«Маємо говорити, наголошувати про важливість пам’яті про геноцид проти українців через Голодомор»
…
Імовірні хакери з Північної Кореї спробували зламати системи британського виробника ліків та розробника вакцини від COVID-19 AstraZeneca. Про це повідомляє Reuters з посиланням на власні джерела.
Співрозмовники агентства розповіли, що зловмисники видавали себе за рекрутерів і зверталися через сайт LinkedIn і месенджер WhatsApp до співробітників AstraZeneca з неіснуючими пропозиціями про роботу. Потім хакери відправляли документи, які нібито описують посадові обов’язки. Ці файли містили шкідливий код для отримання доступу до комп’ютера жертви.
За словами одного з джерел, зловмисники намагалися атакувати зокрема й комп’ютери розробників вакцини. Спроба була невдалою, стверджують співрозмовники Reuters. Деякі з облікових записів, використаних в атаках на AstraZeneca, були зареєстровані на російські електронні адреси, що, можливо, було спробою ввести слідчих в оману, кажуть співрозмовники агентства.
Місія КНДР при ООН в Женеві не відповіла на прохання агентства про коментар. Раніше Пхеньян всі звинувачення в кібератаках відкидав. AstraZeneca від коментарів відмовилася.
Кількість кібератак на органи охорони здоров’я, виробників ліків збільшилася з початком пандемії. У листопаді компанія Microsoft заявила, що виявила дві хакерські групи, націлені на розробників вакцин. Корпорація не розкрила назв угруповань.
Агентство Reuters раніше повідомляло про спроби хакерів із Росії, Ірану і Китаю атакувати системи провідних світових виробників ліків і сервери Всесвітньої організації охорони здоров’я. Москва, Тегеран та Пекін звинувачення відкинули.
…
Іран звинувачує Ізраїль у «терористичному» нападі, що призвів до смерті науковця-ядерника.
Мохсен Фахрізадех помер у лікарні 27 листопада від поранень, завданих йому під час нападу «озброєних терористів», заявило Міністерство оборони Ірану.
У відомстві додали, що медики не змогли допомогти Фахрізадеху, який очолював науково-дослідний та інноваційний підрозділ Міністерства оборони.
«На жаль, медичній команді не вдалося його врятувати, і кілька хвилин тому менеджер та науковець досяг високого статусу мучеництва після багаторічних зусиль і боротьби», – йдеться у заяві міністерства, переданій державними ЗМІ.
Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф заявив, що є «серйозні ознаки ролі Ізраїлю» в нападі на Фахрізадеха.
«Терористи вбили видатного іранського науковця сьогодні. Це боягузтво – із серйозними ознаками ролі Ізраїлю – свідчить про відчайдушне підбурювання до війни з боку винуватців», – написав Заріф у твітері.
Він закликав міжнародну спільноту «покінчити з їхніми ганебними подвійними стандартами й засудити цей акт державного терору».
Ізраїль та Пентагон наразі не коментували вбивство Фахрізадеха.
Напівофіційне іранське інформаційне агентство «Фарс» заявило, що напад стався в Абсарді, невеликому місті на схід від Тегерана. Журналісти пишуть, що свідки почули звук вибуху, а потім кулеметного вогню. Напад був націлений на машину, в якій перебував Фахрізадех.
Науковець очолював іранську програму «Амад» («Надія»). Ізраїль та Захід заявляють, що програма була військовою операцією для оцінки можливості розробки ядерної зброї в Ірані.
Міжнародне агентство з атомної енергії заявляє, що програма «Амад» закінчилася на початку 2000-х.
…
Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», повідомляє у п’ятницю пресслужба парламенту.
«Ухвалення зазначеного законопроєкту дозволить усунути законодавчі прогалини у зв’язку із прийняттям рішення Конституційного суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020, запровадити кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також створити належні умови для законодавчого забезпечення дотримання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері запобігання корупції», – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.
