Десятки людей убиті в бойових діях за спірний регіон в нинішній ескалації конфлікту між Азербайджаном і Вірменією
…
Верховний суд Карелії 29 вересня збільшив термін ув’язнення в колонії для історика, керівника карельського відділення товариства «Меморіал» Юрія Дмитрієва з трьох з половиною до 13 років, передає кореспондент Радіо Свобода.
У липні Дмитрієва визнали винним у насильницьких діях сексуального характеру щодо прийомної дочки. Якби вирок залишився без змін, Дмитрієв уже в листопаді міг би вийти на свободу.
За статтями про розпусні дії, виготовлення порнографії і незаконне зберігання зброї Дмитрієв у липні був виправданий. Зараз Верховний суд Карелії відправив справу в її виправдувальній частині вироку на новий розгляд.
Вирок, ухвалений Петрозаводським судом 22 липня, оскаржили всі сторони процесу – захист, обвинувачення і потерпілі. Суд призначив Дмитрієву нового адвоката. Його основний захисник Віктор Ануфрієв хворий і перебуває на карантині.
Кримінальні справи про виготовлення порнографії і розпусні дії порушили в 2016 році через виявлені в його комп’ютері кількох фотографій оголеної неповнолітньої прийомної дочки. Дмитрієв заперечує провину, стверджуючи, що робив фотографії з метою документування стану здоров’я дочки. У 2018 році Дмитрієва виправдали у цій справі, однак згодом скасували виправдувальний вирок і порушили ще одну справу – про насильницькі дії.
Історик наполягає на своїй невинуватості. На його захист була організована громадська кампанія. Напередодні діячі культури, вчені, правозахисники, політики і журналісти звернулися до голови Верховного суду Карелії Анатолію Наквасу з проханням перенести розгляд справи Дмитрієва в інший регіон Росії, проте суд відмовився це зробити.
У 1990-х роках експедиція під керівництвом Дмитрієва виявила в Карелії масові поховання жертв політичних репресій в урочищі Сандармох. Були складені списки загиблих, які нараховували понад шість тисяч імен. Дмитрієв є автором двох книжок – «Місце розстрілу – Сандармох» і «Місце пам’яті Сандармох».
За кілька днів до розгляду апеляції у Верховному суді Карелії кілька державних і прокремлівських ЗМІ і телеграм-каналів опублікували фотографії прийомної дочки Дмитрієва, які, як стверджується, фігурують в його кримінальній справі і мають, на думку авторів публікацій, вказувати на його винуватість. Про джерело цих фото в публікаціях не сказано або стверджується, що вони були раніше «опубліковані в мережі».
…
Перший заступник голови української делегації в Тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі Вітольд Фокін заявив, що поки не бачить доказів війни між Україною і Росією. Про це він сказав 29 вересня під час засідання парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Трансляцію засідання у фейсбуці провів народний депутат Роман Лозинський (фракція «Голос»).
«Я не політик, і зробити якесь визначення цього я не можу. Ніякого підтвердження, що на Донбасі йде війна між Росією і Україною, поки що я не бачу», – заявив Фокін.
Водночас представник України в ТКГ зазначив, що бойовиків на Донбасі Російська Федерація підтримує. За словами Фокіна, проти Збройних сил України на Донбасі воюють найманці з майже 30 країн світу.
29 серпня Фокін заявив, що виступає за надання особливого статусу всій території Донецької та Луганської областей. Він запропонував оголосити загальну амністію на окупованих територіях Донбасу і провести вибори.
Після цього голова Офісу президента Андрій Єрмак сказав, що заяви представника української делегації в ТКГ Вітольда Фокіна щодо Донбасу не відображають офіційну позицію України.
…
Five years after the Paris terrorist strikes and a week after a brutal knife attack in the French capital, French President Emmanuel Macron sketches the broad outlines Friday of upcoming legislation targeting groups considered hostile to the French Republic and its values — with radical Islam, including its political dimension, at the forefront.
The anti-separatism bill has been long awaited, but was pushed back by the coronavirus pandemic. A recent poll shows the majority of French approve the initiative.
But critics, particularly members of France’s roughly six-million-strong Muslim community — Western Europe’s largest—worry it will deepen anti-Muslim sentiment they say has been on the rise in recent years.
Some also suggest it is politically motivated ahead of France’s 2022 elections, while still others—notably the leading opposition far-right National Rally party—predict the bill will not go far enough in countering threats it also links to immigration.
“What we want is a fight without mercy against communitarianism and separatism,” said National Rally spokesman Sebastien Chenu, using a French term referring to ethnic communities that are seen as unassimilated. “But that means treating the politics at the roots, including rethinking migration policy. There are a number of tools — but so far none has been used.”
“In a context where inter-community tensions are rising, Macron knows he is walking on eggshells,” wrote the regional newspaper Le Republicain Lorrain, summing up the president’s challenge in a recent editorial.
Still, the newspaper backed new initiatives to “isolate political Islam” and “integrate everyone within the Republic.”
Longstanding friction
Macron’s centrist government has taken pains to assure mainstream Muslims the upcoming separatism legislation does not intend to stigmatize them, but rather targets an extremist minority. Groups like white supremacists, Interior Minister Gerald Darmanin says, are also in its crosshairs.
Islam “is the religion that will have the least difficulty in working with the Republic,” said Darmanin, whose grandfather was a Muslim immigrant from Algeria.Prayers at the Lyon Mosque. Mainstream Muslim religious leaders in France also have misgivings about the proposed separatism legislation. (Lisa Bryant/VOA)
During a recent visit to Paris’ Grand Mosque, he vowed to work with Muslim representatives in writing the bill.
Bare-bone details reported by French media however, suggest a strong focus on Islam. Among other things, the legislation ostensibly would require mosques and private religious schools to disclose their sources of foreign financing, put a stop on importing foreign imams, and crack down on areas undermining gender equality, including possible criminal sanctions for doctors issuing so-called virginity certificates for women ahead of marriage.
It would add to a raft of other measures, from bans on veiling in public schools and burkinis – modest swimsuits worn by some Muslim women – at beaches, underscoring longstanding friction between conservative Islam and staunchly secular French values.
