Дзефіреллі з 1950-х років називають головним режисером оперних постановок в Італії, в інших країнах Європи і в Сполучених Штатах.
У 1968 році знята Дзефіреллі кіноверсія твору Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта» здобула йому номінацію «Оскар». А його стрічка «Приборкання норовливої», де у головних ролях зіграли Елізабет Тейлор і Річард Бертон, 1967 року, є найвідомішою адаптацією цієї п’єси в історії кіно.
Кавалер ордену «За заслуги перед Італійською республікою», 2014-го року єдиний серед італійців отримав звання лицаря у Великій Британії за популяризацію англійського театрального мистецтва у кіно.
Відзначився Дзефіреллі і в політиці: з 1994 по 2001 рік був членом італійського сенату від правоцентристської партії Forza Italia колишнього прем’єр-міністра Сільвіо Берлусконі.
«Президент Трамп розпочне кампанію-2020 у Флориді», мовиться у повідомленні.
«У вівторок буде великий день із великим натовпом!», – зазначив Трамп.
Дональда Трампа було обрано президентом США у листопаді 2016 року. Наступні вибори мають відбутися у 2020 році.
«Розраховуємо, що арбітражний трибунал з належною увагою поставиться до доводів російської сторони і погодиться з нашою позицією про відсутність у нього повноважень для розгляду зазначеної справи», – мовиться в повідомленні МЗС Росії.
Постійна палата Третейського суду в Гаазі 10 червня почала слухати позов України проти Росії через порушення права на доступ до власних територіальних вод навколо Кримського півострова.
Читайте також: Гаага: судовий фронт російсько-української війни
Київ просить арбітраж «захистити його права на морі, наказавши Російській Федерації припинити свої протиправні дії у відповідних водах».
Україна та країни Заходу звинуватили Росію в нелегальному обмеженні проходу українських кораблів Керченською протокою, яка сполучає Чорне та Азовське моря. Ситуація загострилася, коли в листопаді 2018 року російські силовики захопили три українських кораблі та 24 моряків.
Росія захопила, а згодом анексувала український Крим у березні 2014 року, після чого почала агресію на сході України, внаслідок чого загинуло близько 13 тисяч людей.
«Комісія відмовила Онищенку, висунутому «Соціалістичної партією України» у виборчому окрузі №93, оскільки ним не дотримано вимоги Конституції та виборчого закону щодо проживання в Україні протягом останніх 5 років на день проведення позачергових виборів народних депутатів України», – мовиться у повідомленні.
Станом на 15 червня ЦВК зареєструвала 362 кандидати в депутати, з них 318 висувались самостійно, ще 44 – висунуті політичними партіями.
Олександр Онищенко говорив про свій намір балотуватися у 93-му окрузі на Київщині, через який він був обраний до Верховної Ради цього скликання.
У липні 2018 року Національне антикорупційне бюро повідомляло про завершення досудового розслідування щодо Онищенка.
За версією слідства, депутат причетний до розкрадання понад 1,6 мільярда гривень з 2013 по 2016 рік. Збитки підприємству «Укргазвидобування» оцінюються в більш ніж 740 мільйонів.
У розшуку в Україні Онищенко перебуває з 2016 року.
Сам депутат каже, що перебуває в Іспанії і всі звинувачення на свою адресу відкидає.
Дострокові вибори до Верховної Ради призначені на 21 липня.
Хто буде призначений натомість, наразі не повідомляється.
Український дипломат Ігор Сагач обіймав цю посаду з 2015 року.
11 червня стало відомо, що президент Зеленський підписав подання про звільнення Павла Клімкіна з посади міністра закордонних справ України та запропонував призначити на цю посаду Вадима Пристайка.
Читайте також: Клімкін заявив, що піде на парламентські вибори самовисуванцем
17 травня Клімкін заявив, що іде у відставку. Однак Верховна Рада не підтримала обидві постанови з таким рішенням – від парламентського комітету із закордонних справ та президента Зеленського.
«Я дуже сподіваюся, що це допоможе його звільнити і привернути увагу ще до тисяч інакомислячих, які знаходяться в місцях позбавлення волі через режим Порошенко. Я б хотів, щоб на це звернув увагу Зеленський і все-таки звільнив цих людей», – заявив він.
Читайте також: Суд дозволив заочне розслідування щодо ймовірних співучасників Єфремова – ГПУ
Наразі Олександр Єфремов перебуває у СІЗО Старобільстка Луганскої області. Суд продовжив його арешт до 22 червня.
