Daily: 10/21/2020

ОАСК: позивач із прізвищем Шарій вимагає в Мін’юсту домогтися заборони «партії Шарія»

Окружний адміністративний суд Києва отримав позов через «бездіяльність» Міністерства юстиції. Про це суд повідомляє 21 жовтня.

«До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов щодо визнання протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо не прийняття рішення про звернення до суду з адміністративним позовом про заборону діяльності політичної парті «Партія Шарія». Позивачем зазначений Віктор Шарій, відповідачем – Міністерство юстиції України», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: У «БРСМ-Нафта» заявили, що не мають «жодного стосунку» до Шарія

Як уточнює ОАСК, поміж іншого позивач вимагає зобов’язати Мін’юст подати позов про заборону цієї партії.

«Позивач зазначив, що він не є членом партії, не працює в ній та не входить до складу керівних органів партії і вважає, що використання його прізвища в назві партії не повинно відбуватись без його згоди», – зазначають у суді.

Зараз суд вирішує питання про відкриття провадження в адміністративній справі за цим позовом.

Міністерство юстиції наразі публічно не коментувало цей позов.

Читайте також: Житель Івано-Франківщини через суд вимагає заборонити Зеленському проводити опитування

Анатолій Шарій – колишній журналіст, який втік з України у 2012 році та отримав політичний притулок у Литві. Веде політичний блог на відеосервісі YouTube, який має понад 2 мільйони підписників.

Улітку 2019 року блогер оголосив про створення політичної сили, «Партії Шарія». Вона взяла участь у парламентських виборах, але прохідного бар’єру не подолала. Реєстрацію самого Анатолія Шарія на чолі списку партії Центральна виборча комісія скасувала, оскільки Шарій не проживає в Україні з 2012 року. Нині його однопартійці беруть участь у місцевих виборах.

