Рейнсалу звернув увагу на те, що зустріч стосуватиметься зовнішньої політики Євросоюзу. Згідно з повідомленням, протягом зустрічі він планує наголосити на необхідності євроатлантичної співпраці задля безпеки Європи та важливості солідарності в політиці щодо Росії.

Читайте також: Окупований півострів. Кремль хоче показати комісару Міятович «потьомкінський Крим»​

«Після окупації Криму Євросоюз став одним із найбільш важливих прибічників суверенітету і територіальної цілісності України. Санкції і надалі лишаються одним із найбільш ефективних інструментів реакції на брутальне порушення міжнародного права, і ми маємо продовжувати спільно його використовувати, доки Росія не почне здійснювати кроки для втілення Мінських угод та деескалації ситуації», – наводить прес-служба естонського МЗС слова Рейнсалу.

За його словами, в цьому контексті Естонія приділяє велику увагу розбудові трансатлантичної єдності та посилення співпраці між ЄС і НАТО.

За даними МЗС Естонії, міністри закордонних справ і міністри оборони країн ЄС під час зустрічі 17 червня в Люксембурзі планують надати оцінку прогресу Глобальної стратегії ЄС, обговорити ситуації у Венесуелі, Центральній Азії та Судані, а також співпрацю Євросоюзу з країнами Чорного моря.

«Я не поважаю Коломойського. Бо коли я прилетів у Дніпро і побачив, у якому стані Дніпровський аеропорт, якщо це рідне місто такої заможної людини, то я вважаю, що йому просто «по фігу». Якщо йому «по фігу» на своє місто, то як йому може бути не «по фігу» на свою країну?» – сказав він.

Арахамія наголосив, що перш ніж погодитися приєднатися до президентської партії, питання її «зав’язків з Коломойським» було одним з вирішальним для нього.

«Дві речі, які мене турбували перед тим, як я міг погодитися чи не погодитися приєднуватися до команди. Це зв’язки з Коломойським. І друге – це ставлення до Росії. Тобто дві мої червоні лінії. З Коломойським – він (Зеленський – ред.) мені відверто сказав, що вони партнери по «Кварталу» були, не партнери, а він надавав канал, час, тому вони знайомі. Але каже: ти ще подивишся, коли з часом побачиш мої зв’язки з Коломойським з точки зору, як я буду діяти», – сказав Арахамія.

Читайте також: Арахамія про Зеленського, Коломойського і те, як став четвертим номером «Слуги народу»

Кандидат у депутати зазначив, що сам ніяк не пов’язаний з олігархом, і додав, що познайомився з ним багато років тому, коли співпрацював із «Приватбанком».

«Я кажу завжди, що я з Коломойським знайомий через «Приват-24», і то в минулому. Я бачився з Коломойським у 2014 році. Була перша зустріч волонтерів з президентом Порошенком. Коломойський був тоді «губернатором». І всі «губернатори» у першому ряду сиділи», – сказав Арахамія.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що зустрічається з усіма українськими олігархами, але не зміг згадати з ким саме. Володимир Зеленський обіцяв, що за його президентства стосунки з бізнесом будуть прозорими: «Більше жодних кулуарних переговорів, нічних візитів до АП і прихованих від суспільства домовленостей», – писав Зеленський на своїй сторінці Facebook, анонсуючи зустріч із представниками бізнесу.

Схожі ідеї висловлювали і представники команди Зеленського, з якими «Схемам» вдалося поспілкуватися ще перед першим туром виборів президента. У відповідь на питання про те, якою б була реакція команди Зеленського, якби він кулуарно зустрічався з олігархами, «головний ідеолог» Руслан Стефанчук заявив, що він «цього не уявляє»: «Я глибоко переконаний, що цього не може статися».

А інший член команди політконсультант Дмитро Разумков наполягав, що не знає випадків, коли на рішення Зеленського впливали олігархи: «Я жодного разу не бачив, щоб рішення ухвалювались Володимиром Зеленським, і на цих нарадах був присутній хтось із олігархів. Або хтось йому дзвонив чи рекомендував».

«Розраховуємо, що арбітражний трибунал з належною увагою поставиться до доводів російської сторони і погодиться з нашою позицією про відсутність у нього повноважень для розгляду зазначеної справи», – мовиться в повідомленні МЗС Росії.

Постійна палата Третейського суду в Гаазі 10 червня почала слухати позов України проти Росії через порушення права на доступ до власних територіальних вод навколо Кримського півострова.

Читайте також: Гаага: судовий фронт російсько-української війни​

Київ просить арбітраж «захистити його права на морі, наказавши Російській Федерації припинити свої протиправні дії у відповідних водах».

Україна та країни Заходу звинуватили Росію в нелегальному обмеженні проходу українських кораблів Керченською протокою, яка сполучає Чорне та Азовське моря. Ситуація загострилася, коли в листопаді 2018 року російські силовики захопили три українських кораблі та 24 моряків.

Росія захопила, а згодом анексувала український Крим у березні 2014 року, після чого почала агресію на сході України, внаслідок чого загинуло близько 13 тисяч людей.

«Комісія відмовила Онищенку, висунутому «Соціалістичної партією України» у виборчому окрузі №93, оскільки ним не дотримано вимоги Конституції та виборчого закону щодо проживання в Україні протягом останніх 5 років на день проведення позачергових виборів народних депутатів України», – мовиться у повідомленні.

Станом на 15 червня ЦВК зареєструвала 362 кандидати в депутати, з них 318 висувались самостійно, ще 44 – висунуті політичними партіями.

Олександр Онищенко говорив про свій намір балотуватися у 93-му окрузі на Київщині, через який він був обраний до Верховної Ради цього скликання.

