З огляду на складну ситуацію, викликану епідемією коронавірусу в Словаччини, президент Словацької лікарської палати Маріан Коллар звернувся до словацьких лікарів, які працюють закордоном, із закликом повернутись додому.
«Прошу вас, щоб ви негайно повернулися додому, до країни, яка вас не тільки виховала, дала вам освіту, але й цієї хвилини вас потребує, ви для неї незамінні», – написав Маріан Коллар у зверненні на своїй Фейсбук-сторінці.
Голова Лікарської палати звертає увагу колег за кордонами країни на тисячі нових інфікованих COVID-19 у Словаччині щоденно, на кількість хворих в шпиталях, яка зростає, і що «в бою проти цього тяжкого ворога нам недостає найважливіших – лікарів з достатніми професійними знаннями і досвідом».
Коллар у своєму зверненні торкнувся і теми невисокої заробітної платні лікарів у Словаччині. Попри це, він наполегливо попросив колег повернутися додому, щоб допомогти словацькій системи охорони здоров’я.
Як повідомляє міністерство охорони здоров’я Словаччини, всього в країні інфіковано коронавірусом 35 330 людей, 21 жовтня позитивний тест на COVID-19 підтверджений у ще 1 728 осіб, померло 115 людей.
У Словаччині, яка переживає спалах епідемії коронавірусу, однією з головних проблем є брак медичних працівників – лікарів і медичних сестер. Вже кілька років поспіль багато з них з огляду на вищі заробітки виїжджає працювати за кордон, переважно до сусідньої Чехії.
your ad hereМіністерство економічного розвитку і торгівлі 22 жовтня прокоментувало рішення Київської міської державної адміністрації закупити в лізинг 200 автобусів виробництва білоруського заводу «МАЗ».
Згідно з заявою, відомство не підтримує закупівлю автобусів «без оголошення тендеру і без залучення вітчизняних виробників».
«Такий підхід є дискримінаційним, суперечить національним інтересам та принципам вільної прозорої конкуренції. З огляду на те, що органи місцевого самоврядування самостійно приймають рішення про здійснення закупівель, Мінекономіки вже опрацьовує питання врегулювання на законодавчому рівні неможливості повторення такої ситуації», – заявляють у міністерстві.
Читайте також: «Полководець без армії»: Лукашенко втрачає підтримку робітників
У Мінекономіки вказали на важливість підтримки національних виробників «в умовах пандемії та економічної нестабільності, коли весь світ притримується принципів здорового протекціонізму».
20 жовтня КМДА повідомила з посиланням на міського голову столиці Віталія Кличка, що Київ отримав 50 нових автобусів виробництва Мінського автомобільного заводу. За словами мера, решту 150 із закуплених білоруських автомобілів місто отримає до кінця року. Рішення закупити автобуси великої пасажиромісткості міська влада ухвалила через брат автобусів на маршрутах київського громадського транспорту.
…
NATO Secretary-General Jens Stoltenberg confirmed Thursday that the military alliance would establish a space center at the Allied Air Command base in Ramstein, Germany.Speaking in Brussels after a virtual conference of NATO foreign ministers, Stoltenberg confirmed reports regarding the space center made earlier this week by European news agencies.”NATO is determined to keep our cutting edge in all domains,” he said, including “land, sea, air, cyber and space.”During a meeting last December, Stoltenberg declared “space as an operational domain for NATO. And today we took another important step.”In his comments, the NATO chief said the Allied Air Command space center would help to coordinate allied space activities and provide support for NATO missions and operations from space using satellite communications and imagery. Stoltenberg said the center also would help protect NATO-allied space systems by sharing information about potential threats.Stoltenberg has said repeatedly that NATO has no interest in the “militarization” of space. But Thursday, he said threats against NATO allied satellites and space systems were real.“For instance,” he said, “Russia and China are now developing capabilities that can blind, destroy, for instance, satellites, which will have a severe impact on both military and civilian activities on the ground.”Stoltenberg also said NATO foreign ministers expressed concern about Russia’s growing arsenal of nuclear-capable missiles and the importance of Russia and the U.S. extending the new START missile treaty.The secretary-general also called for an immediate cease-fire and cessation of all hostilities between Armenia and Azerbaijan in the disputed region of Nagorno-Karabakh. The region lies within Azerbaijan but has been under the control of ethnic Armenian forces backed by Armenia since a war there ended in 1994.The current fighting that started there marks the biggest escalation in the conflict since the war’s end. Stoltenberg called on Turkey to “use its considerable influence in the region to calm tensions.”
