s Michael Bowman reports, Trump’s moves come amid a continuing surge of undocumented migrant arrivals that have strained federal resources and personnel along the U.S.-Mexico border.
…
Comedian and political novice Volodymyr Zelenskiy defeated incumbent president Petro Poroshenko in Ukraine’s first round of presidential elections, according to exit polls Sunday, leading the two candidates into a run-off election.
Zelenskiy, a comedian who plays the role of the president in a television comedy series, was projected to win 30.4 percent of the vote, easily beating Poroshenko, in power since 2014, who earned 17.8 percent, according to the Central Election Commission’s report as of 6 p,m.
If no candidate wins more than half of the votes, the election will proceed to a run-off to be held on April 21.
Volodymyr Zelenskiy is seeking to prove life can indeed imitate art. He in the protagonist of a long-running popular series called the Servant of the People in which he plays a teacher who unexpectedly finds himself president after a student posts on YouTube one of his rants denouncing the elite.
President Petro Poroshenko had the support of just 13.7 percent of the voters, according to a pre-election poll by the Kyiv International Institute of Sociology.
The 53-year-old billionaire dubbed the chocolate king because of his confectionery business has been accused by opponents of running schemes to buy votes, especially in small towns where the pull of political paternalism is strong.
…
Thousands of Spaniards gathered in Madrid on Sunday to demand that the government take steps to curb the depopulation of rural areas.
Sunday’s march under the slogan “The Revolt of the Emptied Spain” was organized by grassroots groups from rural areas in the southern European Union nation.
In Spain, 90 percent of the population is now concentrated in 30 percent of the country’s territory, namely in Madrid and the coastal areas. That leaves 10 percent of its people spread over large swaths of the interior.
On Friday, the government announced measures to improve internet networks in the countryside.
The march comes before Spain’s April 28 general election, when rural areas could play a key role in deciding if the Socialists stay in power. Spanish election law gives more weight to underpopulated areas.
your ad here
Двох членів Ісламістської партії процвітання – працівника виборчої дільниці і спостерігача на виборах – застрелили в турецькій провінції Малатья. За даними місцевих ЗМІ, одну людину затримали.
Ще двоє людей отримали ножові поранення в провінції Діярбакир, один з них у критичному стані. Десятки людей отримали ушкодження у сутичках, пов’язаних із місцевими виборами, на східному півдні країни.
Ще одна масова бійка сталася в Стамбулі між прихильниками двох різних кандидатів, одна людина отримала ножові поранення.
Порядок під час виборів охороняють 553 тисячі поліцейських і співробітників сил безпеки.
Читайте також: Посол США в Україні прийшла на виборчу дільницю в Києві
Партія справедливості і розвитку, яка вигравала кожні вибори з 2002 року, наражається на все більш відчутний тиск опозиції на тлі економічної рецесії в Туреччині, росту безробіття й інфляції.
Зокрема в столиці Анкарі шанси на перемогу має опозиційний кандидат Мансур Явас. Президент і лідер правлячої партії Реджеп Тайїп Ердоган неодноразово звинувачував його у підробці документів і ухиленні від сплати податків. Явас, який програв вибори на посаду мера Анкари 2014 року, всі звинувачення заперечує.
Нинішні муніципальні вибори є першими відтоді, коли в 2017 році президент Реджеп Тайїп Ердоган унаслідок конституційної реформи отримав широкі повноваження.
Внаслідок волевиявлення буде обрано 1 тисячу 389 мерів та тисячі депутатів місцевих рад. З 82-мільйонного населення Туреччини право голосувати має понад 57 мільйонів.
…
У Туреччині 31 березня відбуваються місцеві вибори. Опитування, проведені до голосування, свідчать, що владна Партія справедливості та розвитку може програти в Анкарі, Стамбулі та інших великих містах.
Нинішні муніципальні вибори є першими відтоді, коли в 2017 році президент Реджеп Тайїп Ердоган унаслідок конституційної реформи отримав широкі повноваження.
Вибори назвуть 1 тисячу 389 мерів та тисячі депутатів місцевих рад.
