Білоруський правозахисний центр «Весна» оприлюднює імена затриманих під час «Маршу народовладдя», який відбувся в кількох містах Білорусі 8 листопада. Наразі перелік, який оновлюється, сягнув 921 людини.
Поміж інших, у Мінську затримали історика і мовознавця, кандидата філологічних наук Олеся Жлутку. З 1996 року він є настаршим науковим співробітником Інституту історії Національної академії наук.
Протягом дня з метою «безпеки пасажирів» метрополітен Мінска закрив всі станції 3-ї лінії. Також у неділю оператори мобільного зв’язку вже звично «обмежували» доступ до мобільного інтернету.
Як повідомляла раніше білоруська служба Радіо Свобода, у Мінську учасники «Маршу народовладдя» спробували зібратися біля міської ратуші, проте їм це не вдалося. Будь-які спроби демонстрантів зібратися в різних частинах столиці стикалися з жорсткими затриманнями.
Сьогоднішній недільний мітинг був тринадцятим після президентських виборів 9 серпня. Прихильники змін у Білорусі продовжують вимагати відставки Олександра Лукашенка та проведення нових чесних виборів, звільнення політичних в’язнів та відповідальності за побиття та катування мирних демонстрантів.
…
Щонайменше одна людина постраждала під час розгону демонстрантів біля будівлі Центральної виборчої комісії в Тбілісі, передає грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу» за посиланням на телекомпанію «Формула».
Проти протестувальників, які протестували біля ЦВК з вимогою призначення нових парламентських виборів, поліція застосувала водомети. Це відбулося без попередження, коли кілька десятків людей наблизилися до огорожі.
У службі швидкої допомоги журналістам повідомили, що одна людина була госпіталізована з акції в клініку Ґудушаурі з пошкодженнями в області шиї. Одночасно на кадрах розгону, які поширив телеканал «Руставі 2», видно, що струя водомету потрапила одному з демонстрантів в обличчя. В чоловіка пошкоджен око та розсічене перенісся.
Народна захисниця Грузії (місцева уповноважена з прав людини) Ніно Ломджарія назвала дії силовиків неадекватними та нелегітимними і закликала до переговорів між правлячою партією «Грузинська мрія» та опозицією. Натомість Міністерство внутрішніх справ стверджує, що поліцейські діяли пропорційно і в межах своїх повноважень, коли протестувальники нібито намагалися прорватися до будівлі ЦВК.
Водночас виконавчий секретар «Грузинської мрії» Іраклій Кобахідзе заявив 8 листопада, що партія готова зустрітися з опозицією тільки за участі міжнародних партнерів.
У неділю 8 листопада грузинська опозиція оголосила про початок безстрокової протестної акції біля будівлі Центральної виборчої комісії країни.
Біля будівлі парламенту в Тбілісі тисячі людей зібралися, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів 31 жовтня. За підрахунками опозиційного телеканалу «Мтаварі», до акції долучилися до 45 тисяч людей. Проурядовий «Імеді» і «Грузинська мрія» стверджують, що на мітингу було приблизно 6 тисяч демонстрантів.
…
Greek Prime Minister Kyriakos Mitsotakis was among the first foreign leaders to congratulate Joe Biden after he was projected to become the next U.S. president. Greece views the pending change of guard at the White House as pivotal to easing turbulent relations with Turkey. Many analysts, though, warn Athens should take a more cautious approach.
Mitsotakis sent a congratulatory message within minutes after Biden was projected to win the presidential election.
Mitsotakis called Biden a true friend and voiced certainty that his presidency would help forge stronger ties between the U.S. and Greece.
Analysts say that is diplomatic shorthand for an end to the close personal connection Donald Trump had developed with Turkish counterpart Recep Tayyip Erdogan over several years.
Sotiris Servos, a professor of international relations in northern Greece, explains.
With this election, Erdogan loses Trump’s ear and the direct access he had to the Oval Office, Servos says. Biden may not be an unknown force to him, but it’s unlikely, Servos says, that Erdogan will try and test the limits of this new relationship early on.
For Greece, embroiled in a long-running and increasingly dangerous standoff with Turkey over energy rights in the eastern Mediterranean, that anticipated hiatus may buy crucial time in helping ease tensions between the rival neighbors.
But with Biden expected to toughen relations with Russia, experts in Athens anticipate this could yield even greater support from Washington, especially after Turkey, a key NATO ally, purchased an S-400 missile defense system from Moscow over U.S. objections. Turkey signed a deal to buy the system in 2017 and began taking delivery of it in 2019. A few days prior to the U.S. election, Turkey tested the system, further angering the United States.
Ankara has dismissed Washington’s concerns that the S-400 system could compromise NATO’s military systems and said the weapons are the most cost-effective solution for Turkey’s defense needs.
