Daily: 06/15/2015
Кошмар путіна – Європа відмовляється від російського газу
Російський газ в колишній кількості вже не потрібен Європі. Незважаючи на катастрофічне зниження внутрішнього видобутку, втрату частки на більшості зовнішніх ринків, відтік технологій, стрімке піке курсу рубля, акцій компанії і довіри інвесторів – «Газпром», не втрачаючи оптимізму, все ще планує нові рекордні рівні виробничих показників.
Однак, їх досягнення вже виглядає менш імовірним з урахуванням сформованої кон’юнктури і ставлення світового співтовариства, яке нарешті почало усвідомлювати, що енергетична (в даному випадку – газова) зброя в руках РФ – страшна сила і має далекосяжні наслідки. Незважаючи на втрату позицій за всіма статтями, «профі» брудної інформаційної війни і тут знаходять меткі формулювання, щоб підкреслити, що «Газпром» не тоне …
За даними нового щорічного статистичного огляду компанії ВР, світове споживання природного газу зросло за рік лише на 0,4%, що значно нижче середньорічного показника на рівні 2,4% за останні 10 років.
Зростання було нижче середнього як для країн ОЕСР, так і для країн з економікою, що розвивається. У країнах ЄС споживання газу впало на 11,6%, показуючи найбільше – рекордне зниження як в об’ємних, так і у відносних одиницях. У регіоні Європи та Євразії споживання газу впало на 4,8% (на 51,2, млрд куб. м). Таке падіння забезпечили п’ять найбільш об’ємних знижень споживання газу за результатами року у світі: у Німеччині (на 14% з 82,5 до 70,9 млрд куб. м), Італії (11,6%), Україні (на 15,7 ), Франції (на 16,3), Великобританії (на 9,2%). Причини зниження були різними, але Україна була в тренді.
У той же час рекордні показники зростання споживання були зафіксовані в США (+ 2,9%), Китаї (+ 8,6%) та Ірані (+ 6,8%). За результатами року частка природного газу в світовому споживанні первинної енергії залишилася на рівні 23,7%. Світовий видобуток газу зріс на 1,6%, що було нижче 2,5% – середньорічного рівня за останні 10 років. Зростання було нижче середнього по всіх регіонах світу, крім Північної Америки. Видобуток в ЄС різко скоротився на 9,8% до найнижчого рівня з 1971 року. США показали рекордне зростання (+ 6,1%), яке склало 77% світового зростання показника. Найбільше зниження обсягів видобутку газу було відзначено в РФ (-4,3%) та Голландії (-18,7%).
У світовій торгівлі газом в 2014 р зафіксовано дивний випадок – зниження на 3,4%. Постачання газу трубопроводами знизилися на 6,2%. Найбільше, рекордне зниження трубопровідного експорту газу забезпечили РФ (-11,8%) і Голландія (-29,9%). Найбільш суттєво знизили обсяги імпорту трубопровідного газу Великобританія (-28,2%), Німеччина (-10,1%) і Україна (-29,9%). У той же час обсяги світової торгівлі СПГ зросли на 2,4%. Збільшення обсягів імпорту СПГ в Китай (+ 10,8%) і Великобританію (+ 20,1%) було частково нівельовано зниженням в Південній Кореї (-6%) та Іспанії (-15,7%). Міжнародна торгівля природним газом забезпечила 29,4% світового споживання цього ресурсу. Частка СПГ у світовій торгівлі газом зросла до 33,4%.
На межі 2014-2015 рр. Норвегія, перебуваючи умовно в рівних умовах, вперше змогла обійти РФ щодо поставок газу в Європу. Перший квартал 2015 продовжив тенденцію, що почалася в кінці 2014 року. У 1-му кварталі 2015 компанія Gassco поставила в Західну Європу 29,2 млрд. куб. м газу, в той час як «Газпром» – 20,29 млрд. куб. м (у 4-му кварталі 2014 «Газпром» поставив на експорт до Західної Європи 19,8 млрд. куб. м газу проти 29,5 млрд. куб. м, поставлених Норвегією.
