Monthly: February 2015

Якщо не буде нових адміністративних обмежень, – курс буде рухатися вгору до точки, яку важко передбачити

Курс гривні продовжить знижуватися після відмови Національного банку України (НБУ) від індикативного курсу гривні та підвищення з 6-го лютого облікової ставки з 14% до 19,5% річних, вважають банкіри.

“… Якщо не буде нових адміністративних обмежень, – (курс буде рухатися – ред.) вгору до точки, яку важко передбачити”, – сказав головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках комбанку Микита Мишаков.

“У перші дні введення “вільного” курсу долара вірогідне його зростання. Подальша динаміка залежить від ефективності заходів НБУ щодо стабілізації, повернення депозитів вкладників, затвердження МВФ нової кредитної програми для України і розвитком подій на сході країни”, – сказав директор з економічного аналізу та стратегічного планування іншого банку Михайло Папанов.

За його оцінкою, на початковому етапі можливе деяке збільшення пропозиції валюти на міжбанку, однак корінної зміни балансу попиту та пропозиції в короткостроковій перспективі очікувати не слід.

Експерти вважають, що підвищення облікової ставки спричинить деяке скорочення обсягів ліквідності на ринку, що позитивно позначиться на курсі національної валюти.

“Підвищення облікової ставки, звичайно, в якійсь мірі зв’яже вільну ліквідність, але швидше цей захід спрямований на пом’якшення ефекту майбутньої гривневої емісії, так як в нинішніх умовах традиційні монетарні механізми регулювання не працюють”, – сказав Н.Мішаков.

М.Папанов вважає, що теоретично НБУ може і далі поступово підвищувати облікову ставку як фактор, що впливає на вартість гривневого ресурсу і обмежує тиск гривневої маси на курс національної валюти, однак на практиці подальше підвищення облікової ставки НБУ малоймовірно.

“Подальше підвищення облікової ставки НБУ представляється малоймовірним, так як при новому рівні вона, по-перше, вже виступає ефективним фактором, що впливає на вартість гривневого ресурсу для комерційних банків та обмежує тиск гривневої маси на курс долара або євро, по-друге – ще одним наслідком зростання ставки буде поступова корекція депозитних ставок для підприємств і населення і повернення частини готівкової гривневої маси в банківську систему “, – сказав він.

Начальник аналітичного відділу Олексій Блінов, у свою чергу, зазначив, що підвищення облікової ставки і відмова від фактичної фіксації курсу є кроком на шляху до ринкового механізму грошово-кредитної політики.

“Вільне ринкове курсоутворення і більш активне використання інструменту процентної ставки є ключовими складовими режиму інфляційного таргетування, прагнення до якого Національний банк неодноразово заявляв. Спроба м’якої стабілізації валютного ринку і виправлення платіжного балансу без переходу на однозначний ринковий курс виявилася невдалою при макроекономічних умовах, що постійно погіршуються”, – додав він.

Як підкреслив експерт, “основна відповідь на питання про стійкість монетарної політики України має бути дана у сфері державних фінансів”, оскільки зобов’язання НБУ по фінансуванню держбюджету і навколобюджетних завдань, серед яких покриття дефіциту НАК “Нафтогаз України” з подальшим фінансуванням газового імпорту, значно обмежують його можливості з ведення самостійної грошово-кредитної політики.

“На даний момент ринок не отримав чітку стратегію згортання даної практики”, – додав А. Блінов.

У Незалежній асоціації банків України (НАБУ) вважають, що оголошені наміри НБУ про перехід до ринкових принципів курсоутворення будуть супроводжуватися посиленням грошово-кредитної політики: очікується зниження гривневої ліквідності банківської системи та підвищення процентних ставок з боку регулятора.

“По-перше, НБУ вже заявив про підвищення облікової ставки. Далі регулятор може підвищувати ставки за власними операціями, скорочувати обсяг рефінансування банків і підвищити норму резервування з метою зниження девальваційного тиску на гривню. По-друге, зростання офіційного курсу гривні до долара несе ризики погіршення банківських нормативів і автоматичного зниження обсягу вільної ліквідності. При цьому ефект від зростання курсу на обсяг обов’язкових резервів буде відкладений на один місяць через особливості чинної методології розрахунку “, – зазначили в НАБУ.

your ad here

Путін допустив помилку, вирішивши зупинитися на приєднанні Криму – терорист стрєлков

Терорист і колишній “головнокомандувач” самопроголошеної Донецької народної республіки Ігор Стрєлков (Гіркін) назвав президента Росії Володимира Путіна заручником українського конфлікту, “оскільки відмовився приєднувати до Росії Донбас”.