Документ, зокрема передбачає, серед іншого, що умисне внесення суб’єктом декларування недостовірних даних до декларації (якщо вони відрізняються від достовірних на суму від 1 млн 59 тис. до 4 млн 236 тис. грн) – штраф у 42,5-59,5 тис. грн, або громадські роботи, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Якщо дані в декларації відрізняються від достовірних на суму понад 4 млн грн – штраф у 59,5 – 85 тис. грн), то пропонується позбавлення волі до двох років, довші за тривалістю громадські роботи, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Також пропонується окремо визначити в ст. 366-3 ККУ кримінальну відповідальність за неподання декларації.
27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.
Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.
Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.
30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.
…
Кабінет міністрів України має 120 автомобілів у своєму розпорядженні, повідомив уряд у відповідь на запит Радіо Свобода.
У 2020 році уряд не закуповував автомобілів. Водночас минулого року Кабмін купив три автобуси загальною вартістю 10 124 880 гривень.
Верховний суд повідомив Радіо Свобода, що володіє 46 автомобілями, Конституційний суд має 32 автомобілі, Верховна Рада – 187 транспортних засобів, а Офіс генерального прокурора – 73.
Натомість Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода назвала дані про свій автопарк «інформацією з обмеженим доступом».
…
Russian opposition figure Alexei Navalny urged the EU on Friday to put targeted economic sanctions on the oligarchs surrounding President Vladimir Putin.”There is no sense in sanctioning colonels or generals or some people who are definitely not travelling a lot,” Navalny told MEPs by videolink.Addressing the European Parliament’s foreign affairs committee, Navalny, who is recovering in Germany after a poisoning allegedly ordered by the Kremlin, argued for a new strategy.He said the Russian officials and military officers who are traditionally targeted “definitely do not have a lot of estate or bank accounts in Europe”.Instead, he argued, Brussels should go after what he said was Putin’s true inner circle of wealthy moguls with yachts and investments in the EU.Western government have concluded that Navalny was poisoned by Novichok, a military-grade poison that would be hard for non-state assassins to procure.He is recovering after treatment in a Berlin hospital, but his case has increased tensions between Moscow and European capitals, especially Berlin.The EU has imposed entry bans and bank account freezes on six people suspected of being responsible, including the head of Russia’s FSB intelligence agency.But Navalny said it was a mistake to look for a political motive in Moscow’s actions, arguing that the Moscow elite is simply interested in money.”The Russian state must be treated like a bunch of criminals who have temporarily seized power,” he said, urging Europe to support the Russian people.He warned Brussels to reject the result of next year’s Russian parliamentary elections which he said would certainly be rigged.
…
An Iranian diplomat and three other Iranian citizens went on trial in Belgium Friday for allegedly plotting to bomb a 2018 rally of the Paris-based National Council Resistance of Iran (NCRI), an opposition group in exile.Belgian prosecutors charged Vienna-based diplomat Assadolah Assadi and the other Iranians for the alleged plot against the gathering, where the keynote speaker was U.S. President Donald Trump’s personal lawyer, Rudy Giuliani.Assadi was arrested in Germany while on holiday and handed over to Belgium.He refused to appear in court the first day of the trial in Antwerp, claiming diplomatic immunity through his lawyer.”My client asked me to represent him today, he let me know he has the fullest respect for these judges but as he considers that he should benefit from immunity, they are not allowed to judge him,” his lawyer, Dimitri de Beco, told reporters outside the court.Assadi was the third-highest ranking official at Iran’s embassy in Vienna and, according to French officials, he was in charge of intelligence in southern Europe.Tehran has repeatedly denied the charges, saying the allegations are a “false flag” stunt by the NCRI, which Iran considers a terrorist group.This is the first time a European Union country is adjudicating a case on terrorism charges involving an Iranian government official.
…
Україна стала однією з країн, яка приєдналася до санкцій Європейського союзу проти екстремістських угруповань «Ісламська держава» та «Аль-Каїда». Про це 26 листопада повідомила пресслужба Європейської ради.
Зазначається, що рішення щодо санкційних заходів було ухвалено 19 жовтня. Ним вже існуючі обмеження продовжено до 31 жовтня 2021.
