політичні новини
За прояви ксенофобії на Закарпатті поліція розпочала ще два кримінальні провадження, повідомило Міністерство внутрішніх справ України.
За даними МВС, 4 грудня в Закарпатській області на електронні адреси громадських організацій угорської національної меншини почали масово надходити листи з вимогою терміново покинути територію України. В іншому разі на них нібито чекатиме фізична розправа.
За фактом погроз слідчі поліції Закарпаття розпочали два кримінальні провадження за ч. 1 ст. 161 (Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками) та ч. 2 ст. 129 (Погроза вбивством) Кримінального кодексу Україну. Винним особам загрожує до п’яти років позбавлення волі.
За декілька днів до цього в інтернеті з’явилося відео, на якому невідома особа в балаклаві та військовій формі погрожувала громадянам України угорського походження фізичною розправою. Поліцейські заявили, що встановили особу, котра, ймовірно, причетна до цього злочину.
«Нам достеменно відомо, що це громадянин сусідньої держави. Ми відслідкували, що на території Західної України він перебував винятково в період запису ролика, а в день опублікування відео покинув межі України. І ще цікавий факт, який вдалося встановити поліцейським: вперше провокативне відео, на якому нібито український активіст погрожує представника угорської національної меншини, з’явилося на Ютуб-каналі блогерки із Сербії. А після того, як ролик поширився в Україні, вона його видалила», – сказав голова поліції Ігор Клименко.
Міністерство внутрішніх справ повідомляло, що наприкінці листопада низка закарпатських інтернет-ресурсів опублікували відеоролик із зображенням неідентифікованої особи в масці, яка на тлі начебто покажчика населеного пункту Берегове Закарпатської області із символікою «Правого сектору» погрожує українцям угорського походження.
Міністр Арсен Аваков після цього заявив, що українська держава жорстко переслідуватиме нацистів та екстремістів.
Тим часом, у відносинах між Україною та Угорщиною відбувається нове загострення. 30 листопада Служба безпеки України повідомила про обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті. У відомстві повідомили, що «наразі перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки. У своєму відеозверненні на фейсбуці він заявив, що 1 грудня буде зустрічатися із відповідальним з питань НАТО, щоб обговорити питання членства України в Альянсі. Сіярто також повідомив, що через обшуки до МЗС Угорщини викликали посла України в Угорщині Любов Непоп, «щоб висловити своє незадоволення діями керівництва України в Києві».
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що слідчі дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень Служби безпеки України та не спрямовані проти угорської національної меншини. «Будь-які твердження про те, що в Україні нібито має місце «залякування» угорської громади або її частини, є безпідставною спекуляцією. В Україні як правовій державі діє принцип індивідуальної, а не колективної відповідальності», – наголосив міністр.
За даними місцевих журналістів, обшуки відбувалися в Товаристві угорців Закарпаття.
your ad hereВерховна Рада може ухвалити законопроєкти про діяльність Конституційного суду вже наступного пленарного тижня за скороченою процедурою. Про це у коментарі Радіо Свобода розповів представник президента Володимира Зеленського в Конституційному суді, «слуга народу» Федір Веніславський.
«Не виключено, що законопроєкти, які стосуються діяльності Конституційного суду України, будуть розглянуті на наступному пленарному тижні (в тому числі з можливим застосуванням процедури ad hoc). Вже є певні напрацювання, однак ідуть консультації між комітетом правової політики, антикорупційним комітетом, з Венеційською комісією. Представники Венеційської комісії попросили, щоб до того, поки вони не нададуть свій висновок щодо діяльності КСУ і щодо рішення від 27 жовтня, Верховна Рада утрималась від ухвалення будь-яких законопроєктів», – зазначив він.
За прогнозом Веніславського, висновки Венеційської комісії парламентарі можуть отримати вже 10-11 грудня.
«Я думаю, що ймовірність ухвалення цих законопроєктів до кінця року достатно велика», – додав представник Зеленського у КСУ
Наступний пленарний тиждень Верховної Ради запланований з 15 по 18 грудня.
27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.
Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.
Після цього у Верховній Раді зареєстрували низку законопроєктів, спрямованих, як на відновлення електронного декларування, так і на регулювання діяльності самого Конституційного суду.
your ad hereХарківський окружний адміністративний суд поновив колишнього командира роти харківського підрозділу «Беркуту» Віктора Шаповалова на посаді в Міністерстві внутрішніх справ.
1 грудня суд задовольнив його позов до головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та головного управління Національної поліції України в Харківській області. Шаповалова поновили на посаді та зобов’язали стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного простою – 11 297 гривень 20 копійок без врахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не подадуть впродовж 30 днів.
У жовтні 2016 року під час судового засідання в справі про розстріли учасників протестів під час Євромайдану колишній беркутівець з Харкова Віктор Шаповалов частково визнав свою провину та назвав прізвища колишніх колег, які отримували набої зі свинцевою картеччю замість гумових куль.
Самого Шаповалова обвинувачували в перевищенні службових повноважень.
Він перебував під арештом у 2015-2019 роках, коли його звільнили з-під варти за «законом Савченко» (один день тримання під арештом зараховувався за два дні в ув’язненні).
…
У «Слузі народу» пояснили, навіщо хочуть надати право генеральному прокурору відбирати на перевірку собі справи САП.
«Якщо ми говоримо про загальні норми Конституції, то у нас є система прокуратури, яку очолює генеральний прокурор України. Генеральний прокурор України (ми не беремо зараз прізвище) несе всю повноту всієї відповідальності за діяльність прокуратури і, маючи відносну самостійність, Спеціалізована антикорупційна прокуратура все ж таки має бути поєднана у контролі генерального прокурора. Тому, якщо у генерального прокурора будуть повноваження на проведення певної перевірки по певних справах, за яких будуть достатні підстави щодо необ’єктивності їх розслідувань, я вважаю, що це може бути. Це ж не означає, що генеральний прокурор буде змінювати і схиляти процесуальне керівництво на певний бік. Перевірити, я вважаю, – нормальна обставина», – зазначив у коментарі Радіо Свобода співініціатор законопроєкту 3009а, «слуга народу» Олександр Бакумов.
У запропонованому ним та ще дев’ятьма «слугами народу» документі йдеться, зокрема, про те, що «керівник органу прокуратури, прокурор вищого рівня» може бути «уповноважений: вимагати для перевірки кримінальні провадження, документи, матеріали та інші відомості про вчинені кримінальні правопорушення, хід досудового розслідування, встановлення осіб, які вчинили кримінальні правопорушення».
Водночас у Центрі протидії корупції звертають увагу на те що така ініціатива монобільшості порушує Меморандум України з Міжнародним валютним фондом, у рамках якого керівництво держави взяло на себе зобов’язання забезпечити автономність САП.
Законопроєкт 3009а був внесений до порядку денного Верховної Ради на 3 грудня, однак його розгляд наразі відтермінували.
your ad hereНаціональне агентство з питань запобігання корупції 4 грудня оприлюднило свої коментарі щодо проєктів законів, які стосуються відповідальності за недостовірне декларування.
За повідомленням, НАЗК розглянуло документи напередодні і розкритикувало зокрема законопроєкт 4460-д, поданий комітетом з питань правоохоронної діяльності. У відомстві звернули увагу, що документ не передбачає позбавлення волі за умисне недостовірне декларування чи неподання декларації.
«Щоправда, особи, які умисно зазначать недостовірних відомостей аж на 4000 неоподатковуваних мінімумів (а це — 8,4 млн грн) можуть отримати покарання у вигляді обмеженням (але не позбавлення) волі на строк до 2 років. Тобто, максимальне покарання — перебування корупціонера у виправному центрі, де він зможе вільно користуватися засобами зв’язку (телефоном, інтернетом) та залишати центр за дозволом його керівництва», – йдеться в коментарі.
Читайте також: Понад сто справ про недостовірне декларування закриті – САП
Крім того, як зазначають у НАЗК, за шість місяців така людина може сподіватися на взяття на реєстрацію, тобто муситимуть лише час від час навідуватися до виправного центру.
«Корупціонер може умисно приховати інформацію про картину Пабло Пікассо або найдорожчу яхту у світі та отримати за це максимум два роки «санаторних умов». Впевнений, що така пропозиція комітету не відповідає запиту українського суспільства», – цитує відомство свого голову Олександра Новікова.
