Daily: 07/03/2015
Кабанів на палі! – в Україні нарешті розпочинається антиолігархічна революція
Сьогодні в Києві бійці-добровольці вимагають припинити роззброєння батальйонів і відновити бойові дії.
Учасники маршу добровольчих батальйонів у Києві, так званого “маршу Святослава”, біля входу на стадіон Динамо ім. Валерія Лобановського підпалили шини.
Шини розташовані не на проїжджій частині, а біля колонади, ближче до входу на стадіон. Люди, які стоять поруч з вогнем, скандують “Революція!”, але поводяться спокійно.
Як повідомляє київська міліція, були підпалені близько двох десятків шин. Тим часом, мітинг біля стадіону триває.
Нагадаємо, в марші беруть участь представники батальйонів Айдар і ДУК Правий сектор. Бійці вимагають визнати АТО війною, відновити бойові дії і припинити роззброювати добровольців.
…
Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ
your ad hereПорошенко назвав одну з причин відставки екс-глави Служби безпеки України
Президент України Петро Порошенко назвав одну з причин відставки екс-глави Служби безпеки України (СБУ) Валентина Наливайченка.
Президент заявив, що був незадоволений перевірками на лінії розмежування в зоні АТО.
“Я був кардинально незадоволений функціонуванням перевірок на лінії зіткнення, і це була одна з причин прийняття мною рішення щодо зміни керівництва Служби безпеки України, яка несе безпосередню відповідальність за цей процес”, – сказав Порошенко.
Він зазначив, що система пропуску на лінії розмежування повинна стати надійним заслоном від контрабанди та передачі зброї. Разом з тим, як підкреслив Президент, українці повинні мати можливість вільно відвідати своїх близьких, поїхати на могилу до батьків, і зробити все можливе, щоб реінтегрувати ці території в Україну, закінчивши окупацію.
Порошенко нагадав, що паперові пропуску в зоні АТО скоро будуть ліквідовані, і замість них найближчим часом буде запущена система видачі електронних документів для перетину лінії розмежування з окупованими територіями Донецької і Луганської областей.
…
Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ
your ad hereЯк в Україні розвиваються електростанції, що використовують альтернативні джерела енергії
Поки український і російський уряди з’ясовують умови постачання природного газу, в Україні розвиваються електростанції, що використовують альтернативні джерела електроенергії.
30 червня на підпис Президенту України Петру Порошенку був відправлений проект Закону України №2010-д “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії”. Документом будуть внесені зміни до Законів України “Про альтернативні види палива”, “Про електроенергетику” та “Про засади функціонування ринку електричної енергії України”.
Одне з основних змін – коригування, так званого “зеленого” тарифу, який тепер приведений до середньосвітових рівнями. Найбільше зниження відбулося в тарифі для сонячних електростанцій, а ось тариф для станцій, що використовують біомасу, був збільшений, що вже призвело до хвилювань в середовищі деревообробників, у яких може посилитися конкуренція за сировинні матеріали.
Вплив даного законопроекту на перспективи розвитку проектів, що використовують альтернативні джерела електроенергії, обговорювалося під час виїзного засідання Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї (ЗЕА) в Запорізькій області. Ми разом з учасниками засідання ознайомилося з роботою трьох електростанцій, що використовують поновлювані джерела енергії (ВДЕ): Токмак Солар Енерджі, Ботієвської ВЕС і ДніпроГЕС.
За словами Глави ЗЕА Івана Плачкова, в 2006 році, коли затверджувалася “Енергетична стратегія України до 2030 року”, очікувалося, що частка відновлюваної енергетики в енергетичному балансі України може скласти 7-15%.
За останні три роки в Україні за рахунок прийнятих рішень на законодавчому рівні, проекти відновлюваної енергетики активно розвивалися. За підсумками 2014 електростанціями вітро-, геліо- і на біомасі вироблено 1,7 млрд кВт год. Ще 9 млрд кВт год забезпечили гідроелектростанції (ГЕС і ГАЕС). У загальній складності їх частка склала близько 11,8% виробництва електроенергії в Україні.
