Daily: 09/03/2015
Найближчим часом НБУ зменшить граничну суму готівкових розрахунків до 50 тисяч гривень
Громадське обговорення проекту рішення Національного банку України про зменшення граничної суми готівкових розрахунків з 150 до 50 тисяч гривень завершилося 25 серпня і найближчим часом правління НБУ має намір ухвалити рішення щодо цього. Про це повідомив заступник глави НБУ Яків Смолій, повідомляє прес-служба регулятора в четвер, 3 вересня.
“Станом на початок вересня 2015 року поза банками враховувалося 276 млрд грн. Одним із головних завдань, які переслідує регулятор, пропонуючи зменшити обмеження на розрахунки готівкою до рівня 50 тисяч гривень, – залучення цих коштів у банківську систему”, – зазначив він.
Водночас Смолій зазначив, що було б доречно врегулювати це питання на законодавчому рівні, а також зосередити спільні зусилля всіх державних органів на стимулювання розвитку безготівкових платежів в країні.
Нагадаємо, Нацбанк ввів обмеження в 150 тисяч гривень на граничний розмір розрахунків готівкою за операціями з фізособами 1 вересня 2013 року. Граничний розмір готівкових розрахунків підприємств між собою цією ж постановою було встановлено на рівні 10 тисяч гривень на день.
Влітку 2014 року НБУ запропонував знизити граничний обсяг розрахунків готівкою в угодах за участю фізосіб до 100 тисяч гривень.
…
Міністр Аваков все надмірніше гладшає і все більше бреше
За два дні після подій 31 серпня ми ДОСІ НЕ ЗНАЄМО, що відбулося під ВР. Переважна частина інформації надходить із відомства Авакова – причому найсуперечливіша її частина.
Офіційна версія, яку озвучує МВС, постійно змінюється і грішить, м’яко кажучи, непостійністю, як дама легкої поведінки.
Так, боєць Нацгвардії Ігор Дебрін спочатку був застрелений в голову, але недовго. Занадто дрібним був отвір, з нехарактерно нерівними як для кульового пострілу краями. Потім він був убитий осколком в серце, практично зразу ж ця версія обросла уточненням: осколок зайшов через бік – ту частину тіла, яку не захищає штатний бронежилет. Однак на відео, де з Дебріна знімають бронежилет, чітко видно кров від рани майже посеред грудної клітини., тобто саме на частині тіла, яка мала бути прикритою бронежилетом. Тому МВС швидко відмовилося і від цієї версії.
Сьогодні Аваков і компанія знову повернулися до версії вогнепального поранення, але вже в серце. При цьому досі ніхто і ніде не назвав бодай приблизно калібр і вид зброї, з якої стріляв убивця. Так само, до речі, досі не відомо, що саме терорист кинув за спини шеренг бійців НГУ і МВС.
Першою версією, яку озвучило відомство Авакова, була граната РГД-5. Але кожен, хто хоч раз за життя мав справу з цією гранатою (а таких у нас нині багато, бо ж війна), анізащо не повірить у цю маячню. Більше сотні поранених від такої гранати – це нонсенс. Для цього потрібно було б кинути щонайменше з десяток РГД-5.
Потім слідство почало говорити про гранату типу РГО. Фахівці кажуть, що вона майже настільки ж потужна та небезпечна, як і Ф-1 (т.з. “лимонка”). Однак навіть Ф-1 не змогла би поранити стількох і так важко – люди часто виживають навіть при вибухові, який стався в метрі від них (особисто знаю таких людей). Причому існує відео, зняте щонайбільш з 3-5 метрів від місця ймовірного вибуху – оператор взагалі лишився неушкодженим.
Сьогодні відомство Авакова говорить вже і про те, що граната була обматана цвяхами і гайками. Але це все одно не пояснює нехарактерного димового сліду, який лишила граната в повітрі і який добре видно на відео.
