Народний депутат від «Слуги народу» Микола Тищенко увійшов до парламентської групи, створеної для врегулювання війни на Донбасі. Про це він повідомив журналістам на брифінгу в конгресно-виставковому центрі «Парковий» 28 вересня.
За його словами, група має на меті пошук «нових рішень».
«Коли президент йшов до парламенту, його головною тезою, за який проголосувала вся країна, був мир. Тому сьогодні ми знаходимо нове рішення і я дійсно є одним із членів цієї групи», – заявив народний депутат.
Читайте також: Минулої доби на Донбасі зафіксували чотири порушення режиму тиші – штаб ООС
Він не надав подробиць щодо заходів, які планує парламентська група, пообіцявши презентувати їх згодом.
«Не все так добре, як хотілося б. Тому президент і ми, як його команда, шукаємо нове рішення. Всі ці рішення спрямовані на виконання наших обіцянок, як народних депутатів, як громадян цієї країни», – сказав Тищенко.
Раніше 28 вересня парламентар повідомив у своєму фейсбуці, що вперше взяв участь у «парламентській групі з законодавчих змін по Донбасу».
…
Polish leaders on Monday rejected suggestions that LGBT people in Poland are facing any kind of discrimination or depravation of rights, following the publication of an open letter from 50 ambassadors and international representatives expressing their support for “challenges faced” by the LGBT communities in the nation. The ambassadors’ appeal, coordinated by Belgium’s embassy in Poland and published Sunday, comes as an increasingly visible LGBT community in Poland has faced a backlash from the right-wing government, many local communities and the Catholic Church. “Human rights are universal, and everyone, including LGBTI persons, are entitled to their full enjoyment,” the letter said, using the acronym for lesbian, gay, bisexual, transgender and intersex people. FILE – Poland’s Prime Minister Mateusz Morawiecki speaks during a press conference in Vilnius, Lithuania, Sept. 17, 2020.At a news conference Monday, Polish Prime Minister Mateusz Morawiecki said he agreed that every person deserves respect but that he completely disagreed with the ambassadors’ claim that LGBT people were being deprived of that. Morawiecki said no one needs to teach Poland tolerance, “because we are a nation that has learned such tolerance for centuries, and we have given many testimonies to the history of such tolerance.” Poland’s ruling party leaders, including the president, have cast the movement for civil rights for LGBT people as a threat to traditional families. President Andrzej Duda won a second term this year after calling LGBT rights an “ideology” more dangerous than communism. FILE – Polish President Andrzej Duda speaks to a crowd during an event in Gdansk-Westerplatte, Sept. 1, 2020.Meanwhile, dozens of towns in conservative parts of eastern and southern Poland have passed mostly symbolic resolutions declaring themselves to be “LGBT-free zones,” free of LGBT ideology. From her Twitter account Sunday, U.S. Ambassador to Poland Georgette Mosbacher tweeted, “Human Rights are not an ideology — they are universal, 50 Ambassadors and Representatives agree.” The ambassadors’ letter paid tribute to the work of the LGBT community in Poland as it seeks to raise awareness about the challenges it faces. The letter was signed by the ambassadors of the United States, many European countries, including Germany, Ukraine and Britain, and other nations such as Japan and Australia. The letter was also signed by representatives in Poland of the United Nations, the European Union, the Organization for Security and Cooperation in Europe, and the Community of Democracies, which is based in Warsaw.
