Police in Minsk, Belarus used water cannon to disperse crowds as protests against President Alexander Lukashenko continued for the ninth straight Sunday. An estimated 100,000 people took to the streets of the capital Sunday.Since the longtime president claimed victory in a contested election August 9, protesters have regularly taken to the streets demanding his resignation and the release of political prisoners.Lukashenko maintains he won the poll in a landslide — garnering 80% of all ballots — despite widespread claims at home and abroad the vote was heavily rigged to keep him in power.For Belarus Protesters, Battle is for Long HaulDemonstrations intensified after an embattled Lukashenko was secretly sworn in for yet another term, but protesters realize the end may not come soonOver the weekend, Belarus canceled the accreditation of all foreign journalists.Late last week, the European Union imposed sanctions on about 40 Belarusian officials accused of falsifying the election results and cracking down on the subsequent protests. Lukashenko was not on the list.Public anger has stewed over the crackdown in the wake of the protests that have seen more than 7,500 arrests and police violence against demonstrators.Hundreds have emerged from police custody with bruises and tales of torture at the hands of Lukashenko’s security agents.Lukashenko has said the protests are encouraged and supported by the West and accused NATO of moving forces near Belarusian borders. The alliance has denied the accusations.
…
Heavy fighting continued Sunday between Armenian and Azerbaijan forces in Nagorno-Karabakh, a primarily ethnic Armenian region in Azerbaijan.Azerbaijani officials said Armenian forces had begun attacking Azerbaijan’s second largest city, Ganja. Unverified videos on Twitter from government officials show damaged buildings.Azerbaijan’s Defense Ministry rejected accusations that Azerbaijan’s military had targeted civilians. Officials in Nagorno-Karabakh have said nearly 200 of their service personnel had been killed. Azerbaijan confirmed the deaths of at least 24 civilians.Armenian, Azerbaijani Forces Continue to ClashOngoing conflict over breakaway region of Nagorno-Karabakh is threatening to erupt into all-out warIn a statement released Sunday, the International Committee of the Red Cross condemned the violence.“All feasible measures must be taken to protect and spare civilians and civilian infrastructures like hospitals, schools and markets. Water supply for civilians must also be protected. These are obligations under international humanitarian law,” Martin Schüepp, ICRC Eurasia regional director in Geneva, said in the statement.Azerbaijani President Ilham Aliyev said late Saturday that his forces “raised the flag” over the strategic town of Madagiz and had taken several villages.The Armenian Defense Ministry said separatist forces in Nagorno-Karabakh had fended off a large Azerbaijani attack, and spokeswoman Shushan Stepanian pointed to intense fighting “along the entire front line,” saying Armenian forces had shot down three Azerbaijani planes.Azerbaijan’s Defense Ministry denied any aircraft were shot down and said Armenian personnel had shelled civilian territory. Azerbaijan has not offered details on military casualties.Vahram Poghosyan, a spokesman for Nagorno-Karabakh’s president, said Saturday on Facebook that intelligence showed that about 3,000 Azerbaijanis were killed in the fighting, without providing details.Armenian Defense Ministry spokesman Artsrun Ovannisian said later Saturday that 2,300 Azerbaijani troops were killed, including about 400 in the previous day; however, this claim cannot be verified.President Aliyev has demanded the withdrawal of Armenia from Nagorno-Karabakh as the only way to end the fighting.Meanwhile, Nagorno-Karabakh authorities have called on the international community to “recognize the independence” of the enclave as “the only effective mechanism to restore peace.” Armenian and Azerbaijani forces ignored calls this past week by the United States, France and Russia for an immediate cease-fire in Nagorno-Karabakh, as fighting escalated to levels not seen since the 1990s. The three countries co-chair the OSCE Minsk Group, which is tasked with finding a peaceful solution. The OSCE is the Organization for Security and Cooperation in Europe.Armenian separatists seized Nagorno-Karabakh, formerly an autonomous territory within Azerbaijan, in a bloody war in the 1990s that killed an estimated 30,000 people. Talks to resolve the conflict have been halted since a 1994 cease-fire agreement among Armenia, Azerbaijan and Nagorno-Karabakh. Peace efforts collapsed in 2010.