Падіння обсягу закупівель «Газпром» назвав прагненням західноєвропейських покупців диверсифікувати джерела газових поставок на тлі української кризи. Україна як і раніше є основним транзитером російського газу на його шляху до Західної Європи. Крім того, частина європейських клієнтів «Газпрому» відклала закупівлі в очікуванні більш низьких цін на паливо (тому контрактна ціна російського газу прив’язана до вартості нафти з лагом в 6-9 місяців, вплив торішнього падіння цін на нафту га ціну закупівлі газу очікувалося лише з 2-го кварталу 2015 року).
Незважаючи на це, за даними самого «Газпрому» його частка зростає, незважаючи на вище зазначене.
Таким чином, на тлі істотних змін у галузі 2014, серед яких: значне зростання видобутку газу в США, а з ним і перспективи його появи в Європі, зниження споживання газу в ЄС, збільшення поставок з Норвегії і у вигляді СПГ, і в теж час скорочення трубопровідних поставок, в першу чергу російського газу, – «Газпром» як і раніше зберігає оптимізм або ж лукавить, приховуючи справжній стан.
«Миші плакали, кололися, але продовжували гризти кактус»
За останні 2 роки положення «Газпрому» істотно змінилося, про що нескладно зробити очевидний висновок, поглянувши на показники. Лише за останній рік видобуток газу «Газпромом» впав * з 487,4 до 443, 9 млрд куб. м * (майже на 9% або 43,5 млрд куб. м).
Незважаючи на це, а також на власний прогноз відсутності зростання споживання газу в Європі в короткостроковій перспективі, на 2015 р. «Газпром» встановлює для себе планку – добути 485 млрд. куб. м, а на 2020 мета – повернення до колишніх високим рівням видобутку: «До 2020 р при наявності платоспроможного попиту російських споживачів і сприятливої кон’юнктури зовнішнього ринку обсяг видобутку газу « Газпром » може скласти до 490-555 млрд. куб. м», – зазначає «Газпром». Але ж може і не скласти, так як ринок для РФ звужується …
У той час як в 2014 р США впевнено нарощували видобуток традиційного і сланцевого газу при його середньорічною ціною на американському ринку $157/тис.куб.м, РФ, яка продає свій газ країнам Західної Європи в 2 рази дорожче (по $345/тис. куб.м) при умовно аналогічній собівартості на кордоні ЄС, – вимушено скорочує його виробництво і експорт.
Зниження виробничих показників «Газпрому» не заважає компанії добре заробляти на споживачах Європи за рахунок солідної маржі.
Щороку «Газпром» «знімає вершки» в середньому $ 170-250 з кожною тис. куб. м газу, поставленого європейським споживачам. У період 2011-2012 рр. був зафіксований максимум цього показника на рівнях $240-250/тис. куб. м, в 2014 рр. – Зниження до $175/тис. куб. м, в той же час компанія продовжувала заробляти скромні $ 50-60 на постачання кожної тис. куб. м газу російським споживачам.
РФ заспокоює клієнтів, що не все так погано і в зниженні можна знайти «плюси». Тим більше, що пріоритети змінилися. Якщо раніше, з року в рік «Газпром» нарощував свою присутність на ринку Європи, щорічно збільшуючи обсяги поставок і середню ціну на свій газ, то тепер в умовах зниження кон’юнктури, яка далеко не на руку грає планам РФ, новий пріоритет – «ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ПОСТАЧАННЯ ГАЗУ В ЄВРОПУ». І не важливо, що знизилися обсяги, звалилася ціна, виручка, капіталізація, – головне те, що хоч хтось бачить і в цьому позитив, як би світло в кінці тунелю. Однак тунель може виявитися дуже довгим, і тоді – як у притчі: «або віслюк, або падишах …».