Charlie Hebdo legacy
The legislation is also backdropped by the multiple Islamist terror attacks France has weathered in recent years—a dark legacy highlighted in an ongoing trial over the 2015 attacks against the Charlie Hebdo newspaper and a kosher supermarket.
Last Friday, a Pakistani immigrant attacked two people with a meat cleaver in front of Charlie Hebdo’s old Paris offices. He claimed in a video to be avenging the satirical weekly’s recent republication of controversial cartoons of the Prophet Mohammed, which catalyzed the 2015 attacks.
Making reference to the cartoons at a citizenship ceremony earlier this month and before the latest attacks, Macron defended the “right to blasphemy” as a fundamental freedom, even as he condemned “Islamic separatism.”
“To be French is to defend the right to make people laugh, to criticize, to mock, to caricature,” the president said.
Such sentiments resonate in France, where millions demonstrated for free expression after the 2015 attacks.
A recent Odoxa poll finds more than three-quarters of French people surveyed back legislation against separatism, even though a sizable chunk fear it may deepen fractures in French society. Fueling concerns, too, is a separate IFOP poll finding some 74% of Muslims under the age of 25 putting their religion before the state — compared to just 25% of those over 35.
Fears of political Islam — and stigmatization
For French-Italian writer and geopolitical professor Alexandre Del Valle, political Islam is a particular threat. A 2019 book he co-authored, The Project, is about the Muslim Brotherhood’s alleged attempt to infiltrate and conquer the West.
“Radical Islam is not a conservative way of being religious,” he said in an interview. “It’s a plan, it’s a project that wants to build a Muslim-submitted universe. They want to reinstate a Muslim caliphate in the world.”Jawad Bachare, head of a French organization fighting Islamophobia, points to statistics collected by his group that show a sharp rise in anti-Islamic acts in France in recent years. (Lisa Bryant/VOA)Del Valle believes the French President understands this and he supports the upcoming legislation. He proposed measures to fight against separatism, he said, during a French senate committee hearing last year on radical Islam.
“Mr. Macron has understood we face a strange period with many different types of fanaticisms that are converging,” Del Valle added. “Far left, far right and radical Islam.”
Others are less enthusiastic about the government’s strategy.
“The principle of a law isn’t necessarily the best tool to fight against separatism,” said François Clavairoly, president of the French Protestant Federation.
Muslim representatives are voicing sharper concerns.
While supporting areas like training imams in France, French Muslim Council President Mohammed Moussaoui warned against singling Islam out.
“The idea of associating Islam with negative concepts risks creating confusion,” he told the news channel BFMTV.
Islamophobia – becoming banal?
Jawad Bachare, head of the Collective Against Islamophobia in France – a group has been accused of having links to the Muslim Brotherhood – is more pointed, arguing the legislation threatens to further stigmatize Muslims and threaten their freedom to worship.
“I think the real stakes go beyond this,” he said. “We’re near the end of Macron’s first term. And with each election, there are the same questions about Muslims and financing of Muslim places of worship.”
Bachare points to statistics his organization has gathered showing a sharp increase in anti-Muslim acts in recent years—and to a recent incident in which French deputies walked out of a coronavirus hearing when a hijab-wearing student leader testified.
“Islamophobia is becoming banal right now,” he said, “to the point of becoming normal.”
…
This is not the student life Iris Raats had hoped for when she was accepted at Leiden University to study law.
With the coronavirus pandemic casting its long shadow over education in the Netherlands and around the world, most of her lectures are online and the vibrant social life in the country’s oldest university city has been reined in to contain the spread of the pandemic.
Instead, socializing happens predominantly within the four walls of the house that the 19-year-old shares with 13 other students close to the city’s central railway station.
“I’m very glad that I found … a room in Leiden and that I can experience living with students and have parties here in the kitchen,” she said. “But it’s not like real student life.”
Houses packed with students in Dutch university cities are seen as a worrying source of infections as the Netherlands has been hit by a strong resurgence of coronavirus in recent weeks. Infections have soared among people aged 20-30.
“It’s very complicated for students if there are 14 of you living in a house with shared kitchen, shared bathroom,” Dutch Education Minister Ingrid van Engelshoven told The Associated Press. “What we see now is that students are working with one another to work out how to make those houses safe.”
That is happening at the house in Leiden, where students are packed into communal spaces almost as tightly as their bicycles in racks in the front yard. The residents have made up their own rules to keep the virus out, largely sealing themselves off from the outside world by strictly limiting the number of visitors.
Students with a cough or runny nose are supposed to self-isolate in their rooms, although the housemates concede it’s hard to rigidly enforce that rule. At the height of the outbreak earlier this year, residents were allowed just one guest, a rule that allowed partners to visit.
When a room is vacated, meetings between housemates and potential new residents — thought to be a source of spreading infections — now happen largely online or in the house’s back garden.
So far, it’s worked for Iris and her housemates. Nobody has tested positive for COVID-19, even as Dutch infections are spiking and the government is introducing tougher measures to rein in its spread.
Students squeeze in and out of the cramped kitchen and sit talking around a small table cluttered with newspapers, books, cups and glasses. Iris cooks eggs and fiscal law student Gerard Velthuijs makes coffee.
In a hall, at the bottom of a steep flight of stairs, beer crates are stacked up and empty bottles collected in boxes. A single face mask hangs out of a student’s mail collection rack on the wall.
So far, about 100,000 people have tested positive for COVID-19 in the Netherlands and around 6,300 have died, although the true toll is higher because of limited testing, missed cases and other factors.
Student housing is not just a problem in the Netherlands.
In Britain, outbreaks at universities in cities including Glasgow, Edinburgh and Manchester have seen thousands of students confined to their residence halls. Security guards at some schools prevent young people from leaving their buildings.
The clampdown has angered students and parents, who say government and universities should have been better prepared, with clearer social distancing rules and routine virus testing for students.
Confining students to dorms also has not stopped them from socializing. Police were called to a residence at Edinburgh University last week to break up multiple student parties.
