Адвокати фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» заявляють про «грубі порушення» з боку слідства російського ФСБ в Криму. Йдеться про процес ознайомлення обвинувачуваних та їхніх захисників із матеріалами кримінальної справи, слідство в якій уже завершене. Про це в коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіли адвокати Ліля Гемеджи та Еміль Курбедінов.
Так, слідство ФСБ Криму відмовляє адвокатам в ознайомленні із аудіо та відеоматеріалами справи, зокрма про приховане стеження з боку ФСБ за фігурантами справи.
«Багатьом з моїх колег, кому усно, кому письмово, було відмовлено в наданні цих записів. Приховування аудіо та відеоматеріалів робиться навмисно, щоб сторона захисту не змогла належним чином ознайомитися з ними», – розповів Курбедінов.
Ліля Гемеджи подала скаргу в російську прокуратуру Криму на дії слідчого ФСБ Криму.
Курбедінов вважає, що співробітники російської ФСБ Криму навмисно кваплять адвокатів і їх підзахисних із ознайомленням. Йдеться про 56 томів кримінальної справи (в кожному томі близько 250 сторінок), речові докази, а також про аудіо та відео матеріалах. Захист і підсудні почали ознайомлення з матеріалами справи на початку вересня.
«Завдання стоїть швидко прогнати ці матеріали, не дивлячись на велику кількість обвинувачених. Перший крок з боку ФСБ в цьому напрямку вже зроблено – справа розбита на «п’ятірки». Другий крок – зробити так, щоб все пройшло у найкоротші терміни, не звертаючи уваги на об’ємність. Все прогнати, відправити хлопців по етапу, а справу віддати в Південний окружний військовий суд. Я ж вважаю так: якщо слідство йшло півтора року, то і у нас має бути мінімум півтора року на ознайомлення», – пояснив адвокат.
Самі ж фігуранти справи у минулі вихідні відмовилися покидати СІЗО №1 Сімферополя і їхати на ознайомлення, розповіла адвокат Ліля Гемеджи. За її словами, фігуранти також написали низку заяв про порушення їхніх прав з боку ФСБ Криму.
«Частина хлопців читають матеріали справи в підвальному приміщенні: там душно і сиро. Після цих скарг СІЗО почало видавати сухпайки, які містять свинину. Хлопці можуть їсти звідти тільки 6 галетних печеньок. Водою вони нормально не забезпечені. Також їм не видають індивідуальні засоби санітарно-гігієнічного характеру», – розповіла адвокат.
Російська влада публічно не коментує заяви адвокатів фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір».
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
…
З часу анексії у 2014 році в російську армію в Криму призвали близько 25 тисяч осіб, повідомило 1 жовтня Міністерство закордонних справ України.
«З початку окупації Росія провела вже 11 кампаній, під час яких близько 25 тисяч осіб були незаконно призвані у збройні сили Росії», – йдеться в повідомленні.
У МЗС зазначили, що Росія «повинна припинити такі правопорушення і неухильно дотримуватися зобов’язань держави-окупанта».
«Закликаємо світове співтовариство належним чином відреагувати на порушення міжнародного гуманітарного права і прав людини на тимчасово окупованих територіях України», – йдеться в заяві.
Міністерство нагадало, що відповідно до міжнародного гуманітарного права, зокрема Конвенції про захист цивільного населення під час війни, державі-окупанту заборонено примушувати осіб служити в її збройних або допоміжних силах, а також чинити тиск і вести пропаганду на користь добровільного вступу до армії.
4 квітня в Міністерстві оборони Росії повідомили, що мають намір призвати на військову службу 3300 кримчан, більшість з яких планують відправити на службу за межі Криму, до військових частин Південного та інших військових округів сусідньої Росії.
У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…
Britain’s primary environmental agency announced that beginning Thursday a ban on all “single-use” beverage straws is in effect, making it illegal for businesses to sell or supply them to individual customers.
The ban was passed and set to take effect in April, but the COVID-19 pandemic prompted law makers to postpone its implementation so as to not impose a further burden on businesses.
A statement Thursday from Britain’s Department for Environment, Food and Rural affairs says the ban includes plastic straws, stirrers and cotton swabs.
In a statement on its official web site, the agency says it is estimated Britain uses 4.7 billion plastic straws, 316 million plastic stirrers, and 1.8 billion plastic-stemmed cotton swabs annually, many of which find their way into the ocean.
In the statement, Britain’s Environment Secretary George Eustice said single-use plastics cause “real devastation to the environment” and the government is firmly committed to tackling the issue.
He said the ban on straws, stirrers and cotton swabs is just the next step in “our battle against plastic pollution and our pledge to protect our ocean and the environment for future generations.”
Exemptions to the ban include disabled persons or those who need them for medical purposes. Some catering businesses also will be allowed to use plastic straws or stirrers in certain circumstances, and businesses may sell some of the banned items to other businesses.
