Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським вперше в рамках сесії Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку 25 вересня – точну дату повідомив представник Білого дому 20 вересня.
Офіс президента України також підтвердив зустріч на полях заходу ООН.
Читайте також: Адвокат Трампа визнав, що просив Україну провести розслідування щодо Байдена. А потім заперечив
Очікується, що двоє політиків обговорять зокрема процес врегулювання війни на Донбасі, а також співпрацю України та США в галузях енергетики і торгівлі. Крім того, темою переговорів може стати занепокоєність Вашингтона спроби Китаю «заволодіти інтелектуальною власністю України», зазначили в Білому Домі без уточнення деталей.
У серпні 2019 року тодішній радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон відвідав Україну. Коментуючи ситуацію навколо «Мотор Січі», він заявив, що можливою угодою мала б зацікавитися українська влада, зокрема щодо того, наскільки потенційна угода вигідна для українського народу.
У Білому домі також анонсували, що Трамп «закличе всі сторони виконувати» свої зобов’язання згідно з Мінськими угодами.
Читайте також: Дональд Трамп заперечує, що казав щось «не те» лідеру іноземної держави. До чого тут Зеленський?
20 вересня газети Washington Post та New York Times повідомили, посилаючись на «неназваних поінформованих осіб», що є скарга інформатора на висловлювання президента США Трампа і що там може йтися про Україну і президента Володимира Зеленського. Президент США Дональд Трамп відкидає ці повідомлення як неправдиві.
Напередодні в Білому домі повідомили, що президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп зустрінуться наступного тижня на полях сесії Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку.
Трамп і Зеленський мали вперше зустрітися у столиці Польщі Варшаві під час відзначення 80-річчя початку Другої світової війни 31 серпня і 1 вересня. Проте президент США скасував поїздку до Польщі через ураган «Доріан», який насувався на східне американське узбережжя.
…
Колишній акціонер «Приватбанку», олігарх Ігор Коломойський заявив, що не веде переговорів із представниками чинної влади щодо свого колишнього банку – про це він заявив у ефірі каналу «Україна».
«Я це читаю тільки в пресі. Ніяких реальних переговорів, консультацій не ведеться. Компроміс колись потрібен, тому що ми від нового власника акцій «Приватбанку» не відстанемо», — заявив він.
Коломойський висловив готовність відмовитися від своїх претензій, але натякнув, що згоден на це за відповідних умов.
«Нас цікавить «Приватбанк», але, якщо цей процес врегулювання велика складність і це може викликати якусь турбулентність на фінансовому ринку, то нічого страшного, ми можемо відмовитися від цього. Все продається і все купується в бізнесі», — сказав олігарх.
Читайте також: Зеленський зустрівся з представниками місії МВФ – ОП
Він зауважив, що «чекає на чесний судовий процес» і висловив впевненість, що після судів держава почне пошуки компромісу з колишніми акціонерами. «Я думаю, все стане на свої місця, і держава, напевно, прийде до того, що треба з колишніми власниками шукати компроміс, тому що воно їх, зі своєї волі чи волі недобросовісних чиновників, пограбувало, позбавило особистої власності», – стверджує Коломойський.
При цьому він заявив, що в нього «немає питань» до чинного голови Ради національної безпеки і оборони Олександра Данилюка, який був міністром фінансів у період націоналізації «Приватбанку».
17 вересня прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заперечив перемовини з Ігорем Коломойським щодо «Приватбанку», коментуючи власне інтерв’ю в британському виданні Financial Times.
Читайте також: Впливовий магнат Коломойський повернувся до України. І він не сидить в тіні
Бізнесмен Ігор Коломойський оскаржує націоналізацію «Приватбанку». 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною передачу цього банку державі.
У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.
Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.
Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.
…
Корпорація Twitter 20 вересня повідомила про блокування тисяч акаунтів у шести країнах за поширення недостовірних новин і пропаганди.
Під блокування потрапили облікові записи з Об’єднаних Арабських Еміратів, Єгипту, Саудівської Аравії, Еквадору, Китаю, Іспанії.
Серед заблокованих Twitter виявилися, зокрема, близько 4,3 тисячі акаунтів, зареєстрованих у Китаї, звідти надходили повідомлення, метою яких була дискредитація протестів у Гонконзі.
Також були заблоковані акаунти, зареєстровані в ОАЕ та Єгипті, чиї повідомлення були спрямовані проти Катару та Ємену.
