Daily: 10/06/2020

На лікарняному через COVID-19 перебувають 22 депутати Ради – Разумков

На лікарняному у зв’язку із виявленням коронавірусної хвороби COVID-19 перебувають 22 народні депутати, повідомив голова Верховної Ради Дмитро Разумков 6 жовтня в ефірі телеканалу «112 Україна».

«Станом на сьогодні 22 особи, народних депутатів України, знаходяться на лікарняному з підтвердженим COVID, а загалом 52 народні депутати… або перехворіли, або на жаль, хворіють», — зазначив Разумков.

Він пояснив таке число хворих серед колег тим, що багато депутатів спілкуються із виборцями та громадянами загалом під час роботи в регіонах, а тому «професія накладає свій відбиток».

За словами Разумкова, Верховна Рада не пішла на карантин, а продовжує працювати в режимі комітетів.

30 вересня Верховна Рада ухвалила рішення скасувати пленарні засідання 1 та 2 жовтня, а також 6–9 жовтня і передбачити на цей період роботу народних депутатів у комітетах.

В Україні станом на 6 жовтня лабораторно підтверджено 234 584 випадки COVID-19, з них за минулу добу – 4 348. Минулого тижня був оновлений абсолютний рекорд – 4 661 хворий за добу.

your ad here

Belarus Protesters Face Physical, Social Repression

Since anti-government protests began in Belarus, the number of people who have been the victims of retaliation for publicly coming out against the government of longtime leader Alexander Lukashenko is uncountable. Activists say the repression is taking many forms:  Some protesters have suffered physical attacks while others have lost their jobs – they say – in retribution.  Ricardo Marquina has more from Minsk in this report narrated by Jonathan Spier.

your ad here

Зеленський прибув до Брюсселя для участі в саміті Європейський союз – Україна

Президент України Володимир Зеленський прибув до столиці Бельгії Брюсселя для участі в саміті Європейський союз – Україна, повідомив Офіс президента.

«Це буде перший двосторонній саміт Європейського союзу з країною-партнером, який пройде в Брюсселі у традиційному «живому» форматі з початку пандемії COVID-19», – заявив Офіс президента.

Делегацію Європейського союзу очолить президент Європейської ради Шарль Мішель.

«Лідери обговорять пріоритетні питання відносин України та Євросоюзу, зокрема подальші кроки з імплементації Угоди про асоціацію, поглиблення секторальної інтеграції між Україною та ЄС, співпрацю в контексті подолання наслідків пандемії COVID-19 та подальшу підтримку з боку ЄС процесу реформ в Україні», – додали в Офісі президента.

Згідно з повідомленням, окрему увагу приділять безпековій ситуації на тимчасово окупованих територіях Донбасу, а також обговоренню шляхів посилення координації зусиль України та ЄС з метою деокупації Криму та захисту прав кримчан.

Попередній саміт Україна – ЄС відбувся в Києві в липні 2019 року.

your ad here

Киргизстан: парламент обрав нового прем’єр-міністра

Парламент Киргизстану обрав нового прем’єр-міністра країни – Садира Жапарова.

Позачергове засідання парламенту відбувалося в готелі «Достук» у Бішкеку.

На ньому депутати прийняли відставку прем’єра Кубатбека Боронова, який працював на посаді з червня.

У пресслужбі парламенту заявили агентству «Інтерфакс», що «найближчими днями, завтра-післязавтра, Жапаров повинен представити склад та структуру нового уряду».

У 2013 році на мітингу за націоналізацію золоторудного родовища в місті Каракол Іссик-Кульської області в заручники захопили голову регіону Емільбека Каптагаєва. Садиру Жапарову висунули звинувачення в організації мітингу.

Після цього він кілька років перебував за кордоном. У 2017 році Жапаров повернувся на Батьківщину, де його затримали й згодом засудили до 11,5 років позбавлення волі. Він вийшов на волю 6 жовтня 2020 року.

У Бішкеку 5 жовтня відбувся мітинг проти підсумків парламентських виборів 4 жовтня. Учасники вимагали анулювати результати голосування і провести перевибори.

Увечері учасники мітингу виламали ворота біля «Білого дому», будівлі, в якій працюють парламент і президент. Через кілька хвилин пролунали постріли. Силовики почали розганяти мітинг із застосуванням спецзасобів, виникли сутички. Постраждали кілька сотень людей.

Після півночі мітингувальники захопили «Білий дім», а також будівлі Державного комітету нацбезпеки і телерадіокомпанії КТРК.

