У владній партії «Слуга народу» підготували зміни до Конституції про право президента призначати директора НАБУ. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів представник Володимира Зеленського в Конституційному суді, «слуга народу» Федір Веніславський.
«Наша політична сила підготувала законопроєкт про внесення змін до Конституції України, де ми, враховуючи оцей висновок (сумнівний висновок, але маємо його враховувати) Конституційного суду, передбачаємо, що директора НАБУ має призначати президент за згодою Верховної Ради і прямо в Конституції передбачаємо, що кандидати на посаду директора НАБУ мають обиратися на відкритому та прозорому конкурсі», – розповів він.
За словам Веніславського, для того, щоб цей законопроєкт внесли на розгляд до Верховної Ради, треба зібрати 150 підписів народних депутатів, але наразі їх ще не вистачає.
«Наразі зібрано, якщо я не помиляюсь, близько 120 підписів і процес іде. Я думаю, що на наступному пленарному тижні (17-20 листопада – ред.) ми закінчимо: зберемо всі підписи та внесемо цей законопроєкт», – зауважив він.
КСУ визнав неконституційними окремі положення закону про НАБУ 16 вересня, а 28 серпня оприлюднив рішення, яким визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.
…
На засіданні Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі, що відбулося 11 листопада в режимі відеоконференції, представники ОБСЄ закликали російську сторону до кінця тижня відкрити контрольні пункти в’їзду-виїзду (КПВВ) на Донбасі, повідомляє українська делегація в ТКГ.
«Є позитивні ознаки того, що у найближчий час вдасться забезпечити роботу КПВВ в обох напрямках… Україна виконала свої забов’язання і 10 листопада відкрила усі наявні КПВВ для руху людей і траспорту. Сторонам вдалося досягнути певного просування в обговоренні умов розблокування російською стороною роботи КПВВ. Ці умови суто технічні… Українська сторона внесла свої пропозиції щодо порядку вирішення технічних питань. Сподіваємося на швидку реакцію російської делегації», – повідомила українська делегація в ТКГ на своїй сторінці у фейсбуці.
10 листопада Україна відкрила всі контрольні пункти в’їзду-виїзду на Донбасі для пішоходів та автомобілів. Зокрема, з українського боку запрацювали два нові КПВВ у Луганській області – «Щастя» та «Золоте».
Водночас, як повідомили Радіо Свобода в Луганському прикордонному загоні, контрольовані Росією сили відмовилися пропускати людей, які перетинають лінію розмежування через нові контрольні пункти в’їзду-виїзду в Щасті й Золотому на Луганщині.
Вранці 11 листопада прикордонна служба України повідомила, що всі контрольні пункти в’їзду та виїзду на лінії розмежування на Донбасі працюють, на деяких бойовики блокують рух.
КПВВ були закриті на лінії розмежування з 15 жовтня через поширення коронавірусної інфекції COVID-19.
…
Greece and Egypt, which angered Turkey by reaching an agreement on natural resources in the eastern Mediterranean, will welcome more decisive U.S. involvement in the region under President-elect Joe Biden, the Greek prime minister said Wednesday.”Both Greece and Egypt will receive positively a more decisive role of the United States in the Middle East and the Eastern Mediterranean,” Kyriakos Mitsotakis said at a news conference with visiting Egyptian President Abdel-Fattah el-Sissi.Cairo and Athens sealed an accord for the partial demarcation of maritime boundaries in August, giving them rights over natural resources in the Mediterranean.Mitsotakis said the accord showed that countries that respect international law and neighborly relations can achieve results to the benefit of their people. He said both Greece and Egypt were willing to expand the accord.Turkey’s positionTurkey, which is at odds with Greece over overlapping claims to energy resources in the Mediterranean, says the pact infringes on its own continental shelf.The agreement also overlaps maritime zones Turkey agreed to with Libya last year, which were declared illegal by Athens.Tensions between the two NATO allies flared following the accord, after Turkey sent its Oruc Reis seismic survey vessel into disputed Mediterranean waters.Ankara pulled out the vessel in September to allow for diplomacy with Greece but then sent it back to the area.On Wednesday, Greece said Turkey’s new naval advisory, engaging an area for seismic activities from Wednesday through November 23, was provocative and urged Ankara to revoke it immediately.”We agreed to continue our solidarity, alongside all friendly countries, in order to confront anyone who threatens regional stability and security, and in a way that prevents any party from imposing its hostile positions,” el-Sissi said.