…
Turkey says it will back Azerbaijan with all means necessary as fighting entered a second day Monday between Azeri and Armenian forces over the disputed Nagorno-Karabakh enclave, in a sign the conflict could be widening. Monday saw Azeri and Armenian forces exchange heavy artillery fire, with each accusing the other of starting the hostilities Sunday. Observers called the latest fighting over Nargono Karabakh, an enclave inside Azerbaijan but run by ethnic Armenians, the worst since the 1990s. Witness reports put the number of dead, including civilians, at more than 20 and at least 100 wounded. People watch TV in a bomb shelter in Stepanakert, the capital of the breakaway Nagorno-Karabakh region, in this picture released Sept. 28, 2020. (Foreign Ministry of Armenia/Handout via Reuters)Turkish President Recep Tayyip Erdogan was quick to voice support for Azerbaijan, labeling Armenia “the biggest threat to peace in the region.” The Turkish leader called on “the entire world to stand with Azerbaijan in their battle against invasion and cruelty.” The Armenian foreign ministry on Monday said Turkish military “experts” were “fighting side by side with Azerbaijan.” Turkish government officials declined to comment on the accusations. “Turkey troops will not be on the front line, Azeri forces don’t need them,” said Turkish analyst Ilhan Uzgel. But Uzgel says Ankara remains Baku’s key military ally. “Turkey is already supporting Azerbaijan militarily,” he said, “through technical assistance through arms sales, providing critical military support, especially in terms of armed drones and technical expertise. The line for Turkey’s involvement, is Russia’s involvement; actually, that is a red line for Turkey. Turkey doesn’t want a direct confrontation with Moscow.” An image from a video made available on the website of the Azerbaijani Defence Ministry on Sept. 28, 2020, allegedly shows Azeri troops conducting a combat operation during clashes between Armenian separatists and Azerbaijan in Nagorno-Karabakh.Moscow is a vital supporter of Yerevan, and maintains a military base in Armenia. The Russian foreign ministry on Monday called for Armenia and Azerbaijan to exercise restraint. “Armenian-Russian relations are firm and solid,” said Dr. Zaur Gasimov, a Russian affairs expert at Germany’s Bonn University. “Now, having faced with casualties on the front line, Yerevan would search for more support from Moscow.” Ahead of Sunday’s outbreak of fighting, Baku had accused Moscow of emboldening Yerevan with significant arms shipments since July. “500 tonnes of military cargo has been delivered to Armenia. Let us be clear, from Russia,” said Hikmat Hajiyev, head of Azerbaijan department of foreign affairs, in a briefing to foreign journalists in Turkey earlier this month. Hajiyev highlighted the significance of Turkey’s military assistance. “We have seen firm and strong support of Turkey to Azerbaijan. Annually, we have 10 joint military exercises covering land troops, anti-terror special forces operations, and air force exercises.” In what observers interpreted as a message to Armenia, Turkish fighter jets carried out an exercise in Azerbaijan shortly after Armenian and Azeri forces clashed in July. Energy interests July’s fighting in Azerbaijan’s Tovuz region was close to crucial energy pipelines that serve Turkey, causing alarm in Ankara. “This is a very core security issue for Turkey for energy security,” said a senior Turkish energy ministry official speaking to journalists on the condition of anonymity. The official said Turkey “will take any relevant measures” to continue receiving energy deliveries from Azerbaijan. Ankara has long supported Baku in its efforts to retake Nagorno-Karabakh, and Erdogan on Monday asserted that if Armenia immediately leaves the territory that he said it is occupying, the region will return to peace and harmony. A view of a house said to have been damaged in recent shelling during clashes between Armenian separatists and Azerbaijan over the breakaway Nagorny Karabakh region, Sept. 28, 2020. (Handout Photo from Armenian Foreign Ministry)Restoring Azeri control over Nagorno-Karabakh has the strong support of Turkish nationalists, a critical political base for Erdogan.”Two nations, one people” is a popular mantra used by Baku and Ankara to describe the countries’ relationship. Armenian separatists seized Nargono Karabakh from Azerbaijan in a bloody 1990s war that killed an estimated 30,000 people. Turkey appears poised to deepen its cooperation with Azerbaijan, analysts say. “But it’s quite a risky area. The Caucasus, it’s one of Russia’s near abroad, the Caucuses is part of Russian area of influence. They may not tolerate Turkish Azerbaijani military action against Armenia that results in heavy Armenian losses. If Turkey and Azerbaijan are planning to have a huge success through military means, that could put Turkish Russian relations at serious risk.” In recent years, Ankara and Moscow have deepened their relationship, cooperating in Syria and building trade ties that even extend to the purchase of sophisticated Russian military hardware.