У жовтні минулого року компанія видалила близько чотирьох з половиною тисяч російських облікових записів через поширення проурядової пропаганди.
Twitter регулярно займається аналізом і видаленням облікових записів користувачів. Одне з наймасовіших блокувань у соцмережі сталося з травня по липень 2018 року. Twitter тоді усунув майже 70 мільйонів підозрілих і фейкових акаунтів.
…
Заводи холдингу «Метінвест», що належить олігарху Рінату Ахметову та народному депутату Вадиму Новинському, забруднюють повітря в місті Кам’янське на Дніпропетровщині шкідливими для здоров’я людей речовинами. Йдеться про «Дніпровський коксохімічний завод», «Южкокс» і потужності «Дніпровського металургійного комбінату», що контролюються Ахметовим і Новинським. Про це йдеться в розслідуванні «Монополіст «під прикриттям» – спільному проекті програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), «Української правди» та ГО «Центр протидії корупції».
Кам’янське входить до п’ятірки українських міст із найбільш забрудненим повітрям. Під час поїздки до Кам’янського журналісти зафіксували, як викиди цих підприємств створюють димову завісу над містом і навіть провели експеримент, щоб наочно показати наслідки цього.
Знімальна група лишила на ніч аркуші білого паперу на даху готелю, де зупинилася. Зранку журналісти виявили на них шар пилу – але не звичайного бруду, а графітового пилу.
Журналісти зафіксували, як такий чорний блискучий пил осідав на вікнах і житлових будинках.
На нього ж нарікають і місцеві мешканці – і скаржаться на постійні головні болі.
«Графіт летить страшно, – розповіла журналістам жителька Кам’янського, витираючи пил зі свого вікна. – Тільки помиєш – і такий вже знову шар (графітового пилу – ред.). Ось попереш, повісиш, а потім струснеш і він летить, блищить… Графіт, так».
Крім того, знімальна група зафіксувала над містом густий рудий дим. Депутат Кам’янської міської ради Андрій Іванченко пояснив, що це – викиди з Дніпровського металургійного комбінату.
«Для людей, які там працюють – я взагалі вважаю, що це пекло. Там порушуються всі норми і правила. Це графіт. Там організований іде зараз викид, можливо навіть понаднормовий, оскільки ми бачимо, що шлейф іде над містом простягається на кілька кілометрів», – розповів депутат журналістам. І додав, що директор цього заводу багаторазово обіцяв, що такий рудий дим «кам’янчани більше не побачать».
Екологічна ситуація в місті зацікавила і профільні відомства та правоохоронців.
У 2018 році екологічна інспекція за численними зверненнями місцевих мешканців провела на комбінаті позапланову перевірку, під час якої виявила понаднормові викиди. Тоді підприємство оштрафували на 26 тисяч гривень.
Також журналісти дослідили, що екологічною ситуацію в Кам’янському зацікавились і в Нацполіції. У травні 2019 року поліцейські та прокуратура Дніпропетровщини розпочали кримінальне провадження за фактом забруднення «Дніпровським металургійним комбінатом» атмосферного повітря шкідливими для життя людей речовинами.
Однак не лише комбінат забруднює повітря у місті. Численні викиди спричиняють і два інших заводи, які контролює «Метінвест». Це «Дніпровський коксохімічний завод» і «Южкокс», які виробляють важливу для металургів сировину – кокс. Викиди цих підприємств журналісти також зафіксували. Крім того, наприкінці 2018 року Міністерство екології під час перевірки цих заводів також виявило на них порушення і висунуло вимогу усунути їх.
Журналісти звернулися до Міністерства екології з питанням, чи виконали заводи Ахметова та Новинського їхню вказівку. Там відповіли, що планують перевірити це до кінця поточного року.
Журналісти також звернулися до холдингу «Метінвест» із питанням, що компанія робить, щоб запобігати забруденню Кам’янського, та як виконує приписи екологічної інспекції. На момент публікації відповіді там не надали.
Раніше журналісти в розслідуванні «Монополіст «під прикриттям» розповіли, що холдинг «Метінвест» українського олігарха Ріната Ахметова й народного депутата Вадима Новинського став власником п’яти із восьми коксохімічних заводів, розташованих на підконтрольній Україні території. Така монополізація галузі відбувалась фактично із введенням в оману членів Антимонопольного комітету.
