Russia’s state-controlled media has been turning to a disinformation playbook it has used before in a bid to discredit protesters agitating for the release from prison of Kremlin critic Alexei Navalny, say analysts.Navalny was detained on his return to Moscow for parole violations after recovering in Germany from a near-fatal poisoning. His arrest has triggered the largest anti-Kremlin protests seen in Russia since 2011, and Washington is being blamed for the demonstrations, with Kremlin officials and state media presenters alleging that Western powers, mainly the U.S., are behind the agitation.“Washington is becoming a convenient pretext for accusations, although in reality it has very little to do with what is happening,” Donald Jensen, director of the United States Institute of Peace, a research organization, told VOA’s Russian service. “This is a question for (Russian President Vladimir) Putin and the Russian people, and it is clear that a significant minority of Russians are unhappy.”FILE – Russian President Vladimir Putin speaks via video call, as Kremlin spokesman Dmitry Peskov looks on, during a news conference in Moscow, Russia, Dec. 17, 2020.Nikolai Patrushev, head of Russia’s security council, has compared the Navalny protests to the popular Maidan uprising in Ukraine of 2013-2014, which he and other Kremlin officials also accused the West of fomenting.He told the state-owned weekly newspaper Argumenty i Fakti the West needs Navalny, “To destabilize the situation in Russia, for social upheavals, strikes and new Maidans.”“What this can lead to we see in the example of Ukraine, which in essence, has lost its independence,” he added. Maidan revoltDisinformation analysts also are drawing comparisons to the Maidan revolt — not as an example of Western intervention, but in terms of the Kremlin’s information management strategy launched to try to save Putin ally President Viktor Yanukovych from ouster.They say many of the same memes, tropes and conspiracy theories dissimulated during the Maidan revolt are being used now to try to shape a narrative discrediting pro-Navalny protesters.In 2013, when hundreds of thousands of pro-Europe protesters occupied Kyiv’s Maidan to demand Yanukovych’s resignation, Kremlin-controlled media portrayed the people behind the uprising as being opposed to traditional, socially conservative Russian values of family and religion.FILE – People attend a rally at Maidan Nezalezhnosti, or Independence Square, in central Kyiv, Dec. 8, 2013.Among the memes Russian disinformation channels broadcast were those conflating the agitation with homosexuality, warning of the risk that a homo-dictatorship would be established in Ukraine, according to analysts.“There’s a long tradition of pro-Kremlin propaganda using homophobic rhetoric to discredit pro-democracy activism,” said Zarine Kharazian, an analyst at the Digital Forensic Research Lab, part of the Atlantic Council, a U.S.-based research group. The lab studies disinformation campaigns.The protesters in the early days of the revolt were predominately young and their occupation of the Maidan, one of Kyiv’s central squares, was sparked by Yanukovych’s decision not to sign an association agreement with the European Union. Because the EU supports same-sex marriage, Russia’s state-controlled media’s “starting point was that the European Union was homosexual, and so the Ukrainian movement toward Europe must be, as well,” according to Yale academic Timothy Snyder.Writing in his book, “The Road to Unfreedom,” Snyder noted, “In November and December 2013, the Russia media covering the Maidan introduced the irrelevant theme of gay sex at every turn.” ‘Political pedophilia’As the anti-Kremlin protests erupted this week in Moscow, St. Petersburg and about 70 other towns across Russia, state-controlled media appeared again to color the political agitation with sexual politics, accusing protest leaders of “political pedophilia,” part of an official claim that most protesters were manipulated minors.Sociologists say the protesters came from a range of age groups, although some 25 percent were 18- to 25-year-olds. Nonetheless, Russian officials say Navalny and his supporters have been exploiting the vulnerability of children and the young, persuading them to demonstrate in the streets. “This is a serious operation,” alleged Valery Fadeyev, head of Putin’s human rights council.FILE – Russian opposition leader Alexei Navalny is seen on a screen via a video link during a court hearing to consider an appeal on his arrest outside Moscow, Russia, Jan. 28, 2021.TV presenter Dmitry Kiselyov, the head of Rossiya Segodnya, complained on his marquee show “News of the Week.” “There are people who are so low, they drag children into politics, like political pedophiles. Is this bad? It’s horrible.” Other presenters on Russian newscasts also tagged protesters as “political pedophiles.”Pedophilia, with or without the qualifier “political,” is a charged word in Russia, say disinformation analysts. They argue that the government has a long propaganda history of linking homosexuality with pedophilia. They say labeling the protesters as pedophiles has to be understood within a larger state project of defining Russia’s identity in terms of traditional values, delineating Russia from a Western world often portrayed by the Kremlin as dissolute and decadent.“I do think it’s an attempt to paint opposition protests as ‘Western’ and fundamentally at odds with ‘traditional Russian values,’” said Kharazian. “The equating of homosexuality and pedophilia is based on common homophobic tropes of homosexuality as ‘unnatural’ or in some way ‘perverted.’ And beyond Maidan, these homophobic narratives have also been applied to protests in Armenia, Venezuela, Georgia and elsewhere.“It is hard to say if this tactic will work for a wide swathe of Russians, but for those already receptive to anti-Western propaganda, it certainly is potent,” she said.Putin avoided mentioning his foe Navalny by name in a midweek speech to the World Economic Forum. But he warned against the “destruction” of traditional values. “The social and values crisis is already having negative demographic consequences, from which mankind is at risk of losing entire civilizational and cultural continents.”FILE – Law enforcement officers clash with participants during a rally in support of jailed Russian opposition politician Alexei Navalny in Moscow, Russia, Jan. 23, 2021.Putin himself has defended Russia’s anti-gay laws in the past by equating gays with pedophiles, saying Russia needs to “cleanse” itself of homosexuality.In an interview in 2014 with ABC TV, on the eve of the Sochi Olympics, he suggested that gays are more likely to abuse children. And in September 2013, Putin talked about the excesses of Western political correctness, which he said had “reached the point where there are serious discussions on the registration of parties that have propaganda of pedophilia as their objective.”Jakub Kalensky, a senior fellow at the Atlantic Council and a colleague of Kharazian, says the Kremlin-controlled media’s homophobic tropes are “playing into the prejudices of some of the more conservative Russians. It’s not just about influencing the audience, but also using the audience’s prejudices to discredit the protests,” he said.
…
У день запланованої на 31 січня нової акції на підтримку критика Кремля Олексія Навального у російській столиці Москві закриють на вхід і вихід сім центральних станцій метрополітену, повідомляє російська служба Радіо Свобода. Згідно з повідомленням, низка станцій не працюватимуть із 8-ї години ранку.