…
4 жовтня в Киргизстані відбулися парламентські вибори. У столиці Бішкеку та другому найбільшому місті в країні Ош, утворилися довгі черги перед виборчими дільницями. Через пандемію коронавірусу на дільницях були вжиті посилені гігієнічні заходи. Свій голос на виборах віддав також президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков. (Відео Киргизької редакції Радіо Свобода)
…
Стан здоров’я президента США Дональда Трампа, який захворів на COVID-19, поліпшується, його можуть виписати з лікарні 5 жовтня, повідомили його лікарі.
За словами медиків, за останні дні рівень кисню в організмі Трампа двічі падав ненадовго, його лікують стероїдами. При цьому лікарі дали оптимістичну оцінку стану здоров’я 74-річного президента.
«Стан пацієнта продовжує поліпшуватися. Від ранку п’ятниці в нього немає підвищеної температури, його життєві показники – стабільні», – сказав лікар Шон Дулі журналістам у Національному військово-медичному центрі Волтера Ріда, де Трамп перебуває на лікуванні з 2 жовтня.
Президент США Дональд Трамп, який захворів на COVID-19 і перебуває на лікуванні у військовому госпіталі поблизу Вашингтона, заявив, що почувається «набагато краще» і сподівається «невдовзі повернутися» для завершення виборчої кампанії. Президентські вибори в США відбудуться 3 листопада.
У чотирихвилинному відео, поширеному у твітері Трампа 3 жовтня, він повідомив, що наступні кілька днів стануть для нього справжнім «тестом». Президент подякував усім людям у США та інших країнах, хто висловив йому підтримку і побажання швидкого одужання.
У Білому домі повідомили, що Трамп може продовжувати працювати з президентського номеру лікарні, який обладнаний спеціально, щоб дозволити йому виконувати свої службові обов’язки.
2 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що піде на карантин після того, як його старша радниця Гоуп Гікс захворіла на COVID-19. Через кілька годин президент повідомив, що в нього та його дружини Меланії виявили коронавірусну інфекцію, і він має «легкі симптоми».
У ніч на 30 вересня Трамп зустрічався з Джо Байденом під час президентських дебатів. Кандидат від Демократичної партії та його дружина здали негативні тести на COVID-19.
…
У Киргизстані триває підрахунок голосів на парламентських виборах, що відбулися 4 жовтня на тлі побоювань про підкуп виборців і повідомлень про напади на журналістів. За попередніми даними, чотири політичні партії (із 16, що брали участь у виборах) проходять до 120-місного парламенту Киргизстану.
Три з цих партій – «Бірімдік», «Мекен Киргизстан» і «Киргизстан» – пов’язують із владою. Долає 7-відсотковий бар’єр також опозиційна партія «Бутун Киргизстан».
Дільниці зачинилися о 17:00 за київським часом, голоси на виборах віддали 55,4% із 3,5 мільйонів зареєстрованих виборців, повідомляє киргизька служба Радіо Свобода.
Протягом дня голосування кореспонденти повідомляли, що вибори проходили з деякими порушеннями: повідомлялося про масове підвезення виборців, видачу бюлетенів із позначками, багато виборців фотографували свої бюлетені.
Виборча кампанія розпочалася зі скандалу. Одна з відомих політичних партій, «Киргизстан», запізнилася з подачею документів. Пізніше через суд вона домоглася реєстрації.
З моменту оголошення незалежності Киргизстану в 1991 році в країні працювали шість складів парламенту, але не всі вони повністю відбули свій термін – через революції в цій країні.
…
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про заходи із залучення ІТ-фахівців з Білорусі, повідомила 4 жовтня пресслужба голови держави.