…
Three months after disputed elections in Belarus, protesters and journalists continue to be arrested, beaten and harassed. On Sunday, police detained over 1,000 people at protests in cities across the Eastern European nation.The arrests were the highest number since protests calling for President Alexander Lukashenko to step down began in August.FILE – Belarusian President Alexander Lukashenko takes his oath of office during his inauguration ceremony at the Palace of the Independence in Minsk, Belarus, Sept. 23, 2020.Weekly rallies have been held since the presidential elections on Aug. 9 in which long-term leader Lukashenko retained power in a vote seen by international observers as not fair or transparent and in which key opposition were detained or forced to flee.”Since the end of August, the situation has worsened again, and journalists have been disappearing again,” Andrei Bastunets, chair of the Belarusian Association of Journalists (BAJ), told VOA.In that period, the association has documented at least 60 cases of journalists being arrested, including 16 who are still in custody, and several who say they were beaten. In addition, the government has revoked accreditation to international journalists, and fined or filed legal action against local and foreign media, and access to internet has been blocked.Charges against the media include unlawful disobedience or taking part in an “unsanctioned event.”The international community has called on Belarus to hold new elections and a report by the international Organization for Security and Cooperation in Europe (OSCE), which in September invoked the “Moscow Mechanism” allowing it to send in experts, said it found evidence of “massive and systematic” rights abuses.The Belarus Foreign Ministry has dismissed international criticism and the OSCE decision to invoke the Moscow Mechanism. An official was cited in news reports as having told the OSCE in Vienna, “Authorities are simply forced to take tough steps, that are often ambiguously perceived, to maintain the social, economic and political stability in the country and ensure national security.”Journalists, including from the Associated Press and BBC, have said they were detained and beaten while covering the protests. Belarus Blocks Scores of News Sites Amid Protest, International OutcryMinsk-based journalists’ trade association calls virtual news blackout ‘indirect censorship,’ constitutional violation”In the first days of the protests, the police didn’t really look at whether you were a journalist or not. Our colleagues were treated very harshly, and many of them were taken to a temporary detention center, where they went through the same torture as civil activists and protesters,” Bastunets said.At first, he added, news outlets were still able to call the Interior Ministry press service or city officials to request that detained colleagues be freed. Bastunets says he believes that may have been thanks to statements by then Interior Minister Yuri Karayev, who said journalists should not be detained because, like police, they are performing their duties.”Afterwards, Karaev was removed from his post, though not for these words,” said Bastunets, citing several cases where journalists, clearly identified as press, had gathered to cover protests, only to be detained.“They stood aside from the protesters,” Bastunets said. “But police buses rolled in, the journalists were crammed into them. They were taken, supposedly, to check documents, but from police stations they were sent to detention centers. And lately it started to happen at every rally.”More Than 500 Protesters Detained in Belarus Demonstrators demand resignation of President Alexander Lukashenko, call for new electionsThe Belarusian response to protests has been shocking, Aleksandr Klaskovsky, head of analytical projects at the independent news agency BelaPAN, said.“Terrible things were happening, I mean the brutality of the security forces, which beat people caught in the streets,” Klaskovsky told VOA. “We learned many shocking details later.”Klaskovsky said that immediately after the Aug. 9 vote, internet access was shut off for three days. Access is also cut during protests and authorities have threatened to block or suspend several popular news websites including Tut.by, which is often described as one of Belarus’s leading news sites.As authorities worked to prevent access, Belarusians found ways to bypass the blocks.“Many Belarusians have mastered different ways of bypassing blocks,” Bastunets from the journalist association said, adding that Telegram channels, “have become the main source of information and communication.”Irina Khalip, Belarus correspondent for Novaya Gazeta, the independent Russian outlet known for its investigative reporting, agreed. “Without question, Telegram channels and independent sites” are the main source of information, she said.“Even social networks have largely taken on the function of mass information,” Khalip said, adding that through these platforms Belarusians can clarify what happened or get information on who has been arrested or released.Credentials RevokedInternational journalists have also been restricted, after the Foreign Ministry in August revoked accreditations under what it described as a “change in rules.”