Що стосується кількості поранених, то тут ситуація з об`єктивною інформацією не краща. МВС оприлюднює все нові і нові версії, щораз збільшуючи кількість поранених. Перша інформація була про приблизно 20 потерпілих. Далі цифра почала рости – 40, 70, і наступного після подій дня коливалася у межах 110-120 людей. Але осколки продовжували летіти навіть через два дні після вибуху, і кількість поранених сягнула більш ніж 140 осіб.
Але єдиної версії немає. Ольга Богомолець повідомляє про 130 осіб. А на особистій сторінці Авакова у фейсбук і досі висить повідомлення про 125 жертв. Причому Аваков до цієї кількості зарахував і того французького журналіста, якому бійці Нацгвардії влучили цеглиною в голову вже ПІСЛЯ вибуху – я це бачив з відстані двох метрів на власні очі, допомагав прикривати пораненого від наступаючих нацгвардійців. “Пострадали журналисты 5 Канала, канала 1+1, французский корреспондент”, – написав Аваков у своєму блозі. Зрозуміло, що він навмисно змішує потерпілих від дій міліції і потерпілих від дій терориста – усі так засліплені фатальним образом гранатометника, що геть забули про “подвиги” міліції, яка нещадно била усіх без розбору – і правих, і винуватих.
Я на власні очі спостерігав, як виносили бійців МВС до “швидких”. Як на мене, то кількість поранених гранатою (чи що то був за вибуховий пристрій) приблизно відповідає першим повідомленням – 20 чоловік.
Що стосується самого гранатометника -то тут теж питань значно більше ніж відповідей. Від єдиного на сьогодні підозрюваного Ігоря Гуменюка відмовляються всі. “Свобода” заявляє, що він не “свободівець”, хоча Гуменюк присутній навіть на агітаційних плакатах партії Тягнибока. При цьому сам затриманий повідомив, що міліція на допитах змушувала його визнати свою партійну приналежність, отже – міліція явно педалює цей напрямок суспільної дезінформації, акцентуючи увагу на “Свободі” і відволікаючи суспільство від інших даних, зокрема про належність Гуменюка до лав МВС
МВС спочатку заявляло, що Гуменюк у відпустці до 3 вересня, а потім змінило думку – і тепер гранатометник, як виявилося, вже тільки КОЛИШНІЙ боєць спецпідрозділу МВС “Січ”. Нам навіть продемонстрували нібито рапорт про звільнення з лав МВС, який написав Гуменюк.
Однак як слушно зазначає журналіст Володимир Бойко, “…фальсифікатори навіть не спробували поворушити своїми звилинами для того, щоби придати рапорту бодай видимість правдоподібності – тобто поставити на ньому реєстраційний вхідний номер канцелярії ГУ УМВС України в м.Києві, візу командира батальйону та візу начальника або заступника начальника міліцейського главку. Бо без цих віз та розрахунку суми виплати грошового забезпечення наказ про звільнення міліціонера не міг бути виданий навіть теоретично”.
Тим більше, що рапорт датований 23 серпня, себто неділею, коли Управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в м.Києві не працювало. Таким чином можна говорити про те, що цей рапорт фальшивий – і, ймовірно, Гуменюка змусили його написати вже після арешту.
Про те, що затриманого побили і змусили свідчити проти себе, вже заявив його адвокат. За словами адвоката, у матеріалах справи відсутні згадки про вилучені у Гуменюка гранату і кільце від другої. Хоча про ці докази вже більше доби розповідають усі підспівувачі Авакова і боти Мінстеця. Навіщо терорист лишив при собі кільце – єдиний, по суті, речовий доказ проти себе – “ніхто об’яснить не може”(с).
Чи повинен Аваков відповідати за своїх підлеглих – питання у цих обставинах риторичне. Але на сьогодні нам не відомо про жодну справу, відкриту проти бійців МВС чи НГУ за побиття мирних людей. Навпаки, правоохоронцям видадуть премії (цікаво, скільки бійців отримали премії за ДАП, Дебальцеве, Іловайськ, Волноваху, Широкіне і т.д. – за місяці під обстрілами?), а поранених запишуть в “учасники АТО”.