…
Millions of Madrileños were preparing to go into lockdown once again Thursday as authorities in Western Europe’s worst hotspot shut down the Spanish capital to try to halt a new surge in COVID-19 cases. The Spanish government gave regional authorities 48 hours to comply with new restrictions which will affect this city of more than 3 million people and nine surrounding communities. Isabel Díaz Ayuso, the head of Madrid’s city government, said regional authorities will abide by the order but will challenge the Spanish government in the courts, widening a rift between her conservative regional administration and the minority left-wing coalition central government. Other regions such as Catalonia, Andalusia and Galicia have also opposed the new restrictions. Madrid authorities say the lockdown will damage the economy of the Spanish capital which thrives on its bars, restaurants and — in normal times — tourists. A waiter wearing a protective face mask waits for customers in his terrace at Plaza Mayor square amid the outbreak of the coronavirus disease, in Madrid, Spain, Oct. 1, 2020.The dispute has been widely criticized by health workers and epidemiologists who say the bickering has hindered attempts to save lives in Europe’s worst-hit city. Spain, with the highest infection rate in the European Union, has reported 300 coronavirus cases per 100,000 inhabitants during the past two weeks. Madrid, where over a third of all Spain’s cases have been recorded, reported 735 cases per 100,000 people. By Thursday, Spain had recorded 769,188 cases — the highest in Western Europe — and 31,791 deaths. Efforts wane As the pressure on the city’s hospitals and health centers has mounted, doctors said authorities have given up its track and trace program. “They have left us to our own fate,” Angela Hernández, vice president of the Madrid Doctors Association, told VOA. She said track and trace teams in Madrid have stopped trying to reach people who have tested positive for COVID-19, including school children and any family or friends. “With no track and tracing, it means this can only get worse even if they close down the city,” said Hernández. “The politicians should have used this moment to help the public regardless of political differences. … Instead, they just want to perpetuate their own positions.” People queue for a rapid antigen test for COVID-19 in the southern neighborhood of Vallecas in Madrid, Spain, Oct. 1, 2020.The new curbs will apply to Madrid, with a population of over 3 million, and nine surrounding municipalities with populations of at least 100,000 each. Borders will be closed to outsiders for non-essential visits, with only those traveling for work, school or medical visits allowed to cross. Bars and restaurants will be subject to a curfew between 11 p.m. and 1 a.m. Residents will not have to stay at home, as happened during the state of emergency in March, but can move around their own areas. Protests Ayuso agreed to abide by the lockdown order but said the battle was not over. “Madrid is not in rebellion. We will obey them but we will go to court to oppose them. This plan destroys Madrid,” she said. A partial lockdown has already been imposed in many of the poorer areas of Madrid with high infection rates, prompting demonstrations. Protesters said they felt marginalized by the conservative authorities who were putting jobs at risk. “It is OK for me to travel to Salamanca to serve at the tables of the rich, but they put restrictions on my area where I live,” said Gema Ordoñez, a waitress who works at a cafe in one of the most exclusive areas of Madrid and lives in Vallecas, an area placed under partial lockdown. “Many people where I live do not have jobs with contracts. If they have to stay at home because someone has tested positive for the virus, they will lose their jobs.” A man wearing a face mask to prevent the spread of the coronavirus walks in the southern neighborhood of Vallecas in Madrid, Spain, Oct. 1, 2020.Rafael Bengoa, a former World Health Organization director and one-time adviser to U.S. President Barack Obama, said shutting down Madrid was the only option. “Imposing partial lockdowns does not work. There is community transmission so it means a total lockdown must happen,” he told VOA. Echoes of a bitter past The bitter political fighting evokes dark memories and raises alarms in a nation that has yet to fully heal from a 1936-1939 civil war between forces on the left and right that resulted in the deaths of an estimated half-million people. Jason Webster, the author of Violencia which tells the history of Spain’s violent past, said: “Sadly, what’s happening now in Madrid — the petty point-scoring, politicians caring more about damaging their opponents than actually serving the people who elected them — is nothing new. “People are used to it, but the damage lingers and festers until seemingly out of nowhere there comes an explosion. Only time will tell whether that will happen again.”
…
Міністерство закордонних справ України повідомило, що 1 жовтня у відомство був запрошений радник-посланець посла Білорусі в Україні (через відсутність самого посла у Києві – ред.) для надання пояснень через участю у «Форумі регіонів Білорусі та Росії» представника російської окупаційної адміністрації Володимира Константинова.
«Україна вважає неприпустимими такі недружні кроки білоруської сторони, які ставлять під сумнів приналежність до України тимчасово окупованої Росією АР Крим і м. Севастополь. Представник Посольства Білорусі у відповідь запевнив, що офіційна позиція Білорусі на підтримку територіальної цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах жодним чином не змінилася», – йдеться в повідомленні.
