Daily: 01/19/2016

Шахраї бродський і шуфрич вкрали в українців будівлю Київського річкового вокзалу

brodskiy-shuvrich

Будівля Київського річкового вокзалу, який обіцяють переробити на ресторанну галерею до травня цього року, належить компанії, пов’язаній з екс-головою Держкомпідприємництва України Михайлом Бродським і народним депутатом від «Опозиційного блоку» Нестором Шуфричем. 

Відповідно до даних інформаційного ресурсу Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку Smida, 24% акцій ПАТ «Київський річковий порт», яке володіє будівлею річкового вокзалу, належить белізькій фірмі AEROTRADE SOLUTIONS INC. Її представник Андрій Савчук був фінансовим директором Київського представництва «Торговий дім «Жидачівський паперовий комбінат», а також фінансовим директором концерну «Основа» з орбіти Михайла Бродського. Цей же Андрій Савчук у 2002 році був кандидатом у народні депутати від партії Бродського «Яблуко». 

Директором самого ПАТ «Київський річковий порт» є Сергій Бойко, він же – керівник київської регіональної організації «Партії вільних демократів» Михайла Бродського.

Михайло Бродський у телефонному коментарі підтвердив нам, що має прямий стосунок до ПАТ «Київський річковий порт», бо є акціонером товариства.

«Так, ми купували акції у Сергія Максимова. «Зайшли» акціонерами десь із півроку тому. Ми бачимо розвиток річкового порту. У цьому палаці було два ресторани, а також він працював як сам вокзал для туристів для прогулянок по Дніпру. Ми досі вбачаємо, що працювати він має у двох іпостасіях – ресторани і вокзал. Поки рано говорити про щось конкретно, концепцією займається мій син Юрій», – зазначив Михайло Бродський. Однак вартість угоди купівлі будівлі не назвав.

25% акцій ПАТ «Київський річковий порт» належить ТОВ «Сучасне партнерство». Екс-директором ТОВ «Сучасне партнерство» був Віктор Сидорук – помічник депутата Нестора Шуфрича. 

ТОВ «Сан гален холдінг», яке володіє ще 25% акцій ПАТ «Київський річковий порт» теж, ймовірно, компанія, наближена до Нестора Шуфрича. Фірма має спільний телефон із Міжнародним благодійним фондом «Музей історії повітроплавання і авіації імені Сікорського», співзасновником якого є нині покійна матір Нестора Шуфрича – Марія Шуфрич.

Коментар у Нестора Шуфрича поки що взяти не вдалося – він не відповідає на телефонні дзвінки.

Це не перший спільний бізнес Нестора Шуфрича і Михайла Бродського. За нашими даними, їм також належить ресторан «Гімалаї» на Хрещатику в Києві. 

Правда України

your ad here

Кіровський районний суд Дніпропетровська відпустив організатора тітушок

titushky

Чоловіку, підозрюваному в організації побиття «тітушками» учасників мирного мітингу під Дніпропетровською облдержадміністрацією під час Революції гідності, змінили запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Про це 19 січня повідомив заступник прокурора Дніпропетровської області Олег Халін.

За його даними, таке рішення Кіровський районний суд ухвалив 11 січня.

Як зауважив прокурор, «мешканець Дніпродзержинська утримувався під вартою», йому було змінено запобіжний захід, «незважаючи на тяжкість вчинених ним злочинів».

Водночас співробітник прокуратури поінформував, що з осіб, які брали участь у побитті євромайданівців, засудили трьох.

«Розглянуто два кримінальні провадження, винесено вирок трьом особам. На двох накладено грошовий штраф, ще одного засудили на три роки умовно», – повідомив Олег Халін.

За його даними, фігурантами в справі, зокрема, є колишні заступник голови Дніпропетровської ОДА і заступник голови обласної ради, які забезпечували молодикам спортивної статури доступ до адмінбудівель.

26 січня 2014 року під Дніпропетровською облдержадміністрацією під час акції протесту проти тодішньої влади і на підтримку євроінтеграції «тітушки» побили мирних демонстрантів, постраждали десятки людей, зокрема, журналісти. Тоді ж були затримані й утримувались під вартою через звинувачення «в організації масових заворушень» 22 мирних громадян, як учасники мітингу, так і непричетні люди. У лютому 2014 року справи проти всіх затриманих були закриті прокуратурою.

Правда України

your ad here

Печерський суд Києва визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення керівника служби охорони СБУ

sbu-sud

Печерський районний суд Києва визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення керівника служби охорони пропускного режиму Служби безпеки України Юрія Бондарєва, який брав участь в інциденті затримання знiмальної групи журналістів.