“The new accreditations are carefully parceled out, and, as far as I can tell, ahead of anyone else they go to the Russian media reporters. They are now more loyal, obviously, given the political situation and the fact that [Russian President] Vladimir Putin supported Alexander Lukashenko,” said Klaskovsky.”The authorities push journalists into an illegal space, and now it is better to go to the action just in a column of demonstrators than to go out with a badge and a vest stenciled ‘Press’,” Klaskovsky said, adding that it lessened the risk of jail.Khalip of Novaya Gazeta said accreditation has never been a guarantee of safety.“I never understood the point of hunting for accreditation in the sincere conviction that this piece of paper will help you in some way,” she said. “In fact, these papers have not saved anyone from arrests, beatings, or fines.” Belarus Media Arrests Are Sign of Election Crackdown, Experts SayBelarus arrests at least 20 journalists, along with opposition leader and protesters, ahead of presidential vote next month Even state-run media has publicly objected to the crackdown. In August, around 300 Belarusian state TV channel employees went on strike over what they called an official ban on reporting harsh crackdowns on protesters.They were replaced by employees sent to Belarus by the Russian-funded channel RT.No guarantee of safetyKlaskovsky, from BelaPan, likened the challenges for media in the past three months to being “on the front line.”“We can say that the authorities have started a war against the part of society that demands changes, against the non-government press,” Klaskovsky said. “For them, journalists are enemies, because the purpose of the authorities is to suppress the civil resistance, and since journalists honestly do their job, cover everything that is happening, all the facets of the current deep political crisis in Belarus, [the media] get in the middle of it.”Khalip agreed, saying said that in today’s Belarus, journalists are forced to work “in a situation of war” where nothing guarantees safety.”I always knew that among the journalists I knew there were many brave, fearless and heroic people,” Khalip said. “And now they are demonstrating all this every day, when they get into the heat of action, go to the marches, lock hands shoulder-to-shoulder with the protesters. It’s beautiful, and this is how it should be.”Klaskovsky also praised the media’s refusal to be silenced.“Journalists have brought the truth about the first terrible days after the elections to their readers and to the world community. And so, I believe, have fulfilled their historical task,” said Klaskovsky. “Today there is no question as to whether independent journalism exists in Belarus.”This story originated in VOA’s Russia service.
…
Раніше запроваджені санкції проти російського проєкту також будуть збережені
…
Опозиційні фракції парламенту Вірменії 11 листопада висунули ультиматум прем’єр-міністрові Ніколу Пашиняну, відставки якого вимагають учасники акцій протесту.
Лідер партії «Вірменська революційна федерації» («Дашнакцутюн») Ішхан Сагателян повідомив, що Пашиняну дали час до півночі, щоб піти у відставку, і що парламент має провести спеціальне засідання до півночі, щоб вирішити питання відставки голови уряду.
Якщо цього не станеться, сказав Сагателян, буду представлені інші кроки для того, щоб «вирішити проблему Пашиняна» до кінця дня 12 листопада.
11 листопада в Єревані відбулися сутички силовиків із демонстрантами, які зібралися в столиці Вірменії через незгоду із рішенням прем’єр-міністра Нікола Пашиняна підписати угоду з Азербайджаном про припинення більш ніж шести тижнів боїв у Нагірному Карабасі.
Тисячі протестувальників заповнили центральну площу Свободи у Єревані, закликаючи до відставки Пашиняна на тлі спроб правоохоронців їм завадити. Поліція свої дії пояснила тим, що масові зібрання заборонені в умовах чинного в країні режиму воєнного стану.
Повідомляється, що у центрі столиці Вірменії між противниками Пашиняна і поліцейськими почалися сутички, кілька людей затримали, серед них і лідер опозиційної партії «Процвітаюча Вірменія» (BHK) Гагік Царукян.
Представники 17 опозиційних партій закликали Пашиняна піти з посади, звинувативши його у важких поступках, які вірмени змушені були прийняти як частину угоди.
Виступаючи в ефірі державного телебачення, віцепрем’єр-міністр Тигран Авінян не виключив, що нинішній уряд може подати у відставку, але застерігав від будь-якої спроби «перевороту».
Сам прем’єр Нікол Пашинян заявив у відеозверненні в фейсбуці, що пристав на угоду про припинення вогню в Нагірному Карабасі, щоб уникнути колапсу в регіоні, оточення і загибелі тисяч вірменських військових.
9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.
Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін мають контролювати миротворчі сили.
Угода про припинення вогню спричинила святкування в Баку, столиці Азербайджану, де люди виходили на вулиці, сигналили автомобільними клаксонами і їздили містом, розмахуючи азербайджанськими прапорами.
У Вірменії почалися заворушення. Протестувальники заявляли, що боротьба повинна тривати до кінця, і вони були впевнені в перемозі.
У Єревані протягом ночі на 10 листопада натовп штурмував і грабував будівлі уряду і парламенту. Люди називають цю угоду зрадою і вимагають відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.
11 листопада МЗС України привітало припинення Азербайджаном і Вірменією бойових дій у районі нагірнокарабаського конфлікту. В зовнішньополітичному відомстві наголосили, що Україна «незмінно і беззастережно» підтримує територіальну цілісність Азербайджану в міжнародно визнаних кордонах.
Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.
