Daily: 11/29/2020

Заступник Єрмака заявив, що Ситник має піти з посади голови НАБУ, в ОПУ кажуть – заява Татарова не є позицією Зеленського

В Офісі президента України у неділю ввечері заявили, що заява заступника керівника Офісу президента України Олега Татарова щодо діяльності НАБУ є його особистою думкою та не відображає офіційної позиції глави держави.

«Як неодноразово заявляв президент України Володимир Зеленський, визнання неконституційними окремих положень закону «Про Національне антикорупційне бюро України» хоч і створювало загрозу для роботи НАБУ, але, зрештою, не змогло зруйнувати легітимність і незалежність як Національного антикорупційного бюро, так і його чинного директора. Та найближчим часом цей закон буде вдосконалено для його повної відповідності Конституції України. Як заявив Олег Татаров, він працює в команді президента України та повністю підтримує його вектор на співпрацю з міжнародними партнерами для зміцнення незалежності всіх антикорупційних органів», – йдеться в повідомленні.

ОПУ наводить цитату, вказуючи, що вона належить Татарову: «Учора я висловив свою особисту думку, яка жодним чином не впливає на мою підтримку всіх законодавчих ініціатив президента щодо зміцнення незалежності всіх антикорупційних органів».

Повідомляється, що, за словами керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, позиція щодо підтримки цілісності, незалежності та ефективності антикорупційної системи в Україні, «незмінна, і лише ця позиція є пріоритетною в команді президента Володимира Зеленського».

28 листопада колишній чиновник Міністерства внутрішніх справ часів Януковича, а нині заступник голови Офісу президента Олег Татаров в інтерв’ю виданню «Закон і бізнес» заявив, що голова НАБУ Артем Ситник «не має морального права очолювати антикорупційне відомство держави і повинен піти».

27 листопада у парламенті було зареєстровано законопроєкт про зміни до закону про НАБУ, яким пропонується забрати в президента повноваження призначати директора Національного антикорупційного бюро України.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль як один з ініціаторів законопроєкту раніше вказував, що нинішній керівник НАБУ Артем Ситник продовжуватиме здійснювати свої повноваження до моменту призначення нового керівника.

Наприкінці серпня Конституційний суд визнав неконституційним указ президента про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України. У суді погодилися, що президент діяв поза межами своїх конституційних повноважень, оскільки посада директора НАБУ не віднесена Конституцією до посад, призначення на які здійснює президент.

НАБУ назвало рішення Конституційного суду політично вмотивованим. Там заявили, що ухвала не означає звільнення Артема Ситника з посади директора бюро або скасування попередніх рішень.

П’ятий президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Артема Ситника директором НАБУ 16 квітня 2015 року. Цьому передував конкурсний відбір.

your ad here

В Мінську силовики розганяють «Марш сусідів» – відомо про понад сотню затриманих

В Мінську та інших містах Білорусі міліція розганяє колони протестувальників, які вийшли на черговий недільний марш проти фальсифікацій результатів виборів і насильства. Попри це, люди збираються знову, передає білоруська служба Радіо Свобода.

Правозахисний центр «Весна» оприлюднює імена затриманих – станом на зараз їхня кількість сягає 127, але дані оновлюються.

Користувачі соцмереж поширюють відео пострілів та розпилення газу проти протестувальників у столиці та околицях, зокрема в селі Боровляни Мінської області.

Читайте також: Тихановська: «Режим Лукашенка захитався і от-от упаде»

Серед затриманих – член Координаційної ради економіст Дмитро Крук, а також юристка, директорка Центру правової трансформації Ольга Смолянка.

Також у Бресті затримали журналістів «Брестської газети» Станіслава Коршунова, Максима Хлябця, а також пенсіонерку Олену Гнавк. Її вже чотири рази судили за участь у акціях протесту.

У Мінську на «Марш сусідів» вийшло понад 20 колон демонстрантів. Акції відбулися і в інших містах країни.

 

your ad here

Підрив смертника в Афганістані: мінімум 30 загиблих

Щонайменше 30 афганських співробітників служб безпеки загинули внаслідок вибуху машини смертника на армійській базі в провінції Газні 29 листопада, повідомляє місцева влада.

Вибух стався на в’їзді до бази, розташованої в Третьому районі Газні, близько 8 ранку. Ще 24 людей отримали поранення.