…
Європейський суд із прав людини повідомляє, що отримав звернення від уряду Вірменії, який просить його вжити заходів щодо Азербайджану.
Як йдеться в повідомленні суду, зокрема, Єреван просить терміново вказати Баку зупинити напади на цивільних, а також військові наступи на цивільні поселення у Вірменії й Нагірному Карабасі.
Як повідомили в ЄСПЛ, запит поки що розглядають. Згідно з правилом 39 Регламенту, ЄСПЛ може визначити тимчасові заходи для будь-якої держави – учасниці Європейської конвенції про права людини.
Як пояснюють у суді, йдеться про термінові заходи, які, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, застосовуються лише у випадку існування неминучої небезпеки непоправної шкоди.
Бої між Вірменією й Азербайджаном через спірний регіон Нагірний Карабах тривають другий день поспіль на тлі закликів від світової спільноти зупинити насильство.
Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.
Парламент Азербайджану слідом за Вірменією запровадив воєнний стан на частині території країни. У деяких містах, в тому числі в Баку, запровадили комендантську годину.
ООН, США, Росія і Євросоюз закликали сторони конфлікту припинити зіткнення і повернутися за стіл переговорів.
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.
Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.
Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.
Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…
Під обстріл у районі міста Мартакерт (в азербайджанському варіанті – Аґдере) в спірному Нагорному Карабасі потрапили співробітники медіа, заявив представник міністерства оборони Вірменії Арцрун Ованнісян 28 вересня, передає проєкт Радіо Свобода Радіо «Ехо Кавказу».
За його словами, Азербайджан почав артилерійську атаку в районі, яку відбила вірменська армія.
«Застосування артилерії було доволі великим, протягом дня обстрілювалися вірменські населені пункти в північній частині, зокрема Мартакерт. У населених пунктах поблизку Мартакерта під обстріл потрапили представники ЗМІ. Втрти противника уточнюються. Поранені були доставлені до лікарень і шпиталів», – заявив Ованнісян.
Він не уточнив, чи були журналісти серед постраждалих і які медіа вони представляли.
Читайте також: Конфлікт між Вірменією й Азербайджаном: українців закликають не їхати до регіону
Міністерство оборони Азербайджану заявило про «удар у відповідь», якого нібито завдала азербайджанська армія на Аґдеринському напрямку. Повідомлення відомства не містить згадок про постраждалих цивільних, у тому числі журналістів.
Бої між Вірменією й Азербайджаном через спірний регіон Нагірний Карабах тривають другий день поспіль на тлі закликів від світової спільноти зупинити насильство.
Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.
Парламент Азербайджану слідом за Вірменією запровадив воєнний стан на частині території країни. У деяких містах, в тому числі в Баку, запровадили комендантську годину.
ООН, США, Росія і Євросоюз закликали сторони конфлікту припинити зіткнення і повернутися за стіл переговорів.
