«Дрон MQ-9, який належав США, був збитий над Єменом, за нашими оцінками, ракетою SA-6 «земля – повітря» (запущеною повстанцями – ред.) 6 червня», – заявив 16 червня речник Центрального командування підполковник Ерл Браун.

Він додав, що висота, на якій збили безпілотний літальний апарат, дає змогу говорити про «прогрес порівняно з попередніми можливостями хуситів, який, на нашу думку, став можливий за допомоги Ірану».

Читайте також: Саудівська Аравія: понад 20 цивільних постраждали від обстрілу аеропорту єменськими повстанцями Хуті​

Крім того, за словами Брауна, 13 червня «модифікована іранська ракета SA-7 класу «земля – повітря» спробувала збити» ще один дрон США MQ-9 над Оманською затокою, нібито в спробі зірвати спостереження за атакою на японський нафтовий танкер Kokuka Courageous, яку у Вашингтоні приписують Корпусу вартових ісламської революції Ірану.

Сполучені Штати та їхні союзники звинувачують у нападі на Kokuka Courageous та ще один танкер, Front Altair, Іран, який будь-яку власну причетність заперечує.

Союзник США Саудівська Аравія очолює військову коаліцію, що підтримує уряд Ємену у чотирирічній війні з повстанцями руху Хуті (хуситами). Цей конфлікт, за деякими оцінками, є опосередкованим протистоянням між Ер-Ріядом та його регіональним супротивником Іраном.

«Іранський режим не поважав візит прем’єр-міністра Японії до Тегерана, атакувавши два танкери, серед яких і японський, у той час, коли він (японський прем’єр – ред.) перебував там», – сказав саудівський кронпринц.

“Ми не хочемо війни в регіоні… Але ми не вагаємося боротися з будь-якою загрозою для нашого народу, нашого суверенітету, нашої територіальної цілісності та наших життєвих інтересів», – додав Мухаммад бін Салман.

Він вказав, що інциденти вимагають від міжнародної спільноти «рішучої позиції» для протидії загрозам.

Міністр закордонних справ Великої Британії Джеремі Гант заявив 16 червня, що Британія «майже впевнена», що саме Іран стоїть за атаками на нафтові танкери в Оманській затоці. «Ми не віримо, що хтось інший міг би це зробити», – сказав Гант у ток-шоу на телеканалі BBC.

Сполучені Штати 13 червня звинуватили Іран у нападі на танкери, які перевозили нафту Оманської затокою. Іранська влада всі звинувачення відкидає.

Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш заявив, що світ «не може дозволити собі великого протистояння у регіоні Перської затоки».

Іранські державні ЗМІ заявляють про порятунок іранськими моряками 44 членів екіпажу, однак у Вашингтоні цю заяву заперечують і стверджують натомість, що саме представники американського флоту прийшли на допомогу тим, хто опинився за бортом постраждалих кораблів.

За повідомленнями, один з членів екіпажу зазнав легких поранень.

Один із танкерів під назвою Kokuka Courageous належить Японії, інший, Front Altair, був найнятий для перевезення тайванською нафтовою компанією CPC Corp, але йшов під прапором Норвегії.

Напади на танкери сталися в той час, коли Іран відвідує прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе в спробі послабити напругу між Вашингтоном і Тегераном.

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф звернув увагу на те, що напади на танкери в той час, як Іран відвідує прем’єр-міністр Японії Абе Сіндзо. Його візит є спробою послабити напругу між Вашингтоном і Тегераном.

«Повідомлення про напади на танкери, пов’язані з Японією, надійшли тоді, коли прем’єр-міністр Абе Сіндзо зустрічався з Аятоллою Алі Хаменеї для широких та дружніх переговорів. Назвати те, що, можливо, сталося сьогодні вранці, підозрілим – нічого не сказати. Запропонований Іраном Регіональний форум діалогу є конче необхідним», – написав Заріф у своєму Twitter.

Напад на два нафтові танкери стався 13 червня, коли кораблі перебували в нейтральних водах між Іраном і кількома країнами Перської затоки.

Це вже другий напад на танкери в Перській затоці за останній місяць. 12 травня поряд із територіальними водами ОАЕ невідомі напали на два саудівських нафтових танкери, танкер з Об’єднаних Арабських Еміратів і танкер зі Норвегії. Це сталося після того, як Іран погрожував перекрити Ормузьку протоку.

Відповідальність за той напад досі ніхто на себе не взяв. Влада Саудівської Аравії і США звинувачувала в ньому Іран, але іранська влада заперечувала причетність до цих дій.

Автор звернення, втім, заявив, що не вірить протестувальникам, які захищали сквер від будівництва.