Також вирішено обмежити рух пішоходів через «заклики громадян до участі в несанкціонованих акціях», повідомило у п’ятницю Головне управління МВС Росії у Москві. Всі обмеження будуть діяти до особливого розпорядження поліції, зазначили у відомстві.
Раніше прокуратура столиці Росії Москви попередила керівників п’яти російських й іноземних інтернет-компаній, що організація неузгодженого мітингу 31 січня, а також участь у ньому призведуть до «встановленої законодавством Росії відповідальності».
23 січня по всій Росії пройшли масові акції протесту на підтримку опозиційного політика Олексія Навального. Його заарештували на 30 діб після повернення в Росію з Німеччини. По всій країні минулої суботи затримали понад 3700 людей, адмінарешти і штрафи отримали понад 100 затриманих. Слідчий комітет порушив щонайменше 21 кримінальну справу.
…
У Севастополі підконтрольний Кремлю суд відмовився розсекречувати прихованого свідка звинувачення, який покинув територію Росії, у «справі Руслана Бекірова», повідомив громадському об’єднанню «Кримська солідарність» адвокат Еміль Курбедінов.
«Він (свідок – ред.) не перебуває під державною охороною і, тим більше він покинув територію Росії. Але суд усе одно не задовольнив моє клопотання про розсекречування», – розповів Еміль Курбедінов.
Адвокат також заявив клопотання про допит іншого свідка, який проходить у справі під ім’ям Аднан. Цю заяву суд задовольнив.
«Виходить, що саме ця людина також є безпосереднім, так скажемо, очевидцем цих подій. На аудіозаписі, де нібито присутній Руслан, присутній Сейтосманов Енвер і людина на ім’я Аднан, він так себе називає. Тому захист клопоче про його виклик до суду і допит. Буде направлена повістка за місцем проживання цієї людини, дані якої захист надав», – підсумував захисник.
Раніше адвокат Еміль Курбедінов на засіданні підконтрольного Росії Нахімовського суду в Севастополі попросив розкрити особистість секретного свідка у справі кримчанина Руслана Бекірова, обвинуваченого в неправдивих свідченнях.
Напередодні повідомлялося, що секретний свідок звинувачення у справі кримчанина Руслана Бекірова перебуває за кордоном.
На попереднє засідання у справі Руслана Бекірова також не з’явилися свідки звинувачення.
Повідомляється, що ФСБ Криму звинувачує Руслана Бекірова в неправдивих свідченнях (частина 1 статті 307 КК Росії) щодо засудженого у «справі Хізб ут-Тахрір» до 17 років ув’язнення Енвера Сейтосманова.
Слідство ФСБ стверджує, що в березні 2019 року під час допиту Бекіров «за відсутності будь-якого морального і фізичного тиску з боку слідчого» дав свідчення про те, що в січні 2015 року чув, як «Сейтосманов повідомляв, що є хізбом».
Свідчення Бекірова слідство долучило до матеріалів кримінальної справи Енвера Сейтосманова як доказ його причетності до організації Хізб ут-Тахрір. Однак, через пів року, в серпні 2019 року під час розгляду справи Сейтосманова по суті, Руслан Бекіров під час виступу в залі Південного окружного суду як свідок звинувачення, заявив колегії суддів, що свідчив проти Сейтосманова під тиском із боку співробітників ФСБ.
Більш того, Бекіров разом з адвокатом Емілем Курбедіновим подали в Військово-слідчий комітет у Криму заяву з проханням провести перевірку щодо працівників ФСБ, які його допитували.
11 червня ФСБ Росії затримала Руслана Бекірова. Щодо нього було порушено кримінальну справу за частиною першою статті 307 КК Росії (давання свідомо неправдивих свідчень). Пізніше його відпустили під підписку про невиїзд.
США засудили затримання та порушення кримінальної справи в Криму щодо Руслана Бекірова.
…
Президент Володими Зеленський підписав указ про надання Державному бюро розслідувань державної охорони.
«Відповідно до статті 9 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» постановляю: Визначити важливим державним об’єктом, що підлягає державній охороні, будинок Державного бюро розслідувань та прилеглі до нього території по вулиці Симона Петлюри, 15, у місті Києві», – йдеться в указі.
Здійснювати цю охорону, за указом, має Управління державної охорони України
Указ набирає чинності з дня опублікування.
…
Щонайменше п’ятеро людей загинули внаслідок пожежі в одній з лікарень Бухаресту, де перебували пацієнти з COVID-19, повідомляє місцева влада.
Раніше було відомо про чотирьох загиблих.
Міністр внутрішніх справ країни Луціан Боде зазначив, що тіло п’ятої жертви знайшли в одному з туалетів лікарні.
Пожежа спалахнула на першому поверсі близько 5-ї ранку за місцевим часом. За даними рятувальників, на той час у лікарні перебували близько 200 людей.
Причини займання наразі невідомі. За фактом пожежі відкрили кримінальну справу.
У листопаді в румунському місті П’ятра-Нямц на північному сході країни жертвами пожежі у відділенні інтенсивної терапії стали 10 пацієнтів із COVID-19. У МОЗ країни тоді повідомили, що причиною пожежі могло стати коротке замикання в електропроводці.
В Румунії, одній із найбідніших країн Європейського союзу з населенням у 19 мільйонів людей, виявили понад 721 тисячу випадків COVID-19, 18100 людей загинули.
…
Суд у Росії заарештував Олега Навального, брата російського опозиціонера Олексія Навального, до 23 березня.
Правоохоронці затримали Олега Навального 27 січня у квартирі його брата. Там відбувалися обшуки, які були пов’язані з кримінальною справою про порушення санітарно-епідеміологічних норм на акції протесту 23 січня в Москві.
Олексія Навального затримали 17 січня на вимогу Федеральної служби з виконання покарань, яка вважає, що політик порушив умови випробувального терміну за вироком у так званій справі «Ів Роше». Наступного дня суд у Хімках відправив його в СІЗО на 30 діб.
28 січня Московський обласний суд відхилив апеляцію на його арешт.
your ad hereУкраїна, Литва та Польща виступають за приєднання Білорусі до «Люблінського трикутника», однак час для цього ще не настав, заявив на брифінгу міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Безумовно, без Білорусі «Люблінський трикутник» трохи є неповним. Ми б хотіли, щоб, зрештою, і демократична Білорусь приєдналася і перетворила «Люблінський трикутник» на Люблінський «квадрат». Але час для цього ще не настав. Водночас ми всі розуміємо, що ситуація в Білорусі має вплив не лише на двосторонні відносини цієї країни з сусідами, але й на ситуацію в регіоні загалом», – сказав Кулеба, підсумовуючи перше засідання «Люблінського трикутника».