6 жовтня президент Сооронбай Жеенбеков доручив ЦВК вивчити всі факти порушень на виборах і запропонував, в разі необхідності, анулювати результати. ЦВК вирішила анулювати підсумки виборів.

your ad here

Навального отруїли речовиною з групи «Новачок», яка формально не є забороненою – висновки ОЗХЗ

Політика Олексія Навального отруїли речовиною з групи «Новачок», ідеться в оприлюднених 6 жовтня висновках експертів Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ).

Фахівці відзначили, що конкретна речовина, якою був отруєний Навальний, формально не входить до списку заборонених. Але за своєю структурою вона близька до чотирьох інших агентів, які були заборонені організацією в листопаді 2019 року.

«Що означає «структурно схожі, але інші»? А те і означає: нова речовина сімейства «Новачок»…Тобто Росія більше не може навіть сказати «ну тут просто лежали на складі з 80-х років якісь флакончики «Новачка», ми за ними не встежили». Ні, сьогоднішній пресреліз ОЗХЗ фактично підтверджує, що зараз, у 2020 році, в Росії є активна програма розробки нових бойових отруйних речовини класу «Новачок», дике порушення всіх можливих і неможливих міжнародних норм і конвенцій», – прокоментував висновки ОЗХЗ соратник Навального Леонід Волков.

У Держдумі Росії вже назвали висновки ОЗХЗ «політично заангажованими». «Вони підтверджують лише те, що хотіли почути організатори найпотужнішої русофобської провокації імені Навального», – сказав голова комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький.

Про те, що Навальний був отруєний «Новачком», уряд Німеччини повідомив 2 вересня з посиланням на дані лабораторії бундесверу. Пізніше ці висновки були підтверджені незалежними центрами у Франції та Швеції.

Видання Der Spiegel і Die Zeit з посиланням на джерела в спецслужбах ще на початку вересня писали, що Навального отруїли новою, більш небезпечною версією «Новачка».

your ad here

Суд відхилив апеляцію захисників Антоненка на тримання його під вартою

Київський апеляційний суд 6 жовтня залишив обвинуваченого у справі вбивства журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка під вартою до 23 жовтня. Про це повідомив адвокат Антоненка Тарас Безпалий, який проводив трансляцію судового засідання.

 

Суд не задовольнив апеляцію захисників і залишив чинним рішення Шевченківського районного суду Києва щодо продовження терміну тримання Антоненка під вартою до 23 жовтня. Також суд відхилив клопотання про взяття на поруки.

28 вересня суд привів до присяги присяжних у судовому засіданні. Пізніше прокуратура зачитала обвинувальний акт, де йдеться, зокрема, що замовники та організатори на сьогодні не встановлені.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

Читайте також: Вбивство Шеремета могло бути пов’язане з конфліктом між українськими високопосадовцями – ЗМІ

У грудні 2019 року поліція вперше назвала імена підозрюваних у справі: сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства.

4 вересня суд почав розгляд провадження по суті.

