Daily: 10/08/2015

Тепер за вчинення злочинів в українців будуть частіше відбирати майно

конфіскат

Верховна Рада прийняла в першому читанні урядовий проект закону про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів щодо удосконалення інституту спеціальної конфіскації.

Так, у Кримінальному кодексі передбачається встановити, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення будь-якого злочину або суспільно небезпечного діяння, яке містить ознаки злочину, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, незалежно від того, чи передбачена така міра кримінально-правового характеру в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

На сьогоднішній день у кримінальному судочинстві спеціальна конфіскація застосовується виключно за активне і пасивне хабарництво (статті 354, 368, 368-3, 368-4, 369 Кримінального кодексу, зловживання повноваженнями (ст. 364, 364-1, 365-2 КК), незаконне збагачення (стаття 368-2 КК) і зловживання впливом (стаття 369-2 КК).

У Особливій частині Кодексу мова йде, зокрема, про злочини проти основ національної безпеки України; проти життя та здоров’я особи; проти волі, честі та гідності особи; проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; проти власності; у сфері господарської діяльності; проти довкілля; злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; злочини проти правосуддя і військові злочини, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Законопроектом визначається, що гроші, цінності та інше майно, зазначені у статті з приводу випадків застосування спеціальної конфіскації, передані особою, яка вчинила злочин або суспільно небезпечне діяння, що містить ознаки злочину, передбаченого цим Кодексом, іншій фізичній або юридичній особі, підлягають спеціальній конфіскації, якщо особа, яка прийняла майно, знала або повинна була знати, що таке майно здобуте в результаті вчинення будь-якого злочину або суспільно небезпечного діяння, яке містить ознаки злочину, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, незалежно від того, чи передбачена така міра кримінально-правового характеру в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Спеціальна конфіскація не застосовуватиметься в разі вчинення особою необережного злочину.

У Цивільному кодексі передбачається встановити, що добросовісним набувачем не може бути особа, яка набула майно і при цьому знала або, виходячи з обставин придбання, повинно було знати, що таке майно: отримано в результаті вчинення злочину та / або є доходами від такого майна; призначалося (використовувалося) для відміни особи до вчинення злочину, фінансування та / або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; було предметом злочину; було знайдено, виготовлено, пристосоване або використане як засіб або знаряддя скоєння злочину.

Відповідно до законопроекту, до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду за вчинення правопорушення (конфіскація) і (або) спеціальна конфіскація у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно. Обсяг та порядок конфіскації майна та (або) спеціальної конфіскації встановлюються законом.

Правда України

your ad here

Ректора Національного медичного університету імені Богомольця відсторонили від роботи

Катерина Амосова

Ректора Національного медичного університету імені Богомольця Катерину Амосову відсторонили від роботи на час перевірки, повідомляють у Міністерстві охорони здоров’я з посиланням на першого заступника міністра Олександру Павленко.

«Це не звільнення, це лише відсторонення від виконання обов’язків на час перевірки, про що є відповідний наказ, підписаний міністром. Лише міжвідомча комісія, до складу якої входять і представники правоохоронних органів, буде, по-перше, на основі розгляду тих скарг і звернень, які надходять до МОЗ, у тому числі і щодо діяльності Амосової, по-друге, на основі результатів перевірки, надавати рекомендації щодо легітимності рішень керівництва навчального закладу», – йдеться у заяві Павленко, опублікованій у четвер, 8 жовтня.

Наказ про перевірку цього вишу міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі підписав 5 жовтня.

За словами Амосової, формальним приводом для перевірки стали звернення «кишенькових» громадських організацій.

30 вересня близько двадцяти активістів пікетували будівлі уряду та Міністерства охорони здоров’я з вимогою відставки ректора Національного медичного університету імені Богомольця Катерини Амосової та прозорої комплексної перевірки діяльності адміністрації вишу. В акції взяли участь, зокрема, представники студентської профспілки, громадські організації, колишні студенти університету імені Богомольця та інших вишів столиці.

На посаду ректора Катерину Амосову призначили після голосування на загальних зборах. Попередній ректор Віталій Москаленко пішов у відставку у лютому минулого року після міністерської перевірки, ініційованої внаслідок студентських протестів.

Правда України

your ad here

Уряд не хоче повертати підприємствам України 47 млрд гривень

Уряд

Міністерство фінансів має в найближчі тижні оголосити про реструктуризацію 47 млрд гривень заборгованості перед бізнесом з відшкодування податку на додану вартість й переплату податку на прибуток, заявив глава Міністерства економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус на бізнес-форумі в Києві.