За його словами, до сьогоднішньої зустрічі приєдналася лідерка опозиції Білорусі Світлана Тихановська.
«Нам усім добре відома позиція Олександра Лукашенка з приводу того, що відбувається в Білорусі. Сьогодні ми почули думку протилежної сторони в тому протистоянні, яке розгорнулося в Білорусі… Ми її почули і уважно вивчимо ті позиції і прохання, які вона озвучила, і обміняємося з колегами в «Люблінському трикутнику» думками, як на них реагувати і які подальші кроки можуть бути зроблені», – розповів міністр.
Очільник МЗС додав, що під час зустрічі також обговорювали відносини Європи та адміністрації президента США Джо Байдена.
«Люблінський трикутник» вітатиме більш активне залучення Сполучених Штатів Америки до взаємодії з регіоном Центральної Європи. Вважаємо, що цей альянс, ця взаємна підтримка будуть важливим стабілізаційним фактором у нашій частині Європи та інструментом зміцнення демократії та процвітання», – заявив Кулеба.
За його словами, глави МЗС Литви, України та Польщі досягнули кількох політичних домовленостей, а надалі буде розроблено план конкретних заходів. Інших формальних рішень не ухвалювали, зауважив Кулеба.
«Люблінський трикутник» – тристоронній формат взаємодії України, Литви та Польщі, створений міністрами закордонних справ у липні 2020 року.
Учасники формату домовилися координувати дії задля захисту міжнародного права у контексті російської агресії проти України, як у тристоронній координації, так і в міжнародних організаціях: НАТО, ООН, ЄС, Раді Європи та ОБСЄ.
your ad hereВищий антикорупційний суд накрав арешт на гроші народного депутата IX скликання, підозрюваного у заволодінні понад 93 мільйонів гривень коштів «Укрзалізниці», повідомила пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Прізвища депутата у відомстві не вказують, але з оприлюднених фрагментів справи випливає, що мова йде про Ярослава Дубневича.
«Так, за рішенням суду арештовано понад 100 тисяч доларів і понад 100 тисяч євро, які були вилучені у народного депутата під час обшуків. Зазначені кошти арештовані на термін судового слідства та розгляду справи в суді», – йдеться в повідомленні.
У САП зазначили, що постанова може бути оскаржена в суді апеляційної інстанції протягом п’яти днів з моменту її оголошення.
Читайте також: Справа «Укрзалізниці»: НАБУ і САП завершили розслідування щодо Дубневича
За версією слідства, народний депутат лобіював виділення грошових коштів з бюджету ПАТ «Укрзалізниця» на закупівлю товарів у підконтрольних йому підприємств. Фінансові втрати від реалізації схеми проведення процедур відкритих торгів стрілочних переводів, запасних частин до них та комплектів роздільного скріплення, відповідно до матеріалів експертизи, становили понад 93 мільйони гривень. Сам Дубневич називав необґрунтованими звинувачення і заявляв про «політичне підґрунтя» справи.
31 жовтня 2019 року Верховна Рада проголосувала за зняття з Ярослава Дубневича депутатської недоторканності: за дозволи на його притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт. 7 листопада апеляційна палата Вищого антикорупційного суду заарештувала народного депутата із групи «За майбутнє» Ярослава Дубневича до 31 грудня. Втім, вже на наступний день Дубневич вийшов під заставу 90 мільйонів.
…
Germany’s health minister said Friday he expects the AstraZeneca COVID-19 vaccine to be approved for emergency use later in the day but possibly only for restricted use.
Speaking at a Berlin news briefing, German Health Minster Jens Spahn said Europe’s drug regulator, the Europe Medicines Agency (EMA) could approve the new vaccine with restrictions because data on its use on the elderly was “insufficient.”
Spahn said it was important to point out the difference between insufficient data and “bad” data.
Speaking at the same news conference, Paul Ehrlich Institute (PEI) President Klaus Cichutek, said there had been heated debate regarding the vaccine during the approval process this past week, but he believed the “essential groundwork” had been laid to approve the drug without an age restriction.
He said, “the basis for approval has to be, especially for vaccines, that the benefits far outweigh the risks,” and he believed the drug met that standard. The PEI is the research and regulatory agency within Germany’s health ministry.
Also at the same news conference, Robert Koch Institute for Infectious Diseases (RKI) President Lothar Wieler warned of potential dangers from new COVID-19 variant strains.
He said characteristics of the variants aren’t fully known and it’s not known if they are more dangerous, and, in some cases, if people who already had COVID-19 or were vaccinated have immunity against them.
…
Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) 29 січня має оголосити про своє рішення щодо схвалення вакцини від коронавірусу, вироблену спільно Оксфордським університетом та компанією AstraZeneca.
На пресконференції о 16:00 мають оголосити результати зустрічі експертів з цього приводу.
«За умови, що надані дані про якість, безпеку та ефективність вакцини досить надійні і повні», комітет експертів може рекомендувати дозвіл в п’ятницю», – заявили в EMA.
Якщо вакцину схвалять, то застосувати її можуть у 27 країнах ЄС, а також а також Ісландії, Ліхтенштейну і Норвегії, які входять до Європейського економічного простору.
У ЄС вже схвалені вакцини Pfizer-BioNTech та Moderna.
Минулого тижня компанія AstraZeneca повідомила ЄС, що відстає від графіка поставок вакцин через проблеми на виробництві.
Препарат Oxford-AstraZeneca вже використовують у Великій Британії.
…
Центр із дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) повідомляє, що українські правоохоронці розслідують ввезення в країну кількох тисяч тонн небезпечних відходів, які з 2019 року зберігаються у Херсонському морському торговельному порту.
«Відходи відправили до України з ділянки, де реалізується проєкт Всесвітнього банку з відновлення виведеної з експлуатації верфі Бієла на Адріатичному узбережжі Чорногорії. Там за довгі роки накопичилися забруднений ґрунт і пісок, що залишилися після піскоструминного оброблення корпусів океанських суден», – йдеться у розслідуванні.
Агентство з охорони довкілля Чорногорії погодило доправлення кількох тисяч тонн піску в Україну після того, як французька інженерна компанія Valgo SA засвідчила, що він не містить небезпечних речовин, для експорту яких слід мати спеціальну ліцензію.
Саме з дочірньою компанією Valgo SA було укладено контракт на утилізацію відходів із Бієли. Утім, журналісти виявили, пише OCCRP, що вона надала владі Чорногорії неправильні зразки. А це дало можливість французькій компанії Valgo SA обійти чорногорські та міжнародні правила, які регулюють транспортування небезпечних матеріалів.
