Daily: 03/04/2016

Банкрути Дельта Банк, VAB, Таврика, Терра Банк і CityCommerce виводили гроші через Meinl Bank

ua-meinlbank

Банкрути Дельта Банк, VAB, Таврика, Терра Банк і CityCommerce виводили гроші через Meinl банк.

Резонансне розслідування, яке стосується одного з каналів виведення грошей з України – через австрійський банк Meinl, отримало резонансний поворот: його вивели в публічну площину на території Австрії. Тим часом у розпорядженні журналістів з’явилися нові дані щодо зв’язків Meinl зі збанкрутілими Дельта Банком, VAB, банком «Таврика», Терра Банком і CityCommerce Bank.

2 березня мало відбутися чергове судове засідання у справі Meinl Bank. З літа 2015 року цей банк намагається спростувати факти, викладені в розслідуванні, опублікованому у грудні 2014 року. Позови було подано через більш ніж півроку з моменту публікації у зв’язку з тим, що проти Meinl Bank наприкінці минулого року було ініційовано слідчі дії. Тим часом у банку зі скандалами змінюють топ-менеджерів.

Як ми раніше писали, одна з найпоширеніших схем виведення коштів з України полягає в розміщенні грошей українських банків (таку схему також використовують банки Прибалтики і Росії) на кореспондентських рахунках у банках Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейну.

Під заставу цих коштів банк видає кредити третім особам на території ЄС чи в Україні. Далі ці фінанси списують в рахунок погашення зобов’язань третіх осіб, наприклад кіпрських компаній. Згідно з даними джерел в НБУ, за таким алгоритмом було виведено сотні мільярдів гривень з низки банків, які вже перебувають під управлінням Фонду гарантування вкладів.

За коррахунками з Meinl Bank AG працювали «Банк професійного фінансування», Південкомбанк, Терра Банк, CityCommerce, VAB Bank, Дельта Банк, Український професійний банк і багато інших. Наприклад, за інформацією прокуратури, 20 листопада 2015 року відбулося «незаконне списання з коррахунку в MEINL BANK AG коштів» VAB Bank.

«Meinl Bank AG 19.01.2015 року надіслав АТ «Дельта Банк» повідомлення про списання коштів через невиконання SILISTEN TRADING LIMITED зобов’язань за кредитним договором і провів списання всієї суми з коррахунку банку», – вказано у звіті.

Також у документах слідства є відомості про те, що 22 серпня 2011 року колишні працівники Терра Банку «з метою розтрати або заволодіння коштами Терра Банку уклали з Meinl Bank AG договір застави на суму $40 млн». Ці кошти також було списано з рахунків.

За даними бухобліку, на рахунках Meinl Bank враховувалися 59,3 млн євро CityCommerce Bank. Хоча фактично цих грошей у банку Meinl не було. Згідно з інформацією джерел Forbes у Фонді гарантування вкладів, тільки за CityCommerce Україні було завдано збитків у розмірі 14 млрд гривень.

Представники Центру протидії корупції – громадської організації, створеної в Україні за підтримки США, – також вирішили взяти участь у боротьбі з виведенням грошей з України. Раніше ця структура за сприяння нинішнього радника губернатора Одеської області Саші Боровика заморожувала гроші, які йшли через німецькі банки на фінансування антимайдану.

Тепер Центр протидії корупції подав заяву у прокуратуру міста Відень щодо участі Meinl Bank у відмиванні грошей, вкрадених в Україні. Керівник ЦПК Дар’я Каленюк розповіла нам, що звертатися в прокуратуру їм порекомендував депутат австрійського парламенту Пітер Пілц, спікер Партії зелених.

«Я сподіваюся, що за фактом нашого звернення буде відкрито кримінальне провадження в Австрії щодо справ банку Meinl за фактами, які ми надали. У нас є підозра, що Meinl був у співучасті з власниками та інсайдерами щонайменше п’яти банків, які вивели з них як мінімум 200 млн євро. Ці дії мають ознаки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, і участі у крадіжці майна в особливо великих розмірах», – каже Каленюк.

За її словами, у документах, переданих Центром протидії корупції у прокуратуру Австрії, значаться справи щодо банків CityCommerce, Південкомбанк, «АвтоКраз» і «Київська Русь».