…
Рада Євросоюзу запровадила обмеження проти двох громадян та однієї установи Росії за причетність до кібератаку на федеральний парламент Німеччини в квітні та травні 2015 року. Про це йдеться в записі журналу Європейського Союзу від 22 жовтня.
За повідомленням, кібератака була спрямована на інформаційну систему Бундестагу і на кілька днів позначилася на її працездатності.
«Значний обсяг даних був викрадений, шкоди зазнали поштові облікові записи парламенту, в тому числі канцлерки Анґели Меркель», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Посольство Росії назвало «розігріванням русофобських настроїв» звинувачення США проти офіцерів ГРУ
Санкції спрямовані проти російських громадян, офіцерів Головного розвідувального управління Росії Дмитро Бадін та Ігор Костюков, а також Головний центр спеціальних служб ГРУ Росії.
Санкції передбачають заборону на в’їзд до Євросоюзу та замороження активів.
Загалом, підсумовує Європейська рада, вісім осіб і чотири установи перебувають під санкціями через кібератаки проти Євросоюзу та держав-членів блоку.
21 жовтня Міністерство закордонних справ закликало міжнародну спільноту продовжити тиск на Росію для припинення, зокрема, здійснення кібератак у всьому світі.
…
Юридичний комітет Сенату Сполучених штатів 22 жовтня проголосував за просування кандидатури Верховного суду від президента США Дональда Трампа Емі Коні Баррет до слова Сенату.
Голова комітету сенатор Ліндсі Грем та ще 11 республіканців у комітеті підтримали кандидатуру Баррет, відкривши шлях до голосування на рівні Сенату. Голосування виявилося одностайним, адже всі 10 демократів у комітеті бойкотували слухання, попередивши про це напередодні.
У разі схвалення її кандидатури на цю пожиттєву посаду, Барретт змінить баланс сил у суді на користь консервативної більшості, що може змінити ідеологічний напрямок установи на десятиліття.
Читайте також: США: Трамп і Байден зустрінуться на останніх перед виборами дебатах
Бойкот демократів підкріплює політичне послання, яке вони вважають її висування незаконним безпосередньо перед виборами 3 листопада, і їх твердження, що республіканці хочуть, щоб Барретт сидів у суді, перш ніж він розгляне важливу справу щодо реформи охорони здоров’я США, призначеної на незабаром після виборів.
Вони також звинуватили республіканців у лицемірстві за блокування висуванця колишнього президента Барака Обами до суду.
Республіканці звинуватили демократів у «відході» від процесу.
«Це все шоу, це спроба перехопити наратив і приховати їхні справжні наміри», – сказав сенатор-республіканець Джон Корнін.
Республіканці заявляють, що демократи планують додати нових членів до Верховного суду, створивши більшість ліберальних суддів, якщо їх кандидат, колишній віце-президент Джо Байден, переможе на виборах 3 листопада.
Повне голосування в Сенаті заплановане на 26 жовтня.
Баррет працювала судовим клерком у судді Верховного суду Антоніна Скаліа, який помер у 2016 році. Вона є поборницею текстуалістського підходу Скаліа до Конституції США, згідно з яким основний закон має трактуватися суто за оригінальним текстом, без врахування поточного контексту.
Трамп і республіканці в Сенаті вирішили швидко знайти наступника судді Верховного суду, ікони ліберального руху Рут Бейдер Гінзбург, яка померла 18 вересня у віці 87 років. Її смерть дала Республіканській партії можливість розширити консервативну більшість у Верховному суді.