your ad here

Fighting Intensifies in Nagorno-Karabakh, Turkey Testing Both Russia and US

Armenia and Azerbaijan are accusing each other of targeting civilian populations in a dangerous flare-up over the disputed separatist enclave of Nagorno-Karabakh. As the newly reignited conflict intensifies in a second week of fighting diplomats from Moscow to Paris are scrambling to try to persuade the warring sides to agree a ceasefire. But missiles and rockets continue to rain down — despite a call, too, from the United States, for a halt to the fighting. The enclave, which is inside Azerbaijan’s borders but enjoys de facto independence and has an Armenian majority, has not seen such heavy clashes since the early 1990s, when as many as 30,000 people lost their lives before a ceasefire largely brokered by Moscow left the dispute frozen. Black smoke rises near buildings during a military conflict over the breakaway region of Nagorno-Karabakh, in Stepanakert, Oct, 4, 2020 in this still image taken from video obtained on October 6, 2020.While both sides blame the other for this latest blood-letting in one of the world’s most intractable conflicts, Azerbaijan appears to have been preparing an offensive for some time, aiming to reverse the territorial gains made by Armenia in the 1990s. “Baku may have chosen to advance now in the hope of recovering more territory in the face of an inert negotiating process and a distracted international community,” according to the International Crisis Group, a Brussels think tank. “Russia, potentially with European support, probably stands the best chance of brokering a ceasefire,” ICG said in a statement. Moscow has a formal mutual defense pact with Armenia as well as an air base in the country, but it enjoys close ties with Baku, too.TurkeyTurkey has close ethnic, religious and linguistic ties to Azerbaijan. Ankara is suspected of supplying armed drones to Baku and has been accused by Armenia and western Europe governments of recruiting Syrian rebels to fight in Nagorno Karabakh, a charge the Turks have denied. “While, as usual, most countries are calling for de-escalation and a ceasefire, for the first time, a major power and neighbor—Turkey—is openly backing one of the parties to the conflict, Azerbaijan,” according to Thomas de Waal, an analyst with the think tank Carnegie Europe. In the past Turkey has acted as a brake on Azerbaijan, he says. “Those days are now over, and the geopolitical equilibrium that prevailed around the conflict is broken,” de Waal adds. FILE – Russian President Vladimir Putin gestures during a meeting with elected heads of Russian regions via video conference at the Novo-Ogaryovo residence outside Moscow, Russia, Sept. 24, 2020.Some Russian analysts suspect  Erdoğan might be close to stepping on a mine. Competing in Syria or Libya is very different from a face-off between Moscow and Ankara in the Caucasus, considered by the Kremlin its own backyard, they say.  Evgeny Primakov, head of a Russian government agency and the grandson of a former Russian prime minister and intelligence chief, noted in a commentary in Russia Today that Moscow is not likely to take kindly to “a very difficult partner, to put it diplomatically,” becoming “embedded and at ease on territory we have always considered our underbelly.’’ That could be one foreign intervention too far for Erdoğan, whose overseas adventurism has also to contend with a weakened Turkish economy and currency.NATO Secretary-General Jens Stoltenberg, left, and Turkey’s Foreign Minister Mevlut Cavusoglu speak to the media after their talks in Ankara, Turkey, Oct. 5, 2020.Once again Armenian-Americans are springing into action lobbying lawmakers and the White House to take a firmer line against Azerbaijan — among them reality TV star Kim Kardashian and her husband Kanye West, vocal supporters of Donald Trump. And there are signs the Trump administration is starting to lose patience with Erdoğan. While urging third parties last week to stay their hand in Nagorno-Karabakh, US Secretary of State Mike Pompeo aimed some criticism at Turkey for fueling the dispute, expressing concern that Syrian mercenary fighters have been recruited by Ankara to fight. “We (already) saw Syrian fighters taken from the battlefields in Syria to Libya,” he said, adding that it “created more instability, more turbulence, more conflict, more fighting, less peace. I think it would do the same thing in the conflict in and around Nagorno-Karabakh as well. So, I hope that reporting proves inaccurate.”

your ad here

COVID-19 Sends Demand Skyrocketing for Temperature Check Technologies

Even though businesses are reopening around the world, the pandemic is still a reality. Many commercial spaces and offices are taking people’s temperatures before allowing them inside.  In some industries, handheld thermometers may not be efficient enough. Thermal imaging systems allow temperatures to be taken without anyone needing to be physically close to the person being evaluated.  The demand for these types of devices is skyrocketing globally. VOA’s Elizabeth Lee has the details.Videographers: Michael Eckels, Elizabeth Lee  Video editor: Elizabeth Lee

your ad here

Critics Demand Stronger European Response to Poisoning of Russian Dissidents

Europe is under growing pressure to offer a more robust response to Russia, following the poisoning of opposition leader Alexei Navalny in Siberia in August. German doctors say he was poisoned with Novichok, a Russian nerve agent.
 
Navalny was flown to Germany for treatment and emerged from a coma in September. Doctors say he is making a good recovery. The Kremlin denies involvement in the attack. The 44-year-old leader of the “Russia of the Future” party says he plans to return to his home country to continue his fight against the government of President Vladimir Putin.   
 
German Foreign Minister Heiko Maas said he expects the European Union to impose new sanctions on Moscow. “I am convinced that there will be no longer any way around sanctions,” Maas told the news website T-online in an interview Saturday. “Sanctions must always be targeted and proportionate. But such a grave violation of the International Chemical Weapons Convention cannot be left unanswered. On this, we’re united in Europe,” Maas added.
 
There are growing calls for Europe to take a harder stance against Moscow following a string of attacks in recent decades against opponents of the Kremlin, many on European soil.
 
The Russian defector Alexander Litvinenko died from radioactive polonium poisoning in London in 2006. Britain says the Russian state carried out his killing.
 
