Daily: 05/21/2015

У Рівному відбувся мітинг з метою звільнення земляка Миколи Карпюка з путінського полону

Микола Карпюк

У Рівному на майдані Незалежності провели мітинг рівняни, які висловили обурення діями Росії стосовно їхнього земляка Миколи Карпюка.

Як заявив побратим Миколи Карпюка Роман Коваль, у березні 2014 року політика викрали агенти ФСБ і вивезли до Росії, де завели на нього кримінальну справу. Точне місце його перебування наразі не відоме, в Рівному припускають, що це Владикавказький СІЗО №6 у місті Єсентуки.

Російська влада чинить перепони зустрічі Карпюка з рідними та адвокатом. Є підозра, що з нього вибивають неправдиві свідчення щодо Дмитра Яроша та деяких активістів «Правого сектора», заявив Коваль.

На заході зачитали і підписали звернення до влади стосовно викрадення та незаконного ув’язнення рівнянина в Росії.

Лідер «Правого сектора» Рівненщини Роман Коваль заявив, що у п’ятницю, 22 травня, група його соратників збирається до Києва з вимогою до влади вчинити негайні дії для визволення побратима.

У четвер, 21 травня, Миколі виповнився 51 рік. Він був одним із засновників місцевої організації УНА, а в сучасні дні – руху «Правий сектор». На початку 2000-х він був ув’язнений за участь в акції «Україна без Кучми». Останніми роками жив у Києві і був заступником голови організації «УНА-УНСО» під проводом Юрія Шухевича.

За деякими повідомленнями, Миколу Карпюка російська влада звинувачує у створенні озброєної групи та її подальшій участі в бойових діях на території Чечні в період із 1994 по 2000 роки.

МЗС України вже багато разів виступало з рішучими протестами через те, що Росія досі не дозволила українським консульським працівниками відвідати Карпюка і кількох інших утримуваних у Росії громадян України.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

your ad here

Влітку 2015 року Україна може оголосити технічний дефолт, вважають експерти

дефолт

Цього літа Україна може оголосити технічний дефолт, вважають опитані нами експерти. Імовірність такого сценарію аналітики оцінюють в 20-50%.

“Цим шляхом Україна піде, якщо до кінця весни не домовиться з кредиторами про реструктуризацію боргів. І на цей крок, судячи з усього, інвестори готові, але не хочуть списувати України частину боргу – таку заяву нещодавно зробив комітет основних власників євробондів України на чолі з інвестфондом Franklin Temleton, які володіють $8,9 млрд. наших зобов’язань”, – пояснює Олександр Охріменко.

У такому разі Україна може оголосити технічний дефолт вже влітку, вважає головний експерт Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський, адже прострочення по виплатах позик хоча б на день вже вважається техдефолтом. “У цьому стані наша країна може перебувати близько року, адже згідно закону, який дозволяє Кабміну використовувати мораторій на виплату позик, таке право він отримав до 1 липня 2016-го”, – уточнює аналітик Іван Нікітченко.

Ми запитали противників і прихильників дефолту, що чекає Україну в такому випадку.

М’ЯКО. На думку Охріменка, Київ повинен зробити все можливе, щоб уникнути дефолту, адже тоді Україні доведеться відновлювати репутацію як надійного партнера близько 7-10 років.

“З кризи економіку потрібно виводити за чітким планом, а не шоковими заходами. Краще розробити антикризовий план, провести реформи, зокрема в судовій і правоохоронній системах, показати народу, що дії влади дають результат. Інакше станеться збіднення населення, а коли людям нема на що шматок хліба купити, то ця паніка може призвести і до нових сплесків соціального невдоволення аж до нових масових мітингів”, – говорить економіст.

Тому, вважає Охріменко, з кредиторами краще домовитися про реструктуризацію боргів, адже в міжнародній практиці дуже рідко інвестори йдуть на списання хоча б 10% боргу: “А якби нам продовжили б можливість погашати борги терміном на 10-20 років, це вже було б хорошим сигналом для інвесторів і подальшої боротьби з кризою”.