Також були затримані члени “Чорного комітету” на чолі з Богданом Тицьким, якому при затриманні зламали руку і кілька годин відмовляли у медичній допомозі. Більшість із них на момент початку зіткнень перебували біля Будинку Офіцерів разом із бійцями “Правого сектора”.
Слід сказати і про те, що влада кілька разів намагалася прив’язати до гранатометника і “Правий сектор”. Одразу ж після вибуху боти Мінстеця агресивно почали засмічувати інтернет-простір повідомленнями про те, що теракт є справою рук ПС. Вже за кілька хвилин після вибуху журналісти відомого телеканалу питали у мене: “Чи правда, що це зробили бійці ПС? Скільки ваших затримано?”. Їм “злили” таку інформацію “по секрету” джерела у відомстві Авакова.
Але усі ці “вкиди” виявилися марними. Ще вранці, прийшовши до ВР, ми побачили ознаки того, що тут готуються якісь провокації – втричі більше міліції, ніж протестувальників, замкнений простір під парламентом, групки непевних і просто підозрілих людей, що ховають обличчя від об’єктивів, “відрізані” шляхи відступу і просто неймовірна кількість мєнтовських “тіхушників”. Порадившись, ми під власну відповідальність змінили план дій і замість брати участь у загальному мітингу – заблокували вулицю Грушевського біля Будинку Офіцерів та Кабміну. Тому коли почалися зіткнення під стінами ВР – там не було бійців ПС.
На момент вибуху гранати ми вже оголосили відхід і збирали своїх бійців біля пам’ятника Ватутіну, а біля ВР чергувала лише група медиків. Тому шквал звинувачень у наш бік виявився безпідставним.
Другу спробу звинуватити ПС хоч у чомусь зробив особисто Петро Порошенко, який заявив, що через перекриття вулиці нашими бійцями “швидкі” не могли вчасно проїхати до місця події. Це теж відверта брехня. Майже одразу після перших зіткнень ми зняли блокаду, а коли стався вибух – наш транспорт вже стояв біля готелю “Київ”. Тому коли “швидкі” їхали до ВР – вулиця вже була вільна.
Отже, що ми маємо у підсумку? Троє загиблих і багато поранених, про яких відомо лише те, що сталося це біля ВР. Хто і в який спосіб це зробив – зусиллями МВС досі ЖОДНИХ ОДНОЗНАЧНИХ ДАНИХ НЕМАЄ.
Натомість усі забули про те, що причиною для цих подій послужив акт узурпації влади, вчинений з подачі Порошенка депутатами парламентської коаліції. За Конституцією, єдиним джерелом влади в Україні є народ. Наскільки голосування в парламенті відповідає волі народу – можна судити з кількості правоохоронців, які захищали це засідання від народного гніву, щурячої втечі депутатів через підземний хід і подальших подій біля стін ВР.
…
Песимістичні прогнози для китайської економіки і новий виток валютних війн
Навіть помірне зниження курсу національної валюти, яке дозволив собі китайський центральний банк, призвело до здешевлення валют багатьох інших країн.
Валютний “розпродаж” спричинив обвал біржових індексів. Водночас впали ціни на нафту. Ця дата, 24 серпня, увійшла в історію як “чорний понеділок”.
Останнім часом аналітики озвучують песимістичні прогнози для китайської економіки. Крім того, у медіа почастішали заяви про новий виток валютних війн.
Ослаблення юаня змусило низку країн корегувати валютні курси, аби вирівняти торговий баланс. Однак чи є лібералізація курсу ренмінбі загрозою для світу, зокрема для України, для якої Китай стає важливим торговельним партнером?
На перший погляд, девальвація юаня лише на 3% – не надто важлива подія.
Валюти інших країн азіатсько-тихоокеанського регіону – як японська єна та австралійський долар – за рік подешевшали значно більше. З січня 2015 року навіть сінгапурський долар втратив до американського долара близько 6,5%. Мексиканський песо лише в лютому впав на майже 13%.