Former Russian double agent Sergei Skripal and his daughter Yulia were poisoned with Novichok in 2018, the same agent allegedly used against Alexei Navalny and produced only by the Russian state. Both Sergei and Yulia Skripal survived, but a local woman died after coming into contact with the poison.FILE – British detectives work the scene of a nerve-agent poisoning of Russian former double agent Sergei Skripal and his daughter, in Salisbury, Britain, March 14, 2018.In August 2019, the former Chechen rebel commander Zelimkhan Khangoshvili was shot dead in a Berlin park. A Russian national was arrested close to the scene and is being prosecuted for the killing. Germany says the murder was directed by the Kremlin.
 
Moscow denies involvement in all these killings and attempted assassinations.  
 
Ian Bond, a former British diplomat in Russia and ambassador to Latvia, and now a foreign policy analyst at the London-based Center for European Reform, says there have been numerous suspicious deaths of Russian political exiles across Europe – and all too often the response has fallen short.
 
“There is sometimes a tendency of some European countries to think, ‘well, as long as it’s Russians shooting other Russians, we should just let them get on with it.’ I think that’s quite short sighted and you can never rule out the risks of collateral damage,” Bond told VOA.
 
Financier and political activist Bill Browder agrees. He has led efforts to persuade Western nations to adopt so-called ‘Magnitsky laws’ targeting the assets of Kremlin officials accused of human rights abuses, after his tax lawyer Sergei Magnitsky died in a Russian jail in 2009. Magnitsky was denied medical care and investigations showed he had been beaten in jail.
 
“Putin poisoned his political opponent [Navalny] using a chemical weapon. And that should elicit massive and punishing consequences for Vladimir Putin,” Browder told VOA. “But as of yet, there have not been. And I find that both disappointing and also scary, because what it does is it it’s a message to Putin that he can basically do anything he wants and there be no consequence.”FILE – Russian opposition leader Alexei Navalny is seen during his recovery at Charite Hospital in Berlin, Germany, in this undated image obtained from his Instagram @navalny, Sept. 19, 2020.Browder says Europe does have leverage against Putin and the oligarchs who keep him in power.  
 
“These people all have villas in the south of France, in Sardinia, in Marbella. They have apartments in London and Milan. They keep bank accounts in Switzerland, in Paris, in London. And if you want to touch them, if you want to actually do something, which makes them think twice about taking evil actions again, you go after what they covet the most. And so, the EU is the key.”
 
Browder says the EU’s ability to act is hampered because foreign policy requires unanimity from all members – giving each state a veto. “There’s always somebody there who wants to do Putin a favor, and because of that, the EU effectively can’t act.”
 
Germany has been accused of undermining sanctions against Moscow, as it continues to press ahead with the construction of the Nord Stream 2 gas pipeline from Russia to its northern shores. Critics, including Washington, say the pipeline will simply enrich the Kremlin.  
 
Meanwhile French President Emmanuel Macron has defended his decision to continue dialogue with Russia despite the attack on Navalny. “We must face our history and our geography, and without any naivety and gullibility, to re-engage in a demanding strategic dialogue with our Russian neighbors, precisely to find ways of escalation when necessary, to better fight against the cyberattacks, or intrusions, sometimes manipulation, and build a security structure through a path of trust that, over time, we must know how to rebuild,” Macron told reporters during a trip to Riga, Latvia September 29.
 
Ultimately, Europe will have to engage with its giant neighbour to the east, says security analyst Julie Norman of University College London.
 
“I think we hear from these different approaches that a lot of European states are very frustrated at what they’ve seen from Europe,” Norman told VOA. “But they are also being pragmatic in the sense that Russia is an actor that they can’t ignore.”
 
As Europe prepares to debate further sanctions on Moscow, Germany said it is awaiting results from samples taken from Navalny that were sent to the Organization for the Prevention of Chemical Weapons (OPCW) in The Hague for additional tests before making a final decision.
 

your ad here

ЄС вирішив відкликати з Мінська частину послів – голова МЗС Польщі

Європейський союз ухвалив рішення відкликати з Мінська частину послів, акредитованих у Білорусі, заявив міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау. При цьому він не уточнив, які саме посли і коли будуть відкликані. Раніше про відкликання свого посла з Мінська повідомило МЗС Литви.

«Спільно з Європейською службою зовнішніх дій і країнами – членами ЄС було ухвалене рішення відкликати для консультацій частину послів, акредитованих у Білорусі», – написав він у твіттері і подякував Євросоюзу за солідарність із Польщею і Литвою.