…
Верховна Рада 20 вересня проголосувала за зміни в законі «Про оборону України», які зокрема передбачають створення так званого «плану оборони України». За відповідний законопроєкт №1011 проголосували 299 народних депутатів, проти – шестеро. 30 парламентарів утрималися.
Законопроєкт ініціював президент України Володимир Зеленський. Верховна Рада одержала його 29 липня.
Згідно з документом, план оборони України – це «сукупність документів, які визначають зміст, обсяги, виконавців, порядок і строки здійснення політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту».
Читайте також: Навчання української армії за участі інструкторів НАТО не скасовуватимуть – міністр оборони
«Видання зазначених документів скоординує діяльність складових сил оборони та надасть можливість підготувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, єдиної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони», – йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту, підписаній ексміністром оборони Степаном Полтораком.
Передбачається, що порядок розробки плану оборони України визначатиме Кабінет міністрів. Президент має затверджувати його структуру і сам план за поданням уряду.
…
Мер Нью-Йорка Білл де Блазіо відмовився від боротьби за висунення в кандидати на президентських виборах у США в 2020 році. Він заявив про це 20 вересня, назвавши головною причиною свого рішення недопуск на теледебати кандидатів від демократів.
У дебатах 12 вересня брали участь 10 претендентів на номінацію від Демократичної партії з найвищими рейтингами підтримки. Білла де Блазіо серед них не було. За опитуваннями, його підтримка не перевищувала 1-2 відсотків.
Білл де Блазіо оголосив про своє висування в травні.
На висунення в президенти від демократів претендує рекордна кількість кандидатів – понад 20 – і список фаворитів гонки, за опитуваннями, залишається стабільним. Це, в першу чергу, колишній віцепрезидент Джо Байден, а також сенатори Елізабет Уоррен і Берні Сандерс.
Білл де Блазіо очолює Нью-Йорк з 2014 року.
…
Суд у столиці Росії Москві відпустив актора Павла Устинова з-під арешту до розгляду апеляції на вирок.
Прокурор серед аргументів, згідно з якими Устинова варто відпустити, назвала готовність художнього керівника театру «Сатирикон» Костянтина Райкіна взяти актора на поруки, відсутність судимості та проходження Устиновим строкової військової служби.
19 вересня прокуратура попросила Московський міський суд пом’якшити запобіжний захід актору Павлу Устинову, якого засудили до 3,5 років колонії загального режиму за звинуваченням у нападі на співробітника Російської гвардії на акції 3 серпня в Москві.
За версією слідства, Устинов вигукував образи на адресу поліцейських на акції за допуск незалежних кандидатів на місцевих виборах у Москві. Під час затримання він нібито чинив опір і вивихнув плече співробітнику Росгвардії.
Устинов провину не визнає і стверджує, що не брав участі в акції і просто стояв на вулиці.
8 вересня в Москві відбулися місцеві вибори. Виборча кампанія супроводжувалася акціями на підтримку опозиційних кандидатів у депутати, яких не допустили до участі у виборах. Після протестів 27 липня в центрі Москви Слідчий комітет порушив кримінальні справи про масові заворушення і застосування насильства щодо поліцейських.
У цих справах були заарештовані 16 осіб. Деякі з них уже засуджені. Правозахисники відзначають, що нічого з того, що можна кваліфікувати як «масові заворушення» і «застосування насильства до поліцейських», в Москві не відбувалося.
…
Підконтрольним Росії головою Криму знову обраний Сергій Аксьонов, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії. За це рішення проголосували 74 депутати парламенту анексованого Росією Криму.
Кандидат від Комуністичної партії Росії Сергій Богатиренко отримав п’ять голосів, представник Ліберально-демократичної партії Росії Павло Шперов – 10.
Усі кандидатури на розгляд кримського парламенту вніс президент Росії Володимир Путін.
Аксьонов обраний на новий п’ятирічний термін.
Спікером кримського парламенту знову став Володимир Константинов.
8 вересня російська влада провела в анексованому нею Криму вибори депутатів кримського парламенту й місцевих рад. За їхніми результатами, партія «Єдина Росія» отримала 60 голосів у новому скликанні парламенту Криму, ЛДПР – 10, КПРФ – п’ять.
Україна та Європейський союз не визнають проведені Росією місцеві вибори в Криму.
…
Президент України Володимир Зеленський призначив головою Служби зовнішньої розвідки Валерія Євдокимова. Відповідний указ опубліковано на сайті президента.