Натомість демократи, в тому числі головний опонент Трампа Джо Байден, стверджують, що нового суддю має обрати новообраний президент після виборів у листопаді.
Вони апелюють до того, що в лютому 2016 року Сенат відмовився розглядати номінанта до Верховного суду від тодішнього президента Барака Обами, пославшись на те, що вже за кілька місяців мають відбутися президентські вибори.
…
Вищий антикорупційний суд 22 жовтня не зміг провести судові засідання з обрання запобіжних заходів голові й одному із суддів Окружного адміністративного суду Києва, повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
«Засідання не відбулися, оскільки до суду не з’явились підозрювані та їхні захисники. Розгляд клопотань перенесено на 09:00 і на 13:00 28 жовтня 2020 року», – йдеться в повідомленні.
Прокурори САП і детективи Національного антикорупційного бюро України клопочуть про обрання суддям ОАСК запобіжного заходу у вигляді застави.
17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлові Вовку, його заступникові і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк, якого пізніше відсторонили від посади.
За тим повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) і створення штучних перешкод у їхній роботі».
19 липня голова ОАСК Павло Вовк заявив, що йому ніяку підозру не вручали. 20 липня таку ж заяву зробив Зеновій Холоднюк.
26 липня 2019 року Національне антикорупційне бюро України оприлюднило записи розмов, імовірно, суддів Окружного адміністративного суду Києва, зокрема голови цього суду Павла Вовка і його заступника Євгена Аблова. Ці особи, за даними НАБУ і Генпрокуратури (нині Офісу генпрокурора), фігурують у справі про організацію винесення завідомо неправосудних судових рішень і втручання в діяльність судових органів із метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Того ж дня представники НАБУ і Генпрокуратури України провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва і в Суворовському районному суді Одеси. В ОАСК назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском.
На початку вересня Вища рада правосуддя повернула генеральній прокурорці Ірині Венедіктовій три клопотання про тимчасове відсторонення суддів ОАСК і ще два відмовилася задовольнити. Раніше того ж дня ВРП відмовилася відсторонити голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка.
11 серпня НАБУ оголосило в розшук Вовка і ще кількох суддів ОАСК, яких підозрює в намірі захопити державну владу. У НАБУ заявили, що вдалися до такого кроку, бо підозрювані не прибували на допити, а місце їх перебування було невідоме. У відповідь Вовк заявив про тиск на суд.
Минулого місяця Вищий антикорупційний суд продовжив термін досудового розслідування у справі щодо суддів Окружного адміністративного суду Києва, його голови Павла Вовка та адвокатів до 17 січня 2021 року.
…
Результати опитування, яке відбудеться в Україні в день місцевих виборів 25 жовтня, не матимуть юридичних наслідків, підтвердив ініціатор опитування, президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю чотирьом телеканалам. Про це йдеться у фрагменті, який показав канал «Україна 24».
Зеленський вказав, що планує використати дані для своїх майбутніх пропозицій депутатам.
«Якщо народ говорить, що він підтримує цю ідею, – але це ж просто опитування, ви маєте зрозуміти, тут немає ніякого юридичного фундаменту, – я зрозумію відповідь народу і говоритиму з депутатами та пропонуватиму такі позиції», – сказав Зеленський.
13 жовтня президент Зеленський виступив з ініціативою проведення в Україні в день голосування на місцевих виборах 25 жовтня всенародного опитування, на якому громадянам буде запропоновано відповісти на п’ять запитань: чи треба запроваджувати в країні довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах; чи підтримують вони створення на Донбасі вільної економічної зони; чи підтримують вони скорочення чисельного складу Верховної Ради із 450 до 300 народних депутатів, легалізацію медичного канабісу та порушення на міжнародному рівні питання про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом.