Речник Міністерства внутрішніх справ Афганістану підтвердив факт нападу, але не надав деталей щодо кількості загиблих.

Ніхто наразі не взяв на себе відповідальність за вибух.

Читайте також: Кулеба розповів, як Україна готова допомогти у відбудові Афганістану

Цього ж дня самогубець на авто напав на конвой голови ради провінції Зубал Аттаджана Хакбаята. Троє людей загинули, 12 поранені. Хакбаят вижив, отримавши легкі поранення.

Провінція Газні регулярно ставала місцем сутичок між афганськими силовиками та бойовиками екстремістського угруповання «Талібан» протягом останніх місяців. Близько 10 з 19 районів провінції перебувають під контролем талібів.

Ще раніше, в серпні 2018 року, бойовики напали на місто Газні, внаслідок чого загинули сотні людей – військових і цивільних.

Кількість нападів талібів та інших екстремістів у Афганістані – і особливо в Кабулі – зросла з того часу, як мирні переговори між урядом Афганістану і Талібаном припинились.

your ad here

Військові ЗСУ збили безпілотник бойовиків на Донбасі – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики, порушуючи домовленості про перемир’я, запустили в неділю через лінію розмежування безпілотник.

«Від початку поточної доби, 29 листопада, у смугах відповідальності українських бригад зафіксоване одне порушення домовленостей, що вступили в дію 27 липня 2020 року, з боку збройних формувань Російської Федерації та її найманців. Так, неподалік населеного пункту Луганське було помічено ворожий БПЛА, який перетнув лінію розмежування. Українськими захисниками безпілотник противника було збито. На інших ділянках уздовж лінії розмежування спостерігається тиша», – йдеться в повідомленні штабу ООС.

Інформації про бойові втрати серед ЗСУ немає.

На ресурсах угруповання «ДНР» бойовики звинувачують українських військових у мінометному обстрілі околиць Донецька. На сайтах угруповання «ЛНР» інформація щодо обстрілів 29 листопада відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

your ad here

Тихановська каже, що Меркель питала її при зустрічі, чи розуміє вона українську

«Меркель, до речі, не те, що згадувала, але говорить про Україну, про українську мову…»

your ad here

Pandemic Calls off Christmas Markets in Europe

The European plazas where people would usually gather at crowded stalls to partake in hot mulled wine, gingerbread, sausages and other delicacies are just empty squares.Christmas markets, a cherished tradition in Germany and neighboring countries, have joined the long list of annual traditions that were canceled or diminished this year because of the coronavirus pandemic. November saw many European countries impose partial or tougher lockdowns as new virus cases soared. The restrictions are either being retained or only partially loosened as Advent begins Sunday.Nuremberg’s sprawling, bustling Christkindlesmarkt, one of Germany’s best known holiday markets and traditionally a big tourist draw, was called off a month ago. Markets across the country — including in Frankfurt, Dortmund and many in Berlin — have suffered the same fate, with authorities canceling the events or organizers concluding that it didn’t make sense to push ahead with their plans. Christmas lightings are pictured where the Christmas market usually takes place, Nov.27, 2020, in Strasbourg, eastern France. Due to the COVID-19 pandemic, the well-known festive market will not be taking place this year.Over the border in France, the roughly 300 stalls of Strasbourg’s popular Christmas market won’t go up this year. And it’s the same story in the Belgian capital, Brussels.  

your ad here

Компанія-будівельник «Північного потоку-2» планує продовжити роботи попри санкції

Будівництво газопроводу «Північний потік-2», що проходить під Балтійським морем з Росії в Німеччину, відновиться на початку грудня після річної паузи через санкції США, заявила компанія Nord Stream 2 AG 28 листопада.

Згідно з заявою компанії, підводні роботи з прокладання труб відновляться на 2,6-кілометровій ділянці кожного з відгалужень газопроводу в межах ексклюзивної економічної зони Німеччини.

Німецька телерадіокомпанія NDR 1 Radio MV з посиланням на Управління водних шляхів та судноплавства Балтійського моря у Штральзунді повідомила, що роботи відновляться 5 грудня.

У грудні 2019 року будівництво «Північного потоку-2» було зупинене через санкції США проти проєкту, який подвоїть обсяги постачання російського природного газу до Німеччини.