До санкцій приєдналися країни-кандидати на вступ до ЄС: Північна Македонія, Чорногорія, Сербія та Албанія, а також потенційний кандидат Боснія і Герцеговина. Рішення ЄС підтримали Ісландія та Ліхтенштей, що входять до Європейського економічного простору, а також Україна, Молдова, Вірменія та Грузія.
«Вони будуть забезпечувати відповідність своєї національної політики цим рішенням Ради», мовиться у повідомленні.
У ЄС взяли до відома та привітали таке рішення країн.
…
У Росії вперше добовий приріст нових заражень коронавірусом перевищив 27 тисяч – 27 543 випадки. Це максимум за весь період пандемії. Померли за останню добу 496 пацієнтів. Про це повідомляє російський оперативний штаб по боротьбі з розповсюдженням коронавірусу.
Це на дві тисячі більше, ніж напередодні. При цьому продовжується позитивна динаміка за кількістю виписаних. За минулу добу в Росії одужали і були виписані 26 682 пацієнта з COVID-19, що є максимумом за весь період епідемії.
Найбільше нових випадків зараження у Москві – 7 918. Це черговий рекорд. Померли за останню добу у російській столиці 77 осіб.
За офіційними даними, у Росії від початку пандемії виявили 2,2 мільйона випадків COVID-19, одужали понад 1,7 мільйона. Померли, за даними оперативного штабу, 38 558 пацієнтів. Фахівці-демографи вказують на ознаки заниження статистики владою і вважають, що смертність від COVID-19 у Росії в рази вища.
Багато фахівців у Росії ставлять під сумнів офіційні дані про кількість померлих від COVID-19 – по-перше, сама влада визнає, що до них відносять тільки ті випадки, в яких коронавірус був визнаний головною причиною смерті, по-друге, так звана надлишкова смертність цього року у порівнянні з минулим у більшості регіонів Росії істотно вища, ніж офіційні цифри померлих від коронавірусної інфекції.
…
В Офісі генерального прокурора повідомили у відповідь на запит Радіо Свобода, що слідчі дії на відведеній під будівництво меморіалу Героїв Небесної сотні території в Києві тривають і відбуватимуться ще в зимовий період.
Зокрема, за даними ОГП, проводять слідчі експерименти поблизу алеї Героїв Небесної Сотні за подіями 18-20 лютого 2014 року, коли правоохоронці застосовувати вогнепальну зброю проти протестувальників.
У прокуратурі пояснюють, що на тих ділянках є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди або містять інші важливі відомості, тому слід визначити географічні координати місць отримання поранень, ведення стрільби за участю відповідних спеціалістів та експертів.
«Окремі слідчі дії планується проводити за погодних умов, максимально наближених до часових параметрів подій Революції Гідності, у холодну пору року при відсутності листя на деревах та кущах, яке значно погіршує видимість, заважають проведенню об’єктивного візування та встановленню сектору здійснення стрільби», – йдеться у відповіді на Запит Радіо Свобода.
Окрім того, додали в ОГП, може виникнути необхідність провести слідчі дії на всій ділянці від майдану Незалежності до верхнього виходу з метро Хрещатик у справі щодо ексберкутівців, обвинувачених у причетності до розстрілів 20 лютого 2014 року.
«Точний час проведення зазначених слідчих дій на тепер невідомий», – додали в Офісі генпрокурора.
Окрім того, арешт земельних ділянок колишньої вулиці Інститутської також пов’язаний з іншими незавершеними судовими процесами щодо подій 18 лютого 2014 року, відповіли в ОГП.
«Зняття всіх обмежень щодо проведення будівництва Музею є неможливим до завершення цих судових процесів, водночас терміни їх завершення залежать від багатьох чинників і не можуть бути спрогнозовані», – резюмують у відомстві.
Генеральний директор музею Ігор Пошивайло вважає, що ситуація з арештом ділянки, відведеної під будівництво меморіалу Героїв Небесної сотні, «зробила заручниками» Музей Революції гідності та генпідрядника.
19 листопада в Національному музеї Революції гідності відбулися обшуки. Служба безпеки України стверджує, що керівництво Музею уклало договори на майже 150 мільйонів гривень на роботи із реконструкції та благоустрою об’єктів меморіального комплексу. Підрядникам був перехований аванс у розмірі 80% від суми договору (111 мільйонів гривень).
