Розділ: Політика
політичні новини
День незалежності у Запоріжжі: святкову ходу очолили ветерани і рідні загиблих на Донбасі
У Запоріжжі День Незалежності відзначили традиційною ходою центром міста, передає кореспондент Радіо Свобода. До акції долучилося близько двох тисяч городян.
Напередодні ходи організатори закликали учасників заходу вдягати вишиванку та брати з собою національні прапори.
Під час акції городяни пройшлися центральним проспектом Запоріжжя від бульвару Шевченка до майдану Героїв революції. Ходу очолили батьки загиблих українських військових, які несли їхні фотографії, та ветерани війни на Донбасі.
«У Запоріжжі хода з’явилася у 91-му році, тобто фактично кожен рік незалежності ми вшановуємо її ходою центральною улицею міста. Історія буремна, бо в одні роки нам її забороняли, як наприклад, у 2012-2013 роках, а інші роки – навпаки влада міська і обласна долучались до ходи. Цього року, з одного боку, нема представників влади, а з іншого боку, суд нам не заборонив. У різні роки брала участь різна кількість людей. Пам’ятаю, роки, коли було 100-200 людей, а в 14-му це були тисячі людей. Від ситуації в державі, рівня патріотизму, розуміння тих загроз, які є , насправді залежить кількість присутніх», – розповів один з організаторів ходи Ігор Артюшенко.
По завершенню ходи на майдані Героїв революції учасники акції разом заспівали гімн України та вшанували хвилиною мовчання загиблих на Донбасі українських бійців, після чого відбувся молебень за Україну.
Сьогодні, 24 серпня, Україна святкує 28-й День Незалежності. У столиці Києві відбувається як офіційне святкування, «Хода гідності» за участі президента України, так і неофіційний Марш ветеранів. Традиційного параду військової техніки в Києві цього року не проводять.
Напередодні в Україні відбулися урочистості з нагоди Дні державного прапора. Підняття державного прапора відбулося на Софійській площі в Києві.
…
У Києві відбувається Марш ветеранів (трансляція)
У Києві відбувається Марш ветеранів, неофіційний захід, ініціаторами якого виступили ветерани бойових дій на Донбасі та активісти.
Стартував «народний парад» об 11:30 від червоного корпусу Київського національного університету Тараса Шевченка.
Учасники йдуть вулицею Володимирською, бульваром Шевченка, а потім маршем – «коробками» – Хрещатиком до майдану Незалежності.
«Перша «коробка» – це рідні та близькі загиблих, потім – ветерани з інвалідністю, за ними будуть іти представники ветеранських організацій із різних регіонів України, а потім – військовослужбовці», – повідомляли Радіо Свобода організатори ходи. За їхніми словами, на марші очікують понад дев’ять тисяч учасників.
Завершитися марш має біля Михайлівського собору. Там відбудеться міжконфесійний молебень за загиблими.
Важливою умовою проведення «параду» для ветеранів є відсутність партійної чи іншої символіки.
Крім Києва, подібні марші також планують провести ще у п’ятьох містах – Миколаєві, Львові, Запоріжжі, Сумах та Одесі.
Фігурант сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» оголосив сухе голодування – журналіст
Фігурант сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» із так званої другої сімферопольської групи, кримськотатарський активіст Білял Аділов оголосив сухе голодування «у зв’язку з жахливими умовами утримання в слідчому ізоляторі», повідомив у фейсбуці журналіст Антон Наумлюк.
За даними адвоката Аділова Людмили Тюренкової, які наводить журналіст, голодування активіст тримає з 20 серпня. Він перебуває в СІЗО № 1 російського Ростова-на-Дону.
«На відеоконференцзв’язку було видно, що він має поганий вигляд. У процесі ми зверталися до медиків, які прибули до Аділова, але результати вимірювання тиску не вплинули на його участь у сьогоднішньому засіданні», – цитує Наумлюк Тюренкову.
За даними журналіста, фігуранти «справи Хізб ут-Тахрір», які перебувають у ростовському СІЗО, неодноразово зверталися до керівництва ізолятора з вимогою поліпшити умови утримання. В результаті Аділова перевели в іншу камеру зі «ще гіршими умовами, з вогкістю, яка призвела до того, що він став задихатися».