In the United States, dozens of universities have emerged as virus hot spots. Although students are being spaced apart in classrooms and dining halls, the virus has continued to spread in cramped dorms and through off-campus parties that have been blamed for thousands of cases.
In Leiden, second-year physics student David Hintzen is spending way more time than he would like in his bedroom on the house’s third floor. His days are spent peering at his laptop on the table next to his bed, although he must sometimes go to a university lab to carry out experiments.
“Most of our colleges are online through the website, so … everything I do is basically here,” he said. “I do study with friends sometimes, but that’s also through the laptop.”
Not all students in Leiden have been able to resist the temptation to party. Police intervened earlier this month to halt one late-night gathering of students in a Leiden park where people failed to social distance.
“It doesn’t always go well,” Van Engelhoven said. “That was — and they’ve said this themselves — stupid and irresponsible and we have to make sure we prevent that.”
For the students, the one upside of the restrictions is more time to focus on their education.
“You can’t get out to … party,” said Velthuijs. “Normally we used to party quite a bit together in the town but that’s all stopped, so it’s kind of boring. But you can concentrate on your studies now, so that’s okay.”
…
Президент Франції Емманюель Макрон 29 вересня під час свого візиту в Литву зустрівся у Вільнюсі лідеркою опозиції Білорусі Світланою Тихановською.
«Ми як європейці зробимо все можливе, щоб допомогти посередництвом», – сказав Макрон після зустрічі з Тихановською.
Сама опозиціонерка повідомила, що президент Франції «пообіцяв зробити все, щоб допомогти у переговорах під час політичної кризи у нашій країні… і все для того, щоб допомогти звільнити політичних в’язнів».
Як повідомило агентство dpa з посиланням на джерела в офісі Макрона, зустріч тривала 35 хвилин.
Макрон 28 вересня заявив, що Франція не визнає Олександра Лукашенка президентом Білорусі і підтримає санкції проти білоруської влади.
У Білорусі 9 вересня відбулися президентські вибори, на яких ушосте поспіль переміг, за офіційними даними, Олександр Лукашенко. Громадяни країни не погодилися з озвученими ЦВК результатами і вийшли на протести – мітинги тривають вже восьмий тиждень.
23 вересня вперше в історії країни пройшла таємна інавгурація Олександра Лукашенка.
27 вересня білоруси у відповідь на це провели «народну інавгурацію» Світлани Тихановської, яка, на думку протестувальників, набрала більшість голосів на минулих президентських виборах.
МВС Білорусі заявило про затримання 350 людей, у деяких містах міліція застосувала сльозогінний газ.
your ad hereБої між збройними силами Вірменії й Азербайджану через спірний регіон Нагірний Карабах тривають третій день поспіль у той час, як сторони звинувачують одна одну в ескалації насильства, а світова спільнота закликає зупинити бойові дії.
Внаслідок нинішнього загострення загинули, за повідомленнями, десятки людей. Азербайджанське Міністерство оборони заявило, що вірменські сили обстріляли Дашкенсанський район Азербайджану. Єреван назвав це звинувачення «абсолютно неправдивим».
«У ніч із 28 на 29 вересня інтенсивні бої продовжувалися по всій лінії фронту», – заявило Міністерство оборони Азербайджану, маючи на увазі так звану лінію контакту, що розділяє вірменські й азербайджанські сили.
Вірменське Міністерство оборони додало, що «тривають бої з різною інтесивністю».
Рада безпеки ООН 29 вересня має провести зустріч, на якій йтиметься про ситуацію довкола Нагірного Карабаху.
У спільній заяві 28 вересня міністри закордонних справ Великої Британії й Канади висловили занепокоєння через «масштабні військові дії» в Нагірному Карабасі і жертви серед цивільних.
У Вірменії й Азербайджані оголошені воєнний стан і мобілізація.
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.
Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.
Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.
Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…
Україна має лідерські амбіції щодо розвитку Організації чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС). Про це заявив заступник міністра закордонних справ України Дмитро Сенік на неформальному засіданні Ради міністрів закордонних справ держав-членів організації.
За словами Сеніка, Україна має намір очолити ОЧЕС у постпандемічний період.
«Ми готові докласти всіх зусиль, щоб досягти практичних результатів діяльності Організації для бізнесу та пересічних громадян країн-членів», – цитують Сеніка у МЗС.
Вперше в своїй історії Україна висуне свого кандидата на посаду Генерального секретаря Постійного міжнародного секретаріату ОЧЕС – заступника міністра закордонних справ Василя Боднара. Він змагатиметься за посаду з представниками Греції, Румунії та Росії.
Як зазначили у МЗС, серед пріоритетів України в ОЧЕС – посилення співпраці бізнесу, розвиток інформаційних технологій, зміцнення регіональної взаємодії у сферах енергетики, транспорту, туризму та охорони здоров’я.
…
Президент Володимир Зеленський під час відеоконференції з депутатами Європейського парламенту заявив, що, зважаючи на виклики, які є сьогодні, курс України до Європейського союзу є «ще більш актуальним, ніж раніше», повідомляє пресслужба голови держави.
«Сьогодні підтримка Євросоюзу для України дуже важлива», – додав він.
За повідомленням, Зеленський поінформував про ініціативу України щодо створення міжнародного майданчика, «покликаного покращити координацію і співпрацю з метою протидії загрозам безпеці, які несе російська окупація Криму, а також сприяти захисту прав кримчан».
«Крім економіки, грошей, для нас важлива геополітична підтримка. Окремі речі, на які ми хочемо звернути увагу, – це поява й наша пропозиція Кримської платформи. Майданчика, на якому ми хочемо обговорювати найважливіші гуманітарні питання, питання допомоги всім українцям – як кримським татарам, так і українцям, які потрапили за ґрати на території Криму, так і вже перебувають у Росії. Це повернення, звільнення цих громадян, а також деокупація Криму», – сказав президент.
Також, за словами Зеленського, Україна хоче обговорити розширення доступу до внутрішнього ринку ЄС, досягнення домовленості щодо оновлення торговельної частини Угоди про асоціацію, «промислового безвізу».