Суд, який розглядав справу про перевищення Бондарєвим службових повноважень, постановив накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді двох діб гаупвахти.

Крiм адмiнiстративного провадження за пiдозрою у перевищеннi cлужбових повноважень, Вiйськова прокуратура розслідувала кримінальне провадження про перешкоджання законній журналістській діяльності представниками Служби безпеки України через напад на знімальну групу 2 жовтня біля приміщення управління СБУ в Києві. Про закриття цієї справи Військова прокуратура повідомила 6 січня.

Підставою для закриття справи, відповідно до постанови Військової прокуратури, стала «відсутність у діянні військовослужбовців Служби безпеки України … складу будь-якого кримінального порушення».

Вранці 2 жовтня журналіста Михайла Ткача й оператора Кирила Лазаревича затримали співробітники Служби безпеки України під час зйомок епізоду для журналістського розслідування про невідповідність стилю життя рівневі зарплат в СБУ.

При затриманні, за словами журналістів, співробітники СБУ застосували силу. У журналістів також відібрали і пошкодили техніку. Через деякий час журналістів відпустили, на місце події вони викликали поліцію і написали заяву як постраждалі.

Керівник головного управління СБУ в місті Києві й Київській області Михайло Глуговський пізніше вибачився перед журналістами за інцидент і визнав можливе перевищення повноважень з боку працівників СБУ.

Голова СБУ Василь Грицак призначив службове розслідування інциденту і дав підлеглим 10 робочих днів, щоб доповісти про результати.

Правда України

your ad here

Думайте, що ви робите – за вами постійно стежить інтернет-інтелект

web-stezhennia

Думайте, що ви робите – за вами постійно стежить інтернет-інтелект.

В американському серіалі «Підозрюваний» (Person of Interest) фінансований урядом винахідник створив суперкомп’ютер, що дозволяє запобігати терористичним актам в Нью-Йорку. Його машина аналізує всі телефонні дзвінки, читає електронну пошту, і навіть стежить за виразом облич і вчинками людей за допомогою камер зовнішнього спостереження, встановлених в цьому місті. В результаті, вона з високою точністю видає прогноз про підступні плани злочинців. З часом творець цієї машини починає використовувати її можливості не тільки для того, щоб не допустити нових терактів, але і не дати здійснитися звичайним «побутовим» злочинам – вбивствам, пограбуванням. Раз за разом його творіння видає новий прогноз про потенційну жертву – або потенційних злочинців.

Цікаво? Так от, в Інтернеті така машина працює вже давно. Більш того, вона не одна. Є такий пристрій у Google, є у Яндекс, є у Facebook, і у багатьох інших компаній. Ні, вони не слухають ваші дзвінки (принаймні – мені невідомо про існування у них такої технології), проте вони здатні фіксувати всі локації, в яких ви відзначилися якоїсь активністю (наприклад, зробили селфі) за допомогою вашого смартфона. Однак вони уважно стежать за вашою поштою (на якому б поштовому сервері ви не були зареєстровані) і аналізують відвідування вами різних сайтів в Інтернеті, ваше спілкування в соціальних мережах, ваші запити в пошукових системах. Навіщо їм це? Зовсім не тому, що вас хтось вважає терористом, ні. На підставі вашої поведінки, соціального профілю, місця розташування буде створений прогноз про те, які покупки ви будете готові вчинити найближчим часом. І потім використовувати цю інформацію для того, щоб показати вам рекламу.

Найбанальніший приклад, який можна привести в цьому випадку – нав’язливий банер інтернет-магазину (спеціально не буду називати назву, але як мінімум половина моїх читачів зараз згадає один і той же бренд), який «ганяється за вами» в Інтернет, куди б ви не зайшли. Тут і суперкомп’ютера не потрібно – рекламодавець просто запам’ятовує, на які сторінки його сайту ви заходили (а можливо, навіть «поклали товар у кошик», але в підсумку не здійснили покупку), і всіма силами прагне повернути вас до себе на сайт. Ця технологія з подачі Google отримала назву ремаркетинг, і досить активно використовується зараз у Всесвітній Павутині. У ній є сенс, оскільки дуже багато покупок в Інтернеті відбуваються не з першого відвідування інтернет-вітрини, і покупець зазвичай бере якийсь час на вивчення інформації про товар, збір відгуків і т.і. Однак назвати це якимсь інноваційним проривом складно, куди цікавіше аналіз майбутніх планів людини.

