Monthly: June 2016

Банда коломойського, яценюка і авакова намагається вкрасти мільярди в українців

kolomoyskiy_avakov

Аваков зустрічався з Яценюком та Коломойським перед засіданням “Укрнафти”, що зірвалося.

Засідання Наглядової ради “Укрнафти” було зірване через відсутність кворуму.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков зустрічався з екс-прем’єр-міністром України Арсеном Яценюком та олігархом Ігорем Коломойським ввечері 22 червня за годину до того, як мало розпочатися зірване засідання наглядової ради “Укрнафти”.

Як повідомляється, журналісти 22 червня зафіксували як кортеж Яценюка заїжджав у бокові ворота Міністерства внутрішніх справ, очолюваного Аваковим. Біля шлагбауму МВС вже стояла автівка супроводу та охорона Коломойського. Крім того, до воріт МВС заїхала й автівка голови “Нафтогазу” Андрія Коболєва.

“Коболєв приїхав до Міністерства внутрішніх справ за годину до того, як в іншій точці Києва мало початись засідання наглядової ради “Укрнафти”. У цій компанії саме Коломойський є одним з ключових акціонерів. І саме ця компанія наразі заборгувала державному бюджету близько десяти мільярдів гривень”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомляється, Коболєв перебував у МВС майже годину і залишив відомство за 5 хвилин до початку засідання Наглядової ради “Укрнафти”.

“Згодом виявилося, що надважливе засідання Наглядової ради “Укрнафти” було зірване. Через відсутність кворуму”, – зазначається у повідомленні.

Коломойський відмовився підтвердити або спростувати факт зустрічі в МВС, а також зазначив, що не відвідав засідання за порадою адвокатів.

У свою чергу, Коболєв взагалі відмовився коментувати ситуацію і одразу поклав слухавку.

Крім того, до МВС був направлений запит на коментар, відповіді поки немає.

Нагадаємо,раніше повідомлялося, що голова НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв допускає зрив майбутнього зборів акціонерів компанії, запланованого на 7 липня 2016 року.

Правда України

your ad here

Посіпаки кривавого диктатора збільшуються терміни загратування і штрафи

duma-putlera

Держдума РФ ухвалила скандальні диктаторські поправки до «антитерористичного» закону. Відтепер у Росії збільшуються терміни і штрафи за кількома статтями, а вік відповідальності за злочини знижується до 14 років.

Посіпаки кривавого диктатора збільшуються терміни загратування і штрафи.

У п’ятницю, 24 червня, Держдума Російської Федерації остаточно ухвалила скандальний “антитерористичний” законопроект, внесений депутаткою Іріною Яровою.

Зазначається, що ухвалені російськими депутатами поправки суттєво посилюють цілу низку законів. Так, за документом, збільшуються терміни і штрафи за кількома статтями, а вік відповідальності за злочини знижується до 14 років.

За новими поправками посилюється відповідальність за заклики до терористичної діяльності і виправдання тероризму в Інтернеті. Окрім цього, до Кримінального кодексу також вводиться стаття “Неповідомлення про злочин”. Максимальне покарання за цією статтею – позбавлення волі на термін до року. Також ухвалений документ зобов’язує операторів зберігати особисті дані клієнтів – листування, дзвінки та файли – протягом півроку і надавати їх правоохоронним органам.

Нагадаємо, нещодавно Держдума Російської Федерації ухвалила заяву до Парламентських асамблей НАТО і ОБСЄ, а також національних парламентів балканських держав, у якій попереджає про можливість початку нової холодної війни. За кілька днів до того президент Російської Федерації Владімір Путін на засіданні Петербурзького економічного форуму-2016 заявив, що Росія не хоче нової «холодної війни».

Правда України

your ad here

На ПриватБанк припадає половина всього виданого в країні банківського рефінансування

refinansuvannia

Як нам стало відомо, на ПриватБанк припадає половина всього виданого в країні банківського рефінансування. На 1 червня цей показник по системі перевищував 46 млрд грн.