«Ми бачимо переорієнтування українського бізнесу до європейських країн. Це прекрасно, тому хочемо говорити про розширення. Ми хочемо мати можливість економічного зростання в нашій країні… Нам дуже потрібна ваша підтримка, щоб економіка навіть зараз, у будь-яку кризу, працювала в Україні», – додав президент.
За даними пресслужби президента, у відеоконференції взяли участь депутати, які представляють різні політичні групи в Європейському парламенті, зокрема Міхаель Галер (ФРН), Петрас Ауштрявічус (Литва), Ніклас Гербст (ФРН), Фредрік Ріс (Бельгія), Ельжбета Лукачевська (Польща) і Влодзімеж Цімошевич (Польща).
Нещодавно під час візиту до Києва віцепрезидент Європейської комісії, високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель заявив, що Європейський союз готовий надати Україні 1,2 мільярда євро макрофінансової допомоги, але для цього вона має конструктивно взаємодіяти з Міжнародним валютним фондом і виконати вимоги стосовно верховенства права.
…
Президент Франції Емманюель Макрон закликав ОБСЄ стати посередником у вирішенні політичної кризи у Білорусі, яка виникла після останніх президентських виборів. Про це він заявив 28 вересня під час візиту до Литви.
Макрон пообіцяв, що Париж «зробить все можливе, щоб це посередництво стало реальністю».
Президент Франції підтвердив, що збирається зустрітися у Литві з кандидаткою у президенти Білорусі Світланою Тихановською.
Тихановська, яка була головною опоненткою Олесандра Лукашенка на президентських виборах 9 серпня, виїхала до Литви після дня виборів. Вона не визнала перемогу Лукашенка.
У Білорусі майже два місяці не вщухають протести після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК, ушосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня відбулася його таємна інавгурація на посаду президента.
«Лукашенко просто пішов на пенсію», – прокоментувала раптову інавгурацію екскандидатка в президенти Світлана Тихановська. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори.
Країни Заходу не визнали Лукашенка президентом.
your ad hereКількість смертей, пов’язаних з COVID-19, у світі станом на 29 вересня становить 1 000 867. Про це свідчать дані Університету Джонса Хопкінса.
Найбільше смертей, понад 205 тисяч, зафіксували у США, далі йдуть Бразилія (142 тисячі) та Індія (95,5 тисячі).
У цих же країнах найбільша кількість хворих: 7,1 мільйона у США, 6 мільйонів у Індії та 4,7 мільйона у Бразилії.
В Україні станом на ранок 28 вересня інфікування коронавірусом підтвердили у 201 305 українців, 3996 людей померли, одужали 88 453.
…
Greek authorities on Monday began transferring hundreds of refugees from the island of Lesbos to reduce chronic overcrowding that caused hardship and fanned tensions with locals. Over 700 people were to sail to the Greek mainland aboard a ferry later Monday, organizers said, three weeks after a sprawling camp on the island burned down. Another group will leave on Thursday, state agency ANA said. Some 2,500 refugees and asylum-seekers are to be relocated overall, following coronavirus tests, according to the migration ministry. Over 12,000 asylum-seekers were left homeless on Sept. 8 after a fire ravaged the Lesbos camp of Moria, Europe’s largest. Six Afghan youths are on trial for arson in connection to the fire. They deny the charges. The Moria camp was notorious for overcrowding, poor sanitation and ethnic gang violence. The fire broke out shortly after more than 30 people there tested positive for the coronavirus. Also Monday, Greek police said they had identified 33 aid workers who allegedly facilitated illegal migration to Lesbos. A Greek police source later said the “preliminary” investigation was still under way. A police statement said the suspects, who worked for four nongovernmental organizations, were part of “an organized network” created to “systematically” facilitate illegal migration to the island. Two other foreign nationals, identified by state TV ERT as an Afghan and an Iranian, were also part of the alleged operation, the police said. No information was given on the aid groups in question, the identities of the suspects or whether any were in custody. The police said the alleged operation was active from at least June, “providing substantial assistance to organized migrant-smuggling networks” in an estimated 32 cases by helping direct migrant boats to shore safely. Meanwhile, Germany has offered to take 1,500 asylum-seekers from Greece, including former Moria residents. For its part, France has offered to take in 500 minors from the camp. Authorities and local residents on Lesbos had long campaigned for the immediate removal of most of the asylum-seekers. After the camp burned down, a makeshift tent facility was hurriedly erected to house some 9,500 people. But the temporary camp, on a hill overlooking the sea, is ill-equipped to handle winter conditions. The government is now in talks to build a smaller permanent camp on the island.
…
Генеральний секретар Організації об’єднаних націй Антоніу Ґутерріш закликав лідерів Вірменії та Азербайджану негайно зупинити ворожі дії в спірному регіоні Нагірний Карабах, через які вже загинули щонайменше 65 людей.
Голова ООН планує провести переговори з прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном 28 вересня після розмови з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим раніше цього ж дня, повідомляє речник Ґутерріша Стефан Дуджаррік.
За словами речника, Ґутерріш закликає обидві сторони продовжити перемови та погодитися на поновлення моніторингу ОБСЄ.
Тим часом очікується, що Рада безпеки ООН проведе термінові засідання 29 вересня, щоб обговорити ситуацію між двома країнами. Зустріч ініціювали Німеччина та Франція.
Читайте також: Вірменія просить ЄСПЛ вжити заходів до Азербайджану
Єреван вже звинуватив Туреччину у втручанні в конфлікт та «безпосередній присутності на місці», а також підтримці Баку зброєю.
Наразі відомо вже про щонайменше 58 загиблих вірменських військових та сімох цивільних азербайджанців. Баку не підтверджує дані Вірменії про кількість вбитих військових Азербайджану.
Бої між Вірменією й Азербайджаном через спірний регіон Нагірний Карабах тривають другий день поспіль на тлі закликів від світової спільноти зупинити насильство.
Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.
Парламент Азербайджану слідом за Вірменією запровадив воєнний стан на частині території країни. У деяких містах, в тому числі в Баку, запровадили комендантську годину.
ООН, США, Росія і Євросоюз закликали сторони конфлікту припинити зіткнення і повернутися за стіл переговорів.
