Рейнсалу звернув увагу на те, що зустріч стосуватиметься зовнішньої політики Євросоюзу. Згідно з повідомленням, протягом зустрічі він планує наголосити на необхідності євроатлантичної співпраці задля безпеки Європи та важливості солідарності в політиці щодо Росії.
Читайте також: Окупований півострів. Кремль хоче показати комісару Міятович «потьомкінський Крим»
«Після окупації Криму Євросоюз став одним із найбільш важливих прибічників суверенітету і територіальної цілісності України. Санкції і надалі лишаються одним із найбільш ефективних інструментів реакції на брутальне порушення міжнародного права, і ми маємо продовжувати спільно його використовувати, доки Росія не почне здійснювати кроки для втілення Мінських угод та деескалації ситуації», – наводить прес-служба естонського МЗС слова Рейнсалу.
За його словами, в цьому контексті Естонія приділяє велику увагу розбудові трансатлантичної єдності та посилення співпраці між ЄС і НАТО.
За даними МЗС Естонії, міністри закордонних справ і міністри оборони країн ЄС під час зустрічі 17 червня в Люксембурзі планують надати оцінку прогресу Глобальної стратегії ЄС, обговорити ситуації у Венесуелі, Центральній Азії та Судані, а також співпрацю Євросоюзу з країнами Чорного моря.
«Іранський режим не поважав візит прем’єр-міністра Японії до Тегерана, атакувавши два танкери, серед яких і японський, у той час, коли він (японський прем’єр – ред.) перебував там», – сказав саудівський кронпринц.
“Ми не хочемо війни в регіоні… Але ми не вагаємося боротися з будь-якою загрозою для нашого народу, нашого суверенітету, нашої територіальної цілісності та наших життєвих інтересів», – додав Мухаммад бін Салман.
Він вказав, що інциденти вимагають від міжнародної спільноти «рішучої позиції» для протидії загрозам.
Міністр закордонних справ Великої Британії Джеремі Гант заявив 16 червня, що Британія «майже впевнена», що саме Іран стоїть за атаками на нафтові танкери в Оманській затоці. «Ми не віримо, що хтось інший міг би це зробити», – сказав Гант у ток-шоу на телеканалі BBC.
Сполучені Штати 13 червня звинуватили Іран у нападі на танкери, які перевозили нафту Оманської затокою. Іранська влада всі звинувачення відкидає.
Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш заявив, що світ «не може дозволити собі великого протистояння у регіоні Перської затоки».
Іранські державні ЗМІ заявляють про порятунок іранськими моряками 44 членів екіпажу, однак у Вашингтоні цю заяву заперечують і стверджують натомість, що саме представники американського флоту прийшли на допомогу тим, хто опинився за бортом постраждалих кораблів.
За повідомленнями, один з членів екіпажу зазнав легких поранень.
Один із танкерів під назвою Kokuka Courageous належить Японії, інший, Front Altair, був найнятий для перевезення тайванською нафтовою компанією CPC Corp, але йшов під прапором Норвегії.
Напади на танкери сталися в той час, коли Іран відвідує прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе в спробі послабити напругу між Вашингтоном і Тегераном.
Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф звернув увагу на те, що напади на танкери в той час, як Іран відвідує прем’єр-міністр Японії Абе Сіндзо. Його візит є спробою послабити напругу між Вашингтоном і Тегераном.
«Повідомлення про напади на танкери, пов’язані з Японією, надійшли тоді, коли прем’єр-міністр Абе Сіндзо зустрічався з Аятоллою Алі Хаменеї для широких та дружніх переговорів. Назвати те, що, можливо, сталося сьогодні вранці, підозрілим – нічого не сказати. Запропонований Іраном Регіональний форум діалогу є конче необхідним», – написав Заріф у своєму Twitter.
Напад на два нафтові танкери стався 13 червня, коли кораблі перебували в нейтральних водах між Іраном і кількома країнами Перської затоки.
Це вже другий напад на танкери в Перській затоці за останній місяць. 12 травня поряд із територіальними водами ОАЕ невідомі напали на два саудівських нафтових танкери, танкер з Об’єднаних Арабських Еміратів і танкер зі Норвегії. Це сталося після того, як Іран погрожував перекрити Ормузьку протоку.
Відповідальність за той напад досі ніхто на себе не взяв. Влада Саудівської Аравії і США звинувачувала в ньому Іран, але іранська влада заперечувала причетність до цих дій.
Автор звернення, втім, заявив, що не вірить протестувальникам, які захищали сквер від будівництва.
«Ми чули від прибічників скверу, що їхній протест пов’язаний з захистом громадських територій від забудови і не виник би, якби почали будувати на викупленій землі. І, хоча ми не один раз переконувалися, що не варто вірити жодному їхньому слову, зробимо так, як вони хочуть, вкотре. Я закликаю всіх християн нашої митрополії бути єдиними і небайдужими», – заявляє священик.
Від середини травня жителі Єкатеринбурга протестували проти будівництва храму в міському сквері. Під час акцій поліція затримала майже 100 протестувальників, 33 з яких були засуджені на терміни від двох до 15 діб арешту. 22 травня міська влада відмовилася від планів побудувати собор на цьому місці.