У липні 2018 року Національне антикорупційне бюро повідомляло про завершення досудового розслідування щодо Онищенка.

За версією слідства, депутат причетний до розкрадання понад 1,6 мільярда гривень з 2013 по 2016 рік. Збитки підприємству «Укргазвидобування» оцінюються в більш ніж 740 мільйонів.

У розшуку в Україні Онищенко перебуває з 2016 року.

Сам депутат каже, що перебуває в Іспанії і всі звинувачення на свою адресу відкидає.

Дострокові вибори до Верховної Ради призначені на 21 липня.

«Я дуже сподіваюся, що це допоможе його звільнити і привернути увагу ще до тисяч інакомислячих, які знаходяться в місцях позбавлення волі через режим Порошенко. Я б хотів, щоб на це звернув увагу Зеленський і все-таки звільнив цих людей», – заявив він.

Читайте також: Суд дозволив заочне розслідування щодо ймовірних співучасників Єфремова – ГПУ

Наразі Олександр Єфремов перебуває у СІЗО Старобільстка Луганскої області. Суд продовжив його арешт до 22 червня.

4 січня 2017 року Генеральна прокуратура України направила до суду обвинувальний акт стосовно Єфремова. Йому інкримінують організацію захоплення будівлі Луганської ОДА; пособництво в захопленні управління СБУ в Луганській області; вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України; організаційне сприяння створенню й діяльності угруповання «ЛНР»; державну зраду.

«Національний банк України 14 червня подав до Баришівського районного суду Київської області клопотання про скасування вжитих ухвалою суду від 11 червня заходів забезпечення позову через встановлення заборони Катерині Рожковій брати участь у засіданнях правління НБУ та виконувати покладені на неї посадові обов’язки першого заступника голови НБУ”, – йдеться у повідомленні.

Клопотання обґрунтоване «грубим порушенням судом норм процесуального та матеріального права». У НБУ очікують, що клопотання розглянуть до 19 червня включно.

Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова неодноразово публічно виступала на захист позиції щодо необхідності націоналізації «Приватбанку», зокрема, заявляла, що колишні власники вивели з цієї фінансової установи понад 5 мільярдів доларів. Після цього в НБУ ініціювали розслідування міжнародної аудиторської компанії, яку довело цей факт.

У Національному банку Рожкова опікується питаннями банківського нагляду. Багато власників збанкрутілих банків звинувачують її у так званому «банкопаді» 2014–2016 років. У НБУ наполягають, що очистили ринок від банків, потенційно небезпечних для стабільності фінансової системи.

За словами Зеркаль, «Росія бачить себе переможцем якого не судять, тому заперечує саму можливість того, що її дії можуть розглядатися судом або трибуналом».

«Ми ж вважаємо, що Росія – міжнародний злочинець, який повинен бути притягнутий до відповідальності», – мовиться в повідомленні.

Раніше Зеркаль заявила, що Постійна палата третейського суду в Гаазі може ухвалити рішення за юрисдикцією за позовом про порушення Росією Конвенції ООН з морського права у Чорному та Азовському морях і в Керченській протоці протягом шести місяців. 

Україна подала позов до суду у вересні 2016 року, звинувативши Росію в порушенні Конвенції з морського права в українських територіальних водах у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці.

Постійна палата Третейського суду в Гаазі 10 червня почала слухати позов України проти Росії через порушення права на доступ до власних територіальних вод навколо Кримського півострова.

Читайте також: Гаага: судовий фронт російсько-української війни​

Київ просить арбітраж «захистити його права на морі, наказавши Російській Федерації припинити свої протиправні дії у відповідних водах».

Україна та країни Заходу звинуватили Росію в нелегальному обмеженні проходу українських кораблів Керченською протокою, яка сполучає Чорне та Азовське моря. Ситуація загострилася, коли в листопаді 2018 року російські силовики захопили три українських кораблі та 24 моряків.

Росія захопила, а згодом анексувала український Крим у березні 2014 року, після чого почала агресію на сході України, внаслідок чого загинуло близько 13 тисяч людей.

За даними Реєстру юридичних осіб, Тарас Козак став кінцевим бенефіціаром товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Нові комунікації», якій належить канал Zik.

Канал «112 Україна» наводить слова Козака, який називає це придбання «осмисленим та відповідальним кроком».

«Отримавши Zik, я зможу побудувати найбільшу мережу інформаційних мовників, яка з точки зору ресурсів робить їх менш затратними і в той же час створює більшу їх капіталізацію як активу. І цей актив називається інформційний медіахолдинг «Новини», – цитують власника на каналі.

За словами Козака, продюсувати медіахолдинг він запросив медіапродюсера Олексія Семенова.

Тим часом низка журналістів вже заявила про звільнення з Zik. Серед них – редакторка Тетяна Вергелес, яка заявила, що «її Zik закінчився», а також ведучі Роман Недзельський і Вахтанг Кіпіані.

«Завтра видаю в ефір останній випуск тижневика «Деталі» і йду шукати роботу», – повідомив Недзельський.

Кіпіані нагадав, що Козак є прибічником кума президента Росії Володимира Путіна Віктора Медведчука, який свого часу захищав українського дисидента Василя Стуса (загинув у засланні).

«Як автор і ведучий програми («Історична правда» на Zik – ред.) повідомляю, що передача закривається. Медведчук – це ворог моєї країни, вбивця і минулого, і майбутнього», – заявив журналіст.

Восени 2018 року стало відомо про купівлю Козаком каналу Євгенія Мураєва NewsOne.

У грудні 2018 року Тарас Козак став власником каналу «112 Україна». За кілька місяців до цього, в серпні 2018-го, телеканал розірвав співпрацю з Радіо Свобода.