your ad here

France Pays Homage to Slain Teacher Even as Some Question Secular Creed

French President Emmanuel Macron paid a soaring tribute to slain history teacher Samuel Paty during a national commemoration Wednesday at Paris’ Sorbonne University, describing him as incarnating values of tolerance and learning, and describing in bleak terms the threat of radical Islam.“We will not renounce cartoons,” said Macron, in reference to cartoons of the Prophet Muhammad that Paty used in a class on secular values — and which authorities said led to his beheading by an Islamist terrorist.“Samuel Paty was killed because the Islamists want our future,” the president said, adding, “they will never have it.”The ceremony, marked by a moment of silence and the posthumous bestowal on Paty of France’s highest Legion of Honor award, capped an outpouring of grief and anger over Paty’s death near the Paris-area school where he worked.Paty’s death has shaken the nation partly for its sheer brutality, but also because it attacked what many French consider sacrosanct — the nation’s public schools as hubs of critical thinking and free expression, along with its staunch creed of laicité, or secularism.Yet, along with flowers, marches and tributes — including mass rallies in major cities that have gathered tens of thousands — the country is witnessing a fractured response to its latest terrorist attack, which mixes calls for war against Islamist extremism with fears the country may be taking its secular ethos too far.“There is a political culture that has problems with Islam, and that is laicité,” said sociologist Farhad Khosrokhavar, a specialist on radical Islam. “And laicité is a major problem.”Prophet Muhammad cartoonsPaty was killed going home from school last Friday in apparent retaliation for showing the controversial cartoons of Islam’s Prophet Muhammad to his students, during a class on free expression. Authorities said seven people, including two minors, would appear before an anti-terrorism judge.French anti-terrorist state prosecutor Jean-Francois Ricard holds a press conference, Oct. 21, 2020, in Paris.At a press conference Wednesday, anti-terrorism prosecutor Francois Ricard said Paty’s killer, Chechen immigrant Abdullakh Anzorov, 18, gave students at Paty’s school, in the Paris suburb of Conflans-Sainte-Honorine, money in exchange for identifying the teacher.Two accepted, and Anzorov followed and killed Paty after class, posting his gruesome act on social media. Shortly after, police shot dead Anzorov, an ethnic Chechen who had received asylum and later resident status in France.The assailant apparently was motivated by a social media campaign against the teacher for showing the controversial cartoons. The campaign had been launched by a disgruntled parent, although the man’s daughter apparently never attended the free-expression class.Both the parent and an alleged Islamist militant, who helped spread the social media campaign against Paty, are among those appearing before an anti-terror judge.  Also appearing are the two students, aged 14 and 15, who told investigators Anzorov said he intended to humiliate and hit Paty, but not kill him.Government crackdownFrench authorities have riposted swiftly to the killing, announcing the expulsion of more than 250 alleged Islamist radicals of foreign origin. They also launched dozens of raids on suspect groups this week, shuttering one mosque and vowing to dissolve several organizations allegedly linked to extremism.Among them is the Collective Against Islamophobia in France, or CCIF, an NGO that receives state funding, but which critics say is linked to the Muslim Brotherhood. Earlier this week, Interior Minister Gerald Darmanin denounced it as an “enemy of the republic,” accusing it of backing the disgruntled father’s fatwa or ruling against Paty — a claim CCIF head Jawad Bachare rejects.Residents applaud after observing a minute of silence for slain history teacher Samuel Paty, Oct.21, 2020, in Saint-Jean-de-Luz, southwestern France.“The government has not been able to protect its population and it needs someone to blame — and it’s us,” Bachare said in a phone interview, describing the CCIF as apolitical and nonreligious.The father had approached the CCIF for legal support, he added, but the group had advised him to immediately remove his social media postings while it investigated his complaints.Paty’s killing was the second terrorist incident here in less than a month. An earlier stabbing in Paris that severely wounded two people also was triggered by the Charlie Hebdo cartoons. Together with an ongoing trial over the 2015 attacks on the satirical newspaper, they are again putting in the spotlight France’s Muslim community, which is Western Europe’s largest.Prominent Muslim leaders have rushed to denounce the attacks, even as they worry Muslims may be unfairly stigmatized.”This is the moment, and we support our president and our government and the minister of the interior to really go and fight Islamism, to really go and look for them in their cellars, on their websites, where they hide,” said Paris-area Imam Hassen Chalghoumi during a ceremony commemorating Paty.Secularism at stakeMembers of France’s far right and several center-right leaders say the government has not gone far enough.”Since terrorism is an act of war, it needs wartime legislation” against radical Islam, said far-right National Rally party leader Marine Le Pen, demanding broader changes, including further curbs on immigration.Macron’s centrist government plans to unveil so-called anti-separatism legislation in early December, which is expected to largely focus on radical Islam.“Laicité is the cement of a united France,” Macron said, announcing the bill last month. But others suggest laicité — or at least the official interpretation of it — is part of the problem. From banning Muslim burkinis on beaches to religious symbols in schools, it is feeding divisions, they warn, and paradoxically risks pushing some conservative Muslims to extremism.Khosrokhavar describes conducting multiple interviews with middle-class French Muslim men, many of whom said they were not particularly religious.Pedestrians walk along Marseille’s Old Port as the town hall is lit up in the French Tricolor to honor slain teacher Samuel Paty, Oct. 21, 2020.“The majority are deeply alienated, because they are targeted by this laicité, which becomes a symbol of neocolonial rule and a denial of their dignity,” he said.Teachers on the linePaty’s death also has shaken the country’s educational establishment. In rallies and commemorations, teachers have turned out en masse, brandishing banners defending free expression. In interviews, they describe tensions teaching laicité  to an increasingly diverse student body, especially those of Muslim origin.“There is a penetration of a religiosity that increasingly structures students and feeds a radical vision,” Iannis Roder, a history teacher in the heavily immigrant Seine-Saint-Denis region outside Paris, told French radio. “It manifests itself in really basic things, like some students refusing to listen to music during Ramadan.”Another Seine-Saint-Denis high school teacher told VOA that teaching tolerance takes time.“Tackling free expression by showing images of the Prophet [Muhammad] — you have to weigh the consequences,” said the teacher, who declined to be identified as she had not received authorization from her school to speak to the media.Instead, she opts for a less confrontational approach, taking her mostly Muslim students on school outings to Holocaust memorials and other sites — and drawing links with their own backgrounds. Slowly, she said, the lessons sink in.“The old students return to coach the youngsters,” she said. “It makes a really big difference.”
 

your ad here

Неля Штепа може знову очолити Слов’янськ (відео)

