Daily: 09/23/2016
Путлєр ліквідував одного з керівників управління справами президента РФ
Керівник одного з підприємств управління справами президента РФ Дмитро Крюков виявлений застреленим в офісі в центрі Москви, повідомили джерела в правоохоронних органах.
Тіло 45-річного глави ФГУП «Президент-сервіс» було виявлено в одному з кабінетів в адміністративній будівлі за адресою: вулиця Арбат, 54/2. У цій будівлі розташовується штаб-квартира ФГУП «Президент-сервіс».
За попередніми даними, Крюков наклав на себе руки. Обставини події з’ясовуються, додали співрозмовники агентства.
Керуючий справами президента РФ Олександр Колпаков проінформований про смерть керівника «Президент-сервісу», повідомила прес-секретар управління справами Олена Крилова.
«Президент-Сервіс» входить в структуру управління справами Президента РФ.
Підприємство, повідомляється на його сайті, займається комплексним сервісним обслуговуванням органів державної влади, організацій і приватних осіб. ФГУП, в числі інших, обслуговує адміністрацію президента, уряд, верхню і нижню палату парламенту.
…
Корумповані судді хочуть щоб їх хоронили за рахунок простих українців
Згідно з новим Порядком компенсації витрат на поховання та увічнення пам’яті суддів, затвердженим Радою суддів України, майже всі будуть здійснювати за державний рахунок.
Організувати і провести похорон, викопати могилу, встановити пам’ятник, кремувати і відправити тіло померлого за кордон можна буде безкоштовно. Нововведення стосуватиметься і суддів у відставці.
Витрати на поховання суддів може нести безпосередньо суд або відповідне теруправління Державної судової адміністрації.
Витрачені гроші можуть компенсувати виконавцю волевиявлення померлого. Для їх отримання необхідно надати заяву про грошову компенсацію і оригінали документів про оплату послуг. Компенсацію здійснюють в межах бюджетних асигнувань відповідного суду.
Вартість придбання і встановлення пам’ятника не може перевищувати 10 мінімальних зарплат, встановлених на момент здійснення оплати за придбання або встановлення пам’ятника.
Якщо заяви про компенсацію подали кілька осіб, її надають пропорційно до витрат.
…
У Києві заборонили роздрібну торгівлю алкогольних і слабоалкогольних напоїв з 23:00 до 10:00
Депутати Київської міської ради (Київради) під час засідання в четвер ввели заборону на реалізацію суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю, алкогольних і слабоалкогольних напоїв на території Києва з 23:00 до 10:00.
Відповідне рішення підтримали 86 депутатів Київради.
“Щорічно в Україні від алкоголю помирає 40 тис. осіб. Цю страшну статистику ми можемо зупинити лише рішучими діями, спрямованими на пропаганду здорового способу життя та обмеження вживання алкоголю. Я впевнений, що дане рішення знизить рівень дитячого пияцтва, знизить показники криміногенної ситуації в столиці. Кияни варті того, щоб жити в спокійному, цивілізованому, європейському місті”, – зазначив автор проекту рішення, депутат фракції “Солідарність” у Київраді Владислав Михайленко.
Рішенням передбачається, що заборона буде поширюватися тільки на продаж алкоголю в закладах роздрібної торгівлі. Продаж спиртних напоїв і пива в ресторанних закладах у нічний час не забороняється.
Київрада рекомендує контролюючим органам застосовувати до порушників передбачені законодавством заходи, в тому числі, звертатися до органів ліцензування з рекомендацією щодо позбавлення суб’єкта господарювання ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями.
Також Київрада зобов’язала органи ліцензування здійснювати перевірки суб’єктів господарювання щодо виконання даного рішення, а також інформувати про їх результати Київську міськдержадміністрацію.
…
МЗС не зміг звільнити дипломата Оксану Ліщишин, що “засвітилася” у контрабанді
Гучний скандал травня – коли на кордоні з Угорщиною знайшли автомобіль дипломата, повний контрабандних цигарок, – так і не добіг свого завершення.