According to Servos, if there is one foreign policy issue Biden has been very clear about, it is Russia. How these dynamics will play out, will no doubt impact developments in the eastern Mediterranean, he explained.
In a policy chapter dubbed “Joe Biden’s vision for Greek Americans and U.S.-Greece Relations,” Biden promised ahead of the elections to call out Turkish aggression in its long-standing disputes with Greece over sea and air rights. While both NATO allies, the two countries came to the brink of war in September, forcing the U.S. to intervene and urge Erdogan to recall a survey vessel from a drilling expedition off the coast of a Greek island.
Still, critics like Panos Panagiotopoulos, a leading foreign policy analyst and former lawmaker, advise caution.
Of course, Biden’s election spells positive news for Greece, he said, as Biden is no newcomer and knows the issues and problems of this region.
But at the same time, Panagiotopoulos said, “We have to remain realists and Greeks should not froth up to expectations that Biden will cast Turkey to the side for our sake alone.” He also said the best Greeks can hope for is a different state of play and balance of relations in the region.
Whether that will play out remains to be seen.
But until then, Greece says it will not ease up on its defenses in the eastern Mediterranean, keeping ships and submarines in the region and being mindful of Ankara’s moves until Biden takes office early next year.
…
Заступник міністра закордонних справ України, керівник української групи переговорників із Іраном щодо катастрофи українського літака Євген Єнін повідомив Радіо Свобода, що наразі немає визначеної нової дати переговорів із Тегераном, і все залежатиме від того, яку інформацію передасть іранська сторона.
«На сьогоднішній день ми ще не узгодили точні дати переговорів, значною мірою це залежатиме як від виконання сторонами домовленостей, досягнутих під час попереднього раунду переговорів, так і від ситуації з пандемією COVID-19. Безумовно, ми чекаємо виконання іранською стороною своїх обіцянок – направлення інформації. Це напряму впливатиме на ту субстанцію, яку ми можемо мати під час наступного раунду переговорів. Якщо ми побачимо, що поки що немає про що говорити, то, мабуть, є більш доцільним почекати, поки всі сторони виконають дані ними зобов’язання. Переговорний процес, який ми проводимо з іранською стороною, він не торкається жодним чином не стосується технічного рослідування, відповідно до дадатку 13 Чиказької конвенції, так само кримінальне розслідування і взаємодія органів досудового розслідування прокуратур наших держав є абсолютно паралельними процесами», – сказав Єнін.
Він повідомив, що 6 листопада відбулося чергове засідання Ради IKAO (Міжнародної організації цивільної авіації – ред.) і представник України взяв участь у ньому і навіть мав можливість у ньому виступити, попри те, що Україна не є членом Ради IKAO.
«Українська сторона вчергове наголосила, що нашою метою є встановлення справедливості, тобто це забезпечення об’єктивного, неупередженого розслідування як технічного, так і кримінального, за результатами якого всі винні мають бути притягнуті до відповідальності, а також усунення причин, що спричинили трагедію, і забезпечення гідного рівня компенсації. Ми з нетерпінням чекаємо на інформацію, яку пообіцяв нам надати Іран у рамках переговорного процесу, а також завершення технічного розслідування саме в об’єктивний і неупереджений спосіб. Наразі відповідна інформація ані до Міністерства закордонних справ, ані до Офісу генерального прокурора з іранської сторони не надходила», – додав Євген Єнін.
Він розповів про ініціативу канадської сторони щодо проведення форуму «Безпечніше небо», який планується провести 8-9 грудня цього року в режимі онайн, і Україна, за його словами, планує взяти участь у роботі цього форуму.
«Ми, безумовно, маємо певні здобутки за результатами двох раундів переговорів з іранською стороною, але подальший успіх, безумовно, значною мірою залежатиме від наявності політичної волі Ірану. Тим часом ми продовжуємо координувати зусилля всіх потерпілих держав – це Швеція, Великобританія, Канада, Афганістан і Україна – з метою з’ясування всіх обставин трагедії та недопущення повторення подібних інцидентів у майбутньому», – зазначив заступник міністра закордонних справ.
Сьогодні, 8 листопада, минає 10 місяців, як літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).
Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.
Іран досі не передав свій технічний звіт іншим потерпілим від авіакатастрофи біля Тегерана країнам, аби цей звіт міг бути оприлюднений протягом року, згідно із дадатком 13 Чиказької конвенції (щодо розслідування авіаційних подій та інцидентів – ред.). Ці правила включають рекомендацію, що остаточний звіт має з’явитися протягом 12 місяців з часу аварії, хоча багато резонансних розслідувань займають більше часу. Попри те, що термін подачі остаточного звіту рекомендований, 6 листопада Рада Міжнародної організації цивільної авіації, яка складається із 36 країн, закликала Іран прискорити подання звіту. Водночас Іран каже, що звіт готовий, він перекладається і буде переданий найближчим часом.