Ердоган та його Партія справедливості та розвитку незмінно вигравали кожні вибори з 2002 року, але нинішня кампанія, на відміну від попередніх, відбувалася за умов рецесії, зростання безробіття та зростання інфляції.
…
У столиці Австралії Канберрі завершується голосування на єдиній відкритій у цій країні закордонній виборчій дільниці на виборах президента України. Дільниця, утворена при посольстві України, відкрилася о 23:00 за київським часом 30 березня, голосування на ній триватиме до 11:00 за київським часом 31 березня.
«Вибори президента України на нашій планеті починаються із виборчої дільниці в консульстві України в Канберрі. Це єдина виборча дільниця в усій Австралії та Океанії. Тож, насправді, нам дуже пощастило, що нам до неї їхати лише 300 км. Бо від Окленда, що у Новій Зеландії, сюди – 2300 км. А від Дарвіна, що в Північній Австралії, – більше 4000 км. Коли ви прокинетеся у неділю, в нас вже буде вечір, вже по виборах. Вітання вам з майбутнього! Можна напевно сказати, що майбутнє у нас є», – написала громадянка України Діна Крочук у Facebook.
У Європі дільниці на виборах президента України відкрилися водночас або із затримкою на одну-дві години від часу початку голосування в Україні.
«Важливий день. Закордонна виборча дільниця у посольстві України в Естонській Республіці розпочала свою роботу та вже прийняла перших виборців», – повідомила посол України в Естонії Мар’яна Беца.
«У Берліні розпочався процес голосування на виборах президента України. Панує піднесений настрій, адже сьогодні – справжнє свято української демократії!» – вказав посол України в Німеччині Андрій Мельник.
В Україні 31 березня відбуваються вибори президента. Виборчі дільниці розпочали свою роботу о 8:00 і працюватимуть до 20:00. У виборчих бюлетенях є прізвища 39 кандидатів.
…
Радіо Свобода проведе спецефір до дня виборів. Ефір розпочнеться о 12:00 і триватиме до 1:00 1 квітня. Подивитися його можна буде на YouTube-каналі Радіо Свобода.
З 21:40 до 22:50 Радіо Свобода та Голос Америки разом з Суспільним проведуть марафон «Зворотний відлік: Ніч виборів», у якому обговорять день голосування.
31 березня в Україні відбуваються вибори президента України. За посаду змагаються 37 кандидатів. Виборчі дільниці розпочали свою роботу о 8:00 і працюватимуть до 20:00. Для перемоги в першому турі кандидат повинен набрати понад 50 відсотків голосів. Якщо цього не станеться, 21 квітня відбудеться другий тур виборів.
…
A liberal environmental activist has been elected as the first female president of Slovakia.
Relative newcomer Zuzana Caputova had 58 percent of the vote with almost 95 percent of returns counted in Saturday’s runoff election, topping European Commission Vice President Maros Sefcovic, who had 42 percent.
Sefcovic conceded defeat and congratulated his rival.
“I’m extremely happy about the result,” Caputova said. “It’s an extremely strong mandate for me,” she said.
“Zuzana, Zuzana,” her supporters chanted.
Political newcomer
Caputova, 45, has little experience in politics and attracted voters who are appalled by corruption and mainstream politics.
She only recently became vice chairman of the Progressive Slovakia, a party so new it has not had a chance to run in parliamentary elections. Caputova resigned from her party post after winning the first round of the presidential vote two weeks ago.
She becomes Slovakia’s fifth president since the country gained independence after the split of Czechoslovakia in 1993.
Rising star in Slovakia
The president of the nation of 5.4 million people has the power to pick the prime minister, appoint Constitutional Court judges and veto laws. Parliament can override the veto with a simple majority, however. The government is led by the prime minister, who possesses most executive powers.
A lawyer by profession, Caputova is a rising star of Slovak politics. She became known for leading a successful fight against a toxic waste dump in her hometown of Pezinok, for which she received the prestigious Goldman Environmental Prize in 2016.
