Daily: 08/20/2015

В Україні поширюється ще один вид шахрайства в банкоматах під назвою CashTrapping

шахрайство в банкоматах

В Україні поширюється ще один вид шахрайства в банкоматах під назвою CashTrapping (захоплення готівки). Про це на своїй сторінці в мережі повідомив керівник відділу протидії кіберзагрозам комбанку Олександр Третяк.

За словами Олександра, цей вид шахрайства є простим і доступним всім, тому жертвою може стати кожен. Суть CashTrapping полягає в тому, що шахраї заклеюють вікно видачі грошей на банкоматі схожою за кольором і фактурою планкою, яка всередині з двостороннім скотчем. На цей скотч і кріпиться планка, до нього ж прилипають гроші користувача, який намагається зняти гроші в банкоматі. Таким чином, клієнт вирішує, що банкомат не видає гроші через збій і йде, а шахрай повертається і забирає планку з чужими грошима.

Експерт нагадує користувачам про те, що при роботі з банкоматом потрібно дивитися не тільки на картоприймач, а і на вікно видачі. У випадку, якщо воно викликає сумніви, необхідно зателефонувати в банк. Якщо банкомат не видав грошей, слід уважно вивчити вікно видачі готівки і повідомити в банк про цю ситуацію.

Правда України

your ad here

Шахрай коломойський через приватбанк разом зі своїми посіпаками розікрав 19 млрд грн грошей Українців

шахрай коломойський

Головне слідче управління (ГСУ) Міністерства внутрішніх справ (МВС) розслідує факт заволодіння чиновниками банку “Приват” коштами Національного банку України (НБУ), виділеними на рефінансування цього банку. Про це йдеться у відповіді міністра внутрішніх справ Арсена Авакова на депутатський запит нардепа Віктора Чумака.

Згідно відповіді глави МВС, кримінальне провадження (№42014000000001261) ініціювала Генпрокуратура 13 листопада 2014 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу.

“Підозра про вчинення вказаного злочину нікому не висувалася”, – сказано у відповіді Авакова народному депутату.

Також повідомляється, що інформація про наявність кримінального провадження підтверджується декількома визначеннями Печерського райсуду Києва.

Наголошується, що кілька місяців тому в цей суд звернувся слідчий ГСУ МВС Олександр Ющенко з клопотанням про вилучення в “ПриватБанку” оригіналів документів про отримання рефінансування від НБУ в 2014 році. У своєму обгрунтуванні слідчий послався на те, що ГСУ МВС здійснюється відповідне досудове розслідування.

Суд частково задовольнив клопотання – він дозволив слідчим ознайомитися з оригіналами і зробити з них завірені копії. У визначенні суду також зазначено, що під час досудового розслідування встановлено: посадові особи банку “Приват” в 2014 році заволоділи більш ніж 19 млрд грн, виділеними НБУ в рамках рефінансування.

Згідно з визначенням суду, “ПриватБанк” в 2014 році отримав кредити рефінансування від НБУ на суму 19,889 млрд грн. У свою чергу, банк в 2014 році, під заставу майнових прав на товар, видав кредити в розмірах 18-73 млн дол. Українським (більше 40) і зарубіжним (більше 50) компаніям.

Разом з тим, ці компанії уклали сумнівні угоди і перерахували зазначені кошти на рахунки нерезидентів Teamtrend limited, Trade point agro limited, Collyer limited, Rossyan investing corp, Zao ukrtransitservice ltd, Milbert ventures inc., здійснивши при цьому 100% передоплату з метою, нібито, одержання товарів.

“Поставка товарів досі не здійснена. Гроші не повернут”і, – зазначено у визначенні суду.

Нагадаємо, навесні 2015 р. Національний банк України видав ПАТ КБ “Приватбанк”, який належить групі “Приват” Ігоря Коломойського, черговий стабілізаційний кредит на суму 695 млн грн.

