Saying the world is now more perilous and competitive than at any time since the Cold War, British Prime Minister Boris Johnson proposed Thursday adding nearly $22 billion in new defense spending over the next four years.
Speaking remotely to Parliament while isolating for COVID-19 exposure, Johnson said based on the current international situation and his foreign policy goals, he has decided “the era of cutting our defense budget must end, and it ends now.”
The prime minister said he was making the proposal in the middle of a pandemic, with multiple demands on the economy, because “the defense of the realm and the safety of the British people must come first.”
Johnson told lawmakers the four-year financial package for the Ministry of Defense will pivot Britain’s military toward potential future threats with funding for space and cyber-defense projects, such as an artificial intelligence agency.
He said the spending plan will create jobs, with plans to build at least 13 new ships, “restore Britain’s position as the foremost naval power in Europe” and boost British shipbuilding across the nation.
Main opposition Labor party leader Keir Starmer, both praised the announcement as long overdue, and questioned how Johnson intended to pay for it.
Fearing a change in the British government’s spending priorities, former British prime minister Gordon Brown urged the government not to break its promises on international aid to some of the world’s poorest countries.
More details likely will emerge next week when Treasury chief Rishi Sunak unveils details regarding the country’s spending plans for the coming year.
…
«Повістка мені прийшла в офіс «Народного фронту» в одній пачці з повістками Яценюку, Турчинову і Парубію» – Тетяна Чорновол
…
Комітет державної безпеки Білорусі вніс засновника телеграм-каналу Nexta Степана Путила і колишнього головного редактора каналу Романа Протасевича до переліку організацій і фізичних осіб, причетних до терористичної діяльності. Про це повідомляється в оновленому списку відомства.
МЗС Білорусі раніше звернулося до Польщі й закликало в найкоротші терміни видати Путила і Протасевича «з урахуванням суспільної небезпечності їхньої злочинної діяльності».
У відповідь на заяву МЗС Путило вкотре звинуватив Олександра Лукашенка у «фальсифікації виборів, розв’язанні терору проти опозиції і застосуванні сили проти мирних демонстрантів».
Протасевич заявив про готовність добровільно повернутися в Білорусь і здатися силовикам в «обмін на примусове транспортування Лукашенка в Міжнародний суд в Гаазі».
Слідчий комітет Білорусі 5 листопада відкрив кримінальну справу стосовно Путила і Протасевича «у зв’язку зі вчиненням навмисних дій, спрямованих на розпалювання соціальної ворожнечі за ознакою професійної приналежності, що стосується двох професійно-соціумних груп – представників влади та правоохоронців».
Вони перебувають у міждержавному розшуку. За цією частиною статті їм загрожує від п’яти до 12 років позбавлення волі.
Раніше на Путила завели кримінальну справу за підозрою в організації масових заворушень. Покарання за цією статтею передбачає до 15 років позбавлення волі.
Путило заснував канали Nexta і Nexta Live два роки тому. В умовах обмеження інтернету в країні після оголошення результатів президентських виборів ЗМІ Білорусі перейшли на висвітлення подій у телеграм. Канал Nexta є одним з найпопулярніших у країні й активно висвітлює події після виборів, зараз у нього понад 900 тисяч підписників, у Nexta Live – понад 1,7 мільйона.
У жовтні Центральний районний суд Мінська визнав телеграм-канал Nexta Live і логотип Nexta екстремістськими матеріалами.
…
Представник президента України в Автономній республіці Крим Антон Кориневич закликав збільшити санкційний тиск на Росію через ситуацію з порушенням прав людини в Криму. Про це він заявив під час 13-ї віртуальної сесії форуму ООН з питань меншин в Женеві 19 листопада.
Кориневич розповів, що російські медіа в Криму використовують мову ворожнечі по відношенню до кримських татар, етнічним українцям і релігійних меншин.
«Агресивна політика Кремля спрямована на розпалювання ворожнечі на етнічному та релігійному підґрунтях. Для припинення порушень прав людини в Криму, авжеж, потрібно деокупувати територію і повернути під контроль України. А для цього потрібно в тому числі зберігати та збільшувати санкційний тиск на Російську Федерацію та сприяти доступу міжнародних моніторингових механізмів на тимчасово окуповану територію Кримського півострова», – зазначив під час виступу Кориневич.
1 жовтня Рада ЄС ухвалила рішення про доповнення переліку індивідуальних санкцій щодо осіб і організацій, які підривають цілісність і суверенітет України, двома фізичними та чотирма юридичними особами, причетними до будівництва Керченського мосту.
your ad hereВійськове керівництво Австралії за підсумками чотирирічного розслідування виявило «глибоко тривожні» докази того, що елітні військові підрозділи країни вбили 39 афганських військовополонених під час розгортання військ в країні в рамках очолюваної США коаліції.
