Daily: 10/18/2016
Чому європейці знову відтермінували скасування віз для українців
Надання Україні безвізового режиму затягується. Незважаючи на те, що профільний комітет Європейського парламенту ще 26 вересня схвалив проект відповідного рішення, документ не включили до порядку денного найближчого засідання законодавчого органу ЄС. Воно заплановано на 24-27 жовтня.
Хоча канцлер Німеччини Ангела Меркель в одній з останніх телефонних розмов з президентом Петром Порошенком обіцяла, мовляв скасування віз для українців “питання не місяців, а днів”. Зате тепер європейці навіть не впевнені, чи буде це питання вирішено до кінця року.
Чому європейці знову відтермінували скасування віз для українців, і коли, нарешті, це може статися.
Те, що ЄС скасує візи для українців саме в жовтні, європейські чиновники обіцяли ще місяць тому. Так, 20 вересня єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Йоганнес Хан заявив: “Я сподіваюся і я переконаний, що це (скасування віз – ред.) відбудеться в жовтні. Є дуже позитивні сигнали як з боку країн – членів ЄС, так і з боку Європарламенту. Тому це повинно статися”.
Але тепер риторика європейців змінилася. “Євросоюз ніколи не говорив (що надасть безвіз – ред.) в жовтні. Тобто це не Євросоюз говорить. Українська сторона хоче, щоб було в жовтні, і багато країн хотіли б, щоб це було в жовтні”, – сказала посол Франції в Україні Ізабель Дюмон.
При цьому, як українська влада, так і європейці підкреслюють, що Україна виконала всі умови для надання безвізу. Так, місяць тому міністр юстиції Павло Петренко на спільній прес-конференції з Ханом заявив – Україна виконала безпрецедентну кількість зобов’язань перед ЄС – всі 156 пунктів.
Показово, що Молдова, яка подала заявку на скасування віз майже одночасно з Україною, отримала безвіз ще в 2014 році. Деякі українські політики вже публічно сумніваються в тому, що ЄС дійсно хоче скасувати візи для українців.
“Насправді це в деякому роді маніпуляція і шантаж. Україна виконала всі формальні умови, які були поставлені для отримання безвізового режиму. Те, що немає рішення, означає, що європейці не хочуть це рішення приймати”, – вважає віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд.
Вона допускає, що європейці можуть використовувати питання скасування віз, щоб схилити парламент до необхідності прийняття законодавства про вибори на окупованих територіях Донбасу та внесення змін до Конституції щодо особливостей місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу.
Українські дипломати пояснюють – каменем спотикання України на шляху до безвізових поїздок в ЄС стали суто внутрішньоєвропейські питання. А саме, розробка та затвердження механізму призупинення безвізового режиму. І поки такий механізм не буде затверджений, ні Україна, ні інші країни, які також чекають скасування віз – Грузія, Косово і Туреччина цього не отримають.
При тому, що, наприклад, Грузія вже навіть отримала позитивне рішення Європарламенту, якого ще тільки чекає Україна. Механізм скасування безвізового режиму буде стосуватися не тільки країн, які тільки чекають скасування віз, але і тих, громадяни яких вже давно вільно їздять в Європу.
“Зараз між Європейською комісією, країнами-членами та Європарламентом ведеться дискусія. Зміст цієї дискусії – хто буде мати більше повноважень у визначенні, як реагувати на міграційну кризу”, – говорить глава МЗС Павло Клімкін.
Так, в інтерв’ю заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль пояснила, що, і Єврокомісія, Європарламент хочуть грати вирішальну роль в питанні припинення безвізового режиму.
“Це буде працювати не для України, а для всіх країн, з якими діє безвізовий режим. Наприклад, з якоїсь країни за місяць чи за два збільшується кількість шукачів притулку в 10 разів. Хто в такому випадку приймає рішення про початок консультацій, що робити далі з безвізовим?”,- додав Клімкін.
Причому в уряді не приховують, що Німеччина відіграє не останню роль у протидії швидкому завершенню цього процесу. “Іноді здається, що це дійсно гра, яка інспірована кількома країнами. Тому дуже дивно, коли німці не сприймають позицію парламенту щодо його ролі у прийнятті рішення, а в парламенті цю позицію представляють також німці”, – зазначила Зеркаль.
