Гутерріш додав, що ООН засуджує напади.
У свою чергу Ахмед Абуль Гейт, глава Ліги арабських держав, закликав Іран змінити свій політичний курс. Він сказав про це після того, як США звинуватили Тегеран у проведенні атаки на танкери.
Напад на два нафтові танкери стався 13 червня, коли кораблі перебували в нейтральних водах між Іраном і кількома країнами Перської затоки.
Це вже другий напад на танкери в Перській затоці за останній місяць. 12 травня поряд із територіальними водами ОАЕ невідомі напали на два саудівських нафтових танкери, танкер з Об’єднаних Арабських Еміратів і танкер зі Норвегії. Це сталося після того, як Іран погрожував перекрити Ормузьку протоку.
Відповідальність за той напад досі ніхто на себе не взяв. Влада Саудівської Аравії і США звинувачувала в ньому Іран, але іранська влада заперечувала причетність до цих дій.
«Національний банк України 14 червня подав до Баришівського районного суду Київської області клопотання про скасування вжитих ухвалою суду від 11 червня заходів забезпечення позову через встановлення заборони Катерині Рожковій брати участь у засіданнях правління НБУ та виконувати покладені на неї посадові обов’язки першого заступника голови НБУ”, – йдеться у повідомленні.
Клопотання обґрунтоване «грубим порушенням судом норм процесуального та матеріального права». У НБУ очікують, що клопотання розглянуть до 19 червня включно.
Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова неодноразово публічно виступала на захист позиції щодо необхідності націоналізації «Приватбанку», зокрема, заявляла, що колишні власники вивели з цієї фінансової установи понад 5 мільярдів доларів. Після цього в НБУ ініціювали розслідування міжнародної аудиторської компанії, яку довело цей факт.
У Національному банку Рожкова опікується питаннями банківського нагляду. Багато власників збанкрутілих банків звинувачують її у так званому «банкопаді» 2014–2016 років. У НБУ наполягають, що очистили ринок від банків, потенційно небезпечних для стабільності фінансової системи.
За словами Зеркаль, «Росія бачить себе переможцем якого не судять, тому заперечує саму можливість того, що її дії можуть розглядатися судом або трибуналом».
«Ми ж вважаємо, що Росія – міжнародний злочинець, який повинен бути притягнутий до відповідальності», – мовиться в повідомленні.
Раніше Зеркаль заявила, що Постійна палата третейського суду в Гаазі може ухвалити рішення за юрисдикцією за позовом про порушення Росією Конвенції ООН з морського права у Чорному та Азовському морях і в Керченській протоці протягом шести місяців.
Україна подала позов до суду у вересні 2016 року, звинувативши Росію в порушенні Конвенції з морського права в українських територіальних водах у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці.
Постійна палата Третейського суду в Гаазі 10 червня почала слухати позов України проти Росії через порушення права на доступ до власних територіальних вод навколо Кримського півострова.
Читайте також: Гаага: судовий фронт російсько-української війни
Київ просить арбітраж «захистити його права на морі, наказавши Російській Федерації припинити свої протиправні дії у відповідних водах».
Україна та країни Заходу звинуватили Росію в нелегальному обмеженні проходу українських кораблів Керченською протокою, яка сполучає Чорне та Азовське моря. Ситуація загострилася, коли в листопаді 2018 року російські силовики захопили три українських кораблі та 24 моряків.
Росія захопила, а згодом анексувала український Крим у березні 2014 року, після чого почала агресію на сході України, внаслідок чого загинуло близько 13 тисяч людей.
«Зважаючи на відсутність прагнення парламентських партій до діалогу, але в той же час для того, щоб припинити кризу в країні, Демократична партія вирішила вийти з уряду», – зазначив Чеботарі.
9 червня Конституційний суд Молдови тимчасово відсторонив Ігоря Додона від обов’язків президента країни та призначив тимчасовим в.о. глави держави колишнього прем’єр-міністра Павла Філіпа. Той, у свою чергу, розпустив парламент та призначив позачергові вибори на 6 вересня. Парламентська більшість у Молдові у складі проросійської Соціалістичної партії та проєвропейського блоку Acum обрала керівництво законодавчого органу і призначила уряд на чолі з Майєю Санду, яку підтримує Ігор Додон. Політичні опоненти об’єдналися, щоб усунути від влади Демократичну партію, пов’язану з бізнесменом Володимиром Плахотнюком.