Попри те, що ця історія на деякий час стала топ-темою для загальнонаціональних ЗМІ; попри “чистку” посольства та звільнення посла (якого, щоправда, треба було звільнити ще 2014 року, одразу після Революції гідності); попри гучні заяви, обіцянки та звинувачення, що лунали від посадовців,
МЗС не зміг навіть звільнити дипломата, що “засвітилася” у контрабандних схемах.
Причому саме “не зміг” – тут не йдеться “не схотів”.
Кілька наших джерел повідомили, що скандальний дипломат – Оксана Ліщишин – не пошкодувала коштів на юристів, щоб зупинити процес. “Так, вона справді знайшла адвокатів і ходила тут, в МЗС, пояснюючи, що жодної вини за нею немає, а МЗС відповість за наклеп”, – розповів один із наших співрозмовників.
І найцікавіше, що формально дипломат права. Адже з цигарками зловили не її, а її чоловіка. А фальсифікований лист про дипломатичну пошту, виписаний від її імені, не є підставою для покарання… бо його оригіналу немає у кримінальній справі.
…А тим часом ЄП стало відомо про новий випадок контрабанди з дипломатичними документами.
Отже, далі – детальніше про історію родини “дипломатичних контрабандистів” та про системну проблему, з якою стикнулося МЗС.
Як же все починалося. В суботу 21 травня на українсько-словацькому кордоні затримали вантажний мікроавтобус з дипломатичними номерами. Всередині – 60 тисяч пачок цигарок, які водій намагався видати за дипломатичний вантаж. В понеділок вранці ця історія потрапила до ЗМІ. Тоді з’ясувалося, що контрабандистом був Сергій Ліщишин, чоловік першого секретаря посольства України в Словаччині Оксани Ліщишин. Саме вона виписала лист з печаткою посольства, в якому підтвердила “недоторканність” вантажу.
Тобто до контрабанди додалася службова підробка.
В МЗС того ж дня визнали проблему і пообіцяли покарати всіх винних, натякнувши на можливу причетність посла.
Формально – справді покарали. Вже у вівторок, тобто за день після розголосу в ЗМІ, МЗС відкликав дипломата-контрабандистку до України. А згодом стало відомо, що міністерство розпочало службове розслідування за цим фактом.
Для реакцій на найвищому рівні знадобилося більше часу – лише 3 червня президент Петро Порошенко звільнив скандального посла України в Словаччині Олега Гаваші.
Наприкінці літа ми вирішили перевірити, чим завершилася історія з контрабандою для її фігурантів.
Закарпатська митниця повідомила: суд підтвердив вину Сергія Ліщишина.
Родина контрабандиста має сплатити штраф і втратить мікроавтобус. Звісно, якщо апеляційний суд не скасує вирок.
“Судом першої інстанції оголошено рішення про визнання його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого постановою ч. 1 статті 483 Митного кодексу України, накладення на нього штрафу в розмірі 100% від вартості предметів правопорушення, конфіскації тютюнових виробів та конфіскації транспортного засобу”, – йдеться у відповіді Головного управління ДФС у Закарпатській області на наш запит.
Щоправда, схоже, що цим покарання родини контрабандистів вичерпалося.
На той час, коли перший із наших запитів вже був у МЗС, на сторінці Оксани Ліщишин з’явився віршований допис.
“Не заглядай в чуже вікно, не заздри тим, хто більше має,
Бо кожному із нас дано лиш те, що в бога заробляє”, – републікувала вона.
Цей публічний статус став першим від травня, тобто від початку скандалу. Одразу кілька знайомих дипломатів надіслали лінк на нього авторові цієї статті – в МЗС сприйняли цей допис як відповідь Ліщишин колегам-дипломатам.
Річ у тім, що на той момент скандальна дипломат вже набула нової слави серед колег.
Вона відмовилася звільнятися з дипломатичної служби і попередила, що готує позови до МЗС.