«Він намагався привернути увагу конвою, але співробітники СІЗО не відреагували, тоді він порвав дроти в камері, щоб його хоча б вивели з камери, де він не міг дихати, після чого його помістили в карцер на 15 діб», – повідомляє слова адвоката журналіст.
За даними Наумлюка, «навмисно погані умови утримання фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» захист пов’язує з їхньою активною позицією і в рамках утримання, де вони намагаються домогтися поліпшення умов для всіх ув’язнених, і в суді, де вони постійно звертаються з клопотаннями, в тому числі щодо відведення суддів і прокурорів».
Співробітники ФСБ, МВС Росії і «Росгвардії» провели 27 березня в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». 27 і 28 березня Київський райсуд Сімферополя заарештував всіх затриманих активістів. Їх утримують у різних СІЗО в сусідній із Кримом Росії. Загалом обвинуваченими в цій справі проходять 25 кримських татар.
Це лише одна з цілої низки так званих справ «Хізб ут-Тахрір», що їх влаштовує російська влада в Криму після окупації півострова.
У Росії, а також в окупованому нею Криму члени міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» регулярно зазнають переслідувань. Представники організації називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському «халіфаті», але при цьому відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування з боку російської влади.
Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у цій країні у 2003 році, записавши організацію до списку об’єднань, названих «терористичними». Після окупації Криму 2014 року цю заборону запровадили й на півострові, що є частиною території України – в якій організація діє легально. Міжнародне право забороняє насаджувати на окупованих територіях законодавство країни-окупанта.
Захисники заарештованих і засуджених у «справах Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані в цій справі російськими силовими структурами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці й кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.
…
«Це був ляпас особисто Путінові»: у Празі показали фільм «Балух»
У посольстві України в Чехії Празі відбувся показ фільму «Балух» про українського кримського політв’язня, фермера й патріота Володимира Балуха, який уже другий рік відбуває покарання в російській в’язниці за любов до України й небажання зняти український прапор зі свого дому в Криму.
Документальну стрічку у 48 хвилин про особистість Балуха зняла режисерка телевізійного проекту Крим.Реалії Анжеліка Руденко за сприяння та допомоги редакції Радіо Свобода.
Фільм показали безплатно українською мовою з чеськими субтитрами.
«Україна має дуже мало інформації про українців, які чинять спротив к Криму, і, на мою думку, цей фільм розвінчує російський міф про те, що всі в Криму підтримали анексію півострова», – зазначила у директор Української служби Радіо Свобода Мар’яна Драч.
Серед глядачів були й ті, хто про Володимира Балуха ніколи не чув, зокрема чеський режисер Мартін Магдал, який разом із своїми колегами тримав голодування на підтримку режисера Олега Сенцова, що утримується у російській в’язниці.
«Страшно від думки, що людина, яка захищає і не хоче покидати свою батьківщину, – із зрозумілих причин, – потрапляє за це в ув’язнення. Я розумію тверду позицію Балуха, але що мене зацікавило, так це більшовицькі методи окупації», – поділився враженнями з Радіо Свобода Мартін Магдал.
Авторка фільму у скайп-конференції наголосила, що під час зйомок фільму в Криму у знімальної групи виникли проблеми з місцевими правоохоронними органами, підконтрольними Москві. За її словами, на знімальну групу склали протокол і оформили штраф за «незаконне виконання журналістської діяльності на території Росії», до якої Москва залічує й незаконно окупований український Крим. Наразі режисерка не має можливості знову повернутися до Криму через видворення.
«Ми прекрасно розуміємо, наскільки небезпечно українським журналістам знімати в Криму. Тому цей фільм є фактично єдиним, який показує нам Балуха таким, яким він є. І показує, в яких умовах він жив, хто його сім’я. Раніше про це мало хто знав», – сказав посол України в Чехії Євген Перебийніс.
За останніми даними, Володимир Балух разом із групою інших утримуваних у російських тюрмах українських в’язнів перебуває у списку на обмін. Точна інформація щодо дати обміну досі не відома, але російські видання називають дату 28–29 серпня; підтверджень цього з інших джерел наразі немає.
Федеральна служба безпеки Росії затримала фермера, громадського активіста Володимира Балуха 8 грудня 2016 року в його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району в окупованому Росією Криму. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.
Згодом проти активіста порушили ще одну справу – через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольному, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це тюремник напав на нього.
За сукупністю двох кримінальних справ підконтрольний Кремлю суд у Криму засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (нині це понад 3 тисячі 800 гривень).
Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою відверту проукраїнську позицію. Він, зокрема, мав прапор України на щоглі на подвір’ї свого будинку, а на стіні табличку «вулиця Героїв Небесної сотні».
В українця в ув’язненні вже тривалий час є проблеми зі здоров’ям, але особливого лікування йому не надають, наголошують правозахисники.
У 2018 році Балух понад 200 днів тримав голодування на знак протесту проти несправедливого, за його словами, ув’язнення. Активіст своєї провини не визнає.
Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Володимира Балуха політичним в’язнем.
За даними Міністерства закордонних справ, Росія незаконно утримує понад 70 українців. До цього числа не входять 24 українські моряки, захоплені Росією біля Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.
…
Суд у справі Бутрименка, підозрюваного в причетності до загибелі спецпризначенців, перенесли
Запорізький апеляційний суд 23 серпня не зміг почати розгляд апеляції у справі Миколи Бутрименка, підозрюваного в причетності до загибелі спецпризначенців на Донбасі в 2014 році.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, один із представників суддівської колегії, Вадим Рассуждай, на початку розгляду справи оголосив про самовідвід.
Як пояснив суддя, до 2014 року він працював у Донецькій області, і в нього залишились рідні на непідконтрольній урядові території, тому його участь у судовому процесі може позначитися на них.
Колегія підтримала самовідвід судді – у розгляді справи оголосили перерву для проведення заміни у складі суддів. Дата нового засіданні поки що невідома.
16 травня 2019 року Куйбишевський районний суд Запорізької області визнав Миколу Бутрименка винним за частиною 2 статті 258-5 Кримінального кодексу України – у фінансуванні тероризму. Бутрименка засудили до восьми років позбавлення волі. Але, оскільки обвинувачуваний перебуває у попередньому ув’язненні з 1 червня 2016 року, то, за так званим «законом Савченко», він зможе вийти на волю уже через рік.
Читайте також: «Кейс Бутрименка»: причетний до загибелі спецпризначенців може через рік вийти на свободу
За даними свідків у його справі, Бутрименко в 2014 році повідомив підтримуваним Росією бойовикам про українських спецпризначенців біля Сніжного, після чого військових обстріляли і 10 із них – загинули.
Прокуратура і постраждалі подали апеляцію на вирок Бутрименку. Суд першої інстанції відкинув статтю щодо тероризму, тому прокуратура і постраждалі просять переглянути саме цей момент і заново заслухати свідків, адже є свідчення про те, що Бутрименко не лише здав бійців, а й сам був зі зброєю.
У суді також вирішується питання про можливість заслухати постраждалих і їхніх рідних у режимі відеозв’язку. Відповідне клопотання подав їхній адвокат через те, що постраждалі та їхні сім’ї проживають у Кропивницькому й Коломиї. Присутність обвинуваченого у суді також забезпечується засобами відеозв’язку – наразі Микола Буртименко перебуває у Маріупольському СІЗО.
Підтримати родини постраждалих і проконтролювати розгляд справи на засідання Запорізького апеляційного суду прийшли місцеві й київські активісти, ветерани війни на Донбасі й волонтери. Частина з них принесла з собою національні прапори і плакати з написами «Справедливий суд або суд Лінча?».
«Льотчика рятували, але попали в таку засідку, яку зробив цей негідник Бутрименко, якого навіть і відпустять через деякий час, бо йому навіть тероризм не приписали, хоча хлопці-спецпризначенці, які вижили, його бачили зі зброєю», – розповів присутній на засіданні «кіборг» В’ячеслав Зайцев, який у 2014 році був свідком того, як проросійські бойовики збили український літак Су-25, пілота якого розшукували згадані спецпризначенці.
На початок 2014 року Микола Бутрименко керував агрофірмою «Імені челюскінців» і був депутатом Шахтарської райради Донецької області від Партії регіонів. За даними слідства, 29 липня 2014 року він побачив українських спецпризначенців – бійців 3-го полку спецпризначення, які розшукували поблизу Сніжного (на непідконтрольній урядові території України) пілота збитого бойовиками українського літака Су-25.
За даними слідства, Бутрименко пустив українських бійців «переночувати» в один зі своїх ангарів, а потім, як стверджують свідки, повідомив про них бойовикам. Ангар «накрили» щільним вогнем, внаслідок чого 10 бійців загинули, а інші були поранені. П’ятеро потрапили у полон, як і льотчик підбитого літака Юрій Шевцов.
Закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання», або так званий «закон Савченко», набрав чинності 24 грудня 2015 року. Він передбачав зарахування одного дня у СІЗО як двох днів позбавлення волі. Його скасували в червні 2017 року.
…
Муженко: щоб запобігти широкомасштабній агресії Росії, треба посилювати армію
А будь-яке послаблення армії посилює небезпеку – ексначальник Генштабу ЗСУ
…
Зеленський прокоментував перспективи можливого обміну
Президент Володимир Зеленський заявив журналістам, що сподівається на «перші результати» щодо обміну утримуваних осіб між Україною та Росією найближчими днями.
При цьому він зауважив, що займається цим питанням особисто.
Раніше сьогодні стало відомо про приїзд до Києва російської уповноваженої з прав людини Тетяни Москалькової, повідомлялося також, що український омбудсман Людмила Денісова відбула до Москви. Про мету візитів не повідомлялося.
Раніше, 20 серпня, російська правозахисниця Вікторія Івлєва повідомила, що адміністрація московського слідчого ізолятора «Лефортово» прийняла передачі для п’ятьох утримуваних Росією українців – Володимира Балуха, Станіслава Клиха, Олександра Кольченка, Павла Гриба і Миколи Карпюка. 21 серпня Івлєва розповіла, що адміністрація «Лефортова» прийняла передачі для трьох інших українців, утримуваних російською владою, – Романа Сущенка, Олексія Сизоновича і Євгена Панова. До цього українці перебували в місцях позбавлення волі в інших російських регіонах.
Припускають, що цих українців у Росії готують на обмін.
А в Україні адвокат Валентин Рибін заявив 22 серпня, що колишні українські військові Максим Одинцов і Олександр Баранов, засуджені у «справі кримських дезертирів», а також громадяни Росії Євген Мефьодов, фігурант справи про події 2 травня 2014 року в Одесі, й Ігор Кімаковський, затриманий як підозрюваний «агент ФСБ Росії», проходять юридичні процедури оформлення обміну на утримуваних у Росії українців. За його словами, в обміні візьмуть участь не тільки ці четверо, а й інші.
За даними Міністерства закордонних справ України, Росія незаконно утримує понад 70 українців. До цього числа не входять 24 українські моряки, захоплені Росією біля Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.
Міністерство у справах ветеранів ніхто не буде ліквідовувати – Зеленський
Міністерство у справах ветеранів продовжить свою роботу, ніхто не збирається його ліквідовувати, заявив президент України Володимир Зеленський на відкритті другого міжнародного форуму ветеранів та волонтерів у Києві.
Кандидатуру міністра повинні запропонувати представники ветеранських та волонтерських організацій, зазначив він. Глава держави повідомив також про створення при Офісі президента Ради волонтерів та запровадження посади уповноваженого з питань волонтерів.
За словами президента, об’єднання комітетів Верховної Ради з соціальної політики та у справах ветеранів не означатиме, що держава менше опікуватиметься проблемами людей, що пройшли війну.
«Не буде правильних чи неправильних ветеранів, угодних чи неугодинх волонтерів», – заявив він.
Загалом у парламенті існує 27 комітетів. Партія «Слуга народу» пропонує скоротити їхню кількість до 22.
15 серпня одна із новообраних депутаток від цієї політсили Галина Третьякова заявила, що вважає «сумнівною справою» комітет Верховної Ради в справах ветеранів та осіб з інвалідністю, тому що для захисту інтересів ветеранів не потрібна бюрократія з комітетами чи міністерствами.
Другий Міжнародний ветеранський та волонтерський форум «Там, де ми, там – Україна» відбувається 23 серпня у Києві у Мистецькому арсеналі.
Зеленський поговорив із Туском про неприйнятність повернення Росії до G7 – ОП
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову із президентом Європейської ради Дональдом Туском, під час якої висловив занепокоєння заявами про можливість повернення Росії до «Групи семи», повідомляє офіс українського голови держави.
«Дональд Туск підтримав занепокоєння президента України у зв’язку із заявами про можливість повернення Росії до «Групи семи». Володимир Зеленський закликав Європейський союз виявити рішучу позицію стосовно неможливості повернення РФ до «Сімки» без усунення причин, через які Росію з неї було свого часу виключено, – окупації Криму та агресії на Донбасі», – йдеться в повідомленні.