ШОК. Нічого поганого в сценарії техдефолту не бачить Іван Нікітченко, адже в разі невиплати частини боргів у нашої країни з’являться допресурси для оздоровлення економіки і проведення реформ. “Але на цей крок потрібно йти тільки, якщо уряд упевнений в ефективності реформ. Адже знадобиться і підтримка державою бізнесу. Доведеться списати частину відсотків по кредитах для підприємств. Потрібно буде допомогти з недорогими держкредитами малим і середнім компаніям, яким потрібен дешевий ресурс для розвитку та створення робочих місць”, – вважає Нікітченко. За його словами, потрібно враховувати, що в стані техдефолту небажано перебувати довго – добре б почати виплачувати борги іноземним компаніям хоча б через півроку-рік після оголошення про свою неплатоспроможність. Вивести економіку з кризи через техдефолт можна лише за умови, що вдасться ліквідувати паніку серед населення, компаній, інвесторів, вважає Андрій Забловський. “Для цього держава повинна проводити прозору інформполітику про реформи, фінансовому становищі справ, результати”, – говорить експерт.

Техдефолт ставить під загрозу репутацію України, кажуть експерти, що може призвести до відмови міжнародних партнерів і далі позичати нам гроші не тільки для держпрограм, але і для бізнесу. “Наші експортери, наприклад, аграрії, зможуть торгувати за кордоном. Але партнери можуть відмовити їм у відстрочках платежів за контрактами, а про нові позики доведеться забути або це буде дуже дорого”, – вважає Нікітченко.

За словами Охріменка, нелегко доведеться важпрому, зокрема хімікам і металургам, які в основному кредитуються за кордоном: “Компанії, орієнтовані на внутрішній ринок, через падіння купівельної спроможності в зв’язку з курсом будуть змушені скоротити виробництво, затримувати зарплати. І це загрожує панікою, продовольчою кризою і падінням нестабільних банків”.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

your ad here

Днями в Києві викрили хабарників: попалися одразу троє великих чиновників, професор медицини та інші

хабарники

Днями в Києві викрили хабарників: попалися одразу троє великих чиновників з Шевченківського району, в тому числі – перший заступник голови райадміністрації: вони нібито попросили більше 73 тис. грн за ордер на службове житло.

Цей випадок в столиці далеко не єдиний, і, за словами правоохоронців, хабарі беруть так само часто, як і раніше. Але є й нова тенденція: останнім часом частіше затримують чиновників високого рангу.

Серед підозрюваних в останній гучній справі, крім заступника голови адміністрації, – перший заступник директора КП “Керуюча компанія з обслуговування житлофонду Шевченківського району” та начальник одного з відділів Шевченківського РДА. Вони нібито “попросили” 73,5 тис. грн у працівника КП “Сирець” за надання ордера на службове житло з можливістю його подальшої приватизації.

“Гроші передавалися в службових кабінетах. Затримали чиновників на гарячому”, – кажуть у міліції. Відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 “Одержання хабара”, (санкція – до 12 років в’язниці).

Голова Шевченківської РДА Олег Гаряга каже, що звинувачувати когось передчасно, але в адміністрації висновки зробили. “Вчора я провів нараду з апаратом, де чітко поставив завдання боротися з корупцією у всіх відділах. Був покараний співробітник, відповідальний за боротьбу з корупцією в РДА: йому було зроблено догану і дано тиждень на проведення необхідних заходів по всій адміністрації. Якби ці заходи були прийняті раніше, то люди або самі звільнилися, або були б звільнені за статтею“, – розповів нам Гаряга.

Ловлять на хабарах не тільки чиновники, а й працівники інших сфер – зокрема, лікарі, які вимагають гроші з пацієнтів за медпослуги. Не гидують брати брудні гроші навіть професора: так, днями затримали літнього професора одного з інститутів Академії медичних наук, який просив 10 тис. грн за видачу довідки.