Поки що в ЄС досі не дійшли згоди, яка зі структур ЄС – Європарламент, Єврокомісія чи окрема держава матимуть повноваження припиняти дію безвізу. Коли такий механізм буде імплементований в законодавство, поки не відомо.
До того ж, відповідні зміни спочатку повинен схвалити Європарламент, а потім – Рада міністрів ЄС. Все ж в Україні ставляться до цього процесу з оптимізмом, а міністр закордонних справ Клімкін висловив сподівання, що це відбудеться в жовтні-листопаді. У неформальних бесідах українські дипломати висловлюють надію, що останнє слово у скасуванні віз, врешті-решт, отримає саме Європарламент.
“Там ми маємо широку підтримку, яка істотно зменшує шанси на скасування безвізу в подальшому”, – пояснив нам один з високопоставлених українських дипломатів.
В МЗС пояснюють, що рішення європейців аж ніяк не стосується України, а відповідно і загрози потоку нелегальних мігрантів з нашої країни через бойові дії на сході України.
В ЄС хочуть бути готовими до введення безвізу, в перспективі, з Туреччиною. Адже саме через цю країну йде найбільший потік нелегальних мігрантів з Сирії та Іраку. До того ж у вересні сторони домовилися про відновлення діалогу після двомісячної перерви після спроби військового перевороту в Туреччині.
“Це питання не пов’язане прямо з Україною. Це більше пов’язано з Туреччиною і з питанням взагалі позиції Європарламенту та країн-членів ЄС щодо надання Туреччині безвізового режиму”, – пояснює Зеркаль. Самі європейці, хоч і погоджуються з тим, що Україна виконала всі необхідні вимоги для візової лібералізації, відзначають, що їх турбують питання темпу впровадження реформ і боротьби з корупцією. “Питання, які ставляться щодо України, скоріше стосуються корупції. Це всі знають і це відверто.
Але конфлікту на Донбасі це не стосується. Це пов’язано з документами. Ваша українська влада чудово знає про це”, – туманно пояснила причини занепокоєння європейців Ізабель Дюмон.
Однак, про які саме “документи” йдеться, вона не уточнила. Народні депутати пояснюють – насправді європейці чекають закінчення терміну подання українськими чиновниками декларацій про доходи. Нагадаємо, зробити це вони повинні до 1 листопада.
“Теоретично, якщо, наприклад, буде зірвано електронне декларування, що є однією з вимог, з якихось причин – база не спрацює, саботаж, деякі країни можуть не проголосувати тому, що це питання консенсусу 28 країн на Раді ЄС”, – говорить нардеп від БПП, член комітету у закордонних справах Світлана Заліщук.
Навіть якщо Україна все-таки отримає безвіз, це не гарантує, що в’їзд у Європу для українців буде безкоштовним. Зараз у ЄС розмірковують над введенням плати за перетин кордону для громадян країн, яким скасували візи. Яка це буде плата, і чи буде взагалі, поки не відомо.
Європейці пояснюють, що така необхідність пов’язана з необхідністю боротьби європейців з тероризмом. Адже перш ніж перетнути європейську кордон, громадянин зобов’язаний зареєструватися в певній електронній системі, яка його повинна ідентифікувати, а плата буде стягуватися для того, щоб система могла функціонувати.
“Це нормальна практика, яку в світі вже десятки країн мають. Це електронна реєстрація пасажирів, які летять в Штати чи Австралію, Канаду. Це не візова політика. Це питання контролю, боротьби зі злочинністю, тероризмом, щоб відсіяти тих людей.
Тобто буде попередня верифікація цих людей – всіх, хто матиме безвізовий режим і за невелику оплату зареєструєтесь в тій системі за кілька хвилин або годин і отримаєте підтвердження, що можете їхати”, – пояснює співрозмовник. Те, що відповідне питання вивчається в ЄС, підтвердили і у вітчизняному МЗС.
“Зараз ніяких дискусій, чи буде це коштувати і скільки це буде коштувати, поки немає. Зараз Єврокомісія це вивчає, і не потрібно передавати знову ці спекуляції. Я вже чув 14 євро та 24 євро. Поки таких дискусій Єврокомісія не веде”,- розповів Клімкін.