your ad hereFacebook’s deletion of accounts targeting the Philippines from bases in China shows that the U.S. internet giant wants a better reputation in Southeast Asia after letting things slide in the past, say analysts who follow the case. On September 22, Facebook said it had removed 155 of its own accounts and six Instagram accounts for violating an internal policy against “foreign or government interference which is coordinated inauthentic behavior on behalf of a foreign or government entity.” The accounts originated in China and focused “primarily on the Philippines and Southeast Asia more broadly” as well as on the United States, Facebook says. Facebook’s move will endear it to Filipinos, who use the service so fervently that it has become a de facto official homepage for businesses and government agencies but who also worry that it has become too permissive, scholars say. For Facebook, “it’s more from a kind of a PR point of view – I do this at a particular time, somehow, it’s seen as positive and I can say, ‘look, I have done this,’” said James Gomez, regional director at the Bangkok-based think tank Asia Center. Operators of the deleted accounts had posted in Chinese, English and Tagalog about naval activity in the South China Sea as well as Philippine politics and tried to cover up their identities, Facebook said. China and the Philippines dispute sovereignty over a tract of the sea that’s rich in fisheries as well as undersea energy reserves. China has the upper hand militarily, frustrating officials in Manila and fanning debate there over whether the Philippines should ask Washington for more help. The connection to Facebook goes back to 2015, when the California-based service joined domestic mobile service provider Smart Communications to offer an app that allowed free access to 24 heavily used mobile sites.The thumbs-up Like logo is shown on a sign at Facebook headquarters in Menlo Park, Calif., April 14, 2020. Facebook’s long-awaited oversight board is set to launch in October 2020.But Facebook has made eyes roll in the Philippines and other Southeast Asian countries by allowing relatively unfettered access by politicians, hate-speech spreaders and purveyors of fake news, Gomez said. “We would welcome that there is self-governance on the part of Facebook,” said Ramon Casiple, executive director of the Metro Manila-based advocacy group Institute for Political and Electoral Reform. “There was a lot of that [problematic material] in the past up till now.”’ Philippine President Rodrigo Duterte maintains an “online army” that was reportedly paid to pack Facebook with supportive material in the name of “grassroots activists”, Southeast Asian news outlet New Mandala reported in 2017, a year after Duterte took office. Filipinos are starting now to eye the 2022 presidential election, motivating Facebook to clean up so it can avoid criticism, said Eduardo Araral, a Filipino and associate professor at the National University of Singapore’s public policy school. Some of the shuttered accounts carried “content supportive of President Rodrigo Duterte and Sara Duterte’s potential run in the 2022 Presidential election,” Facebook said, referring to the current leader’s daughter. Presidents can serve just one term in the Philippines. “They have to be active in showing Facebook is no longer used or can no longer be used as a platform for inauthentic behavior,” Araral said. Duterte has pursued friendship with China despite the maritime dispute, but common Filipinos remain leery of Beijing’s designs for the surrounding seas. About 74 million people use Facebook in the Philippines, where the total population stands near 109 million. Facebook’s statement says 276,000 accounts followed one or more or 11 deleted Facebook Pages belonging to businesses. The service took down those pages along with the 155 non-business accounts. Facebook said that about 5,500 people followed one of more of the closed-down Instagram accounts. Facebook has removed accounts in Singapore and Myanmar as well, as both countries approached political milestones, Gomez said. In 2018, for example, a U.N. Office of the High Commissioner for Human Rights mission found that Facebook had helped spread “hate” speech against the Rohingya, a Muslim minority in Myanmar that has struggled to get along with the country’s government. Facebook took down a page authored by senior Myanmar military officials — a long-time nemesis of the Rohingya — after the U.N. findings appeared.
…
There are all kinds of apps that rate the air quality of your home inside and outside. But one young programmer has created one that has taken off in his native Macedonia. Now it’s also expanding worldwide. VOA`s Jane Bojadzievski reports.
…
Посольства України у Вірменії й Азербайджані оприлюднили рекомендації для українців у зв’язку з загостренням конфлікту між двома країнами, в яких, зокрема, закликають утриматися від поїздок до регіону.
Рекомендації оприлюднені 28 вересня.
«У зв’язку із загостренням військового конфлікту між Вірменією та Азербайджаном, посольство України у Вірменії рекомендує тимчасово утриматись від поїздок до Вірменії, а також закликає громадян України, які вже перебувають на території держави, зберігати пильність і бути обережними, не відвідувати ділянки, наближені до вірмено-азербайджанського кордону та «Нагірного Карабаху», – заявили у посольстві України у Вірменії.
«Громадянам України, які перебувають на території Азербайджанської Республіки, а також тим, хто планує здійснити візит до Азербайджану, рекомендується уважно відслідковувати безпекову ситуацію на території АР з метою уникнення небезпечних випадків, які загрожують життю та здоров’ю громадян, а також інформацію про авіасполучення між Україною та АР. У свою чергу, посольство закликає громадян України проявляти пильність та обережність під час дії воєнного стану введеного в Азербайджані у зв’язку із загостренням військово-політичної ситуації в країні», – наголосили у посольстві України в Азербайджані.