В міністерстві підтвердили, що не можуть звільнити дипломата, навіть попри те, що її причетність до контрабанди – поза сумнівом. Після повернення до Києва колишній перший секретар посольства у Словаччині відгуляла 77 днів відпустки. В день її завершення дипломат розмістила допис про “заздрощі”.
“Наразі, до завершення розслідування і відповідних висновків, ми не маємо правових підстав для звільнення пані Ліщишин.
Тому після завершення довготермінового відрядження відповідним наказом МЗС першому секретарю посольства України в Словаччині О.Л. Ліщишин було надано відпустку, яка завершилася 17 серпня 2016 року”, – йдеться у відповіді МЗС.
У дипломатичному відомстві підкреслили, що нової посади їй не надали.
Заступник глави МЗС, керівник аппарату міністерства Вадим Пристайко визнав: Ліщишин та її адвокати справді погрожували МЗС судом.
“Закиди про можливість судового позову з боку Оксани Ліщишин та її представників лунали, хоча досі на адресу міністерства не надходило ані судової ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, ані повістки з визначеною датою проведення судового засідання, як це передбачено в таких випадках.
Особисто я вважаю такий розвиток подій проявом цинізму та спробою шантажу, однак кожен громадянин має на такий крок закріплене законом право”, – йдеться у відповіді Пристайка на наше запитання.
Вадим Пристайко також уточнив, що в МЗС досі не мають остаточного рішення про дисциплінарне покарання дипломата.
“Службове розслідування у справі Оксани Ліщишин ще триває. Ним займається Дисциплінарна комісія МЗС. Дисциплінарне провадження здійснюється вкрай ретельно і з суворим дотриманням чинного законодавства, щоб, зокрема, знизити ризик оскарження нашого рішення за формальними ознаками та уникнення відповідальності”, – пояснив заступник глави МЗС.
І завершення цього розслідування, схоже, буде нескоро.
Адже наразі відсутній ключовий документ, який можна поставити у вину Оксані Ліщишин – підроблений лист про “дипломатичний вантаж”, який вона надала своєму чоловікові.
Раніше ми повідомляли з посиланням на джерело, що слідчі не мають в розпорядженні цього документа.
Закарпатська митниця офіційно підтвердила це нам (щоправда, не пояснила, куди він подівся). Наразі у справі є лише свідчення митників про те, що лист існував.
“Факт подання до митного контролю листа посольства України в Словацькій Республіці зафіксовано в протоколі про порушення митних правил, його фотокопія долучена до матеріалів справи”, – йдеться у відповіді на наш запит.
Джерела свідчать, що Сергій Ліщишин просто забрав (точніше, нам кажуть, що “вкрав”) цей лист зі стола митника.
Чи то через розгубленість останнього, чи то через неуважність, чи то (не станемо виключати) через згоду митника – але наразі відсутній головний документ, який міг би довести вину Оксани Ліщишин у кримінальному процесі про службове підроблення та зловживання владою.
Лишилася тільки його фотокопія, яку митник зробив на мобільний телефон. Але цього – замало.
Пристайко не став коментувати хід розслідування у цій справі та обмежився тим, що визнав – досудове розслідування триває. Інші подробиці “можуть бути розголошені лише з дозволу слідчого або прокурора”, пояснив він.
Відставний дипломат, колишній генконсул України в Стамбулі, а нині – голова правління організації “Майдан закордонних справ” Богдан Яременко вважає, що навіть за цієї ситуації, коли оригінал документу знищено, було реально довести провину дипломата.
Наголошуючи на слові “було”.
“Це можливо було зробити. Але це робота не МЗС, а МВС чи Служби зовнішньої розвідки, офіцер якої є в посольстві. Потрібно терміново вилучити документи, журнал, де фіксуються листи, і так далі. Але навіть два-три дні – достатньо, щоби зачистити всі “хвости”. Тому потрібно було діяти терміново, того ж дня”, – каже він.