Правоохоронці кажуть, що у встановлені угодами терміни роботи фактично не проводились, натомість більшість отриманих підрядником бюджетних коштів були витрачені не на цілі, які прописані у відповідних договорах.
Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної сотні має постати над майданом Незалежності на алеї Героїв Небесної сотні.
20 лютого 2018 року були оголошені підсумки міжнародного відкритого архітектурного конкурсу архітектурних проєктів. Переможцем став проєкт Ірини Волинець і Марини Процик. Відкриття меморіалу було заплановане на лютий 2019 року.
Будівельні роботи не розпочалися вчасно, оскільки тодішня Генеральна прокуратура заявила про необхідність провести додаткові слідчі експерименти на місці розстрілів учасників акцій протесту. Влітку 2018 року на відведену під будівництво ділянку меморіалу був накладений арешт.
…
В Офісі президента заявляють, що за тиждень стане зрозумілим, чи потрібно в Україні запроваджувати повний локдаун.
Як повідомляє пресслужба ОП, заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко в інтерв’ю програмі «Бацман» заявив, що саме через тиждень будуть помітні перші результати карантину вихідного дня, впровадженого 13 листопада для зменшення кількості хворих на COVID-19.
За словами Тимошенка, карантин вихідного дня спрямований на зменшення заражень у закладах громадського харчування, торговельних центрах, місцях масового скупчення людей.
«Ми намагаємося збити темпи зростання (захворюваності на COVID-19 – ред.), щоб стабілізувати ситуацію. І за цей час – збільшувати кількість ліжко-місць і ліжок із киснем та іншим обладнанням. Чи можливий локдаун, ми зрозуміємо після того, як пройдемо треті вихідні на карантині, й будемо ухвалювати рішення», – сказав Тимошенко.
Заступник керівника Офісу президента зауважив, що нещодавно була зустріч з міськими головами, урядовцями та фахівцями-епідеміологами щодо епідемічної ситуації та впливу карантинних заходів на економіку.
«Якщо буде локдаун, то ми забезпечимо повну комунікацію, і вона буде заздалегідь. Це у випадку, якщо він буде», – сказав Тимошенко.
Напередодні міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявив, що підставою для термінового запровадження локдауну може бути лише заповненість ліжок у лікарнях на більш як 75%.
Міністр розповів, за яких показників медична система не витримає епідемії. Він повторив уже раніше озвучену тезу, що загроза колапсу медичної системи виникне, «якщо кількість хворих буде наближатися до цифри 25–30 тисяч хворих на добу».
В Україні минулої доби, 26 листопада, вперше виявили понад 16 тисяч нових випадків COVID-19.
…
Президент США Дональд Трамп вперше підтвердив, що залишить Білий дім після формального визнання Джо Байдена переможцем президентських виборів колегією виборників, які представляють усі 50 штатів.
«Звісно, я це зроблю, і ви це прекрасно знаєте», – відповів Трамп 26 листопада на питання репортера про те, чи визнає він рішення колегії виборників.
Водночас Трамп, який продовжує заявляти про «шахрайство» на виборах, не наводячи доказів, додав, що «визнати поразку буде важко».
Звинувачення в шахрайстві в ході виборів і в порушенні виборчих процедур, які звучать із вуст президента, не були визнані обґрунтованими судами в декількох штатах, де виборчий штаб Трамп оскаржував і продовжує оскаржувати результати виборів. Більше ніж десяток позовів штабу Трампа були відкинуті.
Колегія виборників, яка визначає переможця на виборах президента, 14 грудня проведе зустріч, на якій має засвідчити перемогу демократа Джо Байдена.
Байден здобув 306 голосів виборників порівняно з 232 голосами в Трампа під час підрахунку результатів виборів по штатах. Для перемоги на виборах необхідно набрати 270 голосів.
Трамп заявляв, що «чимало чого може статися» до моменту остаточної сертифікації результатів колегією виборників.