Ірраціональна, нав’язлива політика «Газпрому» у сфері газу починає давати збій. Це проявляється в цифрах, в яких сила компанія і сама вже заплуталася. Як випливає з презентації «Газпрому», підготовленої річних зборів акціонерів в 2014 р до Європи (країни далекого зарубіжжя) було поставлено 146,6 млрд. куб. м газу (цифру підтверджував заступник голови парвління «Газпром» О.Медведєв, РІА Новості.ru, 29.04.2015), проте в довідці до цього ж заходу вказується інша цифра: «… в 2014 році Група«Газпром» реалізувала в країнах далекого зарубіжжя 159, 4 млрд. куб. м газу …».
Новий звіт ВР дає ще одну цифру 147,7 млрд. куб. м, яка на одній тільки Бельгії завищена на 9,9 млрд. куб. м *, тобто максимум, за даними ВР, з урахуванням зазначеного коригування складе *137,8 млрд куб. м, що не досягає рівня 5-ти річної давності, найнижчого за останні 10 років!
За останні півроку О.Медведєв неодноразово озвучував можливий рівень поставок газу в Європу на 2015 152-155 млрд куб м.
Повертаючись до даних огляду ВР, за 2014 обсяг світової торгівлі газом знизився з 1032,8 до 997,2 млрд. куб. м, причому якщо торгівля СПГ зросла з 325,3 до 333,3 млрд куб. м, то трубопровідним газом – скоротилася з 707,5 до 663,9 млрд куб м, т.е на 6% або 43,6 млрд куб. м (цифра аналогічна зниження видобутку газу в РФ в 2014 р, збіг? Не думаю) . Примітно, що 56,4% (або 24,6 млрд куб. м) цього зниження відбулося внаслідок скорочення поставок російського газу! Однак з наявної інформації складно зробити однозначний висновок на 15 або 26 млрд. куб. м скоротився експорт російського газу. Ймовірно, цифра ще більше і відповідає зниженню обсягів видобутку.
Все ж бачачи світло в кінці тунелю «Газпром» заспокоює себе: «… все одно попит на газ в Європі зростатиме, і ми забезпечимо потреби цього зростання». Однак з урахуванням планів майбутнього переформатування європейського ринку стає очевидним, що навіть поновлення зростання найближчим часом, буде компенсуватися постачаннями з Норвегії та СПГ, які будуть лише розбавлені зрозуміло російським газом, який «Газпром» буде вже змушений продавати за цінами десятирічної давності (нижче $300/тис.куб.м) за довгостроковими контрактами або коригувати формульний підхід в ціноутворенні. Заступник голови правління «Газпрому» О.Медведєв вже бачить цю цифру на 2015 на рівні $245-250/тис. куб. м. Хоча і в цьому багато побачать позитив, але «Газпром» навряд чи.
…
Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ
your ad here41,5% громадян підтримують введення смертної кари для чиновників-корупціонерів
Відсутність успіхів у боротьбі з корупцією стала причиною радикальних настроїв. 41,5% громадян підтримують введення смертної кари для державних службовців, які вчинили корупційні дії.
Про це йдеться в соціологічному дослідженні Центру Разумкова “Оцінка громадянами ситуації в Україні та стану проведення реформ”. Ще 42% опитаних таку позицію не підтримують. 16,5% не визначилися з відповіддю.
У дослідженні наголошується, 67,6% опитаних вважають, що ситуація в країні розвивається в неправильному напрямку, 14,3% – що в правильному. У порівнянні з минулим роком, частка тих, хто позитивно оцінює ситуацію в країні, істотно знизилася, зокрема, в березні 2014 р. вона становила 32,3%, йдеться в тексті дослідження.
Воно проводилося з 22 по 27 травня 2015 року. Було опитано майже дві тисячі респондентів у віці від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками.
Нагадаємо, що Україна є однією з найбільш корумпованих країн Європи.
…
Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ
your ad hereЧи буде прийнятий в Україні закон про провокацію дачі хабаря
Процедуру «провокації хабара» для боротьби з корупцією потрібно застосовувати до всіх чиновників, включаючи суддів. Про це заявив заступник генерального прокурора Давид Сакварелідзе.