Лабораторні тести, надані OCCRP Міністерством екології України, підтверджують, що відходи дуже небезпечні: містять багато речовин, що можуть викликати рак і вроджені дефекти.
Як наслідок, близько 3600-3800 тонн токсичних відходів наразі зберігаються у порту Херсона, й міська влада не має ні можливостей, ні коштів їх утилізувати, цитує колишнього мера Херсона Володимира Миколаєнка OCCRP.
За даними OCCRP, група Всесвітнього банку проводить внутрішнє розслідування, щоб з’ясувати, як небезпечні відходи опинилися в Україні. А Агентство з охорони довкілля Чорногорії, яке відповідає за проєкт з очищення Бієли, очікує спершу на результати розслідування українських правоохоронців.
Радіо Свобода надсилає запит до Національної поліції, аби з’ясувати, коли правоохоронці відкрили провадження та якими є результати розслідування.
Окрім того, Радіо Свобода звернулось із запитаннями про умови зберігання цих тисяч тонн токсичних відходів до чинного мера Херсона Ігоря Колихаєва, та очікує на відповідь.
Також Радіо Свобода звертається до Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України щодо того, яких заходів вживало відомство з 2019 року, щоб ліквідувати або вивезти ці токсичні відходи з території держави.
…
Міністри закордонних справ України, Литви та Польщі у п’ятницю, 29 січня, проводять в онлайн-форматі перше засідання Люблінського трикутника. Про це повідомив глава українського МЗС Дмитро Кулеба.
«Я радий вітати глав МЗС Литви і Польщі на онлайн-засіданні Люблінського трикутника. Безпекові виклики, протидія COVID-19 і російській дезінформації — в усіх зусиллях ми сильніші, коли формуємо майбутнє нашого регіону Центральної Європи між Балтійським і Чорним морями разом», – написав міністр у твітері.
Як повідомили напередодні у МЗС, у частині обговорення ситуації в Білорусі за ініціативи української сторони у засіданні візьме участь запрошена гостя – лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.
Люблінський трикутник – тристоронній формат взаємодії України, Литви та Польщі, створений міністрами закордонних справ у липні 2020 року.
Учасники формату домовилися координувати дії задля захисту міжнародного права у контексті російської агресії проти України, як у тристоронній координації, так і в міжнародних організаціях: НАТО, ООН, ЄС, Раді Європи та ОБСЄ.
…
Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова анонсувала проведення службової перевірки діяльності прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталія Пономаренка через закриття ним справи «Роттердам+».
«Детективам НАБУ буде, звичайно, запропоновано звернутись до Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора із всіма необхідними документами, які обґрунтовують їх позицію в цьому питанні», – написала Венедіктова у фейсбуці.
Вона також пообіцяла «забезпечити справедливе дослідження всіх без винятку обставин, що пов’язані із розслідуванням справи і забезпеченням процесуального керівництва».
22 січня Спеціальна антикорупційна прокуратура підтвердила Радіо Свобода закриття справи, відомої як «Роттердам+».
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) 21 січня ввечері повідомило в твітері, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко вдруге закрив справу «Роттердам+». НАБУ заявляло, що оскаржить це рішення.
У грудні 2020 року Антимонопольний комітет України повідомив, що закрив справу, широко відому як «справа Роттердам+».
Провадження в цій справі, офіційно «за ознаками порушення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), законодавства про захист економічної конкуренції», АМКУ закрив через недоведеність порушення, мовиться в повідомленні.
Справу розпочали 2019 року за інформацією Національного антикорупційного бюро України. У бюро зазначали, що НКРЕКП протягом 2016–2017 років проводила розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни (ОРЦ) електричної енергії з порушенням алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ, шляхом ручного коригування прогнозованої ОРЦ за попередній розрахунковий період на користь ТЕС.
Порушення алгоритму могло свідчити про повернення до «ручного режиму» і суб’єктивного ціноутворення для теплових електростанцій. Це могло надати останнім переваги порівняно з іншими учасниками ринку (конкурентами), зокрема атомними електростанціями (АЕС), нагадали в АМКУ про обставини справи.
Саме ці підозри про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не були підтверджені. При цьому в АМКУ звернули увагу, що відсутність порушення законодавства про захист економічної конкуренції «не виключає можливого порушення інших норм законодавства України».
Формула «Роттердам+», одним із багатьох елементів якої була й вартість вугілля для ТЕС у вугільних хабах у портах Роттердам, Амстердам і Антверпен у Нідерландах і його доставки в Україну, була запроваджена 2016 року; 2017-го в постанову про це внесли деякі зміни. Вона втратила чинність 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії.
Як заявляли в НКРЕКП 2016 року, ця формула мала вирішити питання залежності України від вугілля з непідконтрольних урядові територій, яке того року перестало бути доступне, вивести ціноутворення в енергетиці з-під ручного управління, прив’язати ціну українського вугілля до світових цін, а також збалансувати діяльність державних шахт.
Як казав тодішній голова НКРЕКП Дмитро Вовк, таким чином був встановлений «прозорий механізм, що встановлює граничну ціну вугілля для генерації», що є першим кроком до переходу від адміністративного управління до ринкових механізмів і прозорого ціноутворення на ринку електроенергії.
Необхідність прив’язки ціни енергетичного вугілля до європейської ціни в НКРЕКП пояснювали тим, що, як і у випадку з ринком газу, значна частина вугілля може бути імпортована, бо майже половина українського вугілля опинилася на непідконтрольній урядові частині території Донбасу.
За повідомленнями, ця формула була вигідною для енергогенерувальних підприємств (значною частиною яких володіють компанії Ріната Ахметова) і невигідною для підприємств із великим енергоспоживанням (яких багато серед активів Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука). Відтак підконтрольні цим олігархам засоби інформації стали на протилежні позиції в інформуванні про цю тему.
Споживання населенням ця формула безпосередньо не стосувалася і не призвела до значних зростань цін на електроенергію.
Критики стверджували, що ця формула завищує кінцеву ціну електроенергії, й ініціювали судові позови проти неї ще з 2016 року, невдовзі після початку її застосування. Кілька судів визнали цю формулу законною.
Крім того, критику формули активно використовували супротивники п’ятого президента України Петра Порошенка, звинувачуючи його нібито в причетності до заподіяних нею збитків. Порошенко відкидає звинувачення і, вже втративши президентську посаду, закликав неупереджено розслідувати справу «формули «Роттердам +».
У НАБУ почали розслідування в справі цієї формули 2017 року. Після приходу до влади в Україні президента Володимира Зеленського він у травні 2019 року вимагав від НАБУ і САП протягом трьох місяців показати «відчутні результати в розслідуванні резонансних корупційних злочинів».
