«Щиро прошу депутатів підтримати моє прохання про відставку. Як то кажуть, дуже дякую. Заздалегідь», – написав голова дипломатичного відомства.
11 червня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про звільнення Павла Клімкіна з посади голови МЗС і ще одне – про призначення на цю посаду Вадима Пристайка.
Читайте також: Клімкін заявив, що піде на парламентські вибори самовисуванцем
17 травня Клімкін заявив, що іде у відставку. Однак Верховна Рада не підтримала обидві постанови з таким рішенням – від парламентського комітету із закордонних справ та президента Зеленського.
Павло Клімкін очолює МЗС з 19 червня 2014 року.
Автори документи пропонують штрафувати юридичних та посадових осіб, якщо вони не виконують постанову уряду про порядок використання супутникових мереж, якими керують з-за кордону. Крім того, штрафам підлягатимуть ті, хто, використовуючи супутники під юрисдикцією інших держав, не сформують «російський сегмент» такої системи і не забезпечать управління цим сегментом з Росії.
Читайте також: НАСА планує відправку туристів у космос на МКС
Розробка штрафів співпадає в часі с запуском двох систем глобального доступу до інтернету через супутники. В травні 2019 року компанія підприємця Ілона Маска SpaceX вивела на орбіту перші 60 міні-супутників з запланованих 12 тисяч для проекту Starlink. У лютому цього ж року ракета-носій «Союз» запустила шість супутників аналогічного проекту OneWeb колишнього менеджера Google Ґреґа Уайлера. Серед інвесторів цього проекту – компанія Virgin Group Річарда Бренсона, компанії Airbus Group, Soft Bank, Coca-Cola та Qualcom).
Федеральна служба безпеки Росії вже назвала проект OneWeb «загрозою національної безпеки» і запропонувала запустити аналогічний російський проект. Його оцінили в 230 мільйярдів російських рублів.
Алієву затримали, коли вона намагалася в’їхати на територію тимчасово окупованого півострову. Представники російський правоохоронних органів стверджують, що Алієву розшукувала ФСБ.
Алієву доставили у відділення поліції в Армянську, де вона в супроводі адвоката очікує прибуття співробітників ФСБ.
За словами адвоката, Алієву збиралися відпустити з відділення поліції, проте тільки після того, як візьмуть відбитки пальців. Захист відмовився це виконувати.
Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».
Дві організації – Бюро з прав людини та верховенства права та Фонд «Хартія прав людини» у спільній заяві висловили протест проти «масових порушень громадських прав та свобод, а саме свободи висловлення та свободи зібрань».
Згідно з документом, поліція вдалася до «невиправдано надмірного насильства проти учасників протесту» у столиці Нур-Султані, найбільшому місті країни Алмати та інших населених пунктах та утримувала багатьох із них протягом до 10 годин без їжі, води та зв’язку з рідними. Таке ставлення правозахисники розцінюють як «жорстоке ставлення».
Також в організаціях зазначають, що в ніч з 9 на 10 червня сотні людей пройшли через адміністративні слухання в судах без присутності адвокатів, що також є порушенням їхніх прав.
Читайте також: «Я просто проходив поруч». В Алмати тривають затримання
Крім того, місце перебування багатьох затриманих залишається невідомим, додають правозахисники і закликають чиновників якомога швидше повідомити їхнім близьким, де вони.
Така заява від правозахисних груп пролунала за кілька годин після того, як Центральна виборча комісія Казахстану повідомила про перемогу на виборах Касима-Жомарта Токаєва.
9 червня в Нур-Султані, Алмати і Шимкенті відбулися акції протесту. Сотні людей вийшли на вулиці, скандуючи «Казахстан», «Бостандик» («Свобода»), «Бойкот». Поліція затримала майже 500 людей і оголосила про трьох постраждалих силовиків, у яких протестуввальники нібито кидали каміння і застосовували сльозогінний газ. Учасники протесту наполягають, що мітинги були мирними.
Читайте також: Керівництво Радіо Свобода засудило дії влади Казахстану щодо журналістів, які висвітлювали вибори
МВС Казахстану заявило, що затримані були «учасниками антигромадських рухів», «заходи із затримання були проведені в суворій відповідності до закону, спеціальні засоби не застосовувалися, а в спілкуванні з громадянами правоохоронці поводилися максимально коректно».