Противники будівництва собору наполягали на тому, що РПЦ не повинна забудовувати нечисленні міські громадські простори. Прихильники ж заявляли, що активісти нібито виступають проти будівництва будь-якого храму, а не проти конкретно цього місця. Предстоятель РПЦ патріарх Кирило (Гундяєв) називав акції проти забудови «спланованими».
Єкатеринбург є четвертим за величиною містом Росії.
Угода Анкари з Москвою є головним джерелом напруженості у відносинах між Туреччиною та США. Вашингтон заявляє, що системи протиракетної оборони С-400 є загрозою для реалізації програми реактивного винищувача F-35, а Туреччина може наразитися на заборону придбання F-35 у разі завершення угоди з Росією.
Раніше цього тижня Ердоган заявив, що сподівається переконати США відмовитися від загрози виключити його країну з програми виробництва та експлуатації винищувачів F-35 як покарання за рішення Анкари купити російську систему ПРО.
Зустріч Ердогана з президентом США Дональдом Трампом запланована на 28 червня в Японії – на полях саміту «Групи двадцяти».
Оголошення про початок процесу над аль-Баширом зроблене через два місяці після того, як військові повалили його режим після масових вуличних протестів проти його майже 30-річного автократичного правління.
Генерал Абдель Фаттах аль-Бурхан, голова військової влади Судану, у квітні повідомляв, що з резиденції аль-Башира була вилучена готівка в трьох валютах на суму понад 113 мільйонів доларів.
Владна Суданська перехідна військова рада (ТМС) обіцяє повернути країну до цивільного правління після перехідного періоду тривалістю два роки. Опозиційні сили заявили, що часові рамки занадто довгі і вимагають негайного переходу до демократичного уряду та цивільного контролю.
Перший вибух пролунав поруч з КПП біля президентського палацу, він забрав життя дев’яти людей. Від вибуху другої бомби загинув водій та пасажир автомобілю, який рухався у напрямку аеропорту і зупинився на КПП.
В результаті інцидентів поранення отримали близько 25 осіб.
Відповідальність за напад взяла на себе пов’язане з «Аль-Каїдою» сомалійське екстремістське угруповання «Аль-Шабаб».
Інцидент стався вранці 15 червня. Авіашоу тимчасово припинили. Пілот, який прибув до Польщі з Німеччини, загинув.
На місце трагедії прибули представники Державної комісії дослідження авіактастроф.
«Я не поважаю Коломойського. Бо коли я прилетів у Дніпро і побачив, у якому стані Дніпровський аеропорт, якщо це рідне місто такої заможної людини, то я вважаю, що йому просто «по фігу». Якщо йому «по фігу» на своє місто, то як йому може бути не «по фігу» на свою країну?» – сказав він.
Арахамія наголосив, що перш ніж погодитися приєднатися до президентської партії, питання її «зав’язків з Коломойським» було одним з вирішальним для нього.
«Дві речі, які мене турбували перед тим, як я міг погодитися чи не погодитися приєднуватися до команди. Це зв’язки з Коломойським. І друге – це ставлення до Росії. Тобто дві мої червоні лінії. З Коломойським – він (Зеленський – ред.) мені відверто сказав, що вони партнери по «Кварталу» були, не партнери, а він надавав канал, час, тому вони знайомі. Але каже: ти ще подивишся, коли з часом побачиш мої зв’язки з Коломойським з точки зору, як я буду діяти», – сказав Арахамія.
Читайте також: Арахамія про Зеленського, Коломойського і те, як став четвертим номером «Слуги народу»
Кандидат у депутати зазначив, що сам ніяк не пов’язаний з олігархом, і додав, що познайомився з ним багато років тому, коли співпрацював із «Приватбанком».
«Я кажу завжди, що я з Коломойським знайомий через «Приват-24», і то в минулому. Я бачився з Коломойським у 2014 році. Була перша зустріч волонтерів з президентом Порошенком. Коломойський був тоді «губернатором». І всі «губернатори» у першому ряду сиділи», – сказав Арахамія.
Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що зустрічається з усіма українськими олігархами, але не зміг згадати з ким саме. Володимир Зеленський обіцяв, що за його президентства стосунки з бізнесом будуть прозорими: «Більше жодних кулуарних переговорів, нічних візитів до АП і прихованих від суспільства домовленостей», – писав Зеленський на своїй сторінці Facebook, анонсуючи зустріч із представниками бізнесу.
Схожі ідеї висловлювали і представники команди Зеленського, з якими «Схемам» вдалося поспілкуватися ще перед першим туром виборів президента. У відповідь на питання про те, якою б була реакція команди Зеленського, якби він кулуарно зустрічався з олігархами, «головний ідеолог» Руслан Стефанчук заявив, що він «цього не уявляє»: «Я глибоко переконаний, що цього не може статися».
А інший член команди політконсультант Дмитро Разумков наполягав, що не знає випадків, коли на рішення Зеленського впливали олігархи: «Я жодного разу не бачив, щоб рішення ухвалювались Володимиром Зеленським, і на цих нарадах був присутній хтось із олігархів. Або хтось йому дзвонив чи рекомендував».