Яременко, як відомо, має власний досвід судової тяганини з МЗС – в 2013 році його звільнили через критику тодішньої влади. Дипломат довів у суді, що звільнення було незаконне.
Нині він підтверджує: якщо МЗС зважиться звільнити Ліщишин через цей скандал, вона має всі шанси виграти суд у міністерства. “Попри ганебність цієї історії, вона не несе юридичної відповідальності за дії чоловіка. Тому юридично – доки не буде доведено судом її причетність до контрабанди – підстав для звільнення немає”, – пояснює дипломат.
Ми звернулися до Оксани Ліщишин з проханням про коментар, відповіді наразі не отримали.
Ще раз наголосимо на важливій деталі: Оксана Ліщишин зараз не має посади в МЗС, але, як зазначено в офіційному коментарі міністерства, вона не звільнена з дипслужби.
А це означає, що згодом (якщо її вина у підробленні документів не буде доведена) вона має право знову претендувати на роботу у дипмісії за кордоном. Прозорий конкурс, відповідність кваліфікаційним вимогам, досвід роботи, добрі результати тестів – і в посольстві у Польщі, Словаччині, Чехії чи будь-якій іншій країні ми знову матимемо дипломата Оксану Ліщишин.
І байдуже, що її прізвище в дипломатичній тусовці вже використовується як “загальна назва”.
Чи це прийнятно для України – зберігати на дипслужбі особу, що має імідж контрабандиста? Категорично ні.
Але факт є фактом: нині чинний закон “Про дипломатичну службу” не дає права звільняти дипломата через “погану репутацію”. Особливо – через репутацію чоловіка. Через це можна як максимум відкликати з відрядження (що і було зроблено).
Нині МЗС має намір подати в Раду новий закон про дипслужбу; міністр Павло Клімкін днями заявив, що проект документа “вже готовий”. Але чи буде вирішена в ньому ця проблема – достеменно невідомо.
До слова, ми маємо інформацію, що випадок контрабанди з диппаспортом – не поодинокий. Просто саме він став публічним. Ми маємо інформацію, що кілька тижнів тому на українсько-польському кордоні був затриманий офіцер безпеки посольства України в одній із країн Східної Європи (це, щоправда, підпорядкування Служби зовнішньої розвідки, а не МЗС). І знову йдеться про цигарки.
За даними джерел, його терміново відкликали, а справу – “зам’яли”. Ми отримали неофіційне підтвердження цього від кількох джерел в МЗС, маємо ім’я затриманого, а також дані про те, в якій країні він нібито працював. Та оскільки не маємо офіційного підтвердження даної інформації, то вирішили не публікувати ці дані.
“Насправді схожі випадки відбуваються регулярно, один-два рази на рік. І цього не уникнути. Людська природа – грішна, тому на контрабанді часом ловлять представників різних посольств. Коли я працював у Стамбулі, було відкликане майже в повному складі консульство однієї постсоціалістичної країни ЄС, на чолі з генконсулом”, – розповідає Богдан Яременко.
“Ключове питання – держава повинна не лише карати винних, але й боротися з проблемою, системно”, – каже він.
Вадим Пристайко визнає проблему і каже: МЗС готове до такої боротьби.
“Ми не маємо права бути поблажливими, щоб уникнути повторення таких речей. Тому на нараді послів наголосили на невідворотності відповідальності усіх причетних, починаючи від самих порушників і завершуючи керівником дипустанови, який не здатен забезпечити належний контроль за діями свого штату”, – заявив дипломат, відповідаючи на наш запит.
“Ми будуємо сучасну і прозору дипломатичну службу і пишаємося приналежністю до неї. Особам, які використовують ім’я українського дипломата для неправомірної діяльності, однозначно не місце в ній”, – наголосив заступник глави МЗС.
Він зазначив також, що міністерство провело “глибинний аналіз ситуації” в інших посольствах: “Міністерство надзвичайно болісно сприймає удари по репутації, які наносять нечисті на руку співробітники. Але й прикривати нікого не збирається”.