На виборах 9 червня переміг представник владної партії Касим-Жомарт Токаєв. На другому місці – опозиціонер Аміржан Косанов. Представники опозиції вже заявили про вкидання бюлетенів на користь Токаєва і про те, що не визнаватимуть результатів, оголошених ЦВК.
Це шості за ліком президентські вибори в Казахстані. Попередні відбувалися в 1991, 1999, 2005, 2011 і 2015 роках. Тричі вони були позачерговими. Переможцем оголошувався Нурсултан Назарбаєв. Західні спостерігачі жодного разу не визнавали президентські вибори в Казахстані вільними і справедливими.
«Звання лейтенанта насправді не дає ніяких кар’єрних преференцій. Воно потрібне для того, щоб людина мала доступ до важливої інформації, секретної інформації. Цим пояснюється звання лейтенанта. Це невисоке звання і воно абсолютно ніяк не вплине ні на його доходи, ні на кар’єрне зростання. Це те, що він повинен мати, для того щоб мати доступ до потрібної інформації», – сказала Мендель.
Заступник голови Адміністрації президента Руслан Рябошапка сподівається, що Баканов зможе реформувати СБУ.
«Питання не в тому, яке він отримав звання, оскільки в багатьох спецслужбах успішними керівниками були люди, які є цивільними. І, можливо, цей експеримент буде для нас вдалим, коли людина не із системи, людина, яка не зашорена цими, можливо, догматичними уявленнями про те, як повинна функціонувати спецслужба, буде здатна зробити нарешті реформи спеціальної служби», – зазначив Рябошапка.
22 травня колишній партнер президента Володимира Зеленського по «Кварталу 95» та ексголова партії «Слуга народу» Іван Баканов призначений першим заступником голови Служби безпеки України – начальником головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління СБУ. Наразі Баканов є виконувачем обов’язків голови Служби безпеки України.
За даними видання «Українська правда», звання лейтенанта Баканову присвоїв голова СБУ Василь Грицак, який подав у відставку.
«У перший день (день голосування 9 червня – ред.) – 500 людей у двох містах, з них 400 оштрафовані. У другий день близько 200 були доправлені (до відділків поліції – ред.), з них 150 притягнуті до відповідальності, це по двох містах», – сказав Ораз.
Заступник міністра внутрішніх справ Казахстану Марат Кожаєв заявив, що близько 200 людей, затриманих у столиці Нур-Султані, вивезли в Акмолинську і Карагандинську області, щоб «не створювати скупченості».
«Частина з них (вивезених – ред.) була притягнута до адміністративної відповідальності. З притягнутих до адміністративної відповідальності частина оштрафована, частина притягнута до відповідальності у вигляді арештів», – сказав Кожаєв.
9 червня в Нур-Султані, Алмати і Шимкенті відбулися акції протесту. Сотні людей вийшли на вулиці, скандуючи «Казахстан», «Бостандик» («Свобода»), «Бойкот». Поліція затримала майже 500 людей і оголосила про трьох постраждалих силовиків, у яких протестуввальники нібито кидали каміння і застосовували сльозогінний газ. Учасники протесту наполягають, що мітинги були мирними.
МВС Казахстану заявило, що затримані були «учасниками антигромадських рухів», «заходи із затримання були проведені в суворій відповідності до закону, спеціальні засоби не застосовувалися, а в спілкуванні з громадянами правоохоронці поводилися максимально коректно».
На виборах 9 червня переміг представник владної партії Касим-Жомарт Токаєв. На другому місці – опозиціонер Аміржан Косанов. Представники опозиції вже заявили про вкидання бюлетенів на користь Токаєва і про те, що не визнаватимуть результатів, оголошених ЦВК.
Це шості за ліком президентські вибори в Казахстані. Попередні відбувалися в 1991, 1999, 2005, 2011 і 2015 роках. Тричі вони були позачерговими. Переможцем оголошувався Нурсултан Назарбаєв. Західні спостерігачі жодного разу не визнавали президентські вибори в Казахстані вільними і справедливими.
Угорське видання Index пише, що серед знайдених можуть бути тіла капітана та 6-річної дівчинки-пасажирки, яка приїхала в Угорщину з мамою, дідусем і бабусею з Південної Кореї.