4 січня 2017 року Генеральна прокуратура України направила до суду обвинувальний акт стосовно Єфремова. Йому інкримінують організацію захоплення будівлі Луганської ОДА; пособництво в захопленні управління СБУ в Луганській області; вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України; організаційне сприяння створенню й діяльності угруповання «ЛНР»; державну зраду.
За повідомленнями місцевих ЗМІ, голова адміністрації Гонконгу Керрі Лам, як очікується, зробить заяву 15 червня, щоб відкласти виконання законопроекту після переговорів, які продовжувалися в ранкові години.
Група колишніх високопосадовців 14 червня закликала Лам не посилювати протистояння, просуваючи непопулярні законопроекти, у той час як деякі члени кабінету гонконгців запропонували їй навпаки – прискорити прийняття законопроекту.
12 червня у Гонконзі між протестувальниками та поліцією трапилися сутички. Повідомляється, що біля будівлі уряду у бік правоохоронців протестувальники кидали запальні суміші, а та у свою чергу застосовувала проти демонстрантів кийтки та сльозогінний газ.
Численні протести у Гонконзі відбувалися і на минулих вихідних. Тоді організатори повідомляли про понад мільйон учасників акцій.
Після 1997 року, коли Британія повернула місто під суверенітет Китаю, Гонконгу було гарантоване право зберігати власний соціальний, правовий та політичний лад протягом 50 років. Однак Комуністична партія Китаю намагається змінити цю ситуацію.
Наразі Гонконг має угоду про екстрадицію лише з 20-ма країнами. Якщо законопроект ухвалять, влада зможе видавати жителів Гонконгу навіть урядам, з якими у автономії таких договорів немає, – з материковим Китаєм, Тайванем, Макао.
Прихильники законопроекту кажуть, що завдяки йому автономія перестане бути «притулком для злочинців». Противники вважають, що поправки можуть позбавити Гонконг частини автономії, призвести до переслідування політичних опонентів і не гарантуватимуть цілковитого дотримання прав підозрюваних у злочинах.
Багато французьких мільярдери і найбільші компанії незабаром після пожежі заявили, що перерахують гроші на відновлення собору. Ці обіцянки поліпшили їх імідж і підняли ціни їхніх акцій на біржах.
Одержувачами грошей на реставрацію собору є чотири фонди: La Fondation de France (Фонд Франції), La Foundation pour le patrimoine (Фонд спадщини батьківщини), La Fondation Notre-Dame (Фонд Собору Паризької богоматері) і Le Centre des monuments nationaux (Фонд охорони історичних пам’яток).
За два місяці Фонд Франції отримав лише 9 мільйонів євро реальних грошей (7 мільйонів від компаній і 2 мільйони від приватних осіб), при тому, що обіцяно було зробити пожертвування на суму в 29 мільйонів Але поки ці обіцянки не конвертовані в реальні євро.
Фонд спадщини батьківщини отримав 54,5 мільйони євро реальних пожертвувань і 221 мільйонів євро «обіцянок» переказу грошей. Фонду охорони історичних пам’яток також пообіцяли пожертвувань на 4,5 мільйони євро, але реальні надходження виявилися значно менше.
Франсуа-Анрі Піно і Бернар Арно формально пожертвували обіцяні 300 мільйони євро до Фонду Собору Паризької богоматері. Але при цьому надходження не були одноразовими: мільярдери планують переводити гроші невеликими частинами протягом досить тривалого часу. За припущеннями журналістів, так вони намагаються не допустити зловживання грошима: бізнесмени побоюються, що держава може використати пожертви до того, як в соборі почнуться реальні роботи.
Багато муніципалітети та приватні особи просто відмовилися від своїх обіцянок, пославшись на те, що віддати гроші на відновлення собору пообіцяли багато інших людей.
Пожежа в соборі Паризької Богоматері почалася ввечері 15 квітня і тривала дев’ять годин. За попередніми даними, причиною займання стали ремонтні роботи. В результаті пожежі обвалилися шпиль і покрівля собору. Пожежникам вдалося врятувати каркас історичної будівлі.
Внаслідок пожежі ніхто не загинув, один із пожежників отримав поранення.
Президент Франції Емманюель Макрон пообіцяв, що собор буде відновлений упродовж п’ять років. Він заявив, що пожежникам вдалося уникнути найгіршого розвитку подій – обвалення стін храму.