Daily: 10/21/2015
В Україні розроблений законопроект, який повинен припинити недобросовісну реєстрацію патентів
Мінекономрозвитку розробило законопроект, який повинен припинити практику недобросовісної реєстрації патентів і позбавити країну від “патентних тролів”- людей, які патентують загальновідомі предмети з метою подальшого отримання вигоди. Але без зміни митної політики він може виявитися малоефективним.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України підготувало законопроект, покликаний поліпшити правову охорону об’єктів промислової власності, а заодно і присікти всі спроби недобросовісної реєстрації патентів. Зараз законопроект представлений на громадське обговорення.
Варто відзначити, що в підготовленому Мінекономрозвитку документі набагато краще, ніж у нині чинному законодавстві, позначені вимоги до промислових зразків, на які громадянин хоче отримати патент.
Зараз для цього достатньо просто новизни – щоб аналогічний продукт не був раніше загальнодоступним у світі. При цьому ніде не пояснюється, що таке “загальнодоступний”. Експертиза, яка визначає відповідність заявки законом, проводиться досить поверхово.
Це відкриває можливості для діяльності так званих “патентних тролів” – людей, які патентують загальновідомі предмети з метою подальшого отримання вигоди. В Україні відомі випадки реєстрації патентів для сірників, поширених автомобільних деталей, вішалок для одягу (“плічок”).
Новий законопроект пропонує проводити більш ретельну експертизу заявок. Промисловий зразок вважається новим, якщо він раніше не був “доведений до загального відома”. Тобто, не публікувався за підсумками державної реєстрації, ніде не виставлявся або продавався.
Також зазначено, що крім новизни, промисловий зразок повинен володіти індивідуальним характером. А саме: загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, повинно відрізнятися від загального враження, яке справляють інші зразки.
Розробка законопроекту – один із кроків у реформуванні системи захисту інтелектуальної власності в Україні. Документ розроблявся із застосуванням досвіду США та Європейського союзу, йдеться на сайті Мінекономрозвитку.
Керуючий партнер адвокатського об’єднання Артем Афян вважає, що в нинішньому вигляді це цілком адекватний законопроект, який дійсно спрямований на боротьбу з “патентними тролями”. Однак чи буде ця боротьба ефективною, залежить від чиновників. Зокрема, Апеляційної палати, яка розглядати скарги на недобросовісну реєстрацію.
“На мою думку, тролінг – це не “чума”, “патентних тролів” не так багато в Україні, просто через уразливість системи вони діють досить ефективно”, – зазначив він.
Юрист пояснив, що нюанси, які дають можливість існування “патентних тролів”, закладено не стільки в процедурі реєстрації патентів, скільки в роботі митної служби. Як відомо, інформація про патенти та їх власників відразу ж передається в реєстри митної служби. У підсумку з постачальників товару, на який в Україні комусь видали патент, вимагають плату на користь “троля”.
Один з таких випадків стався порівняно недавно, влітку цього року. Митники зажадали у імпортерів торгових мереж “Юск Україна” і “Метро кеш енд кері Україна” виплати роялті за ввезення на територію України “плічок” для одягу. Як виявилося, патент на цей “винахід” в Україні отримала китайська фірма “Еверест трейдінг Ко”. Права на патент їй передав львів’янин Олександр Листвак. До цього аналогічний патент був у його земляка Віталія Голєва, але його анулювали через суд.
Таких випадків насправді багато, і митниця регулярно зупиняє товар на кордоні через “тролів”. Але далеко не всі вони оприлюднюються – як правило, мова йде про невеликі суми роялті, всього на пару тисяч гривень. Тому більшість постачальників воліє заплатити і не задавати питань.
“Очевидно, що Мінекономрозвитку вирішило не лізти в митну політику і внесло зміни лише у своїх сферах”, – заявив Афян.
…
Влада робить кроки для спрощення ведення бізнесу лише під тиском західних партнерів
Бізнес можна реєструвати за день – завдяки електронному документообігу між відомствами, звітують у Кабміні. Це стало можливим завдяки рішенням Мінфіну та Мін’юсту про електронний документообіг між цими відомствами, а також податковими та митними органами. Між тим, українські підприємці та правники, які опікуються бізнесом, вважають, що таких кроків недостатньо: головні складнощі починаються вже після реєстрації підприємства.
Економісти очікують, що дерегуляція призведе до зміцнення української економіки. Утім, серед фахівців поширена думка, що влада робить реальні кроки для спрощення ведення бізнесу не з власної волі, і навіть не заради перемоги на виборах, а під тиском західних партнерів.
В Кабміні заявляють, що запровадили електронний документообіг між Мін’юстом, Мінфіном та деякими іншими відомствами, зокрема Державною фіскальною службою.
У результаті в Україні можна зареєструвати бізнес за одну добу: не треба носити довідки з одного відомства до іншого. В уряді цей крок називають елементом реформ, які здійснюються в Україні.