Читайте також: Сертифікаційна компанія з Норвегії відмовилася працювати з «Північним потоком – 2»

Санкції спрямовані на будь-яке судно, яке будує трубопровід «Північний потік-2», змусивши швейцарську компанію Allseas припинити роботи незадовго до їх завершення.

Конгрес США розглядає ще один законопроєкт, який би розширив спектр дії, поширивши її на будь-яку фізичну або юридичну особу, яка надає страхові послуги, технічну сертифікацію або зварювальні роботи для проекту.

Наразі невідомо, яке судно з прокладання труб буде задіяне для закінчення «Північного потоку-2». Потрібно завершити ще 16 кілометрів у німецьких водах та 60 кілометрів у ділянці Данії.

Очікувалось, що газопровід «Академік Черський» закінчить будівництво, але, за даними служб відстеження морського руху, корабель під російським прапором залишив німецький проєктний центр Мукран і перебуває біля узбережжя російського анклаву Калінінград.

Читайте також: США запровадять санкції проти страхувальників «Північного потоку-2» – Bloomberg

За повідомленням NDR 1 Radio MV, незрозуміло, чи це судно отримало необхідну сертифікацію від уряду Данії. Норвезький сертифікатор вже оголосив про частковий вихід із робіт, пов’язаних із будь-якими кораблями, але не з самим трубопроводом.

Тим часом німецька земля Мекленбург-Передня Померанія, де трубопровід закінчується, цього тижня вирішила створити громадський трест під контролем офісу прем’єр-міністра землі для захисту компаній, що працюють на «Північному потоці-2», від санкцій США.

Санкції проти «Північного потоку-2» стали джерелом протиріччя в американсько-німецьких відносинах. Берлін звинуватив Вашингтон у застосуванні екстериторіальних обмежень щодо суверенного проєкту.

Американський уряд хоче запобігти завершенню газопроводу, заявляючи, що це посилить енергетичний тиск Росії на Європу і знизить роль України як транзитної країни для російського газу.

Читайте також: Коболєв у Вашингтоні закликав США запровадити більше санкцій проти «Північного потоку-2»

«Північний потік-2» – це проєкт на 10 мільярдів доларів, який веде російський газовий монополіст «Газпром». Половину фінансування забезпечують німецькі Uniper та Wintershall, що належить концерну BASF, англо-голландська нафтова компанія Shell, австрійські OMV та Engie.

Спочатку Росія очікувала завершити трубопровід на початку 2020 року. Після ухвалення санкцій проти кораблів президент Росії Володимир Путін висловив надію, що трубопровід буде завершений до початку 2021 року.

your ad here

Голову музею в Угорщині розкритикували за порівняння діяльності Сороса з «фюрером»

Голову меморіального дому-музею Шандора Петефі в Будапешті Сіларда Деметера розкритикували за статтю, в якій він порівняв американського філантропа угорського походження Джорджа Сороса з Адольфом Гітлера.

Американський єврейський комітет у Центральній Європі засудив як «жахливі» висловлювання щодо мільярдера Сороса, який народився в Угорщині і пережив Голокост.

«Таке невігластво в історії та знецінення Голокосту має бути засуджене», – заявила організація.

28 листопада проурядове угорське видання Orego оприлюднило матеріал Деметера, в якому той назвав Сороса «ліберальним фюрером», який нібито перетворює Європу на «газову камеру».

Матеріал голови однієї з найвідоміших культурних установ Угорщини стосувався обговорень бюджету Євросоюзу в Брюсселі. У ньому він описав Угорщину та Польщу як «нових євреїв».

Читайте також: Суд ЄС назвав угорський закон про вищу освіту несумісним з європейським законодавством

«Отруйний газ плине з капсули мультикультурного відкритого суспільства, яке є смертельною для європейського способу життя, і ми, нації Європи, приречені боротися за останній ковток повітря, видираючись одна на одну», – йдеться в матеріалі Деметера.

Висвловлювання очільника музею також була засудив Міжнародний комітет «Аушвіцу». Цю організацію заснували вцілілі в нацистському концтаборі для протидії расизму та антисемітизму.

«Не тільки в Угорщині в людей, які пережили Голокост, ця химерна та бридка агітація викликала огиду та шок», – сказав виконавчий віцепрезидент комітету Крістоф Хейбнер.

За його словами, висловлювання Деметера визначили нову найнижчу планку на хвилі антисемітських та антиєвропейських кампаній в Угорщині.