У документі, який вступає в силу з дня його публікації, йдеться про те, що:
Кабінет міністрів продовжить термін тимчасового перебування на території України громадянам Білорусі, які є підприємцями, висококваліфікованими фахівцями, зокрема фахівцями в сфері інформаційних технологій та інновацій, імміграція яких відповідає інтересам України, і членам їхніх сімей, до 180 днів на рік.
Уряд спростить оформлення посвідки на проживання для цих категорій громадян Білорусі. Планується скоротити термін видачі таких документів до трьох днів. Білорусам більше не потрібно буде залишати для цього територію України.
Україна оптимізує порядок отримання дозволів на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства у випадках із громадянами Білорусі, висококваліфікованими IT-фахівцями. Дозвіл планують видавати протягом п’яти днів.
Уряд забезпечить роботу єдиного інформаційного порталу і телефонів гарячої лінії для надання консультацій громадянам Білорусі, які іммігрують в Україну.
Процедура реєстрації білоруських IT-фахівців як фізосіб-підприємців буде вдосконалена.
Уряд України не вважає Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі і після закінчення терміну його повноважень (з 5 листопада) планує називати його на ім’я і прізвище, без вказівки статусу «президент» – про це раніше заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
У Білорусі 9 серпня пройшли президентські вибори, на яких ушосте поспіль переміг, за офіційними даними, Олександр Лукашенко. Громадяни країни не погодилися з озвученими ЦВК результатами і вийшли на протести – мітинги тривають другий місяць.
your ad here
The South Pacific archipelago of New Caledonia has voted to remain part of France, election authorities announced. Officials said 53.26% of more than 180,000 registered voters rejected independence in a referendum Sunday. At least 80% of eligible voters went to the polls. In a tweet, French President Emmanuel Macron called the vote a “mark of confidence in the Republic.” “Together we will build the New Caledonia of tomorrow,” he wrote. Les Calédoniens ont confirmé leur souhait de maintenir la Nouvelle-Calédonie dans la France. C’est une marque de confiance dans la République. J’entends aussi la voix de ceux qu’anime la volonté de l’indépendance. Nous construirons tous ensemble la Nouvelle-Calédonie de demain.— Emmanuel Macron (@EmmanuelMacron) October 4, 2020New Caledonia’s economy is supported by about $1.5 billion in French subsidies each year and many have said they fear the economy will collapse without those payments. While the territory already enjoys a large degree of autonomy, it does heavily rely on France for some matters, including defense and education. The referendum is part of a process that started in 1988 to end years of violence between the supporters and opponents of independence from France. A decade later, a deal was reached to have the independence vote in 2018. Although voters said “no” to independence two years ago, the deal allowed for two more referendums to be held by 2022. Under colonial rule, the territory’s indigenous Kanaks had been confined to reserves and excluded from much of the island’s economy. Political analysts say the Kanaks tend to back independence, while the descendants of European settlers lean toward maintaining the connection to France.
…
British Prime Minister Boris Johnson does not particularly wish for the Brexit transition period to end without a new trade deal in place but believes that Britain could live with such an outcome, he said on Sunday. With the Dec. 31 expiry of the transition period fast approaching, Johnson and the head of the EU’s executive, Ursula von der Leyen, agreed in a phone call on Saturday to step up negotiations on a post-Brexit deal. “I think it’s there to be done,” Johnson said during an interview on BBC television. “Alas, there are some difficult issues that need to be fixed, and there’s no question that the EU needs to understand that we’re utterly serious about needing to control our own laws and our own regulations, and similarly they need to understand that the repatriation of the UK’s fisheries … is very important.” Asked whether he was worried about the potential impact of a no-deal situation in the middle of the COVID pandemic, Johnson said: “I don’t want the Australian WTO-type outcome, particularly, but we can more than live with it. “I think the people of this country have had enough … of being told that this will be impossible or intolerable. I think we can prosper mightily under those circumstances.” The government last week told importers and exporters they would have to complete extra paperwork whether there was a deal or not and that a lack of preparation on their part could lead to 100 km queues of trucks. That prompted accusations from the opposition that ministers were setting up industry to take the blame for any chaos that might follow a botched Brexit. The EU says that any deal must be sealed by the end of October, or in the first days of November at the latest, to leave enough time for ratification by the bloc before the end of the year. More trade talks are due in London next week and in Brussels the following week before the 27 national EU leaders meet over Oct. 15-16 to assess progress. London has also said it wants clarity by Oct. 15 on whether a deal is possible or not. An estimated trillion euros ($1.17 trillion) of annual trade would be at stake if they fail to reach an agreement. ($1 = 0.8537 euros)
…
Президент США Дональд Трамп, який захворів на COVID-19 і перебуває на лікуванні у військовому госпіталі поблизу Вашингтона, заявив, що почувається «набагато краще» і сподівається «невдовзі повернутися» для завершення виборчої кампанії. Президентські вибори в США відбудуться 3 листопада.