Найгостріші проблеми українського бізнесу раніше назвав президент України Петро Порошенко. А саме – обтяжливе адміністрування податків та нестабільність податкового законодавства, високе фіскальне навантаження, тіньова економіка та контрабанда. У травні Порошенко затвердив ухвалені парламентом зміни до Податкового кодексу в частині спрощення бізнесу. Там ідеться зокрема і про скорочення процедур, і про електронний документообіг, які нині уряд реалізує своїми постановами.
Але найбільші бюрократичні та організаційні складнощі починаються вже після того, як громадянин зареєстрував свій бізнес, визнають самі підприємці.
Один з них, колишній боєць 34-го батальйону тероборони Олександр Чалапчій, який у вересні минулого року через поранення втратив обидві ноги та ходить на австрійських протезах, відкрив підприємство «Екопаливо» з виробництва паливних брикетів із соломи в Ульянівському районі Кіровоградської області. Як стартовий капітал він використав компенсацію, яку йому виплатила держава за поранення. Зареєструвати бізнес в райцентрі було не складно, труднощі почалися після цього, розповів нам Олександр Чалапчій.
«Я завіз у райдержадміністрацію документи в понеділок, а у п’ятницю вже отримав свідоцтво. З сертифікацією продукції було складніше: треба було знайти тих, хто це оформлює. Але за гроші все це можна зробити. Втім, на отримання сертифіката в мене пішло півтора місяця».
Але найскладніше, за словами Олександра, знайти ринок збуту продукції, домовитися про закупівлю сировини наперед та мати достатньо коштів для старту.
«Весна і літо треба працювати на склад, і мати на це запас коштів, бо паливо купують лише півроку. Закуповувати солому та інші відходи треба заздалегідь, щоб постачальники не боялися, що в мене раптом не стане грошей, зупиниться бізнес і я з ними не працюватиму», – пояснює особливості своєї роботи Олександр.
Днями про позитивні зрушення в українській економіці одночасно заявили директор Світового банку в Україні, Білорусі й Молдові Чимяо Фан і Національний банк України. Так, Чимяо Фан зазначив, що у третьому кварталі 2015 року український ВВП виріс на 1% відносно другого кварталу, хоча перед тим відбувалося стрімке падіння. Він бачить причини позитивних змін і «поки що крихкої стабільності» в стабілізації фінансової та податкової системи, в тому, що бюджет став більш збалансованим, а норми для ведення бізнесу дещо спростилися. Економіст банку Анастасія Головач визнає, що до України почали відновлювати інтерес інвестори: відплив інвестицій, який тривав з часів президентства Віктора Януковича, зупинився, з’являються нові інвестиційні проекти.
Спрощення реєстрації бізнесу в Україні – не єдиний крок з дерегуляції. Так, міністр інфраструктури Андрій Пивоварський у вересні заявляв, що спростилося розмитнення вантажів у портах. А в жовтні Верховна Рада ухвалила за основу закон про зниження ренти на видобуток газу.
Водночас адвокат Дмитро Йовдій, який спеціалізується на допомозі бізнесу, каже, що дерегуляція є більше формальним кроком, який лише декларує реформи. Але насправді суттєвого спрощення бізнес не відчув, визнає правник.
В нинішніх умовах дерегуляція у виконанні уряду не справлятиме вирішального впливу на українську економіку, прогнозує Андрій Новак.
«Ми повинні розуміти, що є три аспекти умов ведення бізнесу. Перше – це адміністративні, про які ми зараз говоримо, друге – правові аспекти, але головне, третє – аспекти економічні. Спрощення процедури реєстрації підприємства це, звичайно, добре, але далі важливо, як воно може працювати в яких умовах? І тут вже набувають ваги другий і третій аспекти. Йдеться про те, як ви можете захистити свої господарські права в разі виникнення проблем. Тобто йдеться про судову систему. Яка судова система в Україні і як там можна захистити свої законні права ми, на жаль, всі добре знаємо», – констатує економіст. Однак на думку Новака, перспективи українського бізнесу залежать від платоспроможності ринку, від податкового навантаження і можливості кредитування.
«Коли не діють саме економічні аспекти, то ніяке спрощення адміністрування, реєстрації, ліквідації не допоможе. Це лише додатковий елемент, який не заважає підприємцю», – зазначає Андрій Новак. У таких умовах він радить представникам бізнесу не чекати полегшень від уряду, а натомість подбати про ринок збуту, навіть якщо йдеться про середній та малий бізнес. Не обмежуючись Україною. Він наголошує, що в країнах ЄС розвивати бізнес набагато легше саме через вищу купівельну здатність населення та більшу ємність ринку.
І підприємці, й фахівці, які їх консультують, одностайні: треба спростити ті норми ведення бізнесу, з якими підприємець стикається вже після реєстрації своєї справи. Так, Петро Чернишов наводить приклад того, як бюрократія та надмірна зарегульованість шкодять конкурентоздатності українського бізнесу.