Однак слід зазначити, що частина станцій, що використовують поновлювані джерела електроенергії, залишилися в Криму чи на окупованих територіях Донбасу. Зокрема, мова йде про декілька великих сонячних електростанцій, а також вітропарк в Приазов’ї та Луганській області.
За даними ЗЕА, станом на 1 квітня 2015 в Україні встановлена потужність об’єктів відновлюваної енергетики, яким встановлено “зелений” тариф, становить 1469,21 МВт. В цілому за 5 місяців 2015 обсяг енергії, виробленої ВДЕ, сумарно склав 488 223 000 кВТ * год або 1,3% від загального обсягу генерації енергії в Україні. У той же час частка оплати коштами з Енергоринку за той же період склала 7,75%.
В останні роки найбільш активно розвивалися сонячні електростанції (СЕС), завдяки високим тарифом, лобіювала бізнес-групою братів Клюєвих. Однак не тільки вони працювали в цій сфері. Наприклад, ТОВ “Токмак Солар Енерджі” (ТСЕ), за словами керівника і співзасновника компанії Олександра Репкина, було створено за кошти Європейського екологічного фонду в рамках Європейської екологічної програми. Фінансування здійснювалося через Укрексімбанк. В цілому за 4 роки в розвиток станції, що використовує два види фотоелектричних модулів (тонкоплівкові і полікристалічні) було інвестовано EUR12 млн. У конструкції частини сонячних панелей використана технологія сонячного трекера, системи спостереження за Сонцем. Його конструкція – розробка ТСЕ.
Учасники засідання відзначили, що незважаючи на істотне зниження тарифу для СЕС, привабливість інвестицій в цей сегмент залишиться досить високою, оскільки за останні 5 років вартість обладнання для сонячної енергетики скоротилася в кілька разів. Що пов’язано, як з розвитком технології, так і перевиробництвом фотоелементів в Південно-Східній Азії. Більш того, в деяких країнах ЄС “зелений” тариф для СЕС вже скасовано.
Окупність проектів у сфері використання ВДЕ, як правило, становить від 6 до 12 років і залежить від великої кількості чинників. Проте компанії продовжують інвестувати в цей бізнес. Так, Герман Айнбіндер, директор компанії “Вінд Пауер”, що володіє найбільшою в Україні Ботієвською ВЕС, заявив, що компанія має намір продовжити будівництво вітроелектростанцій в Запорізькій області. Протягом двох років може відновитися будівництво Приморської вітроелектростанції (ВЕС) потужністю 200 МВт.
“Зараз Україна в достатній мірі залежить від імпортних джерел енергії: газу, вугілля, поставок ядерного палива. Для зміцнення енергетичної безпеки країни важливо зробити вибір: продовжувати фінансувати зовнішні енергоносії або розвивати використання власних джерел енергії. Враховуючи, що відновлювана енергетика з кожним роком дешевшає завдяки зменшенню вартості технологій, можна говорити про значне зростання вкладу “зеленої” електроенергії в енергетичну незалежність України “, – сказав Герман Айнбіндер. За його словами Приморська ВЕС знаходиться в активній стадії реалізації проекту, де наступний етап – це визначення схеми фінансування і вирішення логістичних завдань. Раніше в ДТЕК також планували будівництво третьої ВЕС в районі Бердянська, однак реалізація цього проекту поки відкладена.
Введення в експлуатацію Ботієвської ВЕС потужністю 200 МВт завершився в 2014 році. Інвестиції в проект склали EUR 340 млн. Всього за даними ЗЕА в Україні налічується 21 промисловий об’єкт, що використовує енергію вітру для генерації електроенергії.