Однопартійці Філіпа з Демократичної партії заявили про намір оскаржити легітимність нового уряду.
10 червня відбулися засідання двох кабінетів міністрів на чолі з Павлом Філіпом і на чолі з Майєю Санду.
За даними Реєстру юридичних осіб, Тарас Козак став кінцевим бенефіціаром товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Нові комунікації», якій належить канал Zik.
Канал «112 Україна» наводить слова Козака, який називає це придбання «осмисленим та відповідальним кроком».
«Отримавши Zik, я зможу побудувати найбільшу мережу інформаційних мовників, яка з точки зору ресурсів робить їх менш затратними і в той же час створює більшу їх капіталізацію як активу. І цей актив називається інформційний медіахолдинг «Новини», – цитують власника на каналі.
За словами Козака, продюсувати медіахолдинг він запросив медіапродюсера Олексія Семенова.
Тим часом низка журналістів вже заявила про звільнення з Zik. Серед них – редакторка Тетяна Вергелес, яка заявила, що «її Zik закінчився», а також ведучі Роман Недзельський і Вахтанг Кіпіані.
«Завтра видаю в ефір останній випуск тижневика «Деталі» і йду шукати роботу», – повідомив Недзельський.
Кіпіані нагадав, що Козак є прибічником кума президента Росії Володимира Путіна Віктора Медведчука, який свого часу захищав українського дисидента Василя Стуса (загинув у засланні).
«Як автор і ведучий програми («Історична правда» на Zik – ред.) повідомляю, що передача закривається. Медведчук – це ворог моєї країни, вбивця і минулого, і майбутнього», – заявив журналіст.
Восени 2018 року стало відомо про купівлю Козаком каналу Євгенія Мураєва NewsOne.
У грудні 2018 року Тарас Козак став власником каналу «112 Україна». За кілька місяців до цього, в серпні 2018-го, телеканал розірвав співпрацю з Радіо Свобода.
Щорічний саміт відбудеться незадовго до парламентських виборів. У заяві, яка була схвалена послами країн-членів ЄС 13 червня та надіслана до Києва для подальших зауважень, мовиться, що Брюссель «визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір, як зазначено в угоді про асоціацію». Подібна фраза містилася і в заключному комюніке минулорічного саміту, та нещодавно деякі країни, зокрема Франція, Німеччина та Нідерланди, не підтримували подібні позитивні заяви стосовно розширення ЄС: в заяві, приуроченій до 10-ї річниці Східного партнерства у травні 2019 року, було пропущене визнання євроінтеграційних прагнень східних сусідів блоку.
Попередні заяви також містили негативні висловлювання стосовно українського закону про освіту, ухваленого у 2017 році, які ініціювала Угорщина. Будапешт стверджував, що нові законодавчі норми обмежують право угорських етнічних меншин на навчання рідною мовою. Київ у свою чергу наголошував, що закон не є дискримінаційним, і має на меті забезпечити, щоб усі громадяни держави могли говорити державною мовою.
Через цей закон Будапешт блокував усі засідання комісії Україна – НАТО на найвищому рівні. Однак, цього разу під час переговорів з іншими країнами-членами Угорщина привітала обіцянки адміністрації президента Зеленського вивчити деякі аспекти закону і погодилася не згадувати про нього у заяві, розповіли «Радіо Свобода» джерела на умовах анонімності.
Втім заява містить критику щодо певних питань верховенства права, зокрема мовиться, що існує «нагальна потреба повернути криміналізацію незаконного збагачення і забезпечити необхідну незалежність та ефективне функціонування всіх антикорупційних установ». Зазначається також, що «ефективне верховенство права, належне управління та економічні можливості є найкращим засобом для протистояння зовнішньому впливу та дестабілізації».