Раніше глава підконтрольного Кремлю парламенту Криму Володимир Константинов виступив онлайн у Москві на «VII Форумі регіонів Білорусі та Росії». Серед іншого, він дорікнув членам парламенту Білорусі в тому, що офіційний Мінськ не визнав анексію Криму Росією.
Крім того, як повідомляє у чертвер МЗС України, під час зустрічі із зустрічі із радником-посланцем посла Білорусі в Україні йшлося також про «недружній інцидент із зупинкою та доглядом автомобіля посла України в Білорусі Ігоря Кизима на українсько-білоруському кордоні».
«МЗС України досі не отримало офіційних роз’яснень Мінська щодо цього інциденту», – йдеться в повідомленні.
11 вересня посол України в Мінську Ігор Кизим направив у Міністерство закордонних справ Білорусі ноту у зв’язку з порушенням Віденської конвенції. Приводом став огляд на білоруському кордоні машини посла Ігоря Кизима, який повертався з Києва після консультацій у МЗС України до Мінська. Віденська конвенція передбачає недоторканність майна і транспорту дипломатів. Прикордонний комітет Білорусі опублікував відео огляду машини посла і заперечив при цьому порушення конвенції.
1 жовтня, як вказує українське зовнішньополітичне відомство, дипломати також висловили занепокоєння «у зв’язку з продовженням репресій проти учасників мирних протестів в Білорусі».
«Дотримання норм міжнародного права і основоположних прав людини є невід’ємною складовою міждержавних відносин України з будь-якою іншою державою. Україна категорично відкидає звинувачення білоруської сторони у нібито втручанні України у внутрішні справи Білорусі, а у помітній останнім часом відчайдушній риториці білоруських чиновників вбачає, на жаль, притаманний МЗС Росії епістолярний жанр», – зазначили в МЗС.
У Білорусі 9 серпня відбулися президентські вибори, на яких ушосте поспіль переміг, за офіційними даними, Олександр Лукашенко. Громадяни країни не погодилися з озвученими ЦВК результатами і вийшли на протести – мітинги два місяці поспіль.
Країни ЄС і США заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів. МЗС України заявило, що називатиме Олександра Лукашенка просто на ім’я.
…
Керівник регіонального відділення товариства «Меморіал» у Карелії, історик Юрій Дмитрієв оскаржить у касаційному суді в Санкт-Петербурзі рішення Верховного суду Карелії. Про це повідомляє радіостанція «Ехо Москви» з посиланням на адвокат Дмитрієва Віктора Ануфрієва.
29 вересня суд збільшив Дмитрієву термін позбавлення волі з 3,5 до 13 років суворого режиму, а також відправив на перегляд виправдувальний вирок за кількома звинуваченнями. За словами адвоката, Дмитрієв зараз перебуває в Петрозаводському СІЗО.
У липні Дмитрієва визнали винним у насильницьких діях сексуального характеру щодо прийомної дочки. Якби вирок залишився без змін, вже в листопаді історик міг би вийти на свободу.
Дмитрієва також звинувачували за статтями про розпусні дії, виготовлення порнографії і незаконне зберігання зброї. За цими пунктами звинувачення суд у Петрозаводську його виправдав.
Кримінальні справи про виготовлення порнографії та розпусні дії порушили в 2016 році через виявлені в комп’ютері історика кілька фотографій оголеної неповнолітньої прийомної дочки. Дмитрієв заперечує провину, стверджуючи, що робив фотографії з метою документування стану здоров’я дочки. У 2018 році його виправдали в цій справі, однак згодом скасували виправдувальний вирок і порушили ще одну справу – про насильницькі дії.
Історик наполягає на своїй невинуватості. На його захист була організована громадська кампанія. Перед оголошенням нового вироку митці, науковці, правозахисники, політики і журналісти звернулися до голови Верховного суду Карелії Анатолія Накваса з проханням перенести розгляд справи Дмитрієва в інший регіон Росії, проте суд відмовився це зробити.
…
У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі у денні години 1 жовтня один раз порушили режим припинення вогню.
«Противник провокував українських захисників з автоматичного станкового гранатомета поблизу Станиці Луганської. Бойових втрат і поранень унаслідок ворожих пострілів немає», – йдеться в повідомленні штабу у фейсбуці.
У штабі ООС зазначили, що другу добу поспіль на Луганщині триває гасіння пожеж із залученням військових.
«Через швидке поширення вогню поблизу контрольного пункту в’їзду-виїзду в Станиці Луганській, за рішенням командувача Об’єднаних сил, від сьогодні роботу КПВВ призупинено. Пропуск громадян до тимчасово окупованої території не здійснюється. Робота КПВВ буде відновлена після стабілізації ситуації. До ліквідації пожеж залучено майже 600 осіб особового складу та понад 7 десятків одиниць інженерної й спеціальної техніки Збройних сил», – додали у штабі.