Дональд Туск запевнив Володимира Зеленського у незмінності спільної позиції ЄС щодо солідарності з Україною й пообіцяв, що відстоюватиме таку позицію під час саміту G7 24-26 серпня у Франції, додали в ОПУ.
Президент України 22 серпня також направив усім лідерам країн G7 окремі письмові звернення із закликом і надалі посилювати свою підтримку України, йдеться в повідомленні.
Днями президент США Дональд Трамп уже не вперше заявив, що, на його думку, було б доцільно повернути Росію до складу цієї групи, відновивши формат «Групи восьми» – з цієї групи Росію виключили навесні 2014 року через окупацію нею українського Криму і заяв про приєднання півострова до її складу.
Раніше президент Франції Емманюель Макрон говорив, що повернення Москви до неформального клубу провідних держав залежить від її зусиль для реалізації мінських домовленостей про врегулювання на сході України – хоча причиною виключення Росії стала окупація Криму ще до початку її агресії на Донбасі.
Після згаданої заяви Трампа проти можливості безумовного повернення Росії виступили Німеччина, Велика Британія і Франція, а також Європейський союз, – але в їхніх заявах не було прямих згадок про необхідність для Росії повернути Україні окупований нею Крим.
Тим часом Володимир Зеленський нагадував, що умовами, за яких повернення Росії до «порядку денного високої дипломатії» могло б бути можливе, є повернення Криму, поряд із припиненням бойових дій на Донбасі і звільненням українських політв’язнів і моряків.
Крим: Бекірова вдруге за добу вивозили до лікарні для обстеження
Кримськотатарського активіста Едема Бекірова вдруге за добу вивезли з СІЗО Сімферополя в анексованому Росією Криму в лікарню для медичного обстеження, повідомив у коментарі кореспонденту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Олексій Ладін.
Лікарі констатували у Бекірова проблеми з хребтом.
«Сьогодні я відвідав Едема Бекірова в медсанчастині СІЗО. Він розповів, що його знову вивозили до лікарні Семашка для обстеження. Його оглянув невролог, ендокринолог і хірург-ортопед. Зробили МРТ хребта і грудної клітки. Письмових результатів обстеження поки що немає. Але реакція лікаря після побачених результатів була вкрай емоційною. За його словами, у Бекірова великі проблеми з хребтом і йому потрібне оперативне хірургічне втручання», – розповів Ладін.
Адвокат припустив, що пильна увага до Бекірова з боку лікарів пов’язана зі «спільними зусиллями захисту, ЗМІ та міжнародної спільноти» до даної справи.
«Я не фахівець, але те медичне обстеження, яке останні два дні проходить мій підзахисний, дуже схоже на адекватне, а не на ті формальні огляди і відписки лікарів, які ми спостерігали останні вісім місяців. 27 серпня його планують вивезти в неврологічну лікарню. Я сподіваюся там його не тільки обстежать, але і проведуть курс лікування», – додав він.
21 серпня про плановану на 27 серпня шпиталізацію Едема Бекірова для стаціонарного обстеження протягом 7–8 днів повідомляла й уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.
Європейський суд із прав людини ще 11 червня виніс рішення у справі активіста, обвинуваченого в окупованому Криму в незаконному зберіганні боєприпасів і вибухівки, зокрема, приписавши терміново помістити Бекірова в лікарню. Російські слідчі, попри це рішення суду, відмовляються шпиталізувати активіста на лікування.
Російські силовики затримали жителя селища Новоолексіївка Херсонської області Едема Бекірова, 1961 року народження, на в’їзді в окупований Крим 12 грудня 2018 року. Відомо, що він їхав до Криму, щоб відвідати 78-річну матір і родичів. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова. Російські силовики підозрюють його у зберіганні й транспортуванні понад 10 кілограмів вибухових речовин і 190 бойових патронів. Бекіров неодноразово заявляв про свою невинуватість.
8 серпня запобіжний захід Бекірову у вигляді тримання під вартою був продовжений до 11 жовтня.
Едем Бекіров має I групу інвалідності і потерпає на кілька важких хронічних хвороб. У нього цукровий діабет, ампутована одна нога, він переніс операцію на серці і потребує цілодобової медичної допомоги.
…