За рік падіння курсів валют країн пострадянського простору – Азербайджану, Молдови, Білорусі, Росії, України – також характеризується двозначними цифрами. Навіть євро протягом останнього року ослаб більш ніж на 14%. Дешевшають валюти у різних кутках світу і значно більше, ніж юань.
Ренмінбі за останній рік втратив до долара всього 3,8%. Якщо ж додати до цього об’єм економіки Китаю і подивитися на його ВВП, який сягає 10 трлн дол, то ситуація постає зовсім в іншому світлі. Цікаво, що ні за азіатської кризи 1997 року, ні під час фінансового шторму 2008 року Китай не відпускав курс юаня.
Чому ж саме зараз центробанк Піднебесної зважився на девальвацію?
Схоже, рішення Народного банку Китаю було зумовлене двома причинами.
По-перше – для подолання негативних тенденцій в економіці країни, що стало особливо помітно у липні 2015 року. У Китаї впав експорт, підсилилася дефляція, скоротилися продажі, промислове виробництво та капітальні вкладення.
Пекіну довелося думати над більш активними заходами для стимулювання економіки та досягнення запланованого показника зростання ВВП на 7%.
Девальвація юаня, вочевидь, також є способом допомогти китайським експортерам. Водночас виникають сумніви, що це була єдина мета Пекіна, адже недавнє падіння ренмінбі не досягло навіть 4%, тоді як обсяги китайського експорту в липні, наприклад, скоротилися на 8%.
По-друге, дії китайського центробанку, очевидно, мали ще один підтекст. Девальвація юаня може бути кроком на шляху до мрії Піднебесної перетворити ренмінбі на міжнародну резервну валюту. Китай давно хотів потрапити у “клуб обраних”, які впливають на вартість віртуальної валюти МВФ – SDR.
Зараз у кошик валют, які визначають вартість SDR, входять долар, євро, єна та фунт. Закріплення за юанем статусу п’ятої резервної валюти означає для Китаю збільшення глобального авторитету, отримання більшої влади у світовій фінансовій системі та торгівлі, особливо в азіатському регіоні.
Китай і раніше озвучував план, згідно з яким він збирається досягти зростання ролі ренмінбі у світі. Передбачалося запровадження розрахунків з іноземними партнерами у юанях, відкриття ринку довгострокових капіталів, заохочення іноземних фінансових установ, які поповнятимуть резерви юанями.
Водночас МВФ умовою включення юаня у кошик резервних валют називає збільшення гнучкості ренмінбі і повну лібералізацію валютного ринку країни за кілька років. У цьому контексті девальвація юаня може виглядати виправданою.
Китайська економіка сповільнюється вже півтора року. Це негативно впливає на інші країни, зокрема на держави, які експортують в Китай сировину та пальне, а також на ті, що постачають в Піднебесну товари та комплектуючі.
Не дивно, що несподівана девальвація юаня викликала занепокоєння на валютних ринках та призвела до падіння курсів інших валют. Паніка зачепила валюти країн азіатсько-тихоокеанського регіону та валюти ринків, що розвиваються.
Здешевлення юаня – це точка відліку нової хвилі валютних війн, зауважує керівник інформаційно-аналітичного центру Микола Івченко.
Так, 12 серпня на тлі новин про падіння юаня на 1,4% впав курс індонезійської рупії. Малайзійська валюта скотилася нижче 4 рингітів за долар вперше за 17 років. До піврічного мінімуму обвалився російський рубль, на який і так тиснули ціна на нафту та санкції на ринку запозичень.
До валютних війн долучилися і країни, які експортують в Китай сировину. Ще 11 серпня на 1,7% знизився aстралійський долар та на 1,3% новозеландський долар.
Як сигнал для особливо активних дій сприйняв девальвацію юаня Казахстан, який експортує азіатському гіганту нафту. Спочатку центральний банк країни прийняв рішення про разову 5-відсоткову девальвацію, розповідає Івченко.