A divorced mother of two, she is in favor of gay rights and opposes a ban on abortion in this conservative Roman Catholic country.
She was also part of a campaign in 2017 that led to the annulment of pardons granted by former authoritarian Prime Minister Vladimir Meciar.
Sefcovic, 52, is a career diplomat who was supported by the leftist Smer-Social Democracy party led by former populist Prime Minister Robert Fico, a major force in Slovak politics that was tarnished by corruption scandals. He campaigned on a traditional family values ticket.
Popular incumbent Andrej Kiska, who did not stand for a second term, backed Caputova in the vote.
Street protests of corruption
The two had supported the massive anti-government street protests last year triggered by the slayings of an investigative reporter and his fiancee that led to the fall of Fico’s coalition government. Investigators have linked Jan Kuciak’s death to his work probing possible widespread government corruption.
Fico’s party suffered losses in local elections in November, the first votes since the largest demonstrations in the country since the anti-Communist Velvet Revolution of 1989.
…
The Eiffel Tower was plunged into darkness late on Saturday as the city of Paris switched off the lights on its best-known tourist attraction to mark this
year’s Earth Hour.
The 13th annual edition of the global event, organized by environmental group World Wildlife Fund to push for action on climate change and other man-made threats to the planet, called for nearly 200 major landmarks around the world to be unplugged at 8:30 p.m. local time.
They included New York’s Empire State Building, the Christ the Redeemer statue in Brazil and the Sydney Opera House.
Ahead of the Eiffel Tower shutdown, Paris Mayor Anne Hidalgo and Junior Environment Minister Brune Poirson appeared at the foot of the 130-year-old edifice for a public discussion on global warming and declining biodiversity.
Earth Hour has grown steadily since the first event in 2007 and is now marked in more than 180 countries and territories, according to its organizers.
…
The Eiffel Tower, the Empire State Building, the Sydney Opera House, the Brandenburg Gate, the Acropolis and many more iconic landmarks went dark at 8:30 p.m. local time, Saturday night, for Earth Hour, an annual call for local action on climate change.
Earth Hour is the brain child of the World Wildlife Fund.
“By going dark for Earth Hour, we can show steadfast commitment to protecting our families, our communities and our planet from the dangerous effects of a warming world,” said Lou Leonard, WWF senior vice president, climate and energy. “The rising demand for energy, food and water means this problem is only going to worsen, unless we act now.”
Individuals and companies around the world participated in the hour-long demonstration to show their support for the fight against climate change and the conservation of the natural world.
WWF said Earth’s “rich biodiversity, the vast web of life that connects the health of oceans, rivers and forests to the prosperity of communities and nations, is threatened.”
The fund also reports that wildlife populations monitored by WWF “have experienced an average decline of 60 percent in less than a single person’s lifetime, and many unique and precious species are at risk of vanishing forever.”
“We have to ask ourselves what we’re willing to do after the lights come back on,” Leonard said. “If we embrace bold solutions, we still have time to stabilize the climate and safeguard our communities and the diverse wildlife, ecosystems and natural resources that sustain us all.”
“We are the first generation to know we are destroying the world,” WWF said. “And we could be the last that can do anything about it.”
…
The Trump administration wants to halt funding to Guatemala, Honduras and El Salvador, the State Department confirmed Saturday.
“We are carrying out the president’s direction and ending [fiscal year] 2017 and [fiscal year] 2018 foreign assistance programs for the Northern Triangle,” a State Department spokesperson said in a statement. “We will be engaging Congress as part of this process.”
The Northern Triangle refers to the three northern Central American countries of El Salvador, Guatemala and Honduras. The three countries were set to receive about $500 million in aid in the 2018 fiscal year plus millions more that were left over from 2017, according to The Washington Post.
The move comes a day after U.S. President Donald Trump said the countries had “set up” migrant caravans that make their way to the United States.
“We were giving them $500 million. We were paying them tremendous amounts of money, and we’re not paying them anymore because they haven’t done a thing for us,” Trump said Friday. Trump also warned he was ready to close the southern border if Mexico doesn’t do more to push back migrants.