У парламенті від такої ідеї не в захваті. “Я уявляю, як би реагували європейці, які прилетіли в аеропорт Бориспіль, а тут на вході стояв кіоск, де треба було купити прохідний квиток. І що би нам тоді розповідали? Що ми є варварською країною?” – обурюється віце-спікер Сироїд.
Коли саме ЄС може скасувати візи для українців? У представництві ЄС в Україні з цього приводу небагатослівні. Там не називають конкретних термінів, коли це може статися і взагалі, чи станеться це до кінця року.
“Європейський Союз не може назвати конкретної дати. Однак ми маємо надію, що безвізовий режим буде запроваджено найближчим часом. Україна виконала всі умови для надання такого режиму”, – зазначив прес-аташе ЄС в Україні Давид Стулік.
…
Українцям, які економили, залишок на наступний опалювальний сезон не перерахують
Кабінет міністрів 23 серпня ухвалив постанову №534, в якій йдеться про те, що зекономлені гроші в межах нової соціальної норми (прийнятої в травні) не підуть в рахунок оплати тепла цієї зими, а будуть повернуті державі.
Тим, хто споживав в межах старої соціальної норми, борги не нараховують, а от українцям, які економили, залишок, як передбачено іншою постановою Кабміну, на наступний опалювальний сезон не перерахують. Стосується це не тільки газу, але і теплової та електроенергії (якщо приміщення опалюється не газом, а є електричний котел або центральне опалення).
Ще кілька місяців тому в уряді заявляли: гроші, виділені на субсидію, повертати державі не потрібно. “Якщо люди не використовували всю норму ресурсів на сім’ю, зекономлені кошти субсидії залишаються на рахунках сім’ї і можуть бути використані в наступні місяці, в тому числі і для погашення обов’язкової частини платежу”, – заявляв міністр соцполітики Андрій Рева.
Однак, врешті-решт, кошти за зекономлені кубометри газу і Гкалл тепла повернуться державі. На рахунках українців залишать тільки кошти на оплату 100 кубометрів газу, тобто 680 гривень.
За що можуть залишити без субсидії:
– Якщо сім’я приховує свої доходи;
– Якщо змінилися обставини (хтось із членів сім’ї помер);
– Якщо в квартирі прописався новий член родини;
– За заявою співвласника помешкання;
– Якщо спеціальна комісія вивчила умови життя сім’ї та дійшла висновку, що реальний дохід субсидіантів вище за заявлений;
– Якщо протягом 12 місяців зробили покупку на 50 тисяч гривень.
До речі, щотижня близько 60 тисяч сімей в Україні звертаються за субсидіями на житлово-комунальні послуги. За словами Розенка, в рамках державної кампанії з надання субсидій на оплату комунальних послуг зростання запитів на оформлення субсидій зафіксовано після підвищення цін на енергоносії до ринкового рівня. “За отриманням субсидій щотижня звертаються 60 тисяч сімей”, – сказав він. При цьому він підкреслив, що в листопаді – з початком опалювального сезону, – таких звернень буде значно більше.
…
Корумпований Шевченківський суд Києва прийняв рішення на користь шахраїв
Шевченківський районний суд Києва відмовився заарештувати 2,295 млрд гривень фінансової компанії “Фагор”, фігуранта кримінального провадження банку “Михайлівський”, на рахунку в Платинум Банку (Київ).
Про це йдеться в ухвалі суду від 10 жовтня.
Згідно з нею, Національна поліція 7 жовтня звернулася до Шевченківського суду з клопотанням, погодженим прокуратурою Києва, про арешт коштів компанії “Фагор” на рахунку в Платинум Банку в межах завданих збитків 2,295 млрд гривень.
Раніше Фонд гарантування вкладів повідомляв, що 19 травня, напередодні введення тимчасової адміністрації в банк “Михайлівський”, керівництво фінустанови переуступило 111 тис. кредитних договорів фінкомпаніям “Плеяда” і “Фагор”.
Згодом “Фагор” закликав позичальників банку “Михайлівський” погашати заборгованість за кредитами на його користь, а не банку “Михайлівський” і Фонду гарантування.
За даними Фонду, “Фагор” і “Плеяда” були афілійованими з акціонерами банку “Михайлівський”.