За його словами, наступного дня було прийняте рішення перейти до інфляційного таргетування і плаваючого курсу. Протягом дня відбулася девальвація на 35%. “Казахстан, розуміючи, що інші країни, очевидно, підуть шляхом зниження курсів, не став чекати і девальвував тенге навіть більше, ніж потрібно”, – каже експерт.
Валюти країн, що розвиваються, давно під тиском. Південноафриканський ранд перебуває на найнижчих значеннях за десять років, мексиканський песо за рік подешевшав на четверть, турецька ліра 2015 року втратила близько 19% вартості.
Однак послаблення юаня стало додатковим фактором негативу на глобальному валютному ринку, тим більше, що девальвація зазвичай є каскадною.
Вступ у валютну війну Казахстану був пов’язаний не лише з девальвацією юаня, а і з низькими цінами на нафту. “Це було правильне рішення, адже ціни на метал, нафту і газ у короткостроковій перспективі не будуть рости”, – пояснює Івченко.
“Крім низької ціни на нафту, Казахстан страждає і через послаблення рубля”, – стверджує аналітик Том Левінсон.
Падіння цін на нафту, безумовно, впливає і на рубль, адже РФ забезпечує 12% поставок нафти у світі. Крім Росії, коли дешевшала Brent, втрачали в ціні валюти інших країн, які залежать від експорту цієї сировини.
За даними Світового банку, 60 країн забезпечують більш ніж 1% ВВП доходами від нафти, а десять країн отримують завдяки нафті третину свого ВВП.
Нерідко здоров’я таких економік залежить не лише від вартості чорного золота, а й від цін на інші сировинні товари, наприклад, залізну руду, платину, алюміній, мідь, але ціни на них останнім часом також відчутно знижувалися.
“Падіння сировинних активів може тривати до кінця 2015 року, однак цю тенденцію здатне розвернути підвищення відсоткової ставки ФРС у жовтні або грудні”, – відзначає Івченко. За його словами, якщо ФРС підвищить ставку, ціни на нафту та метали можуть почати рости, а інтенсивність валютних війн може зменшитися.
“Тоді країнам доведеться посилювати свої валюти. До цього моменту сировинні валюти, у тому числі рубль, зберігатимуть тенденцію до падіння. Може спостерігатися і незначне зростання, але за ним йтиме спад. У контексті російської валюти це діапазон 71-73 руб за дол”, – каже аналітик.
Очевидно, дешевшатимуть валюти Вірменії та Узбекистану. “Ці країни настільки пов’язані з державами-сусідами, з країнами Митного союзу, що їм без девальвації важко буде вирівняти торговий баланс”, – каже Івченко.
На його думку, курс гривні близький до рівноважного. “Якщо зважати на те, що середній рівень девальвації у країнах колишнього СРСР – 22,3%, то курс гривні до долара повинен бути на рівні 23,23. Але це спрощений варіант”, – каже Івченко.
В цілому напруга на валютних ринках в найближчі місяці зберігатиметься. До подальшої девальвації валют різних країн може призвести як зниження цін на сировинні товари, так і ймовірне продовження падіння курсу юаня.
Як пише видання Bloomberg, деякі китайські економічні відомства почали будувати прогнози з урахуванням падіння курсу до 7 юанів за дол до кінця 2015 року та 8 юанів за дол до кінця 2016 року.
Тенденції на валютних ринках можуть вплинути на українську економіку. Китай стає все важливішим торговим партнером України, адже обсяги імпорту та експорту в цю країну поступово збільшується. Так, за перше півріччя 2015 року частка імпорту в Китай сягнула 10,2%, а експорту – 7,9%.
Китайські виробники є великими гравцями на сировинних ринках, ринках металів, хімічної продукції та машинобудування, де вони визначають значну частину пропозиції. Як зауважує аналітик Роман Тополюк, у разі істотної девальвації юаня китайські виробники зможуть знижувати свої ціни.