Раніше Євдокимов був заступником глави Служби зовнішньої розвідки. У 2013 році він був начальником управління адміністрації Держприкордонслужби.
Попереднього голову Служби зовнішньої розвідки Владислава Бухарєва Зеленський звільнив 12 вересня. Того ж дня його призначили першим заступником голови Служби безпеки України.
…
Губернатор американського штату Техас Ґреґ Ебботт оголосив режим надзвичайної ситуації через тропічний шторм «Імельда».
«Це дасть можливість округам вчасно використовувати місцеві ресурси для ліквідації наслідків повені», – повідомив він.
За даними Національного центру зі спостереження за ураганами США, швидкість вітру під час шторму за минулу добу впала з 17,9 до 6,7 м/с.
АВС News повідомляють, що внаслідок шторму загинула одна людина.
…
У анексованому Росією Криму обмежена свобода мирних зібрань, а арешт пов’язаних з громадською ініціативою «Кримська солідарність» активістів свідчить про ескалацію репресій проти кримських татар. Про це заявив керівник апарату Комісії з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінська комісія США) Алекс Джонсон 19 вересня в Варшаві на нараді ОБСЄ з людського виміру, повідомляє українське інформагентство «Укрінформ».
«Свобода зібрань обмежується в окупованому Криму, де з метою запобігання зборів і демонстрацій введені жорсткі закони. Арешт цього року 23 громадських активістів, пов’язаних з «Кримської солідарністю» означає ескалацію репресій проти кримських татар», – сказав Джонсон.
Представник Гельсінської комісії США підкреслив, що «Росія трактує свободу мирних зібрань як загрозу, а не як права людини».
Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».
Росія анексувала український півострів Крим у березні 2014 року. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією.
Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…
As the Oct. 31 Brexit deadline approaches, Ireland’s ambassador to the United States is expressing a degree of optimism that a creative solution may be found, but he insists there has to be a legally binding agreement “that there can never be a hard border on the island of Ireland.”
The so-called “backstop” negotiated between former British Prime Minister Theresa May and the European Union “is a guarantee that there can never be a hard border on the island of Ireland,” Ambassador Daniel Mulhall said in an interview with VOA.
“It is not enough for us to be told that ‘we promise you, there will not be a problem,'” he said. “There has to be a legally binding agreement, and that’s where I think we have to work hard over the next six weeks between the United Kingdom and the European Union to find a solution to this problem, because nobody wants to see Britain crash out of the European Union.” NAFTA example
Mulhall cited the process of the renegotiation of a trade agreement between the U.S., Canada and Mexico as an example of how things could work out.
“When the U.S. wanted to replace NAFTA, they had negotiated a successor agreement. Until that agreement, the USMCA, comes into force, NAFTA remains in force, so as to provide for a framework for trade between the U.S., Mexico and Canada — and the same should be done between the UK and the EU,” Mulhall said.
What Ireland wants, Mulhall added, “is to maintain the open border on the island of Ireland and to preserve the precious peace process that has saved so many lives over the last 21 years.” He noted that peace process was achieved “with huge support” from both the executive and legislative branches of the U.S. government over a long period of time.
Mulhall described the withdrawal agreement negotiated by May and the EU as meeting that objective. “If there is to be an alternative set of arrangements, those arrangements would have to achieve the same outcome; if they [Britain] have ideas that can achieve the same outcome, it would be good for us to hear them,” he said. Mulhall said, “There are those who think that maybe a solution could be to have a backstop for Northern Ireland only, but that’s something that doesn’t seem to be popular with the British government.” Such a plan was rejected early in the Brexit negotiations by May’s Northern Irish coalition partners, who feared it would threaten their role as part of Britain. ‘Unique place’
Mulhall pointed out that Northern Ireland “is a unique place, because it’s got a land border with the rest of Ireland, therefore a land border with the European Union.”
The question of how to prevent that land border from becoming a hard border with customs and other controls that would threaten the peace on the island constitutes “the whole crux of this negotiation,” he said.