Відтак у серпні 2019-го детективи НАБУ за процесуального керівництва САП повідомили шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам+», про підозру у вчиненні дій, у результаті яких, за твердженням бюро, споживачам електроенергії було завдано 18,87 мільярда гривень збитків. Уже на початку серпня 2020 року в НАБУ стверджували, що розмір шкоди від цієї формули, «встановлений на підставі низки науково-економічних досліджень і судових експертиз», становить уже 39 мільярдів гривень.
Тим часом наприкінці червня 2020 року голова САП Назар Холодницький заявив, що на той час не існувало висновків експертів про можливі збитки від застосування цієї формули і що з цього питання тільки призначені експертизи.
А в липні 2020 року державне підприємство «Центренерго» фактично повернулося до застосування формули «Роттердам +» при закупівлі вугілля українського видобутку від компанії «ДТЕК Енерго» Ріната Ахметова – його почали купувати за ціною, прив’язаною до імпортного паритету, а саме до біржових котирувань вугілля на європейському хабі в порту Роттердам.
…
Facebook’s quasi-independent oversight board has ruled the social media company must restore four of five posts that it had taken down.The cases involved Facebook’s policy regarding adult nudity, hate speech and “dangerous individuals.”The oversight board ordered images of female nipples displayed by a Brazilian user on Instagram to raise awareness about breast cancer to be restored. The post had been removed for violating Facebook’s policy on adult nudity.In another post about Muslims by a user in Myanmar, which included photos of a dead Syrian toddler, the board said the post was offensive but was not hate speech.The board also ordered the restoration of a post with a quote falsely attributed to Nazi propaganda and Third Reich minister Joseph Goebbels because the intent was to make a political statement about former President Donald Trump.Finally, the board said a post in French about COVID-19 that had been taken down for misinformation should be restored because it did not cause imminent harm.The board agreed that Facebook was correct to remove a post that used a racial slur to describe Azerbaijanis.The decisions are final.The board will next decide whether Facebook was correct to remove Trump’s page for what the company said was his role in encouraging the violent rampage of the U.S. Capitol by his supporters on January 6.The public can begin making comments on this case Friday.Facebook regularly removes content it says violates its terms of service. So far, about 150,000 cases have been brought to the oversight board.
…
Britain’s government vowed Friday to stand by the people of its former colony, Hong Kong, against a Chinese crackdown as it prepared to launch a new visa scheme potentially benefiting millions. Starting Sunday, holders of British National (Overseas) status — a legacy of British rule over Hong Kong up to 1997 — will be able to apply to live and work in Britain for up to five years, and eventually seek citizenship. Before the change, BN(O) passport holders have had only limited rights to visit Britain for up to six months and not to work or settle. Britain says it is acting in response to the National Security Law imposed by China last year, which has devastated Hong Kong’s democracy movement and shredded freedoms meant to last 50 years under the 1997 handover accord. FILE – British Prime Minister Boris Johnson”I am immensely proud that we have brought in this new route for Hong Kong BN(O)s to live, work and make their home in our country,” Prime Minister Boris Johnson said in a statement. “In doing so, we have honored our profound ties of history and friendship with the people of Hong Kong, and we have stood up for freedom and autonomy — values both the U.K. and Hong Kong hold dear.” Any Hong Kong resident born before 1997 is eligible for BN(O) status. The new visa path opens up entry to the United Kingdom to an estimated 2.9 million adults in Hong Kong and another 2.3 million of their dependents. In practice, London projects that up to 322,400 of Hong Kong’s 7.5 million population will take up the visa over five years, benefiting the British economy by up to $4 billion. FILE – Protesters against the new national security law gesture with five fingers, signifying the “Five demands – not one less” on the anniversary of Hong Kong’s handover to China from Britain in Hong Kong, July. 1, 2020.The new pathway will not be cheap. A five-year visa will cost a relatively moderate $343 per person. But a mandatory surcharge to access Britain’s state-run health service will run to $4,280 per adult, and $3,224 for those under 18. Shorter, cheaper visas for 30 months will also be available. Security law “We have been clear we won’t look the other way when it comes to Hong Kong. We will live up to our historic responsibility to its people,” Foreign Secretary Dominic Raab said. FILE – Britain’s Foreign Secretary Dominic Raab”China’s imposition of the National Security Law in Hong Kong constitutes a clear and serious breach of the [pre-handover] Sino-British Joint Declaration contrary to international law,” he added. The security law was imposed on Hong Kong last June in response to 2019 protests, targeting acts Beijing deems to be secession, subversion, terrorism or collusion with foreign forces. Mass arrests of pro-democracy figures have followed. Some have fled Hong Kong for the West, including to Britain. Between July and this month, about 7,000 people with BN(O) status and their dependents have already been given exceptional leave to live in Britain. China, furious at Britain’s new visa pathway, has in turn accused London of flouting the handover agreement and demanded Western countries stay out of Hong Kong’s affairs.