Читайте також: У «Слузі народу» пояснили, чому вирішили відмовитися від ув’язнення за недостовірне декларування
За позицією НАЗК, завідомо недостовірні відомості в декларації на понад 1 мільйон гривень повинні каратися ув’язненням. Водночас в агентстві оцінили як такі, що «можуть стати основою для вирішення питання», законопроєкти №4434 (ініціював президент Володимир Зеленський), 4304 (спікер парламенту Дмитро Разумков і ще 124 народних депутати), 4310-1 (Сергій Іонушас, Денис Монастирський, Андрій Костін), 4310 (Ірина Геращенко та її колеги з «Європейської солідарності»).
Зокрема законопроєкт Разумкова, зауважують в агентстві, «передбачає кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі до двох років за умисне декларування недостовірних відомостей на понад 250 прожиткових мінімумів (525,5 тисяч грн) та умисне неподання декларації».
27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.
Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.
Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.
27 листопада президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірне декларування.
…
Протестувальники, які виступають на захист інтересів фізичних осіб-підприємців (ФОПів), 4 грудня знову зібралися на акцію біля Верховної Ради. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, вони перекрили вулицю Грушевського, як і під час попереднього протесту 1 грудня, і знову планують пройти маршем.
На акцію зібралися кілька тисяч людей, вранці вони перешкоджали депутатам, які збиралися на засідання парламенту, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Водночас сутичок мітингувальників із поліцією не було.
У Національній поліції повідомили, що взяли центр Києва під посилену охорону.
«До охорони правопорядку залучені працівники структурних підрозділів поліції та військовослужбовці Національної гвардії України. Щоб не допустити жодних правопорушень і забезпечити мирне проведення заходів, представники поліції діалогу та інших профільних служб проводять з учасниками акції превентивну, профілактично-роз’яснювальну роботу», – йдеться в повідомленні.
Рух SaveФОП, організатор акції, оприлюднив вимоги протестувальників. Вони, зокрема, вимагають ухвалити законопроєкти про внесення змін до Податкового кодексу щодо спрощення обліку доходів фізичних осіб-підприємців і щодо запровадження щорічного підвищення граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування, відновлення права платників єдиного податку не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (касові апарати), а також скасування корупційного механізму кеш-бек.
1 грудня парламент відклав на рік, до 1 січня 2022 року, обов’язкове використання касових апаратів для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Проте підприємців, які протестували біля парламенту, не влаштувало це рішення.
Верховна Рада 4 грудня розгляне законопроєкти президента України Володимира Зеленського про підтримку бізнесу.
24 листопада президент Зеленський анонсував 8 тисяч гривень допомоги фізичним особам-підприємцям та працівникам, які втратили роботу через карантин, одноразову матеріальну допомогу суб’єктам господарювання задля збереження робочих місць та компенсацію витрат за сплату єдиного соціального внеску.
…
Компанія «Дейрінг Капітал», співвласником якої є тесть заступника голови Офісу президента Олега Татарова Олександр Павлушин, отримала від Київради землю під забудову одразу після призначення Татарова в ОП, повідомив проєкт Bihus.Info.
Йдеться про майже півтора гектара в Святошинському районі за адресою Краснова, 33. Її «Дейрінгу Капіталу» віддали в оренду на 10 років для будівництва житлового комплексу. Проєкт цього рішення зареєстрували наприкінці липня, за два тижні до призначення Олега Татарова в Офіс президента, а в порядок денний документ потрапив у вересні – після його призначення заступником голови ОП.
«Дейрінг Капітал» зареєстровали у жовтні 2019 року. Журналісти зазначають, що в неї відсутній будь-який будівельний бекграунд. Власниками фірми значаться троє людей: тесть Татарова Олександр Павлушин, Геннадій Пожарун і Людмила Міщенко.
Зареєстрована «Дейрінг Капітал» на вулицы Антоновича, 131, де нерухомістю володіє і сам Татаров, і його дружина Тетяна, пишуть журналісти.
Окрім цього, Олександр Павлушин значиться власником двокімнатної квартири в житловому комплексі на Малевича, 89. Вона нині коштує близько 4 мільйонів гривень.