…
As Facebook CEO Mark Zuckerberg met Thursday with President Donald Trump and other critics of the tech industry, the Senate’s most vocal detractor offered a challenge: Sell your WhatsApp and Instagram properties to prove you’re serious about protecting data privacy.It may have been more than Zuckerberg expected from his private meeting with Sen. Josh Hawley, a conservative Republican from Missouri, in his Capitol Hill office. Zuckerberg left the hourlong meeting — one of several with lawmakers on Capitol Hill — without answering questions from a throng of reporters and photographers pursuing him down a hallway.FILE – Sen. Josh Hawley, R-Mo., speaks during a hearing of a Senate Judiciary Committee in Washington, March 6, 2019.Hawley, though, had plenty to say. “The company talks a lot. I’d like to see some action,” he told reporters. “I will believe Facebook when I see some real action out of Facebook.”Rather than moving users’ personal data from properties such as WhatsApp and Instagram to the core Facebook platform, the company should put a wall around the services or, better yet, sell them off, Hawley said he told Zuckerberg.Zuckerberg, who requested the meeting, “did not think that was a great idea,” he said.Zuckerberg “had a good, constructive meeting with President Trump at the White House today,” a Facebook spokesman said. On Facebook and Twitter, Trump posted a photo with the caption, “Nice meeting with Mark Zuckerberg of Facebook in the Oval Office today.”Nice meeting with Mark Zuckerberg of @Facebook in the Oval Office today. https://t.co/k5ofQREfOcpic.twitter.com/jNt93F2BsG— Donald J. Trump (@realDonaldTrump) September 20, 2019No details were given on the meeting, first reported by the Axios website.
Trump has persistently criticized social media companies like Facebook, Google, Amazon and his platform of choice, Twitter, embracing conservative critics’ accusations that they censor religious, anti-abortion and politically conservative views. Trump has claimed, without evidence, that the companies are “against me” and even suggested U.S. regulators should sue them on grounds of anti-conservative bias.
A Facebook spokesman declined to comment on Hawley’s remarks concerning his meeting with Zuckerberg.The popular services WhatsApp and Instagram are among some 70 companies that Facebook has acquired over the past 15 years or so, giving it what critics say is massive market power that has allowed it to snuff out competition.Zuckerberg’s discussion with Hawley touched on industry competition, data privacy legislation, election security and accusations by conservatives that Facebook and other social media giants are biased against right-leaning content.FILE – Sen. Mike Lee, R-Utah, speaks at a news conference on Capitol Hill in Washington, Jan. 30, 2019.During his visit, Zuckerberg also met with other senators including Mark Warner, D-Va., vice chairman of the Senate Intelligence Committee; Mike Lee, R-Utah, a senior member of the Judiciary Committee; and John Cornyn, R-Texas, and Tom Cotton, R-Ark. He also declined to answer reporters’ questions when he left Lee’s office earlier in the afternoon.Lee’s office said the two discussed bias against conservatives on Facebook’s platform, regulation of online services, enforcement of antitrust laws in the tech industry and data privacy issues.Congress has been debating a privacy law that could sharply rein in the ability of companies like Facebook, Google, Amazon and Apple to collect and make money off users’ personal data. A national law, which would be the first of its kind in the U.S., could allow people to see or prohibit use of their data.’New rules’ neededActing preemptively, Zuckerberg last spring called for tighter regulations to protect consumers’ data, control harmful online content, and ensure election integrity and data portability. The internet “needs new rules,” he said.It was Zuckerberg’s first public visit to Washington since he testified before Congress last spring about privacy, election interference and other issues.Facebook, a social media giant based in Menlo Park, California, with nearly 2.5 billion users, is under heavy scrutiny from lawmakers and regulators following a series of privacy scandals and amid accusations of abuse of its market power to squash competition.The Justice Department, the Federal Trade Commission and the House Judiciary antitrust subcommittee are all conducting antitrust investigations of the big tech companies, and a bipartisan group of state attorneys general has opened a competition probe specifically of Facebook.FILE – Senate Intelligence Committee Vice Chair Mark Warner, D-Va., departs after a meeting on Capitol Hill in Washington, May 9, 2019.At Facebook’s request, Warner helped organize a dinner meeting in Washington on Wednesday night for Zuckerberg and a group of senators.Warner told The Associated Press he wanted Zuckerberg to hear his Senate colleagues’ “enormous concerns about privacy and about protecting the integrity of our political system.”Their message for the Facebook chief was “self-regulation is not going to be the answer,” Warner said. “I think Zuckerberg understood that.”Warner and Hawley have proposed legislation that would force the tech giants to tell users what data they’re collecting and how much it’s worth. The proposal goes to the heart of Big Tech’s hugely profitable business model of commerce in users’ personal data. The companies gather vast data on what users read and like, and leverage it to help advertisers target their messages to individuals they want to reach.The tech companies view with particular alarm a separate legislative proposal from Hawley that would require them to prove to regulators that they’re not using political bias to filter content. Failing to secure a bias-free audit from the government would mean a social media platform loses its long-held immunity from legal action.