“Такі механізми повинні проводитися у всіх напрямках і всіх корупційних справах. Не має значення, суддя чи прокурор, або депутат, або олігарх. І всі слідчі органи, які мають повноваження, повинні цим займатися, коли мова йде про хабар“, – сказав Сакварелідзе.
Як повідомлялося, президент Петро Порошенко під час виступу у Верховній Раді 4 червня заявив, що в Україні можуть прийняти закон про провокацію хабара.
«Я все більше замислююся про провокацію хабара. Це коли спеціально мотивовані люди перевіряють чиновника на схильність брати (хабар)», – сказав він.
Порошенко визнав, що цей «інструмент багатьма вважається суперечливим, але він однозначно посилить тиск на корупціонерів: сам факт того, що люди знають, що хабар може бути спровоковано, деяких позбавить бажання ризикувати».
…
Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ
your ad hereВся правда про дуже багатих і бідних державних службовців України
Українці, які заробляють більше 200 млн грн на рік, лише в одному випадку можуть бути товаришами по службі людей з доходом менше 20 тис. грн на рік – якщо ті й інші займають ключові пости в українському уряді. Саме такий спектр заробітків виявили експерти громадської ініціативи та інвесткомпанії, вивчивши декларації 114 топ-чиновників – всієї верхівки української влади. Дослідження стосувалося таких можновладців: від президента країни до міністрів та їхніх заступників, а також керівників Генпрокуратури, Нацбанку і НАК Нафтогаз України разом з їх заступниками.
Трійку найбільш забезпечених вітчизняних державних діячів з урахуванням їх особистих і сімейних доходів склали президент Петро Порошенко, заступник голови НБУ Яків Смолій та Борис Ложкін, глава Адміністрації президента (АП). А найбіднішими топ-чиновниками виявилися заступник міністра юстиції Оксана Іванченко, права рука керівника Мінекології Сергій Курикін, а також Ігор Ліховий, заступник голови Мінкультури. Причому прірву між річними доходами найбагатшого – Порошенка з його 821 млн грн – і небагатої Іванченко з 29,9 тис. грн за рік – величезна. І це найкращий показник різнорідності нової української влади, в якій офіційні мільйонери зі звичайними людьми, які декларують життя на одну зарплату.
Таке розшарування топ-чиновників показує головну особливість нової влади – поряд з професійно бідними чиновниками-політиками тепер у ній виявилося досить багато представників корпоративного сектора, які не приховують пристойні доходи і дороге майно.
Дійсно, у десяти найбільш забезпечених держчиновників основним джерелом добробуту є дивіденди, цінні папери та відсотки від вкладів, а в топ-10 їх найбідніших колег, основа заробітку у восьми випадках з десяти – зарплата.
Бізнесмени і топ-менеджери корпоративного сектора, що стали виконавчою владою, – це не просто їх особисті амбіції, а й єдино можливе для України рішення поповнити ряди чиновників чесними кадрами. Адже дозволити собі без самовиснаження працювати на вкрай низькі офіційні зарплати можуть лише дві категорії працівників. Перша – досить забезпечені люди, якість життя яких не залежить від щомісячної получки і запас міцності яких також обмежений. І друга – ті, хто живе на нетрудові доходи, показує в офіційних деклараціях мізерні фінансові надходження і конвертує в гроші власну посаду.
Декларації про доходи показують, що частина українських держчиновників рівня уряду зобов’язані в якості представників малозабезпечених верств населення звернутися в одне міністерство – соцполітики. І першим кандидатом на таку роль є сам керівник цього відомства Павло Розенко. Міністр соцполітики взагалі не має задекларованого житла. Зате у нього багатий чиновницький досвід – він з 1994 року перебуває на держслужбі.
У розмові з нашим кореспондентом Розенко заявив, що 40 років живе в квартирі, яка належить його родичам. “Але так як родичі, на яких записана квартира, зі мною не живуть, то я не вказав її в декларації”, – пояснив міністр.