Командувач Сил оборони Австралії генерал Ангус Кемпбелл заявив, що опубліковані 19 листопада дані звіту розслідування вказують на «дуже серйозніші порушення військового поведінки і професійних цінностей».
Під час розслідування були виявлені, зокрема, докази нелюдського поводження із затриманими в Афганістані з 2005-го до 2016 року.
У звіті описуються випадки, коли представники австралійських військ вдавалися до так званої практики «кровопускання» проти в’язнів, підкладали зброю і гранати, імітуючи ситуації, буцімто афганці були ворогами, убитими в бою.
Розслідування проводив генерал-майор юстиції Пол Бреретон, який опитав понад 400 свідків і переглянув тисячі сторінок документів.
Бреретон «знайшов там достовірну інформацію, яка підтверджує 23 випадки, ймовірно, незаконного вбивства 39 осіб 25-ма співробітниками австралійського спецназу, переважно зі спецполку Повітряних сил», – сказав Кемпбелл.
У звіті рекомендовано розпочати розслідування проти 19 солдатів за підозрою у можливих вбивствах.
Командувач Сил оборони Австралії Ангус Кемпбелл публічно попросив вибачення у військового керівництва Афганістану і афганського народу.
«Від імені Сил оборони Австралії я щиро і безумовно прошу вибачення за будь-які проступки австралійських солдатів», – сказав Кемпбелл.
Правозахисна організація Human Rights Watch після звіту Бреретона заявила про необхідність «негайних неупереджених кримінальних розслідувань, що ведуть до належного судового переслідування».
Минулого тижня влада Австралії повідомила про рішення призначити спеціального прокурора для розслідування можливих злочинів, скоєних австралійськими спецпризначенцями в Афганістані. Прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон заявляв, що справи стосовно солдатів, якщо їм будуть висунуті звинувачення, розглядатимуть через австралійську систему правосуддя.
Австралія ввела свої війська до Афганістану в 2002 році після нападів на Сполучені Штати 11 вересня 2001 року. Наразі в країні перебуває близько 1550 австралійських військових.
…
Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник залишиться на своїй посаді, не дивлячись на рішення Конституційного суду щодо бюро. Про це під час відеоконференції з послами країн «Групи семи» заявив президент України Володимир Зеленський, повідомили у Офісі президента.
«Рішення Конституційного Суду не скасовує факт утворення та функціонування НАБУ, не обмежує роботу детективів НАБУ та не ставить під сумнів статус НАБУ як правоохоронного органу. Ми гарантуємо, що після 16 грудня директор НАБУ залишатиметься на посаді», – наголосив президент.
У свою чергу Ситник, який також брав участь у онлайн-зустрічі, зазначив, що погоджується з позицією Зеленського та Офісу президента «щодо відсутності чинників, які критично впливають на роботу органу».
КСУ визнав неконституційними окремі положення закону про НАБУ 16 вересня, а 28 серпня оприлюднив рішення, яким визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.
your ad here
As the deadly coronavirus continues to rage across the U.S. and around the world, people are turning to COVID-19-related apps to figure out their day-to-day risks. VOA’s Julie Taboh has more.
Producers: Julie Taboh, Adam Greenbaum
…
Колишній президент США Барак Обама різко розкритикував президента Володимира Путіна в своїй новій книжці, назвавши його лідером уряду, що нагадує «кримінальний синдикат».
У «Землі обітованій», першому томі своїх мемуарів, продаж яких стартував 17 листопада, 44-ий президент США пише, що Путін нагадав йому сучасну версію корумпованих політичних босів, які керували містами в США наприкінці 19-го і на початку 20-го століття.
Ці боси, пише Обама, розглядали покровительство і підкуп «як законний інструмент торгівлі».
«У такому світі відсутність моральних принципів, презирство до будь-яких високодумних прагнень, що виходять за межі накопичення влади, не були вадою. Вони були перевагою», – написав 44-й президент США.
Обама заявив, що Путін, який протягом останніх двох десятиліть керував Росією як президент чи прем’єр-міністр, побудував країну, «якої, можливо, бояться, але на яку не рівняються». За його словами, мало хто з громадян країн, що розвиваються, дивиться на Москву для «натхнення», якщо такі взагалі є.
Обама, який перебував на посаді з 2009 до 2017 років, мав дуже напружені стосунки з Путіним.
Колишній сенатор від штату Іллінойс прийшов до влади в неспокійний для американсько-російських відносин час: Москва вторглася в сусідню Грузію в серпні 2008 року – буквально за три місяці до того, як Обама переміг на виборах президента.
