Розділ: Світ

світові новини

«Жіночий марш» у Мінську знову завершився затриманнями

Традиційний суботній «Жіночий марш» у Мінську 26 вересня тривав близько двох з половиною годин, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. Протягом маршу силовики затримали близько сотні учасників. Станом на 18.30 правозахисникам відомі імена понад 70 затриманих.

Жителі Мінська назвали суботній марш «народною інавгурацією» лідерки опозиції Світлани Тихановської. Спочатку вони планували зібратися на площі Перемоги, але потім місце збору перенесли на Комаровський ринок, де починалося багато попередніх акцій.

Читайте також: У ООН закликали Білорусь відпустити Колесникову

Перед початком акції на площі Перемоги перестали зупинятися метро та наземний громадський транспорт. Станція «Площа Перемоги» не працювала чотири години.  Поблизу площі Перемоги та Якуба Коласа з’явилися спецпризначенці та автозаки.

Невдовзі на площу перед Комаровським ринком під’їхали автобуси з силовиками. Силовики без розпізнавальних знаків вийшли з автобусів і почали затримання.

Також міліція затримала літнього чоловіка, який зробив зауваження невідомим силовикам, та 73-річну активістку Ніну Багінську. Згодом її відпустили на вулиці Козлова, забравши національний білоруський прапор.

Також затримали кореспондентку «Єврорадіо» Юлію Матузову, яку незабаром відпустили, потім – журналістку «Белсату» Марію Гриц.

Коли колона проходила повз торговий центр «Імпульс», біля нього зупинилися мікроавтобуси силовиків. Силовики в балаклавах заблокували жінок, почали їх хапати та затягувати до автомобілів. Серед затриманих – колишня керівниця притулку для жертв домашнього насильства «Радзіслава» Ольга Габрунова та ЛГБТ-активістка Віка Біран. Силовики також затримували випадкових перехожих. 

Читайте також: Країни Балтії розширили список білоруських чиновників, які підпадають під санкції

Попри затримання, кілька сотень жінок вийшли на проспект Незалежності в Мінську, до них приєдналася велика група, що стояла біля Інституту фізичної культури. Жінки сформували колону і пройшли тротуарами проспекту Незалежності.

Згодом їх наздогнали люди в формі без знаків і балаклавах на семи мікроавтобусах, знову почалися затримання. Жінок тягли за руки і ноги, не пускаючи сховатися в підземному переході. Одна дівчина впала, на деякий час втратила свідомість, їй допомогли лікарі.

Ще кілька десятків учасниць силовики затримали пізніше протягом маршу.

Крім того, за даними правозахисників центру «Весна», міліція затримала кавергурт Best Sound Band, які виступали в підземному переході і під час проходу колонни протестувальників виконали пісню Віктора Цоя «Перемен» («Змін»).

Згодом затримали ще кількох кореспонденток: Марію Вайтовіч з «Єврорадіо», Катерину Карпіцьку («Наша Нива») та Олександру Ельбаум (Tut.by). Після 18 години журналісток звільнили, за ґратами лишалися Марія Гриц та Альона Довнар.

Минулого тижня, за даними білоруського Міністерства внутрішніх справ, у Мінську затримали 415 людей.

 

your ad here

Роугані назвав «дикістю» запровадження нових санкції США

Президент Ірану Хасан Роугані розкритикував санкції, які Сполучені Штати запровадили проти цієї країни. У телевізійному виступі 26 вересня голова близькосхідної держави назвав дії Вашингтона «дикістю».

«Своїми нелегальними та нелюдськими санкціями та терористичними діями американці завдали шкоди на 150 мільярдів народу Ірану», – сказав Роугані.

За його словами, санкції завадили країні закупити ліки та харчі. Ці гуманітарні товари теоретично підпадають під винятки з санкцій США, проте багато компаній бояться порушити правила та уникають транзакцій з Тегераном.

«Ми ще не бачили дикості таких масштабів. Правильна адреса винних в усіх злочинах та тиску на любий іранський народ – Вашинтон, округ Колумбія, Білий дім», – заявив президент Роугані.

Читайте також: Вашингтон запровадив санкції проти пов’язаних з розвідкою Ірану хакерів

Він також згадав державного секретаря США і послідовного критика Ірану Майка Помпео, назвавши його «міністром злочинів».

Новий пакет санкцій був анонсований 21 вересня. Він спрямований на людей та компанії, причетних до діяльності Ірану в ядерній галузі, а також програмах із розробки ракет та звичайної зброї. Це частина стратегії наступу адміністрації Дональда Трампа в рамках «відкату» ядерної угоди 2015 року, яка дозволяла послаблення санкцій.