У чотирихвилинному відео, поширеному у твітері Трампа 3 жовтня, він повідомив, що наступні кілька днів стануть для нього справжнім «тестом». Президент подякував усім людям у США та інших країнах, хто висловив йому підтримку і побажання швидкого одужання.
Фахівці, які лікують президента США, заявили в суботу, що він «у винятково хорошому стані духу», у нього немає температури або проблем із диханням.
3 жовтня лікар Шон Конлі, відповідаючи на запитання журналістів про стан здоров’я президента, сказав, що «у нього дуже хороший стан». Понад добу у Трампа немає підвищеної температури, і він не потребує кисневої підтримки. Представники лікарської бригади, що лікує президента, розповіли, що такі ознаки захворювання, як кашель або закладеність носа, зменшуються.
Лікарі відмовилися повідомити журналістам, чи отримував Трамп кисневу підтримку. Не сказали медики і про те, наскільки високою була температура у президента. Лікарі також відмовилися конкретизувати відповіді на питання про прояви хвороби в її різних фазах.
Також 3 жовтня надійшли повідомлення, що ще один член Республіканської партії, колишній губернатор штату Нью-Джерсі Кріс Крісті, який допомагав Трампу готуватися до дебатів 29 вересня, оголосив про позитивний результат свого тесту на коронавірус.
…
Азербайджан звинуватив збройні сили Вірменії в ракетному обстрілі другого за числом населення в країні міста Гянджа (населення 330 тисяч людей), а також Фізулінського, Агдамського і Тертерського районів. У відповідь на обстріл вживаються адекватні заходи, заявляє 4 жовтня міністерство оборони Азербайджану.
Лідери етнічних вірмен, які контролюють Нагірний Карабах, стверджують, що внаслідок обстрілу зруйнований військовий аеропорт, розташований у Гянджі.
Вірменія обстріл території Азербайджану заперечує, звинувачуючи, в свою чергу, Азербайджан в ударах по цивільних об’єктах у місті Степанакерті, яке називає столицею Нагірного Карабаху.
Конфлікт між Вірменією і Азербайджаном в Нагірному Карабасі, що триває з кінця 1980-х років, загострився 27 вересня 2020 року. Сторони звинувачують одна одну в провокаціях і обстрілах. В обох країнах запроваджений воєнний стан.
За результатами бойових дій 1992–1994 років Азербайджан втратив контроль над населеним переважно етнічними вірменами Нагірним Карабахом, а також сімома малонаселеними районами, розташованими поруч із колишньою Нагірно-Карабаською автономною областю. Таким чином, Баку не контролює близько 20% своєї міжнародно визнаної території. Самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку не визнала жодна держава світу, включно з Вірменією, водночас Єреван допомагає виживати цьому утворенню.