Ловлять правоохоронці навіть своїх колег: за останні півроку було кілька випадків, коли міліціонери за винагороду обіцяли закривати кримінальні справи проти затриманих – і траплялися. “З початку року до суду було відправлено 28 справ по корупції”, – розповіли нам в прокуратурі Києва.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

your ad here

У Києві мітингувальники проти забудови біля метро “Осокорки” перекрили рух по вул. Хрещатик

КМДА

Рух транспорту перекрито у напрямку до “Бессарабки”.

У Києві мітингувальники проти забудови біля м.”Осокорки” перекрили рух транспорту по вул. Хрещатик біля Київської міської державної адміністрації (КМДА). Про це йдеться в повідомленні столичної міліції.

“Активісти перекрили рух транспорту біля КМДА в напрямку до Бессарабської площі. Співробітники Державтоінспекції регулюють рух автотранспорту, незабаром його поновлять”, – йдеться в повідомленні.

Зазначимо, що під стінами Київської міської ради сьогодні проходить мітинг як прихильників забудови біля м.”Осокорки”, так і її противників.

До сесійної зали активістів не пустили. У відповідь вони зажадали від мера Києва Віталія Кличка вийти і відповісти на низку питань щодо Микільської слобідки і ділянки на Осокорках.

Своєю чергою Кличко зажадав від забудовника на Осокорках здати депутатський мандат і пообіцяв на місці скандальної забудови на Осокорках зробити сквер.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

your ad here

Вбивство Кеннеді стало відвертим посланням іншим політикам: робіть те, що вам скажуть, або помрете

Вбивство Кеннеді

Через півстоліття після вбивства Кеннеді багато хто вважає, що цей злочин здійснив не псих-одинак, а група змовників-можновладців.

У 1960, 1970 і 1990-ті у ЗМІ з’являлися свідчення людей, які нібито брали участь у змові з метою ліквідації президента. Джеймс Файлз, гангстер, який відбуває довічний термін за різні злочини у в’язниці Іллінойсу, в 1994 році розповів, що від ватажка мафії Чикаго Сема Джанкани отримав на Кеннеді замовлення, яке було виконане в Далласі за участю ще одного кілера.

Незважаючи на хвилю фактів, через півстоліття Вашингтон поки що не переглянув офіційну версію розслідування, висунуту урядовою комісією Уоррена. Відповідно до неї, з Кеннеді розправився психічно неврівноважений вбивця-одинак ​​Лі Харві Освальд – марксист-ленініст, який страждав на манію величі.

Багатотомний звіт комісії, що вийшов через сім місяців після вбивства, не задовольнив багатьох. За приватні розслідування взялися адвокати, слідчі, військові та лікарі. Головним критиком офіційної версії був прокурор Нового Орлеана Джим Гаррісон. Він знайшов зв’язок між вбивством Кеннеді і цілою змовницькою мережею – мафіозними колами Америки, великим капіталом, а також агентами ЦРУ, ФБР, які працювали з ними в зв’язці, і кубинськими повстанцями, що готували повалення режиму Фіделя Кастро.

Настільки потужний конгломерат, на думку Гаррісона, діяв під прикриттям віце-президента Ліндона Джонсона, який після загибелі Кеннеді зайняв його крісло.

Найпопулярніший президент післявоєнного часу не дозволив армії США вторгнутися на Кубу, а також разом зі своїм братом Робертом Кеннеді боровся з мафією і збирався вивести війська з В’єтнаму, тим самим позбавивши великий бізнес військових замовлень.

Для сильних світу цього Кеннеді був незручною фігурою, вважають прихильники однієї з найбільш реалістичних теорій змови в історії. Тому він був убитий, а Освальд став підставний фігурою у злочині.

– Це правда, що Освальд працював на ЦРУ? – поставили запитання Файлзу.

– Так, у нас був навіть один і той самий контролер від ЦРУ – Девід Атлі Філіпс. Я думаю, завданням Освальда [у день вбивства президента] було залишити докази, щоб збити зі сліду.