У липні і жовтні відбулися два раунди переговорів щодо авіакатастрофи літака з іранською стороною. Іран раніше надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до винуватців збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.
…
Сотні мирних демонстрантів затримали в Мінську та інших містах Білорусі під час традиційного тижневого маршу опозиції, передає білоруська служба Радіо Свобода. Правозахисники повідомляють про понад 440 затриманих учасників.
У Мінську учасники «Маршу народовладдя» спробували зібратися біля міської ратуші, проте їм це не вдалося. Будь-які спроби демонстрантів зібратися в різних частинах столиці стикалися з жорсткими затриманнями.
Тим не менш демонстрантам вдалося щонайменше двічі сформувати колону з декількох тисяч людей і вийти на проїжджу частину – біля стели «Мінськ – місто-герой» та на вулицю Богдановича. Однак в обох випадках протестувальників розігнали. Проспекти та вулиці, по яких проходили демонстранти, а також прилеглі подвір’я були огороджені силами безпеки, затримання відбувалися в різних частинах міста.
Читайте також: Як Росія може вдарити з Криму. Придністров’ю та Білорусі приготуватися?
У Мінську затримання тривали навіть після того, як силовики очистили центр міста від демонстрантів. Співробітники безпекових структур переслідували людей не лише на вулицях, але і в торговельних центрах – у відвідувачів перевіряли сумки на наявність біло-червоно-білих прапорів.
Станом на 18 годину за місцевим часом відомо про понад 440 затриманих у Мінську, Бобруйську, Вітебську, Гомелі та Ляхавичах.
Серед затриманих в столиці – десятиборник та срібний призер Олімпійських ігор 2008 року Андрей Кравченко, багаторазовий чемпіон Білорусі з тайського боксу та кікбоксингу Іван Ганін, модель та «Міс Білорусь 2008 року» Ольга Хижинкова, а також актор Олександр Жданович.
Читайте також: Канада слідом за ЄС розширила свій санкційний список щодо Білорусі
Серед затриманих були й журналісти: кореспондент БелаПАН Ян Авсеюшкін, Артем Лява, фотокореспонденти Святослав Зоркий (згодом звільнений) та Віктор Талочка. Журналістку Алену Шабуню затримали у Вітебську.
Напередодні у Мінську силовики також затримали десятки протестувальників.
Сьогоднішній недільний мітинг був тринадцятим після президентських виборів 9 серпня. Прихильники змін у Білорусі продовжують вимагати відставки Олександра Лукашенка та проведення нових чесних виборів, звільнення політичних в’язнів та відповідальності за побиття та катування мирних демонстрантів.
your ad hereТисячі людей зібралися біля парламенту Грузії в центрі Тбілісі 8 листопада, висловлюючи протест через підсумки виборів 31 жовтня. Як передає Грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу», опозиція висунула владі Грузії ультиматум з вимогою відставки керівництва Центральної виборчої комісії. Вимогу озвучив голова політради найбільшої опозиційної партії «Єдиний національний рух» Ніка Мелія.
Термін ультиматуму закінчується сьогодні, 8 листопада, о 20:00. У разі відставки голови ЦВК Тамар Жванії, опозиція обіцяє провести переговори з керівництвом правлячої партії «Грузинська мрія» Бідзіною Іванішвілі щодо проведення нових парламентських виборів.
Повідомляється, що організатори протестної акції запустили під парламентом димові шашки. Вони заявили, що це символ того, як влада очорнила підсумки виборів.
Також на мітингу були озвучена вимога щодо звільнення всіх політичних в’язнів.
Опозиція у Грузії не визнає легітимність парламентських виборів 31 жовтня. Всі вісім опозиційних партій, що пройшли до парламенту, відмовляються від своїх мандатів і вимагають проведення нового голосування. Політики оголосили про початок безстрокових протестів на масштабному мітингу перед парламентом Грузії 1 листопада. Протягом усього тижня разом зі своїми прихильниками і активістами вони вимагали відставки голови ЦВК Тамар Жванії, а також пікетували будівлі окружних виборчих комісій в Тбілісі і регіонах.
Згідно з попередніми даними ЦВК, більшу частину голосів на виборах отримала правляча партія «Грузинська мрія» – 48,23%. Другий результат у опозиційної коаліції «Національний рух – Сила в єдності» (27,17%). Щодо одномандатних округів, то в 14-ти із них перемогу здобули кандидати «Грузинської мрії» – в першому турі вони набрали понад 50%. Для виявлення переможців у 16 інших одномандатних округах 21 листопада в Грузії має відбутися другий тур виборів.