З усієї зазначеної суми більша частина, понад 24,6 млрд гривень, була видана одній установі – найбільшому ПриватБанку. Такий стан із концентрацією кредитів НБУ на одному гравці, безумовно, створює ризики для фінансової системи. Хоча, поки що «Приват» не тільки своєчасно погашає борги перед Нацбанком, а і є найбільшим платником відсотків за кредитами регулятора.

ПриватБанк почав нарощувати обсяги рефінансування з 2014 року. Раніше лідерами в отриманні підтримки від НБУ були державні банки або інші комерційні гравці. Але перш за все кошти Нацбанку надавалися Ощадбанку. Екс-міністр фінансів Ігор Уманський нагадує, що до початку «банкопаду» Ощадбанк займав на ринку заощаджень населення вагому частку. Також «Ощаду» виділяли рефінансування під потреби фінансування НАК «Нафтогаз України».

Наприклад, на початок 2013 року на першому і другому місцях за обсягами отриманого рефінансування були Ощадбанк, якому регулятор виділив 18 млрд гривень, і державний Укрексімбанк, який отримав від НБУ 8,2 млрд гривень. Третє місце станом на 1 січня 2013 року за отриманими від центробанку коштами посідав банк «Надра» Дмитра Фірташа – з понад 7 млрд гривень рефінансу.

Четверте місце в цьому списку займав ще один державний банк – «Укргаз» (5,4 млрд гривень рефінансування). П’яте і шосте місця тоді були у банків «Фінанси і кредит» Костянтина Жеваго і Дельта Банку Миколи Лагуна – ці установи залучили 5,4 млрд гривень і 4,6 млрд гривень рефінансування відповідно.

І лише на сьомому місці на початку 2013 року перебував ПриватБанк. Тоді його обсяги рефінансування становили 4,6 млрд гривень. Це – близько 6% з усіх 74 млрд гривень, виданих банкам на 1 січня 2013 року.

Із початком конфлікту на сході країни і поглиблення фінансової кризи найбільший банк заходився акумулювати ресурс НБУ. Головною причиною активізації отримання коштів від центробанку став збиток, заподіяний всій фінансовій системі панікою під час «революції гідності» взимку 2013-2014 років і подіями в Криму і на Донбасі навесні 2014-го.

«ПриватБанк за 2014-2015 роки отримав від НБУ 30,5 млрд гривень рефінансування (стабілізаційних кредитів). Згідно з вимогами НБУ, ці ресурси були використані тільки для покриття відтоку коштів фізичних осіб», – розповів прес-секретар ПриватБанку Олег Серга.

За його інформацією, з початку 2014 року відплив депозитів фізичних осіб становив 64,4 млрд гривень, які пов’язані з подіями в країні. «З них за рахунок коштів банку покрито 38,5 млн гривень. Таким чином банк власними коштами закрив 60% відтоку коштів фізичних осіб за рахунок погашення кредитного портфеля (35,6 млрд гривень) і згортання операцій на міжбанківському ринку», – пояснює Олег Серга.

«Приват» як найбільший банк не може не відчувати на собі кризу в галузі і погіршення якості банківських активів. Після ознайомлення з динамікою резервів банку виникає питання: а чи цілком вони покривають ризики, які є у «Привату»? Є причини говорити про те, що кредитні ризики «Привату” не повністю покриті резервами. Але це питання перебуває в компетенції НБУ і аудиторів, які працюють з «Приватом», – констатує фінансовий аналітик Віталій Шапран.

На його думку, цілком справедливо, що частина проблем, пов’язаних з відтоком депозитів, покривалася рефінансуванням від Національного банку. «Це відповідає світовій практиці: коли до центрального банку звертається найбільший або великий гравець і заявляє про проблеми, в яких він не винен, центробанк підставляє «плече» і виділяє рефінансування», – каже Шапран.

Головне питання – в адекватності оцінки ризиків. Так, з топ-10 банків, які отримали рефінансування від НБУ на 1 січня 2015 року, до кінця року «дожили» лише державні банки… і «Приват». Решту з рефінансованих визнано неплатоспроможними. Причому, на цей момент не всі з них повернули гроші регулятору.