Читайте також: МЗС України відповіло на закиди Угорщини, що закон про освіту є «напівфашистським»
Попри численні спроби угорської та української сторін врегулювати спірні питання дипломатичним шляхом, повного порозуміння досягти не вдалося. Офіційний Будапешт намагається блокувати євроатлантичні ініціативиУкраїни. За останні роки контакти відбувалися переважно на рівні керівників зовнішньополітичних відомств Угорщини та України – Петера Сійярто та Павла Клімкіна.
Джерело британського суспільного мовника BBC в британському уряду розповіло, що задачі спецназу з виконання антитерористичних місій знижуються, тоді як зростає необхідність протистояти операціям з боку великих держав.
Нова концепція дозволяє британській армії використовувати спецназ у інших країнах, де не розміщені британські війська, наприклад, у країнах Балтії та Африки, аби протистояти загрозам з боку Росії. Під час нових місій, стверджують джерела каналу, спецназ менше вдаватиметься до фізичного насильства, натомість буде більше співпрацювати з розвідкою і контрррозвідкою.
Читайте також: Лондон: Москва повинна змінити поведінку для поліпшення відносин
BBC зазначає, що при цьому бойові зіткнення з силами, які підтримують Росія, Китай та Іран, можуть призвести до політичних ризиків, небажаних для Лондона. Новий документ, за даними журналістів, незабаром будуть обговорювати в британському парламенті.
Велика Британія посилила свою критику політики Росії після того, як на її території, в місті Солсбері, стався замах на колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та його доньку Юлію в березні 2018 року. Внаслідок цього загинула британка Дон Стерджесс. Вона отруїлася нервово-паралітичним агентом «Новачок», який, за даними слідства, використали офіцери Головного управління розвідки Росії, щоб отруїти Скрипалів.
Кремль свою причетність до замаху заперечує.
Брентон Таррант взяв участь у судовому засіданні за допомогою відозв’язку із в’язницею.
Суд над ним призначений на 4 травня 2020 року. Очікується, що він триватиме шість тижнів.
15 березня у місті Крайстчерч загинули 50 людей, ще 48 були поранені, коли Таррант увірвався зі зброєю в дві мечеті і відкрив вогонь. Австралієць, який висловлював расистські погляди, перед початком стрілянини поширив так званий «маніфест», в якому описував мотиви свого вчинку.
Йому висунули 51 обвинувачення у вбивстві і 40 – у спробі вбивства.
«Його відпустили. З ним працювали співробітники «Центру з протидії екстремізму», – сказав Веліляєв.
Адвокат повідомив, що зараз Муртазаєв перебуває в його офісі.
Раніше сьогодні стало відомо, що російські силовики провели обшук в будинку кримських татар і затримали Емірхана Муртазаєва.
Російські силовики наразі не коментували причин обшуку і затримання.
10 червня в будинках кримських татар в трьох районах анексованого Криму були затримані восьмеро чоловіків. Пізніше підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя взяв їх під варту у справі про буцімто «організацію або участь в діяльності терористичної організації».
Церемонія вручення паспортів відбулася в селі Покровське Ростовської області Росії. Туди прибули близько 60 жителів непідконтрольних Києву районів Донбасу.
24 квітня президент Росії Володимир Путін видав указ, за яким жителі контрольованих підтримуваними Росією бойовиками районів на сході України, а також жителі анексованого Криму, зможуть у спрощеному порядку отримувати громадянство Росії. Це рішення різко розкритикувала Україна і її західні союзники.
27 квітня Путін заявив у Пекіні, що Кремль розглядає можливість видачі російських паспортів за спрощеною процедурою усім українцям. 1 травня він підписав указ, який, зокрема, дозволяє видавати в спрощеному порядку і впродовж трьох місяців російські паспорти українцям, які народилися і жили в Криму.
Верховна Рада звернулася до міжнародних організацій, до ЄС і США, а також диппредставництв іноземних держав в Україні із закликом посилити санкції проти Росії через рішення Москви.
«Після 3,5 років наша чудова Сара Хакабі Сандерс залишатиме Білий дім наприкінці місяця та їде додому до великого штату Арканзасу», – написав Трамп у Twitter.
Президент назвав Сандерс «дуже особливою людиною з екстраординарними талантами» і висловив сподівання, що вона балотуватиметься на посаду губернатора Арканзасу.