Congressional action would be needed to cut off aid to the three countries.
New Jersey Senator Bob Menendez, the top Democrat on the Senate Foreign Relations Committee, called Trump’s order a “reckless announcement” and urged Democrats and Republicans alike to reject it.
Rep. Joaquin Castro, a Texas Democrat and chairman of the Hispanic Caucus, warned in a statement released Saturday that cutting off aid will further destabilize these countries.
“By cutting off desperately needed aid, the administration will deprive El Salvador, Guatemala and Honduras of critical funds that help stabilize these countries by curbing migration push factors such as violence, gangs, poverty and insecurity. Ultimately, this short-sighted and flawed decision lays the groundwork for the humanitarian crisis at our border to escalate further,” he said.
Foreign aid and stability
The U.S. has viewed foreign aid programs to Central American countries as a vital component in stabilizing these countries, potentially reducing the flow of immigrants seeking to migrate to the United States. Under the Trump administration, aid to those countries began falling.
The U.S. provided about $131 million in aid to Guatemala, $98 million to Honduras, and $68 million to El Salvador in 2016, according to Reuters. The following year the funding fell to about $69 million for Guatemala, $66 million for Honduras and $46 million for El Salvador.
Michael Clemens, a senior fellow at The Center for Global Development, says the administration’s strategy to shape migration through aid needs to be done right.
“If what the United States wants to do is prevent irregular child migration in a way that works and is cost-effective, it should not do what it has traditionally done — spend 10 times as much on border enforcement trying to keep child migrants out as it spends on security assistance to the region. In fact, smartly packaged security assistance is the only things that have been shown to reduce violence effectively and cost effectively,” he said.
The U.S. has had an inconstant history of involvement in Central America, with some arguing that it is American foreign policy in the region has caused the instability and inequality at the root of the current crisis.
Jeff Faux, at the left-leaning think tank the Economic Policy Institute, argues that U.S. policy created the immigration crisis.
“For at least 150 years, the United States has intervened in these countries with arms, political pressure and money in order to support alliances between our business and military elites and theirs — who prosper by impoverishing their people,” Faux wrote in an article for The American Prospect magazine last year.
…
A federal judge in Alaska has overturned U.S. President Donald Trump’s attempt to open vast areas of the Arctic and Atlantic oceans to oil and gas leasing.
The decision issued late Friday by U.S. District Judge Sharon Gleason leaves intact President Barack Obama’s policies putting the Arctic’s Chukchi Sea, part of the Arctic’s Beaufort Sea and a large swath of the Atlantic Ocean off the U.S. East Coast off-limits to oil leasing.
Trump’s attempt to undo Obama’s protections was unlawful and a violation of the federal Outer Continental Shelf Lands Act, Gleason ruled. Presidents have the power under that law to withdraw areas from the national oil and gas leasing program, as Obama did, but only Congress has the power to add areas to the leasing program, she said.
The Obama-imposed leasing prohibitions will remain in effect unless and until revoked by Congress, Gleason said in her ruling.
Trump’s move to put offshore Arctic and Atlantic areas back into play for oil development came in a 2017 executive order that was part of his energy dominance agenda. The order was among a series of actions that jettisoned Obama administration environmental and climate-change initiatives.
Expanded program
The Trump administration has proposed a vastly expanded offshore oil leasing program to start this year. The five-year Trump leasing program would offer two lease sales a year in Arctic waters and at least two lease sales a year in the Atlantic. The Trump plan also calls for several lease sales in remote marine areas off Alaska, like the southern Bering Sea, that are considered to hold negligible potential for oil.
Obama had pulled much of the Arctic off the auction block following a troubled offshore Arctic exploration program pursued by Royal Dutch Shell. Shell spent at least $7 billion trying to explore the Chukchi and part of the Beaufort. The company wrecked one of its drill ships in a grounding and completed only one well to depth. It abandoned the program in 2015 and relinquished its leases.
Gleason, in a separate case, delivered another decision Friday that blocked the Trump administration’s effort to overturn an Obama-era environmental decision.