«Цікаво, що Олександр Павлушин родом з Кіровоградської області, де чоловік зареєстрований як фізична особа-підприємець. ФОП займається маршрутними перевезеннями і має відповідну ліцензію. Іншої інформації про бізнес Павлушина, тим паче – пов’язаний із будівництвом – журналістам знайти не вдалося, як і інформації про достатні статки для купівлі нерухомості в Києві і старту будівельного бізнесу», – пише проєкт Bihus.Info.
За даними журналістів, у січні Татаров і його дружина Тетяна запустили процес розірвання шлюбу, справа потрапила до Деснянського райсуду. Наразі невідомо чи не є це розлучення фіктивним – для приховування чи збереження майна та активів родини.
Сам Татаров на своїй сторінці у фейсбуці заявив, що інформація журналістів «є брехнею і продовженням політики дискредитації мене антидержавними силами».
«Прошу правоохоронні органи провести розслідування і публічно повідомити суспільству, чи отримували якісь преференції будь-які мої родичі або близькі. Всі, хто отримував від державних або місцевих органів влади якісь не передбачені законом пільги або переваги, мають бути притягнуті до відповідальності», – написав посадовець.
Олег Татаров – колишній чиновник Міністерства внутрішніх справ. Він обіймав посаду заступника начальника Головного слідчого управління МВС під час подій Революції гідності.
Саме він опікувався питанням затримання учасників протесту і просуванням кримінальних справ проти них. Татаров також розповсюджував обвинувачення на адресу майданівців, до сьогодні не доведені, та висував їм ультиматуми.
На початку серпня президент Володимир Зеленський призначив заступником керівника Офісу президента України Олега Татарова, який відповідатиме за правоохоронний напрямок.
your ad hereТ.в.о. начальника Головного слідчого управління СБУ Андрій Швець, чия майнова декларація не є публічною, оселився з родиною у маєтку ринковою вартістю орієнтовно 11 мільйонів гривень у котеджному містечку «Золоче» під Києвом. Це одне з найдорожчих елітних поселень Київщини з власним яхт-клубом та вертолітним майданчиком. Родина мешкає у маєтку щонайменше півроку, втім він досі формально не введений в експлуатацію, тому інформація про право власності на нього відсутня у офіційному державному реєстрі нерухомості. При цьому сам Андрій Швець усе життя здебільшого працював на державній службі, а його близькі родичі не мали прибуткового бізнесу та суттєвих офіційних доходів, які б відображались у податкових органах і якими можна було пояснити елітний стиль життя керівника слідства СБУ. Про це йдеться в розслідуванні журналістів програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) – «Елітне життя «головного слідчого» СБУ».
Попри впливову посаду, Андрій Швець – непублічний посадовець, інформації про його призначення немає на сайті СБУ, його майнова декларація не доступна для громадян. Можливо, це через те, що він має статус «т.в.о.» (тимчасово виконуючий обов’язки), хоча керує усім слідством Служби безпеки України вже понад рік.
Починаючи з червня цього року, журналісти протягом кількох місяців помічали людей на території одного з найдорожчих маєтків котеджного містечка «Золоче», що у селі Вишеньки Київської області, та фіксували там автівки родини Андрія Швеця. Одна з них належала 19-річній доньці т.в.о. начальника головного слідчого відділу СБУ, а дві інші – Mercedes та Toyota Camry – самому Швецю.
Державні органи не реєстрували маєток та право власності на нього. Йому досі офіційно не присвоєна поштова адреса, тому з реєстрів неможливо дізнатися, у кого, коли та за скільки родина Швеця придбала цей котедж у «Золоче».
Як з’ясували «Схеми», орієнтовно такий будинок коштує щонайменше 11 мільйонів гривень. Один із сусідніх, ще незаселених будинків у Золоче, виставлений на продаж від забудовника, також з виходом до води – можна придбати за 420 тисяч доларів, інший котедж поруч продали за 430 тисяч доларів.
На відміну від маєтку, земля під ним має державну реєстрацію і від жовтня 2019-го належить родині Швеця – його дружині та батькові.
Згідно з договорами купівлі-продажу, які «Схеми» отримали з власних джерел у Міністерстві юстиції, 18 соток землі коштували родині майже 180 тисяч гривень, це трохи більше 7 тисяч доларів.