Ввечері 29 травня на Дунаї, неподалік від будівлі парламенту Угорщини, зіткнулися невеликий прогулянковий катер з громадянами Південної Кореї на борту і круїзний лайнер «Вікінг», капітан якого – нині заарештований громадянин України. Після зіткнення туристичний катер перекинувся і затонув. Всього на борту катера було 35 людей, врятувалися лише семеро. Незабаром після аварії влада повідомила про понад 20 зниклих безвісти. До сьогодні повідомлялося про 9 не знайдених людей.
Повідомляється, що першим почалося судове засідання щодо жителя селища Малоріченське Руслана Нагаєва. Російські силовики звинувачують його в «участі у діяльності терористичної організації». До зали суду допустили кількох родичів Нагаєва. До будівлі суду під’їхав автомобіль із спецпризначенцями.
Як передає Крим.Реалії, десятки людей прийшли підтримати заарештованих напередодні кримських татар.
Сьогодні в Сімферополі заплановані судові засідання щодо обрання запобіжного заходу чотирьом затриманим 10 червня кримським татарам – Ленуру Халілову, Руслану Месутову, Ельдару Кантимирову і Руслану Нагаєву.
Підконтрольний Росії Київський райсуд Сімферополя 10 червня відправив під арешт чотирьох затриманих 10 червня кримських татар – Ризу Умерова, Енвера Омерова, Ескендера Сулейманова і Айдера Джеппарова.
Підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя 10 червня розпочав обирати запобіжний захід вісьмом кримським татарам, затриманим російськими силовиками вранці в анексованому Криму.
ФСБ Росії заявила, що слідчі дії проходять у рамках кримінальної справи за статтею про організацію або участь у діяльності терористичної організації, і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір».
Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків в анексованому Криму.
Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».
Зеленський також видав указ №357 про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для призначення членів Вищої ради правосуддя.
Вища рада правосуддя – це орган, який забезпечує незалежність судової влади і її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності й доброчесності. Її створення передбачала судова реформа 2016 року на заміну Вищої ради юстиції. Закон «Про Вищу раду правосуддя» набрав чинності 5 січня 2017 року. Строк повноважень членів Вищої ради правосуддя становить 4 роки.
За даними видання, це рішення ухвалив генерал Тод Кентербері, командир підрозділу, що базується на військовій базі Люк в штаті Аризона. Військові чекають на офіційне рішення Вашингтона про відмову від продажу літаків F-35 Туреччині. Сполучені Штати вимагають від Туреччини, свого союзника по НАТО, відмовитися від закупівлі російських зенітних С-400. Це є умовою продовження участі Туреччини в консорціумі з виробництва F-35 і придбання цих літаків. США побоюються, що літаки можуть використовуватися для поліпшення систем наведення російських зенітних комплексів.
Вашингтон дав Анкарі термін до 31 липня на остаточне рішення про відмову від закупівлі С-400. В іншому разі контракти на закупівлю F-35 будуть розірвані, а турецькі пілоти будуть відправлені додому. Зараз на базі Люк перебувають чотири пілоти і два турецьких інструктори. Як пише Foreign Policy, такий варіант виглядає найімовірнішим, оскільки поставки перших російських комплексів C-400 до Туреччини очікуються вже в цьому місяці.
Сирійська мережа з прав людини повідомила про авіаудари по мечеті та школі 9 червня. Сирійська влада рекомендувала гуманітарним організаціям повідомляти свої координати, щоб не потрапити під удари.
Після неодноразових влучань бомб у лікарні і школи медики не довіряють подібнии рекомендаціям, повідомили в ООН.
Ескалація боїв у Сирії з кінця квітня відбувається переважно в південних районах провінції Ідліб і прилеглих районах Хами і Латакії.
Наприкінці травня Вашингтон звинуватив війська Асада в черговому застосуванні хімічної зброї. Про це також заявили міжнародні правозахисні організації.
Через бої і бомбардування сотні тисяч людей були змушені покинути свої будинки, а міжнародні гуманітарні організації – призупинити роботу.
Росія разом з Іраном надала сирійському президенту Башару Асаду вирішальну військову і дипломатичну підтримку протягом восьмирічної громадянської війни в країні, яка почалася з придушення протестів урядом в березні 2011 року. Сполучені Штати і Туреччина надали підтримку різним групам повстанців у Сирії.