– Скільки він зробив пострілів, по-вашому?

– Жодного.

22 листопада, зійшовши по трапу президентського борту в аеропорту Далласа, Кеннеді і його дружина Жаклін сіли в кабріолет з піднятим верхом. Спереду в машині їхали також губернатор Техасу Джон Конналлі з дружиною. Причому останнім охорона, не пояснюючи причин, не рекомендувала сідати в цей автомобіль.

Спочатку йшов дощ, але скоро визирнуло сонце, і верх автомобіля вирішили опустити. Тим більше Кеннеді хотів, щоб його було краще видно народу.

Були порушені елементарні правила безпеки під час руху кортежу, стверджують конспірологи, і це є найбільш красномовним доказом наявності змови. Крім того що лімузин виявився відкритим, у маршрут руху були додані два абсолютно непотрібних повороти на Ділі-Плаза, де і сталося вбивство. Через них швидкість руху машини з Кеннеді, як ніби на замовлення кілерів, довелося скинути до 20 км/год.

Охорона не повинна була допустити на шляху прямування і відчинених вікон у будівлях, настільки зручно розташованих для такого злочину навколо Ділі-Плаза. У них, як у книгосховищі, мала перебувати охорона зі своїми снайперами, наголошують експерти.

Коли кортеж перетинав площу, пролунали постріли. Згідно з офіційною версією, одна куля прострелила шию Кеннеді і, вилетівши назовні, нібито ще пронизала плече Конналлі, який сидів попереду, потім його руку і ногу. За таку спритність експерти назвали кулю «чарівною». Друга куля влучила президентові в голову. Була ще й третя, але вона нікого не зачепила.

Вважається, що всі три кулі були випущені з використанням італійської 6,5-міліметрової гвинтівки Mannlicher-Carcano часів Другої світової війни з вікна книгосховища, що залишилося позаду лімузина під час поїздки. Освальд був співробітником цієї установи. Будівля була оточена, проте вбивці вдалося втекти.

Освальда затримали лише через годину майже за 2 км від цього місця, в кінотеатрі. Причому його розшукували у той момент за вбивство патрульного поліцейського, який нібито намагався його затримати після подій на Ділі-Плаза.

Гаррісон, який взявся за власне розслідування злочину, з’ясував, що свідки стрілянини в поліцейського бачили двох нападників і жоден з них не був схожий на Освальда. Крім того, знайшлися десятки свідків, які чули не три, а чотири, а то й п’ять пострілів, а також бачили снайпера, який стріляв з іншої точки – через огорожу на пагорбі, який був спереду і праворуч щодо машини президента.

Гаррісон, а паралельно з ним й інші експерти, які розпочали альтернативні розслідування, стверджували, що фатальна куля влучила в голову Кеннеді саме спереду, а не ззаду, що доводила й унікальна аматорська плівка, знята в момент скоєння злочину.

Прихильники неурядової версії вважають, що за 6 с, протягом яких був убитий президент і поранений губернатор, неможливо зробити три постріли зі старенької гвинтівки Mannlicher-Carcano, яка до того ж вимагала перекручування затвора після кожного пострілу.

Вкрай важким завданням було і настільки результативно двічі влучити з однієї зброї по рухомій мішені. Адже кожного разу потрібно нове наведення оптичного прицілу.

Також Гаррісон з’ясував, що на зброї, знайденій у будівлі книгосховища, відразу не було виявлено жодних відбитків, а «пальчики» Освальда з’явилися там два дні потому – за припущенням конспірологів, вони були поставлені на рушницю з його трупа.

24 листопада Освальда, якого конвоювали з поліцейської дільниці, застрелив в упор місцевий підприємець, власник нічного клубу Карусель Джек Рубі, який невідомо як потрапив у будівлю поліції через підвал. З офіційних свідчень вбивці випливає, він зробив це з помсти за президента, а також з жалю до його дружини.