Правда України

your ad here

Слідчі МВС України перевіряють причетність Ігоря Коломойського до замаху на вбивство

бєня убивця

Крапка у справі про замах на адвоката Карпенка, в якій проходить Коломойський, ще не поставлена.

МВС перевіряє відомості про можливу причетність Ігоря Коломойського до замаху на вбивство адвоката Сергія Карпенка.

“Наразі за викладеними у зверненні Пінчука В.М. відомостями співробітники органів внутрішніх справ у межах компетенції здійснюють перевірку, за результатами якої буде прийнято рішення згідно із законодавством”, – сказано в документі.

У МВС також повідомили, що копії цих матеріалів направили Генпрокуратурі.

Також у відомстві додали, що проводять розслідування загибелі колишнього слідчого Генпрокуратури з особливо важливих справ Ігоря Шолодька, який розслідував цю справу проти Коломойського в 2005 році, а торік загинув у зоні АТО.

Раніше нардеп Сергій Лещенко заявляв, що крапка в справі про замах на вбивство адвоката Карпенка, в рамках якої ГПУ в 2005 році висунула обвинувачення Ігорю Коломойському, досі не поставлена.

У 2005 році Віктор Шокін вів кримінальну справу проти Ігоря Коломойського у зв’язку із замахом на юриста Сергія Карпенка, який був представником компаній Віктора Пінчука та Костянтина Григоришина на запорізькому заводі “Дніпроспецсталь”.

За даними ЗМІ, в 2003 році Карпенко стверджував, що Коломойський погрожував йому розправою.

Адвокат Сергій Карпенко отримав три ножових поранення, одне з яких пройшло за сантиметр від серця. За інформацією ЗМІ, в рамках кримінальної справи всі підозри щодо вчинення злочину лягли на людей з оточення Ігоря Коломойського.

Зазначимо, останнім часом прізвище дніпропетровського олігарха все частіше згадується в бізнес-конфліктах у різних сферах бізнесу. Зокрема, воно фігурувало в недавньому скандалі навколо Одеського нафтопереробного заводу. Крім того, на його адресу звучали звинувачення в роздмухуванні скандалу навколо справи Пукача-Гонгадзе з метою отримання переваги в бізнес-конфлікті з іншим олігархом Віктором Пінчуком.

Правда України

your ad here

Колишній генпрокурор продався коломойському, а той допоміг йому фальшувати документи

піскун-коломойський

Розслідувати складні кримінальні справи є невдячним заняттям, бо немає гарантій, що роки збору доказової бази зрештою виведуть на злочинця або гарантуватимуть вирок. Але коли сама доля дає прокуратурі можливість викрити шахрая, а вона нею нехтує – це для мене перший індикатор змови.

Нещодавно я направив до Генпрокуратури подання щодо відкриття провадження проти колишнього “тричі генпрокурора” Піскуна. Ідеться про підробку документів.

Якщо пам’ятаєте, на парламентських виборах 2014 року Піскун балотувався за списком Тігіпка “Сильна Україна”. Але в Піскуна, як і в іншого кандидата за цим же списком Валерія Хорошковського, була одна проблема. Останні роки президентства Януковича вони переховувалися за кордоном, начебто побоюючись репресій (на моє ж переконання – просто ховаючись від невиконаних зобов’язань).

І Хорошковський свою відсутність в Україні “виправив” тим, що підробив (точніше – виготовив заднім числом) документи власної юридичної фірми про своє відрядження до Монако… для пошуку клієнтів. Цього року за зверненням мене та моїх колег відкрили кримінальне провадження щодо цього факту.

Так само не було в Україні Піскуна, але для виконання вимоги про п’ятирічний термін проживання він пішов значно далі – вдався до відвертої фальсифікації. Спочатку ЦВК відмовила у реєстрації екс-генпрокурора, аргументуючи листом прикордонників про те, що Піскун виїхав з України 27 жовтня 2012 року, тобто після поразки на парламентських виборах, та повернувся лише після падіння Януковича 14 березня 2014 року. Сумарно його не було в Україні півтора роки.

