Daily: 10/11/2016
Німецька компанія Siemens заборонила використовувати свої електротурбіни в окупованому Криму
Німецька компанія Siemens заборонила використовувати електротурбіни, що виробляються на її підприємствах, в окупованому Криму.
Про це повідомив заступник міністра юстиції Сергій Пєтухов на консультації Україна-ЄС з питання політики невизнання незаконної анексії Криму в Брюсселі.
Серед проблемних моментів, пов’язаних з невиконанням санкційного режиму торгівлі європейських компаній з Кримом, обговорювалося питання постачань електротурбін компанії Siemens, спочатку передбачених для станції, яку планують на Кубані. Сергій Пєтухов запевнив, що «у контракті німецької фірми внесені пункти, які забороняють використовувати ці турбіни на території Криму. Ми, зі свого боку, продовжимо моніторинг цієї угоди».
Представник українського уряду додав, що ЄС оновлює своє інформування бізнес-структур: при підписанні контрактів з Росією в них буде вписано положення, що обмежує використання товарів та технологій, передбачених санкціями, на території Криму.
Порушувалося, зокрема, питання незаконних заходів кораблів під прапорами ЄС до кримських портів.
«Найбільш масові порушення були зафіксовані у 2014–2015 роках, але були окремі випадки і у нинішньому році, – пояснює заступник голови українського Мін’юсту Сергій Пєтухов. – Про всі ці випадки ми інформуємо країни співдружності і вимагаємо від Брюсселя нагадувати окремим державам ЄС про те, що всяке відвідування закритих портів Криму є незаконним і є порушенням порядку митного та прикордонного контролю України. І для нас, і для Євросоюзу інформування є головною складовою вирішення проблеми».
…
Укренерго допускає можливість обмеження подачі електроенергії населенню взимку
Тимчасово виконуючий обов’язки директора НЕК “Укренерго” Всеволод Ковальчук допускає можливість обмеження подачі електроенергії населенню взимку через високу вартість вугілля та газу.
За його словами, у разі нестачі вугілля, доведеться запускати газо-мазутні блоки на Запорізькій та Трипільської ТЕС і споживати більше природного газу для виробництва електроенергії на ТЕЦ.
При цьому Ковальчук визнав, що електроенергія, вироблена з газу, буде досить дорого коштувати. “Так, ціна буде набагато вищою, ніж генерація на вугіллі. Але стійкість енергосистеми країни цього варта, інші варіанти обійдуться набагато дорожче. Або треба буде обмежувати споживачів. Ритмічно, без масових відключень, але ж”, – зазначив він.
Як повідомлялось, наприкінці липня Кабмін затвердив план заходів з підготовки до опалювального сезону 2016-2017 років, згідно з яким до 1 листопада 2016 року планується накопичити на складах ТЕС і ТЕЦ 2,8 млн тонн вугілля.
Разом з тим запаси вугілля на складах ТЕС 2 жовтня, за даними «Укренерго», становили 1,3 млн тонн. 4 жовтня в “Укренерго” заявили про стабільність постачання вугілля на українські теплоелектростанції, відставання від графіка поставок становить лише 4 дні.
…
Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроекти для наповнення Дорожнього фонду
Влада продовжує шукати кошти на дороги. Вчора Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроекти, за якими всі надходження від акцизів і імпортних мит з палива та автомобілів будуть йти безпосередньо на ремонт і будівництво доріг.
Цими коштами буде наповнюватися Державний дорожній фонд. Однак експерти сумніваються, що збільшення фінансування відразу ж призведе до поліпшення якості доріг. Гроші у загальний казан 6 жовтня, Верховна Рада прийняла в першому читанні два законопроекти, які мають вирішити проблему браку коштів на дорожнє господарство.
Зараз, згідно із законом “Про джерела фінансування дорожнього господарства України”, у тексті держбюджету щороку повинен передбачатися рядок під назвою “Державний дорожній фонд” (ДДФ). З нього повинні фінансуватися роботи по будівництву, ремонту та утриманню доріг. Його доходи повинні формуватися за рахунок акцизного збору та імпортного мита на нафтопродукти, а також акцизного збору та імпортного мита з імпортованих автомобілів. Однак, все це поки що теорія.