Хоча Обама спочатку прагнув поліпшити відносини з Москвою, посилення недовіри, розбіжності у зовнішній політиці й відкат демократії в Росії перешкодили прогресу.
your ad hereВиконувати обов’язки генерального директора державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» буде Олег Струк, заступник генерального директора з інженерно-технічного забезпечення та розвитку персоналу, повідомила пресслужба компанії.
Він очолюватиме аеропорт до призначення нового керівника.
Напередодні Кабінет міністрів України на своєму засіданні призначив генерального директора міжнародного аеропорту «Бориспіль» Павла Рябікіна головою Державної митної служби України.
Як повідомили у митній службі, Рябікін розпочинає свою роботу на новій посаді з 18 листопада.
Наприкінці жовтня уряд визнав керівника аеропорту «Бориспіль» Павла Рябікіна переможцем конкурсу на вакантну посаду голови Держмитслужби.
…
Зазначено, що депутатам відомо про «близько 20 фактів дискримінації» російських державних видань RT, «РИА Новости» і «Крым 24»
…
Парламентська робоча група зі врегулювання конституційної кризи планує провести до 1 грудня щонайменше від чотирьох до шести засідань. Про це в коментарі Радіо Свобода розповів її голова – керівник парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності, «слуга народу» Денис Монастирський.
«Я думаю, що група буде працювати десь через день. Важко сказати про загальну кількість засідань. Насправді важливим буде не це, а те, наскільки робоча група знаходитиме згоду, тому що, якщо щодо якихось питань, можливо, буде достатньо одного глибокого засідання, то щодо якихось – декілька. Але, я думаю, що до 1 грудня це може бути від чотирьох до шести засідань глибоких, які займуть кілька годин», – зазначив він.
Перше засідання робочої групи має відбутися вже 19 листопада. Голова групи Денис Монастирський прогнозує конструктивну роботу, хоча і визнає, що фінальним рішенням можуть бути задоволені не всі її члени.
«Думаю, що ми спершу почнемо з більш таких очевидних питань, як, наприклад, із кримінальної відповідальності чи взагалі відповідальності за неподання декларацій, за подання неправдивих відомостей у деклараціях. Тому що тут, як на мене, буде найбільш просто знайти консенсус», – розповів він у коментарі Радіо Свобода.
Монастирський також додав, що на засіданнях робочої групи будуть враховані відгуки і пропозиції експертів, яких «кожен голова комітету і представник фракції, що братиме участь у роботі групи, залучав».
«Наприклад, щодо змін до Кримінального кодексу мені наразі відомо вже про шість варіантів, чотири з яких вже зареєстровані. Це якраз от позиція різних науковців, різних органів, з якими за цей час ми також працювали», – зазначив він.
Щодо критики на адресу окремих членів робочої групи, яка наразі лунає, Монастирський наголосив, що, на його думку, «політичні оцінки мають лишитись поза межами робочої групи», як і «пошук скелетів у шафах», адже головне наразі – вирішити конституційну кризу.
Для того, щоб виробити спільну стратегію щодо виходу з неї, у робочої групи Верховної Ради нині є час до 1 грудня. Хоча, якщо низка питань все ж таки залишаться невирішеними, то, за словами її очільника, група продовжить працювати і надалі.
27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.
Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.
11 листопада в інтерв’ю Радіо Свобода представник Зеленського в Конституційному суді, «слуга народу» Федір Веніславський повідомив, що текст рішення Конституційного суду України про визнання неконституційними низки положень антикорупційного законодавства (зокрема, електронних декларацій) опинився в Офісі президента увечері 27 жовтня – ще до його офіційного оприлюднення на сайті КСУ.
your ad hereПалата представників Конгресу США ухвалила резолюцію через отруєння російського опозиційного лідера Олексія Навального. Законодавці закликали Вашингтон запровадити санкції проти Москви через те, що сталося з російським опозиціонером.
Резолюції Конгресу мають рекомендаційний характер.
18 листопада також стало відомо, що ФСБ відмовилася порушувати справу про застосування хімічної зброї проти Навального. Із заявою до спецслужби звертався створений опозиціонером «Фонд боротьби з корупцією» (ФБК). ФСБ у відмові вказала, що перевіркою фактів імовірного отруєння займаються інші правоохоронні органи.
Юристи ФБК назвали відповідь відомства «відпискою» і надіслали до суду скаргу на бездіяльність слідчого управління ФСБ.
20 серпня Навальний знепритомнів на борту літака, який прямував із Томська до Москви. Борт здійснив екстрену посадку в Омську. Лікарі ввели Навального у стан штучної коми. Через дві доби опозиціонера перевезли на лікування до Берліна. До тями політик прийшов тільки через 19 днів.