Крім того, Вашингтон запровадив додаткові санкції 24 вересня, додавши до «чорного списку» суддів та інституції, причетні до порушення прав людини, в тому числі – страти спортсмена Навіда Афкарі.

Державний секретар США Майк Помпео 21 вересня заявив, що Вашингтон має намір і надалі чинити «максимальний тиск», аби змусити Іран перейти до «всеосяжних переговорів щодо злочинної поведінки режиму».

your ad here

Країни Балтії розширили список білоруських чиновників, які підпадають під санкції

Міністерство закордонних справ Латвії розширило список білоруських чиновників, які підпадають під санкції, в ньому вказані прізвища 101 людини.

У доповненому латвійському списку вказані: глава Белтелерадіокомпанії Іван Ейсмонт, прессекретар Олександра Лукашенка Наталія Ейсмонт, віцепрем’єр Анатолій Сивак, командир ОМОНу ГУВС Мінського міськвиконкому Дмитро Балаба, голова Конституційного суду Білорусі Петро Міклашевич, губернатор Мінської області Олександр Турчин та інші.

У списку МЗС Естонії 128 людей. На сайті естонського зовнішньополітичного відомства зазначено, що для цих людей в’їзд в країну заборонено до 30 серпня 2025 року.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс написав у твіттері, що 25 вересня в координації з Латвією та Естонією Литва істотно збільшує кількість білорусів, які потрапляють під санкції, «за безперервні репресії проти народу Білорусі». Він не уточнив, наскільки був розширений список санкцій Литви.

 

31 серпня Латвія, Литва та Естонія ввели санкції і заборонили в’їзд Олександру Лукашенку і ще 29 білоруським чиновникам через фальсифікації виборів і насильницьке придушення акцій протесту.

Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твітері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».

Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.

your ad here

У ООН закликали Білорусь відпустити Колесникову

Експерти відділу ООН з прав людини звернулися до влади Білорусі з закликом звільнити одну з очільників білоруської опозиції Марію Колесникову. Про це повідомили у пресслужбі Управління верховного комісара ООН з прав людини.

В ООН також закликали розслідувати обставини затримання Колесникової.

Окрім того, у заяві висловлено занепокоєння переслідуванням опозиційних політиків у Білорусі.

25 вересня суд у Мінську залишив Колесникову під вартою.

 

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України, як її соратники, яких все-таки вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.

your ad here

Суд у Мінську відхилив клопотання захисту Колесникової про скасування арешту

Суд у Мінську відхилив клопотання захисту члена президії Координаційної ради Білорусі Марії Колесникової, яка перебуває під арештом, про зміну запобіжного заходу.

Захист оскаржував рішення суду попередньої інстанції про відхилення скарги захисника щодо затримання Колесникової.

На суді був присутній лише один з адвокатів Колесникової – Олександр Пильченко. Її другий адвокат Людмила Козак перебуває в слідчому ізоляторі у справі про адміністративне провадження (невідомо, про яке саме порушення йдеться), зазначає білоруська служба Радіо Свобода.

Зустріч проходила у закритому режимі, пресу та тих, хто прийшов підтримати Колесникову, допустили лише на оголошення рішення.

Як і раніше, до суду прийшли представники європейських посольств та білоруси, щоб підтримати Колесникова.

 

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України, як її соратники, яких все-таки вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.

your ad here

Франція: біля колишніх офісів тижневика Charlie Hebdo у Парижі кілька людей зазнали ножових поранень

У п’ятницю щонайменше четверо людей зазнали поранень у столиці Франції Парижі під час нападу з ножем поблизу колишніх офісів сатиричного тижневика Charlie Hebdo, повідомляє агенція AFP із посиланням на джерела у правоохоронних органах.

За даними агенції, двоє із щонайменше чотирьох поранених перебувають у вкрай тяжкому стані.

Повідомляється, що, за попередніми даними, нападників було двоє, вони утекли.

Напад стався якраз у час, коли в столиці Франції триває судовий процес над 14 особами, звинуваченими у причетності до нападу понад п’ять років тому на редакцію Charlie Hebdo. Тоді загинуло 12 людей.

your ad here

США ввели санкції щодо іранських суддів через страту спортсмена

США ввели санкції щодо іранського судді, імовірно, причетного до справи Навіда Афкарі, іранського борця-чемпіона, страченого на початку цього місяця за звинуваченням у вбивстві.

Держсекретар США Майк Помпео 24 вересня офіційно оголосив про санкції проти судді Сайєда Махмуда Садата, який як йдеться у заяві, разом із судом, в якому працює, причетні до справи Афкарі.