Крім того, диппредставництва інформують про правила поведінки в умовах воєнного стану і комендантської години. Зокрема, рекомендують:
завжди мати при собі документ (паспорт), що засвідчує особу, відомості про групу крові свою та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, у місцях частого відвідування (магазини, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності намагатися якнайменше перебувати поза місцем проживання, роботи та у малознайомих місцях;
уникати місць скупчення людей;
при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно залишити цей район;
у разі потрапляння у район обстрілу – сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття).
Бої між Вірменією й Азербайджаном через спірний регіон Нагірний Карабах тривають другий день поспіль на тлі закликів від світової спільноти зупинити насильство.
Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.
Парламент Азербайджану слідом за Вірменією запровадив воєнний стан на частині території країни. У деяких містах, в тому числі в Баку, запровадили комендантську годину.
ООН, США, Росія і Євросоюз закликали сторони конфлікту припинити зіткнення і повернутися за стіл переговорів.
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.
Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.
Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.
Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…
У Києві представники української громади Криму 28 вересня оголосили про відновлення діяльності Крайової ради українців Криму. Про це у фейсбуці повідомив координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець.
За його словами, діяльність Крайової ради українців Криму відновлюється для:
Захисту прав, свобод та інтересів українців Криму.
Зміцнення їхньої національної ідентичності.
Розвитку державної мови, української культури, українського інформаційного простору на території Кримського півострова.
Зміцнення й утвердження державності України.
Сприяння відновленню територіальної цілісності України.
Лобіювання в органах влади України й іноземних держав, міжнародних організаціях заходів із відновлення дії міжнародного права в Криму.
«Ми, українці Криму: висловлюємо повагу до всіх етнічних громад і корінних народів Криму; заявляємо про солідарність з усіма кримчанами-громадянами України різних політичних поглядів, етнічної приналежності та віросповідання, представниками Меджлісу кримськотатарського народу, які є патріотами нашої країни, борються за територіальну цілісність нашої держави, захищають суверенітет і незалежність України; консолідуємо зусилля з усіма суспільно-політичними силами, які виступають за захист суверенітету держави Україна в міжнародно визнаних кордонах, демократію і верховенство права», – йдеться у заяві.
Представники Крайової ради українців Криму зазначають, що «захист прав та інтересів української громади Криму має стати одним із пріоритетів державної політики України, а кримські українці – надійними захисниками конституційного ладу держави й одними з гарантів стабільності в Криму».
«Закликаємо всіх небайдужих земляків взяти участь у діяльності Крайової ради українців Криму! Крим – це Україна!» – йдеться в заяві.
У Києві 28 серпня вшанували пам’ять кримчан-захисників України, які загинули на Донбасі, та одного з лідерів кримських українців часів Української революції 1917-1921 років Павла Горянського.
День захисту прав української громади Криму відзначається громадськістю 28 серпня, починаючи з 2017 року, в пам’ять про з’їзди українців Криму 1918 і 1919 років, що проходили наприкінці серпня.
your ad hereНідерландські адвокати одного з обвинувачених у справі про катастрофу малайзійського «Боїнга» на Донбасі зустрілися у Росії з їхнім підзахисним – Олегом Пулатовим. Про це повідомили адвокати в понеділок на засіданні суду, який проходить у Нідерландах.
Це була їхня перша зустріч. Адвокати заявили, що на підставі інформації, отриманої від клієнта, підготують до суду нові клопотання. Термін їх подачі – 2 листопада.
За словами адвокатів, громадянин Росії Пулатов, який на момент катастрофи MH17 воював у складі підтримуваних Росією бойовиків «ДНР», заперечує свою причетність до загибелі літака: «Наш клієнт заявляє, що не причетний до постачання, перевезення, охорони «Бука» або збиття MH17. Він не знає, як був збитий MH17, але сам він ніякого «Бука» не бачив, і ні він, ні його підлеглі не контактували з «Буком», – заявили юристи.