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.
…
Верховний суд Пакистану прийняв апеляцію від родини вбитого журналіста Деніела Перла, яка оскаржує звільнення від покарання чоловіка, визнаного у його вбивстві в 2002 році. Про це суд заявив 28 вересня.
За повідомленням, Верховний суд наступного тижня почне розгляд апеляції на рішення суду нижчої інстанції, яким той звільнив від покарання Ахмеда Омара Саїда Шейха. Шейху загрожувала смертна кара за обвинуваченням у вбивстві журналіста Wall Street Journal Перла.
Високий суд провінції Сіндх раніше замінив покарання Шейха на сім років ув’язнення за викрадення. Офіційний Вашингтон назвав це рішення «образою всіх жертв тероризму».
Читайте також: У Пакистані заарештували лідера опозиції перед початком протестів
Шейх і ще троє чоловіків, обвинувачених у причетності до викрадення та вбивства Деніела Перла, лишаються під вартою, поки уряд Пакистану домагається поновлення їхніх вироків у Верховному суді.
Ще до слухання у Верховному суді 28 вересня родина Перла заявила, що звільнення Шейха заохотить бойовиків по всьому світу.
«Це буде запрошенням та заохоченням для екстремістських елементів по всій земній кулі вільно вчиняти акти тероризму та гратися з людськими життями. Це буде посланням про безкарність», – сказав батько журналіста Джуда Перл.
38-річного голову Південноазійського бюро The Wall Street Journal Деніела Перла, викрали в Карачі, коли він збирав інформацію про ісламістських бойовиків, та відтяли йому голову 2002 року. Приблизно за місяць відео його вбивства потрапило до карачійського консульства США.
Читайте також: Міноборони Вірменії: під обстріл у Нагорному Карабасі потрапили представники медіа
Ахмед Омар Саїд Шейх, колишній студент Лондонської школи економіки, був заарештований 2002-го року та засуджений до смерті антитерористичним судом. Ще троє обвинувачуваних отримали пожиттєві терміни ув’язнення.
У січні 2011 році команда розслідувачів з Джорджтаунського університету Вашингтона «Проєкт Перла» заявила в доповіді, що у вбивстві журналіста звинуватили непричетних. Розслідування вказало на те, що Перла вбив Халід Шейх Мухаммед, також пов’язаний із організацією теракту 11 вересня 2001 року. Він сам зізнавався у тому, що відрізав Перлу голову.
Мухаммед був заарештований у Пакистані 2003 року, наразі його утримують у в’язниці США Ґуантанамо на Кубі.
…
Верховний суд визнав законними дії лікарів ексголови Державної фіскальної служби Романа Насірова і зупинив провадження про стягнення одного мільйона гривень за позовом Насірова з доктора медичних наук Максима Соколова, кардіолога, який давав свідчення про стан його здоров’я на суді у 2017 році.
Як повідомляє пресслужба Верховного суду у фейсбуці, таке рішення Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду ухвалив 23 вересня.
«Проведення комісійного обстеження позивача відбулося на підставі постанови детектива НАБУ, яка не була оскаржена. Лікарі, створюючи комісію для обстеження позивача, а також під час його обстеження діяли відповідно до постанови слідчого, виконували свої професійні обов’язки, будь-яких підстав вважати, що зазначені дії є незаконними та що внаслідок таких дій позивачеві було спричинено моральну шкоду, немає. Аргументи позивача про незаконність дій лікаря щодо розголошення лікарської таємниці в судовому засіданні, неможливості його допиту як свідка тощо має перевіряти суд у кримінальному провадженні», – йдеться в повідомленні.
У Верховному суді заявили, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що спірні правовідносини в цій частині є цивільними.
«Такі відносини виникли з приводу збирання й оцінювання на предмет належності та допустимості доказів, отриманих у кримінальному провадженні. Тому розгляд заявлених вимог як позовних не може відбуватися за правилами жодного з видів судочинства. КЦС ВС рішення районного суду і постанову апеляційного суду в частині позову до лікаря про визнання незаконними дій, що полягають у розголошенні лікарської і медичної таємниці стосовно позивача під час надання показань як свідка, та відшкодування моральної шкоди, пов’язаної із розголошенням лікарської таємниці, скасував, провадження у справі в цій частині закрив», – повідомили у суді.
У квітні 2019 року суд відхилив апеляцію ексголови Державної фіскальної служби та колишнього кандидата в президенти Романа Насірова на рішення Шевченківського районного суду Києва, який раніше відмовив йому у позові до лікаря Максима Соколова.
У грудні 2018-го Шевченківський районний суд Києва відмовив поновленому очільнику Державної фіскальної служби України Роману Насірову в позові до лікаря Максима Соколова, який свідчив у кримінальному провадженні щодо посадовця. Насіров вимагав від лікаря один мільйон гривень компенсації.
Лікар Максим Соколов – інтервенційний кардіолог, який працює в Інституті кардіології імені академіка Миколи Стражеска. НАБУ зверталося до його інституту з проханням здійснити обстеження стану здоров’я Насірова. Пізніше, як голова комісії, він давав свідчення у суді у справі посадовця.
31 січня 2018 року Кабінет міністрів України звільнив Романа Насірова з посади голови ДФС.
15 лютого Насіров попросив Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби. А 11 грудня Окружний адміністративний суд Києва поновив його на посаді голови Державної фіскальної служби України. Втім, фактично він на роботу не вийшов.
Наразі ДФС розділили на Державну податкову й Державну митну служби.
За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень.
Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.
your ad hereНародний депутат від «Слуги народу» Микола Тищенко увійшов до парламентської групи, створеної для врегулювання війни на Донбасі. Про це він повідомив журналістам на брифінгу в конгресно-виставковому центрі «Парковий» 28 вересня.
За його словами, група має на меті пошук «нових рішень».
«Коли президент йшов до парламенту, його головною тезою, за який проголосувала вся країна, був мир. Тому сьогодні ми знаходимо нове рішення і я дійсно є одним із членів цієї групи», – заявив народний депутат.