Сандерс – одна з небагатьох членів виборчої кампанії Трампа, які донині продовжують працювати в його адміністрації.
«Посол Волкер та я зустрілися сьогодні, щоб обговорити українські переговори та погодилися, що обранння президентом Зеленського створює нову можливість для поштовху для миру на Донбасі – ключового кроку для покращення відносин США та Росії», – написав Болтон у Twitter.
Він наголосив, що критично важливим є виконання Росією своїх зобов’язань.
20 травня відбулася інавгурація шостого президента України Володимира Зеленського. Він був обраний за результатами повторного голосування на виборах президента 21 квітня, перемігши в другому турі п’ятого президента України Петра Порошенка.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей із усіх його боків, майже 30 тисяч – поранені.
Державний секретар США Майк Помпео звинуватив Тегеран у нападі, вказавши на, за його словами, «складний характер» атак. Він припустив, що Іран вдався до нападу, щоб підвищити напругу в регіоні.
«Це лише останній із серії нападів, до яких вдалася Ісламська республіка Іран та її угруповання проти США та їхніх союзників. І їх варто розглядати в контексті 40 років нічим не спровокованої агресії проти країн, які люблять свободу», – заявив Помпео.
Раніше на засіданні Ради безпеки Організації об’єднаних націй представник США Джонатан Коен засудив напади та сказав, що Вашингтон надає допомогу постраждалим.
Читайте також: Студенти з Росії, Ірану та Китаю крадуть технологічні секрети у США – чиновник
«Неприйнятно для будь-якої сторони атакувати комерційне судноплавство, і сьогоднішні атаки на кораблі в Оманській затоці викликають дуже серйозну тривогу», – зазначив Коен.
Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш заявив, що світ «не може дозволити собі великого протистояння у регіоні Перської затоки».
Іранські державні ЗМІ заявляють про порятунок іранськими моряками 44 членів екіпажу, однак у Вашингтоні цю заяву заперечують і стверджують натомість, що саме представники американського флоту прийшли на допомогу тим, хто опинився за бортом постраждалих кораблів.
За повідомленнями, один з членів екіпажу зазнав легких поранень.
Один із танкерів під назвою Kokuka Courageous належить Японії, інший, Front Altair, був найнятий для перевезення тайванською нафтовою компанією CPC Corp, але йшов під прапором Норвегії.
Напади на танкери сталися в той час, коли Іран відвідує прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе в спробі послабити напругу між Вашингтоном і Тегераном.
Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф звернув увагу на те, що напади на танкери в той час, як Іран відвідує прем’єр-міністр Японії Абе Сіндзо. Його візит є спробою послабити напругу між Вашингтоном і Тегераном.
«Повідомлення про напади на танкери, пов’язані з Японією, надійшли тоді, коли прем’єр-міністр Абе Сіндзо зустрічався з Аятоллою Алі Хаменеї для широких та дружніх переговорів. Назвати те, що, можливо, сталося сьогодні вранці, підозрілим – нічого не сказати. Запропонований Іраном Регіональний форум діалогу є конче необхідним», – написав Заріф у своєму Twitter.
Напад на два нафтові танкери стався 13 червня, коли кораблі перебували в нейтральних водах між Іраном і кількома країнами Перської затоки.
Це вже другий напад на танкери в Перській затоці за останній місяць. 12 травня поряд із територіальними водами ОАЕ невідомі напали на два саудівських нафтових танкери, танкер з Об’єднаних Арабських Еміратів і танкер зі Норвегії. Це сталося після того, як Іран погрожував перекрити Ормузьку протоку.
Відповідальність за той напад досі ніхто на себе не взяв. Влада Саудівської Аравії і США звинувачувала в ньому Іран, але іранська влада заперечувала причетність до цих дій.
Посла Росії викликали, щоб озвучити позицію Чехії стосовно проекту нового російського закону про надання статусу ветерана учасникам окупації Чехословаччини 1968 року.
На думку Мілоша Земана проект закону є «зухвалою провокацією щодо Чеської Республіки і його особисто». В заяві також наголошується, що «у разі ухвалення цього закону можна очікувати тривалих виразних негативних наслідків у відносинах між Російської федерацією і Чеською Республікою».