…
Адвокатська дорадча група, яка захищає інтереси родин героїв Небесної сотні, виступила 11 листопада із заявою про недовіру до проведеного конкурсу на посаду керівника управління Державного бюро розслідувань у справах Майдану. Вони також вимагають проведення повторного конкурсу на цю посаду.
«Як нам стало відомо, після проведення конкурсу на посаду керівника управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013–2014 роках, Державного бюро розслідувань переможцем визначено Тарасюка Анатолія Васильовича. Вважаємо, що результати цього так званого конкурсу були визначені заздалегідь з метою отримати «ручного» наглядача, а не незалежного і ефективного керівника управління розслідувань у справах Майдану», – ідеться в заяві, надісланій на ім’я виконувача обов’язків директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачева.
Як вказують захисники, до фіналу конкурсного відбору вийшли «три найсильніших кандидати», але «без пояснення причин після заміни в.о. директора ДБР на Сухачева О. О. результати конкурсу анулюються і жоден із кандидатів не обирається і не призначається на посаду».
«В цьому ми вбачаємо незаконне втручання в проведення конкурсу, ручне керування комісією і протиправний вплив на результати конкурсу. Відповіді на запит щодо причин і законодавчих підстав визнання конкурсу таким, що не відбувся, а також відповідний протокол конкурсної комісії ДБР не надає», – ідеться в повідомленні.
Адвокати родин героїв Небесної сотні вказують, що Анатолій Тарасюк став переможцем нового конкурсу, де «серед вимог до кандидатів не зазначено ні обов’язковою, ні бажаною умовою (перевагою) досвід розслідування чи процесуального керівництва в справах Євромайдану».
Державне бюро розслідувань наразі не реагувало на заяву адвокатської дорадчої групи, яка захищає інтереси родин героїв Небесної сотні. Радіо Свобода звернеться до ДБР із запитом про коментар із цього питання.
Із 20 листопада 2019 року, згідно із ухваленими змінами до законодавства, органи прокуратури втратили право проводити досудове розслідування у кримінальних провадженнях і справи про розстріли учасників Революції гідності – справи Майдану – перейшли до Державного бюро розслідувань.
За даними Генпрокуратури, під час Революції гідності 2013–2014 років постраждали 2,5 тисячі людей, 104 були убиті. Загиблих учасників акцій протесту проти режиму Віктора Януковича, який відмовився підписувати Угоду про асоціацію із Євросоюзом, почали називати Небесною сотнею.
…
Тепер президент України Володимир Зеленський має видати відповідний указ
…
Російські миротворці вирушили в район виконання місії в Нагірному Карабасі. Про це повідомило Міноборони Росії.
За останню добу в Вірменії приземлилися 20 літаків Іл-76, на яких з Ульянівська прилетіли 400 військовослужбовців 15-ї миротворчої бригади. Всього Росія повинна перекинути в Карабах близько 2000 людей і 470 одиниць техніки.
Миротворці проїдуть понад 250 кілометрів і виставлять спостережні пости уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж Лачинського коридору, що з’єднує цю територію з Вірменією. Командування миротворчою операцією буде розташоване в районі Степанакерта, повідомило агентство ТАСС.
9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій в Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, в регіоні будуть розміщені російські миротворці. Термін їх перебування складе 5 років з можливістю продовження.
9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін мають контролювати миротворчі сили.
Угода про припинення вогню спричинила святкування в Баку, столиці Азербайджану, де люди виходили на вулиці, сигналили автомобільними клаксонами і їздили містом, розмахуючи азербайджанськими прапорами.
У Вірменії почалися заворушення. Протестувальники заявляли, що боротьба повинна тривати до кінця, і вони були впевнені в перемозі. У Єревані протягом ночі натовп штурмував і грабував будівлі уряду і парламенту. Люди називають цю угоду зрадою і вимагають відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.
…
У Росії за минулу добу зафіксували 432 смертельних випадки від COVID-19, що є рекордним числом добового приросту з початку пандемії, повідомив 11 листопада оперативний штаб боротьби із захворюванням. Загалом померли 31 593 людини.
Згідно з повідомленням, число підтверджених випадків зараження за останню добу зросло на 19 851 – до 1 836 960 загалом. При цьому 18 616 людей за минулу добу одужали (загалом – 1 369 357 осіб).
У світі кількість хворих превищила 51,5 мільйона. Росія – на п’ятому місці за кількістю інфікованих після США, Індії, Бразилії та Франції.
your ad hereНаціональна поліція України закрила кримінальне провадження щодо обраного президента США Джо Байдена, заявив у коментарі Радіо Свобода заступник директора департаменту комунікації Міністерства внутрішніх справ Ярослав Тракало.