Зусиллями Центру протидії корупції проблемні кошти може бути заморожено на рахунках в іноземних банках. Тепер слово за державою Україна: поки українська сторона не виявить зацікавленість, ці гроші не розморозять. Така доля вже спіткала накопичення колишнього прем’єр-міністра Павла Лазаренка, питання повернення яких в Україну вже лежить виключно в компетенції українських відповідних структур.

На думку Дар’ї Каленюк, звертатися до правоохоронних органів Австрії з питань Meinl Bank мала прокуратура України. «Українська сторона вже ухвалила виправдувальне рішення щодо однієї зі справ про виведення грошей через Meinl. Ми вважаємо, що інші справи українські правоохоронці теж «зіллють». Тому займатися проблемою на цьому етапі має австрійська сторона», – каже Каленюк.

У ЦПК нарікають не лише на затяжну бездіяльність українських правоохоронців, а й на факти прихованого спротиву діям Центру. Так, у наданні даних, наприклад щодо банку «Дельта», Центру протидії корупції взагалі відмовили.

«Ми бачимо, що в міжнародному напрямку роботи прокуратури особливих досягнень немає, всюди мінуси. Необхідно її посилювати, тому що інакше не зрозуміло, як домогтися ефективності у представленні наших інтересів за кордоном», – розповідає нам колишній член Ради НБУ Василь Горбаль. Він нагадує, що свого часу основна ініціатива в розслідуванні справи про «вишки Бойка» виходила не від силових органів, а від народного депутата Остапа Семерака. «Саме Семерак їздив до Прибалтики, писав запити. Це закінчилося тим, що латвійська прокуратура вирішила арештувати гроші, які проходили у справі Бойка», – каже Горбаль.

Раніше чиновники Фонду гарантування вкладів розповідали, що вони ведуть переговори з австрійськими правоохоронцями, щоправда, без особливого успіху. Запити під час підготовки першої статті восени 2014 року одержував і фінансовий регулятор Австрії, а також Moneyval і FATF. Судовий позов Meinl Bank проти журналіста пов’язаний зі спробою спростування викладених у статті фактів – саме з метою призупинити розслідування проти банку. Тим часом Meinl Bank уже потрапив у поле зору слідчих і ЗМІ у зв’язку з виведенням грошей з Ізраїлю.

«Необхідно, щоб українські правоохоронні органи та НАБУ також вели розслідування з участю Австрії та США. Тоді можна буде знайти гроші, заморозити їх і повернути в Україну. У США є причини втрутитися в розслідування, оскільки частину операцій із виведення грошей з України з участю Meinl Bank проводили в доларах», – каже Каленюк.

«Участь американських органів у нинішньому розслідування навколо Meinl Банк може призвести до того, що частину активів вищого керівництва країни буде заморожено», – каже Ростислав Кравець. На його думку, всі вищі чиновники намагаються докласти максимум зусиль, щоб активи, виведені раніше з України, не було повернуто і щоб слідчих дій за цими епізодами не проводили.

«Можновладці, на мою думку, безпосередньо причетні до виведення грошей із країни. Тому вони роблять усе можливе, щоб активи не поверталися і не було розслідувань. Адже за належного розслідування, найімовірніше, з’явиться інформація про співучасть у цих злочинах вищого керівництва країни», – резюмує Кравець.

Правда України

your ad here

ЄЦБ анулював ліцензію латвійського Trasta komercbanka, що у власності Івана Фурсіна

fursin-firtash

Європейський центральний банк (ЄЦБ) після звернення Комісії ринку фінансів і капіталу (КРФК) анулював ліцензію АТ Trasta komercbanka.

КРФК запропонувала анулювати ліцензію Trasta komercbanka, тому що банк тривалий час допускав серйозні порушення в важливих сферах діяльності, і комісія прийшла до висновку, що регулювати діяльність банку не представляється можливим.

Комісія зробила висновок, що у Trasta komercbanka немає критично важливих функцій і його відхід з ринку не зробить негативного впливу на стабільність латвійського фінансового сектора.

У разі ліквідації банку при виплаті кожного клієнта гарантованого державою відшкодування до 100 тис. євро, 93% вкладників отримають назад всі свої вкладення в банк в повному обсязі, вказала КРФК. Тому вирішено, що порятунок банку – не в інтересах суспільства.

