Daily: 09/08/2015

Лідери кримських татар ініціюють блокаду адміністративного кордону з окупованим Росією Кримом

Лідери кримських татар

Лідери кримських татар ініціюють блокаду адміністративного кордону з окупованим Росією Кримом. Таким чином вони прагнуть не допустити ввезення українських товарів на територію півострова.

«80% українських продуктів переправляються через Керченську протоку до Росії, оскільки там ціни ще вищі. Не можна годувати бандитів, які знущаються з наших співвітчизників на окупованій території», – сказав 8 вересня на прес-конференції в Києві лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

Він наголосив, що ці протести не повинні йти врозріз з політикою української влади, тому 9 вересня планується зустріч з президентом Порошенком, де обговорюватиметься проведення акції.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров анонсує появу активістів на адмінкордоні з Кримом у третій декаді вересня. Точна дата буде оголошена наступного тижня, додав він.

Режим вільної економічної зони в Криму, який перетворив українців півострова в нерезидентів України, дозволяє ввозити вантажі, у тому числі і ті, що можуть бути використані проти інтересів держави, заявив наприкінці серпня колишній депутат Верховної Ради України, кримчанин Андрій Сенченко.

Він підтвердив нашому сайту інформацію про постачання на територію півострова будівельних матеріалів, які використовуються для спорудження військових об’єктів. Ішлося про пісок і щебінь.

Правда України

your ad here

Змінюються підстави для видачі посвідки на тимчасове проживання представникам іноземних засобів масової інформації

іноземні ЗМІ

Кабінет міністрів України зареєстрував для подальшого розгляду Верховною Радою України проект закону №3048 “Про внесення зміни до статті 5 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” (щодо підстав для видачі посвідки на тимчасове проживання представникам іноземних засобів масової інформації)” від 07 вересня 2015 року. Текст відповідного законопроекту розміщено на офіційному сайті парламенту.

Даний законопроект було розроблено за ініціативою Міністерства інформаційної політики України з метою сприяння діяльності іноземних засобів масової інформації на території України.

“Перебування представників іноземних ЗМІ на території України та здійснення представниками іноземних засобів масової інформації своєї професійної діяльності є питанням професійного іміджу України, налагодження культурних зв’язків та, водночас, актуальним аспектом інформаційної безпеки суспільства,” – зазначають автори законопроекту.

“Метою проекту Закону є приведення у відповідність функцій центральних органів виконавчої влади щодо оформлення подання на видачу посвідки на тимчасове проживання представникам іноземних засобів масової інформації,” – зазначено в пояснювальній записці до документу.

Відповідно, досягнення мети законопроекту планується шляхом покладення на Міністерство обов’язку оформлення подання для видачі посвідки на тимчасове проживання для іноземців та осіб без громадянства, які є представниками іноземних засобів масової інформації.

Нагадаємо, раніше Верховна Рада України надала українським біженцям право на тимчасове житло. Крім того, Кабмін передбачив з 2015 році скорочення термінів оформлення посвідчень особи без громадянства до 15 днів.

Правда України

your ad here

У Києві виявили нові археологічні знахідки, які відносять до першої половини XVII століття

артефакти

У Києві на Поштовій площі виявили нові археологічні знахідки, які відносять до першої половини XVII ст. Про це повідомила директор департаменту культури КМДА Діана Попова у вівторок, 8 вересня.

Як припускають історики і археологи, мова йде про дерев’яні фортифікаційні споруди.

“На сьогоднішній день рано говорити про музеєфікацію знайдених об’єктів. Зараз ми працюємо над збереженням знайдених археологічних артефактів. І тільки після того, як археологи завершать усі дослідження двох шарів – XI і XVII століття, а також проведуть їх консервацію, ми зможемо чітко визначитись з музеєфікацією цих безцінних історичних пам’яток”, – зазначила вона.

Як уже повідомляла ПравдаUA, навесні під час розкопок на Поштовій площі археологи виявили цілу вулицю часів Київської Русі. Донедавна було невідомо, якою буде подальша доля знахідки, оскільки 1 березня на тому місці мало розпочатись будівництво торгового центру.

Правда України

your ad here

Політична дестабілізація і переформатування парламентської коаліції призвели до зростання курсу долара США

долар США

Український валютний ринок минулого тижня зберіг волатильність. Побоювання політичної дестабілізації, у тому числі ризики переформатування парламентської коаліції призвели до зростання курсу долара США вище 22 грн/дол. У підсумку, позитив від досягнення домовленостей щодо реструктуризації зовнішнього боргу був частково нівельований. Про це повідомляють експерти інформаційно-аналітичного центру в Україні.