Голова польського зовнішньополітичного відомства заявив, що «пріоритетом залишається підтримка білорусів і їхнього прагнення до демократизації країни».

Раніше міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус писав про відкликання литовського посла з Мінська. Голова литовського МЗС заявив, що рішення ухвалене спільно з польськими колегами.

За словами Лінкявічуса, він провів переговори з головою зовнішньополітичної служби ЄС Жозепом Боррелем, головами МЗС Польщі й Німеччини Збіґнєвом Рау і Гайком Маасом щодо вимоги білоруської сторони про скорочення кількості співробітників у посольствах Литви і Польщі в Білорусі.

2 жовтня білоруське МЗС зажадало від посольств Польщі й Литви скоротити кількість дипломатів, що працюють у країні. Там також повідомили, що послів Білорусі в Польщі і Литві з 5 жовтня відкликають у Мінськ для консультацій, і запропонували Варшаві й Вільнюсу послідувати цьому прикладу.

Литва і Польща тоді заявили, що не мають наміру відкликати своїх послів у Білорусі для консультацій.

 

your ad here

У Росії прощаються з журналісткою, яка підпалила себе після обшуку силовиків

У Нижньому Новгороді Росії у вівторок прощаються з журналісткою Іриною Славіною, головною редакторкою місцевого видання «Коза прес», яка 2 жовтня облила себе бензином і підпалила біля будівлі регіонального управління МВС. Перед актом самоспалення журналістка у фейсбуці написала, що у своїй смерті просить звинувачувати Російську Федерацію.

Як повідомляє Російська служба Радіо Свобода, громадянська панахида за зпгиблою проходить у Будинку вчених в Нижньому Новгороді. Попрощатися з Іриною Славіною прийшов губернатор регіону Гліб Нікітін. Раніше він запевнив, що домагатиметься розслідування причин загибелі журналістки. Її колеги розцінюють загибель жінки як акт самопожертви.

За день до трагедії у Славіної пройшов обшук у кримінальній справі, порушеній проти одного з підприємців, якого звинувачують в участі у діяльності «небажаної організації» через те, що в приміщенні у його власності буцімто влаштовували лекції активісти руху «Відкрита Росія». Російська влада вважає «Відкриту Росію» «небажаною організацією», а тому участь у діяльності такої організації є в Росії кримінальним злочином.

Під час обшуку у Славіної вилучили електронні пристрої, особисті речі, документи, блокноти із записами. «Я залишилася без засобів виробництва», – написала вона у соцмережі після обшуку силовиків. Жінка наполягала, що жодного відношення до «Відкритої Росії» ніколи не мала.

Комісія з питань свободи інформації та прав журналістів, а також комісія з громадянських свобод Ради з прав людини при президенті Росії закликали Слідчий комітет розслідувати причини самоспалення Ірини Славіної за статтею про доведення до самогубства.

your ad here

У Раді НБУ пояснили причину оголошення недовіри Рожковій і Сологубові

Рада Національного банку України висловила недовіру членам правління НБУ Катерині Рожковій і Дмитрові Сологубу через низку причин, зокрема, публічну критику регулятора, повідомив у коментарі Радіо Свобода член Ради Віталій Шапран.

«В інтерв’ю «Інтерфаксу» Дмитро Сологуб оцінює довіру від МВФ до України як «нульову». Я вважаю, що це не так, оскільки спілкуюсь постійно з представниками Фонду. Принаймні, до останньої п’ятниці, до 2 жовтня, у МВФ не було запитань щодо кадрових змін у Національному банку. І взагалі до Нацбанку було дуже обмаль запитань. Програма затримувалась через те, що затягнули з прийняттям бюджету. Звісно, кредитори у такий відповідальний період хочуть дивитися наш основний фінасовий документ країни, який приймається, це логічно з їх боку. І є багато питань щодо документального забезпечення, зокрема, в корупційному блоці, але саме до НБУ жодних запитань не було», – прокоментував Шапран.

Водночас Рада НБУ має претензії до Катерини Рожкової та Дмитра Сологуба і щодо озвучення ними інформації, що міститься в документах для службового користування, «які не можуть бути обговорені публічно», додав Віталій Шапран.

За його словами, висловлення недовіри не передбачає усунення чи звільнення Рожкової і Сологуба.