“Є заборгованість у розмірі 47 млрд гривень перед бізнесом: переплата податку на прибуток і недоплата повернення ПДВ. Тут в найближчі тижні потрібно оголосити про реструктуризацію і про те, в які терміни ці податки можуть бути виплачені”, – сказав він.

Також міністр зазначив, що податкова реформа повинна враховувати чинні низькі ставки за всіма основними видами податків, крім єдиного соціального внеску (ЄСВ).

“У нас більшість податків, в принципі, низькі, крім ЄСВ. Тому тут ставка обов’язково повинна робитися на адміністрування податків”, – підкреслив Абромавічус.

Нагадаємо, голова Державної фіскальної служби Роман Насіров прогнозує, що Міністерство фінансів в листопаді здійснить випуск облігацій на суму до 20 мільярдів гривень для погашення заборгованості перед підприємцями з податку на додану вартість (ПДВ).

Обсяг заборгованості з відшкодування ПДВ суб’єктам підприємництва становить 20 мільярдів гривень, а сума переплачених підприємцями в минулі періоди податків на прибуток – близько 28 мільярдів гривень.

Обсяг відшкодування платежів з податку на додану вартість суб’єктам підприємництва України у вересні 2015 року з порівнянні з серпнем виріс в 1,7 рази – до 7,613 мільярда гривень.

Правда України

your ad here

МВФ незадоволений ходом реформування НБУ, прокуратури, податкової та бюджетної сфери

МВФ

Місія Міжнародного валютного фонду в Україні зазначила істотні недоліки в роботі Національного банку, а також залишилася незадоволеною ходом реформування прокуратури, податкової та бюджетної сфери.

За словами джерела, місія МВФ, яка закінчила роботу в Києві наприкінці минулого тижня, покинула столицю в “засмученою”. Місія аналізувала хід виконання Україною зобов’язань, необхідних для отримання наступного валютного траншу 1,7 млрд доларів.

Україна не встигла виконати в обумовлені терміни всі взяті на себе зобов’язання. Зокрема, досі не створені умови для повноцінної роботи Антикорупційного бюро, не обрано антикорупційного прокурора. Також у МВФ висловили стурбованість принципами, покладеними в основу формування держбюджету на 2016 рік, дефіцитом Пенсійного фонду, відсутністю єдиних підходів до реформування системи оподаткування та детінізації економіки, а також популістськими заявами політиків напередодні місцевих виборів.

У МВФ відзначили деякі успіхи НБУ у справі санації банківського сектора, проте, фонд хотів би чітко бачити подальші кроки у сфері стрес-тестування, діагностики та докапіталізації банків.

Співрозмовник видання зазначив, що МВФ планує продовження переговорів з українською стороною після проведення місцевих виборів. Так як перегляд програми намічений на грудень, то третій і четвертий транші, кожен з яких становить 1,7 млрд доларів, за взаємною згодою сторін можуть бути об’єднані.

За інформацією джерела, аргументи української сторони, що проведення реформ гальмується через окупацію Донбасу, “вже не працюють”, і МВФ вимагає чіткого виконання Україною взятих на себе зобов’язань.

Раніше повідомлялося, що Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ), за підсумками роботи в Києві в період з 22 вересня по 2 жовтня, вирішила продовжити дискусії з Україною в рамках другого перегляду програми розширеного фінансування EFF для України.

Розширена програма співпраці України і Міжнародного валютного фонду (EFF), оприлюднена в березні 2015 року, передбачала скорочення дефіциту держбюджету в 2015 році до 4,2 ВВП з 4,6% ВВП в 2014 році з подальшим його зниженням до 3,7% ВВП в 2016 році, 3,1% ВВП в 2017-м, 2,6% ВВП в 2018 році.

Україна і МВФ підписали оновлений меморандум 22 липня. Після цього Україна отримала другий транш від МВФ на суму 1,7 мільярдів доларів.

Правда України

your ad here

Президент України Петро Порошенко проти дуже суворого покарання для хабарників

корупція

Президент України Петро Порошенко виступив проти збільшення міри покарання до 20 років позбавлення волі для державних службовців. Про це йдеться у відповіді Президента на петицію №22/000048-еп.

“Внесення зміни тільки в одній статті Кримінального кодексу України щодо посилення міри покарання державним службовцям до двадцяти років позбавлення волі може не відповідати тяжкості кримінального правопорушення в порівнянні з іншими злочинами, передбаченими кримінальним законодавством України”, – йдеться у відповіді Порошенко.