…
Суд у Володимирській області Росії відмовився умовно-достроково звільнити активіста Костянтина Котова, засудженого на півтора року колонії за звинуваченням у неодноразовому порушенні правил проведення мітингів. Про це на своїй сторінці в фейсбуці повідомила муніципальна депутатка Москви Олена Філіна.
За її словами, співробітники колонії не хочуть випускати Котова на дев’ять днів раніше від повного терміну, бо вважають, що активіст «не виправився». Котов має вийти з ув’язнення 16 грудня.
Активіст був засуджений до 4 років колонії в 2019 році. У лютому цього року касація відправила його справу на перегляд в Московський міськсуд, той скоротив термін ув’язнення більш ніж удвічі.
У 2019 році активіста неодноразово затримувала російська поліція. Востаннє його затримали 10 серпня в центрі Москви під час акції на підтримку опозиційних кандидатів у депутати Московської міської думи. За версією звинувачення, підсудний брав участь у ній, тримаючи в руках плакат, скандуючи гасла і роздаючи інтерв’ю.
Радіо Свобода публікувало кадри, на яких видно, що заяви поліцейських помилкові, й активіст не встиг взяти участі в акції.
Костянтин Котов – московський опозиційний активіст, який виходив з одиничними пікетами проти політичних репресій і поліцейського свавілля. Він також допомагав захопленим російськими силовиками українським морякам і вимагав обміну утримуваними особами між Росією й Україною.
Правозахисний центр «Меморіал» визнав Котова політичним в’язнем.
Котов – друга людина в Росії, засуджена за статтею про неодноразове порушення правил проведення мітингів. Першим був активіст Ільдар Дадін. У 2015 році суд засудив його до трьох років колонії. У лютому 2017 року, після рішення Конституційного суду вирок скасував Верховний суд Росії за відсутністю складу злочину.
…
A Turkish court on Thursday handed down life sentences to more than 300 military and civilian personnel who had been on trial for three years for their roles in a failed coup against President Recep Tayyip Erdogan’s government in July 2016.They were among 475 people who had gone on trial in August 2017 in connection with the failed coup. The takeover attempt left more than 250 people dead and 2,000 people injured.The incident led to a massive crackdown; 130,000 people were fired from their government jobs.Prosecutors accused the defendants in the mass trial, including some generals and fighter jet pilots, of directing the coup and bombing key government buildings, including a section of Turkey’s parliament. They were also accused of holding then-military chief Hulusi Akar, who now serves as defense minister, captive for several hours. Authorities say the defendants directed the plot from the Akinci base outside the capital, Ankara.A Turkish soldier patrols next to the entrance of the Sincan Penal Institution at the 4th Heavy Penal Court near Ankara, on Nov. 26, 2020.The defendants were also accused of working at the behest of U.S.-based cleric Fethullah Gulen, who is accused of masterminding the action. He has denied any wrongdoing. Turkey has sought his extradition.The court ruled that Gulen and four others wanted by the Turkish authorities should be tried separately.Seventy people were acquitted in the case, while some received prison sentences of between six and 16 years.The deputy chairman of Erdogan’s Justice and Development party, Leyla Sahin Usta, speaking to state-run Anadolu news agency, said the party is “experiencing the joy of seeing the defendants, who were already put on trial by the public’s conscience, receive their punishment.” The chairman also said the development Thursday marked “the end of the era of coups in Turkey.”Loved ones of some defendants said they were not happy with the outcome. Busra Taskiran, fiancee of a trainee F-16 pilot, told The Associated Press her boyfriend and other trainee pilots were “convicted today for life, despite not taking part in the coup attempt.” She said they fought against the coup “by locking themselves in a room.”The father of another convicted trainee pilot, Alper Kalin, said the court did not consider evidence that could have proved the innocence of some trainees.