За версією слідства, «Боїнг» був збитий з установки «Бук», доставленої на контрольовану бойовиками територію України з Росії. Пулатов, котрий використовував позивний «Гюрза», фігурує в матеріалах прослуховування телефонних переговорів. Зокрема, слідство стверджує, що в контексті охорони «Бука» його згадував інший обвинувачений – Сергій Дубинський.
Захист підтвердив, що на «прослушці» звучить голос Пулатова, однак стверджує, що записи не можна однозначно інтерпретувати, і провину підзахисного вони не доводять. За словами адвокатів, Пулатов хоче звернутися до суду особисто, однак захисники відмовляли його від цього з міркувань безпеки.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердаму почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.
Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.
Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.
За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.
your ad hereПосли країн ЄС дали «зелене світло» новим санкціям за будівництво Керченського мосту в окупований Росією Крим.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, санкції запровадять щодо двох людей та чотирьох компаній, відповідальних за будівництво.
Офіційно санкції запровадять пізніше цього тижня.
Санкції проти Росії були запроваджені в 2014 році у відповідь на російську анексію українського півострова. Відтоді їх кілька разів продовжували і розширювали.
Крім того, ЄС запровадив секторальні санкції проти Росії, вони діють наразі до 31 січня 2021 року; а також пакети санкцій проти Росії через окупацію та анексію українського півострова Крим – вони діють до 23 червня 2021 року.
…
Зустріч лідерів «Групи 20» цього року матиме місце у віртуальному форматі. Вона призначена на 20-21 листопада поточного року. Про це йдеться у спільній заяві G20
Головуватиме на саміті король Саудівської Аравії Сальман бен Абдель Азіз Аль Сауд.
«Майбутній саміт G20 буде зосереджений на захисті життя людей і відновленні економічного зростання. Для цього будуть розглянуті вразливі місця, які розкрилися під час пандемії, і закладені основи для світлого майбутнього», – мовиться у заяві.
Станом на 28 вересня у світі підтвердили понад 33 мільйона випадків COVID-19, померли майже 998 тисяч пацієнтів, одужали – майже 23 мільйона.
…
A U.S. federal judge has temporarily halted a Trump administration order to ban the popular video app TikTok from U.S. app stores. The ban was due to go into effect at the end of the day Sunday by order of the U.S. Commerce Department, the latest move targeting what administration officials have said are security concerns with Chinese companies. The judge gave lawyers for TikTok and the administration until Wednesday to meet and propose a schedule for further proceedings in the case. TikTok lawyers argued at a Sunday hearing that banning the app would infringe on the free speech rights of its users, while also bringing irreparable harm to the company’s business. “We will continue defending our rights for the benefit of our community and employees,” the company said in a statement welcoming the judge’s decision. The U.S. head office of TikTok is seen in Culver City, California, Sept. 15, 2020.The Commerce Department said after the ruling that an executive order President Donald Trump issued in August outlining concerns that TikTok collects a wide range of data that could end up in the hands of the Chinese government “is fully consistent with the law and promotes legitimate national security interests.” The statement said the government is complying with the injunction but intends to “vigorously defend” the executive order and its implementation from legal challenges. The Trump administration also sought to shut another popular app, WeChat, out of U.S. app stores, before a judge issued an injunction a week ago stopping that ban as well. China has rejected the U.S. allegations that the apps present security concerns, while accusing the United States of bullying Chinese companies. The Justice Department asked Friday for the WeChat ban to be allowed to go into effect while that legal case plays out, arguing that allowing the app to continue to be available to U.S. users will cause the country harm. TikTok has sought to alleviate U.S. concerns by forming a partnership with two U.S. companies, Oracle and WalMart. The deal has not been finalized, and there have been conflicting statements among the parties about how much of the new venture each would own. Trump initially said he gave his blessing to the arrangement, before stating it would not go forward if TikTok’s parent company had any ownership stake in the new company. TikTok said after Sunday’s ruling that it will “maintain our ongoing dialogue with the government to turn our proposal, which the President gave his preliminary approval to last weekend, into an agreement.”