Як зазначив Президент, згідно з чинним законодавством України кримінальна відповідальність за хабарництво передбачає міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна і зі спеціальною конфіскацією. При цьому, як підкреслив глава держави, максимальний термін позбавлення волі в Україні становить до 15 років за особливо тяжкий злочин, у тому числі за умисне вбивство.

“На рівень хабарництва більше впливає не суворість, а невідворотність покарання. А тому пріоритетом є проведення судової реформи. Враховуючи викладене, дане питання не можна розглядати окремо без комплексного підходу до змін у чинне кримінальне законодавство”, – йдеться у відповіді.

Нагадаємо, петиція про збільшення міри покарання держслужбовців за хабарництво зібрала понад 25 тис. підписів 17 вересня. У петиції пропонувалося, збільшити покарання для осіб, які здійснюють державну діяльність (депутати, голови сільських та міських рад, судді, прокурори, органи правопорядку, органи контролю, митники і т. і). Для вищих керівних посад пропонувалося ввести обов’язкову конфіскація майна і 20 років в’язниці без права помилування.

Правда України

your ad here

Страхування цивільної відповідальності автомобілістів все більше схоже на фікцію

страхування

Страхування цивільної відповідальності автомобілістів є однією з найбільш масових послуг на ринку страхування. Але так звана «автоцивілка» останнім часом все більше схожа на фікцію: страховики повсюдно затягують і занижують суми виплат, а регулятор – Нацкомфінпослуг – фактично самоусунувся.

Банківський працівник Микола наприкінці липня потрапив у ДТП. На перехресті в його автомобіль Toyota Camry 2013 в’їхав Nissan Juke. Добровільної страховки КАСКО, згідно з якою страхова компенсує автомобілісту витрати незалежно від того, хто винен в аварії, у Миколи немає. Тому він розраховував отримати відшкодування по обов’язковому страхуванню ОСАГО в страховій, обслуговуючої винуватця ДТП. Але пройшло вже майже три місяці, а все зависло на стадії експертизи. За словами Миколи, експерт страхової компанії занизив суму виплати мінімум в три рази, з чим він погодитися не може.

«Я пред’явив претензію, приніс в страхову розрахунки збитку незалежного аналітика, він обгрунтував, що експерт занижує вартість запчастин і ремонту, як мінімум, в три рази. Але зрозумілих відповідей отримати не можу. Створюється враження, що мене просто водять за ніс і не хочуть платити», – поскаржився він.

Ця історія не є винятком, на автомобільних форумах аналогічних скарг десятки тисяч. Постраждалі регулярно звертаються з цього питання і в Національну комісію з регулювання ринків фінансових послуг. За даними комісії, за січень-травень більше 80% скарг стосуються дій страхових компаній. Тим не менш, на допомогу регулятора розраховувати не варто.

«Звернення в Нацкомфінуслуг не дало нічого. Скаргу прийняли – і все. Юристи порадили звертатися до суду, але скільки на все піде часу незрозуміло», – нарікає Микола.

Експерти оцінюють велика кількість скарг на страхові компанії як «провал» в роботі Нацкомісії, яка надає страховим компаніям лазівку не платити за зобов’язаннями.

«Ми оцінюємо якість роботи регулятора за статистикою скарг. Якщо є багато скарг на страхові компанії, то це – провал, держрегулятор повинен стежити, щоб компанії працювали чітко і платили вчасно. Якщо люди скаржаться, значить страховики відчули вольницю і починають нехтувати виконанням своїх зобов’язань», – вважає Юрій Чуніхін.

Тим часом, комісія, начебто, не діє – розробила законопроект, згідно з яким зможе позапланово перевіряти компанії, на які надходить найбільша кількість скарг від споживачів фінансових послуг. Це може стати для недобросовісних страховиків певним стимулом щодо виконання зобов’язань. Але до прийняття цього закону може пройти не один рік.

Експерти пов’язують нерозторопність і пасивність держрегулятора зі стратегією реформування фінансового ринку України, згідно з якою Нацкомфінпослуг буде ліквідована, а управління страховими компаніями перейде під юрисдикцію Національного банку. З причини цього експерти такі дії регулятора, як підвищення розміру виплат із «автоцивілки», називають напівзаходами і вказують на те, що користі потерпілим це не принесе.

Останній раз ліміти з «автоцивілки» переглядали у 2010 році. При цьому вартість запчастин прив’язувалася до курсу долара і євро. Після триразової девальвації гривні витрати на ремонт авто виросли і стали виходити за рамки передбачених страхових сум.