“Путін допустив помилку, вирішивши зупинитися на приєднанні Криму і відразу не відправивши свої війська в Донецьк і Луганськ”, – заявив Стрєлков в інтерв’ю Bloomberg.

За його словами, Путін прийняв таке рішення, “не розуміючи, що він вже переступив червону межу”, встановлену Заходом, і під впливом високопоставлених бюрократів і олігархів.

“Тепер війна триватиме, незалежно від того, хоче цього Росія чи ні”, – сказав Стрєлков.

Він наголосив, що російська влада не мала відношення до захоплення його угрупованням Слов’янська, відмовившись коментувати пізніші твердження про масштабну військову присутність Росії на Донбасі.

Стрєлков також розповів, що йому не можна було залишатися на посаді “міністра оборони” ДНР, тому що він ніколи б не підтримав політичне врегулювання конфлікту, за яке виступала Росія.

На його думку, Київ використав час після Мінських угод для нарощування військової потужності та підготовки силового вирішення конфлікту, тому тепер буде “неможливо очистити від української армії весь донецький регіон”.

Стрєлков сказав, що про російські плани щодо врегулювання української кризи йому нічого не відомо.

“Можливо, Москва сподівається на розпад України, але в будь-якому випадку це трапиться не скоро”, – сказав колишній лідер сепаратистів.

Стрєлков вважає, що протистояння на Донбасі перетворилося на подобу окопної війни часів Першої світової, в якій сторони тільки зазнавали втрат, але не могли переламати ситуацію на свою користь.

“Війна, в яку ми вступили, хотіли ми цього чи ні, закінчиться або знищенням Росії, або воскресінням нашої національної еліти”.

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив агентству, що було б неправильно характеризувати Путіна як заручника конфлікту. Він відмовився обговорювати питання російської підтримки “ополченців”.

Нагадаємо, на початку серпня Стрєлкова відправили у відставку, і він залишив Україну. Пізніше, 3 січня, Стрєлков закликав сепаратистів наслідувати його приклад, коментуючи внутрішні розбірки між “ополченцями” ЛНР.

44-річний Стрєлков звільнився у 2013 році з ФСБ у званні полковника. Він служив у Боснії, Придністров’ї та Чечні, захоплюється історією і є прихильником монархії. Українська влада звинуватила Стрєлкова в терористичній діяльності. За свою участь у конфлікті він включений в “чорний список” США і Євросоюзу, що передбачає заборону на в’їзд і арешт активів на території цих державних утворень.

your ad here

Військові дії на сході України змушують іноземних інвесторів обережніше вкладати гроші в українські проекти

Військові дії на сході України і ризик мобілізації ключових співробітників змушують іноземних інвесторів обережніше вкладати гроші в українські проекти. Торік це в першу чергу відчули розробники ПЗ на експорт, яким довелося відкривати офіси в Польщі, Словаччині та інших європейських країнах, щоб мінімізувати ризики. Зараз під ударом можуть опинитися стартапи, команди яких зазвичай складаються з молодих людей призовного віку.

Після недавньої заяви Генштабу про можливе обмеження виїзду призовників з України чотири європейські інвестфонди відмовилися розглядати стартапи з України, повідомив керуючий партнер BVU Group Денис Довгополий. Назви цих фондів він не розголошує. Ще дві угоди, які з великою часткою ймовірності мали відбутися, за його словами, зірвалися з тих же причин. «Основна цінність стартапу – команда. Вона піддавалася великому ризику через призов, і це інвестори враховували (95% співробітників стартапу підлягають призову). Тепер цей цінний актив виявився обмежений у мобільності », – пояснив він.

З ним погоджується і інвестор фонду TMT Investments, голова наглядової ради бізнес-інкубатора Happy Farm Ігор Шойфот: «На жаль, війна сама по собі – завжди поганий фактор для економіки (крім військової галузі). А здалеку взагалі складно зрозуміти, що в Києві і навіть в Дніпропетровську ніякої війни немає». Мобілізація означає додаткові ризики в плані втрати членів команди. «У мене в кількох стартапах таке є», – зізнається він «Капіталу». Обмеження на виїзд ці ризики підвищує. Адже інвестори вкладають гроші в Україну, щоб заробити, продавши стартап. А покупці практично завжди знаходяться в Америці. Якщо члени команди не можуть приїхати в США, то це величезний мінус і додатковий ризик. «З іншого боку, як людина, що два роки служила в армії, вважаю що це обов’язок і честь для кожного чоловіка – захищати свою країну зі зброєю в руках», – підкреслив він.