Ці заяви від МЗС – справді добрий знак. Та треба, щоби вони втілилися у діях. І без зміни закону про дипслужбу тут не обійтися.
І, нарешті, лакмусовим папірцем має стати вирішення “справи Ліщишин”, а також дії міністерства у нових скандалах, якщо такі знову стануться.
…
Народні депутати масово користуються приватними літаками, які здебільшого зареєстровані на офшори
Народні депутати масово користуються приватними літаками, які здебільшого зареєстровані на офшорні компанії.
Так, журналісти з’ясували, що колишній голова адміністрації президента Віктора Януковича та його сестра, депутати з “Опозиційного блоку” Сергій та Юлія Льовочкіни постійно літають одним і тим самим літаком Bombardier Challenger 850. Його вартість складає близько 40 мільйонів доларів, а година оренди такого літака обійдеться близько 7 тисяч євро.
Літак із державним знаком UR-ICD вдалося знайти в реєстрі цивільних повітряних суден України. Згідно з даними реєстру, цей літак отримав реєстраційне посвідчення 5 місяців тому – 6 квітня 2016 року. Власником вказано офшорну компанію з Британських Віргінських островів Eola Assets Limited.
У деклараціях Сергія та Юлії Льовочкіних літака немає, натомість у декларації Сергія Льовочкіна є дані про сплату у 2015 році майже двох мільйонів гривень на авіаційну компанію “Бізнес джет тревел” – це український оператор літака, яким пересуваються Льовочкіни.
Інший народний депутат, лідер депутатської групи “Відродження” Віталій Хомутиннік і його колега Валерій Писаренко у компанії російського підприємця Павла Фукса потрапили у камеру журналістів на виході з віп-терміналу аеропорту “Київ”. Вони прибули на літаку Gulfstream G280 з бортовим номером VP-CVH. Коштує такий літак близько 25 мільйонів доларів.
Цікаво, що раніше журналісти повідомляли, що літак Хомутинніка зареєстрований на офшор із Кайманових островів.
Родину народного депутата від “Блоку Петра Порошенка” Сергія Тригубенка та сім’ю бізнесмена Ігоря Сала помітили у літаку Gulfstream G200 Galaxy, що 31 липня прибув до Києва з Італії.
Як уже повідомлялося, нібито структури з орбіти Ігоря Сала мали інтерес у вугільному бізнесі на Сході України. Також публікувалося розслідування про те, що народний депутат Тригубенко курує вугільну галузь нібито під наглядом першого заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенка.
Згідно з декларацією за минулий рік, депутат Трегубенко заробив майже 75 тисяч гривень. Члени його родини – мільйон.
Журналісти знайшли українську авіакомпанію, яка здає в аренду саме цей літак, яким літав депутат. Середня вартість такого перельоту становить близько 20 тисяч євро, а це півмільйона гривень.
Як з’ясувалося, цим же літаком пізніше з Харкова у Київ летіли народні депутати від “Опозиційного блоку” Юрій Бойко та Юлій Іоффе.
У компанії, яка здає в аренду цей літак, повідомили, що переліт Харків–Київ коштує 8,5 тисячі євро.
Бойко, Іоффе та Трегубенко не єдині народні обранці, які використовують один і той самий літак. Так, наприклад, двічі вдалося зафіксувати приліт саме на цьому чартері народного депутата від “Блоку Петра Порошенка” Гліба Загорія.
Після першого прильоту Загорій сів за кермо “Мерседеса”, якого немає в його декларації. Коли Загорій прилетів вдруге,то знову сів за кермо “Мерседеса”, але вже іншого. Однак і другої автівки не виявилося в його офіційній декларації.
Народний депутат Олександр Герега з дружиною Галиною, співвласники мережі гіпермаркетів, користуються літаком Gulfstream G550. Цей літак зареєстрований на австрійську авіакомпанію.