«Положення з обсягом рефінансування, яке на сьогодні склалося у «Привату», говорить також про те, що інші банки, які отримали рефінанс, не впоралися із ситуацією, і їх прибрали з ринку», – наголошує фінансовий експерт Анатолій Дробязко. Втім, деякі гравці, такі як ПУМБ Ріната Ахметова, погасили рефінансування перед НБУ достроково.

Валерія Гонтарєва у своїх виступах заявляла, що виплати за рефінансуванням «Привату» повністю підконтрольні і що банк впорується з графіком платежів. Справді, згідно з інформацією Національного банку, якщо на 1 лютого 2016 року на ПриватБанк припадало 26,5 млрд гривень рефінансування, на 1 травня – 25,2 млрд гривень, то на 1 червня – 24,6 млрд гривень. Таким чином, банк поступово скорочує обсяг боргу перед Нацбанком.

«З початку 2014 року банк повернув в НБУ 8,1 млрд гривень кредитних коштів і сплатив 9,5 млрд гривень відсотків, – пояснює Олег Серга. – ПриватБанк планує погашення своєї заборгованості перед Нацбанком протягом 2016-2017 років. Зокрема, в поточному році ми змогли повернути Національному банку 1,95 млрд гривень кредиту рефінансування і заплатити відсотки за кредитами НБУ тільки за цей рік в розмірі 2,56 млрд гривень».

Однак поки що платежі не усувають ризик концентрації половини рефінансування системи у одного гравця. Якщо провести паралель з кредитуванням банків, то таке виділення значної частини кредитів одному підприємству загрожує порушенням нормативів кредитного ризику, за що НБУ вводить в банки тимчасову адміністрацію. У теорії, керуючись цією логікою і оцінкою ризику, за нинішнього розподілу рефінансування тимчасову адміністрацію слід було б увести в НБУ.

І питання не стільки в сумі, виданій «Привату», скільки в рівному доступі до рефінансування для решти учасників ринку. Не дарма саме рефінансування називають ресурсом, доступним тільки обраним банкам. Серед яких, зокрема, установи, пов’язані з першими особами країни.

Деякі з опитаних нами експертів упевнені в тому, що Нацбанк видав такі значні обсяги рефінансування ПриватБанку справедливо. «Всі дії, які НБУ проводить в банківській системі з очищення ринку – абсолютно правильні. В цьому я знімаю капелюх перед командою регулятора. Наскільки я знаю, Національний банк досить щільно моніторить показники учасників ринку і такого гравця, як «Приват». Тому обсяги рефінансування повинні відповідати реальній ситуації, і я впевнений, що інформація, яка є у НБУ, дає регулятору змогу виходити з такими обсягами рефінансування», – вважає екс-заступник міністра фінансів Артем Шевальов.

Існує і протилежна думка. «Це, безумовно, колосальний ризик. Тому що одна фінансова установа з усіх учасників системи концентрує такий обсяг кредитів НБУ», – говорить Ігор Уманський.

За його словами, акціонери зі свого боку повинні закрити питання, що стосуються капіталу. «НБУ у випадку «Привату» повинен допомагати з короткостроковою ліквідністю, на що спрямовано інструменти рефінансування і стабкредитів. Якщо акціонери насправді виконують свою частину, то проблем в такому обсязі рефінансування немає», – упевнений Уманський.

Саме виділене рефінансування має перебувати під наглядом не тільки НБУ, але і фінансових органів США, оскільки ці гроші виділяються в доларах і проходять через країну-емітента валюти, в тому числі – через Bank of New York. Заради справедливості нагадаємо, що у самих акціонерів ПриватБанку – Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова – досить проектів і бізнесів, пов’язаних з міжнародними ринками.

Правда України

your ad here

Як борються з корупцією у Румунії, що раніше не входила до списку законослухняних націй

korupcia-romania

Румунським досвідом у сфері викорінення корупції вже серйозно зацікавилися в багатьох країнах. В Україні кількість антикорупційних відомств, як відомо, обернено пропорційна успіхам у боротьбі з цим злом. А як борються з корупцією у Румунії, що ніколи раніше не входила до списків найбільш законослухняних націй?