«Можу підтвердити, що так, закрили», – розповів Тракало.
10 листопада агентство «Укрінформ» з посиланням на джерело в Офісі генерального прокурора повідомило, що Національна поліція закрила кримінальне провадження відносно Джо Байдена, яке було порушене за заявою ексгенпрокурора Віктора Шокіна. В оприлюдненому агентством документі йшлося, що поліція вирішила закрити провадження 23 вересня за відсутністю складу злочину.
Справа була відкрита Державним бюро розслідувань на виконання рішення суду за статтею 344 Кримінального кодексу України (втручання в діяльність державного діяча). Згодом її направили до Печерського управління поліції Києва.
Шокін стверджує, що Байден у часи роботи на посаді віцепрезидента США домігся його відставки через бажання розслідувати діяльність української газовидобувної компанію Burisma, де працював син Байдена Гантер.
У січні 2018 року Джо Байден розповідав, що під час візиту до Києва домігся звільнення протягом кількох годин генерального прокурора України через регрес у боротьбі з корупцією.
«Я їздив у Київ 12-13 разів, і врешті мав оголосити, що ми пропонуємо ще один мільярд доларів кредитних гарантій. Я отримав обіцянки від [тодішнього президента України Петра] Порошенка і [тодішнього прем’єр-міністра України Арсенія] Яценюка, що вони вживатимуть кроків щодо генерального прокурора, але вони цього не зробили… Я сказав: я їду через шість годин, якщо ваш генпрокурор не буде звільнений до того часу, ви не отримаєте грошей», – казав Байден.
Він приїжджав до України в грудні 2015 року. У березні 2016 року Верховна Рада України підтримала подання президента про звільнення Шокіна.
У вересні 2019 року в Сполучених Штатах почалося розслідування щодо чинного президента Дональда Трампа через ймовірний тиск на президента України Володимира Зеленського під час телефонної розмови. Президент США нібито хотів, щоб в Україні почали розслідування стосовно опонента Трампа на виборах Джо Байдена через ситуацію навколо Burisma.
19 грудня 2019 року Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Йому закидали зловживання владою і перешкоджання роботі Конгресу. 5 лютого Сенат США не підтримав імпічмент.
3 листопада відбулися вибори президента США. За даними ЗМІ, кандидат від Демократичної партії Джо Байден здобув перемогу над чинним президентом Дональдом Трампом.
your ad hereПрезидент України Володимир Зеленський 11 листопада адресував президентові Польщі Анджею Дуді та його народові привітання із Днем незалежності.
«Щирі вітання Анджею Дуді з Днем незалежності Польщі! Бажаємо братньому польському народу миру та злагоди. Цінуємо підтримку у відстоюванні територіальної цілісності. Впевнений, стратегічне партнерство між Україною та Польщею та сприятиме зміцненню миру, стабільності та безпеки у Європі», – написав Зеленський у фейсбуці.
Польський президент Анджей Дуда у жовтні три дні перебував з візитом в Україні. Польща активно в ЄС виступає за систематичне продовження санкцій проти Росії за анексію Криму, а також постійно наголошує на підтримці територіальної цілісності України.
11 листопада в Польщі відзначають державне свято – День незалежності.
your ad hereІнформаційна служба безпеки Чеської Республіки (Bezpečnostní informační služba – BIS) у звіті про роботу за минулий 2019 рік ставить найбільший наголос на активність роботи в Чехії розвідок двох країн – Росії й Китаю.
В оприлюдненому звіті BIS, зокрема, зазначає, що китайська служба безпеки «не відстає від російської», однак різниця між ними є: «Росія прагне дестабілізації й розвалу своїх противників, тоді як китайською метою є збудувати синоцентристську (синоцентризм – ідеологія, яка ставить Китай в центр політичного, культурного та економічного життя світу) глобальну спільноту, в якій інші народи визнають легітимність китайських інтересів і підтверджують повагу до Китаю, яка (з китайського кута зору) йому належить».
BIS у своєму звіті звертає увагу на «діяльність російських офіцерів розвідки, які працюють під дипломатичним прикриттям в рамках російської дипломатичної місії в Чеській республіці». BIS при цьому наголошує, що кількість російських розвідників з дипломатичними паспортами «залишається в ЧР вже кілька років відносно стабільною. Дієве обмеження їх праці й надалі було надзвичайно складним з огляду на довготривалу диспропорцію щодо величини дипломатичних місій Чеської республіки та Росії». Зрештою, загальну незрівняно велику кількість працівників, в тому числі й дипломатів у посольстві Росії в Чехії ЗМІ обговорюють вже тривалий час.