…
Sri Lanka says it is shipping 21 containers of waste back to Britain. Officials said hazardous waste materials, including hospital waste, were found in some of the containers, in violation of international laws and European Union regulations. Officials said the containers were supposed to be holding used mattresses, rugs and carpets for possible recycling. An AFP reports says the containers arrived in Sri Lanka between September 2017 and March 2018. The containers left Sri Lanka bound for Britain Saturday, officials said. Several Asian countries have said they are tired of being the garbage dump for wealthy nations and have refused docking privileges to ships transporting waste.
…
Voters in Switzerland rejected a proposed limit on immigration from European Union countries in a national referendum Sunday. The freedom-of-movement proposal put forth by the populist Swiss People’s Party was defeated, with only 38% of voters approving the measure. The intent of the People’s Party was to prioritize access to jobs, social protection and benefits to Swiss citizens over those from the 27 countries of the EU, of which Switzerland is not a member. Critics of the proposal maintained that would have been disadvantageous to Swiss citizens wanting to live or work in any EU member countries. The President of the European Commission Ursula von der Leyen welcomed the result, saying that it upheld “one of the core pillars of our relationship: the mutual freedom to move, to live and to work in Switzerland and the EU.” About 1.4 million EU citizens live in Switzerland, a country of roughly 8.2 million, while some 500,000 Swiss live in EU member countries. Regarding domestic issues included in the ballot, more than 60 percent of voters favored extending parental leave to fathers, which like maternity leave affords parents 80 percent of their salary, up to 196 Swiss francs per day. The $6.5 billion fighter jet purchase, an issue debated for about a decade, received a yes vote with only 50.1% in favor. Swiss voters rejected an attempt to make it easier to shoot wolves considered a threat to livestock. The turnout of about 60% in Sunday’s referendum was considerably higher than in most recent referendums.
…
Жителі Швейцарії на референдумі відкинули пропозицію розірвати угоду з Європейським Союзом про вільне переміщення людей.
За розірвання угоди проголосували 38 відсотків виборців, 62 відсотки висловилися проти.
ЄС привітав результати голосування.
Референдум провели за пропозицією правої Швейцарської народної партії, яка входить до правлячої коаліції. Вона вважає, що чинна з 1999 року угоду позбавляє швейцарську владу контролю над міграцією.
Відповідно до імміграційної угоди, громадяни ЄС мають право вільно жити і працювати у Швейцарії – і навпаки. Крім того, Швейцарія у 2008 році увійшла до Шенгенської зони, що передбачає скасування прикордонного контролю з країнами ЄС. У країні постійно живе понад мільйон громадян країн ЄС, а в Євросоюзі живуть близько 450 тисяч швейцарців.
…
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав сторони конфлікту в Нагірному Карабасі «негайно припинити бойові дії» і повернутися до переговорів. Про це повідомив у неділю його представник.
У заяві мовиться, що Гутерріш має намір провести телефонні розмови з лідерами Вірменії та Азербайджану, щоб закликати їх припинити вогонь.
Наступ азербайджанських військ в Нагірному Карабасі почався вранці в неділю. Азербайджанське командування назвало відкриття вогню його військовими «контрнаступом», заявивши, що йдеться про відповідь на обстріли з боку вірменських сил. Лідер Вірменії Нікол Пашинян звинуватив Азербайджан у початку війни проти вірменського народу і наголосив, що Єреван є гарантом безпеки Нагірного Карабаху.
До негайного припинення вогню та деескалації конфлікту закликали Вірменію і Азербайджан у ЄС і в НАТО. Зробили це також країни-посередники з мирного врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі (До групи входять Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія і Туреччина; співголовами групи є Росія, Франція і США).