Експерти в Німеччині, а потім і інших країнах дійшли висновку, що Навальний був отруєний речовиною з групи «Новачок». Країни ЄС закликали Москву провести розслідування того, що сталося. Вони також запровадили санкції проти російських чиновників, які, на їхню думку, могли бути причетні до замаху на Навального.
Навальний переконаний, що його отруїли спецслужби за вказівкою Кремля.
Російська влада відкидає причетність до отруєння. Речник Кремля Дмитро Пєсков і російські лікарі запевняють, що в Росії в організмі опозиціонера отрут виявлено не було. Москва заявляла про готовність співпрацювати з Німеччиною для з’ясування обставин того, що сталося. Кремль також звинуватив в упередженості Організацію із заборони хімічної зброї.
…
Would you give up nearly a decade of your life looking at your cellphone?Calculated by today’s usage, the average person spends a little over 76,500 hours – or 8.74 years – on a smartphone over a lifetime, according to a FILE – Marilu Rodriguez checks a news website on her smartphone before boarding a train home at the end of her workweek in Chicago, March 13, 2015.This widespread usage of smartphones has sparked worries among teens themselves, with 54% of U.S. teens saying they spend too much time on their phones. And 52% have also reported trying to take steps to reduce mobile phone use. A JAMA Network study found that only 5% of 59,397 U.S. high school students surveyed spent a balanced time sleeping and staying physically active while limiting screen time.Too much time on a phone has been linked to a number of physical and mental health risks.In a study of 3,826 adolescents, researchers found an association between social media and television use with symptoms of depression, according to JAMA Pediatrics.Increased screen time has also been linked with a higher risk of obesity and diabetes.
…
Держсекретар США Майк Помпео зустрівся у середу у Тбілісі з грузинськими лідерами і висловив підтримку суверенітету Грузії і зміцненню демократичних інститутів.
Під час чергової зупинки в його турне по союзницьким країнам Європи та Близького Сходу Помпео провів переговори з президенткою Грузії Саломе Зурабішвілі, після чого зустрівся з прем’єр-міністром Георгієм Гахарією та міністром закордонних справ Давидом Залкаліані.
«На зустрічі з Зурабішвілі держсекретар підтвердив прихильність США суверенітету і територіальній цілісності Грузії і високо оцінив значний внесок країни у боротьбу з глобальним тероризмом», –заявили у середу у Держдепі.
Гахарія назвав американо-грузинські відносини «найважливішим партнерством» для його країни, зазначивши, що Грузія вдячна США за підтримку її територіальної цілісності.
Помпео у Twitter заявив, що він впевнений, що сильні, динамічні двосторонні відносини між США та Тбілісі базуються на «спільних цінностях та відданості територіальному суверенітету Грузії». Росія отримала контроль над двома регіонами Грузії – Південною Осетією і Абхазією – після короткої війни 2008 року.
Держдепартамент повідомив, що Помпео, зокрема, закликав до подальшого прогресу в справі демократичних реформ в Грузії.
«Грузія досягла прогресу у боротьбі із корупцією, розвитку державних інституцій та покращенні безпеки», – заявив державний секретар США.
На початку зустрічі з Гахарією і Залкаліані Помпео вказав на необхідність вільних і чесних виборів, а також створення умов для повноцінних дебатів.
Помпео після візиту до Грузії прибув до Ізраїлю, де планує обговорити з прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньяху недавні угоди Ізраїлю про нормалізацію відносин з Бахрейном і Об’єднаними Арабськими Еміратами.
Після цього він відвідає Об’єднані Арабські Емірати, Катар і Саудівську Аравію. Оглядачі відзначають, що голови усіх країни у нинішньому турне очільника Держдепу привітали Джо Байдена із перемогою на виборах президента США. Як відомо, президент США Дональд Трамп заявив про оскарження результатів виборів та буцімто їх підтасовку.
…
18 листопада декілька тисяч людей зібралися в центрі Єревана з вимогою відставки прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна. У той же час кілька сотень людей влаштували мітинг на його підтримку перед будівлею уряду. Жителі Вірменії вже тривалий час проводять масові акції протесту, виступаючи проти підписаної мирної угоди з Азербайджаном і Росією щодо конфлікту в Нагірному Карабасі. Вони вимагають відставки Нікола Пашиняна і називають його «зрадником». Президент країни Армен Саркісян закликав до проведення дострокових парламентських виборів у Вірменії, щоб «врятувати країну від потрясінь». Сам Пашинян не повідомляв про плани піти у відставку, нещодавно він оприлюднив свій «дороговказ» післявоєнних реформ і реабілітації на наступні шість місяців. (Відео Вірменської редакції Радіо Свобода).
…