Читайте також: Минулої доби на Донбасі зафіксували чотири порушення режиму тиші – штаб ООС
Він не надав подробиць щодо заходів, які планує парламентська група, пообіцявши презентувати їх згодом.
«Не все так добре, як хотілося б. Тому президент і ми, як його команда, шукаємо нове рішення. Всі ці рішення спрямовані на виконання наших обіцянок, як народних депутатів, як громадян цієї країни», – сказав Тищенко.
Раніше 28 вересня парламентар повідомив у своєму фейсбуці, що вперше взяв участь у «парламентській групі з законодавчих змін по Донбасу».
…
Polish leaders on Monday rejected suggestions that LGBT people in Poland are facing any kind of discrimination or depravation of rights, following the publication of an open letter from 50 ambassadors and international representatives expressing their support for “challenges faced” by the LGBT communities in the nation. The ambassadors’ appeal, coordinated by Belgium’s embassy in Poland and published Sunday, comes as an increasingly visible LGBT community in Poland has faced a backlash from the right-wing government, many local communities and the Catholic Church. “Human rights are universal, and everyone, including LGBTI persons, are entitled to their full enjoyment,” the letter said, using the acronym for lesbian, gay, bisexual, transgender and intersex people. FILE – Poland’s Prime Minister Mateusz Morawiecki speaks during a press conference in Vilnius, Lithuania, Sept. 17, 2020.At a news conference Monday, Polish Prime Minister Mateusz Morawiecki said he agreed that every person deserves respect but that he completely disagreed with the ambassadors’ claim that LGBT people were being deprived of that. Morawiecki said no one needs to teach Poland tolerance, “because we are a nation that has learned such tolerance for centuries, and we have given many testimonies to the history of such tolerance.” Poland’s ruling party leaders, including the president, have cast the movement for civil rights for LGBT people as a threat to traditional families. President Andrzej Duda won a second term this year after calling LGBT rights an “ideology” more dangerous than communism. FILE – Polish President Andrzej Duda speaks to a crowd during an event in Gdansk-Westerplatte, Sept. 1, 2020.Meanwhile, dozens of towns in conservative parts of eastern and southern Poland have passed mostly symbolic resolutions declaring themselves to be “LGBT-free zones,” free of LGBT ideology. From her Twitter account Sunday, U.S. Ambassador to Poland Georgette Mosbacher tweeted, “Human Rights are not an ideology — they are universal, 50 Ambassadors and Representatives agree.” The ambassadors’ letter paid tribute to the work of the LGBT community in Poland as it seeks to raise awareness about the challenges it faces. The letter was signed by the ambassadors of the United States, many European countries, including Germany, Ukraine and Britain, and other nations such as Japan and Australia. The letter was also signed by representatives in Poland of the United Nations, the European Union, the Organization for Security and Cooperation in Europe, and the Community of Democracies, which is based in Warsaw.
…
Turkey says it will back Azerbaijan with all means necessary as fighting entered a second day Monday between Azeri and Armenian forces over the disputed Nagorno-Karabakh enclave, in a sign the conflict could be widening. Monday saw Azeri and Armenian forces exchange heavy artillery fire, with each accusing the other of starting the hostilities Sunday. Observers called the latest fighting over Nargono Karabakh, an enclave inside Azerbaijan but run by ethnic Armenians, the worst since the 1990s. Witness reports put the number of dead, including civilians, at more than 20 and at least 100 wounded. People watch TV in a bomb shelter in Stepanakert, the capital of the breakaway Nagorno-Karabakh region, in this picture released Sept. 28, 2020. (Foreign Ministry of Armenia/Handout via Reuters)Turkish President Recep Tayyip Erdogan was quick to voice support for Azerbaijan, labeling Armenia “the biggest threat to peace in the region.” The Turkish leader called on “the entire world to stand with Azerbaijan in their battle against invasion and cruelty.” The Armenian foreign ministry on Monday said Turkish military “experts” were “fighting side by side with Azerbaijan.” Turkish government officials declined to comment on the accusations. “Turkey troops will not be on the front line, Azeri forces don’t need them,” said Turkish analyst Ilhan Uzgel. But Uzgel says Ankara remains Baku’s key military ally. “Turkey is already supporting Azerbaijan militarily,” he said, “through technical assistance through arms sales, providing critical military support, especially in terms of armed drones and technical expertise. The line for Turkey’s involvement, is Russia’s involvement; actually, that is a red line for Turkey. Turkey doesn’t want a direct confrontation with Moscow.” An image from a video made available on the website of the Azerbaijani Defence Ministry on Sept. 28, 2020, allegedly shows Azeri troops conducting a combat operation during clashes between Armenian separatists and Azerbaijan in Nagorno-Karabakh.Moscow is a vital supporter of Yerevan, and maintains a military base in Armenia. The Russian foreign ministry on Monday called for Armenia and Azerbaijan to exercise restraint. “Armenian-Russian relations are firm and solid,” said Dr. Zaur Gasimov, a Russian affairs expert at Germany’s Bonn University. “Now, having faced with casualties on the front line, Yerevan would search for more support from Moscow.” Ahead of Sunday’s outbreak of fighting, Baku had accused Moscow of emboldening Yerevan with significant arms shipments since July. “500 tonnes of military cargo has been delivered to Armenia. Let us be clear, from Russia,” said Hikmat Hajiyev, head of Azerbaijan department of foreign affairs, in a briefing to foreign journalists in Turkey earlier this month. Hajiyev highlighted the significance of Turkey’s military assistance. “We have seen firm and strong support of Turkey to Azerbaijan. Annually, we have 10 joint military exercises covering land troops, anti-terror special forces operations, and air force exercises.” In what observers interpreted as a message to Armenia, Turkish fighter jets carried out an exercise in Azerbaijan shortly after Armenian and Azeri forces clashed in July. Energy interests July’s fighting in Azerbaijan’s Tovuz region was close to crucial energy pipelines that serve Turkey, causing alarm in Ankara. “This is a very core security issue for Turkey for energy security,” said a senior Turkish energy ministry official speaking to journalists on the condition of anonymity. The official said Turkey “will take any relevant measures” to continue receiving energy deliveries from Azerbaijan. Ankara has long supported Baku in its efforts to retake Nagorno-Karabakh, and Erdogan on Monday asserted that if Armenia immediately leaves the territory that he said it is occupying, the region will return to peace and harmony. A view of a house said to have been damaged in recent shelling during clashes between Armenian separatists and Azerbaijan over the breakaway Nagorny Karabakh region, Sept. 28, 2020. (Handout Photo from Armenian Foreign Ministry)Restoring Azeri control over Nagorno-Karabakh has the strong support of Turkish nationalists, a critical political base for Erdogan.”Two nations, one people” is a popular mantra used by Baku and Ankara to describe the countries’ relationship. Armenian separatists seized Nargono Karabakh from Azerbaijan in a bloody 1990s war that killed an estimated 30,000 people. Turkey appears poised to deepen its cooperation with Azerbaijan, analysts say. “But it’s quite a risky area. The Caucasus, it’s one of Russia’s near abroad, the Caucuses is part of Russian area of influence. They may not tolerate Turkish Azerbaijani military action against Armenia that results in heavy Armenian losses. If Turkey and Azerbaijan are planning to have a huge success through military means, that could put Turkish Russian relations at serious risk.” In recent years, Ankara and Moscow have deepened their relationship, cooperating in Syria and building trade ties that even extend to the purchase of sophisticated Russian military hardware.