Проте Піскун пішов у суд оскаржувати свою відмову. Як доказ він подав свій закордонний паспорт, де стояли штампи про те, що він… повертався до України протягом цих півтора років. Хоча ці дані відсутні (!) в єдиній базі Державної прикордонної служби.

Зокрема, в паспорті Піскуна стояли штампи про те, що 21 січня 2013 року він повернувся в Україну, жив тут майже рік та знову виїхав за межі держави 23 грудня 2013 року. І суд допустив його до виборів.

Я маю всі підстави вважати, що Піскун фальсифікував штампи про в’їзд/виїзд в своєму паспорті.

У своїх чисельних виступах Піскун казав, що проживав закордоном. Зокрема, 23 жовтня 2013 року, тобто коли Піскун, згідно зі штампами, мав бути на території України, вийшло його інтерв’ю, де він каже, що в цей момент перебуває у Франції, а повернутися збирається ближче до 2017 року.

А тепер найцікавіше. Згідно з фальшивими штампами, в обох випадках Піскун фіктивно влітав та вилітав до України не через Київ, а через Дніпропетровськ. При чому з різницею в рік штампи йому ставив… один і той самий контролер прикордонної служби. Ну, от такий дивний збіг обставин! При тому, що останні роки відмітки взагалі не ставляться у закордонний паспорт – окрім як на прохання самого громадянина.

Ну і апофеоз цього цирку. Хоча, згідно з фальшивими штампами в паспорті Піскуна, він був в Україні з січня по грудень 2013 року, на одній із сусідніх сторінок цього самого паспорту стоїть відмітка… про перетин Піскуном 20 квітня 2013 року кордону Об’єднаних Арабських Еміратів. Ось ця сторінка:

піскун-коломойський

Для мене очевидно – і, сподіваюсь, для вас також – що Піскун підробив свої штампи в паспорті та випадково не помітив, що вони суперечать вже раніше проставленим справжнім відміткам.

Загалом вся легенда Піскуна нагадує дешеву комедію. Згідно зі штампами, протягом 2013 року він “перетинав” кордон в Дніпропетровську, після чого… відправився на курорт Буковель в Івано-Франківській області. Дуже дивна географія.

Весь 2013 рік включно з літом, за словами Піскуна в позовній заяві, він прожив у будинку на гірськолижному курорті, який орендував його водій Сидоренко.

При чому як аеропорт Дніпропетровська, так і курорт Буковель – обидві точки начебто дислокації Піскуна – пов’язані з Ігорем Коломойським. При тому, що Піскун зробив декілька послуг олігарху протягом своєї роботи в прокуратурі. В 2006 році він закрив справу проти Коломойського за замах на вбивство юриста Сергія Карпенка, а через декілька років Піскун виступав як свідок олігарха в лондонському суді за обленерго.

Не знаю, як для вас – а для мене очевидними є те, що Піскуну поставили штампи в паспорт заднім числом, але не змогли внести ці дані в базу прикордонників. Це є кримінальним правопорушенням з боку Піскуна, передбаченим статтями 358 (використання підробленого документа) та 366 (співучасть у службовому підробленні).

Мною було направлено звернення до генпрокуратури. Але через декілька місяців я отримав відповідь прокурора міста Києва Валендюка про те, що у всій цій історії “не міститься достатніх даних, що свідчать про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення”. Хоча моєю вимогою було не оцінювати докази, а внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

І ви можете уявити рівень законності в Україні, якщо тричі генпрокурор вдається до такої відвертої фальсифікації, а прокурор столиці просто її не помічає. Не вдаючись у подробиці, скажу, що я продовжую вимагати відкрити проти Піскуна кримінальне провадження. З огляду на місцеві вибори, слід покласти край подібному шахрайству. Подивимося на подальший розвиток.

Правда України

your ad here