«Ми висловили свою позицію як громадяни, як члени Ради, що ми їм зараз не довіряємо. Але якщо вони зміняться, будуть шукати наших голосів, будуть працювати, підійдуть до нас, пояснять свою позицію, наприклад, то все можливо надалі. Може, фаза пошуку діалогу перейшла в досить гостру ситуацію, але це далеко від тієї ганебної практики, яка в нас була в минулому», – додав Шапран.

Катерина Рожкова, коментуючи рішення Ради НБУ, заявила, що вважає комунікацію лише приводом, а не головною причиною для висловлення недовіри їй та Дмитрові Сологубу.

«Справа у тому, що ми надали коментарі виданню KyivPost для публікації про Національний банк. Але повірте, нічого крамольного, що б йшло у розріз з «генеральною лінією партії» не озвучувалося. Ми казали, що незалежність НБУ – це про колегіальність. Що новій команді треба трохи часу, щоб спрацюватися. І все у такому дусі», – написала Рожкова на своїй сторінці у фейсбуці.

Рожкова додала, що вважає таке рішення Ради НБУ «перемогою минулого над майбутнім» і «тривожним сигнал для незалежності Національного банку».

Дмитро Сологуб поки що публічно не коментував висловлення йому недовіри.

Катерина Рожкова і Дмитро Сологуб раніше працювали у команді ексголови НБУ – Якова Смолія.

Верховна Рада звільнила його 3 липня, тоді під час засідання парламенту Смолій серед причин свого рішення про відставку назвав «використання Ради НБУ для створення корпоративного конфлікту всередині інституції». Після того Катерина Рожкова виконувала його повноваження.

Згодом Верховна Рада України підтримала кандидатуру Кирила Шевченка на посаду голови Національного банку України.

 

your ad here

Зеленський призначив Ігоря Фоменка в.о. директора «Укроборонпрому»

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення Ігоря Фоменка виконувачем обов’язки генерального директора державного концерну «Укроборонпром». Про це свідчить відповідний указ на сайті Офісу президента.

Крім того, іншим своїм указом Зеленський звільнив із посади гендиректора «Укроборонпрому» Айвараса Абромавичуса.

9 вересня низка ЗМІ з посиланням на власні джерела повідомила, що прем’єр-міністр України Денис Шмигаль вніс на ім’я президента Володимира Зеленського подання про призначення нового генерального директора державного концерну «Укроборонпром». Про те, що в кріслі директора «Укроборонпрому» може з’явитися нова людина, ще наприкінці липня заявляв і сам Айварас Абромавичус.

Ігор Фоменко є людиною з «Укроборонпрому», із відкритих джерел серед його посад – робота заступником гендиректора з виробництва, а також заступником із бронетанкової, радіолокаційної та спеціальної техніки.

your ad here

As Anti-Lukashenko Protests Continue in Belarus, US Lawmakers Put Extra Pressure on His Regime

Peaceful, pro-democracy protests are continuing in Belarus following a contested election on Aug. 9, when incumbent President Alexander Lukashenko claimed victory for a sixth consecutive time. In recent days, as protesters marched through Belarusian cities demanding new elections, U.S. lawmakers passed — for the fourth time in the last 16 years — an expanded version of the Belarus Democracy Act, a bill imposing sanctions on Belarus’s authoritarian leader and his allies. VOA’s Igor Tsikhanenka has more.

your ad here

У Бішкеку після сутичок у ніч на 6 жовтня помер потерпілий – МОЗ

Після сутичок у Бішкеку в ніч на 6 жовтня помер один постраждалий, повідомили в Міністерстві охорони здоров’я Киргизстану. Особу померлого там не повідомили.

За даними відомства, всього станом на 8 ранку 6 жовтня медичну допомогу було надано 590 громадянам, з яких 439 після надання первинної медичної допомоги відправили на амбулаторне лікування.

Шпиталізовані 150 постраждалих, із них 13 перебувають у реанімації. Пацієнти розміщені в Бішкекському науково-дослідному центрі травматології та ортопедії, в Національному госпіталі, в Міській клінічній лікарні №1, а також у Чуйській обласній лікарні й Національному хірургічному центрі.

У соцмережах повідомлялося про те, що серед постраждалих були і медики, зокрема співробітники Служби швидкої допомоги міста Бішкека.

У Киргизстані, на центральній площі Ала-Тоо в Бішкеку, 5 жовтня почався безстроковий мітинг проти результатів парламентських виборів. Учасники вимагали анулювання підсумків голосування 4 жовтня і проведення перевиборів.