Gleason struck down a land trade intended to clear the way for a road to be built though sensitive wetlands in Alaska’s Izembek National Wildlife Refuge. The Obama administration, after a four-year environmental impact statement process, determined that the land trade and road would cause too much harm to the refuge to be justified.
Trump’s then-interior secretary, Ryan Zinke, broke the law when he summarily reversed the Obama policy without addressing the facts found in the previous administration’s study of the issue, Gleason ruled.
…
Генеральна прокуратура України направила до Німеччини запит на екстрадицію екс-голови правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» та колишнього народного депутата Дмитра Крючкова – про роль якого в одній з найбільших енергетичних афер останніх років журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») розповіли у фільмі-розслідуванні.
«Орган досудового розслідування запросив видачу К. (Дмитра Крючкова – ред.), найближчим часом сподіваємося на позитивні новини. Але на все свій час, не буду забігати наперед», – заявив заступник генерального прокурора Євген Єнін у відповідь на питання агентства «Інтерфакс», чи є у ГПУ наміри наполягати на екстрадиції Крючкова і чи немає до нього питань в українських правоохоронних органів у зв’язку з оприлюдненою в ЗМІ інформацією про виведення коштів через його компанію «Енергомережа».
«Схеми» розповіли про те, що Дмитро Крючков разом із соратником президента Ігорем Кононенко, бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими високопосадовцями ймовірно причетний до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція «Схем». Події охоплюють період весни-літа 2015 року, коли остаточно формується вертикаль влади після революційних подій – а різні напрямки закріплюються за конкретними кураторами та виконавцями.
Для верифікації телефонних розмов, «Схеми» передали зразки американським спеціалістам із Національного центру медіа-експертиз – освітньо-наукового центру Університету Колорадо в Денвері (США, створеного за підтримки Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки). Експертиза всіх надісланих голосів дала позитивний результат. Отримані високі показники вірогідності подібності голосів за шкалою, передбаченою цією методологією.
Дмитро Крючков – колишній народний депутат. Із 2006-го півтора року був у фракції «Блоку Юлії Тимошенко» – працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. У 2014-му – став керівником приватної компанії «Енергомережа». І вже за рік вона взяла під контроль роботу кількох обленерго.
У 2016 році Крючков був оголошений у розшук, а у квітні 2018-го – затриманий у Німеччині за запитом українських правоохоронців.
Правоохоронці підозрюють Дмитра Крючкова в розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60 відсотків акцій якого належать державі. Детектив НАБУ Роман Войтюк називає суму заподіяних збитків, яка фігурує в провадженнях: «На даний час Національним бюро розслідуються кримінальні правопорушення, з яких вбачається, що Крючковим, а також іншими особами заподіяно збитків на загальну суму понад 1,4 мільярда гривень».
За словами детектива, бюро також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.
Після виходу розслідування «Схем» депутат Ігор Кононенко заявив, що готує позов на Радіо Свобода до закордонного суду.
У свою чергу, журналісти проекту Радіо Свобода «Схеми» зазначають, що не бояться суду, бо ретельно перевірили наведені у своєму розслідуванні факти. Також редакція повідомляє, що на запит Національного антикорупційного бюро вже передала детективам записи розмов Дмитра Крючкова з Ігорем Кононенком та братами Суркісами – і вони вже долучені до матеріалів офіційного розслідування.
…
У Словаччині проходить друге коло виборів президента країни. За найвищу державну посаду ведуть боротьбу правничка Зузана Чапутова і дипломат Марош Шевчовіч, які за підсумками голосування у першому колі здобули найбільше голосів.
На думку соціологів перемогу у виборах ймовірно здобуде Зузана Чапутова, яка серед співвітчизників має найбільше підтримку. Як повідомляють ЗМІ, Марош Шевчовіч проголосував на виборчій дільниці в Братиславі, натомість Зузана Чапутова – в містечку Пезінок, що на південному заході Словаччини, де проживає зі своїми двома дітьми
Словацький прем’єр Петер Пеллегріні закликав словаків взяти активну участь у виборах, «щоб майбутній президент отримав найсильніший мандат громадян».