«Ми чули від прибічників скверу, що їхній протест пов’язаний з захистом громадських територій від забудови і не виник би, якби почали будувати на викупленій землі. І, хоча ми не один раз переконувалися, що не варто вірити жодному їхньому слову, зробимо так, як вони хочуть, вкотре. Я закликаю всіх християн нашої митрополії бути єдиними і небайдужими», – заявляє священик.

Від середини травня жителі Єкатеринбурга протестували проти будівництва храму в міському сквері. Під час акцій поліція затримала майже 100 протестувальників, 33 з яких були засуджені на терміни від двох до 15 діб арешту. 22 травня міська влада відмовилася від планів побудувати собор на цьому місці.

Противники будівництва собору наполягали на тому, що РПЦ не повинна забудовувати нечисленні міські громадські простори. Прихильники ж заявляли, що активісти нібито виступають проти будівництва будь-якого храму, а не проти конкретно цього місця. Предстоятель РПЦ патріарх Кирило (Гундяєв) називав акції проти забудови «спланованими».

Єкатеринбург є четвертим за величиною містом Росії.

Угода Анкари з Москвою є головним джерелом напруженості у відносинах між Туреччиною та США. Вашингтон заявляє, що системи протиракетної оборони С-400 є загрозою для реалізації програми реактивного винищувача F-35, а Туреччина може наразитися на заборону придбання F-35 у разі завершення угоди з Росією.

Раніше цього тижня Ердоган заявив, що сподівається переконати США відмовитися від загрози виключити його країну з програми виробництва та експлуатації винищувачів F-35 як покарання за рішення Анкари купити російську систему ПРО.

Зустріч Ердогана з президентом США Дональдом Трампом запланована на 28 червня в Японії – на полях саміту «Групи двадцяти».

Оголошення про початок процесу над аль-Баширом зроблене через два місяці після того, як військові повалили його режим після масових вуличних протестів проти його майже 30-річного автократичного правління.

Генерал Абдель Фаттах аль-Бурхан, голова військової влади Судану, у квітні повідомляв, що з резиденції аль-Башира була вилучена готівка в трьох валютах на суму понад 113 мільйонів доларів.

Владна Суданська перехідна військова рада (ТМС) обіцяє повернути країну до цивільного правління після перехідного періоду тривалістю два роки. Опозиційні сили заявили, що часові рамки занадто довгі і вимагають негайного переходу до демократичного уряду та цивільного контролю.

Перший вибух пролунав поруч з КПП біля президентського палацу, він забрав життя дев’яти людей. Від вибуху другої бомби загинув водій та пасажир автомобілю, який рухався у напрямку аеропорту і зупинився на КПП.

В результаті інцидентів поранення отримали близько 25 осіб.

Відповідальність за напад взяла на себе пов’язане з «Аль-Каїдою» сомалійське екстремістське угруповання «Аль-Шабаб».

Інцидент стався вранці 15 червня. Авіашоу тимчасово припинили. Пілот, який прибув до Польщі з Німеччини, загинув.

На місце трагедії прибули представники Державної комісії дослідження авіактастроф.

Дзефіреллі з 1950-х років називають головним режисером оперних постановок в Італії, в інших країнах Європи і в Сполучених Штатах.

У 1968 році знята Дзефіреллі кіноверсія твору Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта» здобула йому номінацію «Оскар». А його стрічка «Приборкання норовливої», де у головних ролях зіграли Елізабет Тейлор і Річард Бертон, 1967 року, є найвідомішою адаптацією цієї п’єси в історії кіно.

Кавалер ордену «За заслуги перед Італійською республікою», 2014-го року єдиний серед італійців отримав звання лицаря у Великій Британії за популяризацію англійського театрального мистецтва у кіно.

Відзначився Дзефіреллі і в політиці: з 1994 по 2001 рік був членом італійського сенату від правоцентристської партії Forza Italia колишнього прем’єр-міністра Сільвіо Берлусконі.

«Президент Трамп розпочне кампанію-2020 у Флориді», мовиться у повідомленні.

«У вівторок буде великий день із великим натовпом!», – зазначив Трамп.

Дональда Трампа було обрано президентом США у листопаді 2016 року. Наступні вибори мають відбутися у 2020 році.

Хто буде призначений натомість, наразі не повідомляється.

Український дипломат Ігор Сагач обіймав цю посаду з 2015 року.

11 червня стало відомо, що президент Зеленський підписав подання про звільнення Павла Клімкіна з посади міністра закордонних справ України та запропонував призначити на цю посаду Вадима Пристайка.

Читайте також: Клімкін заявив, що піде на парламентські вибори самовисуванцем​

17 травня Клімкін заявив, що іде у відставку. Однак Верховна Рада не підтримала обидві постанови з таким рішенням – від парламентського комітету із закордонних справ та президента Зеленського.