…
The fate of tens of thousands of Uighur refugees in Turkey faced with possible deportation to China is threatening to become an embarrassing political debacle for Turkish President Recep Tayyip Erdogan, who has long positioned himself as an avowed defender of Muslim rights globally.FILE – Leader of the Good Party Meral Aksener gestures as she speaks during the party’s 4th Extraordinary Meeting in Ankara, Turkey, on Aug. 3, 2019.”They tell you that they’re the biggest [defenders of] Muslims, but they fail to hear the cries of our brothers and sisters who are tortured for saying they’re Muslim Turks,” said Meral Aksener of Turkey’s center-right Good Party in a speech Wednesday to her parliamentary deputies bashing Erdogan’s ruling AKP lawmakers.A simulcast of the speech broadcast by Turkish state television was cut the moment Aksener invited a Uighur refugee, Nursiman Abdurasid, to speak. The state broadcaster gave no explanation for the incident, but it went viral across social media labeled with the hashtag “AKPsilenceUigh.”Social media platforms broadcast the remainder of Abdurasid’s speech, in which she talked about how her siblings and parents were placed in Chinese detention camps and called on the Muslim world and humanity to help her community.But Erdogan, who regularly lambastes the West for mistreatment of Muslims and condemns the rising specter of Islamophobia, has refrained from publicly criticizing China’s treatment of its Uighur minority.A protester from the Uighur community living in Turkey, participates in a protest in Istanbul, Oct. 1, 2020, against what they allege is oppression by the Chinese government to Muslim Uighurs in far-western Xinjiang province.Largest Uighur diasporaSince opening its door to the predominantly Muslim ethnic minority escaping political persecution in China, Turkey is now home to the world’s largest Uighur diaspora community.Experts have warned that the rights of an estimated 50,000 Uighurs who’ve found sanctuary in Turkey, where they share a common linguistic, cultural and religious heritage, are threatened by a recent coronavirus vaccine agreement between Ankara and Beijing.In late December, rights advocates voiced alarm over the long-delayed arrival of COVID vaccines from China-based Sinovac, which came just days after Beijing’s abrupt decision to ratify a 2017 extradition deal with Ankara.Critics say Beijing agreed to ship the vaccines only after moving to formalize the extradition deal and pressuring Ankara to do the same — an allegation Ankara staunchly rejects.A protester from the Uighur community living in Turkey, holds an anti-China placard during a protest in Istanbul, Oct. 1, 2020.Economic ties”Erdogan champions the Muslim cause everywhere unless it disrupts Turkey’s economic or geopolitical interests,” said international relations teacher Soli Ozel of Istanbul’s Kadir Has University. “We see [it] with Turkey’s deafening silence over the abysmal treatment of the Uighur Muslims in China.”In 2009, Erdogan accused China of “genocide” against the Uighurs, provoking Beijing’s fury. But in recent years, Turkish-Chinese relations have markedly improved, especially in the fields of trade and technology. China is rumored to be helping to prop up the increasingly weak Turkish economy and currency.China is also Turkey’s leading supplier of COVID-19 vaccines. A further 6.5 million Chinese doses were delivered with much fanfare across Turkish state media on Monday.The Turkish parliament is expected to consider ratifying its own an extradition treaty with China, though no date has been set.Uighur community on edge”If this extradition agreement is approved in the parliament, we can foresee that this will involve the violation of the right to life for many or all of our clients,” warned lawyer Ibrahim Ergin of the Istanbul-based International Refugee Rights Association.In Ergin’s office, there are dozens of files of cases of Uighurs fighting Chinese extradition efforts. Ergin says the new extradition agreement removes most of the legal obstacles to China seeking the return of Uighurs.”In the case of my client Abdulkadir Yapcan, five witnesses that claimed my client is a terrorist in the evidence offered by China were executed,” said Ergin. “They have executed even the witnesses who accused my client.”FILE – Turkish Foreign Minister Mevlut Cavusoglu attends a press conference in Ankara, Turkey, Aug. 25, 2020.Turkish Foreign Minister Mevlut Cavusoglu, however, repeatedly has vowed that no Uighurs would be extradited under a new China treaty.Mayor of Istanbul metropolitan municipality Ekrem Imamoglu speaks during an interview to AFP on April 2, 2020 in Istanbul.On Wednesday, Istanbul Mayor Ekrem Imamoglu, a man widely viewed as Erdogan’s biggest potential political challenger, visited protesting Uighurs outside the Chinese Consulate in a blaze of publicity.”As a human being, I will do everything in my power regarding this matter,” he tweeted.
…
Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що група експертів, яка займається розслідуванням причин пандемії COVID-19, зустрінеться з китайськими науковцями 29 січня і планує відвідати лабораторії, ринки та лікарні в китайському Ухані.
Раніше сьогодні команда експертів залишила готель, де перебувала на карантині, щоб почати польові дослідження. Команда прибула два тижні тому в Ухань, китайське місто, де вірус з’явився наприкінці 2019 року.
«Польові візити будуть включати Уханьський інститут вірусології, ринок Хуанань, лабораторію Уханьского Центру контролю та профілактики захворювань», – повідомила ВООЗ у твітері.
Команда незалежних експертів також поговорить з декотрими із перших пацієнтів, що підхопили коронавірус в Ухані, додали у ВООЗ.
В організації наголосили на важливості отримання експертами «підтримки і доступу до даних, яких вони потребують».
У китайському МЗС заявили, що експерти проведуть переговори, візити та інспекції для обміну інформацією та співпраці з відстеження вірусів.
Місія розпочала роботу тільки після серйозних суперечок між двома сторонами. Китайські офіційні особи і державні ЗМІ намагалися поставити під сумнів виникнення вірусу в Китаї. Речниця Білого дому Джен Псакі 27 січня висловила стурбованість з приводу того, що вона назвала «дезінформацією», яка виходить з Китаю, додавши, що США підтримують надійне міжнародне розслідування.
…
Папа Римський Франциск планує зустрітися з головним кліриком шиїтів Іраку, верховним аятоллою Алі ас-Сістані під час поїздки в Ірак, запланованої на березень.
Патріарх Халдейської католицької церкви Іраку Луїс Рафаель Сако 28 січня повідомив, що це буде «приватний візит», і два релігійні діячі, найімовірніше, зможуть обговорити ситуацію із загрозами життю людей в Іраку.
Візит проходитиме на тлі погіршення безпеки в деяких частинах Іраку і після перших за три роки потужних вибухів, скоєних в Багдаді.
Програма поїздки 5-8 березня передбачатиме меси в Багдаді і північному місті Ербіль.
В інтерв’ю 10 січня понтифік сказав, що його поїздка до Іраку може бути скасована через пандемії COVID-19, але тепер, схоже, підготовка триває.
Папа Франциск досі відвідував переважно мусульманські країни, включаючи Туреччину, Йорданію, Єгипет, Бангладеш, Азербайджан, Об’єднані Арабські Емірати і палестинські території. Він використовував поїздки для закликів до міжрелігійного діалогу.
…
Думка головного редактора російського телеканалу RT (російської державної телекомпанії, раніше відомої як Russia Today) Маргарити Симоньян про необхідність приєднати Донбас до Росії є її особистою точкою зору. Про це офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила 28 січня в коментарі російському телеканалу «Дождь».
«Це її думка, це її точка зору, це її позиція. До того ж, вона її озвучувала і до цього в різних формах», – сказала Захарова.
Вона зазначила, що Симоньян не є ані держслужбовцям, ані чиновником.
Раніше російські і сепаратистські ЗМІ поширили повідомлення про те, що 28 січня Маргарита Симоньян, виступаючи на форумі «Русский Донбас» в окупованому Донецьку, заявила таке: «Люди Донбасу хочуть жити у себе вдома і хочуть бути частиною своєї величезної, великої, нашої щедрої батьківщини. І ми зобов’язані їм це забезпечити. Росіє-матінко, забери Донбас додому».
До форуму, який влаштували сепаратисти, крім Симоньян, долучилися її чоловік, телеведучий каналу НТВ Тигран Кеосаян, головний редактор радіостанції «Говорит Москва» Роман Бабаян і депутат Держдуми Андрій Козенко.
У МЗС України заявили, що планують заборонити в’їзд в країну для Кеосаяна після повідомлень про відвідини окупованого Донецька, вказавши, що Симоньян і Бабаян «давно нев’їздні».