…
French President Emmanuel Macron paid a soaring tribute Wednesday to a middle school teacher brutally killed in an Islamic terrorist attack last week, while vowing an all-out fight against radical Islam he said threatened the nation. Seven people, including two teenagers, face possible prosecution.President Macron’s homage to slain history teacher Samuel Paty was broadcast live from the Sorbonne University in Paris — picked deliberately for its symbolism of learning and light.Macron called Paty the kind of teacher people never forget: a man who was respectful of his students and had read the Muslim holy book, the Quran.Paty –who posthumously received France’s highest Legion of Honor award – had become the face of France, the President said, of the nation’s determination to destroy terrorists and thwart Islamist extremism.Macron’s address was among a number of displays of anger and grief in France after Paty’s gruesome beheading last Friday as he returned home from the Paris-area school where he taught. French prosecutors have charged seven people with the killing.Among them are two teens, part of a group of students who were paid by Paty’s killer to identify him. The assailant, 18-year-old Abdullakh Anzorov, was shot dead by police shortly after stabbing and beheading Paty. Officials say Anzorov was apparently motivated by anger after the teacher showed cartoons of the Prophet Muhammad in a class on free expression.Also charged in Paty’s death, France’s anti-terror prosecutor Jean-Francois Ricard said, was the father of one of Paty’s students who launched an online hate campaign against the teacher over the cartoons – along with a known Islamist radical who helped with that campaign.This is France’s second terrorist attack in less than a month, and the government’s response has been swift. Police have carried out a number of raids and are vowing to expel more than 250 foreign-born radicals as well as shut down institutions allegedly linked to radical Islam.Among those targeted for dissolution is the Collective Against Islamophobia in France for allegedly supporting the father’s hate campaign against Paty. But the organization’s head, Jawad Bachare, rejected those charges claiming his group was being used as a scapegoat by a government that cannot protect its nation.Many French have responded to these latest attacks with protests and silent marches in defense of free expression and secularism.
…
Мер Праги Зденек Гржиб оголосив, що з наступного тижня піде працювати волонтером в одну з місцевих лікарень, де лікують людей, які заразилися COVID-19.
«З вівторка буду допомагати в одній із празьких лікарень як волонтер. Як і багато інших, я хочу простягнути руку допомоги в ці важкі часи. Людям у лікарнях зараз потрібна вся наша підтримка, – написав він у фейсбуці. – Я і далі буду брати участь у зустрічах кризового штабу і міськради. Але особливо зараз я хочу допомогти і використати свою медичну кваліфікацію. Ми всі в цій біді разом».
До того, як піти в політику, Гржиб закінчив медичний факультет Карлового університету за спеціалізацією в радіології і променевій хворобі.
За останні два тижні в Чехії різко зросла кількість хворих на коронавірусну інфекцію. За останню добу їх виявили майже 15 тисяч, майже 4,5 тисячі – госпіталізовані.
З урахуванням того, що населення Чехії складає трохи більше ніж 10 мільйонів людей, це один із найвищих рівнів поширення хвороби в ЄС.
На всій території Чехії від 22 жовтня почав діяти локдаун: закриті магазини, крім продовольчих і аптек, не працюють школи, виші і багато бізнесів, людям рекомендували залишатися вдома, на вулицях запровадили масковий режим.
У мільйонній Празі, якою керує Гржиб, на COVID-19 хворіють понад 17 тисяч людей, і тільки за останню добу до них додалися майже півтори тисячі хворих.
У місті вже розгортають польовий госпіталь, наданий військовими: в ньому на додаток до празьких лікарень зможуть лікуватися 500 хворих.
your ad hereДемократичній опозиції в Білорусі Європарламент присудив премію імені Андрія Сахарова 2020 року.
Нагороду тепер отримають кілька опозиційних діячів, серед яких Світлана Тихановська, Марія Колесникова, Вероніка Цепкало, Ольга Кавалкова та Сергій Дилевський, нобелівський лауреат Світлана Олексієвич, ув’язнений чоловік Тихановської Сергій Тихановський, засновник телеграм-каналу NEXTA Степан Путило, Олесь Бєляцький із правозахисної організації «Весна» та політв’язень Микола Статкевич, який був кандидатом у президенти на виборах 2010 року.