КРФК зазначає, що банк довгий час працював зі збитками, його бізнес-модель нежиттєздатна, а керівництво кредитно-фінансової установи не змогло розробити стратегію діяльності, відповідає реальній ситуації. У роботі банку також констатовано довготривалі порушення в області легалізації злочинно здобутих коштів і фінансування тероризму.

З урахуванням усього перерахованого вище ЄЦБ після звернення КРФК вирішив анулювати ліцензію Trasta komercbanka. Рішення вступає в силу 3 березня в 24.00 за латвійським часом.

Глава правління Trasta komercbanka Гундарс Гріезе сказав, що адвокати оцінюють можливість оскаржити рішення ЄЦБ в суді.

Trasta komercbanka почав роботу в 1989 році. Він пропонував послуги як місцевим, так і іноземним клієнтам. У консолідованої групи є представництва в Росії, на Україні, в Казахстані, Таджикистані, Азербайджані, а також філія на Кіпрі.

За даними КРФК, співвласниками банку є Ігор Буймистер (від 33% до 50%) і Іван Фурсін (опосередкована участь від 20% до 33%).

В кінці третього кварталу минулого року Trasta komercbanka за величиною активів був 13-м банком в Латвії. Згідно неаудованого звіту Trasta komercbanka, 2015 рік банк завершив зі збитками в 4,66 млн євро. Збитки групи в 2015 році склали 6,21 млн євро.

В останньому кварталі 2015 року активи банку становили 432,12 млн євро – на 148,99 млн євро менше, ніж в кінці 2014 року. В кінці минулого року обсяг залучених вкладів досяг 343,53 млн євро, кредитний портфель дорівнював 96,31 млн євро. Обсяг капіталу і резервів на 31 грудня 2015 року – 37,33 млн євро.

Правда України

your ad here

Закон про удосконалення процесу приватизації підписав Президент України

pryvatyzacia

Закон про удосконалення процесу приватизації підписав Президент України.

Президент України Петро Порошенко підписав закон (№1005-VІІІ) “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процесу приватизації”, прийнятий Верховною Радою 16 лютого, повідомила прес-служба глави держави.

Даний закон удосконалить положення закону “Про приватизацію державного майна” для досягнення прозорості та відкритості приватизаційного процесу, посилення захисту національних інтересів в процесі реформування відносин власності.

Законом, зокрема, забороняється участь в приватизації юридичним та фізичним особам, які зареєстровані в державах, визнаних Верховною Радою державою-агресором або щодо яких застосовуються санкції, а також юрособам, власниками яких є резиденти держави-агресора.

“Також передбачається можливість залучення за рішенням уряду до підготовки до приватизації та продажу стратегічних підприємств радників в порядку, встановленому Кабміном України, що сприятиме проведенню приватизаційних процедур відповідно до міжнародних стандартів”, – зазначено в повідомленні.

Крім того, із закону “Про приватизацію держмайна” виключаються норми щодо обов’язкової пропозиції для продажу на фондових біржах пакета акцій акціонерних товариств в розмірі 5-10% статутного капіталу для проведення конкурсу.

“Це дасть можливість запобігти дроблення пакетів акцій і прискорить процес приватизації”, – зазначено в повідомленні.

Закон вступає в силу на наступний день після публікації. За його реалізацію відповідає Фонд держмайна України.

Верховна Рада намагалася прийняти цей законопроект з листопада 2015 року. Про необхідність прийняття цього закону неодноразово заявляв міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус.

Уряд планував почати приватизацію великих підприємств з Одеського припортового заводу (ОПЗ), а також виставити на приватизацію енергопостачальні компанії (обленерго) і енергогенеруючу компанію “Центренерго”.

Правда України

your ad here

У Росії гелікоптер, що летів до Московської області, впав, а потім загорівся

Helikopter Crash

У Росії гелікоптер, що летів до Московської області, впав, а потім загорівся.

Внаслідок катастрофи гелікоптера у Володимирській області Росії 4 березня загинули дві людини, повідомляє місцева влада.

За словами губернатора Світлани Орлової, ще двоє людей, які були на борту гелікоптера, шпиталізовані з тяжкими травмами.

Гелікоптер, що летів з Іванова до Московської області, впав, а потім загорівся поблизу села Варварино.

Триває розслідування. Влада припускає, що причиною трагедії могли стати погані погодні умови, помилка пілота, погана якість пального чи інша технічна причина.

Правда України

your ad here