Старший аналітик Денис Саква відзначає, що девальвація юаня дозволяє китайським сталеварам заощаджувати близько 5 дол на тонні сталі. “Це пропорційно позначиться на експортних цінах з України”, – каже він.
Втім, переконані експерти, девальвація китайської валюти у нинішніх масштабах не призведе до такого зниження цін, яке нашкодить українським експортерам.
“Якби юань девальвував на 20%, то виробники могли б знизити ціни на 15% чи 20%. Відповідно зменшилася б ринкова ціна, і зменшувати ціни довелось би й іншим експортерам.
Це важливо для країн, орієнтованих на виробництво сировини: Бразилії, України, Росії. Коли ціни ідуть вниз, це призводить до девальвації валюти. Оскільки відбувається девальвація, то прибутки також падають, але меншими темпами, ніж виручка”, – пояснює Тополюк.
За нинішніх цін, переконаний експерт, говорити про збитки, наприклад, виробників металургійної продукції зарано.
Українська валюта за темпами девальвації уже випередила багато держав, тому ситуація на світовому валютному ринку матиме на курс гривні обмежений вплив.
“Міжбанківський ринок України функціонує в умовах адміністративних обмежень та контролю НБУ за заявками імпортерів на купівлю валюти. Навряд чи гривня найближчим часом вийде за рамки 21-23 грн за дол на міжбанку”, – каже начальник відділу з роботи з борговими інструментами Юрій Товстенко.
Найважливішим фактором тиску на гривню є падіння цін на сировинні матеріали у світі, переконаний він. За словами Івченка, Україні за прикладом Китаю потрібно дотримуватися курсу повільної девальвації.
“Якщо подивитися на графік юань – гривня, темпи девальвації гривні та юаня збігаються. З цієї точки зору політика України правильна, оскільки будь-які дисбаланси в курсі впливатимуть на торговий баланс”, – відзначив експерт.
Девальвації у різних країнах світу відбуваються під дією комплексу факторів, тому важко прогнозувати масштаби “валютних війн”. У короткостроковій перспективі тиск на валюти буде зберігатися через ціни на нафту, ситуацію на сировинних ринках, рішення США щодо процентної ставки і, звичайно, “фактор Китаю”.
Ці ризики існують і для України, але вони не визначальні. Для гривні найбільшими загрозами залишаються можлива ескалація воєнних дій на Донбасі та доступ до ринку запозичень. Загострення ситуації на цих напрямках може в будь-який момент призвести до значного падіння курсу української валюти.
…
Міліціонер Пашинський з подільниками викрадали паливо з магістрального нафтопроводу “Дружба”
Серед підозрюваних у розкраданні нафти виявилися двоє співробітників МВС. Компанія “Укртранснафта” закликає вжити всіх необхідних заходів для притягнення винних осіб до відповідальності. Про це повідомляє прес-служба компанії.
“У 21:01 диспетчерською службою філії” магістрального нафтопроводу “Дружба” зафіксовано падіння тиску на ділянці 122 км – 147 км МН “Мозир – Броди” (II черга)”, – йдеться в повідомленні.
У повідомленні компанії наголошується, що про даний випадок було невідкладно повідомлено підрозділ безпеки філії.
Також повідомляється, що завдяки вжитим заходам спецпідрозділу охорони служби безпеки нафтоперекачувальної станції “Чижівка” на автодорозі в районі села Велень Коростенського району Житомирської області було затримано автомобіль марки DAF білого кольору, д.н.с. СВ 3047 НД, з причепом-автоцистерною об’ємом 40 куб. г, д.н.с. ВМ 3601 ХТ.Одна із секцій автоцистерни частково була наповнена нафтою. Разом з автомобілем затримали водія – гр-на Куликівського А.М.