Відносно України BIS наголошує, що «як і в минулих роках також у 2019 році в Чеській республіці відбувались субверсивні акції спрямовані проти України, якими керували органи російської державної влади».
Щодо китайської розвідки в Чехії BIS наголошує на поєднанні «традиційного прикриття (дипломати, журналісти, вчені) і сучасних методів розвідки (наприклад, соціальні мережі)». При цьому інтерес китайської розвідки був спрямований «на широкий спектр галузей, чи то йшлося про теми технологій, військової справи, безпеки, інфраструктурних проєктів, охорони здоров’я, економіки, природного середовища, чи тем закордонної й внутрішньої політики». Китайська розвідка, як зазначено у звіті BIS, «шукала в Чехії методи, як впливати на громадську думку, поширювати китайську пропаганду і будувати позитивний образ КНР (Китайська Народна Республіка) посередництвом відкритого і прихованого впливу змісту ЗМІ».
Що стосується традиційного політичного екстремізму, як «єдину виразнішу мобілізаційну тему» BIS виділяє справу «ймовірного демонтажу пам’ятника радянському маршалові Івану Конєву в Празі-6. На демонстраціях за його збереження брали участь прихильники марксистсько-ленінського спектра разом з іншими активістами проросійської й дезінформаційної сцени» (у відповідності до рішення районної ради Праги-6 пам’ятник Конєву 3 квітня демонтували).
…
The United Nations is appealing for $45.5 million to provide life-saving assistance for 260,000 of the most vulnerable people affected by Super Typhoon Goni in the Philippines.The storm, the world’s most powerful tropical cyclone this year, swept across large swathes of southern Luzon with terrifying force 10 days ago. Torrential rains and violent winds blew away roof tops, damaging and destroying homes and infrastructure. The lives and livelihoods of hundreds of thousands of people have been shattered.The roof and pews of the St. Francis of Assisi church in Malinao town are damaged from powerful winds of Typhoon Goni in Albay province, central Philippines, Nov. 3, 2020.The United Nations says 1.9 million people in eight of the Philippines’ 17 regions have been affected by the typhoon, leaving an estimated 845,000 people in need of humanitarian assistance. The U.N. plans to aid 260,000 of the most vulnerable; among them women, children, the disabled and elderly — people who essentially have lost everything and have no means of support.Given the extent of devastation, the number of casualties has been relatively low. The government reports at least 25 people have been killed, 399 injured and seven are missing. U.N. resident humanitarian coordinator in the Philippines Gustavo Gonzalez says the government’s preemptive action saved many lives.“The government of the Philippines has made significant efforts and they deserve recognition by the huge preemptive evacuation of people,” Gonzalez said. “We are talking about 480,000 people that were evacuated before the arrival of the typhoon. They were moved to some evacuation centers.”Unfortunately, Gonzales said people in the centers now are faced with other risks posed by COVID-19. Local authorities, he notes, are particularly concerned this disaster is taking place at the same time the pandemic is spreading throughout the country.“People in evacuation centers, of course, cannot follow social distancing measures,” Gonzalez said. “The lack of appropriate water access and sanitation represent also a health risk for an area that is also well known by previous cholera outbreaks.”The World Health Organization reports 400,000 cases of coronavirus, including 7,661 deaths in the Philippines. Gonzales notes Typhoon Goni destroyed the only COVID-19 laboratory in the heavily affected Bicol Region, putting an end to all testing.The appeal will fund essential relief, including food, shelter, hygiene, water and sanitation, psychosocial support and protection. The money also will be used to restore livelihoods and critical services to promote the rapid recovery of the most affected communities.
…
ByteDance, the Chinese parent company of video-sharing app TikTok, filed a petition late Tuesday with a U.S. Appeals Court challenging a Trump administration order set to take effect Thursday requiring it to divest TikTok. President Donald Trump in an Aug. 14 order directed ByteDance to divest the app within 90 days, which falls on Thursday. “Facing continual new requests and no clarity on whether our proposed solutions would be accepted, we requested the 30-day extension that is expressly permitted in the August 14 order,” TikTok said in a statement. “Without an extension in hand, we have no choice but to file a petition in court to defend our rights,” the company said. FILE – Women wearing masks to prevent the spread of the coronavirus chat as they pass by the headquarters of ByteDance, owners of TikTok, in Beijing, China, Aug. 7, 2020.The White House and Treasury declined to comment. The Justice Department did not immediately comment. The Trump administration contends TikTok poses national security concerns as the personal data of U.S. users could be obtained by China’s government. TikTok, which has over 100 million U.S. users, denies the allegations. The petition names Trump, Attorney General William Barr, Treasury Secretary Steven Mnuchin and the Committee on Foreign Investment in the United States (CFIUS), the inter-agency panel that reviews certain transactions involving foreign investment on national security concerns. It says the CFIUS action and Trump order “seek to compel the wholesale divestment of TikTok, a multibillion-dollar business built on technology developed by” ByteDance “based on the government’s purported national security review of a three-year-old transaction that involved a different business.” That order was based on a government review of ByteDance’s 2017 acquisition of U.S. social media app Musical.ly, which ByteDance merged into TikTok. Separate restrictions on TikTok from the U.S. Commerce Department have been blocked by federal courts, including restrictions on transactions that were scheduled to take effect Thursday that TikTok warned could effectively ban the app’s use in the United States. Talks have been ongoing to finalize a preliminary deal for Walmart Inc and Oracle Corp to take stakes in a new company to oversee U.S. operations. Trump has said the deal had his “blessing.”