Також своє «надзвичайне занепокоєння» висловив Сенат – вища палата парламенту Чехії. В разі ухвалення новий закон можна розглядати як спробу окремих російських політиків «узаконити окупацію», що у свою чергу призведе до пошкодження відносин між Чехією і Росією. Також у своїй постанові Сенат висловлює побоювання, що «маючи досвід окупації суверенних територій Грузії й України з боку Російської федерації могло б іти про дальшу спробу, спрямовану на легалізацію будь-якого подібного насильницького акту».
Як повідомляють ЗМІ, проект закону в разі його ухвалення може стосуватись близько 4 тисяч громадян.
Натомість у своєму коментарі посольство Росії в Чеській Республіці зазначає, що «офіційна позиція Російської федерації до подій в Чехословаччині 1968 року закріплена в преамбулі Договору про дружні відносини і співпрацю між Чеською Республікою і Російською федерацією від 1993 року і залишається незмінною».
Як відомо, ще 5 червня Мілош Земан висловив своє негативне ставлення до проекту нового російського закону, у зв’язку з цим викликав посла Росії у Чехії на зустріч.
У ніч із 20 на 21 серпня 1968 року у Чехословаччину вторглися понад 300 тисяч військових з СРСР та інших держав Варшавського пакту. Радянський Союз таким чином зупинив демократизацію Чехословаччини, яка увійшла в історію як «Празька весна».
Виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко пообіцяв, що, якщо компанія все ж отримає пропозиції від російського монополіста, то «уважно їх розгляне».
«Зокрема ми можемо розглянути, у якій формі «Газпром» виконає рішення попереднього арбітражу щодо компенсації «Нафтогазу» збитків від невиконання «Газпромом» своїх зобов’язань за транзитним контрактом у 2009-2017 роках. Нагадаю, за цим рішенням «Газпром» нам винен вже більше 2,8 мільярдів доларів. Також ми можемо розглянути пропозиції щодо нового транзитного контракту за європейськими правилами, у якому в тариф додатково до повного покриття витрат з 2020 року буде закладена компенсація за невиконання «Газпромом» своїх контрактних зобов’язань у 2018-2019 роках», – уточнив Вітренко.
Втім, він припустив, що російські урядовці готові розглядати тільки варіант мирної угоди, який передбачає ігнорування рішень попередніх рішень арбітражів.
«Тобто ми маємо щонайменше «добровільно» відмовитися від 2,8 мільярдів доларів, а, по максимуму, ще й повернутися у статус боржника за положенням контракту «бери або плати» (більше 80 мільярдів доларів до кінця 2019 року) та газ, відібраний у 2014-2015 році (біля 4 мільярдів доларів)», – коментує представник «Нафтогазу».
На думку Вітренка, Україна повинна домагатися припинення будівництва «Північного потоку-2», який дозволить Росії відмовитися від транзиту газу через Україну, а також проведення антимонопольного розслідування за скаргою «Нафтогазу».
«Ну і готуватися до припинення транзиту з 2020 року, при цьому через міжнародний арбітраж отримуючи за це компенсацію», – підсумував він.
Раніше 13 червня російські ЗМІ поширили заяву міністра енергетики Росії Олександра Новака про те, що «Газпром» нібито запропонував «Нафтогазу» розглянути можливість підписання мирної угоди.
Україна не купує російський газ із листопада 2015 року. Натомість газ надходить із країн ЄС. За даними НАК «Нафтогаз-України», у 2018 році Україна імпортувала сім мільярдів кубометрів газу з європейського ринку, найбільше – зі Словаччини (5,7 мільярда).
Дія українсько-російської угоди про транзит завершується 1 січня 2020 року. Українсько-російсько-європейські переговори про транзит газу до ЄС наразі не дали результатів. Частина експертів та політиків через це висловлює побоювання, що Україна може втратити близько трьох мільярдів доларів доходів щорічно.
Наприкінці березня, за тиждень до першого туру виборів президента України, прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв та Міллер провели в Москві переговори із Медведчуком та Бойком, який на той час був кандидатом у президенти. Тоді українських політиків розкритикували через візит до російської столиці.