За словами колишнього заступника міністра інфраструктури Олександра Кави, з середини “нульових” норма закону не виконується. “Проблема у тому, що зараз фінансування витрат на ремонт і утримання доріг є захищеною статтею держбюджету. Фактично, Мінфін самостійно, кожен рік вирішує – скільки грошей із зібраних цільових акцизів віддати на дороги.
Так, з’являється у держбюджеті рядок витрат на їх будівництво, ремонт та утримання. Тобто, в останні роки держбюджетом не передбачається функціонування Державного дорожнього фонду”, – говорить він. Тепер же, як передбачається одним з розглянутих законопроектів, фінансування Державного дорожнього фонду буде закріплено в рамках спецфонду держбюджету.
“У цьому випадку фінансування Державного дорожнього фонду стане захищеною статтею – тобто всі акцизи будуть автоматично надходити в його розпорядження і на його цілі. Тобто тепер ті гроші, які автомобілісти платять у вигляді акцизів при купівлі палива, будуть витрачатися безпосередньо на дороги, а не розчинятися в держбюджеті”, – пояснює Олександр Кава.
Акцизи і мита – не єдине джерело наповнення фонду. Туди ж, з часом, будуть надходити плата за проїзд доріг автомобілями з перевищенням вагових або габаритних параметрів, платежі за передачу доріг у концесію, кредити, залучених під держгарантії, а також плата за проїзд платними дорогами. Природно, виникає питання – які дороги будуть ремонтуватися й утримуватися? Депутати пропонують відповісти на нього так: 62% коштів фонду буде йти на дороги державного значення, 35% – місцевого значення та 3% – на забезпечення безпеки дорожнього руху.
Також кошти фонду, не витрачені в одному бюджетному році, зможуть залишатися в розпорядженні фонду і в наступному. Міністр інфраструктури Володимир Омелян сподівається, що депутати приймуть законопроекти у другому читанні вже в жовтні-листопаді. Плюс-мінус мільярди “Дорожники” вже підраховують витрати держави на будівництво і ремонт. Голова парламентського комітету з питань транспорту Ярослав Дубневич каже, що прийняття цих двох законопроектів дозволить збільшити фінансування дорожнього господарства в кілька разів. “Ми припускаємо, що при збереженні 75% надходжень з акцизів це дасть можливість вже в 2018 році збільшити фінансування до 25-30 мільярдів гривень”, – заявив він. Нагадаємо, що в проекті держбюджету на 2017 рік на дороги заплановано 14,2 мільярда гривень.
Колишній директор департаменту стратегічного розвитку дорожнього ринку автомобільних перевезень Мінінфраструктури Роман Хміль каже, що зараз в країні збирається акцизів з палива приблизно 40 мільярдів гривень на рік. “Фонд повинен стати системним механізмом, що акумулює на спецрахунку держбюджету цільові кошти на ремонт доріг, що забороняє їх використання на інші потреби держбюджету, і відміняє ручне управління розподілом фінансових ресурсів між дорогами, регіонами та органами виконавчої влади, – говорить експерт транспортної галузі Олег Островерхий.
– Повинен бути максимум формульних речей, коли ні Верховна Рада, ні Кабмін не будуть мати права використовувати акциз на паливо та інші потреби бюджету і в ручному режимі змінювати фінансування між дорогами, регіонами або видами ремонтно-будівельних робіт”. Поки що з таких формул в законі вказано лише дві – частка акцизу, яка буде надходити фонду (передбачається, що в 2017 і 2018 роках в ДДФ надійде 75% акцизів, з 2019 року – 100%), а також розподіл між дорогами державного та місцевого значення.
Дорожній фонд – необхідна, але не достатня умова для появи в країні хороших доріг. На думку Романа Хміля, прийняття законопроектів забезпечить стабільність фінансування дорожнього господарства на 5-10 років. “Це дозволить дорожньому сектору планувати свою роботу на кілька років уперед. У свою чергу, це призведе до того, що бізнес буде готовий інвестувати в дорожні будівельні компанії, будучи впевненим в замовленнях на ремонт і будівництво доріг”, – говорить він.
За його ж словами, здійснювати дорожні роботи зараз фактично нікому: “Всі українські дорожні компанії збанкрутували. Остання національна компанія “Альтком” лежить на боці і не може закінчити ремонт Одеської траси. Роботи ведуться іноземними фірмами, а також “рабами”, які працюють в облавтодорах і отримують по 2000 гривень на місяць. Відповідно, за таку зарплату вони не можуть робити свою роботу якісно”.