Неля Штепа, яку українська влада звинувачувала у сепаратизмі, знову може стати мером Слов’янська. Нині серед її конкурентів на місцевих виборах – люди, які у 2014 році також голосували за проведення так званого «референдуму» про незалежність від України, хоча кажуть, що робили це під тиском. Шість років тому Слов’янськ став головним форпостом російських гібридних сил. Саме з цього міста почалися бойові дії, які поширилися на велику частину Донбасу. Про виборчу кампанію у Слов’янську – репортаж телеканалу «Настоящее время».

your ad here

British PM, Opposition Debate Pandemic Response

British Prime Boris Johnson pushed back again Wednesday on opposition efforts to implement a two-week “circuit-breaker” nationwide lockdown to stem the spread of coronavirus cases in the country.In the House of Commons, Opposition Labor Party leader Keir Starmer said Johnson’s regional three-tiered alert system has not been working and that more drastic measures need to be put in place.The system, implemented more than a week ago, classifies regions of the country as medium, high or very high virus risk, based on their levels of new cases. In the highest risk areas, pubs are closed, residents from one household are barred from mixing with another, and travel in and out of the area is discouraged.An information on COVID-19 sign is seen during stricter restrictions due to the coronavirus disease outbreak in Sheffield, Britain, Oct. 21, 2020. (Reuters)Starmer said infection rates continue to surge — locking some regions in the northeast, especially, into Tier Three, while moving others from Tier Two to Three — indicating to him that none of the measures is working. He said the measures are “the worst of both worlds,” causing “significant economic harm without getting the virus sufficiently under control” to lift the restrictions.Starmer accused Johnson of having no exit strategy for the government’s plan and said there is a clear choice: weeks of prolonged agony under the tiered system, or a two-week, nationwide “circuit breaker” lockdown. He noted that Wales, Scotland and Northern Ireland each had announced either lockdowns or near-lockdowns beginning Friday.Johnson defended the government’s localized approach as balanced and “commonsensical,” and he said the “circuit breaker” method being touted by Starmer would bring, with schools and businesses closed, economic as well as psychological and emotional damage to the people of Britain.Johnson’s government Tuesday imposed Tier Three restrictions on greater Manchester, Britain’s second-largest urban area, after failing to reach agreement with local authorities on financial support for businesses and employees affected by the lockdown. 
 

your ad here

Папа Римський висловився на підтримку цивільних союзів ЛГБТ-пар

Гомосексуальні пари повинні мати право на сім’ю, вважає голова католицької церкви Папа римський Франциск. Про це він сказав у документальному фільмі «Франческо» документаліста Євгена Афінеєвського.

Прем’єра фільму Афінеєвського (відомого також за фільмом «Зима у вогні» про Революції гідності в Україні) «Франческо» відбулася 21 жовтня.

«Гомосексуальні люди повинні мати право бути в сім’ї… Вони є дітьми Бога і мають право на сім’ю. Ніхто не повинен бути викинутий чи змушений почуватися нещасним через це (гомосексуальність – ред.)», – сказав Франциск.

Читайте також: Католицька церква хоче проголосити святим 15-літнього підлітка Карло Акутіса

Він вказав на цивільні партнерства як можливість легально оформити стосунки одностатевих пар.

«Що нам потрібно створити – це закон про цивільні союзи. Таким чином вони (ЛГБТ-пари – ред.) будуть охоплені законом», – вважає понтифік.

Франциск і раніше висловлювався на підтримку ЛГБТ, однак це перший його заклик на чолі католицької церкви надати їм можливість оформлювати свої стосунки.

your ad here

США оголосили 6 китайських засобів інформації іноземними представництвами

У Сполучених Штатах шість китайських засобів інформації оголошені іноземними представництвами, заявив 21 жовтня держсекретар США Майк Помпео. Він уточнив, що всі ці медіа належати або контролюються іноземним урядом.

Помпео не уточнив, які саме медії потрапили до списку і наголосив, що рішення Держдепартаменту не накладає обмежень на публікацію матеріалів в США.

Помпео також повідомив, що 23 жовтня Сполучені Штати розпочнуть діалог щодо Китаю з Європейським союзом.

У лютому США оголосили п’ять китайських ЗМІ (агентство «Сіньхуа», телеканал CCTN, «Міжнародне радіо Китаю», медіакомпанії China Daily Distribution Corporation і Hai Tian Development USA) іноземними агентами. Вашингтон заявив, що рішення не вплине на роботу ЗМІ, але зобов’яже просити дозволу у американської влади на прийом на роботу нових співробітників і придбання власності.