Церемонія нагородження має відбутися в Європарламенті 16 грудня, хоча поки не ясно, відбудеться вона в Брюсселі чи в Страсбурзі через пандемію COVID-19.
Двома іншими кандидатами, що потрапили в шорт-лист, були група екологічних активістів із Гондурасу та архієпископ іракського міста Мосул Наджеб Майкл.
Щорічна премія з прав людини названа на честь радянського фізика та дисидента Андрія Сахарова. Вона була заснована в 1988 році Європейським парламентом для вшанування осіб та організацій, які захищають права людини та основні свободи.
Білоруська асоціація журналістів та колишній кандидат у президенти Білорусі Олександр Мілінкевич були нагороджені премією у 2004 та 2006 роках відповідно.
…
В анексованому Криму з 2014 року кількість російських військових збільшилася щонайменше в 2,5 рази, вважає військово-політичний оглядач Олександр Коваленко. Такі дані він озвучив 21 жовтня під час міжнародної конференції «Проблемні питання водопостачання та використання водних ресурсів на території Криму в умовах російської окупації», повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
«До окупації Криму російських військових на півострові було близько 10-12 тисяч. Наразі їх точна кількість невідома, вона засекречена, але, за найскромнішими підрахунками, вона становить приблизно 32,5 тисячі особового складу. Також на окупованому півострові розміщено близько 200 ББМ – це бронемашини тощо, не менше трьох десятків ОБТ – це танки, щонайменше 100 одиниць артилерійських систем, 34 гелікоптера, 63 літаки і 684 одиниці військової техніки різного призначення. Тобто фактично, за найскромнішими підрахунками, контингент російських військ з 2014 року – за 6 років – зріс у 2,5 рази», – повідомив Коваленко.
З появою у Криму нових підрозділів збільшується потреба в додатковому обладнанні інфраструктури – житла для військових, військових містечок, нових військових частин і баз, а також збільшується потреба і в водних ресурсах, вважає військово-політичний оглядач. За його словами, «фактично неконтрольоване і значно збільшене використання водних ресурсів Криму окупаційними військами призвело до того, що річка Кача поблизу села Суворове практично повністю пересохла».
«З урахуванням регулярного збільшення угруповання окупаційних військ, появи нових підрозділів, родів військ, можна констатувати незмінний курс на погіршення ситуації в Криму, в першу чергу, з водними ресурсами, які спрямовуються не на потреби населення, а на угруповання російських військ, які постійно збільшуються з року в рік. А також зростанням регіональної небезпеки як для країн Чорноморського регіону, так і інших, оскільки на сьогодні Крим перетворюється зовсім не в туристичну Мекку, а саме в повноцінну військову базу», – зазначив Коваленко.
Раніше заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко заявив, що Росію не цікавить населення анексованого нею Криму, їй потрібна безпосередньо територія півострова з військової точки зору – як військова база.
your ad hereНа засіданні комітету Генасамблеї ООН Україна закликала Росію звільнити ув’язнених українців, зокрема кримських татар.
«Україна закликала до негайного звільнення всіх незаконно утримуваних Росією громадян України, зокрема кримських татар – цивільних журналістів», – повідомляє українська місія при ООН.
На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомляв про підготовку нового обміну в форматі «100 на 100». Єрмак висловив тоді надію, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не назвав.
За його словами, президент України Володимир Зеленський в останній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним ініціював обговорення звільнення 22 кримських татар із окупованого Криму.
…
Іран та Росія отримали інформацію про американських виборців та намагаються вплинути на громадську думку напередодні президентських виборів 3 листопада. Про це 21 жовтня заявив на пресконференції директор національної розвідки США Джон Реткліф.
«Ми підтвердили, що деяка інформація про реєстрацію виборців була отримана Іраном і, окремо, Росією», – зазначив Реткліф.
Реткліф і директор ФБР Кріс Рей заявили на прес-конференції, що Сполучені Штати «змусять заплатити» будь-яку іноземну країну, яка втручається у вибори в США. Іони наголосили, що незважаючи на дії Росії та Ірану, американці можуть бути впевнені у виборах.