В разі, якщо Чарутова переможе, це буде перша жінка – президент в історії Словаччини.
Виборчі дільниці закриваються о 22:00 за місцевим часом (о 23:00 за Києвом), перші попередні результати голосування будуть відомі близько півночі.
Офіційні підсумки виборів президента Словаччини будуть оголошені Статистичним бюро Словацької республіки вранці в неділю, 31 березня.
…
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що заарештованих кримськотатарських активістів розподілять у 5 СІЗО Ростова-на-Дону та Ростовської області Росії.
«Не просто так для проведення обшуків у мікрорайоні Кам’янка міста Сімферополь було задіяно ростовских ФСБшників. Все завчасно сплановано, в тому числі переміщення. Їх розподілять у п’ять СІЗО Ростовської області. Три слідчих ізолятора розташовані у Ростові, два – у передмісті», – повідомила Денісова у Facebook.
Контрольований Росією суд в столиці Криму Сімферополі 29 березня взяв під арешт до 15 травня 23-х кримських татар за звинуваченням у приналежності до забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір». Цьогож дня заарештованих кримських татар вивезли до Росії.
Крім того, російські силовики напередодні затримали 24-го кримськотатарського активіста, який після масових обшуків в анексованому Криму перебував у розшуку.
США та ЄС засудили арешти кримськотатарських активістів і закликали Росію негайно їх звільнити.
Відтоді, як Росія захопила український півострів Крим у 2014 році, російська влада переслідує кримських татар за ймовірну причетність до «Хізб ут-Тахрір». Це глобальна організація, що базується в Лондоні і прагне об’єднати всі мусульманські країни в ісламський халіфат. В Україні вона є легальною.
…
В управлінні Нацполіції у Львівській області повідомили про відкриття кримінального провадження за фактом псування виборчих бюлетенів штампом «Вибув».
«Голова однієї з дільничних виборчих комісій зіпсувала 180 виборчих бюлетенів, поставивши штамп «Вибув» навпроти прізвища одного з кандидатів на посаду президента України, оскільки вважала, що він «знявся з виборів», – пояснили у Нацполіції.
Згідно з повідомленням, про інцидент який стався 28 березня, у Кам’янко-Бузький відділ поліції повідомили напередодні.
Кримінальне провадження відкрили за статтею про «надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців або фальсифікація виборчих документів». Досудове розслідування триває.
Санкція статті передбачає позбавлення волі від 3 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади.
Напередодні Центральна виборча комісія звернулася до всіх дільничних виборчих комісій з проханням не використовувати штамп «Вибув», бо це автоматично зіпсує цей бланк.
Сьогодні в Україні «день тиші» перед виборами президента 31 березня. Для перемоги кандидат повинен здобути понад 50 відсотків голосів. Якщо цього не станеться, 21 квітня відбудеться другий тур виборів, у якому зустрінуться два кандидати з найбільшою підтримкою.
…
З початку поточної доби підтримувані Росією бойовики один раз відкривали вогонь на Донбасі, в результаті чого поранень зазнав український військовослужбовець, повідомили у Міністерстві оборони України.
«О 10:20 противник відкрив вогонь в бік наших позицій на підступах до Авдіївки. Обстріл вівся зі сторони населеного Спартак, і тривав близько двадцяти хвилин», – повідомили у Міноборони.
В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» про обстріли від початку поточної доби не повідомляють.
На засіданні Тристоронньої контактної групи в режимі відеоконференції 7 березня Україна домовилася про оголошення нового режиму тиші на Донбасі з 00:00 8 березня.
Перед цим Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголошувала про чергове «безстрокове і стале» припинення вогню, починаючи з півночі 29 грудня 2018 року, з нагоди новорічних і різдвяних свят. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.
…
On Sunday Turkey holds critical local elections, with control of the country’s main cities up for grabs. With inflation soaring and recession threatening, the election may pose President Recep Tayyip Erdogan biggest challenge.
A week ahead of Sunday’s polls Erdogan rallied hundreds of thousands in his hometown of Istanbul, in a bid to consolidate his voting base.