Національне управління по боротьбі з корупцією – одна з небагатьох державних установ Румунії, якій, за даними останнього соціологічного дослідження, довіряють більше 60% громадян країни. При цьому, 90% румунів вірять, що правоохоронні органи чесно готові передати корупціонерів правосуддю. Вельми обнадійливий, на перший погляд, показник. Однак ця райдужна картина дещо тьмяніє на тлі іншої цифри, що досить затьмарює оптимістичні «тони».

На початку весни нинішнього року в Європарламенті були оприлюднені результати дослідження, які свідчать про те, що кожного року через корупцію Румунія втрачає до 15% свого ВВП. У грошовому еквіваленті це означає, що в кишенях румунських корупціонерів осідає близько п’яти мільярдів євро, що становить майже три річних внески Румунії за членство в Євросоюзі.

І це попри безкомпромісну боротьбу з корупціонерами, що стала пріоритетом в країні протягом останніх десяти років. Боротьбу, яку більшість експертів і аналітиків вже готова назвати «історією успіху» на антикорупційному фронті Європи. Румунські журналісти називають цю боротьбу хрестовим походом проти корупції.

Однак останнім часом цей процес більше нагадує боротьбу «з вітряними млинами» або фрагмент з казки, коли «відрубав богатир дракону одну голову, а на її місці дві виросли».

Тільки за останні кілька років за звинуваченням у відмиванні грошей, хабарництві та причетності до створення організованих злочинних угруповань за ґратами опинилися відомі всій країні люди. Колишній прем’єр-міністр Румунії Адріан Нестасє, європарламентар Адріан Северин, екс-глава податкового агентства Сорін Блежнар, брат екс-президента Румунії Траяна Бесєску Мірча Бесєску, колишній власник титулованого румунського футбольного клубу «Стяуа» Георге Бекалі, керівники двох футбольних Федерацій – Дмітріє Драгомір і Мірча Санду, мери великих міст, взокрема колишній бухарестський градоначальник Сорін Опреску. Чиновників рангом нижче просто не перелічити.

Не виключено, що за тюремними ґратами буде «поховано» і кар’єру керівника найбільшого в Румунії підприємства з виробництва та експорту товарних вагонів, акціонерного товариства «Romvag» Крістіана Бурчі. Як свідчать матеріали попереднього слідства, через його корупційні махінації на підприємстві державний бюджет Румунії недоотримав близько восьми мільйонів євро.

Ухилення від сплати податків, відмивання грошей, хабарництво, підкуп високопосадовців, створення організованого злочинного угруповання, до якого входили найвищі чиновники державних структур, – ось такий «букет» звинувачень, висунутих на адресу вельми шанованих раніше в країні осіб.

Утім, похвалитися сьогодні, що з корупційною «гідрою» покінчено, Румунія не може. «Іржа», яка вразила найвищі ешелони влади, продовжує руйнувати румунське суспільство. Приміром, за даними керівника Національного управління по боротьбі з корупцією (єдиної, до речі, і наймолодшої ​​в історії Румунії жінки, яка обіймала посаду генерального прокурора) Лаури Кодруци Ковесі, суми хабарів, які фігурують у кримінальних справах, лише 2015 року сягають півмільярда євро.

Цей скандал у Румунії став найгучнішим за всю історію тутешньої медицини. Як свідчать матеріали слідства, на одному з найбільших фармацевтичних підприємств Румунії Hexi Pharma – постачальнику дезінфікуючих препаратів в медичні установи країни, зокрема і в дитячі клініки, самі препарати розбавляли… простою водою. Румунські журналісти звинуватили керівництво підприємства в геноциді проти румунського народу. Сам керівник підприємства, бізнесмен Дан Кондря несподівано (або навпаки) загинув у автокатастрофі за досить дивних обставин, якраз напередодні майбутнього допиту в Генеральній прокуратурі. Виявилося ще, що, крім фальсифікованих дезінфектантів, підприємство купувало ліки в офшорних зонах «за копійки», а потім ці ж ліки продавалися в аптеках Румунії, але ціна на них «злітала» в десятки разів.