…
A Black man beaten by several French police officers said he is seeking justice after the publication of videos showing officers repeatedly punching him, using a truncheon and tear gas against him for no apparent reason.French Interior Minister Gerald Darmanin ordered the officers involved in the case suspended.The incident came as President Emmanuel Macron’s government is pushing a new bill that restricts the ability to film police, which has prompted protests from civil liberties groups and journalists concerned that it would allow police brutality to go undiscovered and unpunished.Demonstrators gather during a protest against a bill on police images, in Paris, Nov. 21, 2020.Videos first published on Thursday by French news website Loopsider show the violent arrest of a music producer, Michel Zecler, in the 17th arrondissement or district of the French capital on Saturday.The video images obtained by The Associated Press, both from a security camera inside the studio and filmed by neighbors outside, show three officers following Zecler inside his music studio, where they can be seen repeatedly punching him and beating him with a truncheon.Zecler told AP he feels good now that “the truth is out.””I want to understand why I have been assaulted by people who were wearing a police uniform. I want justice actually, because I believe in the justice of my country,” he said.Zecler said that the officers hurled repeated insults at him, including a very strong racist epithet.He added that he still does not understand why officers decided to arrest him. He suffered injuries to his head, forearms and legs.His lawyer, Hafida El Ali, said: “He asked them what they wanted, if they wanted to check his identity. … They didn’t stop beating him, the video of the violence (inside the studio) lasts for 12 minutes.”At some point the officers called in reinforcements and went outside. They then threw a tear gas grenade into the studio to get those inside to come out, according El Ali.El Ali said that nine others who were recording music in the studio basement were also beaten.”Outside they are still beaten up and thrown to the ground and that’s the moment when a police officer sees they are being filmed,” she said. Then the violence stops.Zecler was taken into custody.Zecler’s lawyer stressed the value of the videos in her client’s case.”These videos are essential because initially my client was being detained … for violence against people with public authority,” El Ali said. “This is very serious. The reality is that if we didn’t have these videos maybe my client would be in prison.”Darmanin tweeted that the body that investigates allegations of police misconduct, the Inspectorate General of the National Police, known by its French acronym IGPN, is looking into the case, saying, “I want disciplinary proceedings as soon as possible.”The Paris prosecutor’s office is also investigating the police actions. The prosecutor’s office said Thursday it has dropped the proceedings against Zecler that were opened the day of his arrest.It’s the second such police brutality investigation in Paris this week prompted by video footage. The government ordered an internal police investigation on Tuesday after police officers were filmed tossing migrants out of tents and intentionally tripping one while evacuating a protest camp.That same day, France’s lower house of Parliament approved a draft law meant to strengthen local police and provide greater protection to all officers. It notably makes it a crime to publish images of officers with intent to cause them harm. The bill, which enjoys public support after recent terrorist attacks, will now go to the Senate.
…
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив США та кілька європейських країн у втручанні в справи Білорусі. Це сталося 26 листопада під час зустрічі з Олександром Лукашенком.
Москва продовжує підтримувати Лукашенка упродовж усього часу , який минув після суперечливих президентських виборів 9 серпня.
На пресконференції зі своїм білоруським колегою Володимиром Макеєм Лавров заявив, що Захід «використовує брудні методи так званих кольорових революцій, включно з маніпулюванням громадською думкою, підтримкою сил, які є відверто антиурядовими, а також сприянням їхній радикалізації».
Західні лідери відмовилися визнати результати виборів і підтримали опозиційну лідерку Світлану Тихановську, яка виїхала з Білорусі до сусідньої Литви через погрози щодо неї та її родини.
Тисячі демонстрантів, які вимагають відставки Лукашенка, виходять на вулиці Мінська кожні вихідні після виборів. Протестувальники вважають, що 38-річна Тихановська є справжньою переможницею серпневих виборів.
your ad hereАзербайджанські законодавці 26 листопада закликали виключити Францію із складу Мінської групи, яка здійснює посередницькі зусилля в конфлікті навколо Нагірного Карабаху. Такою є реакція Баку на резолюцію Сенату Франції щодо визнання Нагірного Карабаху.
Заклик виключити Францію як державу-посередника Азербайджан адресував ОБСЄ, яка є куратором Мінської групи.
Верхня палата парламенту Франції 25 листопада ухвалила документ, в якому закликає визнати сепаратистський регіон Азербайджану як незалежну державу. Резолюція є декларацією, яка не зобов’язує офіційний Париж до жодних дій.