…
У меморандумі між МВФ і Україною питанню оздоровлення українських банків приділено аж 10 сторінок
Банківський ринок, як і раніше, залишається у центрі уваги Міжнародного валютного фонду. Багато в чому це пов’язано з тим, що МВФ вважає “сильний” фінансовий сектор одним з ключових факторів стабілізації української економіки.
Саме тому, в оприлюдненому тексті меморандуму між МВФ і Україною питань оздоровлення банків приділено цілих 10 сторінок, де основний акцент зроблено на продовженні стрес-тестів і більш активної розчищення накопичених проблемних кредитів.
Представники фонду підкреслюють, що для консолідації фінансової системи України зроблено вже дуже багато, і для 79 банків, які є своєрідним “кістяком” всього ринку з часткою активів близько 30%, ризики дестабілізації на даний момент мінімальні. Тим не менш, українській владі і, зокрема, Національному банку, у 2017 році потрібно провести серйозну роботу по подальшому зміцненню банківської системи. Акцент буде зроблений на вирішення проблем з капіталізацією, на “очищення” проблемних кредитних портфелів, підвищення прибутковості банків і поліпшення якості менеджменту, а також на посилення банківського нагляду.
Одне з головних завдань – завершити стрес-тестування всієї банківської системи. НБУ вже отримав на погодження плани з рекапіталізації від першої двадцятки найбільших банків. Ефектом від їх реалізації стане зростання нормативу достатності капіталу, який до березня 2017 року має досягти позначки в 5%. Крім того, згідно із текстом меморандуму, ще до кінця вересня банки зобов’язалися подати регулятору плани з реструктуризації на наступні 12-18 місяців. Саме за цей період лідери ринку повинні вийти на беззбитковість.
Наступним кроком стане докапіталізація ще 21 банку, а завершальний етап стрес-тестів торкнеться 57 невеликих банків, активи яких становлять 2% всіх активів системи. Аналіз потреби в капіталі завершиться не пізніше червня 2017 року. І, як зазначено в меморандумі, “…на банківському ринку України залишаться працювати тільки сильні і добре керовані банки”. Хоча у прес-службі НБУ запевняють, що прогнози щодо життєздатності банків, які не пройшли тестування можна буде робити тільки після їх глибокої діагностики.
У МВФ дуже стурбовані станом кредитних портфелів банків. Головним чином, мова йде про зростання обсягу прострочених позик і про збереження високої частки проблемних кредитів в іноземній валюті. Для вирішення цієї ситуації потрібно, по-перше, прийняти чергову порцію поправок до закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з метою удосконалити процедури припинення діяльності неспроможних юридичних осіб-позичальників.
По-друге, фонд наполягає на тому, щоб банки були більш лояльні до позичальників, які наполягають на реструктуризації валютних іпотечних кредитів. Але, разом з тим, чинний мораторій на вилучення застав, швидше за все, буде скасований. Крім того, до середини 2017 року НБУ повинен сформувати кредитний реєстр на основі отриманих від банків даних.
Щоб Нацбанк міг безперешкодно одержувати необхідну інформацію, необхідні поправки до законодавства, які зобов’яжуть банки, що перебувають у стані ліквідації, регулярно передавати в НБУ дані про стан своїх кредитних портфелів, а Національний банк, у свою чергу, буде передавати їх до кредитних бюро.
Ще одна ініціатива – це стратегія підтримки системних банків у разі виникнення у них проблем, аж до націоналізації. У прес-службі НБУ пояснюють, що дана стратегія – це певний план дій для системних банків при невиконанні ними програми докапіталізації. Але підтримка з боку держави – крайній захід. На випадок, якщо не спрацюють інші інструменти.
Рішення про націоналізацію буде прийматися на рівні Кабміну з детальним обґрунтуванням програми фінансування на наступні три роки. При чому, завдання такої рекапіталізації – виведення банку з жалюгідного стану і його повернення на ринок. Також банкам доведеться наводити порядок у своєму корпоративному управлінні. До кінця червня 2017 року НБУ повинен оцінити профпридатність керівництва 10 найбільших банків і дати рекомендації по усуненню виявлених недоліків. А потім аналогічні перевірки менеджменту на відповідність кваліфікаційним вимогам будуть проведені по всій системі за погодженням з МВФ.