На думку ж Гаррісона, вбивця мав давні стосунки зі своєю жертвою, а також з далласькими і новоорлеанськими мафіозі, які фінансували кубинських терористів, що планували повалення Кастро.

Через чотири роки Рубі раптово помер у лікарні, хоча до цього просив зустрічі з комісією Уоррена у Вашингтоні, обіцяючи розповісти невідомі їй факти, і висловлював стурбованість своєю безпекою в Далласі.

Під час затримання Освальд заперечував свою провину і забрав у могилу багато чого, що могло б пролити світло на найгучніший злочин ХХ століття.

Загибель підозрюваного дозволила офіційному слідству списати все на свавілля ексцентричної особистості, яка діяла наодинці і без будь-якого впливу.

«У нього була величезна безліч ідей, він записував довгі міркування про устрій суспільства, про те, чим відрізняється соціальний устрій однієї країни від іншої, – розповідає письменник Норман Мейлер. – Його деякою мірою можна назвати утопістом. Він вірив у те, що йому відкритий шлях до влади. Спілкувався він з ЦРУ чи ні, але він вирішив, що зможе зробити це вбивство і це приведе його до слави».

Однак після арешту за вбивство поліцейського він зрозумів, що його пафос був цим знівельований. Людина, яка вбила правоохоронця в США, вже не герой, а злочинець. Й у Освальда не було іншого виходу, крім як все заперечувати.

Біографія Освальда – воістину знахідка для тих, хто хотів би покласти на нього всю тяжкість провини за загибель Кеннеді. Він служив у морській піхоті, звільнився звідти і невдовзі емігрував в СРСР, попросивши там політичного притулку. Однак життя в Союзі після Америки здалося Освальду прісним.

«Я починаю переглядати своє бажання залишитися, – писав він у своєму щоденнику. – Робота сіра, гроші ніде витрачати, немає нічних клубів і боулінгу, немає місць відпочинку, крім профспілкових танців. З мене досить».

Прихильники теорії змови передбачають, що за час свого перебування в СРСР американець поділився з КДБ і був перевербований, а, можливо, він із самого початку був агентом ЦРУ.

Після повернення на батьківщину Освальда прийняли назад як ні в чому не бувало, видали новий паспорт, не допитували і не притягали до суду за зраду батьківщині. Він зажив звичайним життям у Далласі, а потім Новому Орлеані.

Правда, його знову тягнуло в політику: комуніст, який демонстрував симпатію до Кеннеді став членом організації на підтримку кубинської революції. З іншого боку, Освальд був вхожий у дивну компанію, що складалася з агента ФБР Гая Баністера, ділка Девіда Феррі, який працював з ним у зв’язці, і власника великого торгового центру Клея Шоу. У цьому колі, на думку Гаррісона, й обговорювалися плани замаху на президента.

У вечір напередодні 22 листопада в одному із закритих клубів Далласа відбулася вечірка, на якій були присутні віце-президент Джонсон, багаторічний голова ФБР Джон Едгар Гувер, нафтовий мультимільйонер Лафайєт Хант й інші магнати, а також Меделін Браун, коханка Джонсона.

Остання розповідала, що боси усамітнилися в окремій кімнаті, а через деякий час Джонсон вийшов, дуже збуджений, з червоним обличчям, і промовив їй на вухо: «Післязавтра ці сучі діти, брати Кеннеді, вже не зможуть знущатися з мене. Цей паскуда-мафіозі Джон Кеннеді вже ніколи не зможе мене образити».

Джонсон був першим у списку передбачуваних змовників. Кеннеді не любив його і під час своєї передвиборчої кампанії не планував його у віце-президенти, проте відразу після перемоги Кеннеді Джонсон ним все-таки став. Згідно з конспірологічною версією, він домігся посади шляхом шантажу президента, а компромат на Кеннеді дав йому Гувер.

У того теж був зуб на нового главу держави. Кеннеді і його брат, призначений міністром юстиції, оголосили широкомасштабну війну мафії, з босами якої у Гувера були багаторічні ділові відносини.