Що стосується малих ГЕС, для яких, на відміну від великих ГЕС і ГАЕС, також встановлений “зелений” тариф, то таких об’єктів в Україні 105. Проте за словами Ігоря Тинного, власника компанії “Гідроенергоінвест”, через те, що Україна переважно рівнинна країна, не слід очікувати активного розвитку в цій сфері. У той же час у нас розвивається агробізнес, що дає хороші перспективи електростанціям, що використовують біомасу. Саме тому “Українська асоціація відновлюваної енергетики” наполягала на збільшенні “зеленого” тарифу для цієї сфери. Це має стимулювати інвесторів, так як поки в країні налічується лише 5 об’єктів, що працюють на біомасі.
У той же час поки не слід очікувати буму у відновлюваній енергетиці, тому що в країні немає коштів розвивати цю галузь і найближчим часом вони не з’являться. “Більшість об’єктів відновлюваної енергетики, які сьогодні працюють в Україні, побудовані за рахунок кредитів ЄБРР або експортного фінансування країнами виробниками основного обладнання”, – резюмував Тинний.
Тим не менш, до 2020 року Україна зобов’язалася збільшити частку “зеленої” генерації до 11%. Сьогодні це близько 6% від загального обсягу генерації електроенергії в країні.
…
Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ
your ad hereХто отримав найбільше відшкодування ПДВ від України в червні 2015 року
Найбільшими одержувачами відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) у червні 2015 стали металургійний комбінат “Запоріжсталь” – 640, 3 млн грн, Одеський припортовий завод – 325 млн грн, “Кернел-трейд” з агрохолдингу “Кернел” – 284,2 млн грн і Маріупольський металургійний комбінат (ММК) ім. Ілліча – 268,8 млн грн.
Як повідомила Державна казначейська служба, в цілому обсяг відшкодування ПДВ в червні виріс до майже 5,3 млрд грн у порівнянні з майже 5 млрд у травні. У квітні цей показник склав 4,4 млрд грн, у березні – 2,96 млрд грн, у лютому – 4,3 млрд грн, у січні – 4,8 млрд грн.
Великі суми в червні отримали також “ArcelorMittal Кривий Ріг” – 220 млн грн, виробник насіння ПАТ “Компанія” Райз “- 195, 2 млн грн, Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК) – 191, 7 млн грн, виробник авіадвигунів і газотурбінних установок “Мотор Січ” – 125, 7 млн грн, меткомбінат “Азовсталь” – 120,3 млн грн, Миколаївський глиноземний завод – 118,8 млн грн.
Великими одержувачами відшкодування ПДВ у червні також були також експортер соняшникової олії “Каргіл” – 109,1 млн грн, торговий дім “Креатив-Розлив” – 108,7 млн грн, оптовий торговець металами і рудами ТОВ “Юніон Трейд груп” – 88, 3 млн грн, виробник яєчного порошку “Імперово Фудз” з агрохолдингу “Авангард” – 72,8 млн грн, дочірнє підприємство “Кондитерська корпорація” Рошен“- 72,8 млн грн.
Як повідомлялося, в січні 2015 найбільшими одержувачами відшкодування ПДВ були “Кернел-трейд” з агрохолдингу “Кернел” – 591, 7 млн грн, ММК ім. Ілліча – 549,5 млн грн, “ArcelorMittal Кривий Ріг” – 325, 2 млн грн. У лютому більше за інших відшкодування ПДВ отримали “ArcelorMittal Кривий Ріг” – 784 млн грн, “Кернел-трейд” – 431,2 млн грн, “Запоріжсталь” – 418,5 млн грн. У березні найбільшими одержувачами стали “ArcelorMittal Кривий Ріг” – 500, 4 млн грн, Південний гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК) – 237 млн грн і Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК) – 232, 2 млн грн. У квітні найбільшими одержувачами стали “ArcelorMittal Кривий Ріг” – 301, 9 млн грн, ПГЗК – 254,9 млн грн, ММК ім. Ілліча – 204,1 млн грн. У травні основними одержувачами стали “ArcelorMittal Кривий Ріг” – 614, 1 млн грн, – 254,9 млн грн, “Кернел-трейд” з агрохолдингу “Кернел” – 464, 1млн грн і Маріупольський металургійний комбінат (ММК) ім. Ілліча – 271,7 млн грн.