Помпео, який раніше називав страту Афкарі «порочним і жорстоким актом», сказав, що у чоловіка попереду могла бути успішна борцівська кар’єра, а суд над ним був поспішним і несправедливим.

«Занадто часто іранський режим переслідує, заарештовує і вбиває найталановитіших і перспективних іранців, тим самим позбавляючи Іран найголовнішого надбання – навичок і таланту власного народу», – сказав Помпео.

Вашингтон запровадив санкції і щодо іншого судді, Мохаммада Солтані, наклав їх і на перше відділення Революційного суду Шираза і в’язниці Оруміє і Вакілабад, заявивши, що вони «несуть відповідальність за певні грубі порушення прав людини». Санкції блокують будь-які активи, які вони мають в юрисдикції США, і забороняють американцям здійснювати з ними будь-які операції.

27-річного Навіда Афкарі, борця і бійця змішаного стилю визнали винним у вбивстві охоронця і участі в антиурядових акціях протесту в 2018 році, і стратили 12 вересня. Цей випадок викликав міжнародний резонанс. Афкарі раніше заявляв, що його катували. Іран всі повідомлення про катування відкинув. Адвокат спортсмена стверджував, що доказів провини Афкарі не було. Президент США Дональд Трамп закликав Іран не позбавляти життя спортсмена.

your ad here

Білорусь: адвокат Марії Колесникової перестала виходити на зв’язок

Адвокат члена президії Координаційної ради Білорусі Марії Колесникової Людмила Козак перестала виходити на зв’язок. Про це повідомляє TUT.BY з посиланням на адвоката Віктора Мацкевича.

«О 13:50 Людмила попрощалася зі своєю колегою, з якою зустрічалася на вулиці Комуністичній. Поспішала на судове засідання. У суд вона не приїхала. Машина припаркована на Комуністичній, закрита», – повідомив Мацкевич.

За його словами, чоловік Козак подає заяву про викрадення людини в РУВС Центрального району. «Ми з чоловіком Людмили вважаємо, що її зникнення пов’язане з професійною діяльністю», – зазначив Мацкевич.

 

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України, як її соратники, яких все-таки вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.

your ad here

США, Канада і Британія готують санкції проти Білорусі – Reuters

США, Великобританія і Канада можуть вже в п’ятницю, 25 вересня, можуть запровадити санкції проти громадян Білорусі, яких вони вважають відповідальними за підтасовування результатів виборів і насильство щодо мирних протестувальників. Про це з посиланням чотири джерела повідомляє агентство Reuters. Співрозмовники агентства не виключають, що узгодження санкцій між країнами може тривати довше.

Міністр закордонних справ Великобританії Домінік Рааб заявив у четвер в парламенті, що уряд готує санкції проти винних у порушеннях прав людини в Білорусі – і координує дії з США і Канадою.

У Держдепартаменті США і міністерстві закордонних справ Канади поки офіційно не заявляли запровадження санкцій.

 

Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».

Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.

your ad here

Про британського ветерана, який зібрав мільйони фунтів для лікарів, знімуть кіно

Про історію 100-річного британського ветерана, сера Томаса Мура знімуть кіно. Про це повідомляє ВВС.

Ветеран Другої світової війни Том Мур став національним героєм Британії після того, як він зібрав рекордні 39 мільйонів фунтів, пройшовши 100 кіл у своєму саду у квітні напередодні свого сотого дня народження. Спочатку він планував зібрати близько тисячі фунтів, але гроші Муру перерахували понад півтора мільйона його прихильників. Королева Єлизавета посвятила його у лицарі у липні цього року.

Права на стрічку про Мура придбали місцеві компанії Fred Films та Powder Keg Pictures.

Фільм, який поки не має назви, зосередиться на стосунках Мура з молодшими членами його сім’ї, до якої він переїхав після смерті дружини Памели. Пара була одружена протягом 40 років.

Також стрічка розповість про військову кар’єру Мура та «покаже як жахи війни вплинули на його життя та надихнули продовжувати ходити, незважаючи на те, що він витримав довгу битву з раком шкіри та переломом стегна», зазначає ВВС.

 

На запитання, хто міг би зіграти його у фільмі, сер Том пожартував, що не знає жодного 100-річного актора. Втім він назвав двох акторів, які як і він є лицарями ЇЇ Величності королеви Великої Британії – сера Майкла Кейна та сера Ентоні Хопкінса, та які «могли б спробувати» втілити його образ.

«Я впевнений, що Майкл Кейн або Ентоні Хопкінс могли б зробити чудову роботу, якби вони були готові постаріти!», – зазначив Мур.

Продюсери прогнозують, що зйомки фільму почнуться наступного року.

your ad here