…
Президент Азербайджану Ільгам Алієв в телевізійному зверненні 8 листопада заявив, що азербайджанська армія захопила місто Шуша. Це давня столиця Нагірного Карабаху, яка має як військово-стратегічне, так і символічне значення для Азербайджану і Вірменії.
Офіційний представник Міністерства оборони Вірменії Артсрун Ованесян заперечив слова президента Азербайджану.
«Битва за Шуши триває, чекайте і вірте в нашу армію», – повідомив він у твітері.
Заява Алієва прозвучала наступного дня після того, як президент Росії Володимир Путін обговорив конфлікт в Нагірному Карабасі зі своїми французьким і турецьким колегами.
Під час телефонної розмови 7 листопада Путін і президент Франції Емманюель Макрон висловили серйозну заклопотаність через бої між етнічними вірменами і азербайджанськими силами в регіоні і причетність до конфлікту бойовиків з Сирії та Лівії, йдеться у заяві Кремля. Російська сторона заявила, що президенти озвучили намір продовжувати скоординовані посередницькі зусилля, в тому числі через Мінську групу ОБСЄ, створену в 1992 році для пошуку мирного врегулювання конфлікту. Співголовами Мінської групи є Росія, Франція і США.
Пізніше того ж дня Путін поговорив з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ероданом, який сказав російському лідерові, що Вірменія повинна піти з азербайджанських земель і «сісти за стіл переговорів», йдеться у заяві Анкари.
Збройний конфлікт у Нагірному Карабасі різко загострився наприкінці вересня. В Азербайджані і Вірменії нині діє військовий стан, оголошена мобілізація. Обидві сторони повідомляють про вбитих і поранених, в тому числі серед цивільного населення, і обстріли мирних міст.
Кілька разів сторони домовлялися про тимчасове припинення вогню, але відразу ж звинувачували один одного в порушенні домовленостей.
…
У Росії третю добу поспіль кількість інфікованих коронавірусом перевищує 20 тисяч. За даними російського оперативного штабу із боротьби з COVID-19, за минулу добу в країні виявили 20 498 хворих.
У суботу штаб повідомляв про 20 396 випадки, в п’ятницю – про 20 582 (добовий максимумом з початку пандемії – ред.).
Крім того, за минулу добу через ускладнення від коронавірусу в Росії померли 286 людей, одужали – 11 492.
З початку пандемії у Росії виявили 1 774 334 випадки COVID-19, померли – 30 537, одужали – 1 324 419.
…
U.S. presidents George W. Bush and Barack Obama, when first elected, both thought they could establish a rapport with Russian leader Vladimir Putin and dramatically improve U.S.-Russian relations.Their appraisal of Putin swiftly changed.When asked his impression of Putin after his first face-to-face meeting, George W. Bush said, “I looked the man in the eye. I found him very straightforward and trustworthy – I was able to get a sense of his soul.” Obama, eight years later, openly sought a reset in relations only to see his hopes dashed finally with Russia’s annexation of the Ukrainian peninsula Crimea in 2014.Joe Biden, who as Obama’s vice president supported the reset strategy, is unlikely to follow the example of his predecessors, say former diplomats and analysts. Biden indicated as much during his presidential campaign, saying at a CNN town hall last month, “I believe Russia is an opponent, I really do.”In contrast, he called China “a competitor, a serious competitor.”During the presidential campaign, Biden sought to differentiate himself from President Donald Trump regarding Russia, accusing his Republican rival of being soft on Putin.Trump and his aides pushed back, with the president saying in August, “The last person Russia wants to see in office is Donald Trump because nobody’s been tougher on Russia than I have.”Early last month, Biden criticized his opponent for remaining silent on the poisoning of Russian opposition leader Alexei Navalny, which he bluntly blamed on the Moscow government.“Once again, the Kremlin has used a favorite weapon — an agent from the Novichok class of chemicals — in an effort to silence a political opponent,” he said. “It is the mark of a Russian regime that is so paranoid that it is unwilling to tolerate any criticism or dissent.”But candidates can say one thing during a campaign and do something else once in office; sometimes they have little choice because of circumstances or the course of events. Will a President Joe Biden pursue as muscular an approach to Russia as he has suggested?’No reset’“I don’t think Biden is going to fall head over heels to butter up Putin,” said David Kramer, who was an assistant secretary of state in the administration of George W. Bush. “Moscow has continued with a disinformation campaign against him, and so I don’t think he’s going to extend a hand and say, ‘Let’s make nice,’” added Kramer, now a fellow at the McCain Institute, a foreign policy think tank based in Washington.“I mean, no reset. I don’t think he’s going to try anything like 2009,” Kramer said in reference to Obama’s failed reset policy. Kramer thinks Biden will have to focus largely on domestic issues, thanks to the coronavirus pandemic and its economic impact.