…
Суд у столиці Росії Москві 19 вересня відправив під адміністративний арешт директора «Фонду боротьби з корупцією» Івана Жданова. Соратник опозиціонера Олексія Навального відбуватиме вісім діб, до яких його засудили в серпні.
Жданова затримали 19 вересня на виході з дому і доставили до відділу внутрішніх справ. Там на нього вже був складений протокол за порушення правил проведення масового заходу.
29 липня суд призначив Жданову 15 діб адміністративного арешту. 9 серпня він отримав ще 10 діб, але відбув з них тільки два дні. Опозиціонера тоді випустили з спецприймальника, і до кінця другий термін він не відбував. На засіданні 19 вересня суд вирішив, що директор ФБК має повернутися до місця несвободи.
Раніше управління Федеральної служби судових приставів Росії порушило проти Жданова кримінальну справу. Директора ФБК підозрюють у невиконанні рішення суду видалити з мережі фільм «Він вам не Дімон». У цій справі Жданову загрожує штраф до 200 тисяч рублів (це близько 80 тисяч гривень) або позбавлення волі на строк до двох років.
Розслідування ФБК «Він вам не Дімон», опубліковане в березні 2017 року, було присвячене прем’єр-міністру Росії Дмитру Медведєву, якого Навальний звинуватив у корупції. У травні 2017 року мільярдер Алішер Усманов виграв позов проти «Фонду боротьби з корупцією» з вимогою видалити з фільму частину розслідування, де згадується його ім’я.
…
Державний секретар США Майк Помпео відповів на іранські погрози «тотальної війни», заявивши, що Сполучені Штати «прагнуть мирного вирішення» кризи, спричиненої атакою на нафтову інфраструктуру Саудівської Аравії.
Після зустрічі з союзниками в Саудівській Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратах Помпео 19 вересня заявив, що в регіоні існує «величезний консенсус» щодо того, що саме Іран здійснив напад, попри заперечення Тегерана.
Відповідальність за напад узяли на себе підтримувані Іраном єменські повстанці руху аль-Хуті, але у Вашингтоні та Ер-Ріяді цим заявам не вірять.
Саудівська Аравія 18 вересня продемонструвала фрагменти безпілотників і ракет, які, за її твердженнями, були використані в атаці на нафтову інфраструктуру країни 14 вересня.
…
Під час акції вимагали не підписувати капітуляційних угод із Росією
…
У Запоріжжі на майдані Героїв революції 19 вересня відбулася акція, учасники якої протестували «формули Штайнмаєра». Активісти вимагали укладення будь-яких угод щодо врегулювання ситуації на Донбасі винятково на українських умовах. Учасники протесту принесли з собою національні прапори та прапори Запоріжжя.
«Запоріжжя є прифронтовою областю, тому ми вимагаємо, щоб не впроваджувався «план Штайнмаєра», тому що відвід військ від Маріуполя, Станиці Луганської призведе до того, що якщо Росія не виконає свої обв’язки, що вона скоріш за все зробить, ми отримаємо те, що Запоріжжя перетвориться на зону бойових дій, від Маріуполя до Бердянська десь приблизно 300 кілометрів. І Запоріжжя стане вже прифронтовою зоною, наші міста можуть перетворитися на подібні до Донецької, Луганської областей. Це може спровокувати і хвилю підйому сепаратистів, що буде ще гірше», – розповів один із організаторів акції Олександр Хренов.
Акція з аналогічними вимогами відбулася в Києві під стінами Офісу президента.
Президент України Володимир Зеленський заявив раніше цього місяця, що Київ наполягає на зустрічі лідерів країн «нормандського формату» у вересні. Він зазначив, що лідери країн «нормандської четвірки» розглядатимуть «формулу Штайнмаєра» та всі пункти Мінських домовленостей».
Цю формулу запропонував свого часу колишній міністр закордонних справ Німеччини і на той час голова ОБСЄ Франк-Вальтер Штайнмаєр. Згідно з його пропозиціями, Донбас отримує «особливий статус» (тимчасово набуває чинності закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО) в день проведення виборів на окупованих територіях, іще до виведення чи роззброєння незаконних збройних формувань (російських гібридних сил); після того ОБСЄ засвідчує законність таких виборів, і закон набирає чинності постійно.
…