…
Iran has temporarily released French-Iranian academic Fariba Adelkhah, who has been in jail after being convicted of security breaches, her lawyer said Saturday on Twitter.”Fariba Adelkhah has come out [of prison] on leave with an electronic ankle bracelet,” Saeid Dehghan said in a tweet, without giving any other details of the release.There was no immediate official statement on the case from Iran’s judiciary.France had in June demanded that Adelkhah, 61, an anthropologist held since 2019, be released immediately, saying her detention was harming trust between the two countries.Iran’s elite Revolutionary Guards have arrested dozens of dual nationals in recent years, mostly on espionage charges.In March, Iran granted temporary release to British-Iranian aid worker Nazanin Zaghari-Ratcliffe, along with thousands of other prisoners, following concerns about the spread of the coronavirus in prisons.In March, Iran and France exchanged prisoners: academic Roland Marchal for engineer Jalal Ruhollahnejad.Since then, however, there had been little sign that Adelkhah would be released. She was sentenced in May to six years in prison on security-related charges.Relations between France and Iran have improved over the last year but remain tense because of Iran’s nuclear activities, its ballistic missile program and regional activities.
…
Heavy fighting continued between Armenia and Azerbaijan forces Saturday in the conflict over the separatist territory of Nagorno-Karabakh, officials from both countries said.Armenian and Azerbaijani forces seemingly ignored calls this week by the U.S., France and Russia for an immediate cease-fire in Nagorno-Karabakh, an ethnic-Armenian breakaway province inside Azerbaijan.Armenian Defense Ministry officials said they had repelled a large attack by Azerbaijan along the front line and shot down three planes.Azerbaijan’s Defense Ministry denied any planes being shot down and said Armenian personnel had shelled civilian territory.Azerbaijan President Ilham Aliyev said his forces had taken control Saturday of the strategic village of Madagiz.The attacks took place after Stepanakert, the regional capital, came under fire by Azeri forces, media reports said.The fighting has killed at least 150 people on both sides in the turbulent South Caucasus region since fighting began September 27, the two countries said.Azerbaijan’s president has demanded the withdrawal of Armenia from Nagorno-Karabakh as the only way to end the fighting.Both sides previously had dismissed the demands for a truce in the disputed region, where fighting has escalated in recent days to levels not seen since the 1990s.Armenian separatists seized Nagorno-Karabakh from Azerbaijan in a bloody war in the 1990s that killed an estimated 30,000 people.Talks to resolve the conflict have been halted since a 1994 cease-fire agreement among Armenia, Azerbaijan and Nagorno-Karabakh.Peace efforts in the Nagorno-Karabakh conflict, mediated by the Minsk Group, composed of the United States, France and Russia, collapsed in 2010.
…
У Білорусі, де з дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв тривають акції протесту, учасників яких жорстоко затримують силовики, такі події тривали й 3 серпня.
У столиці Мінську, де по суботах традиційно відбувалися «жіночі марші», учасниць яких так само затримували з застосуванням сили, цього разу змінили формат: жінки не йшли організованою колоною одним маршрутом, а сотнями гуляли вулицями в центрі міста – з квітами в руках. Таким чином, вони не порушували ніяких заборон влади і не давали підстав затримувати їх численним силовикам, які в великих кількостях патрулювали в центральній частині міста.
Натомість без затримань не обійшлося в місті Солігорську – там працює хімічний велетень «Беларуськалій», частина робітників якого страйкує на знак протесту проти чинної влади. Серед приблизно двох десятків затриманих під час мирної акції в парку в цьому місті, яка не перешкоджала рухові, були не тільки шахтарі підприємства, які видобувають для нього калієву сировину, й інші його працівники – члени страйкового комітету, а й також журналісти.
…
У Міністерстві закордонних справ Білорусі заявили, що висловлені ним напередодні «пропозиції» про скорочення чисельності дипломатичного персоналу посольств Литви і Польщі «обов’язкові до виконання».
Речник міністерства Анатолій Глаз, коментуючи заяву голови МЗС Литви про те, що його країна не має наміру виконувати ці «пропозиції», заявив 3 жовтня, що ці «пропозиції» «перебувають виключно в площині суверенних прав Білорусі, і ніхто не зобов’язаний і, власне, й не збирався обговорювати їх» із іншими сторонами.
За його словами, цей його коментар, що був відповіддю на запитання про заяву Литви, так само стосується й Польщі.