Після півночі, 6 жовтня мітингувальники захопили «Білий дім», будівлю, де працює президент і парламент, а також будівлі Державного комітету нацбезпеки і громадську телерадіокомпанію.

Ближче до ранку в «Білому домі» почалася пожежа, а з місць позбавлення волі звільнили низку політиків.

Президент країни Сооронбай Жеенбеков в зв’язку з цими подіями висловив надію на те, що політичні сили збережуть «мир і стабільність» в країні. А його речниця запевнила, що голова держави контролює ситуацію і «всі свої зусилля спрямовує на те, щоб повернути країну в правове русло».

 

your ad here

Протести в Киргизстані: захоплена будівля парламенту, експрезидента Атамбаєва звільнили з тюрми

Будівлю, де працюють президент і парламент Киргизстану, захопили протестувальники, незгодні з результатами парламентських виборів, що відбулися в країни 4 жовтня. 5 жовтня в Бішкеку тривали протести і сутички між протестувальники і силами безпеки.

У ніч на 6 жовтня на третьому поверсі будинку, де працюють президент і парламент Киргизстану, спалахнула пожежа, повідомляє киргизька служба Радіо Свобода.

На фото у соцмережах, опублікованих до цього, видно, як протестувальники ходять від кімнати до кімнати президентським офісом на сьомому поверсі, пошкоджуючи меблі. В одному з кабінетів вони зняли портрет Сооронбая Жеенбекова зі стіни, один із протестувальників вибив його із рамки.

Тим часом, колишній президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв був звільнений з-під варти в СІЗО Держкомітету нацбезпеки на вимогу протестувальників.

Після захоплення будівлі й території «Білого дому», в якому розташований парламент і адміністрація президента Киргизстану, частина протестувальників попрямували до будівлі Державного комітету національної безпеки.

Силовики, які охороняють ДКНБ, самі вийшли з піднятими руками і сказали, що вони з народом. Після переговорів з керівництвом держкомітету експрезидент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв, який перебував в СІЗО ДКНБ з серпня 2019 року, був звільнений. Це сталося близько 4:30 ранку за місцевим часом. Прессекретар Атамбаєва Кундуз Жолдубаєва підтвердила, що він на волі.

У червні його засудили до 11 років і двох місяців ув’язнення за звинуваченням у корупції.

Пізніше з колоній були звільнені також ексдепутат Садир Жапаров і колишній прем’єр-міністр Сапар Ісаков, засуджений у червні до 18 років в’язниці.

Громадський телеканал КТРК теж перейшов під контроль учасників протестів. В ефірі вони просять не влаштовувати мародерства в Бішкеку.

Протестувальники вийшли на вулиці Бішкека вранці 5 жовтня на знак невизнання підсумків парламентських виборів, що відбулися 4 жовтня. Увечері для розгону натовпу від будівлі парламенту (Жогорку Кенеша) і адміністрації президента десятки силовиків застосували сльозогінний газ, гумові кулі, світлошумові гранати і водомети.

Протестувальники розійшлися, але пізніше знову рушили до будівлі парламенту, силовики не чинили їм опору.

За останніми даними, 130 людей госпіталізовані з різними травмами.

ЦВК Киргизстану заявила, що в парламент проходять чотири партії, які подолали 7-відсотковий бар’єр, а дві провладні партії, «Бірімдік» і «Мекен Киргизстан», здобули переконливу перемогу, отримавши приблизно по 24% голосів кожна. У наступній за ними партії («Киргизстан») набралося, за офіційними даними, трохи більше ніж 8% голосів. Цю партію також вважають близькою до влади.

Єдина опозиційна партія – націоналістична «Бутун Киргизстан» – пройшла в парламент, подолавши 7-відсотковий бар’єр і здобувши 7,13% голосів.

Нечесними назвали вибори навіть представники партій, які змогли пройти в парламент.

Пресслужба президента Киргизстану Сооронбая Жеенбекова повідомила, що 6 жовтня о 9 ранку глава держави зустрінеться з лідерами всіх брали участь у виборах партій. Їх було 16.