Закон, згідно з яким списки компаній, що отримали бюджетне відшкодування ПДВ, підлягають обов’язковому оприлюдненню, Верховна Рада прийняла 10 квітня 2014.
…
Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ
your ad hereНаціональний банк повідомляє хто володіє українськими банками
Банки стають прозорішими. Нове законодавство і нормативи НБУ змушують їх розкривати своїх власників.
Відзвітували майже все. За даними на 26 червня, акціонерів не розкрили тільки п’ять фінустанов. Три з них – під тимчасовою адміністрацією, з одним луганським банком немає зв’язку, ще один пояснює затримку технічними причинами.
Зараз НБУ обробляє звіти 24 банків. Опубліковано – 110. ПравдаUA знайшов серед власників банків кілька цікавих прізвищ.
Володимир Демчишин, міністр енергетики та вугільної промисловості, опосередковано володіє 9,99% пакетом акцій банку «Авангард». На початок 2014 року в склад акціонерів цього банку входила голова НБУ Валерія Гонтарєва та її партнери по бізнесу ICU Костянтин Стеценко і Макар Пасенюк. Ще частина акцій тримала Галина Улютіна. Гонтарева вийшла зі складу акціонерів до свого призначення главою НБУ – у червні 2014 року. Вона продала партнерам свої акції у зв’язку з відходом у НБУ. До вересня зникла і Улютіна.
Нещодавно банк розкрив усіх своїх акціонерів станом на 8 березня 2015 року. Серед них з’явився міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин. Йому належить 9,99% банку «Авангард», через групу ICU. Цій структурі належить 100% кіпрської Vestal Holdings (володіє 99,99% акціями банку).
У ICU кажуть, що міністр став міноритарним акціонером кіпрської компанії в день її заснування – 2 листопада 2010 року, «коли він, будучи міноритарним акціонером групи ICU, ще не підозрював про те, що стане міністром».
Серед партнерів Демчишина значаться Пасенюк і Стеценко, у них по 41,7% і їхній колега Олександр Вальчишен (6,58%).
Олександр Лазаренко, син Павла Лазаренка, засвітився в «Земельному банку». Про те, що банк належить скандальному екс-прем’єр-міністру, ЗМІ писали давно. На такі думки журналістів наводили два прізвища в акціонерів цього банку – Тамара Цикова (теща Лазаренка) і його екс-охоронець – Олександр Мазуренко.
Нещодавно банк надав НБУ нову структуру власності, в якій з’явилося ім’я сина Петра Лазаренка – Олександра. Він станом на 8 березня 2015 прямо володів 3,56% акціями банку.
Однак за свіжими даними на 31 травня 2015 в структурі власності «Земельного банку» прізвище Лазаренка зникло. Цикова і Мазуренко залишилися.
Приватбанк розкрив усіх власників станом на 2 червня 2015 року. Крім Геннадія Боголюбова та Ігоря Коломойського (по 45,3%), у власниках значиться їх партнер Олексій Мартинов і топ-менеджмент банку.
Найбільший пакет – у голови правління Приватбанку Олександра Дубілета – 3,03%. У його сина Дмитра – 0,12%. У першого заступника голови правління Тимура Новикова – 1,52%. У решти членів правління пакети від 0,09 до 0,36%.
У жовтні 2013 Вадим Пушкарьов покинув посаду керівника української «дочки» російського ВТБ Банку, яку займав більше шести років. До цього він був заступником голови правління Приватбанку, керував банком «Фінанси і Кредит».