Ватажок бойовиків, голова угруповання «ДНР» Денис Пушилін, як пишуть сепаратистські ресурси, представив на форумі «доктрину «Русский Донбас», якою буцімто мають намір керуватися сепаратисти. У ній угруповання «ДНР» та «ЛНР» називають «російськими національними державами», вказують на плани встановити контроль над усіма територіями Донецької та Луганської областей України. При цьому безпосередньо про входження до складу Росії там не згадується.
Частини Донецької і Луганської областей опинилися в руках підтримуваних Росією бойовиків, відколи з 2014 року триває збройний конфлікт на Донбасі, якому передувала російська окупація Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…
The Belarusian government is escalating its clampdown on the media that began after Alexander Lukashenko won a disputed presidential election in August, according to two news freedom rights groups.The Belarus Journalist Association (BAJ) and Reporters Without Borders said Thursday they referred to the United Nations 15 cases of journalists who were arbitrarily arrested after Lukashenko’s victory, which his political opponents and many Western countries have deemed questionable.The groups demanded an end to media censorship, website blockages, internet blackouts and cancellations of journalists’ accreditation credentials.Women wearing carnival masks march down the streets under umbrellas with the colors of the former white-red-white flag of Belarus to protest against the Belarus presidential election results in Minsk, on Jan. 26, 2021.They said Lukashenko’s government has taken a more threatening turn since the beginning of 2021, with phony criminal charges being placed against journalists that could lead to several years in prison.In addition to allegations of raiding journalists’ homes, the rights groups accused the Belarusian government of threatening reporters over their coverage of the election and the mass anti-government protests that began before the election, and which have since gained momentum.“The Belarusian authorities are pursuing a new tactic in which they permanently lock up journalists to prevent them from covering the protests, which have continued for more than five months despite the crackdown,” said Jeanne Cavelier, the head of RSF’s Eastern Europe and Central Asia desk. Ten journalists are currently in Belarusian jails, six of whom are subject to criminal investigations, a situation the BAJ and RSF considered serious enough to prompt them to refer 15 cases of arbitrary arrests to the U.N. special rapporteur on freedom of opinion and expression.Among those jailed during the protests was a popular blogger, Ihar Losik, who is facing an eight-year prison term and recently ended a six-week hunger strike. Belarus accuses him of helping organize riots.FILE – Belarusian opposition leader Sviatlana Tsikhanouskaya speaks during a news conference in Brussels, Belgium, Sept. 21, 2020.Also under arrest are four members of the Belarus Press Club accused of large-scale tax fraud, a claim rejected by rights groups that call the charges retaliatory, and three journalists facing charges of organizing mass protests and disclosing information about a protester that Sviatlana Tsikhanouskaya, who lost the disputed election to Lukashenko, said was “killed by the regime’s cronies.”According to the BAJ, independent journalists were detained in Belarus more than 470 times last year, 50 media websites were blocked, and 15 journalists currently are facing criminal charges.Tsikhanouskaya said earlier this month at an informal meeting of the U.N. Security Council that unrest in Belarus “has only worsened” since September and that Lukashenko’s government continues to attack media outlets in the former Soviet country of 9.5 million people.Tsikhanouskaya said she and her supporters have refused to recognize Lukashenko’s victory, contending the election results were riddled with fraud.Lukashenko has been reelected as president of Belarus every five years since 1994.The former Soviet Republic was ranked 153 out of 180 countries in RSF’s 2020 World Press Freedom Index.
…
Журналісти проєкту «Схеми» отримали доступ до листування екскерівника Держінвестпроекту Владислава Каськіва, а також особистих помічників та довірених осіб народних депутатів від ОПЗЖ Сергія та Юлії Льовочкіних. Електронні листи, які охоплюють період з 2014 по 2016 роки, з-поміж іншого, свідчать про те, що Юлія Льовочкіна була причетна до управління рахунками австрійської компанії Teleferic Holdings GMBH. Це одна з компаній, через яку, за версією офіційного слідства НАБУ, були виведені кошти з державного бюджету, призначені на реалізацію проєкту «Олімпійська надія», коли Держінвестпроектом керував Владислав Каськів.
Листування вказує на те, що Юлія Льовочкіна погоджувала трансфер коштів з компанії Teleferic через латвійський банк на рахунки її дочірніх українських фірм, які витрачали їх на скупку земель на полонині Боржава на Закарпатті – якраз у тій місцині, на якій планувалась реалізація проєкту «Олімпійська надія». Наразі ці землі арештовані в рамках кримінальної справи НАБУ за фактом розкрадання бюджетних коштів Держінвестпроекту. Це розслідування триває.
Офіс президента Володимира Зеленського відновив цей проєкт, і Андрій Єрмак у липні 2020 року прозвітував про успішні перемовини з австрійським інвестором Гернотом Ляйтнером, який презентував на Банковій проєкт гірськолижного курорту у Боржаві.
Саме на цього австрійця була оформлена компанія Teleferic, включно з періодом, коли рахунками компанії, як свідчить листування, управляли з офісу Юлії Льовочкіної, йдеться в розслідуванні програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) у співпраці із словацьким Центром журналістських розслідувань імені Яна Куцяка.
Доступ до вмісту електронних скриньок Льовочкіних та їхнього оточення отримали журналісти OCCRP – Міжнародного центру дослідження корупції та організованої злочинності, та надали його «Схемам». Оригінальність цього архіву підтвердили фахівці цієї організації.
Відповідно до кореспонденції, зокрема, фінансовими питаннями Льовочкіних займався британець Чарльз Трехерн. Він, як виявили в OCCRP раніше, тримав частку родини Льовочкіних у латвійському Trasta Komercbanka та управляв їхніми рахунками. Також дотичною до проєкту була Ірина Дирдіна – ексдиректорка юридичної фірми «CTR». Згідно з деклараціями Льовочкіних, саме цій фірмі політики довіряють багато років управління своїми цінними паперами та корпоративними правами.
В одному із листів, датованому 21 березня 2014 року, довірена особа Льовочкіних Дирдіна, звертаючись до британця та його асистентки, просила переказати майже 215 тисяч євро від австрійської компанії Teleferic до української фірми «Боржава резорт холдінг» з призначенням: «поповнення капіталу». При цьому, в листі окремо зазначалось: «Гроші необхідні для придбання землі».
Крім того, серед залучених до проєкту осіб виявилися колишні та теперішні особисті помічники Юлії Льовочкіной: Сергій Ковалишин, Ірина Кутуєва та Зореслава Нікітчина (Любанська).