Мало чим відрізняється за рівнем цинізму і скандал, пов’язаний з чотирма найбільшими медичними установами румунської столиці, серед яких Бухарестський онкологічний центр і психіатрична клініка. Керівники цих установ брали хабарі за надання преференцій окремим фірмам, що займаються постачанням лікарських препаратів. Поки ліки доходили до пацієнтів, їхня ціна збільшувалася в десятки разів, а збиток сьогодні оцінюється в два з гаком мільйони євро. І знову в центрі скандалу «фігура» – колишній чоловік румунського політика, екс-міністра регіонального розвитку і туризму Єлени Удря Дачіан Кокош.

Ці, як і багато інших, оприлюднені чи не в щоденному режимі факти затримання все нових і нових фігурантів кримінальних справ, звісно, не дають підстави вважати, що шахраї сидять і чекають, коли за ними прийдуть «люди в масках».

У відповідь на безкомпромісну боротьбу з такими явищами була зроблена спроба дискредитації голови антикорупційного управління Лаури Ковесі. Її намагалися скомпрометувати за допомогою колишніх співробітників ізраїльських спецслужб. На початку весни нинішнього року в Бухаресті були затримані двоє громадян Ізраїлю – Вейнер Рон і Девід Джекловіч, співробітники приватної компанії Black Cube, що виявилися, згодом, колишніми агентами Моссаду. Обидва вони підозрюються в організації стеження з метою чинення тиску на Ковесі та її сім’ю. Наразі слідчі Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом з’ясовують, хто саме був замовником настільки ризикованою авантюри. І якщо вже корупціонери і хабарники зважилися на таке, треба думати, що за ґратами опинилися не всі «актори» цього театру. І навряд чи досягнуті Румунією успіхи дадуть змогу перемогти корупцію в окремо, як то кажуть, взятій державі.

Однак той факт, що румунським досвідом у сфері викорінення корупції вже серйозно зацікавилися в багатьох країнах, дає підставу вважати, що курс узято правильний. Сьогодні аналогічну структуру вже планує створити Болгарія, а Молдова провела навіть спеціальну конференцію з обміну досвідом у боротьбі з цим міжнародним злом, в рамках якої у Кишиневі вже почав працювати слідчий румунського Управління по боротьбі з корупцією.

Кілька років тому румунські журналісти підрахували: якщо конфіскувати у корупціонерів вкрадені ними у держави гроші, то на них можна було б побудувати нове місто із сучасною інфраструктурою – лікарнями та поліклініками, школами, інститутами й театрами, магазинами і стадіонами.

Поки про таке доводиться тільки помріяти.

Правда України

your ad here

Україна призупинила поставки до росії мезатону – анестетика, який необхідний агресору

viina-ua-ru

Україна призупинила поставки до Росії мезатону – анестетика, який внесений в перелік життєво необхідних і найважливіших лікарських препаратів.

Препарат мезатон виготовляється Дослідним заводом при Харківському державному науковому центрі лікарських засобів, його непатентована назва — фенілефрин. Це популярний анестетик, який використовується для місцевого і загального наркозу, особливо часто застосовується при травмах, пораненнях, гострій недостатності кровообігу. Запас мезатону повинен знаходитися в кожній клініці, а також у бригад швидкої допомоги.

“У 2010 році уряд Росії склав перелік життєво необхідних і найважливіших лікарських препаратів, куди увійшов і мезатон. Але з тих пір його закупівельна ціна не змінювалася. У нас немає можливості перереєструвати ціну препарату. Зараз ми просто більше не можемо постачати його за колишньою ціною — це означало б, що ми працюємо собі у збиток”, – сказала представник заводу Наталія Ворона.

При цьому вона підкреслила, що відмова від поставок мезатону до Росії не пов’язаний з політикою. “Ми хочемо працювати з Росією, але, як і будь-яке комерційне підприємство, хочемо отримати прибуток. А за старих умов це вже неможливо”, – додала вона.

Видання пише, що останній раз мезатон ввозився на територію Росії ще в серпні 2015 року.

Згідно з опитуваннями реаніматологів, анестезіологів та працівників швидкої допомоги з кількох регіонів РФ, мезатон у них або закінчився, або майже вичерпався, “залишки торішніх запасів ще є, але попередили, що нових вже не буде”.

Правда України

your ad here