“And to the extent he is able to focus on foreign policy, Russia should not be at the high end of the priority list,” he told VOA. Although he added, “You can’t ignore it. And it is a factor in a number of problems we face. I think he’s going to have to devote his limited time when it comes to foreign policy to work with countries that are ready to solve problems.” By that he means shoring up America’s transatlantic alliance.Biden and Putin have met — without much cordiality. In a 2011 interview with The New Yorker magazine, Biden said at one meeting he told the Russian leader, “I’m looking into your eyes, and I don’t think you have a soul.”Biden continued: “He looked back at me, and he smiled, and he said: ‘We understand one another.’”Aside from the lack of personal rapport, analysts say any effort to reset relations would be complicated by economic sanctions on Russia, imposed by both the Obama and Trump administrations. The measures will leave Biden with little room to maneuver and are unlikely to be lifted while Western powers believe Russia is mounting cyberattacks against them.’Gray space’Former Western diplomats say antagonism is likely to persist between Washington and Moscow as long as the Kremlin seeks to undermine Western democratic institutions.Last week, a former top security adviser to British prime minister Boris Johnson, Mark Sedwill, revealed that Britain has launched a series of covert cyber-based attacks on Russian leaders and their interests to “impose a price greater than one they might have expected” for their cyber-offensive against the West.Other allied powers, including the U.S. are doing so, too, say Western intelligence officials in what is becoming a “like-for-like” cyber-conflict with the Kremlin in the so-called “gray space,” the gap between normal state relations and armed conflict.The U.S. and other Western powers are in conflict with Russia on a range of issues — from the 2014 annexation of Crimea to the pro-Moscow agitation in east Ukraine, from Russia’s backing of Syria’s President Bashar al-Assad to the 2018 attempted assassination in Salisbury, England, of former Russian double agent Sergei Skripal.Heather Williams of Britain’s Chatham House expects a Biden administration to focus on two key areas: restoring arms control and strengthening NATO to check Russian adventurism.“On the one hand, the U.S. must maintain a strong deterrent and restore credibility with its allies. At the same time, it must pursue arms control and other risk reduction opportunities,” she said.In the final days of the presidential election the Kremlin appeared to be hedging its bets on who might win.Republican campaigners, as well as President Trump, had been hurling corruption charges at Biden’s son Hunter over his service on the board of an energy company in Ukraine and business dealings with China.But Putin dodged an opportunity to amplify the allegations against Hunter Biden, saying, “Yes, in Ukraine he had or maybe still has a business. It doesn’t concern us. It concerns the Americans and the Ukrainians. I don’t see anything criminal about this.”The Russian leader has also sought to highlight possible common ground with Biden — especially over nuclear arms control.Nuclear arms controlPutin called this month for the last existing nuclear arms control pact between Russia and the U.S. to be saved, proposing to extend the New START treaty that’s set to expire in February. “It would be extremely sad if the treaty ceases to exist,” he said.The treaty was signed in 2010 by Barack Obama and then-Russian president Dmitry Medvedev. The pact limits each country to no more than 1,550 deployed nuclear warheads and 700 deployed missiles and bombers.During his long career in the Senate, Biden was a champion of nuclear arms control and he has promised to seek to extend the New START treaty, saying he would likely accept a Russian offer to extend it for five years.
…
Віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков в інтерв’ю Радіо Свобода оцінив, наскільки реально провести вибори на окупованій частині Донбасу 31 березня.
«Якщо сторони домовляться, що така черговість і послідовність (умов – ред.) є робочою і реалістичною, далі ми можемо сперечатися і вести дискусію про нереалістичність саме щодо цієї дати (31 березня – ред.)… П’єр Морель, фантастичний французький дипломат, «гуру французької дипломатії», є координатором, модератором в політичній групі. Я думаю, що він зможе організувати обмін думками і дискусію в такий спосіб, щоб сказати: гаразд, не 31 березня реалістичне, а 31 травня, 31 липня», – сказав Резніков.
За його словами, вказуючи конкретну дату 31 березня, Україна таким чином дала сигнал про готовність «до припинення цієї війни і нарешті настання миру на українській землі».
Днями голова делегації України в ТКГ, експрезидент Леонід Кравчук повідомив, що Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи, який у разі повного припинення конфлікту і демілітаризації ОРДЛО передбачає проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.
…
Передвиборчий штаб президента США Дональда Трампа, який відмовився визнати поразку кандидатові Джо Байдену, подав позов в Арізоні щодо підрахунку голосів.
У позові, поданому до Верховного суду округу Марікопа 7 листопада, йдеться, що своїми інструкціями працівники виборчих дільниць «змусили» виборців натиснути кнопку в кабіні для голосування, що могло зіпсувати їхні бюлетені. У позові стверджується, що ці голоси можуть мати «вирішальне значення».