“Фактором розігріву готівкового ринку також став активний інформаційний фон про те, що досягнуті домовленості з реструктуризації повинні бути юридично закріплені, а щодо боргу Україна перебуває в технічному дефолті. Дані висловлювання є невід’ємною частиною процесу реструктуризації, проте, зважаючи низьку фінансову грамотність населення викликають спекулятивні сплески попиту“, – відзначають аналітики.

За їхніми прогнозами, курс продажу безготівкового долара США буде утримуватися в діапазоні 21,5-22,7 грн. Курс продажу готівкового долара США на тижні може скласти 23-23,7 грн. При цьому, оголошений орієнтир МВФ на кінець року – 23,5 грн. – продовжить стримувати зміцнення гривні.

“На початку тижня, курс, ймовірно, залишиться вище 22 грн., що в першу чергу буде пов’язано з вихідними в США і обмеженою пропозицією валюти на ринку. Стримуючим зміцнення фактором також виступатимуть політичні ризики, які зросли не тільки у зв’язку з ситуацією в Верховній Раді, але і підготовки до місцевих виборів. Крім цього, на тлі пом’якшення валютних обмежень, НБУ буде проходити період адаптації, що також може підвищити волатильність ринку“, – прогнозує Андрій Шевчишин, провідний експерт інформаційно-аналітичного центру в Україні.

Разом з тим, за словами експерта, оптимістичний настрій глави МВФ щодо економіки України виступатиме позитивним сигналом для інвесторів, що сприятиме стабілізації валютного ринку.

Важливими для ринку на поточному тижні стануть дані щодо інфляції і цінами виробників, а також по тенденціям валютного та грошово-кредитного ринку в серпні. У той же час, глобальні ринки будуть стежити за економічною статистикою Китаю.

Правда України

your ad here

У Фонду гарантування вкладів не вистачає грошей для розрахунку з клієнтами збанкрутілих банків

Фонд гарантування вкладів

Активів фонду гарантування вкладів фізосіб недостатньо для виконання багатомільярдних зобов’язань перед клієнтами збанкрутілих п’яти десятків банків. Під загрозою зупинки опинилися розрахунки з вкладниками Дельта Банку. Тому Фонд звернувся до Кабміну за кредитом в 20 млрд грн.

У Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) не вистачає грошей для розрахунку з клієнтами збанкрутілих банків. Тому він звернувся до уряду за додатковим фінансуванням у розмірі 20 млрд грн. Про це сьогодні заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. «Ми повинні провести серйозну розмову з Фондом з приводу того, як максимально прозоро зробити систему оперування Фондом, як банки ліквідуються, як продається їхнє майно, як оперативно і швидко виплачуються депозити тим людям, які постраждали, у тому числі через зловживання керівництва і власників цих банків», – заявив прем’єр.

У держбюджеті було закладено 20 млрд грн для виплат. Проблеми з грошима у ФГВФО виникли через банкрутство великих банків. «Ці 20 млрд ми взяли ще в березні. Але щоб виконати всі наші зобов’язання, нам потрібно ще 21,5 млрд. Ми вже запросили цю суму у Мінфіну, домовилися отримати її частинами. Очікуємо 10 млрд грн. Незабаром необхідні документи будуть винесені на Кабмін. Але навіть 10 млрд – дуже великі гроші. Тому стурбованість прем’єра зрозуміла, втім, як і наша. Ми теж не в захваті від цих запозичень, але нам необхідно виконувати функції, які на нас покладені », – розповів директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін.

Щоб надати кредит ФГВФО, Кабмін випустив у квітні ОВДП на 20 млрд грн на термін до 20 років під ставку до 12%. Облігації обмінювалися на векселі Фонду. «Транші беремо в міру необхідності: від 500 млн грн до 2,5 млрд грн. І тут всі структури – і Мінфін, і Нацбанк, і Ощадбанк, через який проходять операції викупу векселів, – працюють як годинник, – повідомив глава Фонду. – Від колишніх запозичень до кінця липня у ФГВФО залишалося 2,5 млрд грн».

У які терміни буде отримано фінансування, невідомо. У Міністерстві фінансів не відповіли на запит. Якщо уряд не зможе виділити ці кошти в найближчі дні, вкладникам збанкрутілих банків доведеться довше чекати компенсації їх заощаджень. Костянтин Ворушилін визнав, що графік виплат клієнтам Дельта Банку зривається. «8,4 млрд грн ми вже виплатили, а 8 млрд грн – ще повинні. Планували у вересні виплатити ще мінімум 3 млрд, але якщо процес виділення нам нового кредиту затягнеться, то будемо змушені організовувати виплати вже у жовтні », – говорить директор розпорядник фонду. У цілому цього року ФГВФО вже виплатив вкладникам 32,5 млрд грн, а має повернути ще 14,7 млрд грн.