І хоча ніякі обмеження на переміщення поки не працюють (парламенту ще належить розробити відповідну базу), сама заява про намір стала тривожним дзвінком для інвесторів. «Негативний вплив самого факту війни на ставлення інвесторів до України, звичайно, посилюється необережними заявами на кшталт обмеження виїздів за кордон, які, на щастя, поки не підтверджуються», – додає директор проекту Микола Палієнко.

За словами Довгополого, перспектива таких обмежень вже зараз змушує підприємців не думати, а діяти в напрямку еміграції. Навіть тих, хто пішов би воювати, якби призвали. За словами виконавчого директора асоціації «IT України» Віктора Валєєва, зараз багато українських компаній створюють офіси за кордоном – цього вимагають замовники. «Міжнародна інформаційна політика України дуже слабка. За кордоном бачать тільки, що у нас війна і політичні проблеми », – розповідає він. Невеликі компанії і стартапи іноді переїжджають всією командою. Так, наприклад, в кінці минулого року всім офісом в Чорногорію переїхала харківська компанія-розробник. Хоча причини переїзду керівництво компанії не називає.

Зупинити масовий відтік компаній за кордон можна шляхом впровадження реформ, дерегуляції, захисту приватної власності та вирішення питання з війною на сході, впевнений Палієнко. Що стосується мобілізації, то ризики для IT та інших секторів економіки можна було б вирішити, надавши офіційну можливість не служити за гроші. Ці кошти можна спрямовувати на підвищення привабливості служби в армії шляхом збільшення грошового забезпечення та страхування життя і здоров’я військовослужбовців. «За будь-якою війною стоїть економіка, і забирати високооплачуваних фахівців служити, коли є сотні тисяч безробітних, економічно недоцільно», – резюмує співрозмовник видання.

your ad here

Завтра валютний міжбанк почне працювати за новими правилами: НБУ відмовляється від індикативного курсу

Завтра валютний міжбанк почне працювати за новими правилами: НБУ відмовляється від індикативного курсу. ПравдаUA запитала банкірів, як це вплине на курс гривні.

Про відмову від індикативного курсу глава НБУ Валерія Гонтарєва оголосила в понеділок на зустрічі з менеджерами 40 найбільших банків. «Ми виступаємо за перехід до ринкових механізмів курсоутворення, – цитує прес-служба НБУ Гонтарєву. – Також ми хочемо, щоб на ринку був єдиний і ефективний курс».

Гіпотетично це означає, що банки не будуть імітувати торги по 16 гривень за долар, офіційні та неофіційні курси на міжбанку вирівняються, офіційний курс НБУ прийде у відповідність з ринковим, обмінні пункти банків виставлять курси, близькі до реальності. Так чи буде насправді?

Ми звернулися за роз’ясненнями в НБУ, але там сказали, що зможуть надати коментарі тільки в четвер.

Банкіри теж поки не отримали жодних роз’яснень з новими правилами роботи на міжбанку. Вони погодилися висловити свої очікування від цього рішення тільки анонімно. Гонтарева ще минулого тижня особисто просила бути стриманими у висловлюваннях про курс.

У понеділок в НБУ була щотижнева нарада з представниками банків. Там повідомили, що з четверга скасовується індикатив. З приводу аукціонів питання залишається відкритим. НБУ поки не надав жодної нормативної бази, тому залишається гадати на кавовій гущі. Ймовірно, днями НБУ підніме офіційний курс до рівня міжбанку. Слід очікувати зростання котирувань міжбанку до рівня 24-25 гривень за долар. Зараз всі учасники ринку чекають якісь документи від регулятора.

Спред на чорному ринку скоротиться, щоб залучити більше клієнтів. Чи стане чорний ринок менше? Не варто забувати, що діє 2% -й збір до ПФ при купівлі валюти через касу банку та обмеження в 3000 гривень на одного клієнта. Котирування в касах банку будуть в межах ринкових і велика частина клієнтів відразу побіжить скуповувати валюту, що підштовхне курс знову вгору. Розраховувати на те, що експортери стануть у великих обсягах заводити виручку, теж не варто, у багатьох банках існує відкладений попит, який обов’язково вистрілить.