…
Колишнього голову Державного агентства з інвестицій та управління національними проєктами України часів президентства Віктора Януковича обрали до Закарпатської обласної ради, свідчать дані Центральної виборчої комісії.
Владислав Каськів пройшов до облради за списком партії «Опозиційна платформа – За життя».
«Громадянин України, народився 01.12.1973 р., освіта вища, безпартійний, приватний підприємець, місце проживання: Київ», – йдеться в повідомленні ЦВК.
Владислав Каськів обіймав посаду голови Держагентства з інвестицій та управління національними проектами України у 2010–2014 роках.
Наприкінці березня 2016 року його оголосили в розшук. Каськіва підозрювали у заволодінні в 2012 році у змові з іншими особами коштами державного бюджету України.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що Каськів вивів із України 255 мільйонів гривень.
У кінці 2017 року тодішня Генеральна прокуратура України повідомила, що закінчила досудове розслідування і надіслала до Печерського районного суду Києва обвинувальний акт щодо Каськіва, якого перед тим екстрадували з Панами, де він хотів отримати політичний притулок, але йому відмовили.
У прокуратурі тоді повідомляли, що розслідування проводилось у провадженні за статтями про «заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах» та «службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки».
Перед цим суд ухвалив рішення про арешт Каськіва з можливістю внесення застави з урахуванням наданих захистом довідок про повне відшкодування останнім завданих державі збитків. Каськів був звільнений у залі суду. Він вніс 160 тисяч гривень застави.
У 2012 році Каськів як голова Держінвестпроєкту підписав угоду про створення консорціуму інвесторів проекту LNG-терміналу з іспанською компанією Gas Natural.
Згодом з’ясувалося, що іспанська сторона не делегувала ніяких повноважень особі, яка підписувала цю угоду від імені компанії, а чоловік, який підписував мільярдну угоду з Україною, Жорді Сарда Бонвеї, є лижним інструктором з Іспанії.
…
Заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко заявив, що число громадян, які перетинають адміністративний кордон між анексованим Кримом і Херсонською областю, скоротилося до 700 на день. Він вважає, що на це вплинули обмеження, запроваджені Росією. Про це чиновник сказав в ефірі «UA: Крим», повідомляє пресслужба міністерства.
«Росія продовжує блокувати будь-який доступ на територію окупованого Криму для міжнародних моніторингових і міжнародних гуманітарних організацій, а також не дозволяє резидентам Криму – громадянам України – виїхати на материкову частину України, щоб купити ліки, яких дійсно не вистачає на окупованому півострові», – розповів Яременко.
Заступник міністра запевнив, що такі дії з боку Росії можуть призвести до значного погіршення епідеміологічної ситуації на території Криму і підкреслив, що Україна буде готова розгорнути спеціальні польові госпіталі біля КПВВ, а також гуманітарні табори. Крім цього, Яременко розповів, що опрацьовується варіант із залученням стаціонарних лікарень у Херсонській області.
Віцепрем’єр-міністр України, міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков раніше стверджував, що українська влада готова розгорнути гуманітарні табори на адмінкордоні з Кримом через погіршення ситуації з поширенням COVID-19 і дефіцитом ліків на півострові.
Після цього перший віцеспікер підконтрольного Кремлю парламенту Криму Юхим Фікс заявив, що Криму і його жителям не потрібна допомога Києва в боротьбі з коронавірусною інфекцією.
Представництво президента України в АР Крим висловило раніше стурбованість через ситуацію, яка склалася на півострові у зв’язку з ростом хворих і дефіцитом ліків. У відомстві називали її «критичною» в умовах пандемії і закликали «реагувати на виклики, пов’язані з гуманітарною кризою в Криму».