У цих його коментарях не згадувалося про ще одну частину «пропозицій» МЗС Білорусі до Литви й Польщі, а саме викликати своїх послів для консультацій після того, як Мінськ пішов на такий крок щодо своїх послів у цих країнах.
Попереднього дня, 2 жовтня, Глаз повідомляв, що Білорусь із 5 жовтня викликає для консультацій до Мінська своїх послів у Польщі й Литві, і «послам Польщі й Литви в Білорусі, відповідно, запропоновано наслідувати цьому прикладові».
Тоді ж він заявив, що цим двом країнам «запропоновано» протягом тижня, до 9 жовтня, «привести до паритету» чисельність складу їхніх дипломатичних представництв із білоруськими диппредставництвами в їхніх країнах. Для Литви це означатиме скорочення з 25 до 14 дипломатів, для Польщі – з 50 до 18, сказав Глаз.
Причиною він назвав «однозначно деструктивну діяльність» цих країн і «особливо деструктивну роль», яку, за його словами, відіграє щодо Білорусі керівництво Польщі й Литви.
Того ж дня ввечері міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив, що його країна не має наміру викликати свого посла для консультацій і так само не має наміру робити ніяких кроків щодо скорочення персоналу посольства в Білорусі.
Міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау так само повідомив тоді ж про спільну з Литвою позицію не викликати послів для консультацій. Але він не коментував «пропозиції» Мінська різко скоротити дипломатичний персонал свого посольства в Білорусі.
Ці дві сусідні з Білоруссю країни, серед багатьох інших, у тому числі й України, не визнають легітимності Олександра Лукашенка як білоруського президента і надають широку підтримку опозиції його режимові, яка протестує проти нього щодня без перерв із дня президентських виборів 9 серпня.
…
Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що проголошений нині на лінії фронту російсько-української війни на Донбасі режим припинення вогню вигідний перш за все президентові Росії Володимирові Путіну.
Згадуючи в «Суботньому інтерв’ю» 2 жовтня нинішні масштабні пожежі біля лінії фронту на Луганщині, спричинені, за даними українських військових і місцевої влади, обстрілами з використанням підпальних боєприпасів російськими гібридними силами, Клімкін сказав: «А з припиненням вогню? От вам сьогодні вже є відповідь. Підпали, реально, обстріли, Луганщина».
«Ну, і Путін все одно буде піднімати ставки. Я думаю, що припинення вогню може існувати до того моменту, поки Путіну це вигідно. Зараз період підняття ставок. І Путін просто так не дасть українській владі скористатися перевагами від припинення вогню і в контексті місцевих виборів, і в контексті ставлення, і так далі», – сказав він.
«Путін завжди грає. Якщо хочете, припинення вогню з боку Путіна – це просто зміна тактики. Не більше того. Оскільки для нього Донбас нічого не значить. Для нього Донбас – це не як для нас частина української землі, а це засіб, інструмент… Важіль впливу на Україну, важіль впливу на наших союзників. Це більше нічого реально. Він бачить це абсолютно технологічно. У нього розум працює зовсім по-іншому. Тобто або він, або інше. І це вже, на жаль, не зміниться», – заявив колишній голова МЗС.
Черговий, формально чинний нині режим припинення вогню був проголошений на лінії фронту на Донбасі з 27 липня. Російські гібридні сили порушили його практично з першого ж дня, і ці порушення тривають майже щоденно, внаслідок них гинуть і зазнають поранень українські військовослужбовці. Але влада нинішнього президента України Володимира Зеленського, який заявив як свою мету закінчити війну на Донбасі будь-що, наполягає, що українські війська не мають права діяти у відповідь на ці порушення, щоб таким чином далі заявляти про чинність цього перемир’я, а відтак і виконання своїх мирних обіцянок, напередодні місцевих виборів 25 жовтня.
Російська сторона, ведучи бойові дії проти українських військ, не коментує рівень дотримання чи порушення нею перемир’я.
…