За 99 відсотками порахованих у Арізоні голосів, Байден випереджає Трампа приблизно на 20 тисяч голосів.
Після підрахунку 7 листопада у Пенсильванії, кількість відданих за демократа Джо Байдена голосів виборників перевищила необхідні 270. Це означає, що Арізона не матиме вирішального значення для результату президентських виборів.
Після того, як усі провідні новинні агентства США назвали Байдена переможцем виборів, Трамп відмовився визнати поразку.
«Ці вибори ще далеко не завершені», – сказав Трамп, пообіцявши, що судові позови з’являться наступного тижня.
Дональд Трамп висунув необґрунтовані звинувачення у фальсифікаціях і неправомірних діях під час підрахунку голосів по всій країні і щонайменше двічі заявляв про свою перемогу. Представники виборчих комісій, в тому числі республіканці, заявили, що на виборчих дільницях ознак порушень не виявили.
Тисячі людей на вулицях американських міст, в тому числі у столиці США Вашингтоні, святкували напередодні перемогу Джо Байдена.
your ad hereAfter days of shying away from comment on America’s presidential election, world leaders including British Prime Minister Boris Johnson and German Chancellor Angela Merkel tendered congratulations Saturday to Joe Biden after Pennsylvania’s vote results made him the projected winner.“The U.S. is our most important ally and I look forward to working closely together on our shared priorities from climate change to trade and security,” Johnson said in a statement issued by Downing Street.FILE – Britain’s Prime Minister Boris Johnson speaks during a virtual news conference at Downing Street, London, Oct. 12, 2020.The British leader also praised Biden’s running mate, Kamala Harris, for what he dubbed her “historic achievement.” Harris, the daughter of a Jamaican father and Indian mother, is the first woman of color on a U.S. national political ticket.Midweek, Johnson avoided making any remarks on the election, sidestepping calls from Britain’s opposition parties to comment on President Donald Trump’s demand for vote counting to stop in several states.“We don’t comment as the U.K. government on the democratic processes of our friends and allies,” he said.Some Trump supporters expressed frustration with foreign leaders.“These early calls by foreign leaders congratulating Biden are deliberate election interference,” tweeted Kyle Shideler, an analyst at the Center for Security Policy, a pro-Trump policy organization in Washington. “It is beyond inappropriate for these leaders to weigh in at this time.”Canada’s TrudeauAmong the first world leaders to react to Biden’s projected win was Canadian Prime Minister Justin Trudeau, saying, “Canada and the United States enjoy an extraordinary relationship — one that is unique on the world stage. Our shared geography, common interests, deep personal connections, and strong economic ties make us close friends, partners, and allies.”He added: “I look forward to working with President-elect Biden, Vice President-elect Harris, their administration, and the United States Congress as we tackle the world’s greatest challenges together.”FILE – German Chancellor Angela Merkel, right, walks with then-U.S. Vice President Joe Biden for a meeting at the chancellery in Berlin, Germany, Feb. 1, 2013.Germany’s Merkel said she was looking forward to “future cooperation” between the two countries, adding: “Our transatlantic friendship is irreplaceable if we are to master the great challenges of our time.”Spanish Prime Minister Pedro Sanchez and French President Emmanuel Macron also offered congratulations.Macron said: “We have a lot to do to overcome today’s challenges. Let’s work together.”Sanchez added: “We are looking forward to cooperating with you to tackle the challenges ahead of us.”Governments across the world have been anxiously waiting to see whether Republican Trump would secure a second term or they would be dealing for the next four years with his Democratic challenger, the former U.S. vice president.Most foreign leaders were careful not to express a preference, fearful of alienating the eventual winner. Even national leaders most closely associated with Trump, such as Israeli Prime Minister Benjamin Netanyahu and his Indian counterpart, Narendra Modi, were restrained in their praise of him.FILE – Viktor Orban, prime minister of Hungary, attends a news conference in Lublin, Poland, Sept. 11, 2020.Hungary’s firebrand populist Prime Minister Viktor Orban was one of the few leaders to back Trump publicly, as he did in 2016, announcing in an article in a Hungarian newspaper in September that he was “rooting for another victory for Donald Trump because we are very familiar with the foreign policy of U.S. Democratic administrations, built as it is on moral imperialism. We have tasted it — albeit under duress. We didn’t like it and we don’t want a second helping.”Other conservative nationalist leaders in central Europe were quieter, including Poland’s President Andrzej Duda.NervousnessAnxiety had only mounted since Election Day, with international allies fearful that America was heading for a contested election that could last for weeks or months.Officials in several European countries said they did not want to say anything they might later have to retract, as some governments did amid the confusion of the contested U.S. election in 2000. Among others, the German president initially congratulated candidate George W. Bush, only to have to withdraw his remarks as the world waited for five weeks and a Supreme Court ruling to finally conclude the election.But the congratulatory messages to Biden by several leaders Saturday suggested America’s allies have decided the result is a foregone conclusion — despite Trump’s decision not to concede and his determination to mount legal challenges.FILE – Polish President Andrzej Duda speaks to a crowd during an event in Gdansk-Westerplatte, Sept. 1, 2020.That includes Poland, one of the U.S.’s closest allies under the Trump administration. Duda said Saturday that his country was determined to maintain a “high-level, high-quality … partnership” during a Biden administration.Messages of congratulation also came Saturday from the leaders in the Netherlands, Qatar, Egypt, Ukraine, Lebanon, Norway and Greece.Ireland’s taoiseach, Micheal Martin, said: “Ireland takes pride in Joe Biden’s election, just as we are proud of all the generations of Irish women and Irish men and their ancestors whose toil and genius have enriched the diversity that powers America.”Biden traces his ancestry to Ireland and England.