Після відходу з ВТБ, він не став далі будувати кар’єру банківського топ-менеджера. З жовтня 2013 року і до червня цього про Пушкарьова на банківському ринку не було нічого не чути. Минулого місяця його прізвище з’явилося у списку власників невеликого (за даними НБУ на 01.04.2015 г банк займав 69-е місце за розміром активів) Євробанку. Йому належить 50% цього банку. Другу половину акцій тримає теж банкір і власник Фідобанк Олександр Адаріч.
Коли саме у Пушкарьова з’явився пакет акцій цього банку, він не розповідає. «Я перед НБУ розкрився, а перед вами розкриватися не хочу», – відповів Пушкарьов на наше питання. Але натякнув, що зайшов в капітал Євробанку після відходу з ВТБ.
50% пакетом акцій банку він володіє через консалтингову фірму «Маркетингові технології». Номінальний утримувач акцій – Марина Псілоу.
За даними Євробанку, компанії «Фінанс аналіт сервіс» і «Маркетингові технології» тримають акції банку з моменту його заснування в 2005 році.
Молодший партнер Ріната Ахметова, Вадим Новинський, ніколи не приховував своєї причетності до банку «Юнекс». Але в офіційній структурі власності його прізвища не було. За даними на початок року, 98,34% акцій банку «Юнекс» належало ТОВ «Челсі», якою володіє 12 безіменних учасників.
За новими даними структура власності виглядає набагато страшніше. Банк розкрив усіх своїх 35 акціонерів. Основну частину акцій тримають 14 кіпріотів. Частка Новинського – 6,98% – виглядає дуже скромно.
Нова структура власності банку «Хрещатик» складається з 40 акціонерів. Найбільший пакет за бізнесменом Андрієм Івановим – 37,44%. У його партнера Василя Хмельницького всього 0,06% акцій банку. Київська міськрада володіє 24,9% пакетом, ще 21,03% належить Миколі Солдатенко. Він – давній партнер Ігоря Дворецького. У самого Дворецького 0,00014%. У списку є ще один Дворецький – Володимир, громадянин Швейцарії. У нього 0,69%.
Якщо ці прізвища з банком пов’язували давно, то про акціонера Віктора Пилипишина не було чути. Йому належить 0,01% акцій банку. «Вже не пам’ятаю», – відповів Пилипишин на питання, коли він став міноритарним акціонером банку.
У голови правління банку «Хрещатик» Дмитра Гриджука пакет більший – 0,07%. «Це покупка акцій при первинному розміщенні, згідно корпоративній політиці покупка акцій топ-менеджментом банку схвалюється», – відповів Гриджук.
…
Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ
your ad hereКоломойський і його партія “Укроп” не пускає в Україну дешевих авіаперевізників
Про дешеве авіасполучення з Україною і в самій Україні поки що доводиться тільки мріяти. Чи вдасться змінити правила гри в українському небі?
“Там, де одна компанія отримує всі рейси, люди дешевше літати не можуть. Ви своїм рішенням призвели до того, що в Одесу прилетить вдвічі-втричі менше туристів”. Під час останнього засідання комісії з видачі призначень на авіамаршрути голова Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі не став приховувати емоції, коментуючи діяльність керівника Державної авіаційної служби України Дениса Антонюка. Тим часом відносно Державіаслужби вирішено провести службове розслідування, а Антонюка на цей період відсторонено від виконання посадових обов’язків.
Державіаслужба під керівництвом Дениса Антонюка рік тому почала розробляти нові правила призначень на маршрути для авіапідприємств. Запропоновані нововведення критикували і авіаперевізники, й експерти, й міністерство інфраструктури. Попри всю критику, 5 червня ці правила набули чинності.