Підтримувані Росією угруповання «ДНР» і «ЛНР» даних про ситуацію на фронті не повідомляють.
Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу українські військові не повідомляють про поранених та вбитих внаслідок бойових дій.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
your ad hereПрезиденти США, Росії та Франції оприлюднили спільну заяву про ситуацію в Нагірному Карабасі – міжнародно визнаній території Азербайджану, яка понад три десятиліття контролюється вірменськими силами.
На цій території з 27 вересня тривають бої між азербайджанською армією з одного боку і збройними формуваннями етнічних вірмен Карабаху й армією Вірменії – з іншого. Лідери трьох країн закликали негайно зупинити бойові дії і розпочати переговори між Єреваном і Баку, передає агенція France-Presse з посиланням на заяву Єлисейського палацу.
Текст заяви Дональда Трампа, Володимира Путіна і Емманюеля Макрона викладений також на сайті Кремля. У ньому йдеться, що президенти сумують за загиблими в зоні конфлікту. Президентів Азербайджану і Вірменії підписанти закликали до початку переговорів за посередництва ОБСЄ без висунення попередніх умов.
Активна фаза давнього конфлікту між Азербайджаном і Вірменією розпочалася 27 вересня. За кілька днів загинули, за різними даними, десятки або сотні людей. Сторони заявляють про втрати серед цивільних і звинувачують одна одну у застосуванні важких видів озброєння і найманців.
У 1988 році в Нагірному Карабасі (тоді – Нагірно-Карабаська автономна область Азербайджанської РСР) відбулися мітинги місцевого вірменського населення, яке прагнуло приєднання до тодішньої Вірменської РСР. Баку не погодився з цим.
У 1992–1994 роках сторони вели масштабні бойові дії. В цей час Азербайджан втратив контроль над територією Карабаху і прилеглих до нього районів, всього близько 20% території країни. Тоді регіон залишили майже всі азербайджанці і десятки тисяч біженців інших національностей.
your ad here
British Health Minister Matt Hancock announced Thursday the government will broaden new COVID-19-related restrictions to Liverpool and other areas in northwest Britain after a surge in new cases in that region.Speaking to parliament, Hancock said the restrictions are being extended to Liverpool city region, Warrington, Hartlepool and Middlesbrough. The restrictions are the same as those imposed in the northeast on Wednesday: no social mixing between different households indoors.Hancock also recommended against spectators attending professional or amateur sports events.The health minister said the northwest has seen a recent surge in cases. “In Liverpool, the number of cases are 268 per 100,000 population, so together we need to act,” he said.Hancock said the government is providing about $9 million in aid to local governments to support their anti-COVID-19 efforts.He added that despite the quick spread of the virus in some parts of the country, there are early indications from the Imperial College of London that the “R number” — the rate of transmissions between people — is falling.On Wednesday, Prime Minister Boris Johnson appealed to citizens to follow the rules not only to protect public health, but the economy as well. He also said he would not hesitate to impose new restrictions where necessary to stop or slow the spread of COVID-19.The disease has killed more than 42,000 people in the United Kingdom, according to the John Hopkins University COVID-19 Coronavirus Resource Center — more than in any other country in Europe.
…
Two French and two Armenian journalists were injured Thursday in the South Caucasus separatist region of Nagorno-Karabakh, where heavy fighting between Armenian and Azerbaijani forces this week marked the biggest escalation in years of a decades-old conflict.
The two Le Monde reporters were wounded in morning shelling in the town of Martuni, the newspaper said. Armenia’s Foreign Ministry said they were being taken to hospital, and accused Azerbaijan of bombarding the Martuni region.
A cameraman with the Armenia TV channel and a reporter with the Armenian 24News outlet also sustained injuries in the Martuni shelling, Armenian officials said. It was unclear how badly the four journalists were hurt. A Russian journalist with the independent Dozhd TV channel was reported to have safely reached a bomb shelter.
Clashes in Nagorno-Karabakh, a region within Azerbaijan that has been controlled by ethnic Armenian forces backed by the Armenian government since the end of a separatist war a quarter-century ago, broke out on Sunday and continued unchecked, killing dozens and leaving scores wounded. Armenian and Azerbaijani forces have been blaming each other for continuing attacks.
The two ex-Soviet nations have been locked for decades in a conflict over Nagorno-Karabakh, where a separatist war was fought in the early 1990s, ending in 1994 — three years after the breakup of the Soviet Union. The 4,400-square-kilometer (1,700-square-mile) enclave in the Caucasus Mountains, roughly the size of the U.S. state of Delaware, lies 50 kilometers (30 miles) from the Armenian border.
Soldiers backed by Armenia occupy the region as well as some Azerbaijani territory outside of it.
The president of Azerbaijan said Armenia’s withdrawal from Nagorno-Karabakh was the sole condition to end the fighting. Armenian officials claim Turkey has become involved in the conflict, allegedly sending fighters from Syria to the region and deploying Turkish F-16 fighter jets to assist Azerbaijnai forces.