Мінфін займеться реформуванням держбанків. Серед пріоритетних завдань – створення незалежних наглядових рад. Їх формуванням займеться спеціальна комісія, до складу якої увійдуть представники Адміністрації президента, Кабміну та міжнародних фінансових організацій, які вже до лютого 2017 року повинні визначитися з кандидатами. При цьому український уряд виношує ідею продати як мінімум 20% акцій Ощадбанку та Укрексімбанку до середини 2018 року. Але, разом з тим, держава має намір відмовитися від повного гарантування вкладів, розміщених в Ощадбанку.
Представники банківського ринку і експерти вважають, що озвучені плани щодо подальшого наведення порядку в системі не стануть для неї шоком. І в цілому, банки готові до вимог щодо докапіталізації і “чистки” кредитних портфелів, які висувають Нацбанк і МВФ. “Судячи з усього, МВФ прагне вирішити дві проблеми – оживити кредитний ринок і знизити рівень тінізації економіки. Адже однією з ключових вимог виступає зниження відсотка (або ліквідація) так званих кептивних банків, більшість з яких кредитують компанії, афілійовані з власниками”, – говорить аналітик Антон Козюра.
При цьому очевидно, що регулятор буде робити акцент, насамперед, на невеликі фінустанови, оскільки за результатами діагностики, проведеної НБУ щодо найбільших банків, основні проблеми вже виявлені, і ведеться робота над їх усуненням. Для решти ж частини банківського сектора все ще попереду. “Проте не можна говорити, що це війна НБУ проти дрібних банків.
Нацбанк просто продовжує реалізовувати свою стратегію з досягнення стабільності банківської системи. Все залежить від бажання акціонерів капіталізувати банки, грати за правилами. Але одночасно з цим виникає питання: де вони візьмуть гроші? Якщо ресурсів немає, то я не виключаю ситуацій, коли банки будуть самоліквідуватися через брак ресурсів для докапіталізації”, – вважає Сергій Наумов, голова правління комбанку.
Схожу думку має і аналітик Андрій Приходько, за словами якого вимога щодо поступового збільшення статутного капіталу до 500 мільйонів гривень – це не головний виклик для банків.
“На бізнесі багатьох малих фінустанов також негативно позначиться посилення контролю кредитування пов’язаних сторін, так як їх власники купували або відкривали банки в основному для фінансування якихось внутрішніх проектів або проектів своїх бізнес-партнерів”, – підкреслює Андрій Приходько. В сухому залишку, на банківському ринку у 2017 році як і раніше буде неспокійно, і частина гравців неминуче потрапить в число кандидатів на “виселення”.
До того ж, НБУ має намір звертати увагу не тільки на капіталізацію, але і на прибутковість. А цим критерієм, як відомо, ще дуже багато банки не відповідають, що ставить їхнє існування під загрозу.
…
Еміратські оператори портів потужно заходять в Україну
13 жовтня в Україні перебуватиме з візитом Головний виконавчий директор, Голова ради директорів компанії «DP World» Султан Бін Салім, – повідомив глава Мінінфраструктури Володимир Омелян.
«Компанія« DP World» була створена в 2005 році шляхом злиття еміратських операторів «Dubai Ports Authority» і «Dubai Ports International».
В даний час компанія здійснює управління 77 діючими логістичними терміналами (як морськими, так і континентальними) і 50 суміжними підприємствами в 40 країнах світу на шести континентах і є одним з найбільших в світі портових операторів. У компанії працюють 37 000 співробітників з 110 країн світу. «DP World» географічно є найбільш диверсифікованим логістичним оператором, а порт «Jebel Ali» поблизу Дубаї – найбільший за площею порт в світі з найсучаснішими технологіями», – розповів міністр.
За словами Омеляна, крім переговорів в Міністерстві інфраструктури, Султана бін Саліма прийме керівництво країни – Президент України та прем’єр-міністр.
Так само в Мінінфраструктури мають намір провести переговори з іншим великим портовим оператором – «Hutchison Ports».
«У цей же день, 13 жовтня, в міністерстві пройдуть переговори з керівництвом «Hutchison Ports», ще одним світовим лідером серед портових операторів, що володіє портами в 25 країнах світу з персоналом більш ніж 30000 осіб», – додав міністр.
Міністр розповів, що обидва візити мають абсолютно предметний інтерес і є надія, що обидва оператори найближчим часом вийдуть на український ринок.
…