Теоретично, якщо уряд затягне питання виділення Фонду грошей, у нього є ще кілька джерел фінансування. Згідно закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», ФГВФО також може залучати кредити у Нацбанку, кредити від небанківських фінансових установ та іноземних інвесторів, благодійні внески, гранти, технічну допомогу, отримувати кошти від продажу активів ліквідованих банків. Зокрема, з початку року надходження до Фонду із неплатоспроможних банків склали 775, 3 млн грн. Також Фонд може залучати гроші з інших джерел, не заборонених державою.

Кошти у Мінфіну є. І мова йде не тільки про рекордне перевиконання плану доходів держбюджету в січні-серпні на 25 млрд грн або рекордних залишках на гривневих рахунках уряду на початку вересня. Буквально 3 вересня міністр фінансів Наталія Яресько та член управлінського комітету німецького держбанку KfW Роланд Зіллер підписали угоду про виділення Україні 200 млн євро кредиту. Цей кредит, гарантований урядом ФРН, піде на підтримку ФГВФО. Кредит надається на 15 років з відсотковою ставкою нижче 2,6% річних. Перші п’ять років становить пільговий період, виплати здійснюються раз на півроку. Кредит надається в тісній співпраці KfW зі Світовим банком, який ще в 2014 році направив Україні на виплату вкладів кредитне фінансування в розмірі $500 млн.

Після того як уряд надасть Фонду запитувану суму, у Фонду не повинно виникнути додаткових проблем з виплатою депозитів, якщо неплатоспроможними більше не будуть визнаватися найбільші або великі банки. У Нацбанку заявляють, що чистка банківського ринку майже завершено: основні великі неплатоспроможні установи вже виведені з ринку. «Банки проходять другі стрес-тести. Очищення ринку продовжується, але воно буде вже не настільки значним», – запевняє голова Нацбанку Валерія Гонтарєва.

Проблема може виникнути, тільки якщо Нацбанк визнає неплатоспроможним який відчуває проблеми з поверненням депозитів банк «Фінанси та Кредит». У такому випадку ФГВФО доведеться повертати його вкладникам близько 10 млрд грн. «Є надія, що Костянтин Жеваго (власник банку« Фінанси та Кредит») до нас не прийде. Він робить зусилля, щоб залишитися на плаву», – відзначає Костянтин Ворушилін.

Правда України

your ad here

Ринок нерухомості буде стагнувати доки в Україні продовжаться військові дії і політико-економічна криза

ринок нерухомості

Вперше за останні два роки український ринок нерухомості показав зростання, повідомив Андрій Гусельников.

Згідно зі статистикою Мін’юсту за січень-червень 2015 року, кількість угод збільшилася практично в усіх регіонах країни, крім зони АТО: мова про всі операції по переходу прав власності – від покупки-продажу квартир і будинків та їх обміну до оформлення дарчих і спадщини.

«Найбільший приріст показала Київська область, де кількість угод збільшилася аж на 21,3%, причому договорів купівлі-продажу було оформлено на 29,3% більше, ніж у першому півріччі 2014-го. Настільки висока активність ринку пов’язана з відносно невисокою вартістю житлової нерухомості: однокімнатну квартиру до 20-км від столиці можна знайти за $15-20 тисяч», – пояснив Гусельников.

Хорошу динаміку по операціях показали всі п’ять областей центрального регіону: у Вінницькій області був зафіксований приріст у 15,3%, у Черкаській – на 11,1%, у Житомирській – на 6,8%, у Кіровоградській – на 2,5%. Що пояснюють переїздами жителів східної України подалі від війни і руйнувань – ближче до центру країни.

Найгірше ситуація, природно, в Луганській і Донецькій, де Мін’юст зафіксував скорочення числа угод по переходу прав власності на нерухомість на 78,3% і 64,9%, відповідно.

Не найкращий результат показала Дніпропетровська область – падіння на 0,4%, а також Запорізька – на 3, 2%. «Війна на Донбасі робить свою справу, коментарі, напевно, будуть недоречні, статистика Мін’юсту показує, що ринок нерухомості на Сході країни практично зупинився. А Донецько-Придніпровський регіон, один з найбільших в Україні. При чисельності населення в 11,7 млн. чоловік було здійснено трансакцій (включаючи договори успадкування та міни) трохи більше 26 тис., тобто 0,2% від загальної кількості проживаючих», – зазначив Андрій Гусельников.