Turkey has publicly supported Azerbaijan in the conflict and said it would provide assistance if requested, but denies sending in foreign mercenaries or arms.
Continued fighting in the turbulent region prompted calls for a cease-fire from around the globe and raised concerns of a broader conflict potentially involving other regional powers.
French President Emmanuel Macron on Thursday has expressed concern about Turkey allegedly sending Syrian mercenaries to support Azerbaijan.
Macron’s office said in a statement Thursday that he and Russian President Vladimir Putin discussed the issue in a phone call Wednesday night, and both “share concern about the sending of Syrian mercenaries by Turkey to Nagorno-Karabakh.” Macron’s office did not provide further information about the mercenaries.
The Russian Foreign Ministry on Wednesday expressed concerns over reports about “militants from illegal armed groups, in particular from Syria, Libya” being sent to the conflict zone in Nagorno-Karabakh.
The ministry didn’t provide further details, but in a statement urged the “leadership of the states concerned to take effective measures to prevent the use of foreign terrorists and mercenaries in the conflict.”
Macron said he and Putin called for restraint and agreed upon the need for a joint effort toward a cease-fire, as part of international mediation efforts for Nagorno-Karabakh led by Russia, France and the U.S.
Kremlin spokesman Dmitry Peskov on Thursday refused to comment on Turkey’s alleged involvement in the conflict, but said that “any statements about military support for one of the (opposing) sides” can provoke further escalation of tensions in the region.
“We believe that any participation of third countries in this confrontation can also have extremely negative consequences,” Peskov told reporters.
…
Російський опозиційний політик Олексій Навальний заявляє, що до його отруєння причетний президент Росії Володимир Путін. Про це опозиціонер заявив в інтерв’ю Der Spiegel.
«Я стверджую, що за цим злочином стоїть Путін, інших версій події у мене немає», – заявив Навальний. Він підтвердив, що після курсу лікування в Німеччині має намір повернутися в Росію.
Навальний описав свої відчуття під час дії нервово-паралітичного агента, яким, за даними німецької влади, його отруїли: «Ви не відчуваєте болю, але знаєте, що вмираєте».
«Моє завдання зараз – залишатися хлопцем, який не боїться. І я не боюся!» – сказав опозиціонер. Повний текст інтерв’ю німецьке видання обіцяє опублікувати пізніше в четвер.
Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.
Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.
На початку вересня офіційний представник уряду Німеччини Штеффен Зайберт заявив, що в організмі Навального знайшли сліди хімічної отруйної речовини з групи «Новачок», а канцлер Німеччини Анґела Меркель зажадала від Росії пояснень того, що сталося.
Російська влада категорично заперечує причетність до отруєння опозиційного політика і стверджує, що підстав для порушення кримінальної справи немає. Кремль сумнівається в тому, що Навальний був отруєний, стверджуючи, що в аналізах, узятих у нього в Росії, отрути не виявили. Сьогоднішню заяву Навального у Кремлі поки що не коментували.
При цьому дві незалежні лабораторії з Франції і Швеції також підтвердили висновки фахівців з лабораторії Бундесверу про те, що Навального отруїли нервово-паралітичною речовиною з групи «Новачок».
your ad hereВищий антикорупційний суд 1 жовтня відсторонив Зеновія Холоднюка від посади голови Державної судової адміністрації терміном на два місяці до 1 грудня.
«Я підтведжую той факт, що дійсно слідча суддя відсторонила його від посади, задовольнила клопотання. Усе транслювалося наживо», – підтвердила Радіо Свобода речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис.
Таким чином, суд задовольнив клопотання Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Рішення може бути оскаржене в Апеляційній палаті.
Вищий антикорупційний суд у серпні повертав прокуророві клопотання детектива НАБУ про відсторонення від посади голови Державної судової адміністрації через брак обґрунтування та деяких процесуальних документів.
Із 3 серпня до 16 вересня до Зеновій Холоднюк перебував під особистим зобов’язанням за рішенням ВАКС.
Холоднюка підозрюють у створенні злочинної організації, перешкоджанні діяльності Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і зловживанні впливом.
17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлові Вовку, його заступникові і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова ДСА.
За тим повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) і створення штучних перешкод у їхній роботі».
19 липня голова ОАСК Павло Вовк заявив, що йому ніяку підозру не вручали. 20 липня таку ж заяву зробив Зеновій Холоднюк.
26 липня 2019 року Національне антикорупційне бюро України оприлюднило записи розмов, імовірно, суддів Окружного адміністративного суду Києва, зокрема голови цього суду Павла Вовка і його заступника Євгена Аблова. Ці особи, за даними НАБУ і Генпрокуратури (нині Офісу генпрокурора), фігурують у справі про організацію винесення завідомо неправосудних судових рішень і втручання в діяльність судових органів із метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Того ж дня представники НАБУ і Генпрокуратури України провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва і в Суворовському районному суді Одеси. В ОАСК назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском.