У цьому уряді він не один такий бідний – ще 22 людини рівня керівництва міністерств не мають ні будинків, ні квартир.
Один клієнт відомства Розенко в уряді вже є – це представник “десятки найбідніших” – заступник глави Мінекології Курикін. За минулий рік він отримав дохід у 53,9 тис. грн, джерелом якого стала допомога по безробіттю. Для українських чиновників це унікальний випадок.
Маючи дохід нижче середньої зарплати, яка торік становила 3,4 тис. грн, за допомогою у 2014-му могла б звернутися і Іванченко – № 1 по бідності серед українських чиновників. Вона жила на одну зарплату, що і пояснює її низькі доходи.
Але у деяких її колег низькі доходи пояснити складніше. Наприклад, Володимир Шульмейстер, перший заступник міністра інфраструктури: у своїй декларації за 2014-й він вказав дохід, який дає йому право називатися представником соціально незахищених верств населення: цілий рік він жив приблизно на 1,5 тис. грн на місяць. При цьому Шульмейстер у минулому – директор фінансової групи компаній і фахівець з прямих інвестицій.
Ще більш скромні гроші в 2014-му задекларував Антон Янчук, заступник міністра юстиції: людина, що працювала в юркомпанії, зуміла заробити за минулий рік лише 18 тис. грн. Схоже, від голодної смерті його врятувала сім’я, річний дохід якої склав 113 тис. грн.
“Диявол криється в деталях, в українських чиновників таких деталей сотні тисяч”, – говорить Світлана Русакова, фахівець відділу міжнародних продажів боргових цінних паперів.
В уряді є ще кілька прикладів чиновників, в деклараціях яких важко звести дебет і здоровий глузд.
Так, володарем одного з найшикарніших гаражів в нинішньому уряді виявився Ігор Діденко, заступник міністра енергетики та вугільної промисловості. В його особистій і сімейній власності знаходиться шість автомобілів, включаючи елітний Bentley Continental R і ексклюзивний Mercedes CL55 AMG. При цьому за останні 15 років доля нещадно била Діденко – він поперемінно перебував то під арештом, то в чиновницькому кріслі. У підсумку в 2011-му отримав три роки з відстрочкою і в черговий раз потрапив в уряд лише недавно.
Втім, якщо Діденко дивує своїм рухомим майном, то Геннадій Зубко, віце-прем’єр і міністр ЖКГ, – нерухомим. Цей чиновник вміє телепортувати подібні об’єкти – інакше як пояснити той факт, що в 2013 році він показував у декларації заміський будинок на 100 кв. м, а в 2014 році будівля з його офіційних документів зникла, не залишивши після себе навіть такого згадки, як пункт про продаж.
Чудеса з нерухомістю на цьому не закінчуються – у родичів Андрія Гевко, заступника міністра освіти і науки, знаходиться у власності унікальну будова: його житлова площа становить аж 5,5 кв. м.
Подібні казуси Віталій Шабунін, голова центру з протидії корупції, пояснює чиновницьким менталітетом. “Змінюється влада, а не менталітет. Спроба заховати, як страус голову, свої доходи говорить тільки про те, що вони отримані тіньовим шляхом “, – говорить він.
Втім, нова влада куди прозоріше за своїх попередників, і шокуючих невідповідностей декларацій і реального життя топ-чиновників у них не так багато, як було у команди Віктора Януковича.
Перший раз українських чиновників зобов’язали заповнювати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в 1997 році. Минуло 18 років, а Україна так само залишається найбільш корумпованою країною в Європі. Згідно з індексом сприйняття корупції, складеному міжнародною організацією Transparency International, Україна в 2014 році зайняла 142-е місце з 175.
Нинішній склад виконавчої влади виглядає вже трохи краще попередників. За словами Русакова, декларації керівництва Генпрокуратури, НБУ, а також 13 з 17 міністерств опубліковані на офіційних сайтах цих структур. А у відповідь на запит відповідні документи майже в повному обсязі надали всі відомства, крім Мінкультури.