У відповідь Китай відкликав акредитацію кореспондентів американських видань The New York Times, The Wall Street Journal і The Washington Post. Крім того, Пекін запровадив обмеження на роботу «Голосу Америки» та журналу Time.

your ad here

«Нових ідей немає» – експрем’єр Гончарук про щорічне послання Зеленського

Значна часина тих досягнень, про які звітував Володимир Зеленський у своєму посланні до Верховної Ради, були реалізована або розпочата під час першого пів річчя каденції президента і, зокрема, під час роботи попереднього уряду, сказав експрем’єр-міністр України Олексій Гончарук у прямому ефірі Радіо Свобода.

За словами Гончарука, зараз реформи просуваються у тих напрямках та сферах, де працюють люди з його уряду.

Читайте також: Виступ Зеленського у Верховній Раді. Перевірка фактів

«Правда, за цей рік є про що говорити (в плані досягнень – ред). Але той старт, який був узятий у першому пів річчі моїм урядом і людьми, які працювали разом з нами, зараз дає можливість президенту звітувати про реальні зроблені речі. Але останні пів року, прикриваючись коронавірусом та коронакризою, всі ці речі згорнуті, окрім тих сфер, де лишилися люди, з, умовно, нашої першої команди», – сказав Олексій Гончарук.

Як приклад успішних реформ, які продовжують втілюватися, Гончарук відзначив приватизацію, цифровізацію та реформи у сфері юстиції.

 

«Президент говорив про те, що позакривали зали гральних автоматів , позакривали нелегальні заправки, (запустили– ред.) ринок землі. Але все це було запрограмоване у першому пів річчі, а зараз тренд такий, що нових ідей немає. І зараз ті речі, які були розпочаті, наприклад, у сфері освіти, зараз потихеньку згортаються, це перше. Друге, що важливо розуміти, ми поступово втрачаємо довіру міжнародних інститутів. Міжнародні інституції отримують суперечливі сигнали про те, що домовленості не виконуються. Ми всі бачимо реальну ситуацію з корупцією, з судовою системою – там кінь не валявся і досі. І те, що там зараз орудують люди, які близькі до Портнова – це не може не лякати», – сказав Олексій Гончарук.

20 жовтня президент України Володимир Зеленський виступив у Верховній Раді зі щорічним посланням до парламенту «про внутрішнє і зовнішнє становище України».

 

your ad here

Зеленський вирішив, як святкувати 30-у річницю Незалежності. Буде парад

Президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення про організацію заходів із нагоди 30-ї річниці незалежності України. Про це йдеться в підписаному 21 жовтня президентському указі №459/2020.

План заходів передбачає, серед іншого «організацію і проведення 24 серпня 2021 року… параду військ з нагоди 30-ї річниці незалежності України на вулиці Хрещатик та на майдані Незалежності у місті Києві».

Організацію та проведення військового параду поклали на Кабінет міністрів України.

Також 24 серпня 2021 року відбудуться урочистості за участю представників органів державної влади та місцевого самоврядування, іноземних держав, міжнародних організацій, духовенства та громадськості.

Крім того, планується покладання квітів до пам’ятників, пам’ятних знаків, місць поховань видатних українських діячів, борців за незалежність України, учасників війни на Донбасі.

У промові до Дня Незалежності 24 серпня 2020 року президент України Володимир Зеленський заявляв, що військова техніка має бути на Сході, а не на параді у Києві, а великий парад в Україні влаштують, коли вона поверне всі свої території.

«Парад у нас обов’язково буде в майбутньому – парад української перемоги, коли ми повернемо всіх наших людей і всі наші території, коли на нашій землі буде сталий мир», – сказав Зеленський.

your ad here

Caught in America’s Election Battle, Ukraine Hopes for Further US Military Support

People in Ukraine are closely following the U.S. presidential election given America’s strategic importance to the country and campaign allegations of corruption linked to Ukraine.  Henry Ridgwell reports.Videographer: Eugene Risunkov

your ad here

Germans Expect Big Changes after US Election

In Germany, policymakers are awaiting the outcome of the U.S. presidential election in the belief that it will have significant consequences for the country and for Europe. Jacob Russell has this report from Berlin.Camera: Jacob Russell 
Producer:  Jon Spier 

your ad here

У Білорусі правозахисники визнали політв’язнями 102 людей

У Білорусі правозахисники визнали політв’язнями ще дев’ятьох людей, всього в список політв’язнів внесені 102 прізвища, пише правозахисний центр «Весна».

Вісьмох осіб – Сергія Бриля, Андрія Попова, Павла Недбайла, Сергія Леженка, Дмитра Івашкова, Юрія Белька, Дмитра Ластовського, Ярослава Зборовського – звинуватили за статтею «масові заворушення».

Денисові Болтутю висунули звинувачення за статтею «групові дії, що грубо порушують громадський порядок».

Правозахисники вважають переслідування цих людей політично мотивованим у зв’язку з реалізацією ними свободи мирних зібрань і висловлення своєї думки щодо виборів президента Білорусі.

Вони вимагають негайно звільнити заарештованих з-під варти, припинити кримінальне переслідування, а також звільнити всіх політв’язнів і зупинити політичні репресії в країні.

У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту проти результатів виборів президента, переможцем яких офіційно вшосте був оголошений Олександр Лукашенко.

Демонстранти не визнають оголошені владою підсумки виборів і вважають їх сфальсифікованими. У країні тривають переслідування за участь і підтримку акцій протесту і жорсткі затримання демонстрантів.

З СІЗО КДБ 19 жовтня за домашній арешт вийшов політтехнолог Віталій Шкляров. До цього звільнили юриста і члена Координаційної ради опозиції Лілію Власову – теж під домашній арешт. Ще раніше – адвоката з команди Віктора Бабарика Іллю Салея, директора IT-компанії PandaDoc Дмитра Рабцевича і бізнесмена Юрія Воскресенського. Всі вони були учасниками зустрічі в ізоляторі КДБ з Олександром Лукашенком.

 

your ad here

«МДБ» контролює захворюваність на COVID-19 в ОРДЛО – Лисянський

Так зване «МДБ» контролює ситуацію із захворюваністю на COVID-19 на підконтрольній угрупованням «ДНР» та «ЛНР» території Донецької та Луганської областей. Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) заявив представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Луганській і Донецькій областях Павло Лисянський.

«Вони проводять зріз в усіх напрямках, які важливі для контролю суспільно-політичної ситуації на цій території. І тому вони в курсі всього, скільки людей хворіє… Вони закріплені за кожною лікарнею», – зазначив Лисянський.

Представник омбудсмена нагадав, що угруповання «ЛДНР», незважаючи на зростання захворюваності на COVID-19, продовжують возити жителів ОРДЛО в Росію для отримання російського громадянства.

«Те, що ми зараз бачимо, це злочин, який ще раз показує, що для них вище кількість оформлених російських паспортів, ніж кількість збережених життів жителів ОРДЛО», – заявив представник.

20 жовтня уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова заявила, що за даними правозахисників, загальна кількість захворювань на COVID-19 на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей становить щонайменше 14 тисяч осіб.

При цьому угруповання «ЛДНР» повідомляють про понад 5 тисяч захворілих на підконтрольній їм частині Донецької області та понад тисячу – на окупованій частині Луганщини.

24 квітня 2019 року президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дає жителям ОРДЛО право отримати російське громадянство у спрощеному порядку.

Станом на січень 2020 року близько 200 тисяч жителів окремих районів Донецької та Луганської областей, підконтрольних російським гібридним силам, отримали російські паспорти.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

 

your ad here

У Росії вперше зафіксували понад 300 смертей від COVID-19 за добу

У Росії за останню добу померли 317 пацієнтів із підтвердженим діагнозом COVID-19, повідомили в оперативному штабі по боротьбі з розповсюдженням коронавірусної інфекції.

Це максимальна кількість летальних випадків за добу з початку епідемії. Загальна кількість смертей наближається до 25 тисяч.

У цю статистику вносять тільки людей, у яких коронавірусна інфекція була визнана головною причиною смерті до розтину, який обов’язково має проводитися в лікарнях.

Якщо ж враховувати всіх померлих, які були інфіковані коронавірусом або причини смерті яких були встановлені тільки після патологоанатомічної експертизи, жертв коронавірусної інфекції буде істотно більше – це підтверджують дані Росстату.

За минулу добу в Росії виявлено 15 700 нових випадків зараження COVID-19. У цю статистику включені дані і з анексованого Росією Криму.

Добовий приріст хворих, за даними оперативного штабу, склав майже на 600 осіб менше, ніж днем раніше, коли цей показник досягнув максимуму від початку пандемії.

Перше місце за кількістю нових випадків COVID-19 посідає Москва – 4389 хворих.

Одужали за добу 10952 людини, які лікувалися від COVID-19, за весь період пандемії – понад один мільйон пацієнтів.

 

your ad here

МЗС закликає продовжити тиск на Росію через кібератаки у всьому світі

Україна закликає міжнародну спільноту продовжити тиск на Росію для припинення систематичного порушення з її боку норм і принципів міжнародного права, зокрема, здійснення кібератак у всьому світі, заявляє Міністерство закордонних справ. Так у МЗС прокоментували рішення США про висунення звинувачень у кіберзлочинах шістьом співробітникам російського Головного управління Генерального штабу Збройних сил Росії (відомого як ГРУ). 

«Україна повністю довіряє оприлюдненим Міністерством юстиції США результатам розслідування і звинуваченням шести співробітникам російського Головного управління Генерального штабу Збройних сил РФ у скоєнні низки кібератак по всьому світу, зокрема в Україні, США, Франції, Грузії та Південній Кореї. Повністю підтримуємо заяву державного секретаря США Майка Помпео щодо необхідності суворого засудження триваючої підривної, деструктивної й дестабілізуючої діяльності РФ у кіберпросторі. Така діяльність демонструє повну неповагу до громадської безпеки та міжнародної стабільності», – йдеться в заяві.

Увечері 19 жовтня стало відомо, що Міністерство юстиції США звинуватило шістьох російських офіцерів Головного розвідувального управління в хакерських атаках. Із документів прокуратури випливає, що кібератаки завдали збитків на мільярди доларів.

Американські офіційні джерела називають прізвища росіян, яким висунули звинувачення. Це Юрій Андрієнко, Володимир Детістов, Павло Фролов, Анатолій Ковальов, Артем Очиченко і Петро Пліскін. Всі вони співробітники ГРУ з військової частини номер 74455.

Хакери з угруповання Sandworm, яке стоїть за атаками, за даними міжнародних правоохоронних органів, пов’язані з поширенням по світу комп’ютерного вірусу NotPetya. Ця атака стала найпотужнішою в історії, збитки від неї оцінюються в 10 мільярдів доларів.

Міністерство юстиції США звинувачує співробітників ГРУ в діях із дестабілізації ситуації в Україні та Грузії, зламі комп’ютерів, які обслуговували зимові Олімпійські ігри 2018 року, зламі електронної пошти співробітників виборчого штабу нинішнього президента Франції Емманюеля Макрона в 2017 році, а також в діях, спрямованих проти міжнародних і британських організацій, які розслідують отруєння колишнього подвійного агента Росії і Великої Британії Сергія Скрипаля в 2018 році в англійському місті Солсбері.

У кінці липня 2020 року Євросоюз запровадив санкції проти ГРУ Росії і чотирьох росіян: у 2018 році їх вислали з Нідерландів за кібератаки.

 

your ad here

Spain Becomes COVID-19 Hotspot Again — But Why?

Spain this week will become the first European country to report one million coronavirus cases since the pandemic started.   Despite bringing in one of the strictest lockdowns in the world, experts say that Spain has reached this grim milestone because the pandemic has exposed some deep flaws in its health system and model of government. At the start of the week, the country had reached 974,449 reported COVID-19 cases nationwide and the figure was likely to reach the million mark by the weekend.  Some six million Spaniards — about 13% of the population of 47 million — are now living under some kind of restrictions to try to curb a second wave. FILE – A worker wearing a face mask to prevent the spread of coronavirus prepares to close a bar at 10 p.m. due to new measures against COVID-19, in Pamplona, northern Spain, Oct. 17, 2020. (AP)However, tensions soon flared between the desire of Socialist Prime Minister Pedro Sánchez to keep in charge of the pandemic and some conservative-run regions whose priority was keeping the economy alive and avoiding another lockdown despite rising infection rates. This reached its peak after the central government and the right-wing Madrid regional government spent weeks sparring over how to halt a rising contagion rate in the Spanish capital. Sánchez insisted on following the advice of health experts who recommended a partial lockdown of the entire city and eight outlying towns while Isabel Díaz Ayuso, the Madrid regional leader who is on the hard-right of the conservative People’s Party, said the measures would destroy the economy. As the disagreement dragged on, Madrid’s contagion rate rose to over 730 cases per 100,000 in the previous 14 days, the second highest in Europe after the tiny state of Andorra, according to World Health Organization data. Eventually, Sanchez’s patience snapped and the government imposed a partial lockdown, only for Ayuso to concede defeat ungracefully by trying to fight the measure in the Constitutional Court but failing. Since the lockdown came into force on October 9, the rate has dropped to 509 cases per 100,000 but it still accounts for a third of all contagions in Spain. Madrid’s Emergency Service UVI-8 unit’s members push a stretcher with a patient at Clinico San Carlos hospital amid the coronavirus outbreak in Madrid, Spain, Oct. 19, 2020. (Reuters)Imposing any curfew in Madrid will depend on whether an agreement is reached with the opposition, but in Spain’s fractious political environment, the People’s Party, the far-right Vox, which control 140 seats in the parliament between them, are likely to oppose such a move. “The health crisis has demonstrated the weaknesses of our system of de-centralized system,” Lluis Orriols, professor of politics at the Carlos III University in Madrid, told VOA in an interview. “There are countries where the regions lead and they are more devolved. The problem here is that of confrontation and there are no mechanisms of cooperation between the institutions.” Manuel Fernández, owner of Restaurante Braseria Los Olivos in Malgrat de Mar, a town 56 kilometers north of Barcelona, has been fined $70,839 for refusing to abide by restrictions imposed by authorities in Catalonia in which bars and restaurants can only serve takeaways.  His protest is an example of rising frustration with a political class who are not focusing on implementing the correct measures to combat COVID-19.  “Restaurants are not spreading this disease. We have abided by all their restrictions in the past and we are going out of business. I am no communist but someone needs to make a point: It is the politicians who should sort out their priorities, not crush normal people,” he told VOA. Alex Arenas, an expert in public health at the Rovira i Virgili University in Tarragona near Barcelona who advises the Catalan regional government, blamed Spain’s current position on the early lifting of lockdown, the lack of track-and-trace systems, pressure on a depleted health system and the false perception that the crisis was under control in the summer. “The political polarization has been dire as we have seen, for example, between the government and Madrid. These party battles represent a loss of precious time in terms of the anticipating and taking action against the pandemic,” he told VOA. “It results in a lack of confidence among the public in what measures we need to adopt.” 

your ad here

«Кухар Путіна» вимагає 5 млн рублів з соратника Навального

Петербурзький бізнесмен і «кухар Путіна» Євген Пригожин подав позов «про захист честі й гідності» до керівника регіональної мережі штабів опозиціонера Олексія Навального Леоніда Волкова.

Причина позову – публікації Волкова у фейсбуці і телеграм-каналі, в яких він назвав бізнесмена «особливо небезпечним злочинцем, засудженим за численні злочини», а також організатором вбивства трьох російських журналістів – Орхана Джемаля, Олександра Расторгуєва та Кирила Радченка. Журналісти знімали в Африці фільм-розслідування про діяльність приватної військової компанії, яка, ймовірно, належить Пригожину.

«Кухар Путіна» вимагає спростувати і видалити твердження Волкова з інтернету, а також стягнути з нього 5 мільйонів рублів як компенсацію моральної шкоди.

 

За останні два роки компанії, пов’язані з Євгеном Пригожиним, неодноразово подавали позови проти Фонду боротьби з корупцією, його глави Олексія Навального і юриста фонду Любові Соболь. У ФБК вважають це помстою за розслідування діяльності Пригожина – зокрема, фонд звинуватив бізнес-структуру «кухаря Путіна» у поставках неякісної їжі у московські дитячі садки і школи і нібито викликаної цим спалаху дизентерії серед дітей та підлітків.

Незважаючи на те, що один із судів визнав компанію Пригожина винною і частково задовольнив грошові вимоги батьків постраждалих, у жовтні 2019 року Арбітражний суд Москви стягнув з Навального, Соболь і Фонду боротьби з корупцією по 29 мільйонів 200 тисяч рублів. Арбітражний суд постановив, що вони опублікували відомості, які кидають тінь на компанію «Московський школяр», в результаті чого з нею розірвав контракт один з клієнтів. Після цього були арештовані банківські рахунки ФБК, Навального і Соболь.

Пізніше Пригожин викупив судовий борг у своїй компанії, щоб опозиціонери були винні йому особисто. Бізнесмен пояснив це бажанням власноруч «роздягнути і роззути» Навального і його соратників.

your ad here

На передовій у Нагірно-Карабаському регіоні – фоторепортаж

Фотоагентство AFP має двох своїх найдосвідченіших фотографів, які працюють по обидві сторони збройного конфлікту між Вірменією та Азербайджаном

your ad here

Російський суд залишив у СІЗО громадянського журналіста з Криму Ремзі Бекірова

Третій апеляційний суд загальної юрисдикції міста Сочі своїм рішенням залишив під арештом громадянського журналіста з окупованого Росією Криму, фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Ремзі Бекірова. Про це повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».

«Апеляційну скаргу ми написали на 14 аркушах, де вказали, що Верховний суд Республіки Крим неправильно застосував кримінальне законодавство, а саме не врахував і не застосував 4-ю Женевську конвенцію щодо Ремзі Бекірова. Не врахував те, що Ремзі під час судового процесу перебуває в акваріумі, хоча Європейський суд неодноразово вказував на те, що це принижує людську гідність. У нього елементарно немає столу», – розповів адвокат Едем Семедляєв.

За словами захисника, засідання відбулося у закритому режимі через тяжкість статті, за якою звинувачують журналіста.

«Ми клопотали, щоб збільшили охорону, поліпшили решітки на вікнах, роздали співробітникам ОМОНу і ФСВП ще автоматів, якщо вони так турбуються. Сьогодні у Третьому апеляційному суді засідання проходило у відкритому режимі, але в той же час у Верховному суді Криму його закрили», –прокоментував Семедляєв.

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір». Едем Яячиков – зник, його місцеперебування невідоме з 27 березня. Пізніше був затриманий ще один підозрюваний Раїм Айвазов.

your ad here

US 2020 Election Carries High Stakes for Twitter, Facebook

Facebook, Twitter and other internet companies are rolling out new policies on controversial content during the U.S. presidential campaign. Michelle Quinn reports.
Camera: Deana Mitchell

your ad here

US, Russia Signal Willingness to Extend Nuclear Arms Pact

The U.S. and Russia signaled their willingness Tuesday to reach a new deal on nuclear arms control by working toward a freeze on warhead arsenals for a year past the February expiration of the current weapons pact.
 
Russia proposed extending the accord for the New START arms-control treaty, with the U.S. State Department hours later saying it appreciated Russia’s “willingness to make progress on the issue of nuclear arms control.”
 
The State Department said the U.S. “is prepared to meet immediately to finalize a verifiable agreement. We expect Russia to empower its diplomats to do the same.”
 
Moscow said it was “ready, together with the United States, to make a political commitment to ‘freeze’ the number of nuclear warheads held by the parties” through February 2022 while a new treaty is negotiated.  
 
The New Strategic Arms Reduction Treaty was signed in 2010 and imposes limits on the two countries’ strategic nuclear arsenals. It can be extended for five years, which Moscow has said it is ready to do without preconditions.
 
The possible extension of the pact — even by a year — would mark a rare improvement in bilateral relations between the two countries on arms control.
 
The White House already had withdrawn from other arms-control treaties with Moscow, accusing the Kremlin of violating them and claiming the agreements benefited Russia more than the United States. This included the Cold War-era Intermediate Range Nuclear Forces (INF) Treaty, and it unilaterally exited Open Skies, a pact that permitted the two countries to conduct reconnaissance flights over each other’s territory.
 
Joe Biden, Trump’s Democratic challenger in the Nov. 3 presidential election, supports extending New START “to use that as a foundation for new arms-control arrangements.”  
 
Biden has said the treaty, which was negotiated when he was vice president under President Barack Obama, is an “anchor of strategic stability between the United States and Russia.”

your ad here

Belarus Protesters Torn on How Much Change They Really Want

Since 1994, Alexander Lukashenko has ruled Belarus under a system of tight control inherited from the former Soviet Union and largely dependent on Russia.  His opponents denounce Lukashenko as repressive and want him out, while his supporters point to Belarus’ record of stability and low unemployment as reasons for him to stay.  Jonathan Spier narrates this report by Ricardo Marquina in Minsk.Producer: Henry Hernandez 

your ad here