 

your ad here

Led Zeppelin Emerges Victor in ‘Stairway to Heaven’ Plagiarism Case

British rock band Led Zeppelin on Monday effectively won a long-running legal battle over claims it stole the opening guitar riff from its signature 1971 song Stairway to Heaven. The band, one of the best-selling rock acts of all time, was handed victory after the U.S. Supreme Court declined to take up the case, meaning that a March 2020 decision by a U.S. appeals court in Led Zeppelin’s favor will stand. Lead singer Robert Plant and guitarist Jimmy Page had been accused in the six-year-long case of lifting the riff — one of the best-known openings in rock music — from a song called “Taurus,” written by the late Randy Wolfe of the U.S. band, Spirit. Wolfe, who performed as Randy California, drowned in 1997, and the case was brought by a trustee for his estate. It has been one of the music industry’s most closely watched copyright cases, potentially exposing Plant and Page to millions of dollars in damages. Led Zeppelin was the opening act for Spirit on a U.S. tour in 1968, but Page testified in a 2016 jury trial in Los Angeles that he had not heard Taurus until recently. The Los Angeles jury found the riff they were accused of stealing was not intrinsically similar to the opening chords of Stairway to Heaven. Francis Malofiy, who represented Wolfe’s estate, said on Monday that Led Zeppelin “won on a technicality” and said that the lawsuit had accomplished its goal. “Today, the world knows that 1. Randy California wrote the introduction to Stairway to Heaven; 2. Led Zeppelin are the greatest art thieves of all time; and 3. Courts are as imperfect as rock stars,” Malofiy said in a statement. Led Zeppelin has yet to comment on the conclusion of the case. 

your ad here

Під час протестів у Киргизстані постраждали понад 100 людей

Понад сто постраждалих звернулися по медичну допомогу після розгону мітингувальників у центрі столиці Киргизстану Бішкека, загиблих немає. Про це повідомляє 5 вересня агенція «Інтерфакс» із посиланням на Міністерство охорони здоров’я Киргизстану в понеділок.

«За оперативними даними, станом на 00:00 (6 жовтня за місцевим часом – ред.) до Бішкекського науково-дослідного центру травматології та ортопедії надійшло 65 постраждалих, з них 40 – представники силових структур. Двоє громадян з переломами госпіталізовані до відділення реанімації, стан лікарями оцінюється як тяжкий», – ідеться в повідомленні.

Крім того, до Національного госпіталю країни надійшли 40 людей, із них двоє із закритими черепно-мозковими травмами госпіталізовані до відділення реанімації.

Ще 16 людей звернулися в інші медичні заклади.

За словами організаторів протесту, в акціях беруть участь представники і прихильники 11 політичних партій. Вони підписали резолюцію з вимогою скасування підсумків голосування.

4 жовтня в Киргизстані відбулися вибори до парламенту. За попередніми даними, після ручного підрахунку підсумків голосування, партія «Бірімдік», до якої входить рідний брат чинного президента Сооронбая Жеенбекова Асилбек Жеенбеков, набрала 25,98%.

Партія «Мекен Киргизстан» («Батьківщина Киргизстан») набирає 24,56%.

Партія «Киргизстан» набирає 8,96%, «Бутун Киргизстан» – 7,62%, «Мекенчіл» – 7,26%. Решта партій не змогли подолати семивідсотковий бар’єр.

Остаточні підсумки виборів планується оголосити протягом 20 днів після завершення автоматичного підрахунку голосів.

your ad here

Britain’s Johnson Says ‘Tough Times Ahead’ for Business as Pandemic Takes Toll

British Prime Minister Boris Johnson said Monday there would be “tough times ahead” for businesses, as another international company announced it was suspending operations due to the COVID-19 pandemic.Johnson spoke with reporters as it was announced that Cineworld will temporarily close 127 theaters in Britain and 536 theaters in its U.S. Regal movie theater chain following news that the latest James Bond film will be postponed again.The closings will affect 40,000 employees in the United States and 5,000 in Britain.Johnson, while encouraging people to support their local movies theaters, said that despite government efforts to support jobs impacted by the pandemic, “clearly there are going to be tough times ahead.” He encouraged people to support their local movie houses that observe COVID-safe practices. Johnson also acknowledged that more than 15,000 coronavirus cases had been missed and not been transferred into the computer database due to a technical glitch. He said the cases, which were all positive between Sept. 25 and Oct. 2, and their contacts had been identified once the error was discovered.Johnson said the current infection rate in Britain was “pretty much where we thought we were,” and the next few days would tell whether the extra restrictions put in place in several parts of the country were working.He said if people followed the measures put in place in their areas, the so-called “rule of six” — limiting gatherings to six or less — self-isolation following contact, masks and hand-washing, he had “no doubt that we will be able to get on top of it, as indeed we did earlier this year.””This is all very much in our hands collectively,” he said.

your ad here