“На відстані близько 300 м від автоцистерни також був виявлений і затриманий автомобіль марки “Opel Frontera”, в якому знаходилося двоє громадян. Попередньо встановлено, що один з них є співробітником спеціальної міліції на прізвище Пашинський, другий – слідчим (прізвище встановлюється) Коростенського МВ УМВС України в Житомирській області. Ще одному автомобілю, імовірно марки “Нива”, вдалося втекти з місця події“, – наголошується в повідомленні.
У ході подальшого обстеження місцевості в районі с. Велень Коростенського району Житомирської області на 126 км МН “Мозир-Броди” (II черга) працівниками безпеки ПАТ “Укртранснафта” виявлена “врізка” в нафтопровід.
Про дану подію було повідомлено Коростенський МВ УМВС України в Житомирській області та Коростенське відділення УСБУ в Житомирській області. Місце події оглянуто слідчо-оперативною групою Коростенського МВ УМВС України в Житомирській області та працівниками СБУ після проведених підрозділом безпеки філії “МН” Дружба “вищезазначених затримань і виявлення “врізки” в нафтопровід, через яку здійснювалося розкрадання нафти.
Прес-служба компанії підкреслює, що повідомлення про злочин внесено в єдиний державний реєстр досудових розслідувань 01.09.2015, №12015060060001131, за частиною 1 статті 292 КК України.
your ad hereЗатримані особи і автомобільний транспорт передані правоохоронним органам. Але, за наявною інформацією, на працівників районної міліції здійснюється величезний тиск з боку різних впливових осіб з метою умисного “розвалу” розслідування даного виробництва та уникнення винними особами відповідальності. Більше того, навіть ставляться вимоги повернути вилучені у злочинців автотранспорт та обладнання, яким здійснювалася “врізка” в нафтопровід.
Порошенко і Яценюк не можуть змусити коломойського виплатити Україні дивіденди за 2011-2014 роки
ПАТ “Укрнафта” не виконало своїх зобов’язань щодо виплати дивідендів за 2011-2014 роки, повідомили в Національній акціонерній компанії (НАК) “Нафтогаз України”.
“Запропонована менеджментом” Укрнафти “заміна виплати дивідендів державі на зарахування зустрічних грошових вимог з НАК” Нафтогаз України “порушує українське законодавство. Зокрема, необхідними ознаками зобов’язань, які можуть бути припинені заліком, у відповідності зі ст.203 Господарського кодексу України та ст. 601 Цивільного кодексу України є їх зустрічність і однорідність. Вимоги, на які посилається “Укрнафта”, не є ні зустрічними, ні однорідними“, – зазначили в НАК.
У “Нафтогазі України” нагадують, що згідно рішення зборів акціонерів “Укрнафти”, компанія повинна була перерахувати 1,78 млрд грн до державного бюджету України до 10 квітня 2015 року, ще 0,63 млрд грн – до 3 жовтня 2015 року.
“Обидва рішення зборів акціонерів досі не виконані. Невиплачені дивіденди в розмірі 2,41млрд грн підлягають перерахуванню до державного бюджету України”, – резюмували в НАКу“.
Як повідомлялося, раніше “Укрнафта” заявила про припинення всіх своїх зобов’язань по дивідендах за 2011-2014 рр на загальну суму 2 млрд 411, 929 млн грн в рахунок покриття боргів НАК “Нафтогаз України” за отриманий у 2008 році газ.
“Укрнафта”, зокрема, нарахувала 1 млрд 779, 625 млн грн за 247, 17 млн куб. м газу (за граничною ціною газу для промспоживачів – 7,2 тис. грн/за 1 тис. куб. м, що діє на момент першої заяви “Укрнафти” про перехресне зарахуванні боргів у квітні 2015 року) – цю суму вона вважає погашеної в рахунок своїх зобов’язань по дивідендах за 2011-2013 рр.
Крім того, “Укрнафта” нарахувала 632,304 млн грн за 95,804 млн куб. м газу (за граничною ціною газу для промспоживачів – 6,6 тис. грн / за 1 тис. куб. м, що діє на даний момент) – цю суму вона вважає погашеною в рахунок своїх зобов’язань по дивідендах за 2014 рік.