За словами Реткліфа, Іран розсилає підроблені електронні листи, покликані залякати виборців, викликати соціальне невдоволення і завдати шкоди президенту Дональду Трампу. Директор розвідки розповів, що надіслані з Ірану електронні листи з залякуваннями отримали виборці-демократи з як мінімум чотирьох штатів, зокрема Флориди та Пенсильванії. У листах з погрозами, які нібито були відправлені ультраправою групою Proud Boys, виборців попереджали, що «ми прийдемо за вами», якщо одержувачі не проголосують за Трампа.
У розвідці вважають, що зловмисники використали електронні адреси, отримані зі списків реєстру виборців штату, де зокрема вказана партійна приналежність та домашня адреса. Поки неясно, чи вони дістали цю інформацію шляхом зламу, чи отримали в інший спосіб, наприклад, через мережі у «даркнеті». Деяка інформація про виборців знаходиться у відкритому доступі.
Реткліф сказав, що розвідка США не спостерігала подібних дій з боку Росії, але «ми знаємо, що вони отримали певну інформацію про виборців так само, як і в 2016 році».
За словами директора розвідки, Іран також поширює іншу дезінформацію в інтернеті, зокрема відео, в якому мовиться, що люди можуть голосувати підробленими бюлетенями навіть з-за кордону. «Це відео і будь-які заяви щодо таких нібито фальсифікованих бюлетенів не відповідають дійсності», – сказав Реткліф.
Спецслужби США раніше заявляли, що Іран, Росія і Китай намагаються втрутитися у президентські вибори 2020 року.
…
Організатори продемократичних мітингів пообіцяли проводити подібні заходи щодня, поки уряд не виконає їхні вимоги
…
About midnight Sunday, reporter Shkumbin Kajtazi heard gunshots ring out in Mitrovica, the Kosovan city where he lives.When he went outside, Kajtazi, who works for the news website Reporteri and runs his own outlet Jepi Zë (Give it Voice), found the window of his car shattered by bullets.Reporter Shkumbin Kajtazi said the attack on his car occurred about midnight Sunday, when it was parked in downtown Mitrovica, Kosovo. (Facebook/shkumbinkajtazi)Kajtazi told VOA on Wednesday that he couldn’t pinpoint any specific article that might have led to the attack, but as an investigative journalist and editor at Reporteri and owner of a local news site, “I think responsibility about any article we publish falls on me.”Kosovan Prime Minister Avdullah Hoti, the Organization for Security and Cooperation in Europe (OSCE), leaders of institutions and political parties, and the Association of Journalists of Kosovo all called for a swift investigation.Hoti called on law enforcement to make the investigation a priority and reiterated that press freedom is guaranteed by law and protected.“Attacks on journalists and media are direct attacks on democratic values. Therefore, they will be treated with priority by law enforcement agencies,” Hoti wrote on his Facebook account.His calls were welcomed by U.S. Ambassador to Kosovo Philip Kosnett. In a tweet Tuesday, Kosnett said journalists “deserve our respect and protection.”Attacks on journalists are assaults on our shared democratic values. By reporting the truth and holding officials accountable, journalists serve the public. They deserve our respect and protection. I welcome the Prime Minister’s call to swiftly investigate incidents.— Ambassador Philip S. Kosnett (@USAmbKosovo) “When I approached the place where I parked it, I saw that the car was seriously damaged,” reporter Shkumbin Kajtazi wrote on Facebook. He said there were “bullet holes and shells everywhere: in the driver’s seat, ceiling and back.” (Facebook/shkumbinkajtazi)The shooting came months after an attempted arson against Kajtazi. In June, someone tried to set fire to the journalist’s car, but neighbors called the police, according to the media group International Press Association.A suspect was arrested but has not been charged. Kajtazi said a prosecutor told him the suspect confessed and said it was because of the journalist’s work.