Найдорожчим літаком Falcon 900, вартість якого сягає 50 мільйонів доларів, користуються депутат від “Опозиційного блоку” Нестор Шуфрич та колишній голова Адміністрації президента Кучми і кум президента Росії Путіна Віктор Медведчук.
Знімальна група програми тричі стала свідком прильоту в аеропорт “Київ” народного депутата від “Опозиційного блоку” Вадима Новинського. Усі три рази депутат-мільйонер прилітав на різних літаках.
Використовує чартери і близький соратник президента, народний депутат від фракції “Блок Петра Порошенка” Ігор Кононенко. Він пояснив, що оплачує чартери із власного рахунку.
Літаком Gulfstream G200, зареєстрованим на австрійську авіакомпанію MJet GmbH, користується народний депутат від “Народного фронту” Андрій Іванчук.
На ринку авіаперевезень кілька компаній пропонують переліт Ніцца–Київ на літаку Gulfstream G-200 – у середньому за 20 тисяч євро, це близько 600 тисяч гривень.
Водночас, згідно з декларацією за 2015 рік, народний депутат Андрій Іванчук заробив 891 тисячу 518 гривень. Отже, вартість оренди літака перевищує половину його офіційно задекларованого річного доходу.
…
Рейдери не дрімають, бо зареєструвати бізнес або нерухомість в Україні стало простіше
Зареєструвати бізнес або нерухомість в Україні стало простіше. Прибравши зайві бар’єри, в тому числі передавши функції з реєстрації від Мін’юсту місцевим держадміністраціям та нотаріусам, наша країна змогла піднятися в рейтингу Doing Business відразу на 40 позицій за легкістю реєстрації підприємств.
“Зараз в Україні – 10 тис. реєстраторів замість 2 тисяч осіб, що перебували в штаті Мін’юсту. Немає жодної черги, немає жодної корупційної складової”, – похвалився заступник міністра юстиції України, голова комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін’юсті Павло Мороз.
Але “послабленнями” зацікавилися не лише пересічні громадяни, а й рейдери, і юристи, які ведуть багаторічні корпоративні спори. Тому в Мін’юсті розробили поправки до діючого механізму реєстрації, щоб мінімізувати спроби рейдерських захоплень.
За словами Павла Мороза, з травня по серпень 2016 року в міністерстві вивчили 99% рейдерських схем, які застосовують зловмисники, користуючись недосконалістю прийнятого законодавства. Пропозиції Мін’юсту вже оформлені у вигляді депутатського законопроекту №5067, який був зареєстрований в парламенті 5 вересня.
“Ми хочемо змінити законодавство, щоб краще захистити право власності від рейдерів. Адже через загрозу втратити майно іноземні інвестори побоюються вкладати кошти в Україну”, – розповів Павло Мороз.
Нагадаємо, раніше міністр юстиції Павло Петренко заявив, що кожен пункт зростання в рейтингу Doing Business приносить країні близько $500-600 млн інвестицій.
В результаті прийняття поправок, як очікують в Мін’юсті, рейдерство як явище буде зведено до мінімуму, допустимого в цивілізованих країнах.
Серед основних пропонованих змін в Мін’юсті виділяють 13 новацій. Чотири з них стосуються посилення відповідальності держреєстраторів і нотаріусів за вчинення протиправних дій.
“Як тільки першого держреєстратора посадять, кількість порушень піде на спад. Тому що без їхньої участі зробити захоплення чужої власності неможливо, окрім як за рішенням суду. Але це окреме питання”, – говорить Павло Мороз.
Зокрема, за участь в рейдерських атаках для держреєстраторів буде введена кримінальна відповідальність з максимальним терміном покарання 8 років. Поки комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін’юсті може лише анулювати доступ реєстратора до реєстрів і передати справу в поліцію. Підробка документів на нерухомість “потягне” на 5 років, чого не було раніше.
“Причому в’язниця загрожує не тільки виконавцю, але і організатору, і заявнику (особі, яка подає документи і відповідає за їх достовірність)”, – пояснюють в Мін’юсті.