А ось в Причорномор’ї в цьому році активність зростає. Причому не тільки в Одеській області (на 2,7%), що передбачали експерти, але і доволі несподівано – у Херсонській (на 11,4%). «Одеса завжди була приваблива для інвестицій – морське портове місто, близькість кордонів, всі ці фактори впливають на ділову активність. Саме тому середня вартість квадратного метра житлової нерухомості (соціальне житло) в місті становить $1 043/кв.м., І поступається тільки місту Києву – $1 266/кв.м », – пояснив Гусельников. А ось в Херсонській області одні з найнижчих цін на житло ($586/кв.м). «Цей регіон є великим експортером сільськогосподарської продукції, тому, швидше за все кількість угод там буде збільшуватися, а потім і ціни на житло», – вважає експерт.

Всі чотири області Північно-Східного регіону в січні-червні показали позитивну динаміку по ринку нерухомості. У Харківській області кількість угод зросла майже на 5%, у Чернігівській – на 6,1%, у Полтавській – на 6,3%. Самим же динамічним виявився Сумський регіон, де житло в першому півріччі переоформляли на 8% частіше 2014-го.

На Заході України «мінус» показала Волинська (на 1,8%) і Львівська область (на 0,4%). У решті зафіксовано зростання: від 3,2% у Закарпатській до 7,6% у Чернівецькій. Хоча експерти, посилаючись на туристичний потенціал регіону і близькість до кордону, чекають від нього більш яскравих результатів за підсумком 2015 р.

Незважаючи на загальну стабілізацію ринку нерухомості, в структурі операцій досі зберігається висока частка договорів міни та успадкування. Найбільше їх у західному регіоні. Приміром, у Волинській та Івано-Франківській областях договори дарування складають 41% від загальної кількості трансакцій. Причому в Івано-Франківській області подаровано нерухомості практично стільки ж, скільки продано (1257 проти 1 285 договорів).

«Ми бачимо, як і раніше, що ринок нерухомості йде в тінь. Подібним механізмом, оформленням угоди (через договори міни), громадяни уникають від ризиків, пов’язаних з банківськими переказами, плюс платять менше податків. Ринок оцінок, на жаль, занадто перенасичений «професіоналами», готовими за 250-300 грн. дати оцінку рази в чотири нижче ринкової. А значить, знизити сплачуваний з угоди податок», – пояснив Андрій Гусельников.

Віктор Несін вважає, що поки немає місця для оптимізму. «Ринок нерухомості продовжує стагнувати. Треба розуміти, що його неможливо вбити. Завжди залишається «природний» попит: діти дорослішають, батьки бажають підшукати їм квартиру, тому завжди будуть продаватися трикімнатні і замість них купуватися дві квартири меншої площі. Але якщо в нормальній ситуації таких угод близько 10%, то зараз їх майже 50%», – сказав він.

За спостереженнями експерта, зараз продаються тільки «термінові квартири», коли продавцеві потрібні швидкі гроші. «Покупець пішов досить сміливий, якщо не сказати нахабний. Вимагає відразу 20-30% знижки. І знаходить! Завжди є на ринку продавець, якому потрібні гроші на лікування, наприклад.

При цьому ті, хто може почекати, не поспішають знижувати ціни, навіть у преміальному сегменті. За квартиру в центрі Києва з хорошим ремонтом, виставлену за 1 500 000 у.о., покупець недавно готовий був віддати 1 300 000 у.о. (тобто менше 15% знижки), але господар відмовився.

«Треба розуміти, що такі квартири за копійки ніколи не будуть продаватися. Господар вирішив поки не знайдеться покупець, самому пожити в квартирі», – зазначив Віктор Несін. З регіонів він бачить підвищення активності в Одесі, Львові, Дніпропетровську та Харкові. «А ось в Черкасах, приміром, немає об’єктивних причин для зростання числа угод. Економічна активність в регіоні низька», – зауважив експерт.

Головною причиною низького попиту в цілому по країні він вважає навіть не війну на Донбасі. «Є країни з тліючими або активними військовими конфліктами, але високою активністю ринку нерухомості, той же Ізраїль або Туреччина. Наші проблеми – в політико-економічній кризі, поки вона не буде подолана, поки хоча б не буде запропоновано доступний працюючий іпотечний продукт – ринок і буде у стані «дна», на рівні пару сотень угод на місяць», – підсумував Несін.

Правда України

your ad here