…
Європейський суд із прав людини повідомляє, що отримав звернення від уряду Вірменії, який просить його вжити заходів щодо Азербайджану.
Як йдеться в повідомленні суду, зокрема, Єреван просить терміново вказати Баку зупинити напади на цивільних, а також військові наступи на цивільні поселення у Вірменії й Нагірному Карабасі.
Як повідомили в ЄСПЛ, запит поки що розглядають. Згідно з правилом 39 Регламенту, ЄСПЛ може визначити тимчасові заходи для будь-якої держави – учасниці Європейської конвенції про права людини.
Як пояснюють у суді, йдеться про термінові заходи, які, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, застосовуються лише у випадку існування неминучої небезпеки непоправної шкоди.
Бої між Вірменією й Азербайджаном через спірний регіон Нагірний Карабах тривають другий день поспіль на тлі закликів від світової спільноти зупинити насильство.
Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.
Парламент Азербайджану слідом за Вірменією запровадив воєнний стан на частині території країни. У деяких містах, в тому числі в Баку, запровадили комендантську годину.
ООН, США, Росія і Євросоюз закликали сторони конфлікту припинити зіткнення і повернутися за стіл переговорів.
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.
Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.
Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.
Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…
Під обстріл у районі міста Мартакерт (в азербайджанському варіанті – Аґдере) в спірному Нагорному Карабасі потрапили співробітники медіа, заявив представник міністерства оборони Вірменії Арцрун Ованнісян 28 вересня, передає проєкт Радіо Свобода Радіо «Ехо Кавказу».
За його словами, Азербайджан почав артилерійську атаку в районі, яку відбила вірменська армія.
«Застосування артилерії було доволі великим, протягом дня обстрілювалися вірменські населені пункти в північній частині, зокрема Мартакерт. У населених пунктах поблизку Мартакерта під обстріл потрапили представники ЗМІ. Втрти противника уточнюються. Поранені були доставлені до лікарень і шпиталів», – заявив Ованнісян.
Він не уточнив, чи були журналісти серед постраждалих і які медіа вони представляли.
Читайте також: Конфлікт між Вірменією й Азербайджаном: українців закликають не їхати до регіону
Міністерство оборони Азербайджану заявило про «удар у відповідь», якого нібито завдала азербайджанська армія на Аґдеринському напрямку. Повідомлення відомства не містить згадок про постраждалих цивільних, у тому числі журналістів.
Бої між Вірменією й Азербайджаном через спірний регіон Нагірний Карабах тривають другий день поспіль на тлі закликів від світової спільноти зупинити насильство.
Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.
Парламент Азербайджану слідом за Вірменією запровадив воєнний стан на частині території країни. У деяких містах, в тому числі в Баку, запровадили комендантську годину.
ООН, США, Росія і Євросоюз закликали сторони конфлікту припинити зіткнення і повернутися за стіл переговорів.
your ad hereFacebook’s deletion of accounts targeting the Philippines from bases in China shows that the U.S. internet giant wants a better reputation in Southeast Asia after letting things slide in the past, say analysts who follow the case. On September 22, Facebook said it had removed 155 of its own accounts and six Instagram accounts for violating an internal policy against “foreign or government interference which is coordinated inauthentic behavior on behalf of a foreign or government entity.” The accounts originated in China and focused “primarily on the Philippines and Southeast Asia more broadly” as well as on the United States, Facebook says. Facebook’s move will endear it to Filipinos, who use the service so fervently that it has become a de facto official homepage for businesses and government agencies but who also worry that it has become too permissive, scholars say. For Facebook, “it’s more from a kind of a PR point of view – I do this at a particular time, somehow, it’s seen as positive and I can say, ‘look, I have done this,’” said James Gomez, regional director at the Bangkok-based think tank Asia Center. Operators of the deleted accounts had posted in Chinese, English and Tagalog about naval activity in the South China Sea as well as Philippine politics and tried to cover up their identities, Facebook said. China and the Philippines dispute sovereignty over a tract of the sea that’s rich in fisheries as well as undersea energy reserves. China has the upper hand militarily, frustrating officials in Manila and fanning debate there over whether the Philippines should ask Washington for more help. The connection to Facebook goes back to 2015, when the California-based service joined domestic mobile service provider Smart Communications to offer an app that allowed free access to 24 heavily used mobile sites.The thumbs-up Like logo is shown on a sign at Facebook headquarters in Menlo Park, Calif., April 14, 2020. Facebook’s long-awaited oversight board is set to launch in October 2020.But Facebook has made eyes roll in the Philippines and other Southeast Asian countries by allowing relatively unfettered access by politicians, hate-speech spreaders and purveyors of fake news, Gomez said. “We would welcome that there is self-governance on the part of Facebook,” said Ramon Casiple, executive director of the Metro Manila-based advocacy group Institute for Political and Electoral Reform. “There was a lot of that [problematic material] in the past up till now.”’ Philippine President Rodrigo Duterte maintains an “online army” that was reportedly paid to pack Facebook with supportive material in the name of “grassroots activists”, Southeast Asian news outlet New Mandala reported in 2017, a year after Duterte took office. Filipinos are starting now to eye the 2022 presidential election, motivating Facebook to clean up so it can avoid criticism, said Eduardo Araral, a Filipino and associate professor at the National University of Singapore’s public policy school. Some of the shuttered accounts carried “content supportive of President Rodrigo Duterte and Sara Duterte’s potential run in the 2022 Presidential election,” Facebook said, referring to the current leader’s daughter. Presidents can serve just one term in the Philippines. “They have to be active in showing Facebook is no longer used or can no longer be used as a platform for inauthentic behavior,” Araral said. Duterte has pursued friendship with China despite the maritime dispute, but common Filipinos remain leery of Beijing’s designs for the surrounding seas. About 74 million people use Facebook in the Philippines, where the total population stands near 109 million. Facebook’s statement says 276,000 accounts followed one or more or 11 deleted Facebook Pages belonging to businesses. The service took down those pages along with the 155 non-business accounts. Facebook said that about 5,500 people followed one of more of the closed-down Instagram accounts. Facebook has removed accounts in Singapore and Myanmar as well, as both countries approached political milestones, Gomez said. In 2018, for example, a U.N. Office of the High Commissioner for Human Rights mission found that Facebook had helped spread “hate” speech against the Rohingya, a Muslim minority in Myanmar that has struggled to get along with the country’s government. Facebook took down a page authored by senior Myanmar military officials — a long-time nemesis of the Rohingya — after the U.N. findings appeared.