МЗС України також заявило про глибоке занепокоєння у зв’язку із загостренням конфлікту між Вірменією та Азербайджаном.
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території. Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року.
Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.
Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…
Правозахисний центр «Весна» заявив про понад 200 затриманих під час протестів у Білорусі 27 вересня, цей список досі оновлюється.
Водночас раніше в неділю у МВС країни заявляли, що співробітники правоохоронних органів затримали близько 200 учасників акцій в Мінську та інших містах.
Загалом, за оцінками журналістів, лише в акціях протесту в білоруській столиці в неділю взяли участь близько 100 тисяч людей. Гаслом акції обрали – «Народна інавгурація справжнього президента».
Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, людей у Мінську затримували посеред вулиці, у дворах. У Гродно сталися сутички між силовиками і протестувальниками. Затримання пройшли також у місті Ліда, у Могильові, в Гомелі. Там, як вказують очевидці, проти учасників протесту застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати. Повідомлення про затриманих надходили упродовж дня із Бобруйська, Вітебська, Бреста.
У Білорусі майже два місяці не вщухають протести після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК, вшосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня відбулася церемонія його інавгурації як президента. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори.
Під час протестів 26 вересня, як повідомило МВС Білорусі, були затримані 150 людей.
…
Нинішнє збройне протистояння – наймасштабніше щонайменше з 2016 року
…
Belarusian police detained dozens of protesters on Sunday during a march in Minsk and security forces in Homel used tear gas against demonstrators, as a groundswell of opposition to Alexander Lukashenko, who claimed victory in the country’s presidential election more than a month ago, continued for the 50th day. The protests in Minsk, Homel, and other cities came after Lukashenko, in power since 1994, was inaugurated on September 23 in a secretive ceremony that prompted European Union members and the United States to issue statements that they did not recognize his legitimacy. A spokesman for the Homel Regional Executive Committee’s Main Department of Internal Affairs said “technical devices” were used to cause a loud explosion and a flash of light and tear gas was used “because some people behaved inappropriately,” RFE/RL’s Belarus Service reported. Tens of thousands of people, waving red and white opposition flags, marched through Minsk in the latest demonstration since Lukashenko was declared the winner of the August 9 presidential election. Protesters were planning to hold an “inauguration of the people” in support of Svyatlana Tsikhanouskaya, the exiled opposition candidate, who is now in Lithuania. Tsikhanouskaya, who joined the presidential race at the last moment after her husband’s own bid was ended after he was jailed, said she won the August 9 poll with 60 to 70 percent of the vote. She called for Belarusians to demonstrate on September 27 for the “goal of new, honest elections and, as a result, an official, lawful inauguration.” In Minsk, dozens of protesters on September 27 were rounded up and forced into police vans by riot police in balaclavas. Rallies were also reported elsewhere in Belarus, including in Mogilev, Hrodna, Lida, and Homel. The protests came a day after security forces in Minsk detained more than 100 protesters during a women’s march. Hundreds of thousands of Belarusians have taken to the streets for seven weeks, calling for Lukashenko to step down and new elections to be held. Lukashenko has directed a brutal postelection crackdown in response to protests, including thousands of arrests, beatings, and other mistreatment of peaceful protesters, and the expulsions of foreign journalists. He has denied accusations that the presidential election was rigged. Meanwhile, most figures in the opposition’s Coordination Council, a body established to facilitate dialogue and a peaceful transfer of power, have been forced into exile or detained. In Lithuania, leading writers, artists, and scientists on September 27 appealed to French President Emmanuel Macron to support protesters in Belarus. Macron begins a two-day visit to Lithuania and Latvia on September 28. “Men and women of Belarus are subjected to inhuman torture. And this is happening in 21st century Europe!,” said a poster designed as an open letter to Macron and signed by more than 40 leading Lithuanian cultural figures. “We trust that you, who represents France, where human rights were born, will also hear the painful cry of the Belarusian people for their freedom,” the appeal says.
…