В імейлах з’являється згадка про «Ю.В.» – це ініціали Льовочкіної Юлії Володимирівни, з якою такі проплати «погоджені».
Про те, що гроші від Teleferic Holdings надходили до українських компаній, що скуповували карпатську землю з 2014-го по 2016 роки свідчать банківські платіжки, які також є у листуванні.
Проєкт «Олімпійська надія» так і не був реалізований, не в останню чергу через те, що гроші, призначені на проєкт, були виведені в офшори – що є предметом розслідування НАБУ щодо розкрадання та легалізації коштів. Серед підозрюваних у справі – рідний та двоюрідний брати Владислава Каськіва, який у 2010-2014 роках очолював Держінвестпроект і був відповідальним за реалізацію «Олімпійської надії». Офіційне розслідування встановило, що кошти на рахунки низки офшорних компаній, в тому числі і Teleferic Holdings GmbH, були виведені з державного бюджету.
Наразі компанія Teleferic більше не є власником компаній, що скупили землю на Закарпатті. Замість неї у структуру власності цих фірм ввели словацьку фірму Carpathian Mountain Resort. Вона теж формально оформлена на австрійця Ляйтнера, з яким голова офісу президента Єрмак зустрічався на Банковій.
У розмові з журналістами Каськів сказав, що вважає розслідування НАБУ щодо його родичів «безперспективним», а повторну появу австрійця Гернота Ляйтнера пояснює його великим досвідом. Депутат облради також заперечує причетність до нинішнього проєкту «Боржава». «Особисто, на жаль, ні, поки що. Але я би не проти був, щоб цей регіон розвивався, тим більше, що це – мій мажоритарний округ».
Юлія та Сергій Льовочкіни залишили без відповіді запити журналістів. Їхні колишні помічники Сергій Ковалишин та Ірина Дирдіна, які фігурували у листуванні, від коментарів відмовились.
Австрієць Гернот Ляйтнер зазначив у відповідь «Схемам», що Владислав Каськів залучений до реалізації проєкту курорту в Боржаві в якості радника, та підтвердив, що має ділові стосунки з Юлією Льовочкіною, не уточнивши в яких саме бізнес-проєктах. Щодо арешту земель у рамках кримінальної справу НАБУ він зазначив: «Я був дуже здивований арештом активів, оскільки це приватна інвестиція і не пов’язана з відмиванням грошей».
Раніше журналісти видання «Наші Гроші» оприлюднили розслідування, в якому розповіли, що до діяльності Ляйтнера в Україні навколо проєкту курорту Боржава причетна «група Льовочкіна».
«Схеми» звернулись в Офіс президента із запитанням, чи вважають там прийнятним домовлятися про партнерство з особами, які можуть бути причетні до розкрадання бюджетних коштів та чи знають на Банковій, що австрієць Ляйтнер тісно співпрацює з Владиславом Каськівим та Юлією Льовочкіною.
У відповідь в ОП зазначили: «Наразі йдеться саме про залучення інвестицій, а не про проєкт державно-приватного партнерства. Весь переговорний процес українська сторона веде виключно із представником австрійської компаніїї Austrian Teleferic Holdings. Щодо інших питань, в Офісі президента на даний момент відсутня запитувана інформація».
your ad here
The World Health Organization’s Europe director Hans Kluge said Thursday the continent is in the midst of what he calls the COVID-19 “pandemic paradox,” in which vaccine programs offer remarkable hope, while emerging variants present greater uncertainty and risk. Speaking at a news briefing from his headquarters in Copenhagen, Kluge said a total of 35 countries in the European region have already administered 25 million doses of the COVID-19 vaccine. FILE – Hans Kluge, World Health Organization regional director for Europe, attends a meeting in Moscow, Russia, Sept. 23, 2020. (Sputnik/via Reuters)But he said continued high rates of transmission and emerging variants of the coronavirus have raised the urgency of the task to vaccinate priority groups. “The increasing expectation of science and vaccine development, production and equitable distribution, is not being met as fast as we would all like,” he said. Kluge also noted the controversy over vaccine shortages that prompted tension between European Union officials and drug manufacturers. He said WHO has “no doubt that manufacturers and the producers are also working 24/7 to bridge the gap, and that I will remain confident that the delay which we are seeing now is going to be made up by extra production in the near future.” WHO’s Europe director also said COVID-19 restrictions do appear to be having an effect, but it is too soon to relax them. Kluge said he understands the strain the current situation is putting on communities. “This paradox, where communities sense an end is in sight with the vaccine, but at the same time are called to adhere to restrictive measures in the face of a new threat, is causing tension, angst, fatigue and confusion. This is completely understandable in these circumstances,” Kluge said.
…
Картину Сандро Ботічеллі «Молодий чоловік з медальйоном» продали на аукціоні Sotheby’s за 92,2 мільйона доларів.
Ботічеллі став найціннішим Старим Майстром, коли-небудь проданим на Sotheby’s.
Картина була намальована приблизно в 1480 році. У 1982 році на аукціоні Christie’s за 810 тисяч фунтів її придбав американский мильярдер Шелдон Солоу. Полотно знову виставили на продаж після смерті бізнесмена в листопаді 2020 року.
your ad hereРада Європейського союзу 28 січня переглянула список третіх країн, громадянам яких дозволено в’їжджати на територію ЄС: з нього вилучили Японію. Про це повідомила пресслужба європейського відомства.
«В результаті обговорень, до списку третіх країн, наведеного у додатку I, слід внести зміни. Зокрема, Японію слід виключити зі списку», – йдеться в рішенні Ради ЄС.
У список не додавали нових країн, зазначено у рішенні.
На основі критеріїв та умов, викладених у рекомендації, з 28 січня держави-члени повинні поступово скасувати обмеження на зовнішніх кордонах для жителів таких третіх країн:
Австралія
Нова Зеландія
Руанда
Сінгапур
Південна Корея
Таїланд
Китай (за умови підтвердження взаємності)
Також країнам-членам рекомендують поступово знімати обмеження на поїздки для спеціальних адміністративних районів Китаю, Гонконгу та Макао, за умови підтвердження взаємності, зауважили у пресслужбі.
«Критерії для визначення третіх країн, щодо яких слід скасувати поточне обмеження подорожей, охоплюють, зокрема, епідемічну ситуацію та заходи стримування, включаючи фізичне дистанціювання, а також економічні та соціальні причини. Вони застосовуються кумулятивно», – пояснили в Раді ЄС.
На держави асоційовані з Шенгеном (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія) також поширюється рекомендація, повідомили в пресслужбі.
Європейська комісія 25 січня запропонувала нові вимоги в’їзду для людей, які подорожують з-поза меж Європейського союзу.
your ad here