Логіка багатьох власників сайтів і рекламних агентств ще 5 років тому була досить простою – у кожного сайту є своя цільова аудиторія, тому потрібно просто спробувати зрозуміти її, і показувати їй відповідну рекламу. Але якщо я власник автомобіля, який купив 2 місяці тому, і часто заходжу на який-небудь автомобільний сайт, то показуйте мені хоч цілий рік поспіль рекламу автобрендів – я все одно не наважуся зробити нову покупку автомобіля раніше, ніж через кілька років. А от якщо за кілька днів до того, як за прогнозами погоди випаде сніг, мені покажуть рекламу зимових шин і найближчого до мого дому СТО, де я зможу вигідно «перевзути машинку», толку буде набагато більше.

Ось тільки я можу і не побачити таку рекламу на згаданому сайті, тому що бюджет на рекламу у СТО або магазину з продажу шин набагато менше, ніж у постачальників легкових автомобілів. Здавалося б, можна спробувати дочекатися моменту, коли я почну гуглити і шукати шини даного мене діаметру, і тоді вже показувати рекламне оголошення разом із знайденими Google сторінками (технологія контекстної реклами). Однак і тут наш власник СТО зіткнеться з високою конкуренцією з іншими точками шиномонтажу і часто непідйомною вартістю кінцевого замовника після переходу з такого оголошення.

І тут на допомогу рекламодавцям прийшла абсолютно інша технологія (в оригіналі – RTB, real-time bidding, або programmatic buying). Носії англійської мови вже зрозуміли, що йдеться про аукціон, що проводиться в режимі реального часу – в пошукових системах ця модель успішно зарекомендувала себе (і зробила Google однією з найбагатших корпорацій світу), і ось, кілька років тому, стала доступною і для інших видів інтернет-реклами (банерів і відеороликів). Боротьба тут йде за кожен конкретний показ реклами людині, яка знаходиться в Інтернеті – незалежно від того, на який сайт вона потрапила. За ті короткі частки секунди, поки завантажується сторінка сайту або відеоролик, спеціальні рекламні платформи ідентифікують відвідувача (і чим краще їм це вдалося, тим дорожче може виявитися показ реклами), і проводять аукціон між тими рекламодавцями, які раніше висловили зацікавленість у такій цільовій аудиторії (візьміть мій приклад з власником автомобіля конкретної марки, якому пора б уже завезти своє авто на сервіс, або ж жінки 25-30 років, яка нещодавно купила шубу і зараз шукає відповідні чобітки). Процес торгів та визначення переможця повністю автоматизований і займає мілісекунди – і, що найцікавіше, прийняття рішення у підсумку залишається за програмами, а не за людьми.

Ось він і є, той штучний інтелект, який Марку Цукербергу (а точніше – співробітникам Facebook) вже вдався. Нове покоління цифрової реклами по-перше не так нав’язливо, як дратівливі, спливаючи на половину сторінки банера (які ще й не завжди вдається закрити з першого разу), а по-друге (що найважливіше) набагато більш точно вміє визначати свого відвідувача і пропонувати йому те, що його більшою мірою зацікавить. Саме тому доходи Facebook від реклами в 2015 році орієнтовно склали понад 16 мільярдів доларів (для порівняння – у Google, який на ринку значно довше, цей показник становить близько 60 млрд доларів). Суворий закон капіталізму – чим більше компанія знає про вас, тим більше вона на вас запрацює.

І все ж – жодна з існуючих цифрових рекламних технологій поки що не спроможна претендувати на точність у визначенні користувача. І найголовніший чинник, які не здатний проаналізувати ніякої надсучасний програмний код – фактор ірраціональності людини при покупці. Як то кажуть – якщо жінка прийшла в магазин за жовтою кофтиною, а пішла з червоною сумкою, то будь-який маркетолог безсилий. Навіть якщо цей маркетолог відтепер живе всередині суперкомп’ютера.

Правда України

your ad here

Навесні українці почнуть отримувати квитанції для сплати податку на нерухомість

podatok-neruhomist

Навесні українці почнуть отримувати квитанції для сплати податку на нерухомість.

Якщо в період з травня по липень вам не прийшла платіжка за нерухомість, треба особисто прийти за нею в податкову.

«Громадянин повинен сплатити протягом шістдесяти днів, якщо не сплачується, то нараховується штрафна санкція – десять відсотків від суми, термін перевищує двадцять штрафних санкцій – двадцять відсотків», – сказав Юрій Тимощук, начальник відділу адміністрування майнових податків Державної фіскальної служби України.

Від сплати податку звільняються власники квартир площею до 60-ти квадратних метрів і будинків не більше 120. У кого будинок більше – заплатять за зайві від пільгової площі метри.

Правда України

your ad here