Daily: 03/07/2016
У 2015 році ринок офісної та торговельної нерухомості в Україні обвалився в три рази
У 2015 році ринок офісної та торговельної нерухомості в Україні обвалився в три рази. Навіть у Києві майже не будували нові офісні та торгові приміщення.
Так, у 2015 р. обсяг нових офісних приміщень склав всього 56 тис. кв. м. Це майже в 3 рази менше, ніж роком раніше, коли пропозиція була на рівні 149 тис. кв. м. Також значно знизилася пропозиція нових торговельних приміщень Києва. Так, у 2015 р. було введено в експлуатацію лише один ТЦ, площею 13,6 тис. кв. м. В 2014 показник був в 11 разів вищим – 155 тис. кв. м.
На думку директора з маркетингу та продажу компанії KAN Development Анни Попруги, скорочення нової пропозиції комерційних площ пов’язане з падінням інвестиційної привабливості їх будівництва через істотне зниження орендних ставок.
“Крім цього, на ринку зараз високий рівень вакантності в бізнес-центрах і немає потреби у новій пропозиції”, – говорить Попруга.
Інвестори почали втрачати інтерес до проектів офісних і торгових центрів останні півтора роки, стверджує Михайло Артюхов. Деякі власники заморожували свої проекти через невиправданість бізнес-планів. Інвестори не мають впевненості в її зростанні через війну і економічну кризу.
Артюхов зазначає, що орендарі стали більше уваги звертати на streetretail, бо покупці почали менше відвідувати торгово-розважальні центри через обмеженість свого бюджету. Цей сегмент набирає все більших обертів.
Власники тут переважно фізособи, які цілеспрямовано довгий час викуповували приміщення. Обсяги їхніх активів можуть досягати цілих вулиць (в основному центральних), що дає їм можливість диктувати свої умови оренди.
Конкуренцію офісним центрам може скласти такий новий напрямок як barnoffices, вважає Артюхов. Він схожий з коворкінгом, але суть полягає в суборенді великих приміщень (від 1 тис. кв. м.) як відкритих просторів, коли основний орендар не потребує великої площі. Наприклад, команда розробників закінчила роботу над великим проектом, але приміщення у них залишилося, і вони вирішують здавати його в суборенду.
“Цей напрямок у 2016 році може відібрати у сегменту офісних приміщень класу В частку в 5-10%”, – упевнений він.
Керуючий директор консалтингової компанії Олександр Носаченко додає, що інвестиційна привабливість ринку комерційної нерухомості в сформованих умовах все ще дуже низька. Не варто очікувати відкриття нових об’єктів і в торговому сегменті, говорить Носаченко.
В офісній нерухомості все залежатиме від макроекономічної ситуації, стверджує глава відділу консультаційних послуг у сфері нерухомості українського підрозділу аудиторської компанії Марина Крестініна.
Якщо обстановка стабілізується і економіка почне зростати, то в середньостроковій перспективі це призведе до пожвавлення попиту, а коли вакантність в офісному сегменті знизиться до 8-10%, стане можливим зростання орендних ставок.
…
Рівень тіньової економіки України оцінюється від 50 до 70%
Рівень тіньової економіки України оцінюється від 50 до 70%.
На сьогоднішній день через великі податки та корумпованість контролюючих органів тільки надприбуткові підприємства можуть собі дозволити справно платити податки. Всі інші йдуть у «тінь».
Про це під час позачергових зборів Асоціації платників податків Києва заявив Павло Погиба.
За його словами, у розвинених країнах влада робить наголос на середній і малий бізнес, який приносить левову частку доходів держави. І тільки в Україні цьому сегменту бізнесу ставлять палиці в колеса.
«В Європі, в сукупності, на малих і середніх підприємствах працює 68% зайнятого населення, і вони виробляють 58% ВВП. А в Італії на малий і середній бізнес припадає 95% від доходу держави. У нас – лише 5-6%. Це свідчить про те, що бізнесу просто некомфортно легально працювати. Рівень тіньової економіки у нас оцінюється від 50 до 70%. Він іде в тінь і чекає сприятливіших умов», – заявив Павло Погиба.
У свою чергу, як запевнив Павло Погиба, організація, яку він представляє, докладе максимум зусиль, щоб вивести державу на діалог з бізнесом. Адже якщо влада і далі буде ігнорувати сигнали ділового середовища України, стагнацію економіки та падіння ВВП буде просто нереально зупинити.
…
Понад 1,3 млрд тонн харчів щорічно викидається, а 795 млн людей голодують
Понад 1,3 млрд тонн харчів щорічно викидається, а 795 млн людей голодують.
Понад 1,3 млрд тонн харчових продуктів щорічно викидається людьми, а тим часом екологічні ресурси Землі стрімко вичерпуються, заявили в прес-службі Всесвітнього фонду дикої природи (WWF).
“За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), зараз 31% харчової продукції просто викидається”, – зазначають у фонді.
Між тим, як повідомили в WWF, в світі налічується 795 млн людей, які хронічно недоїдають.
“Навіть чверті викидається їжі вистачить, щоб нагодувати всіх цих людей”, – підкреслили у фонді.
Найбільшу кількість продуктів викидають жителі Європи і північної Америки, які часто самі утилізують їжу. Нерідко їжа псується ще до того, як потрапить в руки споживачів – на складах і базах, в магазинах, при транспортуванні тощо.
При цьому, як зазначають екологи, зараз для вирощування агрокультур використовується вже більше половини всіх територій планети, придатних для цих цілей. А любов людства до морепродуктів сприяє різкому скороченню популяції багатьох видів риб, серед яких є й рідкісні.
Для попередження катастрофи WWF пропонує в рамках акції “Година Землі” скоротити споживання напівфабрикатів і звернути увагу на місцеві та сезонні продукти, особливо рослинного походження. Це необхідно для зменшення часу, ресурсів і енергії, що йдуть на виробництво і транспортування їжі.
Також фонд пропонує ввести систему екологічної сертифікації. Вона дозволить сформувати всі умови для створення екологічно безпечної продукції та організації виробництв, які відповідають установленим законом екологічним вимогам, спрямованим на забезпечення безпеки життя, здоров’я споживачів і охорони навколишнього середовища.
…
Шахрай бахматюк заборгував українцям понад 4,55 млрд грн
Шахрай бахматюк заборгував українцям понад 4,55 млрд грн.
Національний банк судиться з власниками 5 банків-банкрутів про стягнення з них 11,462 млрд грн.
Найбільшу суму НБУ хоче стягнути з Олега Бахматюка – 4,55 млрд грн фінансового поручительства за кредитом рефінансування для ВіЕйБі Банку.
Фінансове поручительство також давав Олег Бахмаюк на 4 млрд грн рефінансування для банку “Фінансова ініціатива”.
До банкрутства своїх банків фінансове поручительство також давав Костянтин Жеваго (на 1,45 млрд грн у банку “Фінанси та Кредит”) і Леонід Клімов (на 0,3 млрд грн з Імексбанку).
Майнові поручительства НБУ отримував від Миколи Лагуна (земельні ділянки на 766,8 млн грн – при рефінансуванні Дельта Банком) і Леонід Клімов (спортивно-оздоровчий комплекс “Люстдорф” на 394,8 млн грн – за підтримки Імексбанку).
…