Водночас, йдеться у розслідуванні, ринкові ціни на землю схожої площі неподалік сягають 40 тисяч доларів. Таким чином, роблять висновок журналісти, земля в одному з найпрестижніших комплексів Київщини дісталась родині впливового високопосадовця СБУ у 4-5 разів дешевше ринкової вартості.
Продавець земельних ділянок сім’ї Андрія Швеця – бізнесмен Ігор Тітаренко, чиє ім’я та фірма, якою він володів, у різні періоди фігурували у кримінальних провадженнях. В тому числі, СБУ та ДФС. Пояснювати журналістам, чому він продав ділянку за неринковою вартістю, Тітаренко не захотів: «Яка вам різниця, що я від себе коли кому продав?»
Ще один маєток у цьому ж котеджному містечку Золоче з 2015-го року належав батькові Андрія Швеця. Це двоповерховий котедж на понад 200 квадратів з басейном. За кілька днів до публікації матеріалу родина продала будинок.
Походження коштів на два елітні маєтки, проаналізували журналісти, складно пояснити офіційними доходами родини Швеця.
Згідно з даними джерел «Схем» у податковій, дружина високопосадовця СБУ офіційно за 22 роки заробила 70 тисяч гривень, основні надходження – це допомога з державного центру соціальних виплат.
Батько службовця, на якого частково оформлена нерухомість родини, за цей же період офіційно заробив майже 245 тисяч гривень. Він досі має частку у фірмі, що займалась виробництвом м’ясних продуктів – з порівняно невисокими доходами, а з 2010 року не веде діяльності. Чоловік також судився за перерахунок своєї пенсії на Івано-Франківщині.
Мати високопосадовця, за даними податкової, за 22 роки заробила понад 1,5 мільйона гривень, включно з відсотками в банку і соцвиплатами.
Андрій Швець від 2003 року працював переважно на держслужбі – спершу в прокуратурі Київської області, потім – у податковій, а також Мін’юсті – перед приходом в СБУ. Наприкінці 2016 року Швець зробив перерву на приватну практику: заснував юридичну фірму «Правова та економічна безпека», співзасновником якої був майже рік, до повернення на держслужбу у Міністерство юстиції. Ще раз у приватний сектор він повертався на півроку до приходу в СБУ у 2019-му році – зареєстрував свій ФОП за спеціальністю «діяльність у сфері права».
За 22 роки сумарно Андрій Швець заробив трохи менше 7,5 мільйонів гривень, з’ясували журналісти за допомогою джерел у податковій службі.
«Схеми» запитали у нього про маєток, оновлений автопарк та походження коштів на це, а також про земельну ділянку, яка дісталась його родині дешевше ринкової вартості. І поцікавились, чи відображено це в його майновій декларації.
У пресслужбі СБУ у відповідь зазначили: «Після звільнення з Міністерства юстиції України у 2018 році Андрій Швець займався понад рік підприємницькою діяльністю. Від цієї діяльності отримав дохід в сумі майже 5 млн грн, з яких в повній мірі були сплачені податки. Будинок зводився за кошти батька, який отримав їх від реалізації старого будинку. Частину коштів використано з доходу батька від роботи за кордоном протягом більше трьох років. Додатково в придбання будинку кошти вкладала родина».
А щодо заниженої вартості земельної ділянки у відомстві підкреслили, що її «було придбано батьком та дружиною Андрія Швеця за сумою, запропонованою продавцем».
На запитання про те, чи не є затягування з реєстрацією будинку способом не відображати його у публічних реєстрах, в пресслужбі СБУ відповіли, що «на цей час проводиться процедура з введення будинку в експлуатацію. Про видатки на будівництво будинку, в тому числі щодо його введення в експлуатацію, буде зазначено в декларації Швеця за 2020 рік».
Декларація в статусі високопосадовця СБУ – засекречена. Відповідно до закону, публічно їх подають ті співробітники спецслужби, яких призначає президент: голова СБУ, його заступники, і, зокрема, керівник Головного слідчого управління. Однак на «т.в.о» внутрішнім указом призначає голова СБУ, тобто, Іван Баканов, що звільняє Андрія Швеця від обов’язку подавати публічну декларацію, йдеться у розслідуванні.
your ad hereПрезидент України Володимир Зеленський призначив головою Хмельницької обласної державної адміністрації Сергія Гамалія.