Але навіть подібна дисципліна навряд чи втішить вітчизняних борців з корупцією.
Про реальне фінансове становище чиновника і його сім’ї дізнатися з декларації дуже складно, каже Юрій Лец, фінансовий менеджер юркомпанії. У такому документі декларанти можуть відображати не всі активи і мають право ігнорувати операції щодо покупки чого-небудь, якщо вони не перевищують 80 тис. грн. Якщо розбити велику покупку на відповідні частини, вона “зникне”.
Тому декларацію треба звіряти з реальним життям чиновників. А саме – з їх справжніми витратами. В Україні держменеджери можуть пред’являти ідеальні декларації з мізерними офіційними доходами, але при цьому відпочивати на фешенебельних курортах в Дубаї, робити від свого або чужого імені дорогі покупки. У той же час у Польщі жорстко контролюють всі: якщо чиновник купить автомобіль, вартість якого перевищує його річний дохід, у нього гарантовано будуть неприємності і проти нього почнуть розслідування. У США ж контроль ще більш всеосяжний: великих операцій з готівкою там немає, а інші відслідковуються онлайн і доступні ФБР вже наступного дня після їх проведення – наприклад, покупки нерухомості.
В Україні ж поки є тільки строгий закон – стаття Кримінального кодексу “незаконне збагачення”. Для чиновників вищої категорії по ній “світить” до 10 років позбавлення волі, пояснює Артем Ситник, голова Національного антикорупційного бюро (НАБ).
Але перевіряти нинішніх держменеджерів нікому – НАБ, як і аналогічна кабмінівська структура, лише створюються.
Не тільки жорсткий контроль може бути вирішенням завдання “Як змусити чиновників не красти?”. Варто підняти їх офіційні доходи. Адже людина, яка отримує кілька тисяч гривень і контролює мільйонні бюджетні потоки, – це пряме запрошення до корупції.
У Сінгапурі, який прославився своїми радикальними реформами, цю проблему зрозуміли. І тому зарплата міністрів там визначається як дві третини від середньої зарплати найбільш високооплачуваних топ-менеджерів країни. Щорічно спеціально найнята дослідницька компанія проводить моніторинг заробітків керівників корпоративного сектора. Виходячи з цих даних і коригуються офіційні виплати держчиновникам.
А в Україні топ-менеджери уряду задовольняються копійками, сильно відстаючи по зарплатах навіть від сусідів – Польщі та Росії. Наприклад, міністр інфраструктури в Кабміні отримує 6,1 тис. грн на місяць, а його польський і російський колеги в перекладі на гривні – 106 тис. і 112,5 тис. відповідно.
Низькі зарплати, а також небажання Кабміну реструктуризувати держапарат багато експертів називають головною перешкодою в боротьбі з корупцією. Вже близько року аналітики безуспішно закликають владу різко скоротити кількість чиновників та підвищити зарплати що залишилися.
Зараз, за визнанням самих держслужбовців топ-рівня, цю проблему влада вирішує своєрідно: багато з “топів” отримують неофіційні доплати в конвертах. Джерела цих грошей невідомі – експерти припускають, що вони йдуть з бюджетів партій владної коаліції. Це ставить чиновників в пряму залежність від своїх політичних або урядових керівників.
“Якщо є зарплати в конверті, то перша проблема – що за це вимагають”, – задається питанням Тимофій Милованов, професор Університету Пітсбурга.
Він радить зробити максимально прозорим все, що стосується матеріального становища чиновників. А скорочення штатів держструктур почати з обрізання повноважень окремих міністрів і відомств – щоб звільнення “зайвих” працівників не привели до фатального напрузі залишилися.
Піти на такий крок і не зіткнутися із звинуваченнями з боку правоохоронців у саботажі важливих держфункцій керівники міністерств зможуть лише під прямі гарантії президента і прем’єра, – “урізати функції, прибирайте непотрібні процедури”. У Грузії саме так і зробили – пішли в лобову і виграли. “Але, схоже, український уряд йти в лобову боїться, не хоче і не може”, – переконаний експерт.