…
Slovakia held a second round of nationwide coronavirus testing on Saturday in an effort to curb increasing infections, with more than half a million people screened by noon.Last weekend, more than 3.6 million people — two thirds of the population — took part in the first round of a scheme that other nations are studying as they look for ways protect their health systems.The government this time called on people from regions where more than 0.7% tested positive last weekend to repeat the procedure, testing in 45 out of 79 of the nation’s counties.Because Slovaks in areas with lower rates of infection — including the capital, Bratislava — could voluntarily go for tests, it was not clear how many would participate. The government had estimated that it could test up to 2.6 million people.As of noon (1100 GMT), government data showed 553,377 had been tested, with 3,677 positive results. Prime Minister Igor Matovic said the country now had a way to handle the epidemic.”When we agree that we would want to have more freedom, to open theaters, churches … we will know that we have this tool [to control the epidemic],” Matovic said.The antigen test produces results in 15-30 minutes but is less accurate than the standard PCR tests.Overall, Slovakia reported 2,579 COVID-19 cases on Saturday through PCR testing, bringing the total to 73,667, with 351 deaths.Compared with other parts of Europe, Slovakia recorded relatively few cases after the pandemic started spreading in March, but infections have soared in recent weeks. The government has warned the increase could overwhelm hospitals.
…
7 листопада у Пріштіні, столиці Косова, власники ресторанів, кафе і барів вийшли на вулиці на знак протесту проти нових обмежувальних карантинних заходів, уведених в країні для запобігання поширенню COVID-19. Нові обмеження були запроваджені в кількох регіонах Косова, зокрема у місті Пріштіні, після спалаху інфікувань коронавірусом. 6 листопада невелика балканська країна із населенням 1,8 мільйона осіб повідомила про 728 нових випадків захворювання і 12 летальних. Кількість нових випадків інфікування є найбільшою з моменту початку пандемії у березні. (Відео Балканської редакції Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода).
…
Президент України Володимир Зеленський привітав Джо Байдена і Камалу Гарріс із очевидною перемогою як президента і віцепрезидента на виборах у США. Також із привітанням виступив і голова президентського офісу Андрій Єрмак, який – а не голова держави – висловив очікування, що вони відвідають Київ.
«Вітаю Джо Байдена і Камалу Гарріс! Україна з оптимізмом дивиться на майбутнє стратегічних відносин зі Сполученими Штатами. Україна і США завжди співпрацювали в галузях безпеки, торгівлі, інвестицій, демократії, боротьби з корупцією. Наша дружба тільки зміцніє!» – мовиться в офіційному твітері Володимира Зеленського англійською мовою.
«Вітаю Джо Байдена та Камалу Гарріс із перемогою! Наші країни розділяє океан, втім, нас нерозривно об’єднують спільні цінності та прагнення захищати та просувати свободу і демократію. Будемо раді бачити вас у Києві!» – написав у фейсбуці Андрій Єрмак англійською і українською мовами.
Також на цей час Байденові вже надходять привітання від лідерів країн світу і міжнародних організацій.
Раніше 7 листопада всі провідні авторитетні засоби інформації у США, де саме вони, а не якийсь офіційний орган, оголошують результат голосування, з посиланням на дані підрахунку голосів із одного з вирішальних штатів, Пенсильванії, підтвердили перемогу там демократа Джо Байдена. Таким чином, він отримує вже принаймні 273 голоси виборників – більше, ніж 270, мінімально необхідних для обрання наступним президентом США. Чинний президент, республіканець Дональд Трамп відтак уже не зможе надолужити своє відставання.
Крім того, деякі ЗМІ вже оголосили про перемогу Байдена і в штаті Аризона, який дає ще 11 голосів виборників. А телеканал Fox News, загалом прореспубліканський і прихильний до Трампа, вже віддав Байденові перемогу і в Неваді з її 6 голосами виборників.