«Зараз підвищення лімітів перейшло з категорії бажаного в необхідне: через істотне зростання курсу валют подорожчали не тільки транспортні засоби, але і їх ремонт на СТО, медикаменти та медичні послуги потерпілим. Очевидно, що встановлених ще в 2010 році лімітів вже недостатньо. Приміром, якщо пошкоджені капот, двері і крило, то з новими цінами на ремонт і запчастини потерпілому відремонтують тільки капот і крило, а на двері вже не вистачить», – зазначає Роман Маленко.

Експерти не беруться прогнозувати, як підвищення лімітів відіб’ється на реальних виплатах потерпілим. За розрахунками аналітиків, на даний момент менше 5% страхових випадків перевищують ліміт у 50 тис. гривень. А за даними Моторного бюро, розмір середньої виплати на кінець липня становить і зовсім 10617 грн (менше 500 дол.), що не покриє заміну розбитої фари нового авто.

Крім того, потерпілі регулярно скаржаться, що страховики в рази занижують суми виплат – можливостей для цього у них, як у випадку з Миколою, предостатньо. Приміром, його машина 2013 року, і компанія, згідно із законодавством, компенсує збитки з урахуванням зносу авто – запчастини для неї купуються вживані, і визначення їх вартості дає простір для маневрів страховиків. Для розрахунків виплат також використовується середня вартість виконаних робіт, без прив’язки до розцінок офіційних СТО.

Експерти прогнозують, що підвищення страхових виплат по ОСАГО призведе тільки до ініціювання страховиками чергового збільшення вартості поліса. «Для початку потрібно змусити страхові компанії платити хоча б за діючими лімітами, без затягування виплат та заниження розмірів збитків. Інакше не буде великої різниці, за яким ліміту страховики будуть не платити», – вважає Маленко.

Підвищити дисципліну страхових компаній може внесення змін до законодавства про ОСАГО і контроль регуляторами ринку. Закон у нинішній редакції зобов’язує страхові компанії виплачувати відшкодування потерпілим протягом 90 днів, але де-факто майже половина страховиків розтягують процес більш ніж на 120 днів.

«Для прискорення виплати необхідно внести в законодавство норми, за якими страховик повинен провести оплату протягом 45 днів з дати заяви про страховий випадок, а не так як зараз – 90 днів», – зазначає Маленко.

Ще один важливий момент – ринок очікує впровадження електронного полісу, який би дозволив як страховикам, так і страхувальникам уникнути тяганини з паперами і мінімізувати випадки шахрайства. Споживач, у свою чергу, отримає гарантію легітимного страхового захисту, і буде мати можливість у будь-який час звернутися до Моторного бюро для перевірки страхового забезпечення авто, в тому числі, відразу після укладення договору страхування.

«Саме завдяки цьому механізму, нам вдасться очистити ринок від несумлінних практик у страхуванні», – підкреслює генеральний директор Моторного бюро Володимир Шевченко. Однак, за його словами, існує значний ризик неприйняття парламентом зазначених поправок.

Без змін законодавства автовласники не зможуть скористатися і прямим врегулюванням, яке дозволить постраждалим отримувати виплати у своїй страховій компанії, а не в компанії винуватця ДТП. Моторне бюро розраховує, що система «прямого врегулювання збитків» дозволить ефективно протидіяти недобросовісної конкуренції і, як мінімум, в 2 рази скоротить термін врегулювання страхових випадків.

«При впровадженні прямого врегулювання страхувальники зможуть вибирати страхову компанію, виходячи з її надійності та якості надання послуг, оскільки саме ця страхова компанія буде регулювати їхні збитки. Страховики, у свою чергу, будуть зацікавлені якнайшвидше виплатити відшкодування своїм клієнтам, адже затягування виплат втратить будь-яку фінансову доцільність», – пояснює Шевченко.

У випадку з Миколою, його могла захистити страховка КАСКО, яка б повністю покрила витрати автовласника. Тим часом, через високу вартість багато хто економить на її придбанні, покладаючись лише на обов’язкове державне страхування. Але, як показує практика, в існуючих умовах на «автоцивілку» покладатися не варто.

Правда України

your ad here

Порошенко орендував на 50 років 75 соток берегової лінії в елітному Козині за 1995 гривень

Порошенко

Президент Петро Порошенко орендував на 50 років земельну ділянку 0,75 гектара на береговій лінії селища Козин Київської області для “обладнання і нагляду за береговими захисними спорудами”.