Милованов закликає владу хоча б створювати такі умови, за яких корупціонери або люди, які хочуть жити на приховані доходи, не могли цього робити. “Тоді вони самі зберуться і підуть. І система очиститься “, – переконаний він.
…
Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ
your ad hereДля української армії розроблено нову форму-невидимку
Для української армії розроблено нову форму. Про це на своїй сторінці у мережі повідомив радник президента, волонтер Юрій Бірюков.
За його словами, нове забарвлення камуфляжу для солдатів – ВАРАН ВСУ. “Так, це українська розробка. І так – це українська тканина. Такі розробки коштують мільйони доларів, а фірми яким вдалося виготовити вдалий малюнок, можуть потім безбідно існувати десятиліттями, передаючи в армію право на використання”, – зазначив він.
Втім, за словами Бірюкова, над українським камуфляжем десятки і десятки однодумців працювали безкоштовно.
“Регламент документації ВСУ передбачає експериментальну носку будь-якого елементу речового забезпечення. І цим займеться одна з найбільш бойових бригад – 79я ОАЕМБР. Ми запускаємо волонтерський проект по забезпеченню бійців 79ї бригади комплектом літньої польової форми в забарвленні ВАРАН ВСУ. Форма + панама + кепка + чохол на каску. Вартість комплекту виходить 960 гривень, на зараз вже отримані мірки 800 осіб. Але список зростає, мірки приходять щодня, будуть одягнені: 1-й і 2-й батальйони, артдивізіон, управління бригадою, сапери, зенітники, вогнеметники, зв’язківці, медики і так далі. Все, крім 3-го батальйону, який вже отримав повну екіпіровку в “старому” забарвленні“, – написав Бірюков.
Нагадаємо, раніше в Міністерстві оборони України представили нову форму для військовослужбовців.
За словами представника волонтерів Костянтина Лісника, форма зроблена з нового матеріалу, якість тканин стала вище, міцніше, але при цьому – дешевше. Очікується, що вартість нової форми, що шиється в Україні, буде на 20% нижче, ніж попередні зразки.
…
Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ
your ad hereУ травні українці вивели з банківської системи 2,1 млрд гривень і 418 млн доларів
У травні українці вивели з банківської системи 2,1 млрд гривень і 418 млн доларів, і сподіватися на повернення депозитів населення в банки не варто.
“У травні українці знову вивели з банківської системи 2,1 млрд гривень і 418 млн доларів, хоча ще в квітні ситуація була кращою – гривневі депозити виросли, а відтік доларових депозитів був менший, ніж у травні”, – повідомив Ерік Найман.
Експерт зазначив, що зараз не варто сподіватися на повернення депозитів населення України в банківську систему.
“По гривневих депозитах б’ють інфляція і прибутковий податок – реальна процентна ставка в гривні буде глибоко негативною ще не менше півроку. Тобто між гривнею і доларом вибір варто робити на користь долара”, – вважає Найман.
За його словами, по доларових депозитах б’ють обмеження на зняття інвалюти, страхи перед авантюрним волюнтаризмом поведінки НБУ, а “також сміхотворна та ще й гривнева сума гарантування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб”.
“А в цілому проти бажання відкрити банківський депозит в Україні грає чистка банківської системи і правовий нігілізм Фонду гарантування вкладів”, – заявив партнер інвесткомпанії Найман.
На думку експерта, окремо варто враховувати, що у бідних українців немає вільної гривні для банківських заощаджень – зарплати стабільні і все йде на оплату комуналки і продуктів харчування, що подорожчали.
“Ну а заможні українці мають і гривню і долари, але природно тікають з України через те, що їх призначили головними платниками за ”погані банки, анексію Криму, війну на Донбасі“ і т.і. за відомим списком виправдань сучасної української влади”, – підсумував експерт.
…
Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ
your ad here