Відповідний указ №535/2020 глава держави підписав 3 грудня, повідомляє офіційний сайт глави держави.
Під час зустрічі в Офісі президента Зеленський вручив голові Хмельницької ОДА службове посвідчення та побажав показати високий результат на новій посаді.
Сергій Гамалій народився 1979 року в місті Кам’янці-Подільському Хмельницької області. У 2001 році закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (правознавство, юрист), а у 2003 році – Подільську державну аграрно-технічну академію (облік і аудит, економіст-бухгалтер).
Із 2005 до 2007 року Гамалій працював юрисконсультом Instytut Maszyn Spozywczych (м. Варшава). У 2004–2009 роках був помічником депутата Кам’янець-Подільської міської ради на громадських засадах. З 2007 року займався підприємницькою діяльністю.
…
Вища рада правосуддя вирішила внести президенту України Володимиру Зеленському подання про призначення Віктора Кицюка суддею Печерського районного суду Києва після перегляду його справи Верховним судом.
У вересні 2017 року Вища рада правосуддя відмовила у внесенні президентові України подання про призначення Кицюка через порушення щодо нього кримінальної справи, встановлення Дисциплінарною палатою факту порушення суддею норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та відсутність вичерпних відомостей у декларації доброчесності судді.
«Вказане рішення ВРП суддя В.Кицюк оскаржив до Верховного суду. Рішенням від 11 грудня 2019 року Верховний суд задовольнив позов Кицюка В.П. та скасував рішення ВРП від вересня 2017 року», – заявили у Вищій раді правосуддя.
Згідно з повідомленням, Верховний суд вказав:
сам факт порушення кримінальної справи не доводить винуватість судді, оскільки діє презумпція невинуватості до винесення вироку суду;
факт визнання судді винним у порушенні процесуального законодавства та непритягнення до дисциплінарної відповідальності через сплив строку не свідчить про неможливість бути призначеним суддею;
зазначення в декларації інформації не в повному обсязі саме по собі не свідчить про недоброчесність судді.
Окремо Верховний суд зазначив, що в аналогічних справах ВРП вносила подання про призначення, зокрема щодо судді Подільського районного суду міста Києва. Аналогічна позиція Верховного суду неодноразово була підтверджена рішеннями Великої Палати Верховного суду.
Відповідно, ВРП повторно розглянула рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів про призначення Віктора Кицюка на посаду судді Печерського районного суду міста Києва. Оскільки ця рекомендація ВККС внесена у 2014 році, тобто до початку процедури кваліфікаційного оцінювання, ВРП розглянула вказане подання.
Питання кваліфікаційного оцінювання щодо судді Віктора Кицюка ВРП розгляне після надходження відповідного подання та завершення розгляду Верховним судом позову Кицюка про припинення кваліфікаційного оцінювання.
У Вищій раді правосуддя зазначили, що інформація про можливе неодноразове порушення суддею Кицюком правил дорожнього руху не знайшла підтвердження. Суддя нібито надав «вичерпні пояснення» з цього приводу.
Національне агентство з питань запобігання корупції, перевіривши декларації судді, не знайшло ознак порушень порядку декларування статків та майна.
«Отже, за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, внесеної до ВРП у 2014 році, не встановлено обставин, які могли б бути підставою для відмови у внесенні президентові України подання про призначення Кицюка В.П. на посаду судді Печерського районного суду міста Києва», – заявили у Вищій раді правосуддя.
У березні 2015 року Верховна Рада надала згоду на затримання й арешт трьох суддів Печерського районного суду Києва: Оксани Царевич, Сергія Вовка та Віктора Кицюка. Після цього суд обрав запобіжний захід для Кицюка у вигляді особистого зобов’язання з вимогою носити електронний браслет.
Віктор Кицюк розглядав справи проти активістів Майдану, а також був слідчим суддею у справі про вбивство бізнесмена Євгена Щербаня, в якій обвинувачення висунули Юлії Тимошенко.
your ad here