Even though Erdogan is not up for election, he is leading the campaign, aware his AK Party’s more than decade-long grip on most of Turkey’s main cities is under threat.
Since Erdogan won Istanbul’s mayorship in 1994, a victory that served as a springboard for him to dominate Turkish politics, the city has been his unassailable power base. However, the latest opinion polls indicate the outcome of Istanbul local elections is too close call.
‘All the poverty’
In Istanbul’s Gungoren district, people line up for state-subsidized food in a small local park, which is overshadowed by a vast, idle construction site.
“I see Gungoren as worse now, then how it once was. Is that right?” said CHP Istanbul mayoral candidate Ekrem Imamoglu, addressing a crowd from the roof of his campaign bus.
“Yes,” shout the people, waving CHP flags.
“All the poverty that a person can experience exists here,” Imamoglu said, “there are no green areas, there is no social life, it is a district that is left deprived of all the richness of life. We will take care of that.”
Gungoren in the past strongly backed Erdogan’s AK Party, but people are angry.
“We are retired people, by the 15th of the month our pension is finished, after that we are hungry,” said Seniye, who wears a religious headscarf.
Pensioners hurting
There is still strong support for Erdogan by people who believe AKP can still deliver.
“We are very hopeful about the elections. We just came here to see who is this Imamoglu because our path and choice is solid: We say AK Party,” said one man, who did not want to give his name.
With the Istanbul local election the closest in decades, the outcome could be in the hands of the pro-Kurdish HD Party.
HDP strategy
Erdogan accuses the HDP of being a terrorist party, claiming it’s linked to the outlawed Kurdish separatist group the PKK, a charge the party denies.
Since the 2015 collapse of peace talks with the PKK, thousands of HDP officials have been arrested, along with elected mayors, parliamentary deputies, and its leaders.
Ahead of the local elections, the HDP says the crackdown has intensified, particularly in western cities.
The growing pressure saw the party, in a surprise move, decide not to contest mayoral elections in Turkey’s main western cities, focusing its efforts in the predominantly Kurdish region.
“This pressure we are facing of arrests means we have to come up with new methods to resist,” said Ertugrul Kurkcu, honorary president of the HDP.
“That is why in the seven main western cities outside the Kurdish region, we are calling on our supporters to vote for the opposition to help voters defeat Tayyip Erdogan,” he said.
He said “our supporters are voting for the opposition not because they like them, but for the strategic reason of defeating Erdogan.”
WATCH: Turkey’s Opposition Hopes to Capitalize on Erdogan’s Woes
Second largest opposition party
The HDP is Turkey’s second largest opposition party and accounts for as much as 10 percent of the vote in Turkey’s main cities. However, it is far from certain that all its party supporters will heed their leadership’s call to back the CHP opposition.
“The HDP’s supporters, there are secular people, liberals and of course in the party, there are conservative, religious, and rightist Kurds,” said professor Baris Doster of Marmara University.
“I think that the liberals, the seculars, the social democrat supporters of HDP, they will vote for the opposition CHP,” he said. “The conservatives, the rightist voters of the HDP, will vote for Erdogan’s party, or they will stay at home.”
The HDP is working hard to persuade its supporters to go to the polls Sunday and vote against Erdogan’s AKP.
“Some supporters were unhappy about the decision not to stand for office,” said Gul Demir HDP’s co-leader of Istanbul’s Kadikoy district.
“However, I believe in this election campaign period we could explain ourselves to our base. In Turkish we have a saying, ‘great minds think alike.’ What is obvious is that we have entered a very heavy fascist system. It feels like the last exit before the bridge.
“If we lose these elections, if we don’t strike a blow to Erdogan, I don’t believe there will be elections in Turkey again,” Demir said.
…
On Sunday, Turkish voters go to the polls in critical local elections, in which control of the country’s main cities are up for grabs. With inflation soaring and the country in recession, this election is set to pose a big challenge for President Recep Tayyip Erdogan’s ruling party. Dorian Jones reports from Istanbul.
…