…
Українських прикордонників судитимуть за «незаконне затримання» колишнього голови Одеської ОДА, експрезидента Грузії Міхеїла Саакашвілі під час переміщення його до Польщі в 2018 році, заявляє Офіс генерального прокурора.
Як повідомили у пресслужбі ОГП, до суду направили обвинувальний акт стосовно посадовців Державної прикордонної служби України «за фактом перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу».
«Досудовим розслідуванням встановлено, що колишній директор Департаменту оперативної діяльності та начальник Окремого відділу для виконання спеціальних завдань Державної прикордонної служби України організували та в лютому 2018 року здійснили незаконне затримання Саакашвілі у Києві. Після цього його примусово перемістили літаком до Республіки Польща в порядку реадмісії», – йдеться в повідомленні.
В ОГП додали, що стосовно інших високопосадових осіб органів державної влади і правоохоронних органів, ймовірно, причетних справи, розслідування триває.
У червні Офіс генерального прокурора повідомляв, що прикордонникам, які затримували Саакашвілі, загрожує від 3 до 8 років за ґратами.
У 2015 році Саакашвілі став головою Одеської ОДА і отримав українське громадянство за рішенням колишнього президента України Петра Порошенка. Через отримання українського громадянства третього президента Грузії на батьківщині позбавили грузинського громадянства.
Однак потім відносини між Саакашвілі і Порошенка зіпсувалися: Саакашвілі пішов у відставку.
Порошенко в 2017 році підписав указ про втрату Саакашвілі громадянства.
Саакашвілі був відсутній в Україні з лютого 2018-го до травня 2019 року. 12 лютого 2018 року його затримали в одному з ресторанів у центрі Києва, а згодом Державна прикордонна служба і Державна міграційна служба України заявили, що за процедурою реадмісії його повернули до Польщі – країни, звідки він у вересні 2017 року «прибув, порушуючи українське законодавство».
Міхеїл Саакашвілі повернувся в Україну 29 травня 2019 року – напередодні Володимир Зеленський повернув йому українське громадянство.
7 травня 2020-го Зеленський офіційно призначив Саакашвілі головою виконавчого комітету реформ і членом Національної ради реформ України.
Призначення викликало різку реакцію перших осіб Грузії і офіційного Тбілісі. Посол Грузії в Україні був відкликаний для консультацій.
У червні 2018 року в Грузії заочно засудили Саакашвілі до шести років позбавлення волі в справі про побиття колишнього опозиційного депутата Валерія Гелашвілі у 2005 році.
Тбіліський міський суд визнав експрезидента Грузії винним за звинуваченням в умисному нанесенні тяжкої шкоди здоров’ю і в зловживанні владою із застосуванням насильства. Саакашвілі назвав вирок незаконним.
За два місяці до парламентських виборів у Грузії експрезидент країни Міхеїл Саакашвілі, який живе в Україні, звернувся до грузинських громадян, оголосивши про своє повернення.
your ad here
Лідери Європейського союзу на саміті, який триватиме в Брюсселі 1-2 жовтня, можуть погодити санкції проти влади Білорусі.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, попередні висновки саміту, які опинилися в його розпорядженні, містять гострі формулювання щодо Білорусі.
«Є ознаки того, що санкції зрештою можуть отримати «зелене світло» сьогодні ввечері, а потім будуть формально схвалені наступного тижня. Дискусія буде з приводу того, чи включати до санкційного списку Лукашенка», – повідомив кореспондент Радіо Свобода.
У проєкті рішення саміту, який є у розпорядженні Радіо Свобода, йдеться про те, що «Європейська рада засуджує неприйнятне насильство, застосоване білоруською владою до мирних протестувальників, а також вибіркові арешти і затримання після президентських виборів у країні, які не були ані вільними, ані чесними».
Крім того, на засіданні планують закликати ЄС у наступні кілька днів ухвалити рішення про санкції.
На саміті також йтиметься про отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, ситуацію довкола Нагірного Карабаху і ситуацію в Східному Середземномор’ї та відносини з Туреччиною.
Засідання Європейської ради мало відбутися тиждень тому, але Мішель був змушений піти на карантин через контакт з людиною, у якої виявили COVID-19.
ЄС готує санкції проти близько 40 осіб, які вважаються відповідальними за репресії в Білорусі, а також розглядає можливість покарання самого Олександра Лукашенка. Втім для такого рішення потрібна одностайність 27 країн-членів ЄС, але, за повідомленнями, Кіпр виступає проти, вимагаючи, щоб ЄС також вжив заходів проти Туреччини у суперечці про діяльність Анкари щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.