«Величезний стос паперів треба подати у різні органи для спорудження кожної базової станції. І все – в друкованому вигляді. В нас є навіть окремий великий відділ, який оформлює ці документи. Великим компаніям це робити легше, а маленькі змушені якось викручуватися», – визнає Петро Чернишов.
Дмитро Овсій, юрист, партнер адвокатської фірми, яка надає послуги бізнесу, натомість головною проблемою вважає бюрократію, з якою бізнес стикається у процесі роботи, і непрогнозованість змін до українського законодавства.
«За добу бізнес зареєструвати більш ніж реально. Бо без електронного доументообігу це займало дні три. Але якщо спитати, чи легко закрити бізнес? Дуже часто в бізнесмена не все виходить з першої спроби. І він відкриває бізнес за день, а потім закриває його упродовж 3-6 місяців. Чи залишиться в людини бажання спробувати себе в ролі українського підприємця вдруге?» – запитує правник.
Він наводить приклад «законодавчої нестабільності» в Україні. «Коли ми закрили в державі гральний бізнес – це сприймалося як «перемога». Зараз він все одно працює, але в «сірій зоні». І тепер в уряді думають, як його «легалізувати назад», бо потрібні гроші до бюджету. Пригадаймо, як влада спростила надання дозволів на будівництво. І ми побачили, як поліпшився рейтинг ведення бізнесу в Україні за версією Doing business. Зараз частина політиків стала говорити, що треба зарегулювати цю сферу, бо забагато незаконної забудови. Підприємці, якщо це відбудеться, подаватимуть інший набір документів. Уявіть: компанія впродовж 3-5 років будує і в процесі виявляється, що пакет дозвільних документів у неї застарів, їх треба робити наново», – уточнює Дмитро Овсій.
Нині ж, за попередніми даними Світового банку, за показником рівня будівельного ринку Україна посідає 183 місце зі 186-ти держав.
Ці та інші кроки з дерегуляції мало пов’язані з найближчими місцевими виборами, вважають політологи. З одного боку, політична сила прем’єра на них не йде. З іншого, для підвищення рейтингів українські політики традиційно використовують не реформи, а ідеї підвищення соцстандартів та зниження тарифів.
Утім, конкретні реформи уряд все ж робить не з доброї волі, вважає політолог Олеся Яхно.
«Кроки уряду з дерегуляції мало пов’язані з виборами і навряд чи суттєво вплинуть на рейтинг провладних партій. Такі реформи йдуть в руслі вимог західних партнерів та кредиторів, які роблять ставку на структурні реформи та розвиток державних інститутів», – пояснює політолог.
Тим часом Україна змінює свої позиції у світових економічних рейтингах, в тому числі й завдяки крокам уряду, вважають їхні автори. Однак аналітики, що готують різні світові рейтинги, не є одностайними щодо України.
До прикладу, держава погіршила свої позиції в Індексі глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index), який щороку готує Всесвітній економічний форум. Держава посіла 79-е місце проти 76-го роком раніше. Кращі показники держава має за рівнем освіти і фінансовою стабільністю, гірші – за функціонуванням державних інститутів. Водночас Україна поліпшила свої позиції в рейтингу Doing business, і цього року посідає 96-е місце проти 112-го у 2014 році.
…
Міжнародний валютний фонд (МВФ) готовий призупинити програму фінансування України
Міжнародний валютний фонд (МВФ) готовий призупинити програму фінансування України, якщо парламентський комітет з питань податкової та митної політики внесе до Верховної Ради свій проект податкової реформи, розроблений депутатами, експертами та представниками бізнесу. Про це заявила голова комітету Ніна Южаніна, яка сьогодні зустрічалася з постійним представником фонду в Україні Жеромом Ваше.
“Він прийшов із категоричною заявою і рекомендував не вносити в парламент на реєстрацію законопроект зі змінами до Податкового кодексу, інакше МВФ буде змушений зробити заяву, що концепція не узгоджується з прийнятими раніше рішеннями і програма буде припинена”, – розповіла Южаніна.
Нагадаємо, комітет розробив свою версію податкової реформи, у той час як Мінфін досі не надав відповідний законопроект. Сьогодні члени комітет планували зареєструвати свій законопроект в парламенті, проте Ваше звинуватив депутатів у передвиборчому популізмі. Тому, як уточнює Южаніна, прийнято спільне рішення перенести оприлюднення документа на понеділок, після того, як пройдуть вибори. За підрахунками Мінфіну, комітетська реформа обійдеться бюджету втратами в обсязі понад 200 млрд грн. Депутати пропонують значне скорочення податкових ставок, переформатування податкових органів та автоматизацію процесів. Урядова версія, згідно презентації, припускає встановити більшість ставок на рівні 20%. Ці зміни чреваті зниженням доходів бюджету на 60 млрд грн.
Відзначимо, в Мінфіні очікували, що обговорення двох моделей податкової реформи, запропонованих міністерством і профільним комітетом Верховної Ради України, завершиться в листопаді 2015 р.
…