Також запропоновано збільшити розмір адміністративних штрафів за незаконні реєстраційні дії з 340 грн. до 8,5 тис. грн.
Якщо такі дії здійснює нотаріус, то його можуть позбавити права на ведення нотаріальної діяльності. З огляду на, що з 100 кандидатів таке право отримують 5-6 осіб, які до цього повинні 3 роки пропрацювати юристами і ще 3 роки – помічниками нотаріусів, це буде дуже дієвий захід, вважають в Мін’юсті.
У той же час, як повідомила приватний нотаріус Марина Заріна, багато нотаріусів будуть відмовлятися від проведення реєстраційних дій, щоб не ризикувати своєю роботою.
“Ми не можемо перевірити справжність печаток чи підписів на документах, які нам приносять. До того ж реєстрація бізнесу – це право нотаріуса, а не обов’язок. Ми не отримували ліцензій чи інших дозволів на проведення таких дій. Тому, щоб не ризикувати зайвий раз, особисто я буду відмовлятися від реєстраційних дій “, – зазначила Заріна.
В результаті можуть знову утворитися черги до держреєстраторів. Мін’юст в свою чергу обіцяє навчити всіх нотаріусів, а для зменшення ризиків пропонує їм взяти в помічники колишніх держреєстраторів Мін’юсту.
Буває і так, що злого умислу в діях держреєстратора немає, але рейдери вміло користуються недосконалістю системи реєстрації. Наприклад, з 2002 р. існує практика захоплення бізнесу за неіснуючими або підробленими рішеннями суду (в цьому випадку береться реальне рішення, але змінюється його резолютивна частина).
На підставі судового вердикту держреєстратор вносив зміни до складу акціонерів або переписував бізнес на іншого власника, бо не міг перевірити справжність рішення суду.
Щоб усунути цю прогалину в законі, пропонується проводити реєстрацію прав тільки після перевірки в Єдиному держреєстрі судових рішень, звіряючи всі реквізити і відповідність його по документарній інформації. Тобто, буде організовано обов’язкову взаємодію реєстрів бізнесу і нерухомості, а також реєстру судових рішень.
Відносно нерухомості ця проблема вже вирішена постановою КМУ №594 від 8 вересня 2016 р., де передбачений порядок звірки судових рішень.
При цьому, як визнають в Мін’юсті, поки реєстр судових рішень повноцінно не запрацював, і в ньому часто відсутні реально прийняті рішення судів, в тому числі з причини затримки з їх публікацією.
“Від внесення мною даних в систему до появи рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень проходить приблизно 10-14 днів”, – розповіла суддя Господарського суду Києва Анна Бондаренко.
Тому тимчасово, до повноцінного наповнення реєстру судових рішень, в законопроекті передбачені перехідні положення. Зокрема, якщо реєстратор не знаходить рішення суду в реєстрі, то реєстраційні дії припиняються до офіційної відповіді з суду за запитом.
Хочуть виключити і випадки, коли держреєстратор або нотаріус “забував” в своєму комп’ютері флешку з особистим ключем доступу до реєстрів, а вночі невідомі хакери крали цей ключ і міняли записи в реєстрах.
“Ми пропонуємо, щоб всі електронні ключі до реєстрів зберігалися на одному зовнішньому носії. Тому навіть отримавши повний доступ до комп’ютера, хакери фізично не зможуть дістати ключ. За весь час роботи такої системи в Литві, Латвії та інших країнах не було жодного випадку злому”, – зазначив Павло Мороз.
Відносно самого цифрового підпису законопроектом пропонується внести зміни, відповідно до яких тільки особисто керівник зможе отримати електронний цифровий підпис. За дорученням це буде зробити неможливо.
Також звужується принцип екстериторіальності. Після внесення змін держреєстратор зможе реєструвати об’єкти нерухомості та бізнесу виключно в межах своєї області. За винятком випадків, коли здійснюється онлайн-реєстрація.
…