У теорії, з четверга банки будуть встановлювати комерційний курс, виходячи з котирувань міжбанку.

Якщо ринок не обмежуватимуть, наприклад, дзвінками і т.п., курс може вийти на рівень 22-23 гривні за долар. Який реальний ефект дасть цей режим, побачимо.

Нам НБУ в деталях нічого не пояснив, були проговорено лише загальні принципи. Чекаємо постанови або листи.

Мої відчуття – легше жити не стане. Однозначно курс долара підросте. Консенсус-прогноз від банкірів, з якими я спілкуюся: долар коштуватиме 20-21 гривню.

Коли курс тримають, а потім відпускають – він спочатку вистрілює, потім відкочується. Після цього приходить стабілізація. Такий сценарій ми можемо побачити.

Є відкладений попит на долар. Є ризик, що після відома всіх курсів в один, імпортери виставлять всі свої заявки. Тоді курс долара ще виросте. Але якщо експортери стануть ховати менше валютної виручки та заведуть її в Україну, то буде більше продавців і курс може знизитися. Та й для імпортерів курс може виявитися завищеними й економічно недоцільним для їхніх операцій. Звуження попиту від імпортерів і збільшення пропозиції від експортерів дасть можливість зміцнитися гривні.

Технічно банкам з єдиним курсом буде працювати набагато простіше, але треба розуміти, що зі зростанням курсу загострюються старі проблеми. Наприклад, проблема валютних кредитів і необхідність доформувати у великих обсягах резерви під валютні кредити.

НБУ хоче зробити один курс, щоб прибрати тіньовий ринок. Ідея правильна, але реалізована вона буде, думаю, на 30-40%. У першу чергу потрібно прибрати агентські обмінні пункти, щоб контролювати всі готівкові операції. Ці пункти – посередник між банками і чорним ринком. Прибравши його, ми зменшимо чорний ринок. НБУ вже заявляв про бажання позбутися «агентів».

Чорний ринок нікуди з четверга не дінеться. Він закриється, коли долара в банках буде більше, ніж на чорному ринку. Але в банки долар не завезли, і не варто забувати про 2% збір до ПФ.

Після скасування індикативного курсу Гонтарева повинна прийняти рішення про викуп на позицію НБУ всій приходить в країні валюти, а це близько $ 5 млрд на місяць. Гонтарева минулого тижня обговорювала з банками цю ініціативу, але поки не підтвердила її.

Прихована експортна виручка не повернеться в Україну, – немає довіри. Експортери укладають контракти за межами України.

Ми зайшли в точку рівноваги – 21 гривня. Якщо Гонтарєва відчує достатню силу – вона буде гнати курс до 17 гривень. Таким він закладений в бюджет.

Олександр Жолудь, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень

Рух до єдиного курсу – це позитив для економіки. Це має додатково стимулювати експортерів заводити виручку, імпортери отримають можливість купити цю валюту на прозорих умовах. Це має прибрати можливості корупції на заробітку від різниці курсів.

Досить імовірно, що разом з відмовою від індикативного курсу буде оголошено і про те, що ми отримаємо додаткове фінансування від МВФ. Це дасть сигнал ринку, що у НБУ будуть додаткові можливості для інтервенцій.

Не можна говорити, що курс може залишитися на 21-22 гривнях, так як зміниться пропозиція валюти.

Думаю, НБУ домовиться з комерційними банками, щоб ті викидали не всі свої заявки на міжбанк (є відкладений попит), а пред’являли їх поступово – протягом декількох тижнів.

Я не думаю, що НБУ буде міняти формулу визначення офіційного курсу. На сьогодні у нас курс встановлюється за результатами торгів на 14:00, він і далі буде встановлюватися таким чином. У найближчі дні офіційний курс гривні продовжить слабшати.

Банківські обмінники теж повинні підтягти курси до ринкових. Обсяги чорного ринку повинні істотно скоротитися.

Не виключено, що через півроку, коли закінчиться опалювальний сезон і знизиться ціна на газ, а також, можливо, виростуть доходи від експорту в літні місяці, що зазвичай відбувається, – ситуація стабілізується.

your ad here