“Сталося те, про що ми попереджали ще на стадії проектування нових правил. Тепер вони працюють на одного перевізника – компанію “Міжнародні авіалінії України”, – вважає юридичний представник авіакампанії Андрій Гук. За його словами, на останньому засіданні комісії компанія “Атласджет” отримала лише чотири із заявлених семи рейсів Львів-Стамбул, інші три отримала компанія МАУ, всі 14 рейсів Одеса – Стамбул також дістався компанії “Міжнародні авіалінії України” (МАУ). “Ми сумніваємося, що вони будуть використовувати ці рейси. Це тактика блокування рейсів, аби туди не заходили інші”, – вважає Гук.
Новий порядок передбачає, що за дозвіл на обслуговування тих чи інших маршрутів можуть змагатися авіаперевізники, які на момент оголошення конкурсу вже використали всі раніше надані дозволи, сплатили всі податки, регулярно використовували свої рейси за останні півроку.
Експерти вказують на те, що нові правила є дискримінаційними. Вони складені таким чином, що пріоритетне право на будь-який авіамаршрут має МАУ, зауважує експерт транспортної галузі, колишній заступник міністра інфраструктури України Олександр Кава. Через це, на його думку, нові авіакомпанії фактично не можуть виходити на нові лінії, які їх цікавлять.
Те, що інші перевізники критикують, МАУ схвалює. “Ми задоволені тим, що відновлена процедура, передбачена Повітряним кодексом, і що цими правилами встановлені об’єктивні критерії оцінки перевізників”, – заявив, відповідаючи на наші запитання, президент МАУ Юрій Мірошников.
У Державіаслужбі, у свою чергу, запевняють, що зміни узгоджені з усіма перевізниками. “Ми попередньо обговорювали зміни з представниками авіаперевізників та отримали запевнення щодо прийнятності нових правил”, – каже Денис Антонюк. Він звернув увагу на те, що запровадження норм, навколо яких точилися найбільші суперечки, відкладено на рік.
До того, як стати держслужбовцем та очолити Державну авіаційну службу, Денис Антонюк працював топ-менеджером авіакомпанії “Міжнародні авіалінії України”. Держпосаду він отримав у березні 2014 року. “Українська влада сама підставилася, призначивши людину, яка мала чіткі зв’язки з МАУ. Тепер владі треба знайти компроміс між протекціонізмом найбільшого національного авіаперевізника та лібералізацією ринку”, – каже Сергій Вовк.
У МАУ не бачать нічого особливого в тому, що один з їхніх колишніх топ-менеджерів раптом отримав посаду керівника Державіаслужби. “МАУ завжди була “кузнею кадрів” для українських авіапідприємств”, – каже президент МАУ Юрій Мірошников.
На думку Сергія Вовка, в Україні тільки починається становлення ринку авіаперевезень, і цей процес відбувається за дуже складних умов. “В тому, що українцям зараз не доступні перельоти, винні не нові правила призначень на авіамаршрути, а те, що в людей немає грошей літати”, – вважає директор Центру транспортних стратегій. За даними Державної авіаційної служби, кількість пасажирів, перевезених українськими авіакомпаніями, у 2014 році скоротилась порівняно з 2013-м на 20,2 відсотка і склала майже 6,5 мільйона осіб.
Ситуацію могло б виправити підписання між Україною і ЄС договору про спільний авіаційний простір. Документ гарантував би доступ на український ринок європейських дешевих авіакомпаній, а також право українських та європейських компаній здійснювати рейси між Україною та країнами ЄС без міждержавного узгодження маршрутів.
Українська сторона запевняє, що виконала всі вимоги щодо “Відкритого неба”. У 2013 році угода була парафована, однак досі вона залишається не підписаною. Як повідомляється, процес підписання затягнувся начебто через британсько-іспанську суперечку навколо Гібралтару: Іспанія забажала виключити з угоди про спільний авіаційний простір між Україною та ЄС аеропорт Гібралтару. Не заперечуючи британську приналежність самого Гібралтару, влада Іспанії не хоче визнавати британською територію, на якій зведено аеропорт.
…
Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ
your ad here