Напередодні визнання банку “Михайлівський” неплатоспроможним, його керівник і акціонер Ігор Дорошенко звільнився і зайняв посаду головного виконавчого директора компанії PT Platinum Public Limited, яка є власником 100% акцій Платинум Банку.
Виходячи з матеріалів слідства, у “Фагора” відкритий рахунок в Платинум Банку.
Вивчивши клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що воно підлягає поверненню для усунення недоліків.
Як повідомлялося, в жовтні Шевченківський районний суд Києва продовжив арешт підозрюваного в розкраданні 870 млн гривень колишнього голови правління банку “Михайлівський” Ігоря Дорошенка із заставою 137,8 млн гривень до 7 грудня.
…
Запасний аеродром для вантажних літаків компанії Boeing з’явиться в Херсоні
На базі міжнародного аеропорту “Херсон” може з’явитися запасний аеродром для вантажних літаків американської компанії Boeing.
Про це розповів голова постійної комісії Херсонської обласної ради з питань управління об’єктами комунальної власності, архітектури, будівництва та транспорту Юрій Рожков.
За словами Рожкова, у Boeing є запасний аеродром в Сімферополі, але літаки компанії не можуть там сідати через санкції, які були введені США через окупацію півострова Росією. Тому Boeing звернулася до “Украероруху” з проханням підібрати запасний аеродром в іншому місті.
Американській компанії потрібна злітно-посадкова смуга довжиною три кілометри і шириною 45 метрів, тому там розглядають два аеропорти – Львів і Херсон.
“Але Львів сьогодні затиснутий, там усюди багатоповерхові будинки, і вони не можуть продовжити смугу”, – розповів Рожков.
Чиновник зазначив, що аеропорт “Херсон” розташований за містом, і тут є можливість продовжити злітно-посадкову смугу. Якщо питання вирішиться позитивно, літаки “Boeing” зможуть сідати в Херсоні, перебувати тут для ремонту і підготовки до польоту, “а це великі гроші”.
Нагадаємо, аеропорт “Херсон” є комунальним підприємством Херсонської обласної ради. Херсонський аеропорт з 2006 року не приймав літаки і до весни 2013 року був фактично непрацюючим підприємством. З 2013 року аеропорт “Херсон” відновив свою роботу. З 27 липня 2013 звідси було розпочато регулярні авіарейси.
Американська компанія “Boeing” – одна з найбільших в світі аерокосмічних і оборонних корпорацій.
…
Доходи “Газпрому” від експорту газу скоротилися в січні-серпні 2016 року на 31,7%
“Газпром” з 1 січня по 15 жовтня збільшив поставки газу в далеке зарубіжжя на 9,6% в річному вираженні до 11,8 млрд куб. м.
“За дев’ять з половиною місяців 2016 року ми вже забезпечили зростання поставок газу в далеке зарубіжжя, рівне зростанню за весь 2015 р. І це при тому що попереду у нас ще два з половиною місяці. Вже сьогодні ми перевершили торішній результат”, – зазначив глава “Газпрому” Олексій Міллер.
З початку року поставки газу до Німеччини збільшилися на 7% (+ 2,4 млрд куб. м), до Франції – на 21,1% (+ 1,5 млрд куб. м), до Австрії – на 24,8% (+ 800 млн куб. м), до Греції – на 53,7% (+ 700 млн куб. м), до Голландії – на 92,5% (+ 1,6 млрд куб. м), до Данії – на 148, 6% (+ 800 млн куб. м).
“Газпром” зберігає прогноз щодо середньорічної ціни на російський газ на рівні $165-170 за тис. Кубометрів.
Міллер заявив раніше, що експорт “Газпрому” в Європу в 2016 р. може перевищити 170 млрд кубометрів.
Тим часом доходи “Газпрому” від експорту газу скоротилися в січні-серпні на 31,7% в річному вираженні до $19,25 млрд, відзначає Федеральна митна служба (ФМС). Хоча за цей час “Газпром” збільшив експорт газу на 5,2% до 123,6 млрд кубометрів проти 117,5 млрд кубометрів роком раніше.
Експорт газу в країни далекого зарубіжжя збільшився в січні-серпні на 11,2% до 102,5 млрд кубометрів, в країни ближнього зарубіжжя – скоротився на 16,6% до 21,1 млрд кубометрів.
…