Деметер є урядовим уповноваженим, якого призначив прем’єр-міністр Віктор Орбан. Останній неодноразово критикував Сороса за фінансування його фондом ліберальних ініціатив.

Орбан звинувачує Сороса – головну мішень європейських правих – у намірі заповнити континент мігрантами-мусульманами та підважити національну ідентичність.

Читайте також: Соросу – 90: про підходи мільярдера до роботи і людей розповідає екскерівник його фонду в Україні

Угорщина та Польща ведуть перемови щодо багаторічного бюджету ЄС через новий механізм верховенства права.

Обидві країни перебувають під розслідуванням Євросоюз через підрив незалежності судової влади, медіа та неурядових організацій. Вони ризикують втратити доступ до коштів ЄС через новий механізм фінансування.

your ad here

Britain, France in Pact to Stop Illegal Migrant Crossings

Britain and France on Saturday signed an agreement aimed at ending illegal migration across the English Channel.Starting Dec. 1, patrols on French beaches will be doubled, and technology, including drones and radar, will be used detect the would-be migrant crossings, British Home Secretary Priti Patel said.Patel said the agreement would help the two countries “make channel crossings completely unviable.”She said in the past 10 years Britain had given France nearly $200 million to tackle immigration.More than 6,000 people tried to cross the Channel from Jan. 1 through August of this year.French authorities have said that in September they had intercepted more than 1,300 people attempting to reach Britain.Seven people have died so far this year trying to cross to Britain, and four died last year.

your ad here

UK, EU Resume Face-to-face Trade Talks With Time Running Out

Teams from Britain and the European Union resumed face-to-face talks on a post-Brexit trade deal Saturday, with both sides sounding gloomy about striking an agreement in the little time that remains.EU chief negotiator Michel Barnier returned to London to meet his U.K. counterpart, David Frost. Talks have been held virtually for the past week as Barnier completed a spell of self-isolation after a member of his team tested positive for the coronavirus.COVID-19 is just one complication in negotiations that remain snagged over key issues including fishing rights and fair-competition rules. Barnier said Friday that the remote talks had made little progress and the “same significant divergences persist.”The U.K. left the EU early this year but remained part of the bloc’s economic embrace during an 11-month transition as the two sides tried to negotiate a new free-trade deal to take effect January 1. Talks have slipped past the mid-November date long seen as a deadline to secure a deal in time for it to be approved and ratified by lawmakers in Britain and the EU.If there is no deal, New Year’s Day will bring huge disruption, with the overnight imposition of tariffs and other barriers to U.K.-EU trade. That will hurt both sides, but the burden will fall most heavily on Britain, which does almost half its trade with the EU.While both sides want a deal, they have fundamental differences about what it entails. The 27-nation EU accuses Britain of seeking to retain access to the bloc’s vast market without agreeing to abide by its rules and wants strict guarantees on “level playing field” standards the U.K. must meet to export into the EU.The U.K. claims the EU is failing to respect its independence and making demands it has not placed on other countries with whom it has free-trade deals, such as Canada.To reach a deal the EU will have to curb its demands on continued access to U.K. fishing waters, and Britain must agree to some alignment with the bloc’s rules — difficult issues for politicians on both sides.British Prime Minister Boris Johnson told Irish leader Micheal Martin on Friday that he remained committed “to reaching a deal that respects the sovereignty of the U.K.,” Johnson’s office said.

