Адвокати родин героїв Небесної сотні вимагають повторного конкурсу на керівника управління ДБР у справах Майдану

Адвокатська дорадча група, яка захищає інтереси родин героїв Небесної сотні, виступила 11 листопада із заявою про недовіру до проведеного конкурсу на посаду керівника управління Державного бюро розслідувань у справах Майдану. Вони також вимагають проведення повторного конкурсу на цю посаду.

«Як нам стало відомо, після проведення конкурсу на посаду керівника управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013–2014 роках, Державного бюро розслідувань переможцем визначено Тарасюка Анатолія Васильовича. Вважаємо, що результати цього так званого конкурсу були визначені заздалегідь з метою отримати «ручного» наглядача, а не незалежного і ефективного керівника управління розслідувань у справах Майдану», – ідеться в заяві, надісланій на ім’я виконувача обов’язків директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачева.

 

Як вказують захисники, до фіналу конкурсного відбору вийшли «три найсильніших кандидати», але «без пояснення причин після заміни в.о. директора ДБР на Сухачева О. О. результати конкурсу анулюються і жоден із кандидатів не обирається і не призначається на посаду».

«В цьому ми вбачаємо незаконне втручання в проведення конкурсу, ручне керування комісією і протиправний вплив на результати конкурсу. Відповіді на запит щодо причин і законодавчих підстав визнання конкурсу таким, що не відбувся, а також відповідний протокол конкурсної комісії ДБР не надає», – ідеться в повідомленні.

Адвокати родин героїв Небесної сотні вказують, що Анатолій Тарасюк став переможцем нового конкурсу, де «серед вимог до кандидатів не зазначено ні обов’язковою, ні бажаною умовою (перевагою) досвід розслідування чи процесуального керівництва в справах Євромайдану».

Державне бюро розслідувань наразі не реагувало на заяву адвокатської дорадчої групи, яка захищає інтереси родин героїв Небесної сотні. Радіо Свобода звернеться до ДБР із запитом про коментар із цього питання.

Із 20 листопада 2019 року, згідно із ухваленими змінами до законодавства, органи прокуратури втратили право проводити досудове розслідування у кримінальних провадженнях і справи про розстріли учасників Революції гідності – справи Майдану – перейшли до Державного бюро розслідувань.

За даними Генпрокуратури, під час Революції гідності 2013–2014 років постраждали 2,5 тисячі людей, 104 були убиті. Загиблих учасників акцій протесту проти режиму Віктора Януковича, який відмовився підписувати Угоду про асоціацію із Євросоюзом, почали називати Небесною сотнею.

напишіть коментар: