У столиці Чехії Празі після заворушень, які почалися з протесту футбольних і хокейних хуліганів проти обмежень через COVID-19, затримані понад 150 осіб, повідомила поліція країни. Керівництво держави підтримало дії правоохоронців.
Як повідомила речниця поліції Праги Ева Кропачова, понад сто демонстрантів затримали на місці акції на Староміській площі в історичному центрі чеської столиці. Їх підозрюють у порушенні громадського порядку, насильстві проти представників влади чи невиконанні вимоги владних органів. Ідеться про осіб, які нападали на працівників поліції при розгоні демонстрації, яка порушила правила проведення таких заходів.
Іще близько 50 осіб, які мали з собою «предмети, що могли завдати поранень», поліція затримала ще перед акцією.
Унаслідок сутичок потерпіли близько 20 працівників поліції, додала речниця. Три з них потрапили до лікарень.
За даними служби швидкої допомоги, загалом у перебігу сутичок потерпіли і потребували доставки до лікарень дев’ять осіб, із них згадані троє працівників поліції.
Демонстрація в Празі була скликана як протест проти урядових обмежень, пов’язаних із пандемією COVID-19. Але на неї прийшло в кілька разів більше людей, ніж 500, що дозволено нині чинними в країні протиепідемічними заходами. Більшість їх при цьому не мала на собі належних захисних масок і не дотримувалася визначених дистанцій між собою.
Як наголосив у твітері начальник поліції Чехії Ян Швейдар, для правоохоронців було б незаконним вдатися до дії лише через порушення демонстрантами протиепідемічних постанов уряду, бо Хартія засадничих прав і свобод людини гарантує право на зібрання, і його не можна обмежити під приводом порушення підзаконної правової норми. Тому, звернув увагу він, поліція почала діяти тільки в момент порушення закону з боку частини демонстрантів. А порушення постанови уряду було належно задокументоване і буде передане для розгляду відповідному органові.
Відтак правоохоронці вдалися до дії, з застосуванням, зокрема, подразливого газу і водомету, тільки після того, як після офіційного оголошення організаторів про закінчення акції частина її учасників почала нападати на правоохоронців.
Ян Швейдар висловив подяку всім працівникам і працівницям поліції, які були причетні до заходів у Празі, й заявив, що пишається ними.
Міністр внутрішніх справ Чехії Ян Гамачек назвав цілком професійними дії поліції після того, як після завершення акції її організатором через порушення постанови уряду «кількасот хуліганів напали на присутніх працівників поліції».
Він побажав швидкого одужання потерпілим працівникам поліції і подякував усім поліціянтам.
Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш так само подякував поліції й заявив, що пишається її високопрофесійними діями.
Також і президент Чехії Мілош Земан підтримав дії поліції і розкритикував учасників акції. Як повідомив речник голови держави Їржі Овчачек, президент «рішуче підтримав дії поліції проти футбольних хуліганів і засудив тих демонстрантів, які не дотримувалися під час демонстрації противірусних заходів».
Чехія, яка навесні вдалася до суворих карантинних заходів і уникла значного розмаху епідемії COVID-19, нині, навпаки, засвідчує одні з найгірших у світі показників нових заражень. Уряд запровадив стан надзвичайної ситуації і низку обмежень, серед них і обмеження на спортивні акції, хоча вони значно менш суворі, ніж були навесні. Зокрема, міжнародні спортивні змагання можуть відбуватися тільки без глядачів, усі ж інші спортивні акції в Чехії наразі скасовані.
…
The Czech Republic, which has the highest coronavirus infection rate in Europe, will wait at least two weeks before deciding whether to order a full lockdown to stem its epidemic, Deputy Prime Minister Karel Havlicek said Sunday.In the past week, bars and restaurants in the country of 10.7 million have been ordered to close except for takeout orders, and schools have moved to distance learning. Sport and fitness clubs, theaters and cinemas had already shut, but shops have remained open.The European Center for Disease Prevention and Control said it had registered 828 cases per 100,000 population in the last two weeks, more than 10 times the rate in neighboring Germany.Since schools reopened in September, the cumulative number of cases has risen almost seven times.Officials have warned that hospital admissions are set to rise sharply until the restrictions show an impact.”We will not decide this week about a lockdown,” Havlicek said on Czech television. “We have clearly said we will wait (until Nov. 2) for results.”Interior Minister Jan Hamacek said on CNN Prima’s Sunday show the new measures should cut the R number, which measures average spread from one infected person, by 30-40%. A number above 1.0 indicates an exponential increase, and the current rate is estimated at 1.4.If the latest restrictions are not effective enough, he said there were few options other than a lockdown.The growth in COVID-19 cases with more than 100,000 this month, bringing the total to 171,487 as of Saturday evening, and 1,402 deaths overall, according to Johns Hopkins University data, is forcing authorities to make plans for field hospitals and seeking foreign help.The Czech Fire Rescue Service said it had sent a formal request through European Union channels for ventilators.In Prague, more than 2,000 sports fans according to city hall estimates, including militant soccer supporters’ groups known as ultras, protested against the coronavirus measures, defying restrictions on gatherings.Police used water cannon and tear gas amid clashes. Emergency services reported nine people were injured.
…
В Україні – найкоротша в Європі очікувана тривалість здорового життя, йдеться в дослідженні, оприлюдненому в медичному журналі Lancet. Експерти розрахували, що вона становить 61,7 року.
Станом на 2019 рік очікувана тривалість життя (здорового та нездорового) в Україні становила 73,8 року (78,3 року для жінок і 69 років – для чоловіків).
Найдовшу очікувана тривалість здорового життя серед європейських країн має Ісландія (71,9 року).
Для світу середній показник становить 63,5 року.
Під час дослідження експерти проаналізували показники народжуваності, смертності, міграції та кількості населення в 204 країнах та територіях й у вибраних субанціональних регіонах у період з 1950 до 2019 року.
…
A hardliner who favors even closer ties with Turkey and a tougher stance with rival Greek Cypriots in peace talks has defeated the leftist incumbent in the Turkish Cypriot leadership runoff Sunday.Turkish Cypriot broadcaster BRT says with 100% of the votes counted, Ersin Tatar secured 51.74% of the vote compared to 48.26% for Mustafa Akinci.Tatar appears to have benefited from a higher turnout in the runoff, managing to rally supporters from the estimated 200,000-strong electorate who may not have voted in the first round.Akinci conceded to Tatar in a speech to supporters at his campaign headquarters, congratulating his opponent on his victory. “We went through an election contest that wasn’t normal. … These results mark the end of my 45-year political career,” Akinci said. “I wish good luck to our people.”Tatar declared victory in a speech to his supporters.Akinci, 72, is a champion of Turkish Cypriots who oppose Turkey’s complete domination of their affairs. Tatar, 60, advocates fully aligning Turkish Cypriot policies with those of Turkey, the region’s patron.Turkish President Recep Tayyip Erdogan congratulated Tatar on his election victory. “Turkey will continue to make all necessary efforts to defend the rights of the Turkish Cypriot people,” Erdogan said on his official Twitter account. The Mediterranean island nation of Cyprus was split in 1974 when Turkey invaded after a coup by supporters of union with Greece. Only Turkey recognizes a breakaway Turkish Cypriot state in the north that is economically and militarily dependent on Ankara. The island’s internationally recognized government has its seat in the Greek Cypriot south and is part of the 27-nation European Union.The tussle between Turkish Cypriots who seek to retain more say in how they’re governed and those who want to walk in lockstep with Turkey has been a prominent feature in past leadership races, but this contest seems more polarized than ever. Akinci has alleged that Turkey has engaged in “unprecedented” interference throughout the campaign in favor of Tatar and that he and his family have received threats to drop out of the race.”We know that things happened that shouldn’t have happened,” Akinci said after casting his ballot.A first test for the winner will be a meeting with Greek Cypriots and Cyprus’ “guarantors” — Greece, Turkey and Britain — that U.N. Secretary-General Antonio Guterres is expected to call soon. The aim will be to figure out if there’s enough common ground to restart dormant peace talks.Nearly five decades of U.N. facilitated attempts at achieving reunification based on a federal framework have failed.Akinci believes that federation is the only way toward a peace accord. Tatar shares the Turkish government view that federation may not be the most viable option and alternatives such as a two-state deal should be pursued.Tensions have soared this summer in waters off Greece and Cyprus over sea boundaries and energy exploration rights after Turkey redeployed a research vessel near the Greek island of Kastellorizo. The move cast doubts on fresh talks aimed at resolving the dispute.Turkey insists it has every legal right to search for hydrocarbons in waters where Greece and Cyprus claim exclusive economic rights. The Greek and Cypriot governments accuse Turkey of violating international law. The dispute raised fears of a military conflict between Greece and Turkey, which are NATO members but are strong regional rivals.
…
Щонайменше 14 людей загинули, 119 людей поранені внаслідок вибуху автомобіля біля місцевого відділку поліції в місті Гор в центральній частині Афганістану, повідомив директор місцевого госпіталя в коментарі Радіо Свобода.
У поліції розповіли Радіо Свобода, що серед поранених було 35 афганських силовиків. Усі загиблі були цивільними.
Офіс губернатора провінції Гор звинуватив у нападі угруповання «Талібан». Бойовики наразі не підтверджували причетність до вибуху.
Напад стався в день мирних переговорів «Талібану» та афганського уряду в столиці Катару Досі.
Місія ООН зі сприяння Афганістану задокументувала понад 1280 смертей афганських мирних жителів у першій половині 2020 року – в основному внаслідок бойових дій між афганськими урядовими силами і бойовиками «Талібану».
…
У столиці Чехії Празі мітинг проти запроваджених обмежень через COVID-19 переріс у сутички зі спецзагонами поліції і затримання.
Футбольні і хокейні фанати вийшли на акцію протесту на Староміській площі в історичному центрі Праги. Їх зібралося понад дві тисячі, причому більшість була без необхідних на таких акціях захисних масок. Це порушило чинне наразі в Чехії обмеження на число учасників масових акцій: не більше ніж 500 осіб, причому поділених на групи не більш ніж по 20 із не менш ніж 2-метровими відступами між групами. Крім того, усі учасники мають бути з закритими ротом і носом.
Через це міська влада вирішила завершити акцію, її організатори оголосили про офіційне закінчення демонстрації, але частина учасників не розійшлася навіть після закликів правоохоронців. Відтак за розгін узялися спецзагони поліції, які, серед іншого, застосували водомет за температури повітря близько 10 градусів.
Дехто з демонстрантів спробував прорватися крізь лави спецпризначенців, але поліція пересилила їх і почала затримувати найактивніших. Кілька осіб були травмовані.
Поліція діяла й на в’їздах до Праги і на підходах до місця акції: під час контролю осіб, які йшли на демонстрацію, приблизно в пів сотні випадків були вилучені предмети піротехніки, розсувні дубці і навіть вогнепальна зброя. Чеський закон про право на зібрання забороняє такі предмети на масових акціях.
За повідомленнями, затриманими наразі залишаються понад півтора десятка осіб, у яких були «предмети, що могли завдати поранень».
Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш засудив демонстрацію. За його словами, він був шокований тим, наскільки безвідповідальними й егоїстичними можуть бути деякі громадяни, які своїми діями загрожують і собі, й іншим. Він виступив за суворе покарання порушників.
Міністр охорони здоров’я Чехії Роман Прімула, зі свого боку, розкритикував демонстрацію і заявив, що вона може принести додаткові сотні заражень коронавірусом.
Попереднього дня, 17 жовтня, футбольні фанати і прихильники ультраправих рухів влаштували схожу акцію в столиці сусідньої Словаччини Братиславі, вона теж закінчилася сутичками зі спецзагонами поліції.
Чехія, яка навесні вдалася до суворих карантинних заходів і уникла значного розмаху епідемії COVID-19, нині, навпаки, засвідчує одні з найгірших у світі показників нових заражень. Уряд запровадив стан надзвичайної ситуації і низку обмежень, серед них і обмеження на спортивні акції.
Водночас ці заходи значно менш суворі, ніж були навесні. Зокрема, міжнародні спортивні змагання можуть відбуватися тільки без глядачів, усі ж інші спортивні акції в Чехії наразі скасовані.
…
Народний депутат від «Слуги народу» Олександр Качура, прізвище якого, згідно з даними ресурсу YouControl та офіційною відповіддю Міністерства юстиції України поширеною ЗМІ, у державних реєстрах вказується біля позначки «керівник Відокремленого підрозділу № 800896 Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський громадський рух «Український вибір» в Cолом’янському районі міста Києва», стверджує, що його дані поруч з назвою партії Віктора Медведчука могли вписати без його відому. Про це він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Я думаю, що в той момент, коли реєстрували якісь осередки, таким чином були просто записані люди якісь, можливо, які були учасниками акції («Українського вибору» – ред.). Знаєте, як в Партію регіонів записували просто всіх, а люди не знали, і записали в цей осередок («Українського вибору» – ред.) мене в тому числі. І я розберуся, тому що я такої заяви ніколи не подавав, не був керівником цієї організації і ніякого відношення не маю, крім того, що акцію проводили поміж інших, мабуть, сотень акцій, які робились нашою організацією також і спільно з іншими партіями та громадськими об’єднаннями», – наголошує «слуга народу».
За словами Качури, у 2012-му році разом з представниками створеної ним молодіжної організації він провів спільну акцію з молодіжним крилом «Українського вибору», яка була присвячена боротьбі з поширенням ВІЛ/СНІД. Під час цього заходу студентам роздавали презервативи. При цьому ідеологічний вектор самої партії для Качури важливим не був.
«Коли мені було 20 з чимось років чи навіть менше, то ніхто взагалі не знав, хто такий Віктор Володимирович Медведчук, і що це за організація насправді… Тоді ще не було окупації Криму, всіх відомих подій на Донбасі, коли Російська Федерація напала на нашу країну… Мені було тоді 20 з чимось років, коли ця акція проходила, і я не бачив нічого поганого в цьому. І я зараз не бачу нічого поганого», – пояснює політик.
На запитання Радіо Свобода про те, чи не вважає він, що, одягнувши партійну символіку «Українського вибору», він у такий спосіб прорекламував цю проросійську силу, Качура відповів «можливо», але додав, що «виправдовуватись за це не буде».
«Я однозначно не цураюся того, що провів ту акцію. Я зробив правильно і точно не буду виправдовуватися за те, що одягнув якусь майку якоїсь партії чи організації, те, що я зробив фотографію, те, що я робив це для того, аби здорові були студенти в нашому Політехнічному інституті», – наголосив депутат.
За словами Качури, у рамках судового позову, ініційованого ним, він уже звернувся за роз’ясненнями до Мін’юсту, а нині ще й планує звернутись до представників «Українського вибору», аби йому надали пояснення, як його прізвище опинилось у держреєстрах поруч з позначкою «керівник Відокремленого підрозділу № 800896 Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський громадський рух «Український вибір» в Cолом’янському районі міста Києва».
«Перша відповідь яка є, що жодних немає протоколів. Якщо, наприклад, відокремлений підрозділ реєструється, збирається конференція і тоді ті, хто обираються, підписують протоколи. Таких протоколів на сьогоднішній день немає в реєстраційній справі і ніколи не було таких протоколів. Наступне звернення я хочу, щоб мені «Український вибір» надав (якщо там ще існує така організація, не знаю, я думаю, що вона формально існує) відповідь і копії документів, чи подавав я якісь заяви на вступ до цієї організації, чи подавав я будь-які протоколи і будь-які документи. Я думаю, що ми знайдемо юридичний вихід з цієї ситуації і знайдемо відповідь вже чітко в рішенні суду», – зауважив депутат.
Інформація про те, що член фракції монобільшості Олександр Качура може мати причетність до партії Віктора Медведчука «Український вибір», вперше з’явилась восени 2019-го. Сам Качура називає це політичним замовленням щодо себе.
…
Низка народних депутатів, серед яких були і «слуги народу», намагались чинити тиск на генерального прокурора Ірину Венедіктову. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів народний депутат фракції монобільшості Олександр Качура.
«Не хочу тут називати ніякі прізвища (і я не буду їх називати, і не маю права називати), але всі намагання, які були щодо Венедіктової змусити її повпливати якось політично, ухвалити те чи інше рішення, у тому числі, від народних депутатів різних політичних партій і від «Слуги народу» також (так склалося), вони всі увінчалися лише тим, що Венедіктова їм сказала: «Дорогі мої друзі, читайте Конституцію, де є мої і ваші повноваження, і більше не приходьте до мене з такими питаннями», – розповів Качура.
Водночас він додав, що, на його думку, наразі немає підстав для того, аби звільняти чинного генпрокурора, бо вона «перебуває на своєму місці» і він «усім, чим може, буде їй допомагати».
Дещо раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що очільниця ОГПУ Ірина Венедіктова може втратити свою посаду, якщо не покаже результату до кінця року.
…
Turkish Cypriots began voting Sunday in a leadership runoff between an incumbent who pledges a course less bound by Turkey’s dictates and a challenger who favors even closer ties to Ankara. The stakes have soared as a battle over energy rights in the eastern Mediterranean has intensified.Veteran incumbent Mustafa Akinci, 72, is a champion of Turkish Cypriots who oppose Turkey’s complete domination of their affairs. His hard-line challenger Ersin Tatar, 60, advocates fully aligning Turkish Cypriot policies with those of Turkey, the region’s patron.The Mediterranean island nation of Cyprus was split in 1974 when Turkey invaded after a coup by supporters of union with Greece. Only Turkey recognizes a breakaway Turkish Cypriot state in the north that is economically and militarily dependent on Ankara. The island’s internationally recognized government has its seat in the Greek Cypriot south and is part of the 27-nation European Union.The tussle between Turkish Cypriots who seek to retain more say in how they’re governed and those who want to walk in lockstep with Turkey has been a prominent feature in past leadership races but this contest seems more polarized than ever.Akinci has alleged that Turkey has engaged in “unprecedented” interference throughout the campaign in favor of Tatar and that he and his family have received threats to drop out of the race.“We know that things happened that shouldn’t have happened,” Akinci said after casting his ballot, adding that he wishes voters will look back on Sunday’s election with “pride for Turkish Cypriot democracy and will.”Tatar edged out Akinci in the first round of voting by less than three percentage points but Akinci now has clinched support from the third-place candidate. Analyst Tumay Tugyan says the contest could go either way as Tatar courted a significant pool of voters from the approximately 200,000-strong electorate — especially in rural areas — who may not have voted in the first round.Tatar urged voters to get out and beat the first round’s record-low turnout.“The important thing is to reflect our will and send out a message to the world,” Tatar said after voting.A first test for the winner will be a meeting with Greek Cypriots and Cyprus’ ‘guarantors’ — Greece, Turkey and Britain — that U.N. Secretary-General Antonio Guterres is expected call soon. The aim will be to figure out if there’s enough common ground to restart dormant peace talks.Nearly five decades of U.N. facilitated attempts at achieving reunification based on a federal framework have failed.Akinci believes that federation is the only way toward a peace accord. Tatar shares the Turkish government view that federation may not be the most viable option and alternatives such as a two-state deal should be pursued.Tensions have soared this summer in waters off Greece and Cyprus over sea boundaries and energy exploration rights after Turkey redeployed a research vessel near the Greek island of Kastellorizo. The move cast doubts on fresh talks aimed at resolving the dispute.Turkey insists it has every legal right to search for hydrocarbons in waters where Greece and Cyprus claim exclusive economic rights. The Greek and Cypriot governments accuse Turkey of violating international law. The dispute raised fears of a military conflict between Greece and Turkey, NATO members who are strong regional rivals.
…
The UK had imposed a deadline of last week’s EU summit for a deal and Prime Minister Boris Johnson said he was now ready to walk away and prepare for a no-deal exit, after five decades of EU membership. However, senior minister Michael Gove said on Sunday he was still hopeful there would be an agreement, telling TV interviews the door remained “ajar” if the EU would change its position. The two sides disagree on the rules for fair competition, how these rules will be policed and how much access EU fishing fleets will get to UK waters. Britain wants to reassert sovereignty over its waters and have no EU legal oversight over the deal — insisting it wants a simple trade deal of the kind the EU signed with Canada. But the EU says Britain’s situation is completely different to that of Canada. “I want a deal, I’m keen to conclude one but it takes both sides to compromise in order for there to be one. The EU is not doing so at the moment,” Gove told Sky News, adding that the EU did not seem serious in their desire to reach a deal. Chief European negotiator Michel Barnier and his British counterpart David Frost are due to discuss the structure of talks on Monday, according to the European Commission. “The ball is in his court,” Gove said of Barnier. Failure to strike a deal would see Britain and Europe revert to World Trade Organization terms, with higher tariffs and quotas, potentially devastating for economies already weakened by the pandemic.
…
У суботу, 17 жовтня, в Польщі зареєстрували 9 622 осіб інфікованих COVID-19 – рекордна кількість захворювань за добу, 84 людини померло. 327 тисяч громадян Польщі перебувають на карантині.
Як зазначив міністр охорони здоров’я Адам Нєдзєльскі, у Польщі у шпиталях готують понад 1,2 тисячі додаткових ліжок для пацієнтів з COVID-19. Важливо також, на думку міністра, вміло використати ту інфраструктуру ліжок, якою країна володіє нині. Також удосконалюється система тестування з тим, щоб вчасно виявити інфікованих осіб серед населення.
За інформацією міністерства охорони здоров’я, у Польщі від початку епідемії було інфіковано коронавірусом 167 230 людей, одужали понад 90 тисяч, померли 3 524 людини.
Станом на 12 жовтня у Польщі зробили майже 3,7 мільйона тестів на коронавірус.
…
Вірменія та Азербайджан висунули взаємні звинувачення у порушенні перемир’я у Нагорному Карабасі, про яке було домовлено напередодні.
Представник міністерства оборони Вірменії заявила про ракетні та артилерійські обстріли з боку азербайджанських військ.
Незабаром міністерство оборони Азербайджану звинуватило вірменську сторону в артилерійському і мінометному обстрілі так званої контактної лінії, яка розділяє воюючі армії.
Напередодні Вірменія й Азербайджан заявили, що домовилися про нове перемир’я, щоб зупинити ескалацію боїв за Нагірний Карабах. Міністерства закордонних справ обох країн оприлюднили однакові повідомлення про те, що припинення вогню має початися опівночі за місцевим часом (нині це 11-а вечора за Києвом; обидві країни не мають літнього часу).
Останній спалах масштабних бойових дій у Нагірному Карабасі почався 27 вересня, в його перебігу загинули наразі принаймні 600 людей – і військовослужбовців, і цивільних із усіх сторін. Його вважають найгіршим із часу перемир’я 1994 року, яке зупинило тодішню війну.
10 жовтня в регіоні вже оголошували припинення вогню, але воно не було дотримане і невдовзі повністю провалилося.
…
In a Twitter message early Sunday, Armenia’s Defense Ministry accused Azerbaijan of violating a new cease-fire in the Nagorno-Karabakh region by firing artillery shells and rockets.“Once again violating the humanitarian ceasefire, the enemy fired artillery shells in the northern direction from 00:04 to 02:45, and fired rockets in the southern direction from 02:20 to 02:45.”Once again violating the humanitarian ceasefire, the enemy fired artillery shells in the northern direction from 00:04 to 02:45, and fired rockets in the southern direction from 02:20 to 02:45.— Shushan Stepanyan (@ShStepanyan) October 17, 2020There has been no reaction so far from Azerbaijan.Azerbaijan and Armenia announced they had agreed to a new cease-fire beginning Sunday, the second attempt in a week to temper almost three weeks of fighting in Nagorno-Karabakh.”The Republic of Armenia and the Republic of Azerbaijan have agreed to a humanitarian truce as of October 18, 00h00 local time,” Armenia’s Foreign Affairs Ministry said late Saturday.Azerbaijan’s Foreign Affairs Ministry issued an identical statement.The announcements came after Russian Foreign Minister Sergey Lavrov spoke by phone with his Armenian and Azeri counterparts. Lavrov and French President Emmanuel Macron both stressed that the cease-fire must be strictly observed by both sides.Earlier Saturday, Azerbaijan and Armenia accused each other of new attacks, a further indication that violence has escalated in the disputed Nagorno-Karabakh region in violation of a Russian-brokered truce that took effect a week ago.Authorities in Azerbaijan said an Armenian missile attack on the city of Ganja killed at least 13 people and wounded 50 others in early hours of Saturday while Armenia accused Azerbaijan of more shelling.Azerbaijan’s Defense Ministry said that the cities of Ganja and Mingachevir were hit with missiles fired from two locations in Armenia.According to official sources in Azerbaijan, Saturday’s missile attacks destroyed at least 20 residential buildings in Ganja, the country’s second-largest city.The Armenian Defense Ministry denied carrying out the strikes and accused Azerbaijan of continuing to shell populated areas in Nagorno-Karabakh, including its largest city, Stepanakert.The Armenian foreign ministry said three civilians were injured in a fire resulting from Azerbaijan’s attacks.Armenia also accused Azerbaijan of flying drones over Armenian settlements, attacking military installations and damaging civilian infrastructure.UNICEF, meanwhile, called Saturday for an immediate humanitarian cease-fire, declaring in a statement that children have been killed, injured and displaced by the fighting, forcing them to endure weeks of “extreme psychological trauma and distress.”“Children, families and the civilian facilities that they depend upon must be protected, in line with international human rights and humanitarian law. A complete cessation of hostilities is in the best interest of all children,” the statement said.The ongoing fighting between Azerbaijan and Armenia erupted Sept. 27 and has killed hundreds of people, marking the biggest escalation of the decades-old conflict over breakaway region of Nagorno-Karabakh since a 1994 cease-fire.The predominantly ethnic Armenian territory declared its independence from Azerbaijan in 1991 during the collapse of the Soviet Union, sparking a war that claimed the lives of as many as 30,000 people before a 1994 cease-fire. However, that independence is not internationally recognized.
…
Armenia and Azerbaijan accused each other Sunday of violating a new humanitarian cease-fire in the Nagorno-Karabakh region, just hours after it took effect.In a Twitter message early Sunday, Armenia’s Defense Ministry accused Azerbaijan of violating the new cease-fire in the Nagorno-Karabakh region by firing artillery shells and rockets.“Once again violating the humanitarian ceasefire, the enemy fired artillery shells in the northern direction from 00:04 to 02:45, and fired rockets in the southern direction from 02:20 to 02:45.”Once again violating the humanitarian ceasefire, the enemy fired artillery shells in the northern direction from 00:04 to 02:45, and fired rockets in the southern direction from 02:20 to 02:45.— Shushan Stepanyan (@ShStepanyan) October 17, 2020Azerbaijan’s defense ministry said in a statement later that “the enemy fired at the vicinity of the Jabrail city, as well as the villages of this region … using mortars and artillery,” adding that the Azeri army “took adequate retaliatory measures.”Azerbaijan and Armenia announced they had agreed to a new cease-fire beginning Sunday, the second attempt in a week to temper almost three weeks of fighting in Nagorno-Karabakh.”The Republic of Armenia and the Republic of Azerbaijan have agreed to a humanitarian truce as of October 18, 00h00 local time,” Armenia’s Foreign Affairs Ministry said late Saturday.Azerbaijan’s Foreign Affairs Ministry issued an identical statement.The announcements came after Russian Foreign Minister Sergey Lavrov spoke by phone with his Armenian and Azeri counterparts. Lavrov and French President Emmanuel Macron both stressed that the cease-fire must be strictly observed by both sides.Earlier Saturday, Azerbaijan and Armenia accused each other of new attacks, a further indication that violence has escalated in the disputed Nagorno-Karabakh region in violation of a Russian-brokered truce that took effect a week ago.Meanwhile, UNICEF called Saturday for an immediate humanitarian cease-fire, declaring in a statement that children have been killed, injured and displaced by the fighting, forcing them to endure weeks of “extreme psychological trauma and distress.”“Children, families and the civilian facilities that they depend upon must be protected, in line with international human rights and humanitarian law. A complete cessation of hostilities is in the best interest of all children,” the statement said.The ongoing fighting between Azerbaijan and Armenia erupted Sept. 27 and has killed hundreds of people, marking the biggest escalation of the decades-old conflict over breakaway region of Nagorno-Karabakh since a 1994 cease-fire.The predominantly ethnic Armenian territory declared its independence from Azerbaijan in 1991 during the collapse of the Soviet Union, sparking a war that claimed the lives of as many as 30,000 people before a 1994 cease-fire. However, that independence is not internationally recognized.
…
У Міністерстві закордонних справ України застерегли Раду Європи від політики умиротворення Росії.
Як заявила речниця МЗС Катерина Зеленко агентству «УНІАН» із приводу майбутнього візиту генерального секретаря Ради Європи Марії Пейчинович-Бурич до Москви 19 жовтня, в міністерстві попереджають її, що попередня тактика умиротворення Росії лише посилювала її агресивну політику проти України.
«Щонайменше, починаючи з 2008 року, коли розпочалася агресія країни-члена Ради Європи проти Грузії, стан з правами людини в Росії погіршується в геометричній прогресії. Особливо загрозливих масштабів ця тенденція набула останніми роками – після спроби Росії незаконно анексувати Крим і розв’язати агресію проти України на сході. Спроби Ради Європи «образумить» Москву, тактика «умиротворення» і «залучення», яку сповідував попередник Марії Пейчинович-Бурич, не дали результатів», – наголосила Зеленко.
Вона звернула увагу, що «Росія не тільки не дослухалася і не пішла назустріч Раді Європи, а й посилила свою агресивну політику і злочинні засоби, які призводять до порушень прав людини і злочинів проти людяності не лише на території Росії, а й на територіях країн-членів Ради Європи».
«За таких обставин пані генеральний секретар Ради Європи, яка має певні повноваження, мусить вжити всіх необхідних заходів у межах своєї компетенції, які б, щонайменше, створили передумови для повернення Росії на шлях виконання своїх зобов’язань. Йдеться насамперед про ті зобов’язання, які взяла на себе Росія як умову для запрошення до членства в Раді Європи, а також зобов’язання у рамках конвенційних механізмів», – сказала Зеленко.
«Ми чекаємо на доповідь пані генсекретаря керівному органові Ради Європи, Комітетові міністрів, за підсумками її візиту до Москви», – додала речниця МЗС.
Рада Європи, провідне правозахисне міждержавне об’єднання, що охоплює майже всі країни Європи і ще низку з-поза меж континенту, після незаконної окупації Росією українського Криму 2014 року позбавила Росію права голосу і участі в керівних органах Парламентської асамблеї цього об’єднання, хоча Росію не позбавляли права участі в роботі Комітету міністрів Ради Європи. Через це Росія з 2015 року взагалі не брала участі в роботі ПАРЄ і також не платила своїх значних членських внесків. Улітку 2019 року після тривалого опору української делегації ПАРЄ врешті змінила власні правила, значно ускладнила можливість застосування санкцій проти країн, які порушують правила Ради Європи, і повністю поновила права делегації Росії в асамблеї, знявши з Росії всі санкції, хоча Москва не виконала жодної з раніше визначених умов для цього, делегація Росії повернулася в ПАРЄ, натомість делегація від новообраної того року Верховної Ради України відмовилася від участі в осінній сесії, назвавши рішення ПАРЄ втратою авторитету цієї організації і її моральною капітуляцією перед Росією.
…
France is reeling from its latest terrorist attack — the gruesome decapitation of Paris-area teacher Samuel Paty days after he showed his class controversial cartoons of the Prophet Muhammad. Media identify the suspect as Abdoulakh A., an 18-year-old immigrant born in Moscow and of Chechen origin. Authorities say they shot him minutes after the attack.The attacker asked students in the street to point out the victim, Paty, counterterror prosecutor Jean-Francois Ricard said Saturday. Speaking at a news conference, Ricard also noted the attacker posted a photo of the teacher’s body on Twitter, with a note saying he had carried out the killing.Friday’s attack marked yet another strike on France, less than a month after a man brutally stabbed two people in front of the former offices of the satirical Charlie Hebdo magazine. Once again, the government is treating the incident as a terrorist attack.Several people are being held for questioning, including members of the suspect’s family.Police shot and killed the alleged assailant, who reportedly had yelled “Allahu akbar” — “God is great,” shortly after they found the decapitated body of the middle school history teacher near his school in the Paris suburb of Conflans-Saint-Honorine. The suspect reportedly lived in Normandy, far from where the attack took place.In the gruesome Twitter posting, the man said he killed his victim for having shown Charlie Hebdo’s mocking cartoons of the Prophet Muhammad to his class. Those same cartoons triggered a series of terrorist attacks in January 2015. A trial over them is going on in Paris.Speaking late Friday, President Emmanuel Macron said the killing bore the markings of an Islamist terror strike. He said those trying to attack free expression would not win.French President Emmanuel Macron, flanked by offcials, speaks to the press following a stabbing attack at a school in the Conflans-Sainte-Honorine suburb of Paris, France, Oct. 16, 2020.Residents of Conflans-Saint-Honorine are in shock. Speaking to French media, some of the teacher’s students said he told them those who might be uncomfortable with the Charlie Hebdo cartoons were free to leave the class. The lesson was on free expression, but several parents reportedly were upset by it and signaled this on social media.Teachers’ union representatives say they are devastated. One, Jean-Remi Girard, told French radio it was shocking that a teacher could be killed for simply doing his job.For their part, Muslim leaders fear the attack will again stigmatize French Muslims, who make up Western Europe’s largest Islamic community.Tareq Oubrou, rector of Bordeaux’ main mosque, told BFMTV people will link his religion to such crimes — which, he said, would be terrible for ordinary Muslims.Others, including the far-right National Rally party, criticize the government for being too soft on extremism. Next month, French lawmakers begin examining controversial legislation to fight radical Islam.
…