Leave a Comment
Народні депутати вранці 4 листопада передали до Конституційного суду України заяву із закликом до суддів добровільно скласти повноваження, повідомила пресслужба партії «Слуга народу» у фейсбуці.
За повідомленням, заяву підписали 226 народних депутатів, і вона стосується не всіх суддів, а тих 11, які підтримали «скандальне рішення про скасування антикорупційної реформи й, зокрема, електронного декларування».
«Це політична заява, яка спрямована на те, щоб закликати 11 суддів скласти повноваження добровільно. Щоб вони зрозуміли, що народні депутати – це делеговані суспільством суб’єкти законодавчої ініціативи, що немає довіри після таких рішень до суддів», – сказав голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
У разі, якщо судді не складуть повноваження, додав він, у депутатів є низка законодавчих ініціатив, метою яких є «фактично запобігти подальшим рішенням КС, які можуть повністю зруйнувати антикорупційну незалежну інфраструктуру».
«Конституційний суд має розглянути у своїй програмі питання конституційності роботи Вищого антикорупційного суду. Це може безпосередньо спричинити призупинення безвізового режиму з ЄС. Народ України не пробачатиме такі рішення», – сказав голова фракції й додав, що є законопроєкти, які тимчасово блокуватимуть роботу КСУ, а деякі, зокрема президентські, пропонують «перезавантажити систему» Конституційного суду, тож «парламент визначатиметься».
27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції.
Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.
30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.
Ця пропозиція викликала не менш різку критику як така, що стала б кричущим порушенням Конституції України. Супротивники пропозиції президента наголошували, що конституційну кризу не можна вирішувати шляхом свідомого порушення Основного закону країни.