Гувер «вирішував питання» з відомими гангстерами, серед яких був вищезгаданий Джанкана. Мафія добувала через ФБР компромат на політиків будь-яких рангів, півстоліття допомагаючи зберігати своє крісло, і у відповідь директор бюро заплющував очі на її справи.

За іронією долі брати Кеннеді теж були зв’язані з мафією – через свого батька Джозефа Кеннеді, який заробив капітали на алкоголі за часів сухого закону 1930-х років.

Коли Джон висунув свою кандидатуру в президенти, Джозеф пообіцяв Джанкані, що його син в разі своєї перемоги стане надійним захисником інтересів чиказького мафіозі в Білому домі. Саме мафія, за версією конспірологів, і допомогла Кеннеді домогтися тієї невеликої переваги, завдяки якій він здолав на виборах свого суперника Річарда Ніксона.

Однак, коли новий міністр юстиції, брат президента, опублікував список 30 найбільш розшукуваних і небезпечних мафіозі Америки, де був і Джанкана, хрещені батьки відчули себе обдуреними.

«Мені сказали, що Джанкана замовив Кеннеді, і доручили доставити зброю в Даллас і пристріляти її. Я не думаю, що містер Джанкана сам замислив це», – згадував Файлз.

Він розповідав, що маршрут кортежу і позиції стрільців обговорювалися без участі Освальда – з Рубі, з Чарльзом Ніколетті – правою рукою Джанкани і Джонні Розеллою, зв’язковим мафії і ЦРУ.

«Стріляти повинні були Ніколетті і я. І я вибрав позицію за парканом на пагорбі, розташувався там з валізкою, в який була складена гвинтівка. Ніколетті зробив перші постріли, я стріляв за ним і влучив у голову», – говорив Файлз.

Справжність цих показань офіційно не визнана, однак експерти вважають, що усунення президента було лише справою техніки, коли в єдиній зв’язці працювали організована злочинність, ФБР і ЦРУ.

Генерали розвідки ще під час правління Дуайта Ейзенхауера, попередника Кеннеді, готували план військового вторгнення на Кубу з метою повалення комуністичного режиму.

А Кеннеді вважав, що проамериканські кубинці повинні вирішити свою внутрішню проблему самі, без участі армії США. У 1961 році 2 тис. антикастровців вторглися на острів у Затоці Свиней. Але Кеннеді заборонив американським військам підтримувати їх, і війська Кастро придушили переворот.

Військові звинуватили президента у зраді американських інтересів на користь комуністів. Насправді він прийняв мудре рішення, адже могла розпочатися великомасштабна війна за участю СРСР, вважає російський історик Анатолій Громико.

Рік по тому у схожій ситуації під час Карибської кризи Кеннеді вчинив так само, запобігши Третій світовій війні. Останньою краплею для генералів-опонентів Кеннеді генералів стало його рішення вивести війська з В’єтнаму.

Президент був оголошений слабаком, який загрожує національній безпеці США, хоча він лише шукав політичні та пропагандистські, а не військові засоби виходу з протистояння з ворожим блоком.

Не були задоволені зовнішньою політикою Кеннеді і представники великого бізнесу, які будували свої капітали на військових замовленнях.

На думку Джонса, вбивство Кеннеді стало відвертим посланням іншим політичним лідерам: робіть те, що вам скажуть, чи підете в інший світ. Так і сталося невдовзі з борцем за громадянські права чорних Мартіном Лютером Кінгом і Робертом Кеннеді – обидва були застрелені в 1968 році.

Проте на сьогоднішній день фактів, що свідчать на користь змови і доступних широкому загалу, набагато більше, ніж подробиць офіційного розслідування. Архіви ЦРУ і ФБР з деталями вбивства будуть розсекречені лише у 2038 році, а поки що понад 80% американців вважають, що таємниця цього злочину не розкрита.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

your ad here