На одному з останніх засідань оперативного штабу з протидії коронавірусній інфекції фактична влада Криму закликала жителів півострова не влаштовувати ажіотаж в аптеках. Керівник регіонального управління Росздоровнагляду Василь Клімов визнав відсутність в аптеках і лікарнях Криму «низки препаратів», але запевнив, що «аналоги в стаціонарах є».
Вранці підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов повідомив, що за минулу добу в Криму зареєстровано 141 випадок COVID-19. Згідно з останніми даними підконтрольного Кремлю Міністерства охорони здоров’я Криму, за час епідемії померли 170 пацієнтів, одужали за весь період пандемії в Криму 6813 людей.
Ці дані не підтверджені міжнародними організаціями та іншими незалежними джерелами. Правозахисники стверджують, що ця статистика суттєво занижена, оскільки не відображає багатьох важливих факторів, зокрема інфікування в лавах російських військових і спецслужб.
your ad hereУряд Данії визнав, що не мав законних підстав вимагати від власників ферм знищення всіх норок, яких вони розводять.
Розпорядження зробили після того, як у тварин виявили мутацію нового коронавірусу. Вчені попередили, що це може позначитися на ефективності застосування створюваної вакцини проти COVID-19.
Данія – найбільший світовий виробник хутра норки. Популяція цих хижаків у країні становила близько 15-17 мільйонів. Відтоді, як уряд 4 листопада оголосив, що норок слід знищувати, близько двох з половиною мільйонів тварин були вбиті.
«Навіть якщо ми діяли в поспіху, нам слід було чітко розуміти, що необхідні нові законодавчі акти, яких поки що немає. І я прошу вибачення за це», – заявила 10 листопада прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.
Влада країни має намір ухвалити закон, який дозволить масово знищувати тварин, а не тільки в місцях, де виявлені спалахи. Тим часом, уряд закликав фермерів не чекати і продовжувати знищення тварин як запобіжний захід.
your ad hereУ Мінську міліція затримала журналіста білоруської служби Радіо Свобода Олега Груздиловича. Силовики прийшли до нього додому ввечері 10 листопада і продемонстрували знімки з акції протесту 25 жовтня в Мінську, на яких він був, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
«Міліціонери сказали, що потрібно ще дещо уточнити, і відвезли його у Фрунзенське РУВС Мінська, де його нібито чекає дільничний», – розповіла дружина Груздиловича Мар’яна.
Через кілька годин їй подзвонили з РУВС і повідомили, що її чоловік перебуває в ізоляторі на Окрестіна.
Журналіст був акредитований МЗС Білорусі до 29 серпня 2020 року, коли чотирьох кореспондентів Радіо Свобода позбавили акредитації. 25 жовтня Олег Груздилович мав редакційне завдання на акції протесту від газети «Народна воля».
Олег Груздилович – відомий білоруський журналіст, що спеціалізується на правозахисній тематиці, більше ніж 20 років пропрацював кореспондентом білоруської служби Радіо Свобода. Він також співпрацює з незалежними білоруськими медіа. Автор книги «Хто підірвав мінське метро».
your ad here
European Union regulators have filed antitrust charges against Amazon, accusing the e-commerce giant of using data to gain an unfair advantage over merchants using its platform.
The EU’s executive commission, the bloc’s top antitrust enforcer, said Tuesday that the charges have been sent to the company.
The commission said it takes issue with Amazon’s systematic use of non-public business data to avoid “the normal risks of competition and to leverage its dominance” for e-commerce services in France and Germany, the company’s two biggest markets in the EU.
The EU started looking into Amazon in 2018 and has been focusing on its dual role as a marketplace and retailer.
In addition to selling its own products, the U.S. company allows third-party retailers to sell their own goods through its site. Last year, more than half of the items sold on Amazon worldwide were from these outside merchants.
Executive Vice President Margrethe Vestager, the EU commissioner in charge of competition, said it’s not a problem that Amazon is a successful business but “our concern is very specific business conduct which appears to distort genuine competition.”
Amazon faces a possible fine of up to 10% of its annual worldwide revenue, which could amount to billions of dollars. The company rejected the accusations.
“We disagree with the preliminary assertions of the European Commission and will continue to make every effort to ensure it has an accurate understanding of the facts,” the company said in a statement.
The company can, under EU rules, reply to the charges in writing and present its case in an oral hearing.
Vestager also opened a second investigation into Amazon over whether it favors its own products and those from third-party merchants that use its logistics and delivery services.
It’s the EU’s latest effort to curb the power of big technology companies, following a series of multi-billion-dollar antitrust fines against Google in previous years.
…