your ad here

French Protesters, Police Clash Over New Security Legislation

Violent clashes erupted Saturday in Paris as tens of thousands took to the streets to protest new security legislation, with tensions intensified by the police beating and racial abuse of a Black man that shocked France.Several fires were started in Paris, sending acrid smoke into the air, as protesters vented their anger against the security law that would restrict the publication of police officers’ faces.About 46,000 people marched in Paris and 133,000 in total nationwide in about 70 cities, including in Bordeaux, Lille, Montpellier and Nantes, the Interior Ministry said. Protest organizers said about 500,000 joined nationwide, including 200,000 in the capital.President Emmanuel Macron said late Friday that the images of the beating of Black music producer Michel Zecler by police officers in Paris last weekend “shame us.” The incident magnified concerns about alleged systemic racism in the police force.”Police everywhere, justice nowhere,” “police state” and “smile while you are beaten” were among the slogans brandished as protesters marched from Place de la Republique to the nearby Place de la Bastille.”We have felt for a long time to have been the victim of institutionalized racism from the police,” said Mohamed Magassa 35, who works in a reception center for minors. “But now we feel that this week all of France has woken up.”People with banners and posters attend a demonstration against security legislation, in Paris, Nov. 28, 2020.”The fundamental and basic liberties of our democracy are being attacked — freedom of expression and information,” added Sophie Misiraca, 46, a lawyer.Several cars, a newspaper kiosk and a brasserie were set on fire close to Place de la Bastille, police said.Some protesters threw stones at the security forces, who responded by firing tear gas and using water cannon, an AFP correspondent said.Police complained that protesters impeded fire services from putting out the blazes and said nine people had been detained by the early evening.French Interior Minister Gerald Darmanin condemned “unacceptable” violence against the police, saying 37 members of the security forces had been injured nationwide.Investigation launchedAn investigation has been opened against the four police involved, but commentators say the images, first published by the Loopsider news site, might never have been made public if the contentious Article 24 of the security legislation had been made law.The article would criminalize the publication of images of on-duty police officers with the intent of harming their “physical or psychological integrity.” It was passed by the National Assembly, although it is awaiting Senate approval.Cars burn during a demonstration against the “Global Security Bill” opposed by rights groups in France, in Paris, Nov. 28, 2020.The controversy over the law and police violence is developing into another crisis for the government as Macron confronts the pandemic, its economic fallout and a host of problems on the international stage.In a sign that the government could be preparing to backtrack, Prime Minister Jean Castex announced Friday that he would appoint a commission to redraft Article 24.But he was forced into a U-turn even on this proposal after parliament speaker Richard Ferrand, a close Macron ally, accused the premier of trying to usurp the role of parliament.For critics, the legislation is further evidence of a slide to the right by Macron, who came to power in 2017 as a centrist promising liberal reform of France.”The police violence has left Emmanuel Macron facing a political crisis,” said the Le Monde daily.’Anger and fear’The issue has also pressured the high-flying Darmanin, who was promoted to the job this summer despite being targeted by a rape probe, with Le Monde saying tensions were growing between him and the Elysee.The images of the beating of Zecler emerged days after the police forcibly removed a migrant camp in central Paris.A series of high-profile cases against police officers over mistreatment of Black or Arab citizens has raised accusations of institutionalized racism. The force has insisted violations are the fault of isolated individuals.Three of the police involved in the beating of Zecler are being investigated for using racial violence and all four are being held for questioning after their detention Saturday was extended for another 24 hours, prosecutors said.In a letter seen by AFP, Paris police chief Didier Lallement wrote to officers warning them they risked facing “anger and fear” in the coming weeks but insisted he could count on their “sense of honor and ethics.”

your ad here

У Франції відбулися акції проти обмеження свободи інформації

У суботу, 28 листопада, у багатьох містах Франції відбулися багатолюдні маніфестації проти закону «про глобальну безпеку». Як повідомило Міжнародне французьке радіо (RFI), в останні дні наростало напруження навколо 24-ї статті закону, яка забороняє фотографувати поліцейських під час виконання ними службових обов’язків.

За даними Міністерства внутрішніх справ, близько 46 000 чоловік пройшли маршем в Парижі і 133 000 людей брали участь у протестах по всій країні.

Як повідомляє AFP з посиланням на поліцію, в Парижі зчинилось кілька пожеж, горіли машини, кіоск і пивний ресторан. У поліції зазначили, що протестувальники не дозволили пожежним гасити пожежу. Затримано дев’ять осіб.

Деякі протестувальники закидали камінням співробітників сил безпеки, які у відповідь застосували сльозогінний газ і водомети, повідомляє AFP.

Міністр внутрішніх справ Франції Джеральд Дарманен засудив «неприйнятне» насильство щодо поліції, заявивши, що 37 співробітників сил безпеки були поранені по всій країні. Інші акції протесту відбулися в Бордо, Ліллі, Монпельє і Нанті.

 

Спроби влади розширити повноваження поліції і обмежити права журналістів викликають невдоволення багатьох французів. Особливо гнівна реакція з’явилася в соціальних мережах після опублікування кадрів жорсткого розгону мігрантів на площі Республіки 23 листопада. Не менше обурення викликало побиття музичного продюсера Мішеля Зеклера у його студії в Парижі.

Статтю 24 схвалили профспілки співробітників поліції, але її різко розкритикували журналістами, які вважають «невідповідним» тиск на свободу слова та інформації.

