Daily: 09/05/2015

НБУ продовжив обмеження з продажу готівкової валюти але збільшив максимальну суму її зняття

НБУ

Національний банк України збільшив максимальну суму зняття готівкової валюти за депозитами до еквівалента 20 тис.грн на добу з 15 тис. грн на добу, що діяли раніше. Зазначена норма міститься в постанові правління НБУ №581.

“Послаблення спрямоване на відновлення довіри до банківської системи і притоку валютних депозитів”, – наголошується в повідомленні на сайті регулятора.

При цьому НБУ продовжив до 4 грудня обмеження з продажу готівкової валюти до еквівалента 3 тис. грн на добу в одні руки, а також продовжив обмеження з видачі готівкової гривні через каси та банкомати на рівні 300 тис. грн на добу.

Відзначимо, введені в березні обмеження НБУ були покликані стабілізувати відтік вкладів з банківської системи і зупинити стрімку девальвацію гривні, яка з моменту переходу НБУ до гнучкого курсоутворення на валютному ринку за 2014 і два місяці 2015 знецінилася до долара США за офіційним курсом в 3,8 рази до нового історичного мінімуму на рівні 30,01 грн/дол.

Після введення Нацбанком обмежень і отримання першого траншу Міжнародного валютного фонду в рамках нової програми, гривня менш ніж за два тижні зміцнилася і коливається в межах 20,5-23,5 грн/дол. протягом останніх шести місяців.

Правда України

your ad here

За 6 місяців 2015 року Україна імпортувала 717 кг банківських металів 999,9 проби

банківські метали

За півроку 2015 року Україна імпортувала 717 кг банківських металів. Проба всіх металів – 999,9.

Банківські метали в Україну ввозяться літаками і проходять через міжнародний аеропорт “Бориспіль”. Митне оформлення здійснює Київська митниця ДФС.

Зокрема, за даними джерела в ДФС, за півроку в Україну було ввезено 228 кг золота в злитках і 10,2 кг в гранулах. Срібла в злитках імпортери ввезли в нашу країну – 129 кг, і 333,8 кг в гранулах.

Крім того, за звітний період в Україні імпортували 631,1 г паладію в злитках і 62,2 г платини в злитках. Необробленого паладію у вигляді губки ввезли – 15,3 кг.

Найбільшим імпортером золота в злитках була “Державна скарбниця України”. Це структурна одиниця НБУ, яка здійснює купівлю, накопичення і продажів цінних металів та інших цінностей.

За півроку “Державна скарбниця” ввезла 207 кг золота. Купувався метал у Швеції, у січні-квітні. Принаймні, митні декларації датовані цими місяцями. Ціна кг золота, яке ввіз підрозділ НБУ коливався від $36,7 до 38,4 тис.

У квітні підрозділ НБУ імпортував зі Швейцарії 231 кг срібла в гранулах (по $530/кг).

Державний банк – “Ощадбанк” в січні-лютому імпортував 13,4 кг золота в злитках (по $39-43 тис/кг) і 102 кг срібла. Срібло коштувало $630/кг. Метали купувалися у німецьких компаній. У червні держбанк ввіз з Нидерландів ще 4,8 кг золота в злитках.

Крім державних структур банківські метали в Україні імпортували компанії, що займаються збиранням і переробкою (афінаж) відходів дорогоцінних металів.

Всі вони возять товар, який у декларації має наступний опис: повернення готового продукту (банківського металу), який здобутий чи вилучений з брухту електронного обладнання.

Зокрема, ТОВ “Інновест” за півроку імпортувало в Україну 8,5 кг срібла по $531 за кг і 1,4 кг золота в злитках по $37-42,7 тис/кг. Крім цих металів, компанія імпортувала 661 г паладію ($ 26 тис/кг) у зливках і 62 г платини ($ 45,8 тис/кг). Всі обсяги металів компанія купувала в Литві. Походження металів – Німеччина, Швейцарія та Бельгія.

ТОВ “Управлінська компанія” ввезла 18 кг срібла ($614 кг) і 2 кг золота в злитках ($41,1 тис/кг). Метали компанія купувала у Словаччині. ТОВ “Управлінська компанія” також займається збором і переробкою відходів дорогметалу.

Крупний обсяг срібла в гранулах ввезло ТОВ “Науково-виробниче об’єднання “БЕРКОМ”. За півроку компанія імпортувала 102 кг срібла в гранулах ($550 за кг), 9 кг золота, необробленого у вигляді гранул і 15,3 кг необробленого паладію у вигляді губки – за $26,8 тис/кг.

ТОВ “Виробниче Об’єднання” Адамс “ввезло 1,324 кг золота в гранулах з Чехії. Ціна за кг – $ 40,3 тис.

На експорт з України за шість місяців пішло 81 кг золота. Ціна за один кілограм склала приблизно $38 тис. Цей обсяг Нацбанк продав швейцарському банку Credit Suisse. Дата митної декларації – 25 червня.

При цьому, вже в липні НБУ збільшив свої запаси золота – на 2,2 тонни. У грошовому еквіваленті загальні запаси золота НБУ склали $912, 5 млн.

Правда України

your ad here

Власники автомобілів вартістю вище 1 млн грн і не старше 5 років повинні платити 25 тис. грн на рік

податки

Податок на розкіш у розмірі 25 тис. грн на рік будуть платити власники автомобілів класу “люкс” вартістю вище 1 млн грн і не старше 5 років (незалежно від об’єму двигуна).

Відповідна норма міститься в проекті Податкового кодексу, представленого 3 вересня на Національній раді реформ.

Попередньо список марок автомобілів, які відносяться до класу “люкс”, виглядає так: Mercedes-Benz, BMW, Lexus, Audi, Porsche, Infiniti, Land Rover, Jaguar, Bentley, Maserati, Rolls-Royce, Maybach, Aston Martin, Ferrari, Lamborghini і ін.