Це рішення ухвалене після того, як на початку цього місяця Вірменія за посередництва Москви погодилася на мирну угоду з Азербайджаном. Ця угода передбачає повернення під контроль Баку всіх прилеглих до колишньої Нагірно-Карабаської автономної області районів Азербайджану, а також частини Нагірного Карабаху, які азербайджанська армія фактично контролює за результатами війни тривалістю шість тижнів.
Франція разом із Росією та США є співголовою Мінської групи, яка десятиліттями вела переговори з метою вирішення конфлікту, але не змогла досягти відчутних результатів.
your ad hereНа думку вчетверте переобраного мера Львова Андрія Садового, те, що після 14 років у кріслі очільника міста він і надалі продовжить ним керувати, є перевагою, адже це сприятиме більшому залученню інвестицій та підвищенню добробуту львів’ян. Про це Садовий розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Якщо ви подивитеся на приклади успішних міст світу – той самий Відень, той самий Лейпциг, Краків, Вроцлав, – то там усі мери були по чотири каденції, вони дуже багато зробили. Тому що місто – це надзвичайно складна конструкція. Ті міста, де постійно йдуть зміни, то там, чесно кажучи, й інвестиції не сильно йдуть, і немає такого добробуту для мешканців», – зауважив Садовий.
При цьому він стверджує, що кожна нова каденція особисто для нього, наче «американські гірки на висоті 10 тисяч кілометрів з постійною турбулентністю».
«Львів дуже багатьом подобається і дуже багато хто хоче покласти на нього лапу, а я, як цей третій лев. У нас на східцях біля входу у ратушу є два леви, так от я третій, який посередині, який оберігає, тому що ми ніколи не допустимо, щоб Львів належав комусь іншому, крім львів’ян», – наголошує переобраний очільник міста.
За словами Садового, четверта мерська каденція теж буде для нього непростою. Головним чином через створення об’єднаної територіальної громади, внаслідок чого Львів на «65% став більшим, потужнішим».
«Це – новий виклик. Тому роботи – непочатий край», – каже Садовий.
Увечері 25 листопада Андрій Садовий був офіційно зареєстрований міським головою Львова. Міська територіальна виборча комісія оприлюднила результати виборів у другому турі 22 листопада. За кандидата від «Самопомочі» Андрія Садового проголосували 143 466 виборців, за представника від «Європейської солідарності» Олега Синютку – 84 277. Різниця між кандидатами – 59189 голосів.
your ad hereFormer French president Nicolas Sarkozy went on trial Thursday to face corruption charges. Sarkozy is accused of trying to bribe a judge to obtain information about an investigation into his 2007 presidential campaign. The former head of state insists he is innocent.It is not every day that you see a former president walking into a courtroom with his lawyers to stand trial. This unusual scene is going on in Paris where Nicolas Sarkozy is facing charges of bribery and influence peddling.Jean-Claude Beaujour is a lawyer of the France-Ameriques association. He details the case for VOA.“It is very unusual for a former head of state in France to be prosecuted for corruption,” Beaujour said. “Former president Sarkozy is suspected for having attempted to bribe a high ranking judge in exchange for information in an ongoing judicial case concerning Nicolas Sarkozy itself.”Prosecutors say Sarkozy promised a plush job in Monaco to a judge, in exchange for inside information on a separate inquiry into claims he accepted illicit payments from L’Oreal heiress Liliane Bettencourt during his 2007 presidential campaign. Sarkozy has always denied the accusations.Judges are basing their case on evidence recorded from wiretaps of phone conversations between Sarkozy and his lawyer. They are part of another probe into suspected Libyan financing of Sarkozy’s 2007 campaign.The former one-term French president contests the legality of the wiretapping. He defended himself earlier this month in an interview with French channel BFMTV.Sarkozy regrets that all his private life was wiretapped. According to him, it is scandalous that attorney-client privilege was not respected as phone conversations are protected per the European Court of Human Rights’ jurisprudence. “I am not a crook and I am going through is a scandal,” Sarkozy insisted.The trial is expected to last three weeks. If found guilty, Sarkozy could face a prison sentence of up to 10 years and a fine of $1.2 million.
…