На цей час досі не завершений підрахунок у кількох штатах, що мали вирішальне значення, через необхідність рахувати значно більші цього року через коронавірусну пандемію кількості голосів виборців, надісланих поштою, – зокрема таких, як Джорджія (де невелику перевагу теж має Байден) чи Північна Кароліна (де перед веде Трамп). За оцінками, Байден може отримати врешті понад 300 голосів виборників.
Трамп після оголошення про його поразку відмовився визнавати її. Він заявив, що вибори «ще далеко не закінчені» і що він буде оскаржувати їхні результати в судах.
Він намагається зірвати підрахунок у тих місцях, де він іде йому не на користь, або домогтися перерахунку через суди. Він багато разів заявляв про різноманітні порушення, але жодного разу не наводив ніяких доказів. За повідомленнями, реальні випадки таких можливих порушень, наразі не відомі. В кількох штатах суди вже відмовили Трампові, але його юридична команда продовжує ці намагання.
Трамп, усвідомлюючи реальність програшу, раніше вже кілька разів виступав із безпідставними твердженнями нібито про шахрайства й порушення на виборах, хоча ніяких підтверджень не наводив. Соціальні мережі позначають такі його дописи як такі, що вводять в оману, в одному з випадків кілька телевізійних мереж перервали пряму трансляцію виступу Трампа, коли він став виступати з такими твердженнями.
Через такий брак реальних доказів порушень деякі юридичні експерти вважають, що позови кампанії Трампа врешті не вплинуть на результат виборів.
Джо Байден буде інавгурований як 46-й президент США 20 січня 2021 року, після того, як усі штати офіційно підтвердять результати голосування в них і юридичні намагання Трампа, як очікують, не зможуть перешкодити встановити його перемогу, яку відтак затвердить колегія виборників.
…
Віцепрем’єр-міністр, міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що в Тристоронній контактній групі для врегулювання на окупованих частинах українського Донбасу необхідно створити п’яту робочу підгрупу – з питань підготовки повернення контролю над кордоном із Росією в тих місцях, у яких зараз такого контролю немає.
Один із пунктів Комплексу заходів на виконання мінських домовленостей, сказав Резніков у «Суботньому інтерв’ю», чітко говорить, що для інтенсифікації своєї роботи ТКГ може створювати робочі підгрупи.
Він назвав «помилкою» те, що під час укладення згаданого документа 12 лютого 2015 року, під час розпалу боїв регулярних частин Збройних сил Росії проти України за Дебальцеве, Україна погодилася на єдиний пункт, що визначає послідовність виконання цих заходів, а саме що «відновлення повного контролю над державним кордоном із боку уряду України в усій зоні конфлікту… має розпочатися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання» на окупованих територіях, і то ще за умови виконання низки вимог.
«І ця помилка сьогодні не дає можливості нам продуктивно рухатися у вирішенні цього завдання. Тому якщо Росія дійсно налаштована на завершення цієї гібридної війни і припинення конфлікту з сусідньою Україною, вона має зрозуміти, що доведеться йти на поступки і дати можливість проконтролювати кордон. Це буде, в тому числі, в їхньому прямому інтересі. Якщо вони не довіряють безпосередньо прикордонній службі України, ми готові шукати компромісний варіант, коли буде посередник у ролі міжнародного представництва. Наприклад, додаткова місія ОБСЄ зі збільшеним, розширеним мандатом», – сказав він.
Саме необхідність «забезпечити постійний моніторинг на українсько-російському державному кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Російської Федерації» передбачала перша з трьох мінських домовленостей, так званий Мінський протокол, підписана 5 вересня 2014 року, яка так само чинна, як і інші, але вимоги якої Росія ігнорує. Цей пункт досі не виконаний, Росія не бажає обговорювати його.
Натомість Росія, а за нею й підтримувані і скеровувані нею незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», що захопили частину Донецької й Луганської областей і визнані в Україні терористичними, наполягають на буквальному прочитанні тільки третьої з так званих мінських домовленостей 2014–2015 років, так званого Мінського комплексу заходів. У ній Україна була вимушена погодитися на те, що повернення їй контролю за кордоном мало б стати останнім пунктом врегулювання, вже після місцевих виборів на нині окупованих територіях. За словами соратників тодішнього президента Петра Порошенка, який був змушений узгодити цей документ, такий нереальний пункт був фактичною гарантією неможливості виконання мінських домовленостей у їхньому нинішньому вигляді і відтак збереження санкційного тиску Заходу на Росію до зміни ситуації в майбутньому.
Тим часом в офісі президента України Володимира Зеленського наголошували, що вибори на нині окупованій частині Донбасу можливі, зокрема, тільки після повернення контролю України над нині непідконтрольною Києву ділянкою кордону з Росією.
…