“Укрнафта” вважає, що більш не несе зобов’язань перед “Нафтогазом” в частині виплати дивідендів за 2011-2014 рр, тоді як НАК, у свою чергу, залишається винен їй гроші за залишок газу, відпущеного в 2008 році, в обсязі 27,439 млн куб.м.
…
Яценюк і Яресько шантажують депутатів дефолтом, вимагаючи голосувати за реструктуризацію
Україна може оголосити дефолт, якщо Верховна Рада не підтримає умови реструктуризації частини держборгу. Про це заявила голова Мінфіну Наталія Яресько.
“Ми досягли всіх наших цілей в результаті переговорів. Якщо парламент не підтримає умови реструктуризації, в такому випадку буде оголошений дефолт”, – сказала Яресько.
При цьому вона вважає, що Україна не могла отримати кращих умов реструктуризації.
“Ми досягли всіх наших цілей в результаті переговорів. Я впевнена, що кращих умов бути не могло. У нас не було часу. Ми повинні були або платити, або оголосити дефолт…”, – сказала міністр.
Нагадаємо, 27 серпня Міністерство фінансів України повідомило, що з міжнародними кредиторами досягнута домовленість про списання 3,6 мільярда доларів боргу за облігаціями на загальну суму близько 18 мільярдів доларів. Цього тижня Кабмін підготує пакет законопроектів у рамках цих домовленостей і подасть їх у Раду на затвердження.
…
Банки готові конвертувати валютні кредити в гривню за курсом 15,8 грн/$ зі списанням 25-50% боргу
Незалежна асоціація українських банків пропонує новий варіант реструктуризації валютних кредитів, підготувавши законопроект про переведення валютної іпотеки в гривню. Про це вчора повідомила глава НАБУ Олена Коробкова.
Нагадаємо, після ухвалення в липні скандального закону про реструктуризацію №1558-1 (банкіри заявили, що його втілення призведе до поглиблення економічної кризи), документ “завис” у ВР.
Як уточнили в прес-службі НАБУ, основні положення нового законопроекту такі: банки готові конвертувати валютні кредити в гривню за курсом на початок 2015 (15,8 грн / $) зі списанням для більшості клієнтів 25-50% боргу і повним прощенням кредитів для особливих позичальників.
Реструктуризації підлягають позики на суму до 2,5 млн грн громадянам, які брали кредити на покупку єдиного житла або на покупку землі для будівництва такого житла. Їм банки просто не менше 25% боргу. Тим, у кого житло потрапляє під категорію соціального (квартири площею до 60 кв. м і будинки до 120 кв. м), спишуть 50%; інвалідам, учасникам бойових дій, ветеранам, багатодітним сім’ям – 70%.
Учасників бойових дій, які стали інвалідами, та спадкоємців загиблих у бойових діях повністю звільнять від боргу. Якщо після реструктуризації позичальник все одно не стане виплачувати кредит, договір автоматично анулюється і починають діяти колишні умови кредиту (вся сума боргу за нинішнім курсом НБУ).
Очікується, що законопроект потрапить до Ради в найближчі пару місяців. Втім, самі депутати, обпікшись на попередньому законі про реструктуризацію, неохоче коментують нову ініціативу банкірів. Мовляв, треба спершу вивчити документ, можливо, варто доопрацювати з його урахуванням вже прийнятий і заново переголосувати.
Лише член комітету з фінполітики і банкам Павло Різаненко вважає, що новий законопроект треба приймати на заміну закону №1588-1: “Він дозволяє вийти з кризового становища тим, хто дійсно не може виплатити іпотеку за єдине житло”.
Також назвав пропозиції НАБУ компромісним рішенням і президент Украналітцентра Олександр Охріменко: “Але все одно він всіх не влаштує, залишаться бажаючі повернути кредит по 5-8 грн/$, які й далі стануть протестувати”.
…