Такі дані містяться у Державному реєстрі майнових прав на нерухоме майно під № 10982655.

Згідно з інформацією, ділянка розташована на тій самій вулиці Козина, де на ділянці розміром 3,3 гектара розташований будинок глави держави.

Угода про оренду ділянки водоохоронної зони укладена 31 серпня 2015 року.

Згідно з документом, Порошенко може розпоряджатися цією ділянкою до 2064 року з правом подальшої пролонгації, а також може передавати його в суборенду третім особам без зміни цільового призначення.

Оренду 0,7511 гектара землі надала Козинська сільрада Обухівського району Київської області.

При цьому сама ділянка оцінена Держземагентством у 479 тис. гривень, або в 6,4 тис. гривень за сотку землі.

У договорі визначено, що орендар буде платити за користування ділянкою орендну плату в розмірі 5% від її оціночної вартості, що становитиме близько 1 тисячі доларів на рік за нинішнім курсом.

Відповідно до норм Водного кодексу України, продаж, а також здійснення будівництва або зміна цільового призначення (обладнання берегових захисних споруд) водоохоронних зон заборонені.

Водоохоронна зона річки Козинка становить від 50 метрів від “верхньої” лінії берега. Але оренда таких земель дозволена законодавством зі збереженням цільового призначення.

В опублікованій президентом декларації про доходи за 2014 рік внесено земельну ділянку у 3,3 га, яка значиться в Державному реєстрі майнових прав на нерухоме майно.

Однак реєстр не містить даних про задекларований главою держави будинок, в якому він проживає.

Як відомо, 6 жовтня Міністерство юстиції відкрило онлайн-доступ для всіх громадян до державних реєстрів, у тому числі і до реєстру прав на нерухоме майно.

Водночас, в розміщеній системі розкриття інформації існують дані лише про одного з перших осіб держави.

На запити “Яценюк Арсеній Петрович” і “Гройсман Володимир Борисович” система видає повідомлення “За Вашим запитом нічого не знайдено”.

Як повідомлялося, з 6 жовтня будь-який громадянин, зареєструвавшись і вказавши свої персональні дані, може зробити запит на отримання інформації з реєстру як щодо належності конкретного об’єкта нерухомості, так і щодо наявності нерухомості у власності певних фізичних або юридичних осіб.

Ціна отримання інформації за одним запитом – 17 гривень, відповідь надається відразу ж після відправлення запиту.

Правда України

your ad here

Депутати у другому читанні та в цілому підтримали законопроект щодо фінансування партій з бюджету

фінансування партій

Народні депутати проголосували у другому читанні та в цілому законопроект щодо фінансування партій з бюджету. За документ проголосували 229 парламентарів. Повністю проігнорували голосування «Опозиційний блок», Радикальна партія і депутатська група «Відродження».

«Цей закон нарешті розірве зв’язок між олігархами та політичною системою,цей закон передбачає, що фінансувати партії будуть українські громадяни. Випереджаючи невдоволеність, скажу, що в середньому український громадянин буде виділяти 80 копійок на місяць на всі політичні партії. Думаю це невелика ціна за те, щоб була демократія, а олігархи не грабували бюджет через своїх політичних сателітів», – зазначив автор законопроекту депутат Сергій Лещенко.

Так, право на отримання державного фінансування статутної діяльності матимуть лише ті партії, які за результатами останніх виборів народних депутатів України отримали не менше 2% голосів виборців на свою підтримку.

Загальний обсяг щорічного державного фінансування всіх партій, які отримали право на таке фінансування, пропонується законодавчо обмежити. Сума коштів визначатиметься як 1% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, що передує року виділення коштів держбюджету, помноженого на кількість виборців станом на момент закінчення голосування на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів України.

Разом з тим, фінансувати політичні партії можуть і фізичні особи (для них обмеження складає максимум 400 мінімальних заробітних плат ), і юридичні (для них обмеження у 800 мінімальних заробітних плат).

Звіти про те, звідки кошти у політичних партій на свою діяльність пропонується оприлюднювати у повному обсязі (у формі відкритих даних) на веб-сайтах відповідних партій, веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Такі звіти перевірятимуться відповідними органами контролю у сфері фінансування політичних партій та передвиборної агітації на предмет їх відповідності вимогам законодавства та достовірності відображеної у них інформації.

Фінансування політичних партій з державного бюджету почнеться з 1 липня 2016 року.

Правда України

your ad here