Однак як запевнили в Міністерстві фінансів, остаточний список марок і моделей автомобілів, володіння якими оподатковуватиметься, буде затверджений Кабінетом міністрів.

Згідно з розрахунками Міністерства фінансів, кількість автомобілів, які підпадають під оподаткування, становить близько 138 тис. (Авто 2011-2013 року випуску безвідносно їх вартості).

Таким чином, кількість платників податку на авто виросте в 8 разів.

В даний час податок на розкіш платять 15,8 тис. власників автомобілів. Зазначені зміни до Податкового кодексу збільшать надходження до бюджету на 3,1 млрд грн.

Нагадаємо, Податковий кодекс України в поточній редакції містить транспортний податок на розкішні авто у розмірі 25 тис. грн на рік, який стягується з автомобілів з об’ємом двигуна більше 3 л і не старше п’яти років. Експерти не одного разу відзначали, що таким чином під оподаткування підпадають і автомобілі, які не відносяться до розкішних, тоді як багато авто преміум-сегмента мають двигуни менш 3 л.

Правда України

your ad here

В Україні залишається високий рівень корупції, який стримує прихід інвесторів

корупція

Керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Франсіс Маліж висловив особливу думку: незважаючи на зниження фінансових ризиків, в країні залишається високий рівень корупції, який стримує прихід інвесторів.

За його словами, домовленості про списання частини боргу за єврооблігаціями України дозволять країні виплисти з нинішньої ситуації і існувати далі.

“Коли ми говоримо з інвесторами, вони скаржаться на значну невизначеність у всьому, що стосується України. Реструктуризація прибирає цей елемент невизначеності. Уряду вдалося зробити досить багато, але йому також належить зробити ще більше з поліпшення бізнес-клімату в країні”, – заявив представник ЄБРР.

Франсіс Маліж вважає, насамперед потрібно спрямувати зусилля на подолання корупційних моментів у суспільстві та бізнесі, на прозорість роботи бізнесу.

“Україна залишається ризикованою країною для інвестицій. Країна являє собою цікавий сплав конкурентоспроможності та вартості продукції, пов’язаної з невисокою вартістю робочої сили. Кваліфікація працівників, динаміка бізнесу, технічна освіченість в Україні достатньо високі. І якщо порівняти їх з рівнем оплати праці, то цей показник набагато нижче, ніж по регіону. У цьому плані Україна дуже приваблива для інвестицій. І маржа, яку інвестор може отримати, дуже велика. Разом з цим залишаються бізнес-ризики, на які впливає рівень корупції. Тому боротьба з нею повинна бути продовжена. Ми говоримо про реформу в силових структурах, юриспруденції, реформі держпідприємств. І якщо покласти на одну чашу терезів ризики, а на другу – потенційну вигоду від інвестицій, то ризики, на жаль, поки переважують“, – вважають в ЄБРР.

Правда України

your ad here

З 20 вересня в Україні починає працювати закон, що регулюватиме якість харчових продуктів

якість харчових продуктів

Вже з 20 вересня в Україні почне працювати новий закон, що регулюватиме якість харчових продуктів. Тепер, якщо споживач поскаржиться, що ковбаса несмачна, на підприємство, яке її виробило, нагряне перевірка. А харчові добавки, заборонені в ЄС, будуть не дозволені і у нас. Таким чином, через кілька тижнів для заводів харчопрому настануть важкі часи.

“Зараз виробники відповідають за якість тільки де-юре”, – зазначила Марія Гулич, співробітник Інституту гігієни та медичної екології АМНУ. Де-факто заводи можуть відхилятися від норм скільки завгодно: зараз в країні діє безліч перевіряючих органів. Більше того, контролювати вигідно тільки великі партії товару, оскільки розмір штрафу за неналежну якість вираховується від обсягу товару. Маленькі залишаються без нагляду.

Ідея закону – залишити тільки одного контролера – Держпродспоживслужбу, і змінити систему штрафів – тепер платити будуть не за обсяги товару, а за рівень шкідливих речовин. Наприклад, одну з компаній-виробників солодощів у Німеччині змусили заплатити 140 млн євро штрафу за наявність у цукерках надлишкової кількості бензолу.

Також буде впроваджена система контролю на самих підприємствах: обов’язкові халати, рукавички, шапочки для волосся – все, як прийнято в ЄС. Правда, нововведення прийдуть не відразу.

“Це 3-5 років, і тільки тому, що для більшості підприємств це складна річ, яка вимагає багато часу і грошей”, – сказав Геннадій Кузнєцов, директор Ліги виробників харчових продуктів.

Конкретною користю для споживачів буде можливість скаржитися на виробників. Перевіряти кожне конкретне підприємство будуть залежно від наявності (і кількості) повідомлення про погану якість. “Очікуємо валу скарг на м’ясо-молочну продукцію через наявність в ній консервантів”, – сказали в службі з захисту прав споживачів.

Експерти кажуть, що харчові добавки, які потрапили під заборону в ЄС, будуть заборонені і в Україні. “Все законодавство приведеться у відповідність з європейським”, – підкреслила Галина Петровська, науковий співробітник Національного університету харчових технологій.

Поки в Україні називають дві добавки, які є у нас, але не в ЄС: Е 250, що використовується для додання копченостям і ковбасам характерною рожевого забарвлення (міститься в сосисках, беконі, шинці, солонині, копченій рибі та м’ясі). Лікарі кажуть, що вона може бути канцерогеном, викликати авітаміноз і харчові отруєння. А також Е 102, частково дозволена в ЄС. Це синтетичний барвник для газованої води, який негативно діє на увагу дітей.

Правда України

your ad here