“It is disturbing that within a period of four months, there have been two attacks against [Kajtazi],” a statement from the Association of Journalists of Kosovo said. “Every attack on journalists is an attack on the public interest and democracy in the country.”The association described the latest attack as “extremely disturbing and aggravating not only the climate of journalism, but also endangering the lives of our colleagues.”The OSCE also condemned what it called an “act of intimidation.”Ramush Haradinaj, a former prime minister and chair of the ruling coalition partner, Alliance for the Future of Kosovo, said “freedom is not complete without the right to speak.””Those who are trying to present Kosovo as an insecure country, where free speech is violated, through cowardly attacks, must be detected and their very harmful activity for the country must be stopped,” Haradinaj wrote on Facebook. At least one other journalist has been threatened in a separate case this year, according to the Committee to Protect Journalists, a New York-based nonprofit.In September, Ermal Panduri, who hosts a political talk show and is managing director of TV station RTV Dukagjini, received dozens of messages via Facebook users, including death threats. The journalist said the threats started after he criticized the president over a land dispute with Serbia.“If journalists cannot criticize the country’s politics without receiving a torrent of threats to their lives, then the press cannot operate freely in Kosovo,” CPJ program director Carlos Martinez de la Serna said at the time.Physical and verbal threats were listed by media watchdog Reporters Without Borders (RSF) as concerns in Kosovo, alongside cyberattacks on news websites.“Many media in Kosovo are not financially stable, which makes them susceptible to political influence and often results in self-censorship,” RSF said in its 2020 press freedom index. This story originated in VOA’s Albanian Service.
…
Facebook Inc said on Wednesday it is launching its dating service in 32 European countries after the rollout was delayed earlier this year due to regulatory concerns.The social media company had postponed the rollout of Facebook Dating in Europe in February after concerns were raised by Ireland’s Data Protection Commissioner (DPC), the main regulator in the European Union for a number of the world’s biggest technology firms, including Facebook.The DPC had said it was told about the Feb. 13 launch date on Feb. 3 and was very concerned about being given such short notice.It also said it was not given documentation regarding data protection impact assessments or decision-making processes that had been undertaken by Facebook.Facebook Dating, a dedicated, opt-in space within the Facebook app, was launched in the United States in September last year. It is currently available in 20 other countries.In a blog post on Wednesday, Kate Orseth, Facebook Dating’s product manager, said users can choose to create a dating profile, and can delete it at any time without deleting their Facebook accounts.The first names and ages of users in their dating profiles will be taken from their Facebook profiles and cannot be edited in the dating service, Orseth said, adding that users’ last names will not be displayed and that they can choose whether to share other personal information on their profiles.
…
Чоловік, який захопив заручників у грузинському місті Зуґдіді, вийшов з будівлі «Банку Грузії» в супроводі кількох людей, повідомляє грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу».
Він залишив територію на поліцейській машині. Більшість заручників вже звільнені.
Телеканали в прямому ефірі показали, як людина в камуфляжі з піднятою рукою, в якій імовірно була граната, виходить з будівлі банку під прикриттям трьох зв’язаних мотузкою чоловіків. Позаду нього перебував ще один заручник. Цей чоловік ніс доволі великий рюкзак, ймовірно, з грошима. Яку саме суму отримав грабіжник, невідомо.
Всі п’ятеро чоловіків сіли в поліцейський автомобіль і сховалися в невідомому напрямку. Є ймовірність, що він прямує до регіону Абхазія, яка наразі не контролюється урядом Грузії.
Поліція зняла очеплення біля будівлі банку та відвела спецтехніку. В будівлі філії «Банку Грузії», де утримувалися заручники, працюють криміналісти.
Раніше з території біля будівлі банку вивели спеціальну бронетехніку Міністерства внутрішніх справ Грузії – це було однією з вимог нападника.
Вдень 21 жовтня в центрі грузинського міста Зуґдіді оголосили спецоперацію після того, як невідомий чоловік захопив заручників у відділенні «Банку Грузії».
Згодом один із заручників зв’язався з телекомпанією «Мтаварі» і в прямому ефірі озвучив вимоги нападника: 500 тисяч доларів, відведення правоохоронців з центру міста та можливість безперешкодно піти.
…