Дві інші країни, Швеція і Фінляндія, відмовляються накладати санкції на Лукашенка, виступаючи за переговори із ним за посередництва ОБСЄ, повідомляли джерела AFP.
your ad hereRussian opposition leader Alexei Navalny has told a German magazine that Russian President Vladimir Putin was behind his poisoning.In excerpts of his comments released Thursday by Der Spiegel, Navalny said, “I don’t have any other versions of how the crime was committed.”The Kremlin has denied any involvement.Navalny fell ill on an August 20 flight and was initially hospitalized in the Siberian city of Omsk.Russian doctors said they found no trace of poisoning, but after Navalny was transferred to a hospital in Germany, tests there showed he was poisoned with the nerve agent Novichok, originally developed by the former Soviet Union. Subsequent tests by French and Swedish laboratories confirmed that result.The same type of nerve agent was used in a 2018 attack against a former spy in Britain.Navalny is a frequent critic of Putin and told Der Spiegel he plans to return to Russia.“My job now is to remain the guy who isn’t scared,” he told the magazine. “And I’m not scared.”Navalny spent 32 days in the hospital, and his German doctors have said he could make a full recovery.
…
The Spanish government has issued limited lockdown orders on Madrid as the country experiences a new surge of coronavirus cases.The capital city’s 3 million residents will not be allowed to venture from their homes except to go to work, school, shopping or for medical care. All bars and restaurants will be forced to close earlier than normal and reduce their seating capacity by 50%.The new restrictions were approved during a meeting Wednesday between the government of Prime Minister Pedro Sanchez and the heads of Spain’s various autonomous regions. Health Minister Salvador Illa told reporters the restrictions will apply to municipalities with at least 100,000 inhabitants each, which would also affect nine municipalities surrounding the Spanish capital.Europe is experiencing a steady rise of new COVID-19 infections, with Spain leading the way with about 300 infections per 100,000 inhabitants. But the rate is more than double in the Madrid region, which stands at more than 780 infections per 100,000.“Madrid’s health is Spain’s health,” Health Minister Illa said.But the new restrictions have been denounced by Madrid’s right-wing regional government, with regional health minister Enrique Ruiz Escudero accusing the national Socialist-led government of interfering in the region’s handling of the pandemic. Madrid’s regional government rejected the new restrictions during Wednesday’s meeting, along with Catalonia and three other conservative-ruled regions.Meanwhile, two of the world’s biggest airlines, U.S. carriers American and United, say they will begin furloughing a combined 32,000 workers on Thursday due to a lack of more emergency aid from the federal government. The U.S. airline industry had received $25 billion in payroll support in March during the first days of the pandemic, as domestic and international travel ground to a halt.The furloughs by American and United come on the same week U.S. entertainment giant Disney announced it will lay off 28,000 workers, the majority of them at the company’s theme parks in Florida and California.The U.S. National Football League said Wednesday that Sunday’s scheduled game between the Tennessee Titans and Pittsburgh Steelers will be delayed until either Monday or Tuesday due to an outbreak of COVID-19 cases within the Titans’ franchise.Three players and five nonplayer personnel tested positive for the virus after the team played the Minnesota Vikings in Minneapolis on Sunday, prompting the Titans to shut down its practice facilities in Nashville. A fourth player tested positive Wednesday. The Titans are the first NFL franchise with a COVID-19 outbreak since the beginning of the season in early September.
…
The United States has held off on joining Britain and Canada in imposing sanctions on Belarus in hopes the European Union can overcome an internal dispute, paving the way to coordinated U.S. and EU sanctions, four sources said on Wednesday.The EU had vowed in August to impose sanctions on Belarus for alleged fraud in its August 9 election and for human rights abuses since, but Cyprus, one of its smallest members, has prevented this.Cyprus has maintained it will not agree to the Belarusian sanctions unless the EU also puts sanctions on Turkey because of a separate dispute over Turkish drilling for oil and gas in the Eastern Mediterranean.Six sources told Reuters last week that Britain, Canada and the United States planned to impose sanctions on individual Belarusians in a coordinated move. Only London and Ottawa followed suit on Tuesday.Speaking on condition of anonymity, three sources on Wednesday said Washington refrained because it believed the EU might achieve consensus at this week’s European Council meeting.One source in Washington familiar with the matter told Reuters that a U.S. package, including human rights sanctions, was essentially ready, but the timing of any announcement was uncertain.The sanctions aim to impose consequences for the disputed election, which the opposition says was stolen, and for the treatment of protesters in Belarus, where President Alexander Lukashenko has ruled for 26 years.More than 12,000 people have been arrested since Lukashenko, who denies electoral fraud, was named the election’s landslide winner. Major opposition figures are either in jail or in exile.A Cyprus source said there was a “political agreement” on Turkish sanctions at an informal EU foreign ministers’ meeting in Berlin in August and Cyprus remained ready to implement it though it was not clear precisely what the source meant.”It’s not a question of softening or hardening of [Cyprus’] position,” the source said.After the meeting, Germany’s foreign ministry said ministers agreed on their “solidarity with Greece and Cyprus” but stressed that constructive dialog with Turkey was vital to resolve “contentious issues in the eastern Mediterranean.”The embassy of Cyprus in Washington, the White House and the State Department did not immediately respond to requests for comment.
…
Міністерство закордонних справ Росії заявило 30 вересня про перекидання «іноземних найманців» у зону нагірно-карабаського конфлікту.
«За деякими відомостями, в зону нагірно-карабаського конфлікту здійснюється перекидання бойовиків незаконних збройних формувань, зокрема з Сирії, Лівії, з метою безпосередньої участі в бойових діях. Глибоко стурбовані цими процесами, які ведуть не тільки до ще більшої ескалації напруженості в зоні конфлікту, а й створюють довготривалі загрози для безпеки всіх країн регіону. Закликаємо керівництво зацікавлених держав вжити дієвих заходів щодо недопущення використання іноземних терористів і найманців у конфлікті і їх негайного виведення з регіону», – йдеться в повідомленні на сайті російського МЗС.
Російське міністерство втім не повідомило, хто надсилає у спірний регіон Нагірний Карабах «бойовиків незаконних збройних формувань», як і не вказує, на чиєму боці вони нібито будуть воювати.
У попередні дні були непідтверджені повідомлення про те, що Туреччина відправила бійців із Сирії, де Анкара об’єднала свої зусилля із деякими повстанськими угрупованнями, щоб ті приєдналися до бойових дій на боці Азербайджану.
Напередодні Вірменія заявила, що один з її бойових літаків був збитий турецьким реактивним винищувачем, в результаті чого загинув пілот. Але і Азербайджан, і Анкара заперечують це.
Уряд Вірменії опублікував 30 вересня фотографії, на яких, за його твердженнями, видно уламки військового літака Су-25, буцімто збитого турецьким винищувачем. Азербайджан наполягає, що два вірменських літаки Су-25 розбилися.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян звинуватив Туреччину у відправці турецьких інструкторів і безпосередній участі її військових у бойових діях. Ця інформація не отримала незалежного підтвердження.
МЗС Туреччини, поза тим, заявило, що країна надасть свою підтримку, якщо Азербайджан її про це попросить.
29 вересня прем’єр Вірменії Нікол Пашинян у розмові з президентом Росії Володимиром Путіним сказав, що наразі не розглядає можливості звернення за допомогою до Організації Договору про колективну безпеку, хоча залишає за собою таке право.
Під час візиту до Латвії 30 вересня президент Франції Емманюель Макрон розкритикував Анкару за «войовничу риторику», проте, за його словами, у нього поки немає доказів участі у конфлікті Туреччини. Він сказав, що обговорить це питання з президентами Росії та США.
27 вересня влада Вірменії звинуватила Азербайджан у наступі в спірному регіоні Нагірний Карабах. В Азербайджані заявляють, що наступ став відповіддю на обстріл із вірменського боку. Нині у Вірменії й Азербайджані оголошені воєнний стан і мобілізація. Чотири дні тривають військові дії.
Обидві сторони раніше звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомивши про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.
Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.
Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.
Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
your ad hereA top French appeals court has refused to block the extradition of the alleged financier of Rwanda’s 1994 genocide to a United Nations tribunal. The decision by France’s Court of Cassation is a blow to Felicien Kabuga, 84, who was arrested at his Paris-area apartment in May after a quarter-century on the run. Kabuga’s lawyers had appealed an earlier ruling that he should stand trial at a U.N. court based in Arusha, Tanzania. They said his health was poor and raised fears the U.N. court would be biased against him. FILE – Felicien Kabuga, a fugitive wanted over the 1994 Rwandan genocide, who was arrested in a Paris suburb on May 16, 2020, is seen in this handout photo released by the Mecanisme pour les Tribunaux penaux internationaux.But the Court of Cassation said it saw no legal or medical obstacle to Kabuga’s transfer to Arusha. Etienne Nsanzimana, president of Rwandan genocide survivors’ support group Ibuka France, hailed the ruling. Now, he said, it was time international justice played its role and ended the years of impunity Kabuga had enjoyed. Once one of Rwanda’s richest men, Kabuga is accused of bankrolling militia groups responsible for killing hundreds of thousands of Tutsis and moderate Hutus. He reportedly founded and was heavily involved in Radio Television Mille Collines, whose incendiary broadcasts fanned ethnic hatred. More than two decades ago, Kabuga was indicted by the U.N. Criminal Tribunal on Rwanda, or ICTR, on seven counts, including genocide. He denies all the charges as “lies.” Kabuga is to be tried at the Mechanism for International Criminal Tribunals, which took over from the ICTR after it closed in 2013. Rwanda said it wanted to have him tried in its own courts.
…