За дозвіл публічної демонстрації фото- і відеозйомки фактів поліцейського насильства також виступають жителі паризьких передмість. Як наголошується в публікації RFI, вони активно підтримують громадську дискусію про расизм в поліції.

your ad here

Тихановська сумнівається, що Росія рятуватиме Лукашенка військовим вторгненням у Білорусь

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська сумнівається, що Росія вдаватиметься до військового вторгнення в охоплену протестами Білорусь. Про це вона заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода.

Опозиціонерка оцінила імовірність сценарію, за яким Москва військовим шляхом допоможе втриматися Лукашенку, який вважає себе президентом Білорусі.

«Я дуже сумніваюсь в якомусь вторгненні. Тому що немає необхідності. У нас жодним чином не йдеться про геополітику. Наша боротьба скерована проти однієї людини – проти режиму і диктатури. Тому жодної необхідності в цьому немає. У нас – абсолютно мирна революція, проти кого які війська вводити?» – запитала Тихановська.

Лідерка білоруської опозиції не вбачає зараз активної підтримки з боку Кремля режиму Лукашенка. Тихановська хотіла б зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним. За словами Тихановської, опоненти Лукашенка прагнуть бути в контакті з Росією як важливою державою-сусідом.

25 серпня цього року речник Путіна Дмитро Пєсков привітав заяву представників Координаційної ради білоруської опозиції про те, що вони не розглядають питання відмови від взаємодії з Росією. Водночас Лукашенко підтримує активний контакт із Путіним і в розпал протестів – 14 вересня – зустрівся з російським президентом у Сочі. Під час цієї зустрічі Путін пообіцяв надати Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. А як повідомив 12 жовтня сайт Мінфіну РФ, Росія надала Білорусі перші 500 мільйонів доларів кредиту. Це здійснено через підконтрольну РФ Раду Євразійського фонду стабілізації та розвитку (ЄФСР). Ще 1 мільярд доларів кредиту Білорусь отримає безпосередньо від Росії: перші 500 мільйонів цього року, наступний транш – у 2021 році.

Світлана Тихановська зверталася до Володимира Путіна в день його зустрічі з Олександром Лукашенком. «Що б ви не ухвалили і про що б ви не домовилися під час зустрічі в Сочі – це не матиме юридичної сили», – стверджувала Тихановська. За її словами, всі угоди, підписані з Лукашенко, будуть переглянуті новим урядом, оскільки білоруський народ відмовився йому довіряти та підтримувати його на президентських виборах.

your ad here

Cluster Munitions Ban is Saving Lives and Livelihoods

A report by the Cluster Munition Coalition finds significant progress has been made in stigmatizing and eliminating these weapons since the global treaty banning cluster munitions came into force 10 years ago. Activists note that over the past decade, 1.5 million cluster bombs containing more than 178 million bomblets have been destroyed.  This represents 99% of all stocks declared by the 110 state parties to the treaty.The director of Human Rights Watch’s Arms Division, Stephen Goose, says no state party to the convention has used or produced cluster munitions for the past 10 years.  However, during this period, he says the Cluster Munition Monitor has documented the sporadic use of these weapons by eight countries that have not signed the treaty.  He says Syria has used cluster munitions without stop since 2012.“We have documented more than 686 cluster munition attacks in Syria since July of 2012,” said Goosei. “This is the real black spot on the issue of cluster munitions around the world, with the degree to which Syria, with great assistance from Russia has been a regular user of cluster munitions.” The Monitor reports cluster bombs were used by Libya and Syria in 2019.  This year, it notes the use of these weapons by Syria and by Armenia and Azerbaijan in the recent conflict in Nagorno-Karabakh.The Monitor has identified at least 4,315 cluster munition casualties in 20 countries and other areas during the past decade, although the real total is probably higher.  Editor and research leader of the Monitor Loren Persi says more than 80% of the global casualties have been recorded in Syria, with children accounting for half of them.“One of the things to keep in mind is that the success of the convention is such that apart from this use in Syria, the number of casualties in most affected countries from the remnants of cluster munitions has actually been decreasing significantly over this period from hundreds of casualties recorded in some countries, particularly in Laos the most affected,” said Persi.Persi says Laos has reported just five casualties this year.  He calls this a milestone and a sign of the ban treaty’s great success in preventing casualties from cluster munitions globally.

your ad here