…
There are all kinds of apps that rate the air quality of your home inside and outside. But one young programmer has created one that has taken off in his native Macedonia. Now it’s also expanding worldwide. VOA`s Jane Bojadzievski reports.
…
Посольства України у Вірменії й Азербайджані оприлюднили рекомендації для українців у зв’язку з загостренням конфлікту між двома країнами, в яких, зокрема, закликають утриматися від поїздок до регіону.
Рекомендації оприлюднені 28 вересня.
«У зв’язку із загостренням військового конфлікту між Вірменією та Азербайджаном, посольство України у Вірменії рекомендує тимчасово утриматись від поїздок до Вірменії, а також закликає громадян України, які вже перебувають на території держави, зберігати пильність і бути обережними, не відвідувати ділянки, наближені до вірмено-азербайджанського кордону та «Нагірного Карабаху», – заявили у посольстві України у Вірменії.
«Громадянам України, які перебувають на території Азербайджанської Республіки, а також тим, хто планує здійснити візит до Азербайджану, рекомендується уважно відслідковувати безпекову ситуацію на території АР з метою уникнення небезпечних випадків, які загрожують життю та здоров’ю громадян, а також інформацію про авіасполучення між Україною та АР. У свою чергу, посольство закликає громадян України проявляти пильність та обережність під час дії воєнного стану введеного в Азербайджані у зв’язку із загостренням військово-політичної ситуації в країні», – наголосили у посольстві України в Азербайджані.
Крім того, диппредставництва інформують про правила поведінки в умовах воєнного стану і комендантської години. Зокрема, рекомендують:
завжди мати при собі документ (паспорт), що засвідчує особу, відомості про групу крові свою та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, у місцях частого відвідування (магазини, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності намагатися якнайменше перебувати поза місцем проживання, роботи та у малознайомих місцях;
уникати місць скупчення людей;
при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно залишити цей район;
у разі потрапляння у район обстрілу – сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття).
Бої між Вірменією й Азербайджаном через спірний регіон Нагірний Карабах тривають другий день поспіль на тлі закликів від світової спільноти зупинити насильство.
Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.
Парламент Азербайджану слідом за Вірменією запровадив воєнний стан на частині території країни. У деяких містах, в тому числі в Баку, запровадили комендантську годину.
ООН, США, Росія і Євросоюз закликали сторони конфлікту припинити зіткнення і повернутися за стіл переговорів.
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.
Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.
Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.
Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…
У Києві представники української громади Криму 28 вересня оголосили про відновлення діяльності Крайової ради українців Криму. Про це у фейсбуці повідомив координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець.
За його словами, діяльність Крайової ради українців Криму відновлюється для:
Захисту прав, свобод та інтересів українців Криму.
Зміцнення їхньої національної ідентичності.
Розвитку державної мови, української культури, українського інформаційного простору на території Кримського півострова.
Зміцнення й утвердження державності України.
Сприяння відновленню територіальної цілісності України.
Лобіювання в органах влади України й іноземних держав, міжнародних організаціях заходів із відновлення дії міжнародного права в Криму.
«Ми, українці Криму: висловлюємо повагу до всіх етнічних громад і корінних народів Криму; заявляємо про солідарність з усіма кримчанами-громадянами України різних політичних поглядів, етнічної приналежності та віросповідання, представниками Меджлісу кримськотатарського народу, які є патріотами нашої країни, борються за територіальну цілісність нашої держави, захищають суверенітет і незалежність України; консолідуємо зусилля з усіма суспільно-політичними силами, які виступають за захист суверенітету держави Україна в міжнародно визнаних кордонах, демократію і верховенство права», – йдеться у заяві.
Представники Крайової ради українців Криму зазначають, що «захист прав та інтересів української громади Криму має стати одним із пріоритетів державної політики України, а кримські українці – надійними захисниками конституційного ладу держави й одними з гарантів стабільності в Криму».
«Закликаємо всіх небайдужих земляків взяти участь у діяльності Крайової ради українців Криму! Крим – це Україна!» – йдеться в заяві.
У Києві 28 серпня вшанували пам’ять кримчан-захисників України, які загинули на Донбасі, та одного з лідерів кримських українців часів Української революції 1917-1921 років Павла Горянського.
День захисту прав української громади Криму відзначається громадськістю 28 серпня, починаючи з 2017 року, в пам’